обсяги пального, ввезені зі звільненням від оподаткування згідно з підпунктами 213.3.3, 213.3.9 пункту 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу, у разі недотримання вимог митних режимів;
обсяги скрапленого газу, використаного не за цільовим призначенням (підпункт 213.3.11 пункту 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу);
обсяги нафтопродуктів, вироблених в Україні або ввезених в Україну за нульовою ставкою або без сплати акцизного податку як сировина для виробництва етилену, у разі порушення умов їх цільового використання (підпункт 229.2.16 пункту 229.2, підпункт 229.3.18 пункту 229.3 статті 229 розділу VI Кодексу);
обсяги нафтопродуктів, що використовуються як сировина для хімічної промисловості, вироблених або ввезених в Україну за нульовою ставкою акцизного податку або без сплати акцизного податку у разі нецільового їх використання (підпункт 229.4.16 пункту 229.4, підпункт 229.5.18 пункту 229.5 статті 229 розділу VI Кодексу);
обсяги речовин, отримані як компоненти моторних палив, які використовуються як сировина для хімічної промисловості, вироблених або ввезених в Україну за нульовою ставкою акцизного податку або без сплати акцизного податку, у тому числі за операціями з передачі речовин у межах однієї юридичної особи, у разі нецільового їх використання (підпункт 229.6.14 пункту 229.6, підпункт 229.7.16 пункту 229.7 статті 229 розділу VI Кодексу);
обсяги бензинів авіаційних (код 2710 12 31 00 згідно з УКТ ЗЕД) та палива для реактивних двигунів (код 2710 12 70 00, 2710 19 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), ввезених на митну територію України або вироблених в Україні, з яких сплачено акцизний податок за ставками, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10, у разі нецільового їх використання (підпункт 229.8.11 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу);
обсяги бензинів авіаційних та/або палива для реактивних двигунів, реалізовані суб'єктами господарювання, визначеними у підпунктах 2, 3 підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу, іншим особам на умовах, встановлених підпунктом 229.8.13 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу;
коригування податкового зобов'язання, у тому числі: на суму акцизного податку з повернених(ої) підакцизних товарів (продукції) платнику податку згідно з пунктом 217.5 статті 217 розділу VI Кодексу; на суму акцизного податку, сплаченого з підакцизної сировини, використаної під час виробництва пального, згідно з пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу; інші випадки;
суму пільг з операцій, які звільняються від оподаткування (пункт 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу);
суму пільг за податковими векселями, виданими під час отримання нафтопродуктів за нульовою ставкою (пункт 229.2 статті 229 розділу VI Кодексу);
суму пільг за податковими векселями, виданими під час отримання нафтопродуктів за нульовою ставкою (пункт 229.4 статті 229 розділу VI Кодексу);
суму пільг за податковими векселями, виданими під час отримання речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, які використовуються як сировина для хімічної промисловості, за нульовою ставкою, у тому числі за операціями з передачі речовин у межах однієї юридичної особи без оформлення податкового векселя (пункт 229.6 статті 229 розділу VI Кодексу);
суму пільг за податковими векселями, виданими під час реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів зі сплатою акцизного податку за ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, без застосування підвищувального коефіцієнта 10 (підпункт 229.8.12 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу);
суму пільг з операцій, визначених пунктами 213.2, 213.3 статті 213 та статтею 229 розділу VI Кодексу, застосування яких зупинено відповідно до підпункту 38.5 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
4.9. Автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли (у тому числі мопеди), велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, моторні транспортні засоби (виробництво)
Додатково для здійснення перевірки повноти декларування податкових зобов'язань з транспортних засобів, зазначених у розділі Г Декларації, додатків 1 -3 та 4 до Декларації, рекомендується здійснити аналіз та зіставлення даних:
відповідність опису товару (продукції) вимогам коду згідно з УКТ ЗЕД та достовірність застосування ставки акцизного податку до відповідного виду продукції (товару);
достовірність інформації щодо об'єму циліндрів двигунів транспортних засобів. Дослідження здійснюється шляхом аналізу даних технічних паспортів транспортних засобів;
кількість реалізованої підакцизної продукції (товару) з урахуванням аналізу даних аналітичних та синтетичних рахунків 26 "Готова продукція", 28 "Товари", 36 "Розрахунки з покупцями";
правильність застосування офіційного курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюються реалізація (передача) товару (продукції) (вебпортал Національного банку України: " http:/www.bank.gov.ua");
правомірність застосування пільг з урахуванням, зокрема, законів NN 4765, 1192, 3543, 389, Положення N 1921, Порядку N 2030, а також аналізу кінцевих отримувачів/споживачів броньованих автомобілів та інших транспортних засобів, джерела оплати вартості (кошти державних чи місцевих бюджетів).
Під час документальної перевірки податкових зобов'язань з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (у тому числі мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів рекомендується дослідити задекларовані суми податкових зобов'язань та/або пільг і зіставити їх із фактичними даними на підставі:
операцій з реалізації підакцизних товарів (продукції);
операцій з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, реалізації та/або передачі своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу, у тому числі для: власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, реалізації та/або передачі своїм працівникам;
операції з реалізації підакцизних товарів (продукції), у тому числі: конфіскованих(ої), визнаних(ої) безхазяйними(ою), за якими (якою) не звернувся власник до кінця строку зберігання, які (яка) за правом успадкування чи з інших підстав переходять(ить) у власність держави;
операції з обсягів підакцизних товарів (продукції), які (яка) не підлягали(а) оподаткуванню, у разі порушення умов пункту 213.2 статті 213 розділу VI Кодексу;
операції з обсягів підакцизних товарів (продукції), які (яка) звільняються(ється) від оподаткування, у разі недотримання умов щодо такого звільнення згідно з пунктом 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу;
операції з безоплатної передачі транспортних засобів у володіння і користування суб'єктам, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), органам прокуратури у Донецькій та Луганській областях, у разі недотримання умов щодо такого звільнення згідно з пунктом 31 підрозділу 5 розділу XX Кодексу;
операції з безоплатної передачі транспортних засобів, визначених підпунктами 215.3.5 - 215.3.5 2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку товарів, які є конфіскованим майном, майном, визнаним безхазяйним, майном, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майном, визначеним у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб'єктів, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), органів прокуратури у Донецькій та Луганській областях, у разі недотримання умов щодо такого звільнення згідно з підпунктом 38.12 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу;
обсяги втрачених підакцизних товарів (продукції);
операції з обсягів автомобілів, які в установленому законодавством порядку подаються до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації у зв'язку зі зміною моделі транспортного засобу, яка до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД;
коригування податкового зобов'язання, у тому числі: на суму акцизного податку з повернених підакцизних товарів платнику податку згідно з пунктом 217.5 статті 217 розділу VI Кодексу, інші випадки;
суму пільг з операцій, які звільняються від оподаткування (пункт 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу);
суму пільг з безоплатної передачі транспортних засобів у володіння і користування суб'єктам, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), органам прокуратури у Донецькій та Луганській областях згідно з пунктом 31 підрозділу 5 розділу XX Кодексу;
суму пільг з безоплатної передачі транспортних засобів, визначених підпунктами 215.3.5 - 215.3.5 -2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку товарів, які є конфіскованим майном, майном, визнаним безхазяйним, майном, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майном, визначеним у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб'єктів, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), органів прокуратури у Донецькій та Луганській областях згідно з підпунктом 38.12 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Дослідження рекомендується здійснювати шляхом аналізу аналітичних відомостей та карток за рахунками 64 "Розрахунки за податками і платежами", аналітичний рахунок "Розрахунки за акцизним податком", 15 "Капітальні інвестиції", 10 "Основні фонди", 26 "Готова продукція", 28 "Товари", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 362 "Розрахунки з іноземними покупцями", 31 "Рахунки в банках", 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" тощо. Записи за такими рахунками здійснюються на підставі первинних документів (видаткових накладних, Актів приймання-передачі, технічних паспортів на транспортні засоби, у яких зазначено об'єм двигуна, документів про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху, квитанцій або платіжних доручень про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення (у разі переобладнання автомобіля), складених Актів списання транспортних засобів (форма N 03-4), Актів, які засвідчують факти пожежі, повені, аварії та інші форс-мажорні обставини, зокрема сертифікати торгово-промислових палат, Актів приймання-передачі транспортних засобів, залучених під час мобілізації, Актів вилучення/примусового відчуження транспортних засобів в умовах правового режиму воєнного стану чи надзвичайних ситуацій, Актів повернення раніше реалізованої підакцизної продукції, митних декларацій тощо та первинних документів).
4.10. При реалізації електричної енергії
Для здійснення перевірки повноти декларування податкових зобов'язань з електричної енергії, зазначених у розділі Е Декларації та додатку 7 до Декларації, проводиться аналіз та зіставлення даних:
наявність у платника ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електроенергії відповідно до статті 8 Закону N 2019 - перелік ліцензіатів, які отримали ліцензії на право провадження окремих видів діяльності у сфері енергетики - сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
наявність платника податку в реєстрі об'єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії;
наявність договорів про постачання електричної енергії (додатки до них та специфікації);
актів/довідок про фактично вироблену електроенергію в звітному періоді;
повідомлень щодо обсягів та вартості проданої електроенергії на всіх сегментах ринку електроенергії (РДД, РДН, ВДР та на балансуючому ринку);
актів купівлі-продажу електричної енергії (акти приймання-передачі електроенергії);
регістрів бухгалтерського обліку, платіжних доручень, рахунків-фактур, банківських виписок та інших документів, що пов'язані з обчисленням та сплатою акцизного податку з реалізації електричної енергії.
При перевірці платників акцизного податку з реалізації електроенергії, які здійснюють її виробництво на кваліфікованих когенераційних установках та/або з відновлюваних джерел енергії (операції з реалізації електроенергії не підлягають оподаткуванню), необхідно дослідити питання наявності у платника:
ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва енергії на когенераційних установках та/або з відновлюваних джерел енергії;
відповідного документа, який засвідчує, що обладнання, на якому здійснюється виробництво електроенергії, належить до когенераційних установок;
документа, який підтверджує, що виробництво електроенергії здійснюється з відновлюваних джерел енергії;
наявність таких порушень як заниження суми операцій:
з реалізації виробленої електроенергії;
з реалізації електроенергії виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону N 2019 (пункти 38, 38-1 підрозділу 5 розділу XX Кодексу).
Платники акцизного податку з електричної енергії заповнюють Розділ Е "Податкові зобов'язання з реалізації електричної енергії" Декларації та Додаток 7 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії" до Декларації, які визначені підпунктом 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу, в такому порядку:
розділ I "Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою податкові зобов'язання виникають відповідно до пункту 216.10 статті 216 розділу VI Кодексу";
розділ II "Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії відповідно до пунктів 38, 38-1 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу" заповнюється виробниками - учасниками ринку електричної енергії відповідно до пунктів 38 та 38-1 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
У підсистемі "Облік платежів" ІКС "Податковий блок" за кодом платежу 14021300 "Акцизний податок на електричну енергію" перевіряється нарахування податкових зобов'язань, визначених платником в Декларації, та сплата акцизного податку.
При перевірці достовірності даних, відображених в Декларації, доцільно зіставити дані карток рахунків бухгалтерського обліку за субрахунком 701 "Дохід від реалізації готової продукції" з даними, відображеними в Додатку 7 до Декларації.
Перевірку правомірності відображення (визначення) податкових зобов'язань у Декларації (електроенергія) на предмет їх завищення (заниження) потрібно розпочати з аналізу повноти декларування:
операцій з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії;
операцій з реалізації електричної енергії для оптового постачальника електричної енергії.
Для цього необхідно здійснити зіставлення даних, що задекларовані платниками податків у Деклараціях, з даними бухгалтерського обліку.
А саме: задекларовані податкові зобов'язання та період їх декларування, визначені у Деклараціях повинні відповідати:
даті підписання актів приймання передачі електроенергії та вартості електричної енергії, вказаної в них (у період, коли податкові зобов'язання виникали відповідно до пункту 216.10 статті 216 розділу VIКодексу);
даті та сумі зарахованих (отриманих) коштів на банківський рахунок або даті отримання інших видів компенсації за реалізовану електричну енергію (в період, коли податкові зобов'язання виникають відповідно до п. 38- 1 підрозділу 5 розділу XX Кодексу);
Також під час проведення перевірки необхідно дослідити достовірність інформації, викладеної в актах приймання-передачі електроенергії, в частині відповідності кількості виробленої електроенергії та сформованої ціни даним, відображеним у первинних документах.
Для перевірки показників операцій з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії/операцій з реалізації електричної енергії для оптового постачальника електричної енергії за даними бухгалтерського обліку розпочинається з аналізу:
у разі факту постачання підакцизної продукції - дебетового обороту бухгалтерського рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" в кореспонденції з кредитовим оборотом за бухгалтерськими рахунками 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід" (рахунки обліку доходів);
у разі факту отримання від покупця попередньої оплати (авансу) за підакцизну продукцію - дебетового обороту бухгалтерського рахунку 31 "Поточний рахунок" в кореспонденції з кредитовим оборотом за бухгалтерським рахунком 681 "Аванси отримані".
Крім того, важливим є факт дослідження первинних документів на предмет встановлення фактичної дати складання документа (акта приймання-передачі), що підтверджує факт постачання підакцизної групи товарів (електроенергія).
У разі якщо платник податків підпадає під дію норми статей 38, 38 -1 підрозділу 5 розділу XX Кодексу, якою визначено, що для платників податку, визначених у підпункті 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону N 2019, датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є дата зарахування (отримання) коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання інших видів компенсації за реалізовану електричну енергію, дослідженню підлягають не тільки банківські/платіжні документи, а й первинні документи, що засвідчують факти отримання інших видів компенсації за реалізовану електричну енергію.
У бухгалтерському обліку інформацію про нараховані та перераховані суми акцизного податку необхідно відображати на субрахунку 641 "Розрахунки за податками", оскільки саме цей субрахунок призначено для обліку податків, що нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства.
За кредитом субрахунку 641 відображаються нараховані платежі з акцизного податку до бюджету (у кореспонденції з рахунком доходу від реалізації 701 (702), 71), за дебетом - сплата акцизного податку до бюджету.
Якщо підприємство є платником акцизного податку з декількох видів діяльності, доцільно перевірити наявність та обороти усіх субрахунків 64 рахунку.
Під час документальної перевірки рекомендується дослідити застосування податкових пільг з акцизного податку, а саме операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню (підпункти 213.2.8 та 213.2.9 пункту 213.2 статті 213 розділу VI Кодексу). Такими операціями є:
реалізація електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;
передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.
Суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом.
Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані:
код пільги за кожним видом, найменування пільги згідно з довідником, форма та порядок ведення якого затверджуються ДПС;
сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв'язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
строк користування податковою пільгою у звітному періоді - число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами. Якщо строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;
сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, - обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.
Дослідження зазначеного питання здійснюється з урахуванням інформації з державних реєстрів, відкритих джерел та наявної в ІКС "Податковий блок" інформації та даних, зокрема: код податкової пільги, сума податкової пільги, дати користування податковою пільгою (початок та кінець), код платежу (податку, збору), за якими отримано пільгу, з урахуванням Порядку N 1233.
Когенераційна установка - це комплекс обладнання, що працює за способом комбінованого виробництва електричної і теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів у електричну та теплову енергію.
Для здійснення операцій з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, власники когенераційних установок повинні отримати свідоцтво кваліфікації когенераційної установки.
Кваліфікацію когенераційної установки проводить Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.
За результатом розгляду заяви та технічної інформації про когенераційну установку, до якої додаються функціональна схема когенераційної установки та її стислий опис, розрахунок коефіцієнта використання теплоти палива, а також завірених копій режимних карт, складених за результатами режимно-налагоджувальних робіт та випробувань когенераційної установки на експлуатаційних режимах, Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України видається свідоцтво кваліфікації когенераційної установки.
Під час проведення перевірки досліджується наявність у платника когенерційних установок та наявність свідоцтва щодо їх кваліфікації.
Рекомендовано направляти запит до компетентних органів щодо виданого свідоцтва кваліфікації когенераційної установки.
V . Рекомендації щодо документування результатів проведення документальної перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку
5.1. Процедури та дії осіб, які здійснюють перевірку
Основні вимоги до оформлення документальних перевірок та зміст акта (довідки) документальної перевірки встановлені Порядком N 727.
Опис результатів перевірки здійснюється з урахуванням специфіки видів діяльності, видів підакцизної продукції та об'єктів оподаткування.
Якщо в процесі перевірки стосовно платника податків виявлено ризики можливого ухилення від сплати акцизного податку, в такому випадку рекомендуємо виконати надалі дії щодо їх підтвердження та збору доказів.
Для відпрацювання виявлених ризиків доцільним є:
опрацювання розбіжностей та ризиків, встановлених під час перевірки загальних вимог податкового законодавства. Доцільно здійснити аналіз розбіжностей та ризиків, виявлених під час дослідження загальної інформації та автоматизованого доперевірочного аналізу дотримання платниками податків загальних вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Визначається вплив розбіжностей на достовірність даних та інформації, наданих платником податків до податкового органу, та можливі наслідки таких розбіжностей. За результатами оцінки, у тому числі чинників, які призвели до таких розбіжностей, також визначається ступінь ризику, ймовірні втрати бюджету від недоотримання податкових надходжень з акцизного податку;
дослідження взаємовідносин з контрагентами. Аналізуються економічні ризики діяльності на предмет ділової мети та реальності таких операцій, їх відповідності ринковим умовам та виявляються ймовірні схеми мінімізації податкових зобов'язань. При цьому досліджуються обсяги доходів, податкове навантаження, кількість працівників, наявність основних засобів тощо;
отримання додаткових пояснень і документальних підтверджень від платника податків. Якщо у порядку, визначеному законодавством, під час проведення перевірок виявлено недостовірність даних, що містяться у Деклараціях, поданих платником податків, факти приховування (заниження) об'єктів оподаткування, мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від сплати акцизного податку, рекомендуємо направити платнику податків запит для отримання пояснень та їх документального підтвердження. Документальним підтвердженням можуть слугувати первинні документи, договори, внутрішні розпорядчі документи підприємства, пояснення тощо;
звернення до юридичного підрозділу щодо надання юридичного висновку. У разі виявлення під час документальних перевірок порушень податкового законодавства, що пов'язані з неоднозначним тлумаченням норм права платником податків та органом ДПС, на кожному етапі здійснення перевірки у порядку, передбаченому Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби під час організації, проведення перевірок платників податків та реалізації їх матеріалів, доцільно звернутися до юридичного підрозділу з пропозицією надати висновок про правомірність застосування певної норми;
зустрічна звірка. Потреба у здійсненні зустрічної звірки виникає у разі необхідності встановлення повноти відображення господарських операцій платника податків, у разі виявлення ознак ризику мінімізації податкових зобов'язань чи ухилення від сплати акцизного податку. Під час зустрічної звірки зіставляються дані первинних бухгалтерських документів, а також інших документів платника податків, що можуть слугувати документальним підтвердженням господарських відносин з платником податків, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними. Це дає можливість з'ясувати наявність економічного ефекту в проведених платником операціях та повноту їх відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;
вибіркова перевірка окремих господарських операцій платника. Для встановлення достовірності й законності відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності та підтвердження ймовірного ризику, який виявлений під час перевірки господарської діяльності платника податків, може здійснюватися вибіркова перевірка ризикових господарських операцій платника;
призначення експертизи. Якщо під час проведення перевірки виявляються обставини, розгляд яких потребує призначення експертизи, для її здійснення залучають експертів, що мають спеціальні знання у відповідній галузі відповідно до вимог Кодексу;
направлення запитів до інших органів з метою збору податкової інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. В основі більшості ризикових операцій є оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення ланцюгом постачання від виробника до кінцевого споживача. Тому рекомендуємо використовувати під час перевірки додаткову інформацію, яка максимально підтверджуватиме думку посадової особи податкового органу, яка проводить або бере участь у проведенні перевірки, та стане підґрунтям для доказу ризиковості операції, що призвела до порушення законодавства. Отримання та використання такої інформації передбачено статтями 72, 73 та 83 розділу II Кодексу;
фіксація результатів відпрацювання ризиків. При оформленні матеріалів документальної перевірки рекомендуємо керуватись наказами ДПС, які регулюють питання організації та проведення документальних перевірок, Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок та Зразком форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, які затверджені наказом ДПС N 244.
Наведені вище процедури, що можуть застосовуватись з метою підтвердження встановлених ризиків ухилення платника податків від сплати акцизного податку не є винятковим і може доповнюватися та коригуватися іншими процедурами з урахуванням масштабу їх впливу на результати господарської діяльності та з метою підвищення ефективності здійснення перевірки платника податків, враховуючи подальші зміни у нормативно-правовому полі.
5.2. Порядок відображення результатів проведення документальної перевірки ризикових суб'єктів господарювання у підсистемі "Податковий аудит" ІКС "Податковий блок"
Внесення інформації до ІКС "Податковий блок" та інших інформаційних систем передбачено пунктом 2.5 розділу II Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України N 470.
Під час здійснення документальної перевірки працівникам підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірку, необхідно вносити інформацію до підсистеми "Податковий аудит" ІКС "Податковий блок", що стосується перевірки, на кожному етапі організації (наказ на проведення, направлення), проведення перевірки (запити, службові записки) та реалізації матеріалів перевірки (акт, заперечення, відповідь на заперечення, протоколи про адміністративні правопорушення, податкові повідомлення-рішення та сплата за ними, етапи оскарження).
VI . Взаємодія при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників акцизного податку
При організації, проведенні податкового контролю та реалізації матеріалів перевірок платників акцизного податку рекомендуємо керуватися відповідними законодавчими, нормативно-правовими актами органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та/або методичними рекомендаціями і розпорядчими документами ДПС, виданими у межах компетенції, які регулюють ці питання.
| Директор Департаменту контролю за підакцизними товарами | Елеонора ШКОДА |
