Документ підготовлено в системі iplex
Вища рада правосуддя | Рішення, Положення від 04.04.2019 № 1052/0/15-19
( Пункт 4 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Вищої ради правосуддя № 3408/0/15-19 від 10.12.2019, № 2717/0/15-20 від 24.09.2020; в редакції Рішень Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18.11.2021, № 273/0/15-25 від 18.02.2025 )
( Пункт 24 розділу VI в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 273/0/15-25 від 18.02.2025 )
5. Чергові спеціальні звання присвоюються співробітникам у послідовному порядку після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому званні за умови відповідності чергового спеціального звання спеціальному званню, передбаченому штатом (штатним розписом) за займаною посадою, та відсутності дисциплінарних стягнень.
6. Чергові спеціальні звання Служби присвоюються керівниками (начальниками) відповідно до номенклатури посад:
керівниками (начальниками) територіальних підрозділів Служби - до старшого сержанта Служби включно;
Головою Служби - до полковника Служби включно.
7. Спеціальні звання вищого складу присвоюються Президентом України відповідно до законодавства за поданням Голови Служби.
8. Спеціальне звання капрала Служби присвоюється особам, які мають спеціальне звання рядового Служби та призначені на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено відповідні спеціальні звання молодшого складу.
9. Спеціальні звання сержанта Служби присвоюється особам, які мають спеціальне звання капрала Служби та призначені на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено відповідні спеціальні звання молодшого складу.
10. Спеціальне звання старшого сержанта Служби присвоюється особам, які мають військове звання старшого та вищого сержантського і старшинського складу, прапорщика або старшого прапорщика, спеціальні звання старшини міліції, старшини внутрішньої служби, прапорщика міліції, старшого прапорщика міліції, прапорщика внутрішньої служби, старшого прапорщика внутрішньої служби і їм відповідні та прийняті на службу на посади молодшого складу одночасно із призначенням на посаду, але не вище звання за посадою, на яку вони призначаються.
( Пункт 10 розділу VII в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18.11.2021 )
11. Спеціальне звання молодшого лейтенанта Служби присвоюється:
особам, які здобули ступінь вищої освіти молодшого бакалавра та прийняті на службу на посади середнього складу одночасно з призначенням на посаду;
особам молодшого складу, які здобули або мають ступінь вищої освіти молодшого бакалавра або бакалавра та призначені на посади середнього складу в порядку просування по службі.
12. Спеціальне звання лейтенанта Служби присвоюється:
молодшим лейтенантам Служби, в яких закінчився строк вислуги у цьому званні та які здобули ступінь вищої освіти не нижче бакалавра;
особам, які мають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра та прийняті на службу на посади середнього складу одночасно із призначенням на посаду;
особам молодшого складу, які без відриву від служби здобули ступінь вищої освіти не нижче бакалавра та призначені на посади середнього складу в порядку просування по службі.
13. Установлюються такі строки вислуги в спеціальних званнях співробітників:
капрал Служби - 1 рік;
сержант Служби - 3 роки;
молодший лейтенант Служби - 1 рік;
лейтенант Служби - 2 роки;
старший лейтенант Служби - 3 роки;
капітан Служби - 4 роки;
майор Служби - 4 роки;
підполковник Служби - 5 років.
Строки вислуги у званнях рядового Служби, старшого сержанта Служби, полковника Служби, генерала Служби не встановлюються.
14. Строк вислуги у черговому спеціальному званні обчислюється з дня підписання наказу про його присвоєння, якщо інше не встановлено законодавством.
Голова Служби, керівники (начальники) територіальних підрозділів оголошують співробітникам про присвоєння чергових спеціальних звань в урочистій обстановці із врученням погонів, що відповідають присвоєному спеціальному званню.
15. Особі середнього складу, якій чергове спеціальне звання не було присвоєно у зв'язку з тим, що стосовно неї здійснювалося кримінальне провадження і така особа перебувала у розпорядженні відповідного керівника (начальника), але у подальшому кримінальне провадження було закрито, крім випадків його закриття за нереабілітуючими обставинами, чи судом ухвалено виправдувальний вирок, чергове спеціальне звання присвоюється з дня закриття кримінального провадження або набрання законної сили виправдувальним вироком суду.
До строку вислуги у спеціальному званні зараховується час, коли чергове спеціальне звання не було присвоєно особі у зв'язку з тим, що стосовно неї здійснювалося кримінальне провадження і така особа перебувала у розпорядженні відповідного керівника (начальника), але у подальшому кримінальне провадження було закрито, крім випадків його закриття за нереабілітуючими обставинами, чи судом ухвалено виправдувальний вирок та час перерви у службі у зв'язку з незаконним засудженням особи або незаконним звільненням зі служби.
16. Чергові спеціальні звання можуть присвоюватись на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, а також достроково:
Головою Служби - особам молодшого та середнього складу;
чергові спеціальні звання на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, можуть присвоюватися в порядку заохочення за хоробрість, самовідданість, мужність і відвагу, виявлені під час виконання службових обов'язків, або за досягнення високих показників у професійній діяльності та успішне і сумлінне виконання службових обов'язків після закінчення встановленого строку вислуги у спеціальному званні співробітникам, які мають:
вчене звання або науковий ступінь;
статус учасника бойових дій;
не менше ніж півтора строку вислуги в попередньому спеціальному званні.
( Абзац шостий пункту 16 розділу VII в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 273/0/15-25 від 18.02.2025 )
17. Спеціальні звання присвоюються достроково у порядку заохочення за хоробрість, самовідданість, мужність і відвагу, виявлені під час виконання службових обов'язків, або за досягнення високих показників у професійній діяльності та сумлінне виконання службових обов'язків після закінчення, як правило, не менше половини встановленого строку вислуги у спеціальному званні та у разі відповідності спеціального звання, що присвоюється, спеціальному званню, передбаченому штатом (штатним розписом) за займаною посадою.
18. Присвоєння одночасно спеціального звання середнього складу достроково та на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, не допускається.
19. Чергове спеціальне звання середнього складу може бути присвоєно вдруге достроково або на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, лише особам середнього складу Служби за рішенням Голови Служби.
20. Подання до присвоєння чергових спеціальних звань молодшого, середнього складу на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, або достроково в порядку заохочення розглядаються кадровим підрозділом центрального органу управління Служби в порядку, визначеному Головою Служби.
( Пункт 20 розділу VII в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 273/0/15-25 від 18.02.2025 )
21. Співробітники можуть бути понижені у спеціальному званні або позбавлені спеціального звання за вироком суду. На підставі рішення суду про пониження у спеціальному званні видається відповідний наказ по особовому складу.
22. Співробітник (крім співробітників, які мають спеціальні звання вищого складу) може бути понижений у спеціальному званні на один ступінь унаслідок застосування відповідного дисциплінарного стягнення на підставах і в порядку, визначених для поліцейських Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Закінчення строку дії дисциплінарного стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не дає співробітнику права на поновлення у спеціальному званні, якого він був позбавлений за порушення дисципліни. Строк вислуги для присвоєння чергового спеціального звання обліковується в загальному порядку.
( Пункт 22 розділу VII в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 273/0/15-25 від 18.02.2025 )
VIII. Атестування
З метою визначення рівня службової підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам проводиться атестування співробітників.
Умови та порядок проведення атестування визначаються Головою Служби.
IX. Відрядження
Співробітники можуть бути направлені у відрядження самостійно або у складі підрозділу (команди).
Порядок направлення у відрядження визначається Головою Служби.
X. Відпустки
1. Відпустки співробітників:
1) співробітникам надаються щорічні чергові оплачувані відпустки (основна та додаткова) в порядку та тривалістю, що визначені чинним законодавством та цим Положенням;
2) співробітнику надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
2. Щорічна чергова оплачувана відпустка надається згідно із графіком відпусток на наступний рік, що до 1 грудня затверджується керівником (начальником), який має право надавати відпустки співробітникам, і доводиться під підпис до відома кожного співробітника.
Щорічна чергова оплачувана відпустка надається співробітнику з урахуванням службового навантаження, часу використання відпусток у попередньому році, побажань і сімейних обставин співробітника, рішення медичної (військово-лікарської) комісії.
( Абзац другий пункту 2 розділу X із змінами, внесеними згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя № 273/0/15-25 від 18.02.2025 )
3. Обчислення тривалості відпусток співробітників:
1) тривалість щорічних чергових оплачуваних відпусток співробітників обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються;
2) тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки співробітника становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки;
3) за кожний повний календарний рік служби після досягнення п'ятирічного стажу служби співробітнику надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів;
4) тривалість щорічної чергової оплачуваної відпустки (основної та додаткової) у році вступу на службу обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби;
5) щорічна чергова оплачувана відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням співробітника може бути надана одночасно зі щорічною черговою основною оплачуваною відпусткою в наступному році;
6) співробітникам дозволяється, за бажанням, використовувати щорічну чергову оплачувану відпустку частинами. Одна частина такої відпустки має бути не менше 10 діб;
7) щорічна чергова оплачувана відпустка надається співробітникові, як правило, до кінця календарного року;
8) співробітникам, які захворіли під час щорічної чергової оплачуваної відпустки, після одужання така відпустка продовжується або переноситься на інший період у кількості невикористаних днів. Продовження такої відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку;
( Підпункт 8 пункту 3 розділу X із змінами, внесеними згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя № 273/0/15-25 від 18.02.2025 )
9) співробітникам у рік звільнення зі служби за власним бажанням, за віком, за станом здоров’я (через хворобу) чи у зв’язку зі скороченням штату або проведенням організаційних заходів в році звільнення, за їхнім бажанням, надається щорічна чергова оплачувана відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.
При звільненні зі служби співробітника проводиться відрахування із грошового забезпечення надмірно нарахованої частини щорічної чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
У разі смерті (загибелі) співробітника таке відрахування не проводиться;
( Підпункт 9 пункту 3 розділу X в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 273/0/15-25 від 18.02.2025 )
10) відкликання співробітників зі щорічної чергової оплачуваної відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із такої відпустки може бути дозволено Голові Служби.
За рішенням Голови Служби (начальника територіального управління Служби) невикористана частина щорічної чергової оплачуваної відпустки співробітника може бути приєднана до щорічної чергової оплачуваної основної відпустки на наступний рік.
4. Рапорт про надання щорічної чергової оплачуваної відпустки подається відповідному керівникові (начальникові) співробітником не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку відпустки. На підставі рапорту видається наказ не пізніше ніж за один тиждень до встановленого графіком строку відпустки.
5. У разі звільнення співробітника до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну чергову оплачувану відпустку (основну та додаткову), крім осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі або скороченням штату, або проведенням організаційно-штатних заходів, на підставі наказу керівника (начальника) центрального органу управління чи територіального підрозділу проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення співробітника.
6. У разі звільнення співробітника зі служби (крім звільнення через службову невідповідність, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, у зв'язку з позбавленням спеціального звання в дисциплінарному порядку, а також у зв'язку із систематичним невиконанням співробітником умов контракту) та невикористання ним щорічної основної відпустки за його бажанням надається невикористана відпустка з подальшим звільненням зі служби.
Датою звільнення співробітника зі служби в такому разі є останній день відпустки.
7. У разі звільнення співробітника зі служби у зв'язку із закінченням строку контракту не використана ним щорічна основна відпустка за його бажанням може надаватися тоді, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. У такому разі дія зазначеного контракту продовжується до закінчення відпустки.
( Пункт 8 розділу X виключено на підставі Ріщення Вищої ради правосуддя № 273/0/15-25 від 18.02.2025 )
( Розділ X із змінами, внесеними згідно з Рішенням Вищої Ради правосуддя № 3408/0/15-19 від 10.12.2019, в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18.11.2021 )
XI. Облік кадрів
1. Облік співробітників, які проходять службу, здійснюється управлінням персоналу центрального органу управління та територіального підрозділу з урахуванням вимог законів України "Про захист персональних даних" та "Про інформацію".
2. Порядок ведення обліку кадрів в центральному органі управління, територіальних підрозділах, перелік та форми документів з обліку кадрів встановлюються Службою.
XII. Звільнення зі служби
1. Співробітник звільняється зі служби, а служба припиняється:
1) за станом здоров’я (через хворобу) - за рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби;
2) за віком - у разі досягнення встановленого граничного віку перебування на службі;
3) у зв’язку зі скороченням штату або проведенням організаційних заходів;
4) через службову невідповідність;
5) у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
6) за власним бажанням;
7) у зв’язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);
8) у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;
9) у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб;
10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;
11) у зв’язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;
12) у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу у Службу.
2. Днем звільнення зі служби у Службі вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
3. День звільнення вважається останнім днем служби.
4. Звільнення співробітників зі Служби здійснюють керівники (начальники), яким таке право надано відповідно до номенклатури посад.
( Розділ XII в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 273/0/15-25 від 18.02.2025 )
XIII. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків при проходженні служби
1. Прийняття на службу здійснюється з дотриманням представництва кандидатур кожної статі. Дискримінація за ознакою статі при прийнятті на службу і під час її проходження забороняється.
2. Керівники (начальники) центрального органу управління та територіальних підрозділів зобов'язані забезпечити рівний доступ громадян до служби та відповідно до кваліфікації і професійної підготовки незалежно від статі претендента.
3. Просування по службі здійснюється із забезпеченням рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків.
Дозволяється застосування позитивних дій з метою досягнення збалансованого представництва жінок і чоловіків на службі.
Керівники (начальники) центрального органу управління та територіальних підрозділів зобов'язані:
створювати умови служби, які б дозволяли жінкам і чоловікам проходити службу на рівній основі;
забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати службову діяльність із сімейними обов'язками;
здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків у разі однакової кваліфікації та однакових умов служби;
вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров'я умов служби;
вживати заходів щодо унеможливлення та захисту від випадків сексуальних домагань та інших проявів насильства за ознакою статі.
( Джерело: вебсайт Вищої ради правосуддя https://hcj.gov.ua/ )