Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Графової Тетяни Борисівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини третьої статті 4 Закону України "Про політичні партії в Україні"

Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Колісник Віктор Павлович (голова засідання, доповідач),

Кичун Віктор Іванович,

Філюк Петро Тодосьович,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Графової Тетяни Борисівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини третьої статті 4 Закону України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року № 2365-ІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2001 p., № 23, ст.118) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Колісника В.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Графова Т.Б. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 55, частині другій статті 124 Конституції України (конституційність) положення частини третьої статті 4 Закону України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року № 2365-ІІІ зі змінами (далі - Закон), згідно з яким втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених Законом.

Автор клопотання наголошує, що положення частини третьої статті 4 Закону "порушує її суб'єктивне право на судовий захист у випадку її відсторонення та звільнення з посади голови Одеського міського осередку партії "Солідарність жінок України", а відтак не відповідає конституційним положенням щодо права на суд (частина перша статті 55, частина друга статті 124 Конституції України)".

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону, та якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (абзац перший, пункт 2 частини першої статті 77); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими (частина четверта статті 77).

Із ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 червня 2021 року, яка є остаточним судовим рішенням у справі Графової Т.Б., вбачається, що положення частини третьої статті 4 Закону застосовувалось лише в Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001, яке було наведене у вказаній ухвалі Верховного Суду. Тобто посилання на оспорюване положення Закону в остаточному судовому рішенні немає.

Отже, Графова Т.Б. не є суб'єктом права на конституційну скаргу щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) положення частини третьої статті 4 Закону, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 1 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом.

Графова Т.Б. подала конституційну скаргу до Секретаріату Конституційного Суду України 18 жовтня 2021 року, тобто після спливу трьох місяців із дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, отже, вона не дотримала вимог, визначених пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", що свідчить про неприйнятність конституційної скарги.

Стверджуючи про неконституційність положення частини третьої статті 4 Закону, Графова Т.Б. не навела аргументів щодо його невідповідності Конституції України, а лише процитувала окремі положення Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону, Статуту політичної партії "Солідарність жінок України", рішення Конституційного Суду України, що не можна вважати обґрунтуванням тверджень щодо його неконституційності.

Отже, конституційна скарга не відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Графової Тетяни Борисівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини третьої статті 4 Закону України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року № 2365-ІІІ зі змінами на підставі пунктів 1, 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом; неприйнятність конституційної скарги.

2. Ця Ухвала є остаточною.