Про продовження впровадження науково-педагогічного проекту "Інтелект України" в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів України

Відповідно до Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 7 листопада 2000 року № 522, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2000 року за № 946/5167, наказів Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2008 року № 1218 "Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі навчально-виховного комплексу № 169 м. Харкова" за темою "Створення системи супроводження навчання, виховання та розвитку академічно обдарованих дітей молодшого шкільного віку" та від 14 липня 2011 року "Про розширення бази для експериментального впровадження науково-педагогічного проекту "Інтелект України" узагальнено матеріали дослідно-експериментальної роботи за період 2008-2012 років стосовно завершення розробки та апробації навчально-методичного забезпечення початкової школи та з метою подальшої реалізації завдань науково-педагогічного проекту "Інтелект України",

1. Дослідно-експериментальну роботу на базі загальноосвітніх навчальних закладів Харкова і Харківської області за темою "Створення системи супроводження навчання, виховання та розвитку академічно обдарованих дітей молодшого шкільного віку" вважати завершеною.

2. Зняти статус експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня з:

Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 103;

Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 142;

Харківської спеціалізованої школи I-III ступенів № 156;

Харківської спеціалізованої школи I ступеня № 176;

Харківської спеціалізованої школи I ступеня № 177;

Харківської гімназії № 144;

Покотилівського ліцею "Промінь" Харківської області;

Циркунівської загальноосвітньої школи I - III ступенів Харківської районної ради Харківської області.

3. Затвердити, як такі, що додаються:

3.1 Концепцію реалізації науково-педагогічного проекту "Інтелект України" в основній школі.

3.2. Програму розвитку науково-педагогічного проекту "Інтелект України" на 2012-2017 роки.

3.3. Типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів 1 ступеня, які працюють за науково-педагогічним проектом "Інтелект України".

3.4. Типовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, які працюють за науково-педагогічним проектом "Інтелект України", передбачивши його поетапне введення в дію:

у 5-х класах - з 2012/2013 навчального року;

у 6-х класах - з 2013/2014 навчального року;

у 7-х класах - з 2014/2015 навчального року;

у 8-х класах - з 2015/2016 навчального року;

у 9-х класах - з 2016/2017 навчального року.

3.5. Умови конкурсного приймання учнів до класів, що працюють за науково-педагогічним проектом "Інтелект України" .

4. Забезпечити функціонування груп подовженого дня у проектних 1 - 7 класах, що комплектуються за принципом "клас-група".

5. Педагогічним колективам - учасникам експерименту оголосити подяку за творчу роботу, розробку й впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів та поширення власного досвіду у засобах масової інформації.

6. Продовжити впровадження в практику роботи науково-педагогічного проекту "Інтелект України" за ініціативою загальноосвітніх навчальних закладів та рішеннями відповідних міських (районних), обласних управлінь освіти і науки, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим.

7. Продовжити дослідно-експериментальну роботу за темою "Розробка та апробація навчально-методичного забезпечення реалізації науково-педагогічного проекту "Інтелект України" в основній школі загальноосвітніх навчальних закладів" на базі експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня гімназії № 169 м. Харкова.

8. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О. А.):

надавати науково-методичну допомогу експериментальному навчальному закладу Харківській гімназії № 169;

розмістити типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проектом "Інтелект України", на веб-сайтах Міністерства та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

9. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Стосовно: завершення дослідно-експериментальної роботи за темою "Створення системи супроводження навчання, виховання та розвитку академічно обдарованих дітей молодшого шкільного віку" на базі експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова і Харківської області в межах початкової школи за науково-педагогічним проектом "Інтелект України". Науковий керівник - Гавриш І. В., професор кафедри педагогіки і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, доктор педагогічних наук.

Суть питання:

Відповідно до Положення про проведення інноваційної освітньої діяльності , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 листопада 2000 року № 522, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2000 року за № 946/5167, наказів Міністерства освіти і науки України від 30.12.2008 № 1218 "Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі навчально-виховного комплексу № 169 м. Харкова", від 04.10.2010 № 925 та від 14.07.2011 № 790 "Про розширення бази для експериментального впровадження науково-педагогічного проекту "Інтелект України", враховуючи те, що дослідно-експериментальна робота здійснювалась у межах нормативної бази, яка з 1 вересня 2012 року втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 "Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти" та наказу від 10.06.2011 № 572 "Про Типові навчальні плани початкової школи", узагальнено матеріали дослідно-експериментальної роботи за період 2008-2012 років стосовно завершення розробки та апробації навчально-методичного забезпечення початкової школи в експериментальних загальноосвітніх навчальних закладах всеукраїнського рівня м. Харкова і Харківської області, а саме на базі: Харківської загальноосвітньої школи I - III ступенів № 103; Харківської загальноосвітньої школи I - III ступенів № 142; Харківської спеціалізованої школи I - III ступенів № 156; Харківської спеціалізованої школи I ступеня № 176; Харківської спеціалізованої школи I ступеня № 177; Харківської гімназії № 144; Покотилівського ліцею "Промінь" Харківської області; Циркунівської загальноосвітньої школи I - III ступенів Харківської районної ради Харківської області. Згідно з програмою дослідно-експериментальною роботи розв'язанню підлягали такі завдання:

1. Теоретико-методологічне обґрунтування й експериментальна перевірка дидактичної моделі навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи, що реалізується в межах науково-педагогічного проекту "Інтелект України".

2. Теоретичне обґрунтування, розробка, експериментальна перевірка та апробація навчально-методичних комплектів із навчальних дисциплін початкової школи "Навчання грамоти", "Читання", "Українська мова", "Я і Україна", "Математика", "Навчаємося разом", "Еврика". Підготовка пакету документів для порушення клопотання щодо надання навчально-методичним комплектам відповідного грифу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

3. Формулювання та обгрунтування висновків дослідно-експериментальної роботи.

4. Проведення серії семінарів, конференцій і круглих столів, спрямованих на підготовку вчителів до роботи в проектних класах та розповсюдження перспективного досвіду щодо навчання і виховання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи в межах науково-педагогічного проекту "Інтелект України". Підготовка та видання матеріалів з організації навчально-виховного процесу з академічно здібними та обдарованими учнями молодшого шкільного віку.

Результатом розв'язання першого завдання, що передбачало теоретико-методологічне обґрунтування, розробку та експериментальну перевірку дидактичної моделі навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи є:

визначення методологічних і теоретичних засад дидактичної моделі навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи, що реалізується в межах науково-педагогічного проекту "Інтелект України";

розробка дидактичної моделі навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи, що реалізується в межах науково-педагогічного проекту "Інтелект України" (додаток 1);

розробка та затвердження Концепції розвитку науково-педагогічного проекту "Інтелект України" та Програми її реалізації до 2015 року (Наказ Міністерства освіти і науки України від 04.10.2010 № 925).

Методологічною основою розробки дидактичної моделі навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи, що реалізується в межах науково-педагогічного проекту "Інтелект України", визначено основні положення системного, діяльнісного, синергетичного, особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів.

З урахуванням основних положень зазначених вище підходів були встановлені закономірності навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи, які необхідно враховувати в процесі розробки дидактичної моделі навчання учнів початкової школи.

Узагальнення теоретичного й емпіричного матеріалу з питань навчання академічно здібних та обдарованих учнів уможливило визначення й формулювання загальних і спеціальних педагогічних умов:

відбір серед майбутніх першокласників здійснюється за лонгітюдним принципом;

навчання академічно здібних та обдарованих молодших учнів має спрямовуватися на їх становлення як суб'єктів навчально-пізнавальної діяльності й відповідати основним положенням особистісно орієнтованого підходу завдяки суб'єкт-суб'єктному характеру взаємодії вчителя та учнів, індивідуалізації навчання, створенню умов для самореалізації особистості дитини шляхом усвідомленого вибору індивідуальної освітньої траєкторії;

процес навчання академічно здібних та обдарованих молодших учнів повинен мати цілісний характер, що забезпечується побудовою змісту навчання на засадах моделей збагачення та проблематизації, організацією навчальної роботи на основі міждисциплінарної інтеграції із використанням методів пошукового характеру, та шляхом цілеспрямованого розвитку компонентів академічної обдарованості (мотивації учіння та мотивації досягнень, креативності та складових інтелектуальної сфери).

Більш детально загальні педагогічні умови розкрито за допомогою спеціальних педагогічних умов навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи. Аналіз мотивів та цілей навчальної діяльності, змісту освіти, методів та форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, принципів та здійснення контролю засвоєного матеріалу.

Перша спеціальна умова: метою навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи є формування особистості - суб'єкта власної життєдіяльності, здатної до співробітництва, діалогу, вільної й конструктивної творчої навчальної діяльності.

Друга спеціальна умова: навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи буде ефективним, якщо його зміст буде орієнтованим на розвиток однієї з основних характеристик академічно обдарованого учня - продуктивного мислення.

Третя спеціальна умова: навчально-виховний процес у початковій школі буде спрямованим на розвиток складових академічної обдарованості (інтелектуального потенціалу, креативності та мотивації) при застосуванні адаптивних розвивальних систем навчання та забезпеченні послідовності (наступності) циклів розвивальної діяльності при поступовому ускладненні завдань і чергуванні видів діяльності.

Четверта спеціальна умова: навчальний процес повинен здійснюватися за допомогою методів творчого та проблемного характеру, які формують базу знань, необхідну для інтелектуального розвитку дитини, навички самостійної роботи, самоконтролю, коригуючо-спрямованого взаємоконтролю, дослідницької діяльності та вміння самостійно здобувати знання.

Узагальнення теоретико-методологічних засад досліджуваного дидактичного феномену стали основою розробки дидактичної моделі навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи.

Результатом розв'язання другого завдання стало розробка та експериментальна перевірка навчально-методичних комплектів із навчальних дисциплін "Навчання грамоти", "Читання", "Українська мова", "Я і Україна", "Математика", "Навчаємося разом", "Еврика" для навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи, які отримали: "Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах" (лист ІІТЗО Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.02.2012 № 14.1/12-Г-45).

До навчально-методичних комплектів із зазначених предметів входять:

навчальні посібники, зошити на друкованій основі;

методичні рекомендації для вчителя;

наочність;

роздатковий матеріал;

диски з програмовими навчальними засобами (ІКТ), що використовуються згідно з рекомендаціями науковців медичної галузі на кожному уроці упродовж 4 - 5 хвилин.

Основною метою навчального предмета "Навчаємося разом" є формування в учнів ключової компетентності уміння вчитися, яка розуміється як цілісне індивідуальне психологічне утворення, що інтегрує індивідуальний досвід успішної навчальної праці учня, характеризується наявністю розвинених способів навчальної діяльності та має мотиваційний, змістовий і процесуальний компоненти. Мета навчального предмета "Навчаємося разом" передбачає розв'язання таких завдань: формування в учнів мотивації навчально-пізнавальної діяльності, інформаційної основи навчально-пізнавальної діяльності, процесуально-діяльнісної складової навчально-пізнавальної діяльності, здатності до рефлексії; розвитку пізнавальних процесів - сприйняття, пам'яті, мислення, уяви та уваги; мовленнєвого розвитку; розвитку якостей особистості учня - цілеспрямованості, працелюбності, організованості, охайності, наполегливості тощо, здатності до колективної навчальної праці.

У процесі добору змісту навчального предмета "Навчаємося разом" ураховуються його наступність і неперервність, доступність і науковість, потенційні можливості для взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку, реалізації концепції компетентнісної освіти, принципів гуманізації навчально-виховного процесу, відповідності змісту загальній структурі навчально-пізнавальної діяльності, функціональної повноти компонентів змісту освіти, суб'єктності, урахування індивідуальних і вікових особливостей учнів тощо.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та згідно з дидактичними основами конструювання змісту освіти навчального предмета "Навчаємося разом" віднесено:

становлення учня як суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності (самостійної та колективної);

формування знань і умінь, раціональних прийомів роботи з книгою та іншими джерелами навчальної інформації (за Є. Кабановою-Мєллер).

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти навчальний предмет "Навчання грамоти" будується за такими трьома змістовими лініями: комунікативною, мовною, лінгвоукраїнознавчою.

Основною метою навчальної дисципліни "Навчання грамоти" є формування в учнів основ мовленнєвої культури. Визначена мовленнєва культура передбачає, що учень:

має сформовану мотивацію щодо вивчення рідної мови;

опанував елементарні знання про мову і мовні уміння;

опанував уміннями та навичками раціонального читання;

опанував уміннями та навичками каліграфічного і грамотного письма;

має сформовані уміння та навички усного мовлення (слухання-розуміння, говоріння).

Аналітико-синтетичний метод надає можливість опанування учнями здатності аналітико-синтетичними діями зі звуками мовлення, що є передумовою для формування в них первинних навичок читання і письма.

Метод навчання цілими словами надає можливість відпрацьовувати з учнями здатність до симультанного сприйняття ними знайомих слів, що є передумовою формування прийомів раціонального читання.

Метою навчального предмета "Математика" є опанування учнями системи математичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті та достатніх для успішного оволодіння систематичними курсами алгебри, геометрії, фізики, хімії, природознавства, та розкриття в них математичних здібностей.

Ця мета передбачає розв'язання таких завдань шляхом формування:

у дітей молодшого шкільного віку сенсорних здібностей і процесів;

уявлень про натуральне число, навичок додавання та віднімання натуральних чисел і нуля;

умінь розв'язувати математичні задачі;

уявлень про основні геометричні фігури;

початкового досвіду вимірювань і обчислень геометричних величин;

первинних графічних умінь;

мовленнєвих умінь, пов'язаних із використанням математичних термінів і символів.

Мета курсу "Я і Україна" - сприяти формуванню в учнів початкової школи потреби до пізнання світу і людини в ньому як соціальної і біологічної істоти, засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: пізнавальній, моральній, діяльнісній, вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; сприяти вихованню патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку особистості дитини.

У процесі навчання в учнів формуються: уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються узагальнені та емпіричні уявлення і поняття, які відбивають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.

Цей курс також передбачає створення передумов для усвідомленого сприйняття і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.

Розвивальний аспект змісту предмета "Я і Україна" передбачає формування в учнів загальнопізнавальних, організаційних, контрольно-оцінних умінь, опанування ними узагальнених способів дій, набуття досвіду творчої діяльності, розвиток активного пізнавального ставлення до природного та соціального оточення.

Найважливішим аспектом виховання в учнів початкової школи найбільш значущих для українського народу цінностей - таких, як патріотизм, соціальна справедливість, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага; виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Розв'язання завдань курсу здійснюється через змістові лінії, передбачені Державним стандартом початкової загальної освіти .

Основною метою навчального предмета "Еврика" є формування творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку, що забезпечується завдяки:

включенню до змісту системи завдань, спрямованих на розвиток в учнів творчих здібностей в єдності їх функціональних, операційних (орієнтувальних, програмуючих, виконавчих, коригувальних та контрольних) і регулюючих механізмів;

реалізації принципів індивідуального підходу, співпраці і співтворчості;

дотримання принципів діяльнісного підходу;

організації навчально-виховного процесу на засадах розвивального та евристичного навчання.

Дослідно-експериментальна робота супроводжувалась постійним контролем з боку медико-психологічної групи (керівник групи - Даниленко Г.М., доктор медичних наук, завідувач відділу гігієни дітей шкільного віку та підлітків Інституту охорони здоров'я дітей шкільного віку та підлітків НАМН України). У процесі здійснення медико-психологічного супроводу розв'язувалися такі завдання:

оцінка динаміки стану здоров'я та фізичного розвитку учнів експериментальних і контрольних класів;

оцінка рівня сформованості гігієнічних навичок учнів експериментальних і контрольних класів;

оцінка якості життя за результатами опитування дітей, учителя та батьків;

суб'єктивне сприйняття батьками наявних проблем зі здоров'ям;

динамічне спостереження батьками за здоров'ям дітей упродовж тижня;

дослідження розумової працездатності упродовж уроку, навчального дня, тижня, семестру, навчального року;

характер вегетативного забезпечення діяльності організму дітей;

оцінка психоемоційного стану, креативності та інтелектуального розвитку учасників дослідно-експериментальної роботи.

Результатом розв'язання третього завдання є:

обґрунтування результатів дослідно-експериментальної роботи на основі визначення динаміки показників рівня розвитку компонентів академічної обдарованості в учнів експериментальних і контрольних класів, кількісного та і якісного аналізу отриманих експериментальних даних;

формування висновків про коректність гіпотези дослідження і ефективність розробленої та впровадженої в практику роботи проектних класів дидактичної моделі навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи.

Аналіз даних дозволив дійти висновків про високу ефективність дидактичної моделі навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи в процесі розвитку всіх без виключення компонентів академічної обдарованості - особистісного (високий рівень сформованості мотивації навчально-пізнавальної діяльності та мотивації досягнення, наполегливість, уміння долати труднощі, здатність до концентрації уваги тощо) та креативного (здатність бачити суперечності, формулювати проблему та винаходити шляхи її розв'язання; гнучкість, оригінальність, швидкість, дивергентність мислення; розвинена уява; кмітливість тощо), інтелектуального (здатність бачити закономірності, моделювати ситуації, висувати версії, узагальнювати, знаходити аналогії, будувати доказ тощо). Зокрема, в експериментальних класах порівняно з контрольними значно зросла кількість учнів, в яких сформовано високий рівень мотивації досягнення та мотивації учіння, дивергентності мислення, здатності до формулювання проблеми та винайдення шляхів її розв'язання, кмітливості, концентрації уваги, уяви (в тому числі й просторової).

Статистична значущість змін у рівнях розвитку академічної обдарованості учнів початкової школи підтверджується кількісним аналізом отриманих результатів, а також порівняльною характеристикою шкільної успішності учнів експериментальних і контрольних класів.

Узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи дозволило дійти висновків про коректність загальної та часткових гіпотез дослідження, а також про ефективність дидактичної моделі навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи та доцільність її впровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

Про результативність розв'язання четвертого завдання - організації серії семінарів, конференцій і круглих столів, спрямованих на підготовку вчителів до роботи в проектних класах та розповсюдження перспективного досвіду щодо навчання і виховання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи в межах науково-педагогічного проекту "Інтелект України", а також підготовки та видання матеріалів із питань організації навчально-виховної роботи з академічно здібними та обдарованими учнями молодшого шкільного віку - свідчать:

презентація проекту "Інтелект України" на XV Ювілейній міжнародній виставці навчальних закладів "Сучасна освіта в Україні - 2012". За рішенням оргкомітету виставки "Сучасна освіта в Україні - 2012", проект "Інтелект України" нагороджено срібною медаллю та відзнакою "Лідер освіти";

проведення I Всеукраїнського (травень 2011) і II Міжнародного (лютий 2012) освітянських форумів "Інтелект України";

проведення науково-практичних семінарів у м. Києві (лютий 2011), м. Білій Церкві (березень 2011), м. Дніпропетровську (травень 2011), м. Сімферополі (серпень 2011), м. Харкові (вересень 2010, грудень 2010, квітень 2011, листопад 2011, березень 2012), м. Чернівці (квітень 2012), спрямованих на розповсюдження перспективного досвіду щодо навчання і виховання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи в межах науково-педагогічного проекту "Інтелект України";

проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів, які працюють у проектних класах (м. м. Біла Церква, Дніпропетровськ, Харків, Чернівці - червень 2012);

щомісячні робочі зустрічі з учителями, які працюють у проектних класах;

видання за звітний період навчально-методичних комплектів для учнів 1 - 4 класів із навчальних предметів "Навчання грамоти", "Читання", "Українська мова", "Навчаємося разом", "Еврика", "Математика", "Я і Україна", інструктивних і інструктивно-методичних матеріалів для педагогічних працівників ЗНЗ, що працюють за науково-педагогічним проектом "Інтелект України"; монографії "Навчання обдарованих учнів у початковій школі", серії науково-інформаційних видань із питань впровадження науково-педагогічного проекту "Інтелект України" в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

Загальний висновок. Узагальнення зазначеного вище дало підставу для висновку про те, що всі завдання дослідно-експериментальної роботи на звітному етапі повністю виконані. Проведене дослідження засвідчило високу ефективність дидактичної моделі навчання академічно обдарованих учнів початкової школи, впровадженої в практику роботи проектних класів, навчально-методичних комплектів для навчання академічно здібних та обдарованих учнів початкової школи з предметів "Навчання грамоти", "Математика", "Українська мова", "Читання", "Я і Україна", "Навчаємося разом", "Еврика".

З метою подальшого розвитку науково-педагогічного проекту "Інтелект України" було розроблено Концепцію реалізації науково-педагогічного проекту "Інтелект України" в основній школі, Програму розвитку проекту на 2012 - 2017 роки та пакет документів, що є нормативною базою впровадження Проекту в практику роботи навчальних закладів (Типові та експериментальні навчальні плани для проектних класів загальноосвітніх навчальних закладів основної школи, Умови про конкурсне приймання учнів до проектних класів), Програму дослідно-експериментальної роботи за темою "Створення безперервної системи супроводження навчання й виховання академічно здібних та обдарованих учнів основної школи загальноосвітнього навчального закладу" на базі Харківської гімназії № 169.

До подальших напрямів розвитку науково-педагогічного проекту "Інтелект України" нами віднесено:

створення умов для реалізації Програми розвитку проекту в різних регіонах України;

продовження дослідно-експериментальної роботи на базі Харківської гімназії № 169.

Загальновизнано, що обдарована молодь - це майбутня еліта будь-якої країни в усіх сферах суспільного життя, найважливіший фактор її соціально-економічного та духовного піднесення, забезпечення конкурентоспроможності на світовій арені. Тому сьогодні в Україні спостерігається значне посилення уваги до проблеми виховання інтелектуальної еліти нації.

Метою всеукраїнського науково-педагогічного проекту "Інтелект України" є упровадження в національний освітній простір системи пошуку, навчання та виховання здібних і обдарованих дітей і учнівської молоді.

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 30.12.2008 № 1218 "Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі навчально-виховного комплексу № 169 м. Харкова", від 28.09.2009 № 898 "Про завершення I (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі навчально-виховного комплексу № 169 м. Харкова", від 04.10.2010 № 925 "Про розширення бази для експериментального впровадження науково-педагогічного проекту "Інтелект України" в експериментальних загальноосвітніх навчальних закладах всеукраїнського рівня м. Харкова і Харківської області в 2009-2012 навчальних роках було проведено дослідно-експериментальну роботу за темою "Створення системи супроводження навчання, виховання та розвитку академічно обдарованих дітей молодшого шкільного віку". Проведене дослідження засвідчило високу ефективність дидактичної моделі навчання здібних і академічно обдарованих учнів початкової школи, впровадженої в практику роботи проектних класів, навчально-методичних комплектів із базових предметів "Навчання грамоти", Математика", "Українська мова", "Читання", "Я і Україна", "Навчаємося разом", "Еврика" що підтвердило доцільність подальшого розвитку науково-педагогічного проекту "Інтелект України" в основній школі.

Концептуальною метою науково-педагогічного проекту "Інтелект України" в основній школі є створення передумов для формування соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, підготовленої до професійного самовизначення та здатної до самоактуалізації в професійній, соціальній й особистісній сферах.

Завдання Проекту:

становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, навчальної, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами навчально-пізнавальної і практичної діяльності;

виховання учня як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір, приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

розвиток академічної обдарованості учнів в органічній єдності та взаємозв'язку всіх її компонентів - мотивації навчально-пізнавальної діяльності та мотивації досягнення, креативності та інтелектуальної сфери - на основі виявлення задатків і здібностей учнів, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я учнів.

Вихідні положення Проекту ґрунтуються на основних засадах Конституції України , Національної доктрини розвитку освіти, законів України "Про освіту" , "Про загальну середню освіту" , Державного стандарту базової і повної середньої освіти та інших нормативно-правових документів, що регламентують освітню діяльність в Україні.

Проект розроблено в контексті концепції меритократичної освіти, він ґрунтується на принципах системного, діяльнісного, синергетичного, особистісно орієнтованого, компетентнісного підходів, які узгоджуються із загальнопедагогічними принципами і відображають сучасний рівень і тенденції розвитку національної системи освіти.

До основних положень концепції меритократичної освіти належить теза про визначальну роль інтелектуальної еліти в забезпеченні могутності та процвітанні держави. Її автор Т. Веблен уважав, що тільки інтелектуальна еліта спроможна ініціювати системні позитивні зрушення в суспільно-економічному та духовному розвитку суспільства. У зв'язку із цим прийшло розуміння необхідності цілеспрямованого "вирощування", зміцнення інтелектуального потенціалу нації. Як свідчить досвід розвинених країн, найефективнішим на цьому шляху є підхід, що передбачає виявлення академічно обдарованих учнів і створення для них спеціальної системи освіти. При цьому складовими "формули успіху" у вихованні академічно обдарованих учнів є: примат розуму й здібностей над походженням, майновим і соціальним станом; створення системи пошуку та відбору академічно обдарованих учнів, створення мережі спеціальних класів для їх навчання і виховання; створення системи підготовки і перепідготовки фахівців; належне фінансування за рахунок як бюджетних, так і позабюджетних джерел; створення спеціальних структур із питань роботи з обдарованими учнями, заснованих як на державних, так і громадських засадах.

Системний підхід як спеціалізований методологічний напрям пізнання системних об'єктів виявився для нас методологічною базою розробки Проекту. Реалізація системного підходу виявляється можливою завдяки дотриманню низки принципів: цілеспрямованості, діалектичної єдності педагогічної системи та середовища, оптимальності, рівноважної відповідності, зворотного зв'язку тощо.

Сутність принципу цілеспрямованості виявляється в положенні про те, що моделювання всіх компонентів системи освіти академічно здібних і обдарованих учнів основної школи має здійснюватися відповідно до її мети.

Своєрідність принципу діалектичної єдності системи й середовища обумовлюється тим, що відкриті системи, до яких належать і система меритократичної освіти, зберігають свою цілісність лише за умов підтримки з навколишнім середовищем динамічної рівноваги. У контексті цього принципу педагогічні системи взагалі та система меритократичної освіти зокрема мають забезпечувати виконання соціального замовлення суспільства на рівень освіченості, розвитку та вихованості молодого покоління громадян. Сутність принципу рівноважної відповідності виявляється у вимозі під час модернізації одного з компонентів системи освіти обов'язково передбачити необхідні зміни в інших її складових. Згідно з принципом зворотного зв'язку педагоги мають бути в будь-який момент часу озброєні об'єктивною інформацією про ступінь реалізації цілей навчально-виховного процесу. Сутність принципу оптимальності виявляється в положенні про необхідність такої організації навчально-виховного процесу, за якої його цілі досягаються в максимально повному обсязі з мінімальними витратами ресурсів і часу.

Діяльнісний підхід як система взаємопов'язаних принципів - взаємозалежності свідомості та діяльності, розвитку, історизму, активності, інтеріоризації-екстеріоризації, системного аналізу психіки тощо - дозволяє теоретично обґрунтувати роль діяльності у формуванні психічних процесів і свідомості особистості, надає можливість розкрити механізми засвоєння людиною суспільно-історичного досвіду. Його положення в процесі навчання та виховання академічно здібних і обдарованих учнів основної школи реалізуються завдяки дотриманню принципів динамічного балансу вимог і здібностей, співпраці та співтворчості, створення ситуації вільного вибору, наявності прикладів для наслідування, залучення до процесу викладання внутрішньо мотивованих наставників.

Синергетичний підхід як комплекс взаємопов'язаних принципів функціонування систем відкритого типу, здатних до самоорганізації, виявився для нас методологічною базою для розкриття стохастичної сутності педагогічних процесів і явищ, їх опису й оцінки за допомогою законів математичної статистики.

Сутність особистісно орієнтованого підходу виявляється у створенні умов для найповнішої самоактуалізації здібних і обдарованих учнів основної школи, що забезпечується реалізацією основних положень парадигми особистісно орієнтованої освіти.

Перше положення парадигми стосується уявлень про сутність і призначення освіти. Особистісно орієнтована освіта розглядається як альтернатива традиційній (когнітивно орієнтованій) і розуміється як особливий тип освіти, що передбачає таку організацію взаємодії учнів і педагогів, за якої створено оптимальні умови для розвитку в суб'єктів навчання здатності до самоосвіти, самовизначення, самостійності і самореалізації.

Друге положення парадигми пов'язане з визначенням функцій особистісно орієнтованої освіти, до яких відносять: допомогу учневі в процесі самопізнання, самовизначення та самореалізації, а не формування наперед заданих якостей; сприяння формуванню в учнів культури життєдіяльності, що надає можливість особистості продуктивно будувати своє повсякденне життя; розвиток індивідуальних здібностей кожного учня: максимальне виявлення, ініціювання, використання й "окультурення" його суб'єктного досвіду.

Третє положення парадигми визначає місце учня в навчально-виховному процесі, який розглядається як його суб'єкт. Тому завдання вчителя полягає не у формуванні й навіть не у вихованні учня, а в педагогічній підтримці, сприянні його становленню як суб'єкта життєдіяльності.

Четверте положення парадигми стосується її змісту. Феномен "бути особистістю" являє собою особливу форму соціального буття людини, її орієнтування в соціумі, своєрідну "пристосувальну" реакцію на специфічні умови життєдіяльності. Відповідно до цього зміст особистісно орієнтованої освіти має включати такі обов'язкові компоненти: аксіологічний, когнітивний, дієво-творчий і особистісний.

П'яте положення парадигми визначає своєрідність процесуально-діяльнісного компонента особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу. У ньому наголошується на необхідності відмови від суб'єкт-об'єктної взаємодії учителя й учнів на користь суб'єкт-суб'єктної; переходу від пояснювально-ілюстративного навчання до проблемного; від монологу педагога до інтерактивної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу; від управління з боку вчителя навчально-пізнавальною діяльністю учнів до їхнього самоуправління.

Сутність компетентнісного підходу виявляється у створенні умов для формування в учнів ключових (уміння вчитися; спілкування державною, рідною та іноземними мовами; інформаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька, здоров'язбережувальна), загальнопредметних і предметних компетентностей.

Розробку теоретичних засад системи меритократичної освіти в основній школі доцільно здійснювати в контексті онтологічного підходу до феномена обдарованості, оскільки він надає можливість науково обґрунтувати критерії, умови та шляхи її розвитку.

Навчання академічно здібних і обдарованих учнів основної школи має здійснюватися відповідно до таких вимог: відбуватись у зоні найближчого розвитку; під час навчання мають створюватися ситуації успіху та вільного вибору, а також умови для співпраці й співтворчості вихованців, їх спілкування з обдарованими в науковій галузі дорослими; до процесу викладання повинні бути залучені внутрішньо мотивовані наставники.

Зміст освіти академічно здібних і обдарованих учнів основної школи визначається Державним стандартом базової і повної середньої освіти та конструюється з використанням двох найефективніших моделей меритократичної освіти - моделей збагачення і проблематизації.

Модель збагачення передбачає вихід за межі вивчення традиційних тем таких навчальних предметів як математика, фізика, хімія, географія, історія, біологія, інтеграцію окремих навчальних предметів, системну реалізацію міжпредметних зв'язків, формування в учнів ключової компетентності "умій учитися", створення умов для цілеспрямованого розвитку пізнавальних процесів і творчих здібностей учнів, забезпечує індивідуалізацію навчання завдяки використанню системи диференційованих завдань, а також пропедевтику шкільної неуспішності учнів з таких традиційно складних навчальних предметів як фізика, хімія, математика. Специфіка навчально-виховного процесу під час реалізації моделі проблематизації виявляється в збільшенні питомої ваги проблемних методів і завдань проблемного характеру, пошуку альтернативних інтерпретацій навчальної інформації, що сприяють формуванню в учнів інтелектуальної креативності, а також рефлексивного плану свідомості. Як правило, модель проблематизації не реалізується автономно - вона є органічною складовою моделі збагачення.

Реалізація основних ідей Проекту обумовлює особливості визначення змісту освіти в межах освітніх галузей "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров'я і фізична культура".

Метою освітньої галузі "Мови і літератури" є розвиток учня як громадянина України та громадянина світу, який досконало володіє українською мовою та може вільно спілкуватися з представниками інших держав, формування в нього комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Передбачено посилення розвивального, практичного і виховного потенціалу мовно-літературної освіти, формування у процесі вивчення всіх предметів галузі "Мови і літератури" мовленнєвої компетентності особистості, що забезпечується реалізацією взаємопов'язаних змістових ліній: мовленнєвої, мовної, соціальнокультурної, діяльнісної та творчої. Тому освітня галузь "Мови і літератури" у Типовому навчальному плані для загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, які працюють за науково-педагогічним проектом "Інтелект України", реалізується через навчальні предмети "Українська мова", "Іноземні мови", "Російська мова", "Українська література" і "Світова література".

Метою освітньої галузі "Суспільствознавство" є формування в учнів ключових компетентностей, зокрема соціальної, громадянської та компетентності "умій учитися". Тому освітня галузь "Суспільствознавство" у Типовому навчальному плані для загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, які працюють за науково-педагогічним проектом "Інтелект України", реалізується через навчальні предмети "Історія України" (5 - 9 класи), "Всесвітня історія" (6 - 9 класи), "Основи правознавства" (9 клас), "Навчаємося разом" (5 - 6 класи), "Основи самоменеджменту" (7 - 8 класи). Відповідно до Державного стандарту базової та повної середньої освіти та згідно з дидактичними основами конструювання змісту освіти до змістових ліній навчального предмета "Навчаємося разом" віднесено становлення учня як суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності (самостійної та колективної), а також формування знань і умінь, раціональних прийомів роботи з книгою та іншими джерелами навчальної інформації. Основною метою навчального предмету "Основи самоменеджменту" є становлення учня як суб'єкта життєдіяльності.