У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 64 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 78, частини четвертої статті 81 Конституції України, пунктів 2, 4 частини першої статті 3, частини четвертої статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України"
м. Київ 2 листопада 2004 року N 68-у/2004 | Справа N 2-45/2004 |
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Вознюка Володимира Денисовича - головуючий,
Євграфова Павла Борисовича,
Іващенка Володимира Івановича,
Костицького Михайла Васильовича,
Малинникової Людмили Федорівни,
Мироненка Олександра Миколайовича,
Німченка Василя Івановича,
Пшеничного Валерія Григоровича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Станік Сюзанни Романівни,
Тихого Володимира Павловича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Чубар Людмили Пантеліївни - суддя-доповідач,
розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 64 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 78, частини четвертої статті 81 Конституції України, пунктів 2, 4 частини першої статті 3, частини четвертої статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України".
Заслухавши суддю-доповідача Чубар Л.П. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:
1. До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 78, частини четвертої статті 81 Конституції України, пунктів 2, 4 частини першої статті 3, частини четвертої статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України" в редакції від 22 березня 2001 року (далі - Закон) щодо можливості (сумісності) "збереження за народним депутатом України статусу судді". Автори клопотання просять, зокрема, дати відповідь на запитання:
- чи можна вважати у контексті положень статті 78 Конституції України та статті 3 Закону несумісним збереження за народним депутатом України статусу судді без виконання повноважень судді щодо здійснення правосуддя та одержання заробітної плати судді тощо;
- що слід розуміти під "іншими видами діяльності" (частина третя статті 78 Конституції України, які є несумісними з депутатським мандатом, чи можна вважати такою діяльністю (і діяльністю взагалі) збереження за народним депутатом України статусу судді без виконання повноважень судді та вчинення будь-яких інших дій, які може вчинювати професійний суддя.
Автори конституційного подання вважають, що збереження за народним депутатом України статусу професійного судді є питанням забезпечення його трудових гарантій, оскільки після припинення депутатських повноважень народний депутат України, який до обрання його депутатом обіймав посаду професійного судді, має бути поновлений на цій посаді, і таке поновлення на посаді не повинно зумовлюватися необхідністю дотримання процедури призначення (обрання) професійних суддів, встановленої главою II Закону України "Про статус суддів".
2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 23 червня 2004 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".
3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.
У тексті та назві конституційного подання йдеться про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 78, частини четвертої статті 81 Конституції України, пунктів 2, 4 частини першої статті 3, частини четвертої статті 20 Закону. Проте у підписних листах, що є частиною конституційного подання, з підписами 64 народних депутатів України зазначено тільки про офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 20 Закону.
Таким чином, стосовно клопотання про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 78, частини четвертої статті 81 Конституції України, пунктів 2, 4 частини першої статті 3 Закону відсутній суб'єкт права на конституційне подання, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі про офіційне тлумачення цих норм Конституції України та Закону.
4. Народні депутати України порушили клопотання про офіційне тлумачення положення частини четвертої статті 20 Закону щодо надання народному депутату України після закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення депутатських повноважень попередньої роботи (посади) в аспекті поновлення на посаді професійного судді без дотримання процедури, встановленої главою II "Обрання суддів" Закону України "Про статус суддів".
Проте визначення порядку поновлення (призначення чи обрання) на попередню суддівську посаду громадянина після припинення ним повноважень народного депутата України не може бути вирішене шляхом офіційного тлумачення зазначеного положення Закону, а є предметом законодавчого регулювання (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України.
Отже, порушене народними депутатами України питання про офіційне тлумачення частини четвертої статті 20 Закону в аспекті, зазначеному у конституційному поданні, непідвідомче Конституційному Суду України, що відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 39, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 64 народних депутатів України: про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 78, частини четвертої статті 81 Конституції України, пунктів 2, 4 частини першої статті 3 Закону України "Про статус народного депутата України" на підставі пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - відсутність встановленого Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України" права на конституційне подання; про офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України" на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у конституційному поданні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ |