Про затвердження Порядку формування тарифу на послугу з захоронення побутових відходів

Відповідно до законів України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

1. Затвердити Порядок формування тарифу на послугу з захоронення побутових відходів, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр".

1.1. Цей Порядок визначає механізм формування тарифу на послугу з захоронення побутових відходів для суб’єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з захоронення побутових відходів та є ліцензіатами НКРЕКП з провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів.

1.2. Цей Порядок застосовується під час встановлення НКРЕКП тарифу на послугу з захоронення побутових відходів для суб’єктів природних монополій, зазначених у пункті 1.1 цієї глави, та поширюється на цих суб’єктів під час розрахунку такого тарифу.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

базовий період - календарний рік, що передує планованому періоду;

витрати на покриття втрат - відшкодування втрат ліцензіатів, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифу, встановлення та його оприлюднення відповідно до вимог статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , а також складові планованого прибутку, на основі яких розраховується та встановлюється тариф;

інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективного захоронення побутових відходів, який містить зобов’язання суб’єкта господарювання у сфері захоронення побутових відходів, зокрема щодо будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) об’єктів у зазначеній сфері з дотриманням екологічних норм для запобігання шкідливому впливу побутових відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини з відповідними техніко-економічними обґрунтуваннями та розрахунками, що підтверджують доцільність та ефективність передбачуваних інвестицій, а також зазначенням джерел її фінансування та графіка виконання;

ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів;

ліцензована діяльність - господарська діяльність з захоронення побутових відходів;

операційна діяльність - основна діяльність ліцензіата, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;

планований період - період тривалістю 12 місяців, на який здійснюється формування тарифу;

структура тарифу - складові економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із провадженням у планованому періоді ліцензованої діяльності, які групуються за статтями, визначеними НКРЕКП, відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та витрати на покриття втрат;

тариф на послугу з захоронення побутових відходів - вартість одиниці (1 тонна) захоронення побутових відходів, визначена як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, витрат на покриття втрат ліцензіата та планованого прибутку, який встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

1.4. Не включаються до розрахунку тарифу витрати, які не використовуються для визначення об’єкта оподаткування відповідно до вимог розділу III Податкового кодексу України або перевищують межі відповідних витрат.

2.1. Одиницею калькулювання собівартості послуги з захоронення побутових відходів є одна тонна побутових відходів. При цьому групування витрат здійснюється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

2.2. Калькулювання собівартості послуги з захоронення побутових відходів здійснюється з розрахунку на планований період.

2.3. Формування тарифу на послугу з захоронення побутових відходів здійснюється ліцензіатами відповідно до річного плану ліцензованої діяльності, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків з урахуванням основних особливостей технологічних процесів конкретного полігона/звалища, кошторисів, ставок податків і зборів, чинних або прогнозованих цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

2.4. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за базовий та попередні базовому періоди та на підставі кошторисів.

2.5. Ціни на паливно-мастильні матеріали для технологічних потреб, витрати на доставку покупного ґрунту для технологічного пересипання побутових відходів ізолювальним шаром, включаючи вартість покупного ґрунту, можуть бути прийняті до розрахунку тарифу з урахуванням прогнозу індексів цін виробників промислової продукції у розмірі, що дорівнює 50 % його ставки.

У разі відсутності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції на планований період або якщо його значення менше або дорівнює 100 %, для визначення прогнозної ціни відповідно до абзацу першого цього пункту може використовуватись індекс цін виробників промислової продукції за базовий період у розмірі, що дорівнює 50 % його ставки.

2.6. Річні плани надання послуги з захоронення побутових відходів визначаються відповідно до вимог державних та галузевих нормативів витрат з урахуванням встановлених уповноваженим органом методик (порядків), техніко-економічних розрахунків з урахуванням фактичних за останні п’ять років та прогнозованих обсягів захоронення побутових відходів, укладених зі сторонами договорів, затверджених в установленому порядку органами місцевого самоврядування на період формування тарифу річних норм вивезення побутових відходів та категорій, для яких ці норми встановлені, та інших техніко-економічних факторів, зокрема:

зміни обсягів захоронення побутових відходів у результаті економічного розвитку населених пунктів та динаміки чисельності населення населених пунктів, що обслуговуються ліцензіатом, з урахуванням перспективи його зростання, темпів житлової забудови та розвитку діяльності промислових підприємств, закладів освіти, організацій сфери обслуговування, зміни технології збирання побутових відходів у населених пунктах, що обслуговуються ліцензіатом, впровадження перероблення побутових відходів тощо та відповідно до генерального плану населеного пункту (населених пунктів), правил благоустрою населеного пункту та схеми санітарного очищення населеного пункту, затверджених органами місцевого самоврядування в установленому порядку;

зменшення обсягів захоронення побутових відходів у разі здійснення сортування як ліцензіатом на об’єктах, які входять до складу споруд полігона/звалища та знаходяться в його власності чи користуванні, так і іншими фізичними та юридичними особами всіх форм власності відповідно до організації сортування побутових відходів у населеному пункті, затвердженої в установленому порядку;

зменшення обсягів захоронення неперероблених побутових відходів та поступового доведення обсягу захоронення перероблених побутових відходів до рівня, встановленого законодавством;

удосконалення технологічного процесу захоронення побутових відходів у результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни амортизованого обладнання, застосування енергозберігаючих технологій, оснащення системами обліку прийому побутових відходів на захоронення;

підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв’язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.

2.7. Для обліку фактичної кількості (обсягу) всіх видів відходів, що надходять на полігон/звалище, використовуються автомобільні ваги, які встановлені на контрольно-пропускному пункті.

2.8. Плановий обсяг послуги з захоронення побутових відходів формується ліцензіатом в одиницях маси (тоннах).

У разі відсутності автомобільних вагів на момент розрахунку планового тарифу та ведення ліцензіатом обліку побутових відходів в одиницях об’єму (метрах кубічних), застосування затверджених діючих річних норм вивезення побутових відходів та тарифу у населеному пункті в одиницях об’єму (метрах кубічних) ліцензіат здійснює розрахунок планованих обсягів послуги з захоронення побутових відходів шляхом перерахунку їх в одиниці маси за даними інформації про місткість кузовів та про фактичний коефіцієнт ущільнення кожного транспортного засобу, в якому побутові відходи завозяться на полігон, і які зазначені у договорі на надання послуг із захоронення побутових відходів, та з урахуванням коефіцієнтів щільності, що затверджені рішенням органів місцевого самоврядування.

Для забезпечення порівняння звітних показників (у тому числі базового та попередніх базовому (фактичних) періодів) з показниками планованого періоду, якщо такі показники були визначені в одиницях об’єму (метрах кубічних), при поданні розрахунків до НКРЕКП для встановлення тарифу на послугу з захоронення побутових відходів ліцензіат здійснює перерахунок цих показників в одиниці маси (тонни). Перерахунок обсягів надання послуг здійснюється із застосуванням фактичних коефіцієнтів щільності за відповідні періоди, затверджених рішенням органів місцевого самоврядування, та/або відповідно до встановлених уповноваженим органом методик (порядків).

Обґрунтування застосованих коефіцієнтів щільності є невід’ємною частиною розрахунку планового обсягу послуги з захоронення побутових відходів.

2.9. Річний план ліцензованої діяльності формується для кожного окремого населеного пункту, від якого ліцензіат приймає утворені у кожному такому окремому населеному пункті побутові відходи на захоронення, та погоджується/підтверджується відповідним органом місцевого самоврядування

згідно з повноваженнями, визначеними Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" , у разі якщо частка захоронених побутових відходів кожного окремого населеного пункту становить більше ніж 10 % від загальних річних обсягів захоронення побутових відходів ліцензіата.

На основі річних планів, сформованих відповідно до абзацу першого цього пункту, ліцензіат формує зведений річний план надання послуги з захоронення побутових відходів за всіма населеними пунктами, від яких ліцензіат приймає побутові відходи.

2.10. Планування витрат на послугу з захоронення побутових відходів здійснюється на підставі та з урахуванням:

погодженого та затвердженого проекту полігона/звалища (для полігонів, введених в експлуатацію після 01 січня 2006 року);

санітарно-технічного паспорта полігона/звалища;

паспорта місця видалення відходів з наявним переліком відходів, які підлягають захороненню, відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1216;

дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об'єктів поводження з відходами;

інструкції з експлуатації полігона, розробленої ліцензіатом;

щорічних технологічних (ситуаційних) планів організації робіт з захоронення побутових відходів, на яких позначаються робочі карти, послідовність виконання видів робіт з урахуванням сезонних особливостей, розміри площ складування побутових відходів та їх покриття ізолювальним шаром;

кількості транспортних засобів, що працюють на полігоні/звалищі, їх технічних характеристик;

графіка роботи полігона/звалища.

3.1. Планування витрат, що включаються до повної собівартості послуги з захоронення побутових відходів, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності і фінансових витрат, пов’язаних з ліцензованою діяльністю.

Плановані витрати групуються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

3.2. До планованих витрат операційної діяльності включаються:

планована виробнича собівартість послуг з захоронення побутових відходів;

плановані адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності, пов’язаної з наданням послуг з захоронення побутових відходів.

3.3. Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, норм з оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва з урахуванням фактичних показників попередніх періодів, чинних або прогнозованих цін та з урахуванням прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції на планований період відповідно до пункту 2.5 глави 2 цього Порядку.

3.4. До складу планованої виробничої собівартості включаються:

1) прямі матеріальні витрати:

паливно-мастильні матеріали, необхідні для механізованого забезпечення основного технологічного процесу захоронення побутових відходів (розрівнювання, ущільнення побутових відходів, їх покриття ізолювальним шаром тощо), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Обсяг таких витрат визначається згідно з річним технологічним (ситуаційним) планом організації робіт з захоронення побутових відходів, діючими нормами витрат паливно-мастильних матеріалів з урахуванням фактичних витрат за попередні періоди, цін (тарифів) на них відповідно до пункту 2.5 глави 2 цього Порядку. Потреба у засобах механізації визначається відповідно до проектної документації та в залежності від обсягу прийнятих побутових відходів на добу, продуктивності машин, тривалості робочого часу з врахуванням технологічних операцій полігона/звалища;

витрати матеріального характеру на технічне обслуговування і ремонт засобів механізації;

витрати, пов’язані з використанням електроенергії для технологічних потреб, визначаються, зокрема, виходячи з фактичних та розрахункових на планований період обсягів збирання та перекачування фільтрату, забезпечення роботи споруд та обладнання полігона/звалища, у тому числі для забезпечення водопостачання та водовідведення, насосного та іншого обладнання та устаткування, виходячи з особливостей технологічних процесів, які застосовуються на відповідному полігоні/звалищі, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до галузевих нормативів та вимог законодавства, з урахуванням фактичного обсягу споживання за попередні періоди. Обсяг таких витрат визначається з урахуванням витрат на зумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку її потужність визначається відповідно до нормативів);

витрати на електричну енергію для технологічних потреб визначаються у чинних або прогнозованих цінах (тарифах), встановлених НКРЕКП, та/або на рівні фактичної вартості власного виробництва, але не вище зазначених чинних цін (тарифів);

витрати на доставку ґрунту для технологічного пересипання побутових відходів ізолювальним шаром, включаючи вартість ґрунту. Обсяг таких витрат визначається згідно з технологічним планом організації робіт з захоронення побутових відходів, на якому позначаються робочі карти, санітарно-технічним паспортом полігона, розрахунками потреби в ізолюючих матеріалах, які передбачені проектною документацією та цінами (тарифами) на них відповідно до пункту 2.5 глави 2 цього Порядку;

витрати сировини, хімічних реагентів, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів, необхідних для збирання, транспортування та знезараження фільтрату. Обсяг таких витрат визначається на основі розрахованих у проектній документації обсягів утворення фільтрату з урахуванням фактичних обсягів збирання фільтрату за минулий планований період, норм використання відповідних ресурсів та діючих цін (тарифів) на них. Кількість фільтрату, що утворюється на полігоні/звалищі, визначається з рівняння водного балансу полігона/звалища та фактичних обсягів його утворення протягом базового періоду. Метод чи спосіб очистки та знешкодження фільтрату визначається відповідно до проектної документації;

інші прямі матеріальні витрати, пов’язані з використанням сировини, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню). Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням фактичних витрат за попередні періоди, цін (тарифів) на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів;

2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу захоронення побутових відходів) відповідно до Закону України "Про оплату праці" :

основна заробітна плата працівників відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, нічний час, класність, керівництво бригадами, інші виплати, встановлені законодавством), премій за виконання виробничих завдань і функцій та компенсаційні виплати (за невідпрацьований час, включаючи основні та додаткові відпустки, інші виплати, встановлені законодавством);

інші заохочувальні та компенсаційні виплати виробничому персоналу.

Планування витрат на оплату праці для включення до тарифу здійснюється в установленому законодавством порядку з забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням рівня середньомісячної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника регіону (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості регіону, на території якого здійснюється діяльність ліцензіата;

3) інші прямі витрати:

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, задіяних у процесі захоронення побутових відходів, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту об’єктів, безпосередньо задіяних у ліцензованій діяльності: витрати на ремонт основних засобів, задіяних у процесі захоронення побутових відходів, передбачені планом виконання планово-попереджувальних робіт, проектно-кошторисною документацією, кошторисами та витрати на ремонт та технічне обслуговування автотранспорту сторонніми організаціями на підставі укладених договорів;

витрати на здійснення заходів системи моніторингу та заходів екологічної безпеки, що спрямовані на захист та контроль за станом підземних вод, водойм, атмосферного повітря, ґрунтів і рослин, шумового забруднення у зоні можливого негативного впливу місця провадження діяльності. Розмір витрат визначається відповідно до порядків, методик уповноважених органів та відповідно до системи моніторингу, визначених видів необхідного контролю, кількості і місця розташування пунктів нагляду і режиму нагляду;

платіж на рекультивацію, який забезпечує у структурі тарифу витрати на рекультивацію земель після закриття полігона/звалища або черги полігона/звалища та здійснення діяльності ліцензіата як оператора місця захоронення побутових відходів, пов’язаної з підтримкою, моніторингом та контролем місця захоронення, у тому числі моніторингом та аналізом газів та стічних вод із місця захоронення та режиму підземних вод поблизу місця захоронення після закриття полігона/звалища або черги полігона/звалища.

Щорічний обсяг таких витрат для включення в інвестиційну програму визначається на підставі проекту з рекультивації земель.

Зарахування та використання цих коштів здійснюється до спеціального цільового фонду відповідно до затвердженого НКРЕКП порядку формування, схвалення інвестиційних програм та/або інвестиційних планів суб’єктів господарювання у сфері захоронення побутових відходів.

інші прямі витрати, що включаються до виробничої собівартості, до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідного виду ліцензованої діяльності);

4) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:

витрати на управління виробництвом (оплата праці, розрахована згідно з вимогами цього пункту, відрахування на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень апарату управління цехами, дільницями тощо);

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення: вагових, інвентарних будинків, контрольно-пропускного пункту, гаражу з майстернями, складу паливно-мастильних матеріалів, складу будівельних матеріалів, господарського інвентаря, котельні, артезіанських свердловин, резервуарів питної води, очисних споруд тощо;

витрати на удосконалення технології та організацію виробництва;

витрати на водопостачання, водовідведення, освітлення, опалення, дезінфекцію, дератизацію, вивезення сміття та інші заходи;

витрати на обслуговування виробничого процесу (витрати на оплату праці, розраховані відповідно до цього пункту, відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень виробничого персоналу, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

витрати на охорону праці, дотримання вимог техніки безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

витрати на пожежну і сторожову охорону об’єктів виробничого та загальновиробничого призначення, утримання санітарних зон;

витрати, пов’язані з забезпеченням належного стану обладнання, виконанням ремонтно-налагоджувальних робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, освоєнням нових потужностей, що використовуються для захоронення побутових відходів;

витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) засобів обліку, які є власністю ліцензіата та/або знаходяться у нього в користуванні;

витрати на паливно-мастильні матеріали для машин, механізмів та обладнання загальновиробничого призначення;

сплата податків і зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів (у тому числі витрати на сплату екологічного податку за розміщення побутових відходів та плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), на якій розташований полігон/звалище побутових відходів);

інші загальновиробничі витрати.

Загальновиробничі витрати, які неможливо безпосередньо віднести до конкретного об’єкта витрат (відповідного виду ліцензованої діяльності), розподіляються між видами діяльності підприємства пропорційно прямим витратам.

Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, фактичних цін та цін (тарифів) у такому періоді.

3.5. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

витрати на оплату праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, розраховані відповідно до пункту 3.4 цієї глави;

витрати на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, виходячи з запланованих витрат на оплату праці;

інші витрати на утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовка і перепідготовка кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань);

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського використання, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (ремонт, операційна оренда, страхування майна, централізоване водопостачання, водовідведення, опалення, освітлення, охорона);

витрати на оплату професійних послуг (юридичних, аудиторських, з оцінки майна тощо);

витрати на експлуатацію та технічне обслуговування комп’ютерної, друкувальної, копіювальної та іншої оргтехніки відповідно до укладених договорів;

витрати на зв’язок (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо);

витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків;

витрати, пов’язані зі сплатою податків і зборів та інших, передбачених законодавством, обов’язкових платежів (крім податків і зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

витрати на розв’язання спорів у судах;

витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів для потреб апарату управління підприємством та іншого персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури;

витрати на перевірку річної звітності ліцензіата незалежним аудитором відповідно до пункту 16 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів, затверджених постановою НКРЕКП від 04 квітня 2017 року № 467;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Величина адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, фактичних цін та прогнозних цін (тарифів) у такому періоді.

3.6. До складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов'язані зі збутом послуги з захоронення побутових відходів, а саме:

витрати на оплату праці персоналу, що безпосередньо здійснює збут послуги, розраховані відповідно до пункту 3.4 цієї глави;

витрати на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування персоналу, що безпосередньо здійснює збут послуги, обсяг якої визначається, виходячи із запланованих витрат на оплату праці;

оплата службових відряджень, витрати на підготовку та перепідготовку персоналу, що безпосередньо здійснює збут послуги;

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, безпосередньо пов'язаних зі збутом послуги (плата за оренду, страхування, ремонт, водопостачання, водовідведення, опалення, гаряче водопостачання, освітлення, охорону тощо);

витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів контрагентам за послуги;

витрати на оплату інформаційних послуг, безпосередньо пов’язаних зі збутом послуг з захоронення побутових відходів;

витрати на канцелярські товари і виготовлення розрахункових документів про оплату послуг.

Обсяг витрат на збут послуги визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) на кінець базового року.

3.7. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов'язані з операційною діяльністю надання послуг із захоронення побутових відходів, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

До складу інших операційних витрат не можуть включатися:

суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;

витрати, пов'язані з утриманням об'єктів соціальної інфраструктури;

суми, що відраховуються професійним спілкам (їх організаціям) для проведення культурно-масової і фізкультурної роботи;

суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти та втрати від операційної курсової різниці;

суми благодійної допомоги;

собівартість реалізованих виробничих запасів;

представницькі витрати;

інші витрати, що не передбачені розділом III Податкового кодексу України для визначення об’єкта оподаткування.

3.8. До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування отриманими кредитами та інші витрати, пов’язані із запозиченнями для провадження ліцензованої діяльності (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року № 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 травня 2006 року за № 610/12484).

3.9. До структури тарифу включаються витрати на покриття втрат підприємств, які визначаються відповідно до глави 8 цього Порядку.

3.10. Відшкодування витрат на проведення екологічного аудиту полігона/звалища побутових відходів для оцінки його впливу на стан навколишнього природного середовища та екологічну ситуацію на прилеглих до нього територіях, який не має ознак обов’язкового, не включається до структури тарифу.

3.11. Доходи, отримані ліцензіатом у результаті продажу вторинної сировини, вилученої з побутових відходів, та/або утилізації біогазу, та/або виробництва теплової енергії, та/або виробництва електричної енергії на об’єктах, які входять до складу споруд полігона/звалища та знаходяться у власності чи користуванні ліцензіата, направляються на:

виконання заходів з рекультивації полігона/звалища, які передбачені проектом з рекультивації земель, у розмірі не менше 30 % від загальної кількості отриманих доходів;

інші заходи, передбачені інвестиційною програмою ліцензіата, у розмірі не менше 30 % від загальної кількості отриманих доходів.

4.1. Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості і спрямовується на:

здійснення заходів інвестиційної програми;

погашення коштів основної суми запозичень (кредитів, позик) та/або коштів на інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності;

забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів);

зарахування коштів до спеціального резервного фонду;

відшкодування податку на прибуток.

4.2. Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій для провадження ліцензованої діяльності, провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата, затвердженої згідно з його установчими документами, погодженої органами місцевого самоврядування та схваленої НКРЕКП відповідно до вимог Порядку формування, схвалення інвестиційних програм та/або інвестиційних планів суб'єктів господарювання у сфері захоронення побутових відходів, який затверджується НКРЕКП.

4.3. Джерелами фінансування інвестиційної програми є кошти, отримані ліцензіатом від провадження ліцензованої діяльності з захоронення побутових відходів, за рахунок яких здійснюється фінансування заходів інвестиційної програми, зокрема амортизаційні відрахування, витрати на здійснення заходів з рекультивації полігона/звалища та/або черги полігона/звалища, виробничі інвестиції з прибутку (кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційної програми) та інші надходження, отримані від здійснення господарської діяльності, пов’язаної і не пов’язаної з ліцензованим видом діяльності (власні кошти), позичкові кошти (облігаційні позики, банківські кредити), залучені кошти (кошти, одержані від продажу акцій, залучені за договорами фінансового лізингу, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб, інвесторів, гранти), бюджетні кошти тощо.

4.4. У разі неподання ліцензіатом на схвалення до НКРЕКП у встановлені строки інвестиційної програми при формуванні тарифу на послугу з захоронення побутових відходів плановані витрати на ремонт зменшуються на суму планованої амортизації, що визначається відповідно до цього Порядку.

4.5. Планування складової частини прибутку на погашення основної суми запозичень для забезпечення ліцензованої діяльності провадиться лише за тими запозиченнями (договорами), умови використання яких узгоджено з НКРЕКП, органами місцевого самоврядування, які виконували повноваження з державного регулювання у сфері поводження з побутовими відходами на час укладення таких договорів, та відсотків, користування якими підлягає врахуванню у складі планованих фінансових витрат.

5.1. Формування тарифу на послугу з захоронення побутових відходів здійснюється з урахуванням витрат за ліцензованим видом діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо від інших видів діяльності.

5.2. Формування тарифу на послугу з захоронення побутових відходів здійснюється шляхом визначення вартості захоронення одиниці (однієї тонни) побутових відходів, яка складається з планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та витрат на покриття втрат підприємств, розрахованих відповідно до вимог цього Порядку, і річного планованого прибутку.

5.3. Розрахунок тарифу на послугу з захоронення побутових відходів проводиться шляхом ділення суми річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку на планований річний обсяг надання послуги з захоронення побутових відходів, визначений річним планом ліцензованої діяльності з захоронення побутових відходів відповідно до пунктів 2.6-2.9 глави 2 цього Порядку.

5.4. При здійсненні перерахунку планових обсягів послуги з захоронення побутових відходів відповідно до пункту 2.8 глави 2 цього Порядку розрахована ліцензіатом вартість послуги з захоронення побутових відходів, перерахована з одиниць об’єму (метр кубічний) в одиниці маси (тонна), має забезпечувати (дорівнювати) суму планованої річної повної собівартості, витрат на покриття втрат підприємств та відповідного планованого прибутку, які отримуються за умови застосування одиниць об’єму.

6.1. Для встановлення тарифу на послугу з захоронення побутових відходів ліцензіат подає до НКРЕКП у друкованому та електронному вигляді заяву і розрахунки тарифу на планований період з відповідними підтвердними і обґрунтовувальними документами, що використовувалися під час проведення розрахунків.

6.2. Документи, зазначені у пункті 6.1 цієї глави, подаються відповідно до форм та вимог Процедури встановлення тарифу на послугу з захоронення побутових відходів, затвердженої постановою НКРЕКП від 27 квітня 2017 року № 602.

7.1. У разі зміни протягом строку дії тарифу величини окремих витрат структури тарифу з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, витрат на покриття втрат ліцензіата, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифу шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифу, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

7.2. Коригування тарифу здійснюється в порядку та за обставин, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання відповідно до Процедури встановлення тарифу на послугу з захоронення побутових відходів, затвердженої НКРЕКП в установленому порядку.

7.3. Кошти, що надійшли протягом строку дії тарифу в результаті здійснення заходів з економії ресурсів, можуть використовуватись ліцензіатом у встановленому порядку для відновлення активів, матеріального заохочення працівників та інших цілей відповідно до чинного законодавства.

7.4. Коригування діючого тарифу на послугу з захоронення побутових відходів здійснюється в тих одиницях вимірювання, в яких затверджено такий тариф.

7.5. При коригуванні діючого тарифу на послугу з захоронення побутових відходів до структури тарифу включаються цільові витрати для забезпечення наявності на полігоні/звалищі до 01 січня 2018 року контрольно-пропускного пункту, автомобільних ваг, приладів радіометричного контролю, контрольно-дезінфікуючої зони та огорожі відповідно до вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів, затверджених постановою НКРЕКП від 04 квітня 2017 року № 467.

Включення таких витрат здійснюється в межах інвестиційного плану відповідно до Порядку формування, схвалення інвестиційних програм та/або інвестиційних планів суб’єктів господарювання у сфері захоронення побутових відходів, який затверджується НКРЕКП.

8.1. Для встановлення або коригування за ініціативою ліцензіата тарифу на послугу з захоронення побутових відходів ліцензіат відповідно до Процедури встановлення тарифу на послугу з захоронення побутових відходів, затвердженої постановою НКРЕКП від 27 квітня 2017 року № 602, подає:

заяву та відповідні розрахунки тарифу на планований період з усіма підтвердними і обґрунтувальними документами, що використовувалися під час їх проведення;

пояснювальну записку щодо необхідності встановлення/коригування тарифу, що включає обґрунтування планованих витрат ліцензіата за їх складовими;

аналіз результатів фінансово-господарської діяльності за базовий період і очікувані зміни у планованому періоді;

дані про доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру тарифу, зміну тарифу з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад згідно з порядком, передбаченим законодавством.

8.2. Рішення про встановлення тарифу на послугу з захоронення побутових відходів набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр", якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня офіційного опублікування рішення. Рішення підлягає опублікуванню у 15 - денний строк з дня його прийняття.

8.3. Розрахунок втрат ліцензіата, що виникли за період розгляду розрахунків тарифу, його встановлення та оприлюднення, здійснюється ліцензіатом і подається разом із підтвердними документами на перевірку і узгодження до НКРЕКП.

НКРЕКП протягом десяти робочих днів письмово повідомляє ліцензіата про відповідність наданих розрахунків втрат ліцензіата цьому Порядку. У разі відповідності розрахунків втрат ліцензіата НКРЕКП повідомляє ліцензіата про погодження та період, протягом якого буде передбачено відшкодування.

8.4. Втрати ліцензіата обраховуються за період з дня, наступного після закінчення періоду розгляду НКРЕКП заяви ліцензіата (з урахуванням вимог Процедури встановлення тарифу на послугу з захоронення побутових відходів, затвердженої постановою НКРЕКП від 27 квітня 2017 року № 602), до дня набрання чинності тарифу.

У разі якщо тарифи підлягають оприлюдненню згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" , період розрахунку втрат зменшується на кількість днів, потрібних для оприлюднення рішення про встановлення тарифу.

8.5. Сума втрат (В) розраховується за формулою

де

Ср - тарифна собівартість розрахованого тарифу (у тому числі за результатами коригування), встановлена НКРЕКП (грн/т, грн/м-3);

Сд - собівартість послуги з захоронення побутових відходів, що врахована у тарифі, чинному на день подання ліцензіатом заяви про встановлення тарифу до НКРЕКП (грн/т, грн/м-3);

Оз - обсяг послуги з захоронення побутових відходів, який фактично здійснювався/реалізовувався у період розгляду розрахунків тарифу, їх встановлення, оприлюднення та введення в дію (т, м-3).

8.6. Відшкодування суми втрат, розрахованої відповідно до пункту 8.5 цієї глави, здійснюється протягом періоду та у розмірах, визначених НКРЕКП при наступному коригуванні тарифу.

Втрати нараховуються протягом відповідного періоду шляхом додавання відповідної суми втрат до тарифу, розрахованого та встановленого НКРЕКП відповідно до вимог Порядку.

Інформація про суму втрат та період їх нарахування визначається у рішенні НКРЕКП про встановлення тарифу.

8.7. У разі перегляду тарифу у період, протягом якого здійснюється відшкодування втрат, розрахованих відповідно до цього Порядку, НКРЕКП здійснює його коригування, враховуючи частину втрат, яка не відшкодована.