Про складення податкової декларації з податку на прибуток підприємств з використанням даних бухгалтерського обліку і дотриманням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності

Міністерство фінансів України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 № 157-р "Про створення умов для впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності" доводить до відома наступні методичні рекомендації щодо складення податкової декларації з податку на прибуток підприємств з використанням даних бухгалтерського обліку і дотриманням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ).

Підприємства, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують МСФЗ, складають і подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі - податкова декларація) згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень Кодексу.

Підприємства (крім банків), які застосовують МСФЗ , для складання податкової декларації використовують дані бухгалтерського обліку, керуючись при цьому, зокрема, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1591), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків , затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69, Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей , затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 № 99, та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку, норми яких поширюються на підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за МСФЗ.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платники податку, які застосовують МСФЗ , ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень Кодексу , в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні МСФЗ.

При тлумаченні терміну "Обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини)", який містить посилання на Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" , підприємства застосовують МСБО 2 "Запаси" .

Норми Кодексу щодо складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема загальновиробничих витрат; щодо порядку оцінки зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, на вартість яких зменшуються прямі матеріальні витрати; щодо методів оцінки вибуття запасів застосовуються підприємствами відповідно до МСБО 2 "Запаси" .

Зокрема, згідно з цим МСБО собівартість запасів слід визначати за формулою "перше надходження - перший видаток" (ФІФО), середньозваженої собівартості або за методом конкретної ідентифікації індивідуальної собівартості запасів.

Норма Кодексу щодо дати отримання інших доходів застосовується підприємствами відповідно до МСБО 18 "Дохід" , згідно з яким дохід визнається тільки коли є ймовірність надходження до суб'єкта господарювання економічних вигід, пов'язаних з операцією.

При визначенні курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти підприємства застосовують положення МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" .

Норми Кодексу щодо фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, підприємствами застосовуються згідно з МСБО 23 "Витрати на позики" .

Зокрема, відповідно до зазначеного МСБО суб'єкт господарювання капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу як частина собівартості цього активу. Суб'єкт господарювання визнає інші витрати на позики як витрати в тому періоді, у якому вони були понесені.

Підприємства, які застосовують МСФЗ , подають податкову декларацію до органів державної податкової служби в порядку та у строки, визначені статтею 49 Кодексу .