Щодо надання податкової консультації

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Чи правомірно використовувати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі - ПРРО) не за місцем розташування господарської одиниці (питання 1)?

Правовідносини у сфері застосування РРО регулюються Податковим кодексомУкраїни (далі - Кодекс) та Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265).

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Законом N 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Стаття 3 Закону N 265 визначає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) і застосовувати ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Порядок реєстрації та застосування ПРРО регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 23.06.2020 р. N 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 р. за N 635/34918 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. N 547" (далі - Порядок), який розроблено відповідно до ст. 7 Закону N 265.

Пунктами 1 та 7 розділу ІІ Порядку встановлено, що особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи або електронної печатки суб'єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Реєстр) згідно з Порядком за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

До Реєстру вносяться дані про ПРРО, відомості про суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою N 1-ПРРО (J/F1316602) (далі - заява).

У розділі 3 "Дані щодо господарської одиниці" заяви зазначаються: ідентифікатор об'єкта оподаткування (заповнюється згідно з повідомленням про такий об'єкт оподаткування, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу (далі - повідомлення)), КОАТУУ, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці.

У розділі 4 Заяви, в залежності від призначення ПРРО, зазначається його тип - стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет торгівля.

Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, про яку суб'єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган, як про об'єкт оподаткування, є підставою для відмови в реєстрації ПРРО згідно з пунктом 6 розділу ІІ Порядку.

Назва та адреса господарської одиниці згідно з пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за N 220/28350 "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми N ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" (далі - Положення), є обов'язковими реквізитами фіскального чеку.

Абзацом третім пункту 2 розділу І Положення визначено, що господарська одиниця - це стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Враховуючи вищевикладене та наведений приклад у зверненні, ПРРО можливо застосовувати лише у господарській одиниці на яку він зареєстрований, використання ПРРО у іншій господарській одиниці, без його перереєстрації, неправомірно.

Чи має право суб'єкт господарювання використовувати ПРРО зареєстрований на стаціонарний господарський об'єкт (магазин, склад) при доставці товару покупцю, як "пересувний" ПРРО (питання 2)?

Відповідно розділу 4 Заяви в залежності від призначення ПРРО зазначається його тип - стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет торгівля.

Належним чином зареєстрований ПРРО, на стаціонарний господарський об'єкт (магазин, склад), може використовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО. Отже, застосування ПРРО, зареєстрованого на стаціонарний об'єкт, для виїзної торгівлі, забороняється, в тому числі і при здійсненні доставки товару.

Яку господарську одиницю необхідно зазначати при реєстрації ПРРО, у випадку використання транспортного засобу, що експлуатується на підставі договору про надання транспортних послуг(питання 3)?

Коли доставка товару здійснюється суб'єктом господарювання із використанням транспортного засобу, що експлуатується на підставі договору про надання транспортних послуг, у повідомленні зазначаються відомості про цей транспортний засіб, як про об'єкт оподаткування із зазначенням виду права на нього згідно з договором. У заяві про цей транспортний засіб повідомляється, як про господарську одиницю на яку реєструється ПРРО, із зазначенням типу ПРРО для цієї господарської одиниці - "пересувний".

ПРРО, зареєстрований як стаціонарний на стаціонарну господарську одиницю (магазин, склад) може застосовуватись в стаціонарній господарській одиниці.

Для проведення розрахунку за доставлений товар поза межами цієї господарської одиниці реєструється ПРРО з типом "Пересувний", який використовується з додержанням таких умов:

товари, що реалізуються у господарській одиниці та за її межами включені до однієї номенклатури товару, що запрограмована в цьому ПРРО;

розрахункову операцію за межами господарської одиниці здійснює на ПРРО виключно суб'єкт господарювання або особа, якій надані повноваження проводити та засвідчувати проведення розрахункової операції електронним підписом/печаткою;

дані про сертифікати електронних підписів/печаток осіб, які можуть проводити розрахунки на цьому ПРРО включені до Реєстру і є чинними;

суб'єктом господарювання забезпечено умови за яких не відбудеться компрометація особистого ключа електронного підпису/печатки, у розумінні Закону України "Про електронні довірчі послуги".

У фіскальному чеку в такому випадку зазначається назва та адреса стаціонарної господарської одиниці на яку зареєстрований ПРРО.

У разі, якщо суб'єктом господарювання одночасно провадиться діяльність у різних сферах із застосуванням ПРРО і місця провадження такої діяльності (місця проведення розрахунків) мають різні адреси, то вони вважаються різними господарськими одиницями і потребують реєстрації ПРРО на кожну господарську одиницю окремо.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.