Положення про операції банків з векселями

Перший примірник доручення на інкасування кладеться до строкової картотеки для контролю за оплатою, акцептом тощо. Другий примірник (копія примірника або повідомлення про інкасо) разом з доданими до нього документами або копіями документів (в залежності від інструкцій принципала) відсилається платнику або видається в приміщенні банку представнику платника під розписку на першому примірнику доручення на інкасування в строки, зазначені в пункті 13 цієї глави.

При одержанні трьох примірників доручення на інкасування третій примірник після відповідного оформлення повертається банку-ремітенту як підтвердження одержання документів. У всіх інших випадках, якщо немає іншої домовленості (зокрема, щодо авізо про одержані на інкасо документи), підтвердження банку, від якого одержані документи на інкасо, відсилаються лише за запитом останнього.

Якщо від банку доручення на інкасування одержане в одному примірнику, документи видаються (відсилаються) платнику при копії доручення на інкасування.

13. Пред'явлення документів платнику може бути зроблене:

1) поштою, і в цьому випадку момент пред'явлення визначається моментом одержання поштової кореспонденції;

2) в місці акцепту або платежу, зазначеному в векселі, а при відсутності такого зазначення - в місці знаходження особи, яка має акцептувати або оплатити вексель. Якщо особа, яка має акцептувати або оплатити вексель, або будь-яка особа, уповноважена діяти за неї, не знаходиться у даному місці або з ними неможливо встановити контакт, обов'язок здійснити пред'явлення відпадає.

За відсутності інших інструкцій банк може пред'явити документи, які не підлягають оплаті банком, через банк або в банку, шляхом відсилання платнику письмового повідомлення про те, що банк тримає даний документ з метою одержання акцепта або оплати тощо. Повідомлення має бути відіслане в такий час, щоб воно могло бути одержане в той день або до того дня, коли настає строк пред'явлення, якщо в дорученні на інкасування не зазначено іншого.

Якщо не визначено інше, при інкасуванні документів строком оплати за пред'явленням або без зазначення строку документи пред'являються банком протягом трьох діб з дня одержання документів.

Якщо документи підлягають оплаті банком, через банк або в банку, банк-платник може вимагати від пред'являючого банку, крім зазначеного повідомлення, пред'явлення оригіналів доручення на інкасування і документів.

Якщо пред'явлення зроблене шляхом повідомлення і ні акцепту або оплати тощо не надійшло до закінчення банківських операцій наступного дня після настання строку за векселем, а у випадку векселів, що підлягають оплаті за пред'явленням, - на третій банківський день після відсилання повідомлення, пред'являючий банк може розглядати вексель як неакцептований або неоплачений і пред'явити його до протесту або ж виконати інші дії згідно із дорученням на інкасування.

14. Документи на інкасо із зазначенням точного строку оплати мають бути оплачені не пізніше наступного дня після настання відповідного строку платежу.

Акцепт тратт, а також виставлення простих векселів здійснюється платником у строк, зазначений в дорученні на інкасування, а коли термін не вказаний - не пізніше 3 діб з дня одержання документів пред'являючим банком.

Якщо останній день строку, зазначеного в дорученні на інкасування, припадає на неробочий день, акцепт або оплата документів тощо можуть бути здійснені в перший робочий день.

15. Якщо банк за будь-якої причини не може виконати інструкції, що містяться в дорученні на інкасування (у тому числі, коли ці інструкції нечіткі або неточні), а також при відсутності тих чи інших документів, банк не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це сторону, від якої він одержав доручення на інкасування, і запитує у неї відповідні інструкції. За дорученням на інкасування з нечіткими і неточними інструкціями документи зберігаються до отримання відповіді від належної сторони.

16. Банкам, які беруть участь в інкасуванні, не рекомендується приймати векселі та супровідні комерційні документи до інкасування, а доручення на інкасування до виконання, якщо:

а) на векселях не проставлений або неправильно оформлений передоручений індосамент;

б) індосаменти на векселі неправильно оформлені та/або порушена безперервність ряду індосаментів;

в) реквізити хоча б одного із документів не відповідають зазначеним в дорученнях на інкасування даним;

г) якщо банк впевнений у тому, що виконання цього доручення на інкасування негативно позначиться на його діловій репутації.

17. За здійснення операцій з інкасування банки можуть утримувати на свою користь комісію, а за іногородніми векселями, крім того, дамно і порто.

Комісія за інкасо утримується в процентному відношенні до повної суми векселя, але не менше встановленої банком суми на кожний пункт (мінімальна комісія).

Дамно утримується в процентному відношенні до повної суми векселя, але не менше встановленої банком суми на кожний пункт (мінімальне дамно).

Порто утримується в визначеному розмірі на кожний пункт.

18. Банк несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання інструкцій свого принципала або іншого банку, яке сталось з вини банку, відповідно до умов договору про інкасування та чинного законодавства.

19. Усі взаємовідносини сторін, які беруть участь в інкасуванні, в частині, не передбаченій цим Положенням, регулюються "Уніфікованими правилами по інкасо" в редакції 1995 р. (Публікація Міжнародної торгової палати N 522) та чинним законодавством.

Відступ від Уніфікованих правил допускається лише у випадках, коли це погоджено усіма зацікавленими сторонами.

1. Оплата векселів, в яких банк виступає особливим платником (доміциліатом) - це здійснення банком за дорученням довірителя - платника за векселем операцій з векселями на підставі одержаних від довірителя інструкцій, тобто:

1) приймання векселів до платежу від законного векселедержателя;

2) здійснення платежу за векселями;

3) передавання векселів платнику після повної оплати векселя.

Векселі, які підлягають оплаті в банку, не є наказом чи зобов'язанням банку виконати платіж.

2. Векселедавець простого або переказного векселя при його видачі може вказати особливого платника (зокрема банк), який в строк платежу здійснить оплату векселя:

1) у місцезнаходженні платників за векселями - векселедавця простого або трасата переказного векселя. Такі векселі вважаються недоміцильованими, а зазначена третя особа для здійснення платежу - особливим платником в місці платежу;

2) не в місцезнаходженні платників за векселями - векселедавця простого або трасата переказного векселя - доміциліантів. Такі векселі вважаються доміцильованими, а зазначена третя особа для здійснення платежу - особливим платником в особливому місці платежу - доміциліатом.

Якщо особливий платник, або доміциліат не вказаний трасантом, він може бути названий трасатом при акцепті. Але місце платежу (населений пункт) трасат-акцептант змінити не може. Якщо ж він при акцепті змінить місце платежу, то вважається, що в акцепті було відмовлено.

3. Ознакою доміцильованого векселя є наявність на лицьовому боці векселя вказівки векселедавця простого або переказного векселя "Доміцильований в (найменування особливого місця платежу і назва банку)" або "Платник (назва банку і найменування особливого місця платежу)", чи "Підлягає сплаті в (назва банку і найменування особливого місця платежу)". Платіж банк-доміциліат виконує від імені і за дорученням платника за векселем (векселедавця простого або акцептанта переказного векселя).

Ознакою недоміцильованого векселя з особливим платником є наявність на лицьовому боці векселя вказівки векселедавця простого або переказного векселя або ж акцептанта переказного векселя "Підлягає сплаті в (найменування місця платежу і назва банку)" або "Платник (назва банку і найменування місця платежу)". Платіж у цьому випадку банк як особливий платник також виконує від імені і за дорученням платника за векселем (векселедавця простого або акцептанта переказного векселя).

4. Призначення банку особливим платником у доміцильованому або недоміцильованому векселі може супроводжуватись укладенням із платником за векселем (векселедавцем, акцептантом) договору про оплату банком векселів.

Договір може укладатися на певний термін або на оплату визначеної суми та/або визначених векселів.

За здійснення оплати векселів банк може утримувати з довірителя (платника за векселем) винагороду.

5. Довіритель зобов'язаний перерахувати в банк на відповідний рахунок кошти в обсязі, достатньому для оплати векселя. За рахунок цих коштів або за рахунок наданого довірителю кредиту, сума якого попередньо зарахована на відповідний рахунок для оплати векселів, банк як особливий платник, або доміциліат здійснює платіж за векселем законному векселедержателю.

Кошти, зараховані на спеціальний банківський рахунок, можуть бути використані для оплати векселів або повернені за вимогою довірителя на його поточний рахунок.

6. За вимогою законного векселедержателя банк приймає до оплати і здійснює платіж за векселем лише при виконанні таких умов:

а) пред'явлення оригіналу векселя і супровідного реєстру векселів, пред'явлених до оплати (зразок форми реєстру поданий в додатку 5). Платіж лише проти копії векселя забороняється. Щодо переказних векселів, складених в кількох примірниках, платіж виконується проти того акцептованого і належними чином індосованого примірника (або примірників), який пред'явлений до оплати першим;

б) наявності коштів для оплати на відповідному рахунку. Платіж за векселем може бути здійснений у повній сумі - у разі наявності достатньої суми коштів і частково - у межах наявних коштів - у разі їх недостатності для оплати векселя у повній сумі.

Банк не зобов'язаний приймати до оплати недоміцильовані з особливим платником та невизначено-доміцильовані векселі, в яких прямо не вказаний цей банк як особливий платник (доміциліат) або зазначена лише адреса банку, хоча банку і було б відомо, що він призначений платником за векселем на підставі інших документів.

У разі відсутності або недостатності коштів відповідальність за неоплату (часткову неоплату) векселя покладається на довірителя, а протест векселів в неплатежі (частковому неплатежі) учиняється в місці знаходження банку проти платника (довірителя). Банк відповідає лише за невиконання або неналежне виконання умов угоди (договору) з довірителем про оплату векселів згідно з цивільним законодавством.

7. Оплачені в повній сумі векселі повертаються банком представнику платника за векселями під розписку або відсилаються (спеціальним зв'язком, поштою цінним листом) при повідомленні про оплату. Повідомлення може бути направлене платнику і при частковій оплаті в строк і способом, що встановлені договором.

У разі часткової оплати векселя і повернення векселя векселедержателю за його вимогою, від нього отримується розписка про одержаний частковий платіж.

1. Зберігання векселів - це здійснення банком за дорученням, від імені і за рахунок довірителя (векселедержателя) операцій з векселями на підставі одержаних від довірителя інструкцій, тобто:

1) схову;

2) передавання оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя;

3) передавання примірника переказного векселя, що призначався для акцепту, законному векселедержателю іншого примірника векселя;

4) передавання оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі на умовах, вказаних довірителем.

Якщо з контексту не буде випливати інше, далі за текстом цієї частини:

а) під "векселем" мається на увазі власне вексель, оригінал, копія або примірник векселя;

б) під "примірником для вручення" мається на увазі акцептований примірник переказного векселя або такий примірник, що мав бути пред'явлений або був пред'явлений до акцепту та неакцептований, незалежно від того опротестований цей примірник чи ні, який банк зберігає і має передати законному власнику іншого примірника безпосередньо або через уповноважену особу,

в) "довіритель" - також і особа, яка може бути законним векселедержателем.

2. Зберігання векселів здійснюється за двома видами:

1) "закрите зберігання" - зберігання векселів шляхом надання довірителю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями;

2) "відкрите зберігання" - зберігання векселів шляхом подання в банк супровідного векселі доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями.

Закрите зберігання здійснюється на підставі договору схову; порядок його проведення не є предметом розгляду в цьому Положенні.

Якщо з контексту не буде випливати інше, далі за текстом цієї частини "зберігання" означатиме "відкрите зберігання".

3. Векселі, що передаються банку на зберігання, повинні супроводжуватись дорученням на зберігання, в якому повинні міститися точні та повні інструкції довірителя. Банку дозволяється діяти тільки згідно з такими дорученнями. Доручення на зберігання повинно містити реєстр векселів, що передаються. При здійсненні схову достатньо лише реєстру векселів, переданих на зберігання (зразок форми доручення поданий в додатку 8).

Банк не повинен вивчати самі векселі, що передаються на зберігання, щоб знайти в них необхідні інструкції. Однак, перевіряючи векселі, банк повинен переконатися у тому, що одержаний документ за зовнішніми ознаками відповідає тому, що вказано в дорученні на зберігання.

Якщо в інструкціях про зберігання не має інших вказівок, банк не бере до уваги інструкції, які одержані від будь-якої іншої сторони, крім тієї сторони, від якої він одержав доручення на зберігання.

4. Незалежно від мети зберігання векселів банк бере на себе зобов'язання зберігати їх, відповідати за всі наслідки в зв'язку з їх знищенням та псуванням, за винятком випадків форс-мажорних обставин, гарантуючи повернення або передавання векселів за призначенням як щодо якості й кількості, так і зовнішнього вигляду.

Банк не бере на себе ніякої відповідальності за зменшення вартості векселів, що приймаються на зберігання, за їх неналежне оформлення і добросовісність придбання векселів довірителем, а також за затримку затребування векселя особою, якій вони мають бути передані згідно з інструкціями доручення на зберігання, втрату або знищення векселів під час їх пересилання.

При здійсненні схову з подальшим передаванням векселів довірителю або особам, вказаним довірителем, банк не бере на себе ніякої відповідальності за форму, повноту, точність, справжність, підробку, юридичне значення векселів, так само як і за загальні та/або окремі умови, що є в векселях, а також не несе ніякої відповідальності за відповідність даних, що містяться в дорученні на зберігання, умовам договору між довірителем і особою, якій передаються векселі. Також банк не відповідає за неплатоспроможність, недбалість, помилку тощо особи, якій згідно з інструкціями доручення на зберігання повинен бути переданий вексель.

5. Зберігання векселів банк здійснює на підставі укладеного з довірителем договору про зберігання (схову).

Договір може укладатися на певний строк, без зазначення строку або до запитання та/або на зберігання визначених векселів. Він може містити умови про майнову відповідальність банку.

Договір може передбачати:

1) приймання векселів у схов для зворотного повернення довірителю за його першою вимогою незалежно від строку схову;

2) приймання оригіналів векселів у схов для їх передавання законному векселедержателю копій векселя;

3) приймання примірників для вручення у схов для їх передавання законному векселедержателю іншого примірника (примірників);

4) приймання векселів у схов для їх передавання вказаним у дорученнях на зберігання особам на визначених дорученням умовах;

5) вчинення інших дій з векселями відповідно до інструкцій, викладених в дорученнях на зберігання, зокрема:

а) контроль за строками платежу за векселями;

б) передавання векселів у заставу на користь третіх сторін;

в) приймання векселів у заставу на користь довірителя;

6) виконання всіх інших дій, пов'язаних зі зберіганням векселів та захистом прав довірителя.

Банк здійснює зберігання векселів тільки самостійно незалежно від мети зберігання. Він не має права передоручати зберігання іншій установі цього ж банку.

Без письмового дозволу довірителя банк не має права користуватися і розпоряджатися векселями.

6. При передаванні векселя у схов здійснення індосаменту непотрібне. При передаванні оригіналу векселя на зберігання з інструкцією довірителя про передавання оригіналу проти копії векселя здійснення індосаменту непотрібне. При передаванні примірника для вручення на зберігання з інструкцією довірителя про передавання цього примірника проти іншого примірника векселя здійснення індосаменту непотрібне. При передаванні векселя у схов з інструкцією довірителя про його передавання іншій особі здійснення індосаменту непотрібне.

7. При поверненні векселів зі схову, вони можуть бути одержані тільки представником довірителя з належним чином оформленими повноваженнями.

8. При передаванні оригіналу векселя проти копії векселя, оригінал може бути одержаний тільки представником законного векселедержателя копії векселя з належним чином оформленими повноваженнями після проведення юридичної експертизи копії векселя.

Виготовити копію може будь-який законний векселедержатель на будь-якому етапі обігу векселя.

При проведенні юридичної експертизи копії векселя необхідно перевіряти:

1) тотожність копії векселя оригіналу, включаючи індосаменти і всі інші надписи та позначки;

2) наявність на копії розподільчої формули - зазначення того, де копія закінчується. Розподільчу формулу проставляє і підписує останній векселедержатель оригіналу векселя після індосаменту на своє ім'я або бланкового індосаменту, який фігурує як останній. Вона може мати такий зміст: "Копія до цього місця" або інший рівнозначний. Копія може бути передана шляхом індосаменту і забезпечена авалем таким же чином і з тими саме наслідками, що й оригінал;

3) наявність на копії векселя депозиційної позначки - зазначення особи, у якої знаходиться на зберіганні оригінал векселя. Депозиційну позначку на векселі проставляє останній векселедержатель оригіналу векселя. Вона може мати такий зміст: "Оригінал векселя у (назва банку-охоронця)" або інший рівнозначний;

4) повноваження пред'явника копії на володіння векселем шляхом встановлення безперервності індосаментів на копії векселя. Якщо оригінал векселя, після останнього індосаменту до знімання копії, містить застереження "Починаючи з цього місця, індосування дійсне тільки на копії" або інше рівнозначне, то індосамент, вчинений після цього на оригіналі, є недійсним.

При невиконанні хоча б одного з цих правил та/або відсутності письмової вимоги пред'явника копії векселя про вручення оригіналу, банк оригінал векселя не передає.

Банк не зобов'язаний передавати оригінал векселя, якщо в копії немає депозиційної позначки або ж вона виконана таким чином, що немає змоги чітко встановити, що цей банк є охоронцем, хоча банку і було б відомо, що він призначений охоронцем на підставі інших документів.

При врученні оригіналу векселя держатель копії повинен надати розписку про його одержання. На переданому оригіналі банк може проставити надпис про особу, якій він вручений, рукописним або механічним способом. Такий надпис не підписується банком.

Після передавання банк повинен направити довірителю повідомлення про вручення в строк і способом, що встановлені договором про зберігання.

За передавання оригіналу векселя неналежному держателю банк несе відповідальність згідно з договором про зберігання та чинним законодавством.

9. При передаванні примірника для вручення проти іншого примірника переказного векселя, примірник для вручення може бути одержаний тільки представником законного векселедержателя пред'явленого примірника з належним чином оформленими повноваженнями після проведення юридичної експертизи пред'явленого примірника.

Пред'являти, відсилати до акцепту, давати доручення на пред'явлення до акцепту будь-якого примірника може будь-який векселедержатель на будь-якому етапі обігу векселя.

Банк може зберігати примірник для вручення для його передавання законному векселедержателю, навіть якщо цей примірник неакцептований, або пред'являвся до акцепту не цим банком, чи був опротестований в неакцепті, недатованому акцепті тощо.

При проведенні юридичної експертизи пред'явленого примірника векселя необхідно перевіряти:

1) тотожність текстів пред'явленого примірника і примірника для вручення, включаючи індосаменти і всі інші надписи та позначки на лицьових боках, за винятком порядкових номерів примірників;

2) наявність на пред'явленому примірнику векселя депозиційної позначки - зазначення особи, у якої знаходиться на зберіганні примірник для вручення. Депозиційну позначку на векселі проставляє останній векселедержатель одного з примірників, який надіслав інший примірник (примірник для вручення) для пред'явлення до акцепту. Вона може мати такий зміст: "(Такий-то) примірник до/після акцепту в (назва банку-охоронця)" або інший рівнозначний;

3) повноваження пред'явника на володіння примірником векселя шляхом встановлення безперервності індосаментів на пред'явленому примірнику.

При невиконанні хоча б одного з цих правил та/або відсутності письмової вимоги пред'явника примірника векселя про вручення примірника для вручення, банк примірник не передає.

Банк не зобов'язаний передавати примірник для вручення, якщо в пред'явленому примірнику немає депозиційної позначки або ж вона виконана таким чином, що немає змоги встановити, що цей банк є охоронцем, хоча банку і було б відомо, що він призначений охоронцем на підставі інших документів.

При врученні примірника векселя держатель пред'явленого примірника повинен надати розписку про його одержання. На переданому примірнику банк може проставити надпис про особу, якій він вручений, рукописним або механічним способом. Такий надпис не підписується банком.

Після передавання примірника векселя банк повинен направити довірителю повідомлення про вручення в строк і способом, що встановлені договором про зберігання.

За передавання примірника векселя неналежному держателю банк несе відповідальність згідно з договором про зберігання та чинним законодавством.

10. При передаванні векселя зі схову особі, зазначеній довірителем, вексель може бути одержаний тільки представником такої особи з належним чином оформленими повноваженнями.

При передаванні векселя одержувач повинен надати розписку про одержання векселя.

Після передавання банк повинен направити довірителю повідомлення про вручення в строк і способом, що встановлені договором про зберігання.

За передавання векселя неналежній особі банк несе відповідальність згідно з договором про зберігання та чинним законодавством.

11. Банк не повинен приймати векселі на зберігання, а доручення на зберігання до виконання, якщо:

1) реквізити хоча б одного із векселів не відповідають зазначеним в дорученні на зберігання (реєстрі векселів, переданих на зберігання) даним;

2) якщо банк впевнений у тому, що виконання цього доручення негативно позначиться на його діловій репутації.

12. За здійснення операцій із зберігання банк може утримувати на свою користь винагороду, про що повинно бути зазначено в договорі про зберігання.

Розмір винагороди залежить від дій банку і обсягу його майнової відповідальності і може встановлюватись як у відсотках до вартості або суми векселів, так і становити фіксовану суму за один вексель.

13. Банк несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання інструкцій свого довірителя, що сталось з вини банку, відповідно до умов договору про зберігання та чинного законодавства.

1. Купівлю, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів банк здійснює на підставі договорів комісії і доручення.

На виконання договору з клієнтом банк укладає договори купівлі, продажу і міни векселів.

2. Приймання або передавання банком куплених, проданих або обміняних векселів здійснюється за реєстрами. Складання та зміст інших документів, необхідних сторонам для виконання договорів купівлі, продажу і міни та виконання зобов'язань за договорами, залишається поза сферою застосування цього Положення і регулюється нормами цивільного законодавства.

3. При купівлі векселів за дорученням клієнта банк може надавати останньому кредит або забезпечувати виконання його зобов'язань поручительством чи гарантією на загальних принципах банківського кредитування.

При цьому банк бере на себе кредитний, а в певних випадках і процентний ризики..