якщо замовник не оприлюднив інформацію про державні закупівлі в інформаційній системі в мережі Інтернет;
якщо замовник оприлюднив інформацію про державні закупівлі в інформаційній системі в мережі Інтернет, яка не відповідає вимогам, встановленим до таких систем Законом;
якщо замовник не опублікував оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур в інформаційною бюлетені, що видає Тендерна палата України, та спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель;
якщо замовник торгів під час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, не надав завірених спеціалізованим друкованим засобом масової інформації та інформаційним бюлетенем, що видає Тендерна палата України, копій оголошень про заплановану закупівлю чи оголошень про результати торгів, а також не надав документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 4-1 Закону, завірену інформаційною системою в мережі Інтернет;
якщо в оголошенні про проведення відкритих торгів, запрошенні до участі у процедурі торгів з обмеженою участю, оголошенні про здійснення попередньої кваліфікації учасників не зазначено всієї інформації, передбаченої статтями 18-1, 19 Закону, зокрема, не зазначено адрес обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам статей 4-1 та 4-2 Закону та кодів, присвоєних інформаційними системами у мережі Інтернет. А також, коли строки подання тендерних пропозицій розраховані не від дати опублікування оголошень про проведення торгів в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України;
коли замовник допустив порушення під час розкриття, оцінки та порівняння тендерних пропозицій;
якщо замовник не дотримався вимог Закону щодо акцепту тендерної пропозиції та інформування учасників про результати проведення торгів.
У разі відмови учасника - переможця процедури закупівлі від виконання договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір і зобов'язаний провести нову процедуру закупівлі.
Щодо порядку оскарження процедур закупівель (статті 36, 37 та 37-1)
Відповідно до змін, внесених до статті 36, з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і свобод у сфері закупівель будь-який учасник або інша особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність замовника
замовнику;
або
Спеціальній контрольній комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України;
або до суду згідно з Законом.
Тобто, Законом визначено нового суб'єкта розгляду скарг - Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України.
замовнику торгів та Тендерній палаті України;
або
Спеціальній контрольній комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України та Тендерній палаті України.
Важливо зазначити, що на відміну від попередньої редакції статті 37 Закону, коли скарга подавалася до укладення договору про закупівлю, згідно нових положень цієї статті, скарга може подаватися і після укладення договору про закупівлю.
Надходження скарги замовнику або Спеціальній контрольній комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 20 робочих днів.
Тендерна палата України протягом 10 робочих днів з моменту отримання скарги надає висновок щодо розгляду скарги. Цей висновок щодо розгляду скарги протягом одного робочого дня з дня його затвердження направляється до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті.
За результатами розгляду скарги замовник або Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті, з урахуванням висновку Тендерної палати України щодо розгляду скарги (у разі його надходження), приймає рішення про повне або часткове задоволення скарги, що має наслідком відміну торгів, вчинення замовником певних дій, або приймає рішення про незадоволення скарги.
У разі, якщо скарга має складний або спеціалізований характер, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті має право залучити незалежних кваліфікованих (технічних) експертів та консультантів у відповідних галузях та продовжити строк зупинення процедури закупівлі до надання експертами та консультантами остаточного висновку щодо поставлених перед ними питань.
Примірник рішення щодо розгляду скарги Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та замовник надсилають один одному, а також скаржнику, Державному казначейству України та Тендерній палаті України протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Рішення Спеціальної контрольної комісії при Рахункові палаті може бути оскаржено до суду в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Закон доповнено новою статтею 37-1, яка визначає особливості оскарження процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності замовника у судовому порядку.
Так, згідно положень цієї статті учасник, що бажає оскаржити процедуру закупівлі, рішення, дії або бездіяльність замовника (позивач) в обов'язковому порядку має направити Державному казначейству України, уповноваженому органу, замовнику, а також Тендерній палаті України завірену копію позовної заяви протягом трьох робочих днів після її подання до суду, до якої додаються документальне підтвердження подання її до суду, а також завірена копія ухвали суду про відкриття (порушення) провадження у справі. У разі, якщо на момент направлення копії позовної заяви ухвала суду ще не надійшла, позивач зобов'язаний направити завірену копію ухвали суду протягом 20 календарних днів з моменту направлення копії позовної заяви.
Замовник, з моменту надходження копії позовної заяви, призупиняє процедуру закупівлі та не має права укладати договір про закупівлю, крім випадків, коли за скаргою цієї ж самої особи з такого самого приводу Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті було прийнято рішення в порядку, передбаченому статтею 37 Закону.
Державне казначейство України та його органи, з моменту надходження копії позовної заяви, зобов'язані не здійснювати оплату, пов'язану з процедурою, яка оскаржується, незалежно від того, чи був укладений договір про закупівлю, крім випадків, коли за скаргою цієї ж самої особи з такого самого приводу Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті було прийнято рішення в порядку, передбаченому статтею 37 Закону.
Замовник має право продовжити процедуру закупівлі, а призупинення оплати припиняється Державним казначейством України та його органами у разі:
- якщо позивач протягом 20 календарних днів з моменту направлення копії позовної заяви не надіслав завірену копію ухвали про відкриття (порушення) провадження у справі;
- закриття провадження у справі;
- набрання рішенням суду законної сили.
Про призупинення та про припинення призупинення оплат Державне казначейство України протягом трьох робочих днів повідомляє уповноважений орган та Тендерну палату України.
Під час призупинення процедури закупівлі замовник має право прийняти рішення про визнання торгів такими, що не відбулися, та розпочати нову процедуру закупівлі.
Щодо інших змін, внесених до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"
Згідно змін, внесених до статті 1 Закону, розширено поняття "державні кошти", у результаті чого до переліку коштів, що відносяться до державних коштів, включено гуманітарну допомогу у грошовій формі, кошти державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків.
Також конкретизовано поняття "роботи". Під роботами слід розуміти проектування, будівництво нових, розширення, реконструкцію, капітальний ремонт та реставрацію об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, технічне переоснащення діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самих робіт.
Внесені зміни до терміну "тендерна документація", відповідно до яких тендерна документація - це документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі, визначеного замовником. При цьому, виключені норми, згідно яких уповноважений орган визначав порядок визначення замовником торгів предмету закупівлі. Таким чином, встановлення порядку визначення предмету закупівлі замовником торгів не відноситься до компетенції уповноваженого органу.
Внесені зміни до визначення поняття "акцепт тендерної пропозиції". Акцепт тендерної пропозиції - це прийняття замовником тендерної пропозиції, яку визнано найкращою за результатами оцінки та надання згоди на її оплату.
По всьому тексту Закону назву процедури закупівлі в одного постачальника (учасника) змінено на процедуру закупівлі в одного учасника.
5. Стосовно змін до Господарського кодексу України, Закону України "Про поставки продукції для державних потреб" щодо формування державного замовлення.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" внесено зміни до окремих положень Господарського кодексу України, якими регулюється порядок формування державного замовлення, та до Закону України "Про поставки продукції для державних потреб".
Так, згідно змін, внесених до статті 75 Господарського кодексу України, державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення і державні завдання, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.
Відповідно до змін, внесених до статті 1 Закону України "Про поставки продукції для державних потреб", поняття "державні потреби" змінено на нове поняття "пріоритетні державні потреби", при цьому, згідно нового визначення,
пріоритетні державні потреби - це потреби України в товарах, роботах і послугах, необхідних для розв'язання найважливіших соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади, що утримуються за рахунок Державного бюджету України.
До державних замовників, згідно змін, відносяться: Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи - головні розпорядники коштів державного бюджету.
Таким чином, державними замовниками є фактично головні розпорядники коштів Державного бюджету. Державне замовлення фінансується за рахунок коштів Державного бюджету.
Виконавцями державного замовлення є суб'єкти господарювання усіх форм власності (резиденти або нерезиденти), які виготовляють чи поставляють товари (роботи, послуги) для задоволення пріоритетних державних потреб.
Згідно статті 2 Закону України "Про поставки продукції для державних потреб", з метою організації робіт, пов'язаних з формуванням державного замовлення, розміщенням поставок продукції для державних потреб і контролем за їх виконанням, Кабінет Міністрів України визначає і затверджує перелік державних замовників, обсяги та склад державного замовлення.
Порядок формування державного замовлення та пріоритетні державні потреби затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 року N 266 "Про Порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням", державне замовлення формується за такими пріоритетними напрямками:
розроблення новітніх технологій у сфері науки і техніки та забезпечення розвитку матеріально-технічної бази науки;
виконання завдань щодо розвитку земельної реформи та охорони земель;
підготовка фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів;
підвищення кваліфікації, перепідготовка та підготовка кадрів (післядипломна освіта);
виконання завдань щодо розвитку культури, у тому числі надання інформаційних послуг, проведення реставраційно-ремонтних робіт на об'єктах, що є пам'ятками культурної спадщини, створення фільмів та аудіовізуальних програм, закупівля творів образотворчого, драматичного та музичного мистецтва;
випуск друкованої продукції;
поставка продукції медичного та соціального призначення, у тому числі лікарських засобів та імунобіологічних препаратів, медичного обладнання та продукції, що виробляється підприємствами громадських організацій інвалідів, суб'єктами малого підприємництва, підприємствами пенітенціарної системи;
поставка дорогоцінних металів;
приріст видобутку запасів корисних копалин, проведення топографо-геодезичних та сейсмічних робіт;
інші напрями, визначені державними цільовими програмами, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України.
Державні замовники здійснюють, виходячи з інтересів держави, вибір виконавців державного замовлення у порядку, встановленому Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".
Координація роботи, пов'язаної з формуванням державного замовлення і здійсненням контролю за його виконанням, покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, а саме: Антимонопольний комітет України.
Крім того, як зазначалося вище, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" внесені зміни до Господарського кодексу України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про Рахункову палату", Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", Закону України "Про державну статистику".
3. Стосовно змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Відповідно до змін, внесених до статті 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність", під час оплати за договорами, укладеними державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, банки перевіряють наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".
До "інших документів" відносяться: копії оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завірені цим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України; копія документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 4-1 Закону у інформаційній системі в мережі Інтернет (річний план державних закупівель; оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації; протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій; акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів; запит щодо цінових пропозицій (котирувань) (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій); звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього; оголошення про результати проведеної процедури закупівлі; інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги), завірену інформаційною системою в мережі Інтернет.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" Національний банк України повинен забезпечити контроль за виконанням банками вимог Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти.
4. Щодо Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України".
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" Рахункова палата, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України та Тендерна палата України повинні протягом п'яти днів з дня опублікування Закону делегувати своїх уповноважених представників до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті.
Міністерство економіки України припиняє виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти з моменту набуття чинності Законом, тобто з 17 березня 2006 року. З цього часу функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти виконує Антимонопольний комітет України.
До приведення нормативно-правових актів у відповідність з нормами Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
| Голова Правління Тендерної палати України | О.В.Фадєєв |
