ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ
РІШЕННЯ
| 18.11.2021 № 2236/0/15-21 |
Про затвердження Змін до Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони
Статтею 160 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Відповідно до статті 161 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.
Частиною другою статті 162-1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони визначається у відповідному положенні, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим із Державною судовою адміністрацією України.
Вища рада правосуддя рішенням від 4 квітня 2019 року № 1052/0/15-19 затвердила Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.
До Вищої ради правосуддя надійшло звернення Голови Служби судової охорони (лист від 8 листопада 2021 року № 30.06-2334) із пропозиціями внести зміни до Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, які погоджені Державною судовою адміністрацією України (лист від 12 листопада 2021 року № 10-20104/21).
Керуючись статтями 160-165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтями 3, 30, 34 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Вища рада правосуддя ВИРІШИЛА:
затвердити Зміни до Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, що додаються.
| В.о. Голови Вищої ради правосуддя | О. Маловацький |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Вищої ради правосуддя
18.11.2021 № 2236/0/15-21
ЗМІНИ
до Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони
( Див. текст )
1. Пункт 5 розділу I викласти в такій редакції:
"5. Час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.
Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей".".
2. У розділі VII:
1) пункт 1 викласти в такій редакції:
"1. Присвоєння та позбавлення спеціальних звань Служби, пониження та поновлення у спеціальних званнях, а також присвоєння спеціальних звань Служби особам, які мають військові або спеціальні звання, в тому числі ранги державних службовців, класні чини, у разі зарахування їх на службу здійснюються у порядку, встановленому цим Положенням.";
2) пункт 4 викласти в такій редакції:
"4. Особам, які мають військові або спеціальні звання, в тому числі ранги державних службовців, класні чини, і яких вперше приймають на службу до Служби на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено відповідне спеціальне звання, присвоюються в порядку переатестування спеціальні звання Служби, відповідні тим військовим або спеціальним званням, в тому числі рангам державних службовців, класним чинам, які вони мають на час прийняття на службу, але не вище звання за посадою, на яку вони призначаються.
У разі прийняття на службу осіб, які мають, крім військового, інше спеціальне звання, в тому числі ранг державного службовця, класний чин, їм присвоюється в порядку переатестування спеціальне звання Служби, рівноцінне вищому із зазначених звань (класного чину, рангу державного службовця), а особам, які призначаються на посади, що заміщуються особами середнього або вищого складу, допускається присвоєння Головою Служби спеціального звання Служби середнього складу на один ступінь вище наявного військового, спеціального звання, в тому числі рангу державного службовця, класного чину, яке (який) вони мають, але не вище звання за посадою, на яку вони призначаються.
Якщо на день прийняття на службу до Служби особа мала військове, інше спеціальне звання, в тому числі ранг державного службовця, класний чин, що не було враховано при присвоєнні їй в порядку переатестування спеціального звання Служби, їй присвоюється спеціальне звання Служби, відповідне тому військовому або спеціальному званню, в тому числі рангу державного службовця, класному чину, що вона мала на час прийняття на службу, але не вище звання за посадою, на яку вона була призначена при прийнятті на службу.
Строк вислуги у спеціальному званні Служби обчислюється для осіб, яким присвоєно таке спеціальне звання у порядку переатестування, від дня видання наказу про присвоєння військового, іншого спеціального звання, в тому числі рангу державного службовця, класного чину, яке (який) вони мали до переатестування, з урахуванням часу перебування в запасі, резерві Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону.
Особам, які раніше проходили службу у Службі, під час повторного прийняття на таку службу враховується раніше присвоєне спеціальне звання Служби. Під час присвоєння зазначеним особам чергового спеціального звання до строку вислуги у спеціальному званні зараховується вислуга у такому званні до звільнення зі Служби.";
3) пункт 10 викласти в такій редакції:
"10. Спеціальне звання старшого сержанта Служби присвоюється особам, які мають військове звання старшого та вищого сержантського і старшинського складу, прапорщика або старшого прапорщика, спеціальні звання старшини міліції, старшини внутрішньої служби, прапорщика міліції, старшого прапорщика міліції, прапорщика внутрішньої служби, старшого прапорщика внутрішньої служби і їм відповідні та прийняті на службу на посади молодшого складу одночасно із призначенням на посаду, але не вище звання за посадою, на яку вони призначаються.".
3. Розділ X викласти в такій редакції:
"X. Відпустки
1. Відпустки співробітників:
1) співробітникам надаються щорічні чергові оплачувані відпустки (основна та додаткова) в порядку та тривалістю, що визначені чинним законодавством та цим Положенням;
2) співробітнику надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
2. Щорічна чергова оплачувана відпустка надається згідно із графіком відпусток на наступний рік, що до 1 грудня затверджується керівником (начальником), який має право надавати відпустки співробітникам, і доводиться під підпис до відома кожного співробітника.
Щорічна чергова оплачувана відпустка надається співробітнику з урахуванням службового навантаження, часу використання відпусток у попередньому році, побажань і сімейних обставин співробітника, висновку (постанови) військово-лікарської комісії.
3. Обчислення тривалості відпусток співробітників:
1) тривалість щорічних чергових оплачуваних відпусток співробітників обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються;
2) тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки співробітника становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки;
3) за кожний повний календарний рік служби після досягнення п'ятирічного стажу служби співробітнику надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів;
4) тривалість щорічної чергової оплачуваної відпустки (основної та додаткової) у році вступу на службу обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби;
5) щорічна чергова оплачувана відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням співробітника може бути надана одночасно зі щорічною черговою основною оплачуваною відпусткою в наступному році;
6) співробітникам дозволяється, за бажанням, використовувати щорічну чергову оплачувану відпустку частинами. Одна частина такої відпустки має бути не менше 10 діб;
7) щорічна чергова оплачувана відпустка надається співробітникові, як правило, до кінця календарного року;
8) співробітникам, які захворіли під час щорічної чергової оплачуваної відпустки, після одужання така відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження такої відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку;
9) співробітникам у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їхнім бажанням, надається щорічна чергова оплачувана відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.
При звільненні співробітника проводиться відрахування із грошового забезпечення надмірно нарахованої частини щорічної чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року;
10) відкликання співробітників зі щорічної чергової оплачуваної відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із такої відпустки може бути дозволено Голові Служби.
За рішенням Голови Служби (начальника територіального управління Служби) невикористана частина щорічної чергової оплачуваної відпустки співробітника може бути приєднана до щорічної чергової оплачуваної основної відпустки на наступний рік.
4. Рапорт про надання щорічної чергової оплачуваної відпустки подається відповідному керівникові (начальникові) співробітником не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку відпустки. На підставі рапорту видається наказ не пізніше ніж за один тиждень до встановленого графіком строку відпустки.
5. У разі звільнення співробітника до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну чергову оплачувану відпустку (основну та додаткову), крім осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі або скороченням штату, або проведенням організаційно-штатних заходів, на підставі наказу керівника (начальника) центрального органу управління чи територіального підрозділу проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення співробітника.
6. У разі звільнення співробітника зі служби (крім звільнення через службову невідповідність, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, у зв'язку з позбавленням спеціального звання в дисциплінарному порядку, а також у зв'язку із систематичним невиконанням співробітником умов контракту) та невикористання ним щорічної основної відпустки за його бажанням надається невикористана відпустка з подальшим звільненням зі служби.
Датою звільнення співробітника зі служби в такому разі є останній день відпустки.
7. У разі звільнення співробітника зі служби у зв'язку із закінченням строку контракту не використана ним щорічна основна відпустка за його бажанням може надаватися тоді, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. У такому разі дія зазначеного контракту продовжується до закінчення відпустки.
8. Співробітникам, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я та у зв'язку зі скороченням штату, щорічна чергова оплачувана відпустка надається за їхнім бажанням у році звільнення тривалістю, встановленою цим Положенням.".
( Текст взято з сайту Вищої ради правосуддя http://hcj.gov.ua )