МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
05.11.2014 № 1276 |
Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 01.10.2014 № 1121
На виконання рекомендацій учасників круглого столу з обговорення програми для зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, що відбувся 16 жовтня 2014 року, та на реалізацію пропозицій громадськості
НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 01.10.2014 № 1121 "Про програми зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти", виклавши програму зовнішнього незалежного оцінювання з історії України для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, затверджену зазначеним наказом, у новій редакції, що додається.
2. Управлінню зв'язків з громадськістю та забезпечення діяльності Міністра (патронатній службі) (Загоруйко Ю.А.) в установленому порядку зробити відмітку у справах архіву.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.
Міністр | С. Квіт |
Додаток
до наказу Міністерства
освіти і науки України
05.11.2014 № 1276
"ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
освіти і науки України
01.10.2014 № 1121
(у редакції наказу
Міністерства освіти
і науки України
05.11.2014 № 1276)"
ПРОГРАМА
зовнішнього незалежного оцінювання з історії України для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти
Пояснювальна записка
Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту та чинній навчальній програмі.
Пропоновану Програму зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з історії України складено, враховуючи цілі, вимоги і зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті освіти та чинній програмі з історії України для 11-річної школи. Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів історії України від найдавніших часів до сьогодення і складається з 31 теми.
Вона передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь. Тестові завдання мають перевіряти такі знання й уміння учнів: називати історичні дати, хронологічні межі, періоди найважливіших подій і процесів, поняття, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам'ятки культури; - визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами; - локалізувати історико-географічні об'єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті; - описувати хід, зовнішні ознаки подій, пам'ятки культури різних епох; - характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей; - встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати (класифікувати) факти за вказаною ознакою; - розпізнавати найвидатніші культурні пам'ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам'яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській культурній спадщині; - визначати найважливіші зміни, що відбувалися в житті людства, значення найважливіших подій в історії України; - встановлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їх значення; - давати визначення історичних понять й термінів, пояснювати їх і доречно вживати; - працювати з історичними документами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які він висвітлює.
На основі вищевикладеного переліку розробники тесту ЗНО та вчителі мають формулювати відповідні завдання до кожної теми.
Програмі ЗНО надано вигляду таблиці, яка складається з трьох колонок. У першій колонці вміщено назву розділу, теми програми ЗНО, що відповідає чинній програмі з історії України для 11-річної школи. У другій колонці викладено зміст історичного матеріалу, у якому виокремлено факти, дати, персоналії, поняття та терміни. Це мінімум, з якого випускники повинні мати певні знання та уявлення. Термін "знання" стосується конкретних дат, подій, персоналій. Термін "уявлення" - історичних процесів, загальних характеристик певних ідей і понять.
Якщо про якийсь факт згадано у цій колонці таблиці, то це означає, що він може бути використаний розробниками тесту ЗНО для перевірки знань і умінь. Якщо у програмі вказано дату, то це означає, що учень має знати її та встановлювати відповідність між нею та історичною епохою чи процесами суспільного життя минулого, діяльністю історичної постаті.
Названі в програмі ЗНО історичні персоналії учень повинен вміти розпізнати за портретними рисами (автентичними пам'ятками - фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати її етапи, встановлювати відповідність між цією діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій. Кожна з персоналій названа в програмі лише один раз, проте, якщо людина впливала на перебіг історичного процесу довгий час, завдання, пов'язані з її діяльністю, можуть траплятися в кількох темах.
Поняття та терміни, зазначені у програмі ЗНО, учні повинні називати, визначати, оперувати ними, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо. Кожне поняття чи термін згадані в програмі лише один раз, проте можуть бути конкретизовані й під час перевірки інших тем (окрім тієї, де вони безпосередньо зустрічаються). Отже, учні мають знати не тільки загальне визначення терміна, але і його конкретно-історичне значення.
У третій колонці програми вказані предметні вміння і навички, у яких конкретизуються загальні уміння, перелічені вище. Їх розподілено на такі: позначати на картосхемі, характеризувати, визначати причини та наслідки, порівнювати окремі події та явища.
Форми контролю вміння учнів локалізувати історико-географічні об'єкті та факти на карті мають відповідати меті шкільної історичної освіти. Для цього потрібно пропонувати учням завдання, у яких використовувалися б не контурні карти, а навчальні історичні карти, з яких, відповідно до умов завдання, зняті прямі підказки. Що ж до використання контурних карт, то воно є небажаним, оскільки не відповідає завданням ЗНО і перевищує допустимий рівень складності завдань.
Невід'ємною складовою програми ЗНО з історії України є перелік пам'яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкових для розпізнавання абітурієнтами.
Зміст програми
22 | Україна в боротьбі за збереження державної незалежності | Факти: Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Прийняття Конституції УНР. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР. Окупація військами Антанти півдня України. Денікінський режим в Україні. "Київська катастрофа". Більшовицький режим в Україні. Друга радянсько-українська війна. Прийняття Конституції УСРР 1919 р. "Чортківська офензива". Перший "Зимовий похід" армії УНР. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Утворення Галицької СРР. Другий "Зимовий похід" Армії УНР. Дати: січень (лютий) 1918 р. - Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу; 29 квітня 1918 р. - державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського; 14 листопада 1918 р. - утворення Директорії; листопад 1918 р. - проголошення ЗУНР; 22 січня 1919 р. - Акт злуки; Грудень 1919 - травень 1920 - перший "Зимовий похід" військ УНР; Квітень 1920 р. - Варшавська Угода; Березень 1921 р. - Ризький мир; Листопад 1921 р. - Другий "Зимовий похід" військ УНР. Персоналії: П. Скоропадський, К. Левицький, Д. Вітовський, Є. Петрушевич, С. Петлюра, В. Винниченко, Х. Раковський, Н. Махно, Ю. Тютюнник. Поняття та терміни: "Директорія", "Українська Галицька армія", УСРР, "воєнний комунізм". | Позначати на картосхемі хід воєнних дій на території України в 1918 - 1921 рр. Характеризувати внутрішню та зовнішню політику урядів гетьмана П. Скоропадського, Директорії, ЗУНР, УСРР, зміст Варшавської угоди між УНР та Польщею, Ризького мирного договору, культурне життя в Україні в 1918 - 1921 рр. Визначати причини гетьманського перевороту та падіння режиму гетьмана П. Скоропадського; особливості внутрішньої та зовнішньої ситуації в УНР часів Директорії; причини та наслідки українсько-польської війни та підписання С. Петлюрою Варшавського договору; причини поразки національно-визвольних змагань (національно-демократичної революції в Україні), історичне значення відновлення української державності на східно- та західноукраїнських землях та об'єднання українських держав (Акт злуки). |
23 | Українська СРР в умовах нової економічної політики | Факти: Входження УСРР до складу СРСР. Голод у південних губерніях УСРР. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Політика "коренізації" в УСРР (українізація). Кампанія з ліквідації неписемності дорослих. Українське національне відродження 20-х рр. Боротьба з націонал-комунізмом. Дати: 1922 р. - входження УСРР до складу СРСР; 1921 - 1923 рр. - голод в Україні; 1923 р. - початок політики "українізації"; 1925 р. - завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізацію. Персоналії: Л. Каганович, О. Шумський, М. Скрипник, М. Волобуєв, М. Хвильовий (Фітільов), Г. Юра, Л. Курбас, М. Бойчук, О. Довженко. Поняття та терміни: "індустріалізація", "українізація", "автокефальна церква". | Позначати на картосхемі зміни у адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921 - 1928 рр. Характеризувати неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні, політику більшовиків щодо релігії та церкви в Україні, політику "українізації" та її наслідки, особливості розвитку української культури в цей період. Визначити причини та наслідки "українізації", її вплив на українську культуру й ментальність населення УСРР, вступу УСРР в СРСР; причини та особливості впровадження непу в Україні. Порівнювати політику "воєнного комунізму" та нову економічну політику (неп) в УСРР. |
24 | Радянська модернізація України | Факти: Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Згортання українізації. Дати: 1928 - 1938 рр. - період радянської модернізації в Україні; 1928 р. - Шахтинська справа; 1929 р. - справа СВУ; 1929 р. - рік великого перелому, початок суцільної колективізації; 1932 - 1933 рр. - Голодомор - геноцид українського народу; 1934 р. - перенесення столиці України з Харкова до Києва. Персоналії: О. Стаханов, П. Постишев, С. Косіор, М. Скрипник, Й. Сталін. Поняття та терміни: "форсована індустріалізація", "стаханівський рух", "колективізація", "розкуркулення", "закон про п'ять колосків", "голодомор", "розстріляне відродження". | Позначати на картосхемі основні індустріальні об'єкти, побудовані за часів модернізації. Характеризувати сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні, взаємозв'язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму (індустріалізація, колективізація). Зміни в соціальній структурі населення Особливості суспільно-політичного та культурного життя періоду. Визначати причини та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації, зв'язки між радянською модернізацією і зміною соціальної структури українського радянського суспільства, масовими репресіями в Україні. Причини та наслідки Голодомору 1932 - 33 рр. Порівнювати політику непу та економічну політику 1930-х років. |
25 | Західноукраїнські землі | Факти: Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Економіка українських земель. Різні течії в суспільно-політичному русі, радикалізація політичного життя в 1930-х роках. Дати: 1929 р. - утворення ОУН; 1930 р. - польська "пацифікація" у Східній Галичині; 15 березня 1939 р. - проголошення незалежності Карпатської України. Персоналії: Є. Коновалець, Д. Донцов, С. Бандера, А. Мельник, В. Липинський, А. Волошин. Поняття та терміни: "осадництво", "пацифікація", "русофільство", "русинство", "українофільство". | Позначати на карті території, що входили до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини. Характеризувати вплив міжнародної ситуації 1920 - 1930-х рр. на становище західноукраїнських земель, політику урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини в українських землях, стан економіки, життя населення, освіти та культури, різні течії національного руху, діяльність політичних партій західноукраїнських земель у 1930-х роках. Визначати міжнародні чинники розподілу українських земель між іншими державами на початку 1920-х рр. та їх наслідки для населення, причини та наслідки діяльності політичних сил у західноукраїнських землях у цей період. |
26 | Україна під час Другої світової війни | Факти: Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Перемога у Великій Вітчизняній війні. Дати: 23 серпня 1939 р. - радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа); 1 вересня 1939 р. - початок Другої світової війни; 17 вересня 1939 р. - вступ Червоної армії на територію західної України; листопад 1939 р. - Східну Галичину і Волинь включено до складу УРСР; 2 серпня 1940 р. - Південну і Північну Бессарабію та Північну Буковину включено до складу УРСР; 22 червня 1941 р. - початок Великої Вітчизняної війни; 30 червня 1941 р. проголошення Акта відновлення Української Держави; грудень 1942 р. - початок звільнення України; 6 листопада 1943 р. - визволення Києва; січень - лютий 1944 р. - Корсунь-Шевченківська наступальна операція; вересень - жовтень 1944 р. - Карпатсько-Ужгородська наступальна операція; 28 жовтня 1944 р. - визволення всієї території України; 9 травня 1945 р. - завершення Великої Вітчизняної війни, День Перемоги. Персоналії: С. Тимошенко, М. Кирпонос, С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, А. Мельник, С. Бандера, Р. Шухевич, О. Довженко, О. Теліга. Поняття та терміни: "план "Ост", "новий порядок", "Голокост", "колабораціонізм", "рух Опору", "депортація", "радянізація". | Позначати на карті українські землі, приєднані до УРСР в результаті реалізації радянсько-німецьких договорів 1939 р.; місця, пов'язані з початком та завершенням визволення України від німецьких загарбників, битв і військових операцій, окупаційні зони, на які була розділена Україна, території поширення та активних дій різних течій руху Опору. Характеризувати суть гітлерівського плану "Ост", нацистський "новий порядок" в Україні, діяльність радянських партизан та українського визвольного руху. Визначати наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель; політики радянізації новоприєднаних до УРСР територій, причини поразок Червоної армії у 1941 р., основні результати та наслідки війни для України й українського народу, внесок українського народу в перемогу над Німеччиною та її союзниками. Описувати мобілізаційні заходи, процес окупації України, перебіг найважливіших військових подій 1941 - 1945 рр., депортацію кримських татар та інших народів Криму. |
27 | Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 - на початку 50-х років | Факти: Зовнішньополітична діяльність УРСР. Адміністративно-територіальні зміни. Відбудова промисловості. Голод в Україні 1946 - 1947 рр. Радянізація західних областей України. Боротьба ОУН та УПА. Розгортання ідеологічних кампаній. Дати: квітень 1945 р. - Україна стає співзасновницею ООН; березень 1946 р. - "саморозпуск" УГКЦ; 1946 - 1947 рр. - голод в Україні; квітень - липень 1947 р. - операція "Вісла". Персоналії: Д. Мануїльський, О. Гончар, Й. Сліпий. Поняття та терміни: "операція "Вісла", "ждановщина", "космополітизм", "лисенківщина". | Позначати на карті зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Характеризувати зовнішньополітичну діяльність УРСР у повоєнні роки та політику влади щодо економічного, соціально-політичного, релігійного, культурного та повсякденного життя населення, хід операції "Вісла", процеси радянізації західних областей України. Визначати причини та наслідки проведення операції "Вісла", розгортання ідеологічних кампаній, голоду в Україні, "саморозпуску" УГКЦ. |
28 | Україна в умовах десталінізації | Факти: Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950 - 1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Зміни в промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері. Реформування управління економікою. Виникнення руху "шістдесятників", дисидентського руху наприкінці 1950 - початку 1960-х рр. Дати: лютий 1954 р. - входження Кримської області до складу УРСР; 1956 р. - XX з'їзд КПРС; 1959 р. - утворення Української робітничо-селянської спілки. Персоналії: О. Кириченко, А. Горська, І. Дзюба, Л. Костенко, Л. Лук'яненко, Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Симоненко. Поняття та терміни: "лібералізація", "політична реабілітація", "відлига", "раднаргоспи", "шістдесятники", "дисидентство". | Позначати на карті зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Характеризувати сутність процесу лібералізації, реформи управління економікою в середині 1950 - 1960-х рр., здобутки та особливості розвитку культури, сутність опозиційного руху. Визначати наслідки процесу лібералізації, економічних реформ для українського суспільства, причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР, причини виникнення та значення опозиційного руху. |
29 | Україна у період загострення кризи радянської системи | Факти: Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 - початок 1980-х рр.). Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Конституція УРСР 1978 р. Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр. Тенденції розвитку соціальної сфери. Культура і духовне життя. Русифікація. Опозиційний рух. Дати: 1965 р. - реформи в сільському господарстві та промисловості ("косигінська реформа"); 1972 р. - зміна політичного керівництва УРСР. В. Щербицький; 1976 р. - утворення Української Гельсінської групи. Персоналії: В. Марченко, С. Параджанов, В. Романюк, М. Руденко, В. Стус, В. Чорновіл, П. Шелест, В. Щербицький. Поняття та терміни: "застій", "номенклатура", "дефіцит", "урбанізація", "русифікація", "самвидав","правозахисник". | Характеризувати зміни в політичному керівництві УРСР на початку 1970-х рр., ключові положення Конституції УРСР 1978 р., стан промисловості та сільського господарства, основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960 - 1970-х рр., явища у сфері культури, політику русифікації. Визначати прояви політико-ідеологічної кризи радянського ладу в Україні, причини активізації опозиційного руху, здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери. |
30 | Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України | Факти: Початок "перебудови". Загострення соціально-економічної кризи. Фінансове становище та рівень життя населення. Чорнобильська катастрофа. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів. Політичні реформи. Формування багатопартійності, виникнення Народного руху України за перебудову, перші альтеративні вибори до Верховної Ради. Прийняття Декларації про державний суверенітет . Акт проголошення незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України. Дати: квітень 1985 р. - початок "перебудови"; 26 квітня 1986 р. - вибух на Чорнобильській АЕС; вересень 1989 р. - виникнення Народного руху України за перебудову; березень 1990 р. - перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР; 16 липня 1990 р. - прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України ; 24 серпня 1991 р. - прийняття Верховною Радою Акта проголошення незалежності України ; 1 грудня 1991 р. - всеукраїнський референдум і вибори Президента України. Персоналії: В. Івашко, Л. Кравчук, І. Драч. Поняття та терміни: "перебудова", "гласність", "плюралізм", "багатопартійність", "суверенітет", "інфляція", "ринкові відносини". | Характеризувати зміст та основні напрями політики "перебудови", розгортання соціального та національного руху, падіння авторитету КПУ, формування багатопартійності, зміст Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності , соціально-економічна ситуація в УРСР. Визначати причини і наслідки поглиблення економічної кризи, погіршення життєвого рівня населення, розпаду СРСР і його наслідки для державотворення в Україні. |
31 | Україна в умовах незалежності | Факти: Початок державотворчих процесів. Заснування Збройних сил. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України. Прийняття державної символіки, формування Інституту громадянства. Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа. Диференціація суспільства. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство. Соціально-економічне та культурне життя. "Газові" та "торговельні війни" з Росією. "Революція Гідності". Агресія Росії проти України. Анексія Криму. Президентські вибори 2014 р. Антитерористична операція. Угода про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Дати: 6 грудня 1991 р. - заснування Збройних сил України; липень 1994 р. - обрання Л. Кучми Президентом України; 1995 р. - обрання України членом Ради Європи (РЄ); 28 червня 1996 р. - ухвалення Конституції України ; жовтень - грудень 2004 р. - "Помаранчева революція", обрання Президентом України В. Ющенка; 2008 р. - вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ); листопад 2013 - лютий 2014 рр. - "Революція гідності"; 2014 р. - підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Червень 2014 р. - обрання П. Порошенка Президентом України. Персоналії: Л. Кучма, В. Ющенко, В. Янукович, П. Порошенко. Поняття та терміни: "революція на граніті", "Помаранчева революція", "Євромайдан", "Небесна сотня", "Революція Гідності", "сепаратизм", "антитерористична операція (АТО)", "анексія", "тимчасово окупована територія" |
Додаток
до Програми ЗНО з історії України
ПЕРЕЛІК
пам'яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкових для розпізнавання абітурієнтами
Виникнення та розквіт Київської Русі
• - Софійський собор у Києві (перша половина 11 ст.). Сучасний вигляд.
• - Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.
• - Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.
• - Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073 - 1087. Реконструкція. Сучасний вигляд.
• - Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). 1 пол. 12 ст.
• - Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056 - 1057.
• - Родина князя Святослава Ярославовича. Мініатюра з "Ізборника" 1073.
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
• - Мозаїчна композиція "Євхаристія" з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108 - 1113.
• - Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). 11 ст.
• - Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (початок 12 ст.).
• - Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст.).
• - Успенський собор у Володимирі. 1161. Реконструкція.
• - П'ятницька церква в Чернігові. Кінець 12 ст.
• - Церква святого Пантелеймона в Галичі. Кінець 12 ст.
• - Вежа в селі Стовп поблизу Холма. Середина 13 ст.
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV - першій половині XVI ст.)
• - Вірменський собор у Львові. 1363.
• - Верхній замок у Луцьку. 2 пол. 14 ст.
• - Кам'янець-Подільська фортеця.
• - Хотинська фортеця.
• - Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях.
• - Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях.
• - Ханський палац в Бахчисараї.
Українські землі в другій половині XVI ст.
• - Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича. 1547.
• - Мініатюри Пересопницького Євангелія. Між 1556 - 1561.
• - Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі.
• - Успенська церква та вежа Корнякта у Львові.
• - Будинок Корнякта у Львові.
• - Меджибізький замок.
• - Острозький замок.
• - Гравюра із зображенням Євангеліста Луки з львівського "Апостола". 1574.
Українські землі в першій половині XVII ст.
• - Ікона "Христос перед Пілатом" М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові.
• - Ікона "Святий Миколай" з київської церкви Святого Миколая Набережного.
• - Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630 - 1640-і.
• - Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога.
• - Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622.
• - Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги "Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного". 1622.
Національно-визвольна війна
• - Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина 17 ст.
• - Ікона Покрову Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. 1 пол. 18 ст.
• - Іллінська церква в Суботові. Реконструкція. 1656.
Українські землі в 60 - 80-ті рр. XVII ст.
• - Троїцький собор Густинського монастиря. 1674 - 1676.
• - Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679 - 1695.
• - Покровський собор у Харкові. 1689.
Українські землі наприкінці XVII - у першій половині XVIII ст.
• - Ікона "Архангел Михаїл" Івана Рутковича.
• - Ікона "Вознесіння Богородиці" Йова Кондзелевича.
• - Гравюра "І. Мазепа серед своїх добрих справ" І. Мигури. 1706.
• - Ікона "Зустріч Марії з Єлизаветою" з церкви Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині. 30-ті роки 18 ст.
• - Портрет Григорія Гамалії. Кінець 17 ст.
• - Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. 1696 - 1701.
• - Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.
Українські землі в другій половині XVIII ст.
• - Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762.
• - Троїцька соборна церква в Самарській слободі (Новомосковську). 1773 - 1779.
• - Покровська церква в Києві. 1766.
• - Успенська соборна церква Почаївської лаври. 1771 - 1783.
• - Собор Святого Юра у Львові. 1744 - 1762.
• - Скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.
• - Портрет Павла Руденка роботи В. Боровиковського. Початок 1780-х рр.
• - Палац Кирила Розумовського в Батурині.
• - Андріївська церква в Києві. 1754.
Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині XIX ст.
• - Живописні твори Т. Шевченка: "Автопортрет" (1840), "Катерина" (1842), офорти з "Живописної України" на історичну тематику.
• - Картина "Дівчина з Поділля" В. Тропініна.
• - Будівля Київського університету (1837 - 1843).
Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині XIX ст. - на початку XX ст.
• - Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903 - 1908.
• - Будинок з химерами в Києві. 1902 - 1903.
• - Будівлі театру в Одесі. 1883 - 1887.
• - Будівля банку "Дністер" у Львові. 1905 - 1906.
• - Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях (нині Національний університет). 1864 - 1873.
• - Володимирський собор у Києві. 1862 - 1896.
• - Картини "Сінокіс", "Ворожіння" М. Пимоненка.
• - Картини "Козаки в степу", "Весняний день в Україні" С. Васильківського.
• - Картина "Запорожці пишуть листа турецькому султанові" І. Рєпіна. 1878 - 1891.
• - Картина "Дніпро біля Києва" І. Труша. 1910.
• - Пам'ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор М. Микешин. 1888.
• - Будинок Національної опери України. 1901.
Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти | Ю.Г. Кононенко |
( Текст взято з сайту Міністерства освіти і науки http://www.mon.gov.ua )