Щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно застосування реєстратора розрахункових операцій

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ (далі - Підприємство) щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до запиту, Підприємство надає послуги із перевезення пасажирів річковим транспортом.

Підприємство просить надати роз'яснення на наступні питання.

1. Чи необхідно застосовувати РРО у разі здійснення розрахунків за послуги за допомогою системи дистанційного обслуговування, що належить банку, Ощад 24/7?

2. Коли необхідно проводити розрахункову операцію через РРО?

За наявною інформацією, Підприємство має зареєстровані у встановленому порядку РРО.

Щодо першого питання.

Згідно з роз'ясненням Національного банку України (лист від 13.01.2021 р. N 57-0010/2314) законодавство України не містить термінів/понять "сервіс переказу коштів" та "банківські системи дистанційного обслуговування".

Водночас, як зазначено в роз'ясненні Національного банку України законодавство містить термін "система дистанційного обслуговування", що охоплює системи типу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", "телефонний банкінг", "платіжний застосунок" та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта (глава 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22 із змінами та доповненнями).

Відповідно роз'яснення Національного банку України (лист від 13.01.2021 р. N 57-0010/2314), до систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад 24/7 тощо.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону N 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону N 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Форму та зміст розрахункового документу/електронного розрахункового документу визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за N 220/28350.

Відповідно до пункту 14 статті 9 Закону N 265 РРО та/або програмний РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Звертаємо увагу, що дія пункту 14 статті 9 Закону N 265 розповсюджується на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахунки виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене, у разі здійснення розрахунків виключно: у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, РРО може не застосовуватись.

Щодо другого питання.

Звертаємо увагу, що пільга щодо незастосування РРО поширюється на суб'єктів господарювання за умови використання виключно конкретних перелічених вище способів здійснення оплат за товари (послуги):

в безготівковій формі, що не відносяться до розрахункових операцій у розумінні Закону N 265;

за послуги, у разі проведення таких розрахунків у відповідності до пункту 14 статті 9 Закону N 265;

застосування РРО є необов'язковим.

У разі наявності зареєстрованого РРО та сумнівів щодо відповідності способу оплати визначеному у пункті 14 статті 9 Закону N 265, які можуть бути використанні споживачами, ДПС рекомендує проводити розрахункові операції через такий РРО зі створенням та видачею відповідного розрахункового документу (чек з РРО) споживачу, в якому має бути зазначена форма оплати.

З метою недопущення касового розриву в процесі фіскалізації розрахункових операцій "Правило першої події" не застосовується та не поширюється на зобов'язання суб'єктів господарювання.

Зобов'язання сформувати та видати (направити електрону копію) фіскальний чек споживачу, як відповідний розрахунковий документ, виникає в момент отримання коштів, як оплати за послугу, та може бути виконане до моменту безпосереднього надання такої послуги, але не пізніше цього.

У випадках отримання оплати за товари (послуги) в позаробочий час, РРО слід застосовувати на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів, не пізніше наступного робочого дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.