Базою для оподаткування ПДВ під час ввезення товарів згідно з п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації.
Згідно зі ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф" та постановою КМУ від 05.10.98 р. N 1598 "Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України" при визначенні митної вартості товарів до неї включається ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо вони не зазначені в рахунку-фактурі: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, комісійні, брокерські та інші платежі, які повинні бути оплачені імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова ввезення чи вивезення цих товарів.
Посилаючись на порядок визначення митної вартості, ДМСУ у листі від 10.07.2002 р. N 11/7-13.1-6042-ЕП зазначила: оскільки товарний кредит передбачає передачу права власності на товари незалежно від часу погашення заборгованості, сплату належної суми процентів не можна вважати умовою ввезення чи вивезення таких товарів.
24. Який порядок оподаткування ПДВ операцій з реалізації арештованого майна філіями СДП "Укрспец'юст" та визначення безпосереднього платника податку до бюджету?
Роз'яснення з цього питання надано у листі ДПА України від 14.04.2000 р. N 1961/6/16-1220-26, в якому було розглянуто кілька випадків реалізації арештованого майна. Оскільки з того часу до Закону про ПДВ не було внесено змін щодо оподаткування арештованого майна, то і роз'яснення також залишаються без відповідних змін. Далі наводимо зміст цього листа.
Примусове виконання рішень в Україні Законом України від 21.04.99 р. N 606 "Про виконавче провадження" покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Мін'юсту України, основи організації та діяльності якої визначено Законом України "Про державну виконавчу службу". У числі заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, накладення арешту на таке майно, вилучення, передача його на зберігання та реалізація його в порядку, встановленому законодавством.
З метою сприяння державним виконавцям у зберіганні та реалізації вилученого майна постановою КМУ від 14.07.99 р. N 1270 створено СДП "Укрспец'юст". Відповідно до статуту СДП "Укрспец'юст" проводить реалізацію майна, вилученого державними виконавцями, майна, що перейшло у власність держави за законом, заповітом, безхазяйного, конфіскованого майна, майна, що перебуває у податковій заставі, шляхом продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Реалізація арештованого майна, за винятком нерухомого майна (арештоване майно - майно боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації), здійснюється у порядку, затвердженому наказом Мін'юсту України від 15.07.99 р. N 42/5 та зареєстрованому 19.07.99 р. N 480/3773. Поряд з цим Положення про порядок реалізації арештованого нерухомого майна затверджено наказом Мін'юсту України від 27.10.99 р. N 68/5 та зареєстровано 02.11.99 р. N 745/4038.
Механізм оподаткування ПДВ конфіскованого або безхазяйного майна, переданого уповноваженими державними органами для його реалізації, а також товарів, отриманих у межах договорів комісії, поруки, доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі права власності на такі товари, та отриманих з метою наступного їх продажу, викладено у п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ, за винятком договорів у галузі ЗЕД.
1. Продаж арештованого майна особи, яка є платником ПДВ. У разі коли СДП "Укрспец'юст" на комісійних засадах здійснює операції з продажу арештованого майна особи, яка є платником ПДВ, то на дату, що сталася раніше: чи відвантаження арештованого майна боржника, чи зарахування коштів у рахунок його оплати - у СДП "Укрспец'юст" виникають податкові зобов'язання. При цьому базою оподаткування є загальна (остаточна) ціна реалізації. На вимогу покупця на цю дату виписується податкова накладна на остаточну вартість, в якій окремим рядком виділяється сума ПДВ.
При цьому СДП "Укрспец'юст" всю суму ПДВ відображає в книзі продажу товарів (робіт, послуг), форму і порядок заповнення якої затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 165, і включає до декларації з ПДВ визначену позитивну різницю між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту, яку перераховує до бюджету.
На дату отримання СДП "Укрспец'юст" коштів за реалізоване майно воно надсилає копію платіжного доручення боржнику, дата отримання якого ним і буде датою, на яку такий боржник проводить у бухгалтерському та податковому обліку операцію з відчуження майна. На зазначену дату у боржника (заставодавця) збільшуються податкові зобов'язання та виписується СДП "Укрспец'юст" податкова накладна на остаточну вартість реалізованого майна за мінусом суми, фактично залишеної СДП "Укрспец'юст" на покриття власних видатків з урахуванням ПДВ. Така податкова накладна для СДП "Укрспец'юст" є підставою для збільшення податкового кредиту, датою збільшення якого у СДП "Укрспец'юст" відповідно до п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ є дата перерахування коштів на користь комітента (у цьому випадку - дата перерахування коштів на рахунок судовиконавця).
2. Продаж арештованого майна особи, яка не є платником ПДВ. У разі коли СДП "Укрспец'юст" на комісійних засадах здійснює операції з продажу арештованого майна осіб, які не є платниками ПДВ та якими в момент відчуження арештованого майна не досягається відповідних обсягів, граничний розмір яких встановлено чинним законодавством, базою для оподаткування ПДВ згідно з абзацом першим п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ є комісійна винагорода, отримана підприємством у порядку, передбаченому правилами комісійної торгівлі. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди затверджено в установленому порядку.
Якщо особа, яка до моменту відчуження майна згідно з діючим законодавством не зареєстрована платником ПДВ, а в момент відчуження цією особою такого арештованого майна досягаються обсяги, граничний розмір яких встановлено чинним законодавством, то така особа повинна зареєструватися платником ПДВ у порядку, передбаченому діючим законодавством. Наявність на руках свідоцтва платника ПДВ дасть право такій особі виписати податкову накладну на операцію з відчуження арештованого майна.
3. Продаж конфіскованого або безхазяйного майна. У випадку коли СДП "Укрспец'юст" на комісійних засадах здійснює операції з продажу конфіскованого або безхазяйного майна, то на дату події, що сталася раніше: чи відвантаження арештованого майна боржника, чи зарахування коштів у рахунок його оплати, у СДП "Укрспец'юст" виникають податкові зобов'язання. При цьому базою оподаткування відповідно до першого абзацу п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ є комісійна винагорода. На вимогу покупця на цю дату виписується податкова накладна, у якій, крім того, окремим рядком виділяється комісійна винагорода та окремо - сума ПДВ з цієї винагороди.
На доповнення до вказаного листа слід зазначити таке. Якщо відбувається реалізація цілісного майнового комплексу, то для застосування пп. 3.2.8 ст. 3 Закону про ПДВ необхідно, щоб виконувалася умова набуття прав і обов'язків (правонаступництва) підприємства, що продає такі активи. У тих випадках, коли такі умови не виконуються в будь-якій частині, то оподаткування здійснюється на загальних підставах.
III. Податкова накладна, звітність, база оподаткування
25. Чи позбавляється покупець права на податковий кредит за відсутності обов'язкових реквізитів податкової накладної?
Відповідно до пп. 7.4.5 ст. 7 Закону про ПДВ не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. При цьому податкова накладна згідно з пп. 7.2.1 цієї статті повинна містити певні реквізити.
Вищий господарський суд України в оглядовому листі від 23.11.2001 р. N 01-8/1271 вказав, що відсутність хоча б одного з реквізитів в податковій накладній позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ на підставі такої накладної.
26. Підприємством - платником ПДВ придбано у резидента товари на умовах товарного кредиту. Який порядок оподаткування такої операції?
Визначення поняття товарного кредиту наведено в пп. 1.11.2 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому передача права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) відбувається у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часу погашення заборгованості. На умовах товарного кредиту передача товарів може здійснюватися як резидентом, так і нерезидентом у власність юридичним або фізичним особам.
Закон про ПДВ містить норму, якою визначається база оподаткування ПДВ при збільшенні договірної вартості товарів (робіт, послуг) на суму процентів. Зокрема, п. 4.8 ст. 4 Закону встановлено, що у разі, якщо платник ПДВ здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), які є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя чи інших боргових інструментів, базою оподаткування ПДВ відповідно до Закону є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані, на суму номіналу такого векселя.
Відповідно до пп. 5.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" покупець (дебітор) відносить до складу валових витрат витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
А тому, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу (поставки) на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під проценти, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.
При цьому право на податковий кредит в частині суми ПДВ, обчисленого виходячи із розміру процентів, обумовлених договором, покупець зазначених товарів (робіт, послуг) має виключно в тій частині, яка відноситься до складу валових витрат звітного періоду.
27. Коли платник подає додаток 3 до уточненої податкової декларації з ПДВ і при цьому зменшує завищену в минулих періодах суму до відшкодування, то в картках особових рахунків в автоматичному режимі нараховується штрафна санкція в розмірі 10 %. Чи не суперечить це нормам наказу ДПА України від 17.03.2001 р. N 110, із змінами і доповненнями, в частині незастосування штрафних санкцій, якщо така сума зменшення раніше не була відшкодована?
У разі коли платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків до початку його перевірки контролюючим органом зобов'язаний подати нову (уточнену) податкову декларацію, а якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового зобов'язання - також нарахувати штраф у розмірі 10 % від суми недоплати (заниження податкового зобов'язання) і одночасно погасити суму недоплати та штраф.
У разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє помилку, яка призвела до завищення суми ПДВ, заявленої до відшкодування, але ця сума не була відшкодована з бюджету (у тому числі не була повернена на банківський рахунок платника податків чи зарахована в рахунок погашення інших податкових зобов'язань платника податків), штрафна санкція у розмірі 10 % від суми недоплати до такого платника не застосовується (наказ ДПА України від 22 жовтня 2002 року N 503).
З метою проведення даних нової (уточненої) декларації за особовим рахунком платника наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166, із змінами та доповненнями, передбачено подання Довідки про суми ПДВ, які збільшують або зменшують податкові зобов'язання у результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 3).
Завищення суми ПДВ, задекларованої до відшкодування у попередній декларації, у такому додатку відображається у рядку 3. У разі невідшкодування такої суми платнику у рядку 5 додатка платник, який заповнює зазначений додаток, повинен зробити напис про те, що у попередній декларації було завищено суму, задекларовану до відшкодування, проте відшкодування не проводилося. У такому випадку у рядку 6 сума штрафу повинна дорівнювати нулю. Підрозділом інформатизації та обліку перевіряється відсутність відшкодування ПДВ, і до внесення змін до форми довідки та програмного забезпечення у ручному режимі розноситься сума штрафу 0 грн.
28. Щодо дати визначення податкового зобов'язання у свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ.
Порядок видачі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ затверджений наказом ДПА України від 01.03.2000 р. N 79 "Про затвердження Положення про Реєстр платників податку на додану вартість".
Податкові зобов'язання з ПДВ у платника податків виникають з моменту його реєстрації як платника ПДВ та внесення в Реєстр платників податку на додану вартість. Документом, який засвідчує реєстрацію платника податків як платника ПДВ, є відповідне свідоцтво, а тому датою виникнення податкового зобов'язання є дата видачі свідоцтва про реєстрацію.
29. Згідно з п. 4.2 ст. 4 Закону про ПДВ у разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. Чи застосовуються звичайні ціни у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою їх вартості пов'язаній особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку?
Пунктом 4.2 ст. 4 Закону про ПДВ передбачено кілька умов, за яких база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.
Так, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни у таких випадках:
1) за певних умов проведення розрахунків:
- продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється без оплати їх вартості або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій;
- здійснюється безоплатна передача товарів (робіт, послуг);
2) при визначеному напрямку використання товарів (робіт, послуг):
- здійснюється натуральна виплата у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником податку;
- здійснюється передача товарів (робіт, послуг) у межах платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації;
3) визначено коло осіб, яким продаються товари (роботи, послуги):
- товари (роботи, послуги) продаються пов'язаній з продавцем особі;
- товари (роботи, послуги) продаються суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник ПДВ.
Всі перелічені вище умови є незалежними одна від одної, а тому база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни, у разі виникнення хоча б однієї з перерахованих вище умов та обставин.
Отже, у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою їх вартості пов'язаній особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.
IV. Оподаткування операцій із ввезення
30. Які відмінності при оподаткуванні ПДВ операцій із ввезення (імпортування) товарів за наявності різних форм цивільно-правових договорів?
Операції з ввезення товарів (робіт, послуг), незалежно від форми зовнішньоекономічного цивільного договору, оподатковуються ПДВ. При цьому залежно від форми договору може бути відмінна база для оподаткування ПДВ та сам порядок сплати ПДВ до бюджету.
Передоплата (авансування) товарів, що підлягають вивезенню (експортуванню) за межі митної території України або ввезенню на митну територію України, не є підставою для виникнення податкових зобов'язань (пп. 7.3.8 ст. 7 Закону про ПДВ).
Договір купівлі-продажу. При ввезенні товарів датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення ВМД. Базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість, але не менша за митну вартість (п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ).
За умови використання товарів на власні виробничі потреби для оподатковуваної діяльності датою виникнення права на податковий кредит є дата сплати ПДВ за податковими зобов'язаннями.
Тобто при сплаті у будь-якому звітному періоді ПДВ на депозитний рахунок митних органів за ввезеними товарами суб'єкт, за вказаних обставин, у цьому ж звітному періоді має право на податковий кредит.
При отриманні робіт (послуг) датою виникнення податкових зобов'язань є дата списання коштів із розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом.
За вказаних вище обставин імпортер має право на податковий кредит на дату сплати податку за податковими зобов'язаннями. Оскільки за операціями з отримання робіт (послуг) ПДВ сплачується шляхом включення суми податкових зобов'язань до декларації з ПДВ звітного періоду, на який припадає будь-яка з подій, що сталася раніше, то право на податковий кредит платник ПДВ використовує у наступному звітному періоді.
Аналогічний порядок оподаткування ПДВ за наявності договорів поставки.
Договір доручення (комісії) на придбання, при якому довіритель - резидент, а повірена особа також резидент. Виконання такого договору включає виконання як зовнішньоекономічного договору на придбання, так і внутрішнього договору, який не передбачає передачу права власності повіреній особі (комісіонеру).
За операцією з ввезення товарів у повіреної особи, що самостійно переміщує товари через митний кордон та несе відповідальність за сплату всіх належних платежів під час митного оформлення товарів, податкові зобов'язання з ПДВ виникають відповідно до пп. 7.3.6 ст. 7 Закону про ПДВ. А тому за операцією з перерахування довірителем коштів у вигляді авансового платежу повіреній особі для придбання нею за межами митної території України товарів в частині проведення розрахунків з нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом та в частині ПДВ, що довірена особа зобов'язана буде сплатити на депозитний рахунок митних органів, не виникають податкові зобов'язання (пп. 7.3.8 ст. 7 та п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ).
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості, визначеної згідно із ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф".
Право податкового кредиту у повіреної особи виникає відповідно до положень п. 4.7 ст. 4 Закону про ПДВ. При передачі повіреною особою довірителю товарів, на які у нього відсутнє право власності, податкові зобов'язання визначаються виходячи з продажної вартості та збільшуються на дату передачі таких товарів.
Договір доручення на придбання, при якому довіритель - резидент, а повіреною особою виступає нерезидент. За операцією з перерахування довірителем (резидент) повіреному (нерезидент) коштів для придбання товарів за межами митної території України, податкові зобов'язання з ПДВ не виникають (пп. 7.3.8 ст. 7 Закону про ПДВ). І тільки на момент ввезення (імпортування) товарів у довірителя-імпортера виникають податкові зобов'язання з ПДВ (пп. 7.3.6 ст. 7 Закону про ПДВ).
При такій формі договору у платника ПДВ є ще один об'єкт оподаткування - це послуга, яка фактично отримана від нерезидента-повіреного (пп. 3.1.2 ст. 3 Закону про ПДВ). База оподаткування послуг, що надаються нерезидентами для споживання на митній території України, розраховується виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. При цьому податкові зобов'язання нараховуються за першою із подій: або перерахування коштів резидентом нерезиденту в оплату послуги, або дата підписання документа, що засвідчує факт виконання нерезидентом послуги.
V. Спрощена система оподаткування та ПДВ
31. Якщо до переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 10 % підприємством застосовувався касовий метод визначення податкових зобов'язань, чи повинно підприємство при надходженні сум дебіторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) за відвантаженими товарами задекларувати та сплачувати ПДВ до бюджету? Одночасно з цим при переході на спрощену систему оподаткування за ставкою 10 % підприємство анулює свідоцтво платника ПДВ та індивідуальний податковий номер.
У випадках коли такими платниками застосовувався касовий метод визначення податкових зобов'язань, у разі наявності на момент анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ дебіторської заборгованості з відвантажених (виконаних, наданих) товарів (робіт, послуг) з урахуванням ПДВ, такі платники зобов'язані задекларувати за такими операціями податкові зобов'язання та погасити суму податкових зобов'язань у міру проведення розрахунків та закриття дебіторської заборгованості незалежно від того, що такі особи на дату виникнення податкових зобов'язань не значаться платниками ПДВ, за умови, що такими платниками не проведено відповідні перерахунки з покупцями.
Крім того, платники ПДВ, в обліку яких на день виключення з реєстрації (анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ) значаться товарні залишки, незамортизовані основні фонди чи інші активи, стосовно яких суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту в попередніх чи в поточному звітних періодах, зобов'язані зменшити суму податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх придбанні, у розмірі, який відповідає частці таких недовикористаних в оподатковуваних операціях у попередніх звітних періодах товарних залишків (пп. 7.4.3 ст. 7 Закону), пп. 5.8.2 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ шляхом відображення у податковій декларації з ПДВ (з поданням розрахунку коригування).
Зменшення суми податкового кредиту з ПДВ здійснюється за наслідками звітного періоду, в якому відбувається виключення з реєстрації (анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ), з відповідним збільшенням валових витрат на суму такого податкового кредиту.
Якщо за наслідками діяльності як платника ПДВ (до моменту анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ) платником було задекларовано суму бюджетного (експортного) відшкодування або було задекларовано суму ПДВ до сплати в бюджет, такий платник і після анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ має право на отримання такого відшкодування, так само як і зобов'язаний сплатити належну бюджету суму податку, протягом строків, встановлених законодавством для відшкодування або сплати податку.
32. Щоквартально чи щомісячно повинен подавати декларацію з ПДВ суб'єкт малого підприємництва, який перебуває на спрощеній системі оподаткування (6 %), якщо він має обсяг виручки від 122,4 тис. грн. до 1 млн. грн.?
Періодичність подання податкової звітності встановлена п. 7.9 ст. 7 Закону про ПДВ для всіх категорій платників ПДВ, і відповідно до цього пункту квартальний податковий період визначається для платників, у яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік не перевищує 7200 нмдг (122,4 тис. грн.).
Разом з тим Указом Президента України від 28.06.99 р. N 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" платникам єдиного податку за ставкою 6 %, які одночасно є платниками ПДВ, дозволено застосовувати квартальний податковий період подання звітності навіть у випадку, коли решта платників ПДВ повинна подавати звітність щомісячно (обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 нмдг).
При цьому відповідно до пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 зазначеного вище Закону протягом календарного року будь-який платник ПДВ має право на заміну квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року (заява про таку заміну подається платником податку до податкового органу за один місяць до початку кварталу). Для застосування цієї норми Законом не встановлюється жодних обмежень, у тому числі і для суб'єктів підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку за ставкою 6 %, оскільки вони сплачують ПДВ в порядку, встановленому Законом про ПДВ.
33. Чи може особа перейти на спрощену систему оподаткування з вибором ставки 6 % і при цьому займатися виключно операціями, які відповідно до Закону про ПДВ звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону?
Указом Президента України від 28.06.99 р. N 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, якщо юридичною особою - платником єдиного податку обрано ставку єдиного податку в розмірі 6 %, така юридична особа в обов'язковому порядку повинна бути зареєстрована платником ПДВ і сплачувати ПДВ згідно із Законом про ПДВ. Застосування такого порядку оподаткування і названої ставки єдиного податку не регулюють питання, які операції з продажу товарів здійснювати такому платнику, оподатковувані чи неоподатковувані.
34. Приватний підприємець сплачує єдиний податок та ПДВ поквартально. Протягом 24 календарних місяців як платник ПДВ особа мала за останні 12 календарних місяців оподатковувані обсяги продажу менші ніж 3600 нмдг. Ця дата настала в середині кварталу. З якого періоду ДПІ може зняти особу з реєстрації як платника ПДВ?
Суб'єкт підприємницької діяльності, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обравши ставку податку у розмірі 6 %, і не досяг за останні 12 календарних місяців встановленого законодавством оподатковуваного обороту (крім суб'єкта, що здійснює діяльність за готівкові кошти), може бути виключений із категорії платників ПДВ лише у разі його переходу на сплату податку в розмірі 10 % за спрощеною системою оподаткування.
Для виключення з Реєстру платник ПДВ подає до органу ДПС за місцем реєстрації заяву про виключення з Реєстру платника ПДВ, свідоцтво про реєстрацію та всі засвідчені копії. Орган ДПС у 10-денний термін розглядає зазначену заяву. За наявності підстав для виключення платника ПДВ з Реєстру орган ДПС виключає його з Реєстру на дату подання заяви, а у разі відмови - надає письмове пояснення.
35. Чи нараховується податкове зобов'язання з ПДВ юридичною особою - платником ПДВ, якщо:
а) оплата від покупця коштами отримана в періоді, коли вона працювала на спрощеній системі оподаткування за ставкою оподаткування 10 %, а відвантаження товарів відбулося після переходу на звичайну систему оподаткування?
У разі коли юридичною особою - платником ПДВ оплата за товари від покупця отримана коштами в періоді, коли вона працювала на спрощеній системі оподаткування за ставкою оподаткування 10 %, а відвантаження товарів відбулося після переходу на звичайну систему оподаткування, то податкове зобов'язання з ПДВ платником ПДВ не нараховується;
б) відвантаження товарів покупцю відбулося в періоді, коли вона працювала на спрощеній системі оподаткування за ставкою оподаткування 10 %, а оплата коштами отримана після переходу на звичайну систему оподаткування?
У разі коли відвантаження товарів покупцю відбулося в періоді, коли юридична особа працювала на спрощеній системі оподаткування за ставкою оподаткування 10 %, а оплата коштами отримана після переходу на звичайну систему оподаткування, то податкове зобов'язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, якщо такий платник ПДВ не обрав касовий метод визначення податкового зобов'язання. У випадках, коли платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов'язань, він зобов'язаний задекларувати за такими операціями податкові зобов'язання та погасити їх у міру проведення розрахунків.
VI. Різні питання
36. З метою виконання договірних зобов'язань перевізник подає автотранспортний засіб з одного міста в інше для завантаження в цьому іншому населеному пункті товарів з метою вивезення (експортування) їх за межі митної території України шляхом надання цим автотранспортним засобом послуги з міжнародного перевезення від пункту проведення митних процедур з випуску такого вантажу за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами державного кордону. За якою ставкою ПДВ оподатковується операція з подачі транспортного засобу?
На операції з міжнародного перевезення пасажирів та вантажів пп. 6.2.4 ст. 6 Закону про ПДВ встановлено окрему норму оподаткування ПДВ, відповідно до якої операції з перевезення за межами митного кордону України, включаючи внутрішні митниці, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.
Послуга з подачі транспортного засобу для навантаження товарів (вантажу) з одного міста в інше для завантаження в цьому іншому населеному пункті товарів відповідно до умов договору між суб'єктами господарювання може бути складовою частиною послуги з міжнародних перевезень, і витрати в частині понесених перевізником витрат з переміщення автотранспортного засобу між пунктами на митній території України під навантаження вантажу (наприклад, від Дніпропетровська до Дніпродзержинська) можуть включатися до загальної вартості послуги з міжнародного перевезення. Лише у випадку, коли вартість понесених перевізником витрат з переміщення автотранспортного засобу між пунктами на митній території України під навантаження вантажу є складовою частиною загальної вартості міжнародних перевезень, то така операція може оподатковуватися за нульовою ставкою за умови підтвердження міжнародних перевезень міжнародною товарно-транспортною накладною, оформленою та заповненою відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, а також акта, оформленого перевізником та замовником-резидентом про фактичне надання послуг з перевезення.
У випадку коли понесені витрати з доставки автотранспортного засобу під його завантаження товарами, з метою їх вивезення за межі митної території України, не включаються до складу вартості міжнародних перевезень через будь-які причини, то такі операції необхідно розглядати як окремі операції, що оподатковуються ПДВ за загальними правилами.
37. Чи має новостворене підприємство, добровільно реєструючись як платник ПДВ, право на застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань та дати отримання права на податковий кредит?
Право вибору застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань та дати отримання права на податковий кредит передбачено ст. 11 Указу Президента України від 07.08.98 р. N 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні".
Стаття 11 Указу Президента України від 07.08.98 р. N 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" встановлює коло осіб, які можуть користуватися правом визначення дати виникнення податкових зобов'язань за датою зарахування коштів на банківський рахунок або в касу платника податку, а у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків за датою виписки відповідного рахунку (товарного чека), а також визначення дати виникнення права на податковий кредит як дати списання коштів з банківського рахунку або видачі коштів з каси платника податку (тобто застосування касового методу), та порядок і терміни отримання такими особами права на застосування касового методу.
Так, перший абзац ст. 11 Указу визначає, що право на застосування касового методу мають особи, які зареєстровані платниками ПДВ у зв'язку із здійсненням ними операцій з торгівлі за готівку, тобто повинні бути зареєстровані як платники податку незалежно від обсягу оподатковуваних операцій. Другий і третій абзаци цієї статті визначають порядок отримання права на застосування касового методу такими платниками податку залежно від того, як давно вони зареєстровані як платники податку і якого обсягу оподатковуваних операцій досягли.
Зокрема, другим абзацом ст. 11 Указу встановлено порядок отримання права на застосування касового методу для діючих платників податку, тобто для тих, що вже пропрацювали певний період і не досягли протягом останнього календарного року обсягу оподатковуваних операцій більше ніж 7200 нмдг. Для цієї категорії платників право на застосування касового методу надається з початку нового календарного року. Третій абзац ст. 11 Указу визначає порядок отримання права на застосування касового методу для платників податку, які вперше реєструються як платники податку, і такі платники матимуть право на застосування касового методу з моменту реєстрації. Починаючи з наступного календарного року, ці платники податку будуть керуватися нормами абзацу другого цієї ж статті.
Тобто норми ст. 11 Указу Президента України від 07.08.98 р. N 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" поширюються виключно на платників податку, які здійснюють торгівлю за готівку, незалежно від того, чи вони реєструються як платники податку вперше чи вже є зареєстрованими платниками податку.
При цьому, як зазначено в ст. 11, її дія не поширюється на оподаткування бартерних (товарообмінних) операцій. Оподаткування таких операцій здійснюється у загальновстановленому порядку.
38. Чи є правомірним застосування касового методу визначення дати виникнення податкових зобов'язань і дати отримання права на податковий кредит при реалізації споживачам і придбанні у постачальників дизельного пального на території України?
Стаття 3 Закону України від 02.03.2002 р. N 1521-III "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів", якою встановлено порядок застосування касового методу визначення податкових зобов'язань при продажу та придбанні дизельного пального, з 1 жовтня 2000 р. застосовується без обмеження кінцевого терміну її застосування, про що ДПАУ листом від 27.10.2000 р. N 14303/7/16-1121 повідомила регіональні державні податкові адміністрації та зобов'язала їх довести зазначене до відома платників податку та врахувати при проведенні попередніх перевірок податкової звітності та документальних перевірок платників.
При цьому і платники податку, і податкові органи повинні враховувати, що касовий метод застосовується виключно до товарів, визначених ст. 1 та 2 вказаного Закону. Це такі товари:
нафта сира (код 2709 00 000 згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, ввезена на митну територію України до 31 грудня 2001 року);
важкі дистиляти (коди 2710 00 610, 2710 00 650, 2710 00 690 згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, ввезені на митну територію України до 1 жовтня 2000 року або виготовлені нафтопереробними заводами України до 1 жовтня 2000 року).
Таким чином, для визначення правомірності застосування касового методу при придбанні чи продажу зазначених вище товарів платник податків повинен мати інформацію щодо термінів виготовлення чи ввезення того чи іншого товару, підтверджену необхідними документами податкового та бухгалтерського обліку (податкові накладні, вантажно-митні декларації, товарно-транспортні накладні тощо).
39. Порядок оподаткування ПДВ операцій з продажу товарів (робіт, послуг), які здійснюють неприбуткові організації.
Законом про ПДВ спеціального пільгового режиму для неприбуткових організацій не передбачено, а тому операції з продажу товарів (робіт, послуг) таких організацій підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах - за ставкою 20 %.
Наприклад, неприбуткова організація надає в оренду власні приміщення і комунальні послуги (тепло-, водопостачання, освітлення, охорона і т. д.).
При цьому обсяг таких операцій за попередні 12 календарних місяців перевищив 3600 нмдг, тобто 61200 грн.
Оскільки зазначені вище операції підпадають під визначення оподатковуваних, у цьому випадку відповідно до вимог п. 2.1 ст. 2 і п. 9.3 ст. 9 Закону про ПДВ така неприбуткова організація (незалежно від її статусу) зобов'язана зареєструватися платником ПДВ і сплатити (нарахувати) податкові зобов'язання з проведених оподатковуваних операцій. При здійсненні оподатковуваних операцій у платника поряд з виникненням податкових зобов'язань з ПДВ згідно з нормами пп. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ виникає право на податковий кредит у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що відносяться до складу валових витрат таких операцій.
Звертаємо увагу на те, що у випадку здійснення неприбутковою організацією як оподатковуваних, так і тих, що не є об'єктом оподаткування, чи звільнених від оподаткування ПДВ операцій згідно зі ст. 3 та 5 зазначеного Закону, відповідно до вимог пп. 7.2.8 і 7.4.3 ст. 7 цього Закону така організація зобов'язана вести окремий облік цих операцій і сум податкового кредиту з ПДВ.
Підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за придбаними товарами (роботами, послугами), що використовуються в оподатковуваних операціях, є податкові накладні, що надаються продавцями таких товарів (робіт, послуг).
40. Згідно з пп. 5.1.20 ст. 5 Закону про ПДВ звільняється від оподаткування ПДВ продаж або передача у власність новозбудованого житла фізичним особам для його використання як місця проживання. Чи звільняються від ПДВ проектно-вишукувальні роботи, якщо вони включені до кошторису будівельного об'єкта, та реконструкція і технічне переобладнання нежитлових приміщень в житло і передача його фізичним особам?
Пільга, зазначена у пп. 5.1.20 ст. 5 Закону про ПДВ, передбачає звільнення від оподаткування ПДВ операцій з продажу чи передачі у власність новозбудованого житла фізичним особам для його використання як місця проживання. При цьому згідно з листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 19.06.2002 р. N 8/8-263 для цілей застосування пп. 5.1.20 ст. 5 Закону словосполучення "новозбудоване житло" означає житло, яке введене в експлуатацію до першого заселення його мешканцями, незалежно на яких умовах буде проводитися експлуатація такого житла (за договорами оренди чи на постійній основі).
Щодо реконструкції та переобладнання нежитлових приміщень в житло, то відповідно до наказу Держбуду України від 27.08.2000 р. N 174 "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва" термін "будівництво" складається з кількох термінів, які включають і "нове будівництво", і "реконструкцію", і "технічне переобладнання споруд". Враховуючи те, що в згаданому пункті Закону йдеться про новозбудоване житло, тобто про нове будівництво, пільга, передбачена пп. 5.1.20 ст. 5 Закону про ПДВ, на реконструкцію та технічне переобладнання будинків не поширюється.
"Бухгалтерія",
N 7, 17 лютого 2003 р.