Таблиця 8
Еквівалентний рівень шуму при різних сполученнях шумового стажу роботи і отриманої стажевої дози шуму
3.15. Працівники, які накопичили стажеву дозу шуму не менше 99 дБА та стажеву дозу вібрації не менше 128 дБ, що відповідає 10% ризику, можуть бути віднесені до групи ризику виникнення професійної патології.
4. Визначення допустимого терміну роботи в умовах впливу пилу фіброгенної дії
4.1. Виробничий пил за певних умов може становити небезпеку для здоров'я як працюючих, так і населення. Широке поширення технологічних процесів, пов'язаних з пилоутворенням, і залучення великих контингентів трудящих до виконання робіт, що супроводжуються контактом з виробничим пилом, висуває проблему попередження її несприятливого впливу в число найважливіших задач.
4.2. Найчастіше в процесі виробничої діяльності людина зіштовхується з впливом фіброгенних видів пилу, які викликають при тривалому вдиханні підвищених концентрацій розвиток у легеневій тканині та бронхах патологічного процесу, що проводить в остаточному підсумку до склеротичних змін і емфіземи легень.
4.3. Особлива увага, яка приділяється фіброгенним видам пилу, обумовлена тим, що вони є етіологічним фактором найбільш важких видів професійної патології - пневмоконіозів та пилових бронхітів, боротьба з якими має величезне соціальне значення. Ризику поразки фіброгенним пилом піддаються робітники, які знаходяться в найбільш працездатному віці й зайняті у виробництвах, що мають найважливіше народно-господарське значення: у гірничодобувній, металургійній, машинобудівній промисловості, промисловості будматеріалів та ін.
4.4. Інтегральним показником, який відображає ризик розвитку пилової патології у робітників в пилонебезпечних умовах є пилове експозиційне навантаження на організм працюючого. Під пиловим експозиційним навантаженням на організм працівника розуміється маса (мг) частинок пилу, які знаходяться в повітрі робочої зони (зоні дихання) та поступають до органів дихання разом з повітрям у певний відрізок часу - зміну, місяць, рік і т.п.
4.5. Пилове експозиційне навантаження залежить від концентрації пилу в повітрі робочих місць, величини об'єму легеневої вентиляції (визначається категорією важкості роботи) у працюючого в запорошеній атмосфері та тривалості пилової дії.
4.6. Для розрахунку пилових експозиційних навантажень використовуються результати вимірювань запорошеного повітря, виконаних існуючими в галузі службами пилового контролю. Використовуються дані про середньозмінні або максимально разові концентрації у повітрі робочої зони пилу, що вітає, визначені в гравіметричних показниках (мг/куб. м) по загальній масі пилу.
Інформація про середньозмінну концентрацію виходить одним з наступних способів:
- на підставі результатів безперервного, протягом всієї робочої зміни, відбору (вимірюванні) однієї проби пилу;
- шляхом розрахунку середньозмінної концентрації аерозолю на основі дискретного відбору проб пилу при основних та допоміжних операціях, а також в перервах в роботі з урахуванням їх тривалості протягом зміни;
- шляхом розрахунку на підставі виміряних значень максимально разової концентрації при основному пилостворюючому процесі для даного робочого місця та залежності між середньозмінними й максимально разовими концентраціями пилу.
4.7. Розрахунок величини пилового навантаження на організм працівника проводиться по формулі:
ПН = C x Q x t x N (1)
де ПН - пилове навантаження (мг) на організм працюючого за аналізований період роботи (t x N);
C - середньозмінна (або максимально разова) концентрація пилу - середньозважена за часом за аналізований період роботи (t x N) концентрація пилу в повітрі робочої зони (зона дихання), мг/куб. м;
Q - середньозмінний об'єм легеневої вентиляції, який залежить від категорії важкості праці - середньозважена величина за аналізований період часу (t x N) дії пилу, куб. м/хв.;
t - тривалість робочої зміни, хв.;
N - кількість робочих змін у контакті з пилом за весь період роботи.
4.8. Вимірювання максимально разового значення запорошеного повітря проводиться в перебігу періоду часу не більше 30 хвилин при нормальному перебігу основного пилостворюючого процесу для даного робочого місця. При цьому може проводитися одне безперервне вимірювання (відбір однієї проби) або не менше п'яти короткострокових вимірювань (відбір проб, рівномірно розподілених по оцінюваному періоду часу). Максимально разове значення визначається в цьому випадку як середнє арифметичне з окремих вимірів.
4.9. Розрахунок середньозважених показників запорошеності повітря проводиться по формулі:
x t + x t + x t
1 1 2 2... n n
X = ---------------------- (2)
T
де X - середньозважена величина показника X за період часу дії
пилу T;
X , X ... X - величини показника X на відрізках часу дії
1 2 n
пилу t , t ... t ;
1 2 n
T - загальна тривалість часу дії пилу.
n
T = S t (3)
i = 1 n
де S - знак суми.
4.10. Система обліку пилових навантажень повинна включати:
- відомості про техніко-технологічні характеристики виробництва;
- про попередній профмаршрут для ретроспективної характеристики умов праці по пиловому чиннику за весь період роботи у контакті з пилом;
- інформацію про категорію важкості праці та запорошеність повітря на робочих місцях;
- відомості про величину отриманого пилового експозиційного навантаження.
Індивідуальний облік пилових навантажень ведеться у всіх робочих, які працюють в умовах підвищеної запорошеності, згідно з НПАОП 10.0-5.08-04 "Інструкція з виміру концентрацій пилу в шахтах та обліку пилових навантажень".
4.11. Для визначення безпечного часу роботи в контакті з пилом необхідно розраховувати для кожної пилової професії граничне пилове навантаження (ГПН).
ГПН - це гранично допустиме пилове навантаження, що одержує працюючий протягом 40 років в умовах дотримання ГДК для даного пилу та об'ємі легеневої вентиляції, що відповідає максимальній категорії важкості праці (Q = 0,04 куб. м/хв.):
max
ГПН = 40 x ГДК x Q x N , (4)
max max
де N - максимально можлива кількість відпрацьованих змін у
max
календарному році (n = 240 змін);
При перевищенні ГДК необхідно розрахувати допустимий стаж
роботи (Т ) в роках, при якому пилове навантаження (ПН) не буде
д
перевищувати ГПН.
Для цього використовуємо відношення:
ГПН
Т = --------------, (5)
д C x N x Q
ф
де С - фактична середньозмінна (або максимальноразова)
концентрація пилу у даної професії, мг/куб. м;
N - фактичне число відпрацьованих змін у календарному році;
ф
Q - об'єм легеневої вентиляції за зміну (куб. м/хв.), що
залежить від категорії важкості праці та відповідний певної
професії;
C, Q - середньозважені за весь період роботи.
4.12. Розраховані граничні пилові навантаження при 8-годинній робочій зміні наведені в таблиці 9.
Таблиця 9
Граничні по пневмоконіозу пилові навантаження на організм працюючих
Граничне пилове навантаження повинне відповідати розрахунковому ризику захворювання пиловою патологією, що не перевищує 2%. При відомих значеннях ГДК пилу та об'єму легеневої вентиляції працюючих у пилонебезпечних умовах праці обчислюємо за формулою 4 або виходячи з таблиці 9 величину ГПН, використовуємо її для визначення допустимого терміну роботи в умовах дії фіброгенних пилів за формулою 5.
4.13. На підставі середньозмінних величин концентрації пилу на робочому місці та легеневій вентиляції по графіках (додаток 1) визначається вичерпаний безпечний ліміт (ризик профзахворювання <= 2%) тривалості роботи в контакті з пилом. Якщо фактичне число відпрацьованих змін перевищує показане на графіку для легеневої вентиляції, що має місце, концентрації пилу і величини його ГДК, то працівник може бути віднесений до групи ризику (додаток 2). Орієнтовно до групи ризику можуть бути віднесені працівники при стажі в контакті з пилом 7-12 років і більш.
Очікуваний ризик розвитку пилової патології (%) в залежності від рівнів пилового впливу, співвіднесених з класами умов праці та стажем роботи наведений у таблиці 10.
Таблиця 10
Очікуваний ризик розвитку пилової патології (%) в залежності від рівнів пилового впливу, співвіднесених з класами умов праці та стажем роботи
4.14. Далі проводяться дослідження, які необхідні для дорентгенологічної діагностики пилової патології в працівників (додаток 2).
4.15. Терміни роботи при допустимому професійному ризику виникнення пилової патології 5%-10% у працюючих у пилонебезпечних умовах праці розраховані на основі додатка 1 та моделей індивідуальних порогів дії виробничих факторів наведені в таблиці 11.
Таблиця 11
Терміни роботи у контакті з аерозолями фіброгенної дії
Приклад 1
Професія: гірник очисного вибою, середньозважена концентрація пилу в повітрі робочої зони - 34 мг/куб. м, пил вуглепородний; ГДК пилу - 10 мг/куб. м; об'єм легеневої вентиляції - 0,03 куб. м/хв.; максимальна кількість відпрацьованих змін - 240 у рік; фактична кількість відпрацьованих змін - 220 у рік.
Т - допустимий (розрахунковий) стаж роботи в контакті з
д
пилом:
ГПН 40 x 10 x 0,04 x 240
--------- = ---------------------- наближено 17 (років)
C x N x Q 34 x 220 x 0,03
Також можливо для визначення безпечного терміну роботи (кількість робочих змін) використовувати додаток 1 ( рисунок 1.3. Для цього прикладу кількість робочих змін становить 4800.
Приклад 2
Професія: забійник, еквівалентний рівень шуму на робочому місці - 93 дБА. Допустимій термін роботи - 4 роки (згідно з таблицею 4 та рисунком 2).
Приклад 3
Професія: прохідник, еквівалентний коректований рівень вібрації на робочому місці - 116 дБ. Допустимій термін роботи - 17 років (згідно з таблицею 2 та рисунком 1).
| В.о. директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду | Л.М.Мухарська |
Додаток 1
до Інструкції
щодо визначення допустимих
термінів роботи працюючих
у шкідливих умовах
ГРАФІКИ
для визначення безпечного ліміту тривалості роботи у контакті з пилом в залежності від його концентрації на робочому місці, ГДК пилу та важкості праці (об'єму легеневої вентиляції)
Додаток 2
до Інструкції
щодо визначення допустимих
термінів роботи працюючих
у шкідливих умовах
МЕТОДИКА
виявлення груп ризику виникнення дорентгенологічних (патоморфологічних) змін легенів за оцінкою функціонального стану організму працюючих у пилонебезпечних умовах праці
У осіб, що віднесені у групу ризику, які проробили припустимий стаж, визначали наступні показники функціонального стану організму:
- ЖЄЛ;
- РОВ;
- ОФВ;
- рентгенологічні зміни паренхіми легень;
- рентгенологічні зміни коренів легень;
- суб'єктивні скарги (задишка при фізичному навантаженні, болі в грудній клітці, кашель з мокротинням).
За результатами обстеження обчислюється дорентгенологічний діагноз (чи наявність відсутність пневмоконіозу) (Д):
бетаТ
Д = альфа (1 - e ) (B + S b y ) x C x C x C , (2.1)
0 i i 1 2 3
де В = 2,64 - вільний член рівняння для даної групи
0
показників функціонального стану організму;
y - фактичне значення показників функціонального стану
i
організму;
в - коригувальні коефіцієнти для y ... y ...
i 1 i
S - знак суми.
Таблиця 2.1
Значення коефіцієнтів для показників функціонального стану організму
| Назва показника (y) | Числове значення коефіцієнтів (в ) i |
| ЖЄЛ, мл | 0,000139 |
| РОВ, мл | 0,000156 |
| ОФВ, мл/с | 0,000173 |
| Рентгенологічні зміни паренхіми, бал | 0,216 |
| Рентгенологічні зміни коренів легень, бал | 0,286 |
Таблиця 2.2
Значення коефіцієнтів, що відображають суб'єктивні скарги
| Назва скарг | Умовне позначення | Значення коригувального коефіцієнта |
| Задишка при фізичному навантаженні | С 1 | 1,042 |
| біль в грудній клітці | С 2 | 1,064 |
| кашель з мокротинням | С 3 | 1,083 |
Таблиця 2.3
Шкали для кількісної оцінки рентгенологічних змін паренхіми та коренів легенів при впливі пилу
Базова частина діагностичної процедури відбиває взаємозв'язок сукупності значень показників функціонального стану і змін у легенях.
Отримані значення базової частини моделі рівняння
(B + S b y ) x C x C x C , множать на коригувальний коефіцієнт,
0 i i 1 2 3
що відбиває вплив тривалості роботи в контакті з пилом
iT
альфа(1 - e ) (таблиця 2.4).
Таблиця 2.4
Значення коригувальних коефіцієнтів, що відбивають вплив тривалості роботи в контакті з пилом
| Стаж, років | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| Коригувальні коефіцієнти | 0,309 | 0,328 | 0,342 | 0,355 | 0,367 | 0,379 | 0,391 | 0,404 | 0,404 | 0,416 | 0,416 | 0,428 | 0,440 | 0,440 |
Отримане числове значення характеризує прогнозовану величину пневмоконіотичних змін (Д) в діапазоні від 0 і більш. При цьому діапазон (Д) від 0 до 0,69 розглядається як безпечний, при якому виключається розвиток пневмоконіозу; 069-1 - як діапазон ризику, одиниця і більш - рівень, відповідний I стадії пневмоконіозу і вище. При отриманні значення (Д), рівного 0,69 і більш, працівника доцільно направити в клініку для поглибленого обстеження. При цьому необхідно зробити збільшений рентгенівський знімок правої легені. Такі працівники повинні включатися в групу спостереження з діагнозом "пневмоконіоз 0-I".
Приклад. Проводимо діагностику пневмоконіозу у гірника зі стажем 10 років по 4 групі показників. При вивченні фізіологічного стану визначені наступні значення показників:
ЖЄЛ, мл - 3850
РОВ, мл - 1200
ОФВ, мл/с - 2200
При рентгенологічному обстеженні легенів була виявлена посилення легеневого рисунку, яке оцінено 1 балом. Корені легенів не змінені. Мають скарги на задишку при фізичному навантаженні, кашель з мокротинням відсутній.
Відповідності до формули (Б.1) проводимо розрахунки:
3850 х (-0,000139) = - 0,53515
1200 х (-0,000156) = - 0,1872
2200 х (-0,000173) = - 0,3806
Рентгенологічні зміни паренхіми легенів:
1 х 0,216 = 0,216
Рентгенологічні зміни коренів легенів:
0 х 0,286 = 0
Сума: - 0,887.
Вільний член В = 2,64
0
Д = 0,309 х (2,64 - 0,887) х 1,042 = 0,564
Величина 0,564 відноситься до безпечного діапазону.
Літературні джерела
1. Закон "Про охорону праці" від 14.10.92 N 2694-XII у редакції від 21.11.02.
2. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 N 4004-XII. Зміни і доповнення, внесені Законами України від 17.12.96 N 607/96-ВР, від 11.06.97 N 331/97-ВР, від 18.11.97 N 642/97-ВР, від 30.06.99 N 783-XIV, від 14.12.99 N 1288-XIV, від 21.12.00 N 2171-III, від 15.11.01 N 2788-III, від 07.02.02 N 3037-III.
3. "Про затвердження "Карти даних небезпечного фактору (речовини, матеріалу)".
4. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу ( ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001) . - К.: МОЗ України, 2001. - 46 с.
5. ДСП 3.3.1.095-2002 "Підприємства вугільної промисловості".
6. ДСН N 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку".
7. ДСН N 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації".
8. НПАОП 10.0.-1-01-05 "Правила безпеки у вугільних шахтах".
9. НПАОП 10.0-5.08-04 "Інструкція з виміру концентрацій пилу в шахтах та обліку пилових навантажень".
10. Профессиональный риск. Справочник. Под ред. академика РАМН Н.Ф. Измерова и Э.И. Денисова - М. Социздат, 2001.
11. Принципы и критерии диагностики профессиональных заболеваний/Под ред. В.М. Валуциной. - Донецк: Изд-во "УкрНТЭК", 2002. - 124 с.
12. Большаков А.М., Крутько В.Н., Пуцилло Е.В. Оценка и управление рисками влияния окружающей среды на здоровье населения. - М.: Эдиториал УРСС, 1999. - 256 с.
13. Допустимі терміни роботи людей, які працюють у шкідливих умовах гірничо-металургійної промисловості для запобігання найбільш поширеним професійним захворюванням легень: Методичні рекомендації. - Кривий Ріг, 2003. - 12 с.
14. Планирование и организация эпидемиологических исследований в медицине труда: Методические рекомендации. - М., 2004. - 40 с.
15. ILO. Technical and Ethical Guidelines for Workers' Health Surveillance (OSH N 72). Geneva: ILO, 1998.
ПЕРЕЛІК
умовних позначень та скорочень
ГДР - гранично допустимий рівень
ГДК - гранично допустима концентрація
ДВ - доза вібрації
ДШ - доза шуму
ПН - пилове навантаження
ГПН - гранично допустиме пилове навантаження
ЖЄЛ - життєва ємкість легенів
РОВ - резервний об'єм видоху
ОФВ - об'єм форсированого видоху
ДСП - державні санітарні правила
ДСН - державні санітарні норми.