Положення про операції банків з векселями

Це Положення розроблене відповідно до законів України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про підприємства в Україні", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про банки і банківську діяльність", Положення про переказний і простий вексель, затверджене Постановою ЦВК і РНК СРСР N 104/1341 від 07.08.1937 р., Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.92 N 528 та інших законів, законодавчих і нормативних актів, що регулюють вексельний обіг.

1. Це Положення визначає загальні умови, правила і порядок проведення банками на території України операцій з векселями, що відповідають таким вимогам:

а) номіновані в національній валюті України;

б) складені в Україні і підлягають оплаті на території України.

Це Положення не поширюється на операції банків з векселями:

а) номінованими в іноземній валюті;

б) при здійсненні яких банк виступає платником за векселями, крім випадків, коли векселі видаються або акцептуються банком на виконання зобов'язань у національній валюті України (глава 1 розділу 7 цього Положення).

2. Основними цілями і завданнями цього Положення є:

а) спрощення, уточнення і модернізація правових норм, що регулюють операції банків з векселями;

б) забезпечення постійного розвитку банківської практики щодо операцій з векселями на підставі звичаїв і угод сторін;

в) уніфікація загальних умов, правил і порядку проведення банками операцій з векселями.

3. Правові наслідки, що випливають з тексту цього Положення, можуть змінюватись угодою сторін, якщо інше не передбачено в самому Положенні.

Наявність в окремих главах Положення формули "якщо не обумовлене інше", або інших формул однорідного значення не передбачає випадку, коли наслідки, що випливають з інших частин, не можуть бути змінені угодою відповідно до попереднього абзацу цього пункту.

4. У цьому Положенні, якщо інше не випливає з контексту,

а) слова в однині визначають також і множину, а слова у множині визначають також і однину;

б) "банк" означає також і "установу банку";

в) "вексель" означає як "простий вексель", так і "переказний вексель";

г) "пред'явник" означає також і особу, на яку вчинений іменний індосамент.

1. Сферою застосування цього Положення є операції, у зв'язку із здійсненням яких банки набувають будь-яких вексельних або цивільних прав та обов'язків за змістом вексельних зобов'язань.

2. З урахуванням додаткових визначень, викладених у наступних розділах цього Положення, які підлягають застосуванню у відповідних розділах або главах цих розділів, і якщо з контексту не випливає інше, то в цьому Положенні наведені нижче терміни мають таке значення:

аваліст - особа, що ручається за повний або частковий та своєчасний платіж за векселем шляхом прийняття на себе вексельного зобов'язання за чужим вексельним боргом. Аваліст відповідає так само, як і особа, зобов'язання якої він забезпечив;

аваль - 1) надпис про забезпечення платежу за векселем;

2) забезпечення платежу за векселем;

авалювання - прийняття будь-якою особою зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов'язаних за векселем осіб при неоплаті векселя платником у строк або у разі неможливості одержати платіж за векселем у строк;

акцепт - засвідчена підписом трасата або іншої особи (посередника в акцепті) згода оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред'явлений до платежу. Акцепт має бути безумовним. Він має бути надписаний на векселі і може складатися лише з підпису трасата на лицьовому боці векселя. Акцепт трасата може бути обмежений частиною вексельної суми. Якщо за час від акцепту до пред'явлення векселя до платежу в текст векселя були внесені зміни без згоди акцептанта, останній відповідає згідно з умовами наданого ним акцепту;

акцептант - особа, яка бере на себе зобов'язання платежу за переказним векселем (трасат або посередник в акцепті). Акцептант відповідає згідно з умовами свого акцепту;

акцептування (акцептація) - проставлення на векселі акцепту;

алонж - додатковий аркуш паперу, що додається до векселя для проставлення надписів. Використовується у разі, якщо на зворотному боці векселя не має вільного місця для виконання надписів;

банк - установа, яка здійснює банківську діяльність і має статус юридичної особи;

безоборотний індосамент - передаточний індосамент, за яким індосант знімає з себе будь-яку відповідальність за векселем. Включає в себе застереження "Без обороту на мене", "Без відповідальності" або інше рівнозначне застереження;

безперервність ряду індосаментів - полягає у тому, що через послідовний ряд індосаментів кожний індосат одержав вексель за іменним індосаментом на власне ім'я, бланковим або індосаментом на пред'явника;

бланковий індосамент - індосамент без зазначення визначеної особи, за яким векселедержатель передає всі права придбавачу векселя. Бланковий індосамент може складатися лише з підпису векселедержателя. Вексель, який підлягає оплаті наказу з проставленим бланковим індосаментом, підлягає оплаті пред'явнику і може бути переданий у подальшому шляхом простого передавання самого векселя до того часу, доки не буде вчинений повний індосамент.

Векселедержатель може перетворити бланковий індосамент у повний, виконавши над підписом бланкового індосанта вказівку на визначену особу.

Щоб бути дійсним, бланковий індосамент має бути вчинений на звороті векселя;

векселедавець - особа, яка видала вексель;

векселедержатель - особа, яка володіє векселем на підставі чинного законодавства (у разі правонаступництва, як розпорядник майна, викупу з конкурсної маси тощо). Векселедержатель - особа, яка володіє векселем, що виданий або індосований цій особі чи її наказу, або індосований на пред'явника, або ж шляхом бланкового індосаменту, чи на підставі інших законних прав;

вексель - безумовне грошове зобов'язання, за яким одна особа зобов'язана сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк, правовий статус якого регулюється законодавством про вексельний обіг;

вексельні реквізити - обов'язкові елементи тексту, що в сукупності становлять вексельне зобов'язання, яке регулюється нормами законодавства про вексельний обіг;

видача векселя - первісне вручення векселя, складеного однією особою на користь іншої особи - векселедержателя або ремітента;

визначено-доміцильований вексель - доміцильований вексель, в якому векселедавцем зазначені не тільки місце платежу, що відрізняється від місцезнаходження платника, але й третя особа, яка здійснить платіж - доміциліат;

відсилання - щодо письмового повідомлення означає здати на пошту або для доставки іншим звичайним способом зв'язку, сплативши встановлені поштові збори або вартість доставки і зазначивши належну адресу, а при відсиланні документа - зазначивши адресу, зазначену на самому документі або обумовлену іншим способом;

врахування векселя - кредитна операція, що полягає у придбанні векселя виключно банком до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом;

дамно - особлива комісія за інкасування іногородніх документів, яка включає в себе комісійну плату банку своєму кореспонденту і власні витрати банку на організацію і проведення операції з інкасування іногородніх документів;

дисконт - різниця між повною (номінальною) сумою векселя та сумою, що сплачена при придбанні векселя, за умови, що остання сума менше повної (номінальної);

добросовісний векселедержатель - векселедержатель, який придбав вексель добросовісно, тобто був неінформований про можливі обставини (насильство, примушення, обман, помилка, підробка тощо), які призвели до порушення правомірності видачі або передавання векселя;

довіритель - сторона угоди (договору), від імені і за рахунок якої банку доручається проведення операції з векселем (векселями);

доміциліант - платник за векселем, який уповноважує доміциліата здійснити платіж за векселем у місці доміциляції - місцезнаходженні доміциліата. Місцезнаходження платника і доміциліата різні. Право доміцилювати вексель, тобто визначати особливе місце платежу (населений пункт, відмінний від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем), належить виключно векселедавцю як у простих, так і в переказних векселях;

доміциліат - особа, яка виступає особливим платником за векселем за дорученням і за рахунок доміциліанта. Місцезнаходження такої особи і доміциліанта різні;

доміцильований вексель - вексель, в якому зазначено особливе місце платежу, що відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем;

доміциляційна формула - зазначення на векселі, що обумовлює особливе місце платежу, яке відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем. Учиняється векселедавцем;

доміциляція - призначення за векселем особливого місця платежу, відмінного від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем, шляхом проставлення доміциляційної формули. При складанні векселя векселедавець може зазначити не тільки особливе місце платежу, але й особу, яка оплатить вексель у місці доміциляції. Якщо така особа не зазначена, то це означає, що її може визначити трасат при акцепті. Якщо він цього не зробить, то вважається, що акцептант сам виконає платіж у місці доміциляції;

законний векселедержатель - векселедержатель, який обгрунтовує своє право володіння векселем на підставі законодавства про вексельний обіг. Законним векселедержателем визнається особа, яка може довести своє право вимоги за векселем на підставі самого векселя. Такою визнається особа, чиє право грунтується на безперервному ряді індосаментів. Законний векселедержатель зобов'язаний повернути вексель попередньому власнику векселя лише у тому разі, якщо придбав вексель недобросовісно або при придбанні векселя здійснив грубу необережність;

заставний індосамент - індосамент, за яким вексель не переходить у власність і знаходиться у векселедержателя за заставним правом. При заставному індосаменті векселедержатель має право передавати вексель іншій особі тільки в порядку передоручення. В текст заставного індосаменту включається застереження "Валюта в заставу" або інше рівнозначне, що має на меті заставу;

іменний вексель - вексель без права його індосації першим векселедержателем іншій особі. При цьому в текст векселя векселедавець включає вказівку "не наказу", "без права передавання" або інше рівнозначне. Однак іменний вексель може бути переданий у порядку і з наслідками звичайної цесії;

індосамент - спеціальний надпис на векселі, за яким векселедержатель передає всі або тільки певні права придбавачу векселя. Індосамент має бути безумовним. Частковий індосамент недійсний. Індосамент буває передаточним, передорученим і заставним, кожний з яких у свою чергу може бути іменним, бланковим і на пред'явника;

іменний індосамент - індосамент, за яким векселедержатель передає всі або тільки певні права придбавачу векселя та в якому зазначається особа, якій або наказу якої має бути здійснений платіж;

індосамент на пред'явника - передаточний індосамент із зазначенням невизначеної особи - пред'явника. Має силу бланкового індосаменту;

індосант - векселедержатель, який передав вексель за індосаментом;

індосат - векселедержатель, який одержав вексель за індосаментом;

індосація - передавання векселя іншій особі за індосаментом;

інкасування (інкасація) - здійснення банком за дорученням комітента (векселедержателя) операцій з векселями та супровідними комерційними документами на підставі одержаних від комітента інструкцій з метою:

1) одержання платежу та/або акцепту або

2) передавання векселів та комерційних документів проти платежу та/або акцепту або

3) передавання векселів та комерційних документів на інших умовах;

іногородній вексель - вексель, який підлягає оплаті в іншому ніж місцезнаходження векселедержателя населеному пункті;

клієнт - особа, яка має рахунок в банку або для якої банк погодився інкасувати, оплачувати, гарантувати чи зберігати векселі, включаючи банк, який має рахунок в іншому банку;

комітент - сторона угоди (договору), за рахунок якої банку доручається виконання операції з векселем (векселями) від власного імені банку;

копія векселя - письмове відтворення векселя з усіма його частинами і подробицями як з лицьового, так і зі зворотного боків. Копія виготовляється і завіряється векселедержателем;

кредитний ризик - ризик несплати позичальником суми основного боргу за кредитом і відсотків за ним;

місцевий вексель - вексель, який підлягає оплаті в місцезнаходженні векселедержателя;

надписувач - будь-яка особа (крім платника за векселем), яка поставила свій підпис на векселі та взяла на себе відповідальність за оплату векселя в строк;

невизначено-доміцильований вексель - доміцильований вексель, в якому векселедавцем зазначено лише місце платежу, що відрізняється від місцезнаходження платника, але не зазначена третя особа, яка здійснить платіж, - доміциліат;

номінальна сума векселя - сума, яка підлягає сплаті за векселем, без урахування обумовлених у тексті векселя відсотків;

операційний ризик - ризик, що виникає внаслідок людських, технічних і технологічних помилок. Операційний ризик часто асоціюється з ризиком неплатежів або затримки платежів, а також порушенням умов угод і невиконанням зобов'язань. Включає в себе регулятивний ризик - ризик зміни нормативів діяльності організації внаслідок змін нормативів органами законодавчої та вищої влади;

особа - юридична особа, її філія, відділення та інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи, яка має право брати зобов'язання за векселем або укладати угоди, що призводять до переходу прав за векселем;

особа, яка відповідає в порядку регресу - означає трасанта, індосантів і авалістів;

особлива адреса платежу - адреса в місцезнаходженні платника, за якою буде здійснюватись платіж за векселем. Зазначається векселедавцем простого або переказного векселя чи акцептантом переказного векселя, якщо до акцепта її не обумовив трасант;

особливий платник - особа, яка має здійснити платіж за векселем за дорученням, за рахунок і від імені іншої особи - платника за векселем. Місцезнаходження такої особи і особливого платника можуть як збігатися, так і не збігатися;

переврахування векселя - врахування банком в іншому банку векселя, який він придбав через врахування ;

передаточний індосамент - індосамент, за яким вексель переходить у власність іншої особи. За передаточним індосаментом індосату переходять усі права, які належали індосанту, а останній бере на себе відповідальність за оплату векселя, якщо тільки він не обумовив інше. Передаточний індосамент буває повним, бланковим і на пред'явника;

передоручений індосамент - індосамент, за яким вексель не переходить у власність іншої особи. За передорученим індосаментом індосату передаються певні права від власного імені і за дорученням індосанта на здійснення визначених власником векселя юридичних дій, потрібних для охорони прав останнього;

переказний вексель - вексель, виданий у формі безумовної пропозиції (наказу) здійснити платіж;

перший векселедержатель - векселедержатель, на користь якого виданий вексель;

письмовий - включає надрукований друкарським способом, на друкарській машинці або принтері або ж свідомо відтворений в іншій помітній формі;

повна сума векселя - сума, яка підлягає сплаті за векселем, з урахуванням обумовлених в тексті векселя відсотків;

повний індосамент - іменний передаточний індосамент. Вексель з повним індосаментом підлягає оплаті наказу особи, на ім'я якої виконаний індосамент, і може бути переданий у подальшому лише за індосаментом цієї особи;

порто - особливий збір на покриття поштових та інших витрат банку на розсилку і одержання платежів за іногородніми векселями;

право регресу - право зворотної вимоги. Законний векселедержатель має право у разі неможливості отримати платіж за векселем у строк притягувати попередніх надписувачів до відповідальності і вимагати сплати вексельної суми від кожного з них;

пред'явник - особа, яка володіє векселем, що підлягає оплаті невизначеній особі (пред'явнику) або останній індосамент на векселі є бланковим;

представник - це повірений (агент), службова особа організації, правонаступника або розпорядника майна, або ж будь-яка особа, яка має повноваження діяти за іншу особу;

придбання векселя - одержання векселя у власність через купівлю, врахування, заставу (заклад), видачу або повторну видачу, дарування, спадщину або ж іншу добровільну угоду, яка породжує майнове право на вексель;

примірник векселя - один з векселів, які в сукупності становлять комплект переказного векселя. Усі примірники мають ідентичний зміст і самостійний обіг; разом з тим усі примірники становлять одне вексельне зобов'язання. В тексті примірника має бути зазначено, який його порядковий номер: перший (прима), другий (секунда), третій (терція) тощо; в іншому разі кожний примірник розглядається як самостійний вексель. Примірники виготовляються трасантом;

простий вексель - вексель, виданий у формі безумовного зобов'язання здійснити платіж;

протест - офіційно засвідчена вимога здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Протест є фактом, який свідчить про ухилення від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків;

процентний ризик - ризик скорочення суми чистого процентного (дисконтного) доходу або збільшення процентних (дисконтних) витрат внаслідок зміни процентних ставок на ринку;

ремітент - перший векселедержатель переказного векселя; особа, на користь якої виданий переказний вексель ;

ризик ліквідності - ризик того, що у банку виявиться недостатньо грошових коштів, щоб виконати свої платіжні зобов'язання у встановлені строки;

торгівля векселями - здійснення банком цивільно-правових угод з векселями, які передбачають внесення грошової компенсації проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок клієнтів (брокерська діяльність) або від власного імені та за власний рахунок з метою перепродажу третім особам (ділерська діяльність);

трасант - векселедавець переказного векселя;

трасат - особа, яка зазначена як платник за переказним векселем;

трасування - видача переказного векселя на трасата;

тратта - переказний вексель відносно трасата (акцептанта). Використовується як синонім переказного векселя;

установа банку - зареєстрований відокремлений підрозділ банку, який не має статусу юридичної особи (регіональне управління, обласна чи міська дирекція, філія, відділення), включаючи іноземну філію.

3. Дія виконана "своєчасно", якщо вона виконана в обумовлений строк або в межах обумовленого строку, а у разі відсутності угоди про строк - у строк, встановлений законом, а у разі відсутності такого - в розумний строк або в межах розумного строку. Визначення того, який строк є розумним для виконання тієї чи іншої дії, залежить від характеру і мети такої дії та від пов'язаних з нею обставин.

4. Умова, яка передбачає, що банк або його правонаступник можуть вимагати дострокового платежу або виконання, або ж надання забезпечення чи додаткового забезпечення "на свій погляд" або "якщо банк вважає себе негарантованим" і т.інш., має тлумачитись у тому розумінні, що банк має право діяти таким чином тільки, якщо він добросовісно переконаний у тому, що можливості (перспективи) одержання платежу або виконання погіршилися. Обов'язок доведення недобросовісності лежить на тій стороні, проти якої використовується це право.

5. Банк вважається "інформованим" про той чи інший факт, якщо:

1) він дійсно знає про нього, або

2) одержав повідомлення про нього, або

3) за всіма фактами і обставинами, які йому відомі сьогодні, має підставу знати про існування такого факту.

Банк "знає" або "має відомості" про той чи інший факт, якщо він дійсно відомий банку. "Дізнатися" або ж слова і вирази однорідного змісту свідчать про дійсну інформованість, а не про підстави для інформованості. Час і обставини, за яких повідомлення може втратити силу, не визначаються цим Положенням.

1. Банки можуть здійснювати такі операції з векселями:

1) Кредитні - операції, що супроводжуються наданням або залученням грошових коштів проти векселів або під забезпечення векселями.

Кредитні операції поділяються на:

- активні:

а) врахування векселів;

б) надання кредитів під заставу векселів

- пасивні (рефінансування кредитних активних, гарантійних і розрахункових операцій):

а) переврахування придбаних векселів;

б) одержання кредитів під заставу векселів.

2) Торговельні - операції з вкладення або залучення грошових коштів під векселі.

Торговельні операції поділяються на:

- активні:

а) купівля векселів;

- пасивні (рефінансування кредитних і торговельних активних, гарантійних і розрахункових операцій):

а) продаж придбаних векселів.

3) Гарантійні - операції, що супроводжуються взяттям банку на себе зобов'язань платежу за векселями з умовою відкладення, тобто оплатити векселі при настанні певних обставин і в обумовлений строк.

Гарантійні операції поділяються на:

а) авалювання векселів;

б) видачу гарантій на забезпечення оплати векселів.

4) Розрахункові.

Розрахункові операції поділяються на: - операції з оформлення заборгованості векселями:

а) акцептація переказних векселів банком, виданих на банк кредитором банку;

б) видача простих векселів банком кредиторові банку;

в) видача банком переказних векселів на боржника банку;

г) видача банку простих векселів боржником банку;

- операції з розрахунків з використанням векселів:

а) вексельний платіж банку кредитору;

б) вексельний платіж боржника банку.

5) Комісійні та довірчі:

а) інкасування векселів;

б) оплата векселів, у яких банк виступає особливим платником (доміциліатом);

в) зберігання векселів (оригіналів, копій і примірників);

г) купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів.

2. Банк проводить операції з векселями на підставі угод з клієнтом (іншим банком).

Угоди про кредитні, торговельні та гарантійні операції, а також інкасування векселів і зберігання, купівлю, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів (інших банків) мають бути укладені в письмовій формі з урахуванням вимог чинного законодавства.

Розрахункові операції можуть здійснюватись без угод (договорів) на підставі первинних документів (реєстрів, актів тощо).

1. Виступати суб'єктами вексельного права тобто переймати на себе всі права і обов'язки, що випливають із змісту векселя, мають право банки, які мають статус юридичної особи.

2. Установи банку, які не мають статусу юридичної особи, можуть отримати від головного банку - юридичної особи повноваження на здійснення всіх або окремих операцій з векселями у порядку, встановленому чинним законодавством.

1. Банк самостійно приймає рішення про організаційне забезпечення проведення операцій з векселями. Поряд з тим бажана наявність спеціалізованого структурного підрозділу банку (департаменту, управління, відділу, сектора), до основних функцій якого належали б:

а) координування здійснення установами банку операцій з векселями;

б) контроль за дотриманням вимог чинного законодавства та цього Положення при здійсненні банком операцій з векселями (разом з підрозділом, що здійснює правове забезпечення діяльності банку);

в) здійснення юридичної та фінансової експертиз векселів, що подаються в банк;

г) накопичення, оброблення і зберігання інформації про фінансовий стан зобов'язаних осіб за векселями, що належать банку на праві власності або знаходяться в заставі;

д) контроль за строками здійснення відповідних дій за векселями (платіж, акцепт тощо);

е) складення, видача і акцептація банком простих і переказних векселів.

2. Повний перелік функцій та порядок організації роботи такого підрозділу встановлюються внутрішньобанківським положенням, яке затверджується Правлінням банку.

1. Банк самостійно обирає пріоритети у своїй політиці щодо проведення операцій з векселями, а також:

- у визначенні сторін, з якими банк вважає за можливе здійснювати операції;

- у визначенні платників за векселями, з векселями яких банк вважає за можливе здійснювати операції.

2. При проведенні операцій з векселями банк бере на себе такі види ризиків: кредитний, ліквідності, процентний, операційний. Банки можуть включати в угоди (договори) умови, які призводять до зменшення ризиків.

3. При проведенні кредитних, торговельних, гарантійних і розрахункових операцій банк має ретельно вивчати фінансовий стан, кредито- та платоспроможність платників за векселями і зобов'язаних за векселями осіб, з якими він укладає угоди про проведення операцій.

1. Надпис, вказівка або застереження на векселі, здійснені банком, які призводять до зміни прав власності, володіння, користування або розпорядження векселем або ж впливають на порядок та обсяг відповідальності за векселем, мають бути підписані банком.

Підпис на векселі від імені банку здійснюють керівник та головний бухгалтер або особи, уповноважені ними у порядку, встановленому чинним законодавством. Ці підписи мають бути завірені печаткою.

При підписанні векселя на підставі довіреності у векселі обов'язково зазначається, що він підписаний на підставі довіреності (при цьому можуть бути зазначені дата її складання і номер) від імені визначеного банку - юридичної особи.

2. Банк має забезпечувати документальне оформлення руху векселів, з якими він здійснює будь-які операції, а саме:

1) складення і належне оформлення контрагентами за операціями з векселями (клієнт банку і банк) первинних документів (реєстрів, розписок, повідомлень, доручень, заявок, актів тощо);

2) складення регістрів аналітичного обліку (журналів, відомостей, карточок тощо), які можуть вестись як у паперовій, так і в електронній формах.

3. Незалежно від того, чи переходить право власності на векселі до банку, приймання та передавання векселів здійснюються банком на підставі відповідних первинних документів, які мають містити реєстр (опис) векселів.

При одержанні грошових коштів за векселями відмітка про це (далі - розписка) здійснюється на самому векселі або на окремому аркуші паперу. Розписки також можуть складатися при прийманні чи передаванні векселів.

Повідомлення складаються в міру потреби і свідчать про окремі події, хід виконання операції або її завершення.

Акти, як правило, складаються після повного або часткового виконання операції і свідчать про виконання, невиконання або неналежне виконання контрагентами своїх зобов'язань або ж виникнення в ході виконання угод (договорів) дебіторської та кредиторської заборгованості.

Форма зазначених у цьому пункті документів встановлюється банком самостійно.

4. Особи, які здійснюють видачу і передавання векселів, мають за вимогою банку оформлювати і подавати банку відповідні супровідні первинні документи - реєстри (пред'явлених до врахування, проданих, пред'явлених в заставу, до авалювання, в розрахунок тощо), доручення на інкасування, доручення на зберігання, заявки на купівлю (продаж) тощо.

Банк може вимагати подання йому оригіналів або копій векселів для здійснення їх експертизи. У разі подання копій відмітка про це проставляється в первинному документі або пред'явнику копій видається відповідна розписка.

У разі подання додаткових документів і на вимогу клієнта відповідальний працівник банку надає розписку про їх одержання. Якщо банк відмовив у здійсненні операцій з векселем зазначені документи повертаються клієнту.

5. У разі, якщо банк прийняв рішення про здійснення операцій з поданими векселями та після оформлення відповідних первинних документів, реєстрація руху векселів здійснюється у відповідному обліковому регістрі.

Регістри аналітичного обліку призначаються для ведення хронологічних і систематичних записів за операціями.

Хронологічний облік призначений для:

1) докладного опису кожного прийнятого і переданого векселя та виконаних щодо нього дій;

2) рознесення даних на особові рахунки пред'явників і платників за векселями для формування синтетичного обліку;

3) перевірки підсумків рахунків синтетичного обліку.

Для хронологічного обліку ведеться журнал (журнали), який відкривається щорічно в розрізі операцій. Залишки записів у журналі переносяться на наступний рік (зразок журналу поданий у додатку 1).

Порядковий номер реєстрації векселя за журналом хронологічного обліку проставляється у реєстрі векселів, поданому векселедержателем. Цей номер також може проставлятися - лицьовому боці векселя у верхньому куті механічним (штемпелем) або рукописним способом із зазначенням виду операції, наприклад: "Врахований N ___", "Прийнятий в заставу N ___" тощо. Крім того, на іногородніх векселях може проставлятися надпис "Іногородній".

Аналітичний облік призначений для відображення стану і руху заборгованості за векселями в розрізі пред'явників (позичальників - щодо кредитних операцій) та/або платників за векселями.

6.

Первинні документи та облікові регістри мають вміщувати дані, передбачені зразками форм, наведеними у додатках до цього Положення.

6. З метою захисту:

- прав за векселями, що знаходяться у власності або в заставі банку;

- прав клієнтів за векселями, що знаходяться у володінні (користуванні, розпорядженні) банку у зв'язку із здійсненням відповідних операцій, банк має контролювати дотримання всіх процедурних строків, а саме строків пред'явлення до акцепту, платежу, протесту тощо.

З цією метою може складатися спеціальна відомість (за формою, що встановлюється банком самостійно) термінових на кожний день векселів, щодо яких настає строк вчинення відповідних дій.

1. Вексель може бути прийнятий до врахування або в заставу тільки за таких умов:

1) на векселі є підписи не менше ніж двох осіб, а саме:

а) прості векселі - з підписами векселедавця та індосаментом векселедержателя;

б) переказні векселі, видані на іншу особу на користь третьої особи , з підписами трасанта, акцептанта та індосаментом ремітента (на таких векселях не може бути менше трьох підписів);

в) переказні векселі, видані на іншу особу на користь трасанта, з підписами трасанта, акцептанта та індосаментом трасанта;

г) переказні векселі, видані трасантом на самого себе і на користь третьої особи, з підписами трасанта (акцептанта) та індосаментом ремітента;

д) переказні векселі, видані в кількох примірниках, - за наявності: (1) хоча б одного акцептованого примірника і (2) хоча б одного належним чином індосованого примірника. В індосованому примірнику мають бути підписи трасанта і індосамент ремітента (у векселях, виданих трасантом на свою користь - індосамент трасанта);

2) вексель належним чином індосований (на векселях, частково оплачених до строку, має бути відповідний надпис);

2. Не рекомендується приймати до врахування і в заставу:

1) векселі, які мають перерив у повних індосаментах;

2) неакцептовані переказні векселі (незалежно від кількості примірників);

3) іменні векселі;

4) опротестовані векселі.

3. З обережністю слід підходити до врахування і приймання в заставу:

1) векселів, на яких є серед інших передаточний індосамент платника за векселем або індосамент трасанта векселя (це може свідчити, зокрема про відстрочення платежу);

2) векселів, які мають безоборотний індосамент пред'явника;

3) векселів, платниками за якими виступають особи сумнівної кредитоспроможності (платоспроможності);

4) векселів від пред'явників, які не мають поточного рахунку в банку;

5) векселів, платниками за якими виступають особи, проти яких вчинені протести, а також векселів від пред'явників, проти яких вчинені протести;

6) векселі, на яких не зазначено (нечітко зазначено або зазначено таким чином, що банк не може чітко встановити) адреси векселедавця (трасанта) та/або акцептанта.

4. Подані до врахування і в заставу векселі мають перевірятися з позицій їх юридичної дійсності та фінансової надійності.

При проведенні юридичної експертизи векселів (перевірка векселів з формальної сторони) необхідно перевіряти:

1) наявність і правильність заповнення всіх реквізитів векселя і безперервність передаточних індосаментів. Наявність передоручених індосаментів не впливає на безперервність ряду передаточних індосаментів;

2) відповідність реквізитів і тексту векселя законодавству про вексельний обіг;

3) повноваження представників, які підписали вексель від імені пред'явника, а також повноваження структурного підрозділу юридичної особи укладати договори, пов'язані з обігом векселів (наявність відповідної довіреності, Положення тощо);

4) справжність підписів пред'явника.

Пред'явник за вимогою банку має надавати йому належні докази, які підтверджують дієздатність і справжність підписів векселедавців (трасантів) і акцептантів, а також підстави для одержання векселя пред'явником.

Метою проведення фінансової експертизи векселя є встановлення можливості його оплати в строк. Крім перевірки кредито- та платоспроможності пред'явника рекомендується аналізувати фінансове становище платника, індосантів, які не зняли з себе відповідальність безоборотним застереженням, і авалістів. Для цього можуть використовуватись усі можливості банку, в тому числі послуги аудиторських, консалтингових і рейтингових організацій, а також інформація тих банків, у яких зобов'язаним за векселем особам відкриті поточні рахунки.

Про причини відмови в прийманні векселів банк не зобов'язаний давати клієнту пояснення.

5. Якщо одержана після врахування або приймання векселя в заставу інформація про платника виявиться несприятливою, або після приймання векселів платник зупинить платежі або векселі платника будуть опротестовуватись, або ж проти нього буде порушена справа про банкрутство, то банк може, якщо вважатиме це за доцільне, запропонувати пред'явнику або викупити, або в тижневий строк замінити вексель іншим, благонадійним. Невиконання такої пропозиції тягне за собою призупинення подальших врахувань, надання кредитів і прийняття в заставу векселів від пред'явника до врегулювання боргу за неблагонадійним векселем.

6. Векселі, що не оплачені в строк, мають бути опротестовані.

Проте в банку й без протесту зберігається право:

- вимоги - за простими векселями, на яких усі індосаменти безоборотні;

- регресу - за такими векселями:

1) за якими векселедавець, трасант або всі індосанти обумовили, що протест не вимагатиметься шляхом застереження "Оборот без витрат", "Без протесту" або іншого рівнозначного;

2) за якими платника за векселем оголошено банкрутом, незалежно від того, чи акцептував він вексель, чи ні, а також у разі оголошення банкрутом трасанта векселя, що не підлягає акцепту. У цьому разі право вимоги зберігається без протесту при наявності рішення суду про оголошення банкрутом;

3) щодо яких дія обставин непереборної сили, внаслідок настання яких банк не мав змоги своєчасно пред'явити вексель до платежу або протесту, тривала понад тридцять днів після настання строку платежу.

Переказні векселі у всіх випадках мають опротестовуватися, оскільки трасант не може зняти з себе відповідальність за платіж, але несе відповідальність лише за наявності протесту, якщо тільки він не обумовив, що протест не вимагатиметься (абзац четвертий цього пункту).

Для опротестування векселі передаються нотаріусу в строки, встановлені чинним законодавством.

Протест може бути вчинений від імені банку без найменування місцевої установи банку.

З метою уникнення будь-яких упущень в оформленні протесту банк при одержанні векселя від нотаріуса разом з актом про протест має звертати увагу на належне оформлення як самого надпису про протест на векселі, так і акта про протест, зокрема на обов'язкове зазначення проти кого і від імені кого вчинений протест.

Якщо до банку надійшов платіж за векселем, який переданий нотаріусу для опротестування і ще не повернений банку, останній передає лист нотаріусу про повернення векселя банку без вимоги про оплату.

7. Якщо пред'явник або будь-яка із зобов'язаних за векселем осіб є кредитором банку за іншими однорідними зобов'язаннями, то вексель може бути оплачений у порядку зарахування шляхом виставлення заяви про зарахування (стаття 217 Цивільного Кодексу УРСР).

Якщо жодна із зобов'язаних за векселем осіб не є кредитором банку, то негайно при одержанні опротестованого векселя банк має розпочати примусове стягнення боргу. При цьому банк може попередньо звернутися до зобов'язаних за векселем осіб з письмовою вимогою про оплату векселя шляхом відсилання повідомлення, встановивши для цього певний строк.

8. Відшкодування коштів за придбаним векселем банк може одержати шляхом:

1) оплати векселя платником або іншою зобов'язаною за векселем особою;

2) переврахування врахованого векселя в іншому банку;

3) продажу векселя;

4) зарахування для погашення власних зобов'язань банку перед платником, або після опротестування перед іншою зобов'язаною за векселем особою в порядку, встановленому цивільним законодавством;

5) передавання іншим особам для розрахунку за власними зобов'язаннями банку до або після настання строку платежу за векселем.

9. При достроковій оплаті придбаного векселя банк може повернути платнику певну частку дисконту, що був утриманий ним при врахуванні векселя. Ця сума повертається платнику, як правило, лише в тому разі, якщо до строку залишилось не менше ніж 10 днів. Розмір суми коштів, що повертаються, встановлюється за угодою сторін.

10. У разі оплати векселів після строку платежу банк має право вимагати від особи, що платить за векселем, сплати банку понад повну суму векселя відсотків і пені, встановлених законодавством, а також витрат на опротестування, відсилання повідомлень та інших витрат (якщо щодо них банком пред'явлено вимогу), крім випадків, коли банк при настанні строку платежу не мав змоги своєчасно пред'явити векселі до платежу або ж платіж не міг бути здійснений платником в строк через обставини непереборної сили.

11. Банк може встановлювати власні додаткові вимоги щодо векселів, які ним враховуються та приймаються в заставу (пункти 1-3 глави 1 розділу 4), та щодо перевірки фінансової надійності векселів (пункт 4 глави 1 розділу 4).

1. Врахування векселів є формою кредитування банком суб'єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі.

Враховуючи вексель, банк тим самим надає векселедержателю-пред'явнику строковий кредит. Як правило, можуть бути враховані векселі, з тексту яких є можливість точно визначити строк платежу, а саме: визначено-строкові (на певну дату), дато- (у такий-то час від складання) і візо-векселі (у такий-то час від пред'явлення), причому на останніх має бути відмітка про дату пред'явлення.

2. Особа, яка має бажання пред'явити векселі до врахування, подає в банк заяву встановленого банком зразка. До такої заяви за вимогою банку можуть додаватися інші документи, що зокрема характеризують її фінансовий стан, кредитоспроможність, а також угоди, на підставі яких придбавалися векселі тощо.

Рішення щодо можливості прийняття до врахування (відмови у врахуванні) приймається уповноваженим органом банку або уповноваженою на це особою.

Банкам рекомендується встановлювати ліміти з врахування векселів щодо кожного платника за векселем та/або пред'явника векселя.

3. Врахування векселів банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору про врахування.

Договір може укладатися на певний строк (генеральна угода про врахування) та/або врахування визначених векселів (окремий договір про врахування).

4. Векселі подаються пред'явником до врахування з реєстром векселів, пред'явлених до врахування, форма якого встановлюється банком, щонайменше в двох примірниках (зразок форми реєстру поданий у додатку 2).

Векселі в реєстрах, як правило, розташовуються у порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого.

Місцеві та іногородні векселі можуть групуватися в окремі реєстри.

На самих векселях пред'явник зобов'язаний на вимогу банку виконати передаточний іменний або бланковий індосамент, навіть якщо останній індосамент бланковий або на пред'явника. Виняток допускається лише щодо тих векселів, які подані для безоборотного врахування (пункт 10 глави 2 розділу 4).

5. При прийманні реєстрів банк перевіряє відповідність даних пред'явника реквізитам векселя. Реєстри з неправильними даними повертаються на переоформлення.

Якщо векселі прийняті банком для розгляду, то пред'явнику надається розписка про одержання векселів (зокрема вона може проставлятися на копії реєстру) та призначається орієнтовний термін кредитування або ж день, коли він має забрати невраховані векселі.

6. Прийняті банком векселі перевіряються згідно з вимогами пунктів 1-4 глави 1 розділу 4.

Векселі, що не відповідають вимогам, зазначених у попередньому абзаці пунктів, та вимогам, встановленим банком, викреслюються з реєстрів для повернення пред'явнику.

Остаточне рішення щодо врахування конкретних векселів приймається банком (його уповноваженим органом чи особою) на підставі проведеної юридичної та фінансової експертиз відповідно до внутрішньобанківського порядку і доводиться до відома пред'явника.

7. Після прийняття банком позитивного рішення про врахування всіх або окремих векселів встановлюється сума дисконту та інших утримань з клієнта за кожним векселем, а з клієнтом укладається договір про врахування.

Невраховані векселі повертаються представнику пред'явника під розписку.

8. Сума, яка підлягає утриманню на користь банку як дисконт, розраховується на підставі дисконтної ставки банку і може погоджуватися з пред'явником.

Сума дисконту і відсотків (щодо векселів, в тексті яких передбачено нарахування відсотків на номінальну суму векселя) утримується наперед і вираховується відповідно із номінальної суми векселя і суми відсотків, нарахованих на номінальну суму векселя, виходячи з числа днів, що залишаються до строку платежу за кожним векселем, при цьому і день врахування, і день платежу беруться до розрахунку. Крім дисконту за врахованими іногородніми векселями можуть утримуватися комісія, дамно і порто. Порядок їх визначення викладений у пункті 17 глави 1 розділу 8.

Розрахунок суми, яка належить до сплати пред'явнику векселя, може здійснюватися за формулою:

P = S(1 + q2i/100n)(1 - q1d/100n - v - g) - p,

де P - сума, що виплачується пред'явнику за врахований вексель;

S - номінальна сума векселя;

i - процентна ставка, за якою нараховуються відсотки на номінальну суму векселя;

d - дисконтна ставка, за якою розраховується дисконт і відсотки, що утримуються на користь банку;

v - процентна ставка, за якою нараховується комісія;

g - процентна ставка, за якою нараховується дамно;

p - сума порто;

n - кількість днів року;

q1 - кількість днів від дня врахування до дня платежу за векселем;

q2 - кількість днів від дня, з якого нараховуються відсотки на номінальну суму векселя, до дня платежу за векселем.

9. Кредит у формі врахування векселів надається шляхом:

- перерахування на поточний рахунок пред'явника у строк, встановлений у договорі про врахування;

- оплати кредиторської заборгованості пред'явника за умови подання документів, що підтверджують наявність такої заборгованості (акт звірки заборгованості, договори на поставку продукції, товарно-транспортні накладні тощо). У цьому разі банк перераховує кошти на поточний рахунок відповідного кредитора пред'явника у порядку, встановленому чинним законодавством та нормативними документами НБУ.

Договір врахування може бути укладений на користь третьої особи (стаття 160 Цивільного кодексу УРСР), якщо кредиторська заборгованість пред'явника такій особі підтверджена документально. У такому випадку банк за вимогою цієї особи перераховує кошти за врахований вексель на її поточний рахунок.

10. До різновидів врахування належать безоборотне врахування і врахування з реверсом, які відрізняються від звичайного врахування порядком і обсягом відповідальності векселедержателя-пред'явника.

Безоборотне врахування - різновид врахування, за якого пред'явник векселя вибуває з числа зобов'язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред'явником в тексті індосаменту безоборотного застереження (проставлення безоборотного індосаменту) або шляхом передавання банку векселя пред'явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий, або на пред'явника.