Для забезпечення визначення випадку ВІЛ-інфекції, звітування та епідеміологічного нагляду дитиною визначено особу 0 - 14 років включно, дорослим - особу віком понад 15 років і старші.
Таблиця 19. Стадії ВІЛ-інфекції ВООЗ для здійснення епідеміологічного нагляду:
| Стадія ВІЛ-інфекції-19 | Абсолютна та відносна кількість CD4-лімфоцитів |
| Гостра ВІЛ-інфекція | |
| Хронічна ВІЛ-інфекція | |
| Стадія 1 (ВІЛ-інфекція) | більше або дорівнює 500 кл/мкл |
| Стадія 2 (ВІЛ-інфекція) | 350 - 499 кл/мкл |
| Стадія 3 (Розвинена ВІЛ-інфекція) | 300 - 349 кл/мкл |
| Стадія 4 (СНІД) | Абсолютна кількість < 200 кл/мкл або відносна кількість < 15% |
__________
-19 Для дорослих та дітей старше 5 років.
Гостра ВІЛ-інфекція
Стандартного визначення гострої ВІЛ-інфекції немає. Водночас звітування про випадки гострої ВІЛ-інфекції, якщо такий діагноз встановлено і задокументовано, може бути корисним, а тому має заохочуватися. Гостра ВІЛ-інфекцію встановлюється у новонароджених, дітей, підлітків та дорослих. Вона може бути безсимптомною або супроводжуватися розвитком гострого ретровірусного синдрому різного ступеня вираженості.
Звичайно гостра ВІЛ-інфекція проявляється гострим захворюванням з лихоманкою через 2 - 4 тижні після контакту з вірусом, часто з лімфаденопатією, фарингітом, макуло-папульозним висипом, орогенітальними виразками і менінгоенцефалітом. Крім того, іноді спостерігаються транзиторна лімфопенія, в тому числі значне зниження показника CD4-лімфоцитів, та опортуністичні інфекції, які, проте, не слід плутати з клінічними станами, властивими розвиненій ВІЛ-інфекції, і захворюваннями, вказаними у класифікації клінічних стадій хронічної ВІЛ-інфекції.
Гостру ВІЛ-інфекцію можна визначити на основі нещодавнього виникнення антитіл до ВІЛ або визначення компонентів (РНК-ВІЛ або ДНК-ВІЛ або/та ультрачутливий антиген р24 ВІЛ) з негативним (або частково реактивним) результатом дослідження на антитіла до ВІЛ.
Таблиця 2.
Показання до початку АРТ у пацієнтів з хронічною ВІЛ-інфекцією
| Пацієнти з кількістю CD4-лімфоцитів більше 500 клітин/мкл (BIII), які не відповідають жодному з зазначених вище критеріїв | Рекомендувати призначення АРТ у наступних випадках:
• високе ВН ВІЛ (>100000 копій/мл);
• швидке зниження кількості CD4-лімфоцитів (на 120 клітин/мкл на рік), що підтверджено двома дослідженнями з інтервалом у 14 - 28 діб;
• вік пацієнта понад 50 років (BIII);
• наявність факторів ризику не асоційованих з ВІЛ захворювань (ішемічна хвороба серця в анамнезі або високий кардіоваскулярний ризик (>20% у наступні 10 років), злоякісні новоутворення) |
АРТ слід розпочинати також у всіх пацієнтів з активним туберкульозом, незалежно від кількості CD4-лімфоцитів, після досягнення задовільної переносимості ефективної протитуберкульозної терапії.
Оптимальний час початку АРТ у безсимптомних пацієнтів з кількістю CD4-лімфоцитів вище 500 клітин/мкл остаточно не визначено.
( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я
№ 887 від 22.12.2015 )
Голова Комітету з питань
протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та іншим соціально
небезпечним хворобам |
С.О. Черенько |
Додаток 3
до Клінічного протоколу
антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції
у дорослих та підлітків
Антиретровірусні препарати та їх форми випуску для дорослих та підлітків в Україні
| Міжнародна генерична назва препарату | Скорочена назва | Форма випуску |
| Нуклеозидні/нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази (НІЗТ) |
| Зидовудин | AZT | капс. 100 мг
табл. 250 мг
табл. 300 мг |
| Ламівудин | 3TC | табл. 150 мг |
| Ставудин | d4T | капс. 30 мг |
| Диданозин | ddI | капс. 400 мг
капс. 250 мг |
| Абакавір | ABC | табл. 300 мг |
| Тенофовіру дизопроксил | TDF | табл. 300 мг |
| Комбінація Тенофовіру дизопроксил + Емтрицитабін | TDF + FTC | таб. Тенофовіру дизопроксил 300 мг / Емтрицитабін 200 мг |
| Комбінація Зидовудин + Ламівудин | AZT + 3TC | табл. Зидовудин 300 мг / Ламівудин
150 мг |
| Комбінація Зидовудин + Ламівудин + Абакавір | AZT + 3TC + ABC | табл. Зидовудин 300 мг / Ламівудин
150 мг / Абакавір 300 мг |
| Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (ННІЗТ) |
| Ефавіренз (ефавіренц) | EFV | капс., табл. 200 мг
табл. 600 мг |
| Невірапін | NVP | табл. 200 мг |
| Етравірин | ETR | табл. 100 мг |
| Комбіновані лікарські форми нуклеозидних/нуклеотидних і ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази (2 НІЗТ + ННІЗТ) |
| Комбінація Тенофовіру дизопроксил + Емтрицитабін + Ефавіренз | TDF + FTC + EFV | табл. Тенофовіру дизопроксил 300 мг / Емтрицитабін 200 мг / EFV 600 мг |
| Інгібітори протеази (ІП) |
| Комбінація Лопінавір + Ритонавір | LPV/rtv | табл. Лопінавір 200 мг / Ритонавір 50 мг |
| Нелфінавір | NFV | табл. 250 мг |
| Ритонавір | RTV | капс. 100 мг |
| Атазанавір | ATV | капс. 200 мг
капс. 150 мг |
| Фосампренавір | FPV | капс. 700 мг |
| Дарунавір | DRV | табл. 400 мг
табл. 600 мг |
| Інгібітори інтегрази (ІІ) |
| Ралтегравір | RAL | табл. 400 мг |
Торгову назву препаратів не вказано. Наразі в Україні зареєстровані різні торгові назви патентованих та генеричних препаратів.
Голова Комітету з питань
протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та іншим соціально
небезпечним хворобам |
С.О. Черенько |
Додаток 4
до Клінічного протоколу
антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції
у дорослих та підлітків
Особливості застосування окремих препаратів у схемах АРТ для наївних пацієнтів
| Рекомендації | Препарат | Особливості застосування в окремих групах пацієнтів |
| ННІЗТ |
| Основний ННІЗТ | EFV (AI) | Не використовувати: протягом 1-го триместру вагітності, у жінок з високою ймовірністю вагітності.
Застосовувати з обережністю: за наявності нестабільних психічних захворювань. |
| Альтернативний ННІЗТ | NVP (BI) | Не застосовувати:
• у пацієнтів з помірним та важким ураженням печінки (клас B або C за шкалою Чайлд-Пью)
• у жінок з кількістю CD4-лімфоцитів до початку АРТ > 250 клітин/мкл, у чоловіків > 400 клітин/мкл.
Застосовувати з обережністю:
• у пацієнтів, які отримують TDF/FTC (3TC) через наявність даних про ранню вірусологічну невдачу лікування при застосуванні цієї схеми (CIII). |
| ІП |
| Основний ІП | LPV/rtv (AI) | Не застосовувати однократний прийом препарату у вагітних жінок. |
| Альтернативні ІП | ATV + rtv (1 раз на добу), AI | Не застосовувати у пацієнтів, яким показаний прийом високих доз інгібіторів протонної помпи (далі - ІПП) (> 20 мг омепразолу на добу або еквівалентних доз інших препаратів).
З обережністю застосовувати у пацієнтів, які приймають будь-які дози ІПП, Н2-блокатори або антациди. |
FPV + rtv
(1 або 2 рази на добу), BI | Прийом 1 раз на добу прийнятний лише для пацієнтів,які раніше не отримували АРТ. Всмоктування препарату не залежить від прийому і складу їжі. Даних щодо безпечності застосування у вагітних жінок недостатньо. |
| 2 НІЗТ |
| Основна комбінація 2НІЗТ | TDF + FTC (або 3TC), AI | З обережністю застосовувати:
• у комбінації з NVP через дані про ранню вірусологічну невдачу лікування;
• у пацієнтів з нирковою недостатністю. |
| Альтернативна комбінація 2НІЗТ | AZT/3TC (BI) | З обережністю застосовувати у випадку наявної анемії або/і нейтропенії (перебіг може погіршуватися або поліпшуватися на фоні прийому зидовудину). |
| | ABC/3TC (BI) | Не застосовувати у пацієнтів з позитивними результатами дослідження на HLA-B*5701.
З обережністю застосовувати при:
• ВН ВІЛ > 100,000 копій/мл (вища частота вірусологічної неефективності - ACTG 5202);
• високому ризику серцево-судинних захворювань. |
| Прийнятна комбінація | ddI + 3TC, BI | Не використовувати у пацієнтів з панкреатитом або периферичною нейропатією в анамнезі. |
Голова Комітету з питань
протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та іншим соціально
небезпечним хворобам |
С.О. Черенько |
Додаток 5
до Клінічного протоколу
антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції
у дорослих та підлітків
Переваги та недоліки антиретровірусних препаратів, що застосовуються у схемах АРТ для наївних пацієнтів
| Клас АРВ | АРВ- препарат | Переваги | Недоліки |
ННІЗТ
(у алфавітному порядку) | | Переваги класу ННІЗТ:
• зберігають ІП для терапевтичного вибору у майбутньому;
• тривалий період напівжиття. | Недоліки класу ННІЗТ:
• низький генетичний бар'єр до формування резистентності => вищий ризик розвитку резистентності у випадку невдачі або переривання лікування;
• потенціал перехресної резистентності;
• шкірний висип;
• ймовірність взаємодії з CYP450;
• частіша передача мутацій резистентності іншим пацієнтам. |
| Ефавіренц | • висока вірусологічна ефективність;
• найменша кількість таблеток на добу (1);
• фіксована лікарська форма (EFV/TDF/FTC). | • нейропсихіатричні побічні ефекти;
• посилення ефекту при прийомі жирних страв;
• тератогенний вплив (вади розвитку нервової системи) при застосуванні у першому триместрі вагітності). |
| Невірапін | • відсутній вплив прийому їжі;
• менш виражений вплив на ліпідний обмін, ніж у EFV. | • вища ймовірність виникнення шкірного висипу, у тому числі серйозних реакцій гіперчутливості (синдром Стивенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз);
• висока частота реакцій гепатотоксичності, у тому числі випадки некрозу печінки;
• протипоказаний пацієнтам з помірним або важким ураженням печінки (класи B і C за шкалою Чайлд-Пью);
• високий ризик ускладнень з боку печінки у жінок з кількістю CD4-лімфоцитів до початку АРТ > 250 кл/мкл, у чоловіків > 400 кл/мкл |
| ІП (в алфавітному порядку) | | Переваги класу ІП:
• зберігають ННІЗТ для терапевтичного вибору у майбутньому;
• високий генетичний бар'єр до формування резистентності;
• формування резистентності малоймовірна навіть за умови невдачі схеми АРТ на їх основі посилених ІП | Недоліки класу ІП:
• метаболічні ускладнення
V дисліпідемія,
V інсулінорезистентність,
V гепатотоксичність;
• побічні ефекти з боку ШКТ;
• часті лікарські взаємодії через вплив на CYP3A4 |
| Атазанавір + ритонавір | • менший вплив на обмін ліпідів, ніж у інших ІП;
• однократний прийом;
• невелика кількість таблеток (2 таблетки на добу);
• добра переносимість з боку ШКТ. | • висока ймовірність розвитку гіпербілірубінемії та жовтяниці;
• вимоги до прийому їжі;
• на всмоктування впливає їжа та низький pH шлункового соку (взаємодія з ІПП), H2-антагоністами, антацидами);
• при застосуванні з тенофовіру дизопроксилом обов'язкове посилення ритонавіром. |
Дарунавір +
ритонавір | • Висока вірусологічна ефективність;
• збереження ефективності у пацієнтів з анамнезом застосування посилених ІП та частковою резистентністю;
• високий генетичний бар'єр до резистентності. | • Необхідність одночасного прийому ритонавіру в якості бустера, що підвищує кількість таблеток та зумовлює необхідність зберігання препарату у холодильнику;
• необхідність прийому з їжею;
• висока вартість лікування. |
Лопінавір/
ритонавір | Наявність комбінованої лікарської форми;
однократне або двократне дозування для наївних пацієнтів;
відсутній зв'язок з їжею;
є рекомендованим ІП для вагітних жінок (лише 2 рази на добу);
більш значне підвищення кількості CD4-лімфоцитів, ніж у EFV (ACTG 5142). | Зниження концентрації у вагітних жінок: у третьому триместрі може знадобитися модифікація дози;
однократне дозування протягом доби не рекомендовано у вагітних жінок;
однократне дозування протягом доби забезпечує нижчу концентрацію, ніж двократне. |
| | Фосампренавір + ритонавір | • ефективність, порівняльну з лопінавіром/ритонавіром;
• можливе однократне дозування з ритонавіром;
відсутній вплив прийому їжі. | • шкірний висип;
• гіперліпідемія;
вірусологічна невдача схеми АРТ з наявністю мутацій резистентності до фосампренавіру може призвести до субоптимальної відповіді на використання дарунавіру в схемах порятунку. |
| 2НІЗТ | | Переваги класу НІЗТ (2НІЗТ):
визнана основа для схем комбінованої АРТ. | Недоліки класу НІЗТ (2НІЗТ):
повідомлення про рідкі, проте серйозні випадки лактацидозу зі стеатозом печінки (d4T > ddI = ZDV > TDF = ABC = 3TC = FTC). |
| Абакавір + ламівудин | За вірусологічною ефективністю є порівнюваним до AZT + 3TC та характеризується кращою імунологічною відповіддю;
однократний прийом протягом доби;
наявність комбінованої форми;
відсутній зв'язок з їжею;
немає кумулятивного ефекту резистентності, зумовленої ТАМ. | Ризик реакцій гіперчутливості у пацієнтів з HLA-B*5701;
потенціал підвищення ризику серцево-судинних ускладнень, особливо за наявності факторів ризику з боку серцево-судинної системи (далі - ССС);
нижча вірусологічна ефективність порівняно з TDF/FTC у випадку ВН ВІЛ > 100,000 копій/мкл (ACTG5202). |
| Диданозин + ламівудин | Однократний прийом протягом дня;
немає кумулятивного ефекту резистентності, зумовленої ТАМ. | Периферична нейропатія, панкреатит;
зв'язок з їжею: вимагає прийому натщесерце;
вимагає прийому окремо від деяких ІП;
підвищення токсичності при одночасному застосуванні з рибавірином, TDF, d4T. |
| Тенофовіру дизопроксил / емтрицитабін або ламівудин | Краща вірусологічна відповідь порівняно з AZT + 3TC;
краща вірусологічна відповідь при порівнянні з ABC + 3TC у пацієнтів з ВН ВІЛ > 100,000 копій/мл (ACTG5202);
однократний прийом протягом дня;
відсутній зв'язок з їжею;
наявність комбінованих лікарських форм TDF/FTC та TDF/FTC/EFV;
немає кумулятивного ефекту резистентності, зумовленої ТАМ. | Ризик порушення функції нирок;
рання вірусологічна невдача схем NVP + TDF + (FTC або 3TC), за результатами досліджень;
ризик зниження мінеральної щільності кісткової тканини. |
Зидовудин/
ламівудин | Є рекомендованим 2НІЗТ компонентом схем для вагітних жінок.
Наявність комбінованих лікарських форм зидовудин + ламівудин та зидовудин + ламівудин + абакавір;
відсутній зв'язок з їжею (проте з їжею переносимість покращується). | Пригнічення кісткового мозку, особливо анемія, при застосуванні зидовудину;
непереносимість з боку ШКТ;
мітохондріальна токсичність, в тому числі - ліпоатрофія, лактацидоз, стеатоз печінки;
поступається TDF/FTC у комбінації з EFV;
слабша імунологічна відповідь (менший приріст кількості CD4-лімфоцитів) порівняно з ABC/3TC. |
Голова Комітету з питань
протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та іншим соціально
небезпечним хворобам |
С.О. Черенько |
Додаток 6
до Клінічного протоколу
антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції
у дорослих та підлітків
АРВ-препарати і комбінації, не рекомендовані для початкової схеми
Антиретровірусний препарат або комбінація
(в алфавітному порядку) | Обґрунтування недоцільності застосування у складі початкової схеми АРТ |
| Абакавір/ламівудин/зидовудин (3НІЗТ) (BI) | Нижча вірусологічна активність. |
| Абакавір + диданозин (BIII) | Недостатньо доказових даних серед наївних пацієнтів. |
| Абакавір + тенофовіру дизопроксил (BIII) | Недостатньо доказових даних серед наївних пацієнтів. |
| Дарунавір (посилений ритонавіром) | Зважаючи на ефективність DRV + rtv проти ВІЛ з множинною лікарською стійкістю, той факт, що DRV + rtv є єдиним препаратом класу ІП, чутливість ВІЛ до якого зберігається навіть за наявності резистентності до інших посилених ІП, а також високу вартість лікування, доцільним є збереження DRV + rtv для пацієнтів з невдачею лікування схемами АРТ на основі посилених ІП в анамнезі. |
| Диданозин + тенофовіру дизопроксил (BII) | Висока частота ранньої вірусологічної невдачі.
Швидка селекція мутацій резистентності.
Ймовірність відсутності імунологічної відповіді/зниження CD4-лімфоцитів. |
| Етравірин (BIII) | Недостатньо доказових даних серед наївних пацієнтів. |
| Індинавір (посилений ритонавіром) (BIII) | Висока частота розвитку нефролітіазу. |
| Нелфінавір (BI) | Нижча вірусологічна ефективність. |
| Ралтегравір (BIII) | Недостатньо доказових даних серед наївних пацієнтів. |
| Ритонавір в терапевтичній дозі (BIII) | Велика кількість таблеток;
Непереносимість з боку ШКТ. |
| Ставудин + ламівудин (BI) | Високий ступінь токсичності, а саме: ліпоатрофія, периферична нейропатія, гіперлактатемія, в тому числі симптоматичний і смертельний лактацидоз; стеатоз печінки, панкреатит. |
Голова Комітету з питань
протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та іншим соціально
небезпечним хворобам |
С.О. Черенько |
Додаток 7
до Клінічного протоколу
антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції
у дорослих та підлітків
Схеми АРТ, не рекомендовані до застосування
| Схема АРТ | Обґрунтування недоцільності застосування в якості початкової схеми АРТ. |
| Монотерапія НІЗТ | Не демонструє потужної та постійної противірусної активності і не рекомендується до застосування (AII). Для ППВМД монотерапія AZT рекомендується до застосування у жінок з ВН < 1000 копій/мкл, хоча основною опцією є застосування комбінованої потрійної терапії (AIII). |
| Монотерапія посиленим ІП | Знаходяться на етапі досліджень і на сьогодні не є рекомендованими. |
| Подвійна терапія НІЗТ | Не рекомендуються через відсутність потужної і стійкої противірусної активності порівняно з потрійними схемами АРТ (AI). |
| Потрійна терапія НІЗТ | За винятком схеми ABC/3TC/AZT та, можливо, AZT/3TC + TDF, схеми на основі 3 НІЗТ не слід застосовувати у рутинній практиці через недостатню вірусологічну активність або нестачу даних (AI). |
| Комбінації АРВ-препаратів |
| Диданозин + ставудин | Застосування ставудину не є рекомендованим. Одночасне застосування диданозину і ставудину в якості НІЗТ основи схеми АРТ може зумовити високу частоту побічних ефектів, зокрема периферичної нейропатії, панкреатиту і лактацидозу. Таким чином, вона не є рекомендованою до застосування (AII). |
| Емтрицитабін та ламівудин | Обидва препарати мають близький профіль резистентності та не мають здатності до сумації противірусної активності. Їх не слід застосовувати одночасно (AIII). |
| Ставудин + зидовудин | Застосування d4T не є рекомендованим. Окрім того, зазначені препарати демонструють антагонізм in vitro, in vivo, тому не повинні застосовуватися одночасно (AII). |
| Комбінація 2 ННІЗТ | Застосування комбінації 2 ННІЗТ, за даними досліджень, асоціювалося з підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів. Окрім того, EFV і NVP індукують метаболізм ETR, зумовлюючи зниження його концентрації. Комбінація 2 ННІЗТ не рекомендується до застосування у складі будь-якої схеми (AI). |
| Ефавіренз у першому триместрі вагітності, а також у жінок з високою ймовірністю вагітності. | Асоціюється з виникненням вад розвитку нервової системи у плода (AI). Слід утримуватися від його застосування під час вагітності, особливо протягом першого триместру, а також у жінок з високим потенціалом вагітності, тобто тих, які намагаються завагітніти або не використовують на постійній основі надійних засобів контрацепції (AIII). |
| Етравірин та непосилений ІП | ETR може посилити метаболізм та значно знизити концентрацію непосилених ІП. Необхідні дози ІП не визначені (AII). |
| Невірапін у жінок з кількістю CD4-лімфоцитів до початку АРТ > 250 клітин/мкл, у чоловіків > 400 клітин/мкл | При застосуванні NVP у цій групі пацієнтів спостерігається підвищений ризик симптоматичних, потенційно летальних ускладнень з боку печінки. NVP не слід призначати у даній групі пацієнтів (BI), за винятком випадків, коли переваги однозначно перевищують ризики. |
Голова Комітету з питань
протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та іншим соціально
небезпечним хворобам |
С.О. Черенько |
Додаток 8
до Клінічного протоколу
антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції
у дорослих та підлітків
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
про окремі класи препаратів
Інгібітори інтегрази
Клас інгібіторів інтегрази ВІЛ на сьогодні представлений двома препаратами: ралтегравір (GS9137) і елвітегравір (МК-0518).
Ралтегравір (RAL)
Форма випуску: таблетки 400 мг.
Дозування: 400 мг 2 рази на добу.
Вимоги до прийому їжі: спеціальні застереження та рекомендації відсутні.
Період напіввиведення: приблизно 9 годин.
Метаболізм: глюкуронізація у печінці
Резистентність: резистентність до ралтегравіру може розвиватися двома шляхами з домінуванням мутації N155H або Q148K/R/H, та розвивається достатньо швидко після вірусологічної невдачі лікування.
Вимоги до зберігання: кімнатна температура.
Побічні ефекти:
• нудота;
• головний біль;
• діарея;
• підвищення температури тіла.
Антагоністи рецептора CCR5
Маравірок (MVC)
Клас препаратів: антагоніст рецептора CCR5 (наявність тропного до CCR5-рецептора вірусу є характерною особливістю ранніх стадій ВІЛ-інфекції, тоді як при прогресуванні ВІЛ-інфекції починають переважати тропні до рецептора CXCR4 віруси. Для призначення маравіроку має проводитися дослідження тропізму ко-рецепторів).
Форма випуску: таблетки 150 мг, 300 мг.
Дозування: 150 мг 2 рази на добу при застосуванні з сильними інгібіторами CYP3A (з або без індукторів CYP3A), включаючи ІП (за винятком типранавіру/ритонавіру);
300 мг 2 рази на добу при застосуванні з НІЗТ, енфурвітидом, типранавіром/ритонавіром, невірапіном або іншими препаратами, що не є сильними інгібіторами CYP3A);
600 мг 2 рази на добу при застосуванні з індукторами CYP3A, включаючи EFV, етравірин, рифампіцин тощо (без інгібітора CYP3A).
Вимоги до прийому їжі: немає зв'язку з прийомом їжі.
Період напіввиведення: 14 - 18 годин.
Метаболізм: є субстратом ферментативної системи цитохрому P450 (CYP3A). Має клінічно значущу взаємодію з багатьма лікарськими засобами, в тому числі АРВ-препаратами. Інгібітори CYP3A, а саме: ІП (окрім типранавіру) значно підвищують сироваткову концентрацію маравіроку. Індуктори CYP3A, а саме: EFV, можуть значно знизити сироваткову коцентрацію маравіроку, якщо застосовуються без потужного інгібітора CYP3A. Для маравіроку не характерно впливати на зміну концентрацій інших лікарських препаратів.
Резистентність: маравірок неефективний при застосуванні у випадку інфекції, спричиненої тропним до CXCR4 ВІЛ або вірусом зі змішаною або подвійною тропністю. Існуючі на сьогодні методи дослідження не дозволяють виявити усі випадки подвійного або змішаного тропізму: за результатами наукових досліджень, у приблизно 8% пацієнтів, у яких під час скринінгу було виявлено лише тропний до CCR5 вірус, через 4 - 6 тижнів виявлялися віруси з подвійним або змішаним тропізмом. Це може бути результатом як прояву попередньо невиявленого тропізму до CXCR4 або зміни тропізму вірусу. Змішаний/подвійний тропізм виявлявся у 65% пацієнтів з невдачею лікування, порівняно з 5% у групі плацебо. Таким чином, було зроблено висновок, що невдача лікування із застосуванням маравіроку зумовлена переважно зміною тропізму вірусу, а не розвитком мутацій резистентності.
Вимоги до зберігання: кімнатна температура.
Побічні ефекти:
• біль у животі;
• кашель;
• запаморочення;
• симптоми з боку м'язів та кісток;
• підвищення температури тіла;
• висип;
• інфекції верхніх дихальних шляхів;
• гепатотоксичність;
• ортостатична гіпотензія.
ННІЗТ нової генерації
Етравірин (ТМС-125)
Клас препаратів: препарат класу ННІЗТ, ефективний як проти дикого типу ВІЛ, так і у випадку наявності резистентності до ННІЗТ.
Форма випуску: таблетки 100 мг та 25 мг (для застосування у педіатричній практиці).
Рекомендації до застосування: 200 мг двічі на день з їжею: прийом без їжі зменшує концентрацію препарату приблизно на 50%.
Фармакокінетика: етравірин є індуктором цитохрому P 450 3A4 та має клінічно значущу взаємодію з іншими АРВ-препаратами. З типранавіром/ритонавіром: зона під кривою AUC для етравірину зменшується на 76%. Застосування у комбінації з ралтегравіром не потребує модифікації дози жодного з препаратів. Без зміни дози етравірин може застосовуватися з аторвастатином, метадоном, пероральними контрацептивами на основі етиніл естрадіолу і норетиндрону, омепразолом, рифібутином і антагоністом H2 рецептору ранітидином.
Період напіввиведення 41 ± 20 годин.
Резистентність: етравірин відрізняється вищим за інші ННІЗТ генетичним бар'єром до резистентності, що потребує селекції не менше 3 мутацій, до яких не належить спільна для ННІЗТ мутація K103N.
Побічні ефекти:
• висип (під час проведення клінічних досліджень був причиною відміни препарату у 2% пацієнтів);
• можливий розвиток синдрому Стивенса-Джонсона;
• нудота.
Голова Комітету з питань
протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та іншим соціально
небезпечним хворобам |
С.О. Черенько |
Додаток 9
до Клінічного протоколу
антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції
у дорослих та підлітків
Шкала Таннера для визначення стадії періоду статевого дозрівання підлітків
Дівчатка
| Стадія | Розвиток молочних залоз, ознаки | Ріст волосся на лобку, ознаки |
| I | Передпубертатний; збільшення тільки соска | Препубертатне, відсутність волосся |
| II | Помітне або пальпується ущільнення молочних залоз; збільшення ареол | Рідке волосся, довге, пряме або ледь кучеряве, мінімум пігментованого волосся, в основному на статевих губах |
| III | Подальше збільшення молочних залоз та ареол без виділення їх контурів | Темніше та грубше волосся, поширюється на лобок |
| IV | Ареола та сосок вистоять над молочною залозою | Густе, дорослого типу волосся, не поширюється на медіальну поверхню стегон |
| V | Дорослі контури молочних залоз з вистоянням тільки сосків | Волосся дорослого типу, поширюється у формі класичного трикутника |
Хлопчики
| Стадія | Розвиток геніталій, ознаки | Ріст волосся на лобку, ознаки |
| I | Передпубертатна довжина яєчок менше 2,5 см | Препубертатне, відсутність волосся |
| II | Яєчко більше 2,5 см в довжину. Калитка (мошонка) тонка і червонувата | Рідкий ріст ледь пігментованого та ледь кучерявого волосся, переважно біля кореня статевого члена. |
| III | Ріст статевого члена у довжину та ширину і подальший ріст яєчок | Товстіше та кучеряве волосся з поширенням на лобок |
| IV | Подальше збільшення статевого члена, яєчка великі, пігментація калитки (мошонки) | Дорослий тип оволосіння, який не поширюється на медіальну поверхню стегон |
| V | Статеві органи дорослого чоловіка за розміром та формою | Оволосіння дорослого типу, поширюється на медіальну поверхню стегон |
Голова Комітету з питань
протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та іншим соціально
небезпечним хворобам |
С.О. Черенько |
Додаток 10
до Клінічного протоколу
антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції
у дорослих та підлітків
Особливості застосування ННІЗТ та їх взаємодія з іншими препаратами
| Назва препарату або класу препаратів | ННІЗТ | Вплив на концентрацію ННІЗТ або препарату, що застосовується одночасно з ним | Рекомендації щодо дозування препаратів та клінічні коментарі |
| Протигрибкові засоби |
| Флуконазол | EFV | Значний вплив відсутній. | |
| ETR | ETR | Необхідності в корекції дози немає. |
| NVP | Максимальної концентрації (далі - Cmax), площі під кривою концентрації (далі - AUC), мінімальної концентрації (далі - Cmin) NVP 100%. | Підвищений ризик гепатотоксичності, що потребує ретельного моніторингу функції печінки. |
| Ітраконазол | NVP | Немає даних. Ймовірна двобічна взаємодія. | За можливості - моніторинг рівнів ННІЗТ і ітраконазолу. |
| EFV | |
V Cmax, AUC, Cmin ітраконазолу і ОН-ітраконазолу 34 - 44%. | Може бути потрібна корекція дози ітраконазолу. Рекомендовано моніторинг його рівня. |
| ETR | ETR
|
V ітраконазолу. | Може бути потрібна корекція дози ітраконазолу. Рекомендовано моніторинг його рівня. |
| Кетоконазол | EFV | Немає даних. | |
| ETR | ETR
|
V кетоконазолу. | Може бути потрібна корекція дози кетоконазолу залежно від того, які інші препарати одночасно отримує пацієнт. |
| NVP | |
V кетоконазолу 63%
NVP 15 - 30%. | Одночасне застосування не рекомендовано. |
| Вориконазол | EFV | EFV 44%
|
V вориконазолу 77%. | Комбінація протипоказана у стандартних дозах.
Рекомендовані дози: вориконазол - 400 мг 2 рази на добу, EFV - 300 мг на добу. |
| ETR | ETR
вориконазолу. | Може бути потрібна корекція дози вориконазолу залежно від того, які інші препарати одночасно отримує пацієнт.
Рекомендовано моніторинг його рівня. |
| NVP | Немає даних. | Можлива індукція метаболізму вориконазолу і пригнічення метаболізму NVP. Слід здійснювати моніторинг токсичності і протигрибкового ефекту. |
| Протисудомні засоби |
Карбамазепін
Фенобарбітал
Фенітоїн | EFV | Карбамазепін + EFV:
|
V AUC відповідно 27% і 36% при одночасному застосуванні.
Фенітоїн + EFV:
|
V концентрації EFV. | Рекомендований моніторинг рівнів протисудомних засобів.
За неможливості слід застосовувати альтернативні протисудомні засоби. |
| ETR | Немає даних. Ймовірне
|
V концентрацій ETR і протисудомних засобів. | Не слід застосовувати одночасно. Обміркувати призначення альтернативних протисудомних засобів. |
| NVP | Немає даних. | |
| Антибактеріальні засоби |
| Кларитроміцин | EFV | |
V кларитроміцину 39%. | Слід здійснювати моніторинг ефективності або обміркувати призначення альтернативного антибактеріального засобу (наприклад, азитроміцину). |
| ETR | ETR AUC 42%;
кларитроміцин
|
V AUC 39%, Cmin 53%, OH-кларитроміцин AUC 21%. | Слід обміркувати призначення альтернативного антибактеріального засобу (наприклад, азитроміцину). |
| NVP | NVP 26%,
Кларитроміцин
|
V 30%. | Здійснювати моніторинг ефективності або призначити альтернативний препарат. |
| Рифабутин | EFV | рифабутин
|
V 35%. | Рекомендовані дози: рифабутин 450 - 600 мг один раз на добу, або 600 мг 3 рази на тиждень, якщо EFV не застосовується одночасно з ІП. |
| ETR | ETR
|
V AUC 37% і
|
V Cmin 35%;
Рифабутин
|
V AUC 17% і
|
V Cmin 24%. | Рекомендовані дози: рифабутин 300 мг один раз на добу, якщо ETR застосовується не одночасно з ІП, посиленим ритонавіром.
Якщо ETR застосовується одночасно з DRV/r або SQV/r та є необхідність призначити рифабутин, слід обміркувати призначення альтернативного ETR антиретровірусного препарату.
Якщо ETR застосовується одночасно з LPV/r, слід застосовувати рифабутин у дозі 150 мг через день або тричі на тиждень. Повідомлялося про випадки розвитку резистентності до рифабутину у пацієнтів з недостатнім його рівнем, коли він призначався у дозі 150 мг двічі на добу при одночасному застосуванні з ІП, посиленим ритонавіром.
Слід здійснювати моніторинг рівня препарату та коригувати його дозу відповідно до результатів. |
| NVP | |
V NVP
рифабутину. | Необхідності в корекції дози немає. |
| Рифампіцин | EFV | |
V EFV 25%. | Слід підтримувати дозу EFV 600 мг/добу та здійснювати моніторинг вірусологічної відповіді.
Деякі експерти рекомендують підвищувати дозу EFV до 800 мг/добу у пацієнтів з масою тіла > 60 кг. |
| ETR | Можливість значного
|
V рівня ETR. | Не слід застосовувати одночасно. |
| NVP | |
V NVP 20 - 58%. | Не слід застосовувати одночасно. |
| Бензодіазепіни |
| Алпразолам | NVP, EFV, ETR | Немає даних. | Здійснювати моніторинг терапевтичної ефективності алпразоламу. |
| Діазепам | EFV, NVP | Немає даних. | |
| ETR | діазепаму. | Може бути потрібно зменшити дози діазепаму. |
| Лоразепам | ETR, NVP | Немає даних. | |
| EFV | Лоразепам Cmax 16%, відсутність значного впливу на AUC. | Необхідності в корекції дози немає. |
| Мідазолам | EFV | Немає даних.
Можливо мідазоламу. | Не слід застосовувати одночасно з пероральною формою мідазоламу.
Парентеральну форму мідазоламу слід застосовувати з обережністю, однократно, за умови ретельного моніторингу, для досягнення седативного ефекту перед процедурами. |
| ETR, NVP | Немає даних. | |
| Тріазолам | EFV | Немає даних.
Можливо тріазоламу. | Не слід застосовувати одночасно. |
| ETR, NVP | Немає даних. | |
| Пероральні контрацептиви |
| Гормональні контрацептиви | EFV | етиніл-естрадіолу. | Слід використовувати альтернативні або додаткові методи. Дані щодо інших компонентів відсутні. |
| ETR | етиніл-естрадіолу.
Відсутність впливу на рівні нонретиндрону. | Необхідності в корекції дози немає. |
| NVP | |
V етиніл-естрадіолу 20%. | Слід використовувати додаткові або альтернативні методи. |
| Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази |
| Аторвастатин | EFV | Аторвастатин
|
V AUC 37 - 43% | Слід коригувати дозу аторвастатину відповідно до ефективності з боку ліпідного обміну, проте не перевищувати максимальну рекомендовану дозу. |
| ETR | Аторвастатин
|
V AUC 37% | Рекомендована доза: стандартна, корекція дози відповідно до ефективності з боку ліпідного обміну. |
| NVP | Відсутність даних. Можлива індукція метаболізму аторвастатину. | Рекомендована доза: стандартна, корекція дози відповідно до ефективності з боку ліпідного обміну. |
| Флувастатин | EFV, NVP | Немає даних. | |
| ETR | флувастатину. | Може бути необхідною корекція дози флувастатину. |
Ловастатин
Симвастатин | EFV | Симвастатин
|
V AUC 68%. | Слід коригувати дозу відповідно до ефективності з боку ліпідного обміну, проте не перевищувати максимально рекомендованої дози. |
| ETR | |
V симвастатин
|
V ловастатин | Слід коригувати дозу відповідно до ефективності з боку ліпідного обміну, проте не перевищувати максимально рекомендованої дози.
При одночасному застосуванні з ІП, посиленим ритонавіром, слід уникати призначення симвастатину та ловастатину. |
| Правастатин | NVP | Немає даних. | |
| EFV | Правастатин
|
V AUC 44% | Слід коригувати дозу відповідно до ефективності з боку ліпідного обміну, проте не перевищувати максимально рекомендованої дози. |
| ETR | Відсутність впливу. | Рекомендована доза: стандартна. |
| Метадон |
| Метадон | EFV | Метадон
|
V 60% | Ризик виникнення абстинентного синдрому.
Часто необхідне дози метадону. |
| ETR | Відсутність впливу. | Рекомендована доза: стандартна. |
| NVP | |
V метадону.
Відсутність впливу на NVP | Часто розвивається абстинентний синдром та необхідне дози метадону. |
| Пероральні антикоагулянти |
| Варфарин | EFV, NVP | Немає даних. | Можливе підвищення або зниження рівнів варфарину, тому рекомендовано здійснювати моніторинг. |
| ETR | варфарину | Слід здійснювати моніторинг рівнів варфарину та корекцію дози на основі його результатів. |
| Специфічні взаємодії окремих ННІЗТ |
| ETR | Антиаритмічні | |
V антиаритмічних засобів | З антиаритмічними засобами слід застосовувати з обережністю. За можливості - проводити моніторинг їх рівнів. |
| | Дексаметазон | |
V ETR | Системне застосування дексаметазону потребує обережності. Для довготривалого застосування слід обміркувати альтернативний препарат кортикостероїдних гормонів. |
| | Силденафіл | |
V силденафілу | Залежно від клінічного ефекту може бути потрібно збільшити дозу силденафілу. Рівні: силденафіл
|
V AUC 57%. |
Голова Комітету з питань
протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу
та іншим соціально
небезпечним хворобам |
С.О. Черенько |
Додаток 11
до Клінічного протоколу
антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції
у дорослих та підлітків
Особливості застосування ІП та їх взаємодія з іншими препаратами
| Назва препарату або класу препаратів | ІП | Вплив на концентрацію ІП або препарату, що застосовується одночасно з ним | Рекомендації щодо дозування препаратів та клінічні коментарі |
| Препарати для зниження шлункової кислотності |
| Антациди | ATV + rtv | Немає даних. | При одночасному прийомі очікується
|
V ATV. ATV слід приймати як мінімум за 2 години до або через 1 годину після прийому антацидів або препаратів, що містять буферні речовини. |
FPV + rtv
LPV/rtv
DRV + rtv
NFV | Немає даних. | |
| Н2-блокатори | ATV + rtv | |
V ATV | Доза блокаторів H2-рецепторів не має перевищувати дозу, еквівалентну 40 мг фамотидину двічі на добу для наївних до лікування пацієнтів або 20 мг двічі на добу для пацієнтів з анамнезом лікування.
ATV 300 мг + RTV 100 мг мають призначатися одночасно з і/або більше або дорівнює 10 годин після H2-блокатора.
У пацієнтів з анамнезом лікування, якщо застосовується TDF з H2-блокатором, слід застосовувати ATV 400 мг + RTV 100 мг. |
LPV/rtv
DRV + rtv | Немає впливу. | |
FPV + rtv
NFV | Немає даних. | |
| Блокатори протонної помпи | ATV + rtv | |
V ATV | Доза блокаторів протонної помпи не має перевищувати дозу, еквіваленту омепразолу 20 мг/добу для наївних до лікування пацієнтів.
Блокатори протонної помпи слід приймати за більше або дорівнює 12 годин до прийому ATV/r.
Блокатори протонної помпи не рекомендують застосовувати у пацієнтів з анамнезом лікування. |
DRV + rtv
FPV + rtv LPV/rtv | Немає впливу. | |
| NFV | NFV AUC
|
V 36%
M8 AUC
|
V 92% | Не слід застосовувати блокатори протонної помпи у поєднанні з прийомом NFV. |
| SQV + rtv | SQV AUC 82% | Слід здійснювати моніторинг побічних ефектів SQV. |
| Протигрибкові засоби |
| Флуконазол | ATV + rtv | Немає впливу. | |
DRV + rtv
FPV + rtv
LPV/rtv
NFV | Немає даних. | |
| SQV + rtv | Немає даних з посиленням RTV. SQV AUC 50%, Cmax 56% з SQV 1200 мг тричі на добу. | |
| NFV | Немає даних. | |
| Ітраконазол | ATV + rtv
DRV + rtv
FPV + rtv | Немає даних. | Можливий двобічний інгібуючий вплив між ітраконазолом і ІП. Слід обміркувати можливість здійснення моніторингу рівня ітраконазолу для корекції дози. Високі дози ітраконазолу (> 200 мг/добу) не є рекомендованими. |
| LPV/rtv | ітраконазолу | Не слід перевищувати дозу ітраконазолу 200 мг/добу або застосувати моніторинг рівня ітраконазолу. |
| SQV + rtv | Спостерігалася двобічна взаємодія. | Рекомендовану дозу не визначено, проте може бути доцільним застосування зниженої дози ітраконазолу. Слід обміркувати можливість моніторингу рівня ітраконазолу. |
| NFV | Немає даних. | Можливим є двобічний інгібуючий вплив між ітраконазолом і ІП. Для корекції дози слід обміркувати можливість моніторингу рівня ітраконазолу. |
| Кетоконазол | ATV + rtv
FPV + rtv | кетоконазолу | Слід застосовувати з обережністю. Не перевищувати дозу кетоконазолу 200 мг/добу.
Можливість двобічної взаємодії між кетоконазолом і SQV/r. |
| DRV + rtv | DRV AUC 42%
кетоконазолу у 3 рази |
| LPV/rtv | Можливе або
|
V LPV,
кетоконазолу у 3 рази |
| SQV + rtv | SQV у 3 рази (у випадку застосування з не посиленим SQV) |
| NFV | | Немає необхідності в корекції дози. |
| Вориконазол | ATV + rtv
FPV + rtv
LPV/rtv
DRV + rtv
SQV + rtv | Вориконазол AUC
|
V 82% з ритонавіром у дозі 400 мг 2 рази на добу та
|
V 39% з ритонавіром у дозі 100 мг 2 рази на добу. | Призначення вориконазолу у поєднанні з ритонавіром у дозі 100 мг 1 або 2 рази на добу не є рекомендованим за винятком випадків, коли користь переважає ризик. Слід обміркувати можливість моніторингу рівня вориконазолу.
Призначення вориконазолу у поєднанні з ритонавіром у дозі 400 мг 2 рази на добу або вищій є протипоказаним. |
| NFV | | |
| Протисудомні препарати |
Карбамазепін
Фенобарбітал
Фенітоїн | ATV + rtv
LPV/rtv
DRV + rtv
SQV + rtv | Карбамазепін
ІП
|
V | Слід обміркувати можливість призначення альтернативних антиконвульсантів або здійснювати моніторинг рівнів обох препаратів. |
| FPV + rtv | |
V фенітоїну
APV | Слід здійснювати моніторинг рівня антиконвульсанта і відповідну корекцію дози. Не рекомендується змінювати дозу FPV/r. |
| LPV/rtv | |
V фенітоїну
|
V фенобарбіталу
|
V LPV/r
Може
|
V рівні інших ІП. | Слід обміркувати можливість призначення іншого антиконвульсанта або здійснювати моніторинг рівнів обох препаратів. |
| NFV | |
V фенітоїну. | Слід здійснювати моніторинг рівня антиконвульсанта. Слід обміркувати можливість призначення альтернативного антиконвульсанта. |
| Антимікобактеріальні препарати |
| Кларитроміцин | ATV + rtv | Кларитроміцин AUC 94%. | Може зумовити подовження інтервалу QT за даними ЕКГ.
Знизити дозу кларитроміцина на 50%.
Обміркувати можливість призначення альтернативної терапії. |
LPV/rtv
DRV + rtv
SQV + rtv | DRV/r кларитроміцин AUC 57%.
LPV/r кларитроміцин AUC 77%.
SQV кларитроміцин AUC 45%.
Кларитроміцин SQV 177%. | Знизити дозу кларитроміцину на 50% у пацієнтів з кліренсом креатиніну 30 - 60 мл/хв.
Знизити дозу кларитроміцину на 75% у пацієнтів з кліренсом креатиніну < 30 мл/хв. |
| NFV | Немає даних. | |
| Рифабутин | ATV + rtv
FPV + rtv
LPV/rtv
DRV + rtv
SQV + rtv | ATV AUC рифабутину у 2,5 разу
FPV/r, DRV/r: немає фармакокінетичних даних, очікується рифабутину.
LPV/r AUC рифабутину у 3 рази, 25-O-дезацетил метаболіту у 47,5 разу.
Рифабутин
|
V не посилений SQV на 40%. | Рифабутин 150 мг через день або 3 рази на тиждень.
Є повідомлення про випадки набутої стійкості до рифампіцину у пацієнтів з недостатніми рівнями рифабутину при його застосуванні у дозі 150 мг 2 рази на тиждень у поєднанні з ІП, посиленим ритонавіром.
Слід обміркувати можливість моніторингу рівнів препарату і здійснення відповідної корекції дози. |
| NFV | рифабутину у 2 рази
|
V NFV 32%. | Рифабутин 150 мг щоденно або 300 мг 3 рази на тиждень. |
| Рифампіцин | Усі ІП | |
V концентрацій ІП приблизно > 75%. | Не слід одночасно застосовувати рифампіцин і ІП. |
| Бензодіазепіни |
Алпразолам
Діазепам | Усі ІП | Можуть рівні бензодіазепінів. | Слід обміркувати можливість призначення альтернативних бензодіазепінів, наприклад, лоразепаму, оксазепаму або темазепаму. |
Лоразепам
Оксазепам
Темазепам | Усі ІП | Немає даних. | Метаболізм даних банзодіазепінів без участі CYP450 знижує лікарські взаємодії порівняно з іншими бензодіазепінами. |
| Мідазолам | Усі ІП | мідазоламу
SQV/r мідазоламу (пероральної форми) AUC 1144%, Cmax 327%. | Не слід призначати пероральну форму мідазоламу у поєднанні з ІП.
Парентерально мідазолам може застосовуватися з обережністю, однократно, під наглядом, для досягнення седативного ефекту перед проведенням процедур. |
| Тріазолам | Усі ІП | Немає даних. Можуть значно концентрацію тріазоламу. | Не слід застосовувати тріазолам у поєднанні з ІП. |
| Блокатори кальцієвих каналів |
| Дигідропіридин | ATV + rtv | Немає даних. | Застосовувати ATV необхідно з обережністю. Слід розглянути можливість титрування дози, а також моніторингу ЕКГ |
DRV + rtv;
FPV + rtv;
NFV | Немає даних. | |
LPV/rtv
SQV + rtv | дигідропіридину | Слід застосовувати з обережністю.
Рекомендується ретельний клінічний моніторинг пацієнтів. |
| Дилтіазем | ATV + rtv | дилтіазем AUC 125% | Знизити дозу дилтіазему на 50%. Рекомендується моніторинг ЕКГ. |
DRV + rtv;
FPV + rtv;
LPV/rtv;
NFV | Немає даних | Можливе рівня дилтіазему. |
| SQV + rtv | дилтіазему | Слід застосовувати із обережністю. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг пацієнтів. |
| Гормональні контрацептиви |
| Гормональні контрацептиви | ATV + rtv | |
V етиніл естрадіолу
прогестину | Пероральні контрацептиви повинні містити не менше 35 мкг етиніл естрадіолу.
Пероральні контрацептиви, які містять інші прогестини, ніж норетиндрон або норгестимат, не вивчалися. |
| DRV + rtv | Немає даних. | Через можливість взаємодії слід використовувати альтернативний або додатковий метод. |
| FPV + rtv | |
V етиніл естрадіолу AUC 37%
|
V норетиндрону AUC 34%
APV: без змін | Слід використовувати альтернативний або додатковий метод. |
| LPV/rtv | |
V етиніл естрадіолу 42% | Слід використовувати альтернативний або додатковий метод. |
| SQV + rtv | |
V етиніл естрадіолу | Слід використовувати альтернативний або додатковий метод. |
| NFV | |
V етиніл естрадіолу 47%
|
V норетиндрону 18% | Слід використовувати альтернативний або додатковий метод. |
| Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази |
| Аторвастатин | Усі ІП | аторвастатину;
DRV/r + аторвастатин 10 мг подібно до аторвастатину 40 мг;
FPV AUC аторвастатину 150%;
LPV AUC аторвастатину у 5,88 разу;
NFV AUC 74%;
SQV/r рівні аторвастатину 450%. | Слід використовувати якомога нижчу початкову дозу з ретельним моніторингом або обміркувати можливість застосування іншого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази з меншим потенціалом взаємодії. |
| Ловастатин | Усі ІП | Значне рівня ловастатину. | Протипоказаний. Не слід застосовувати. |
| Правастатин | DRV + rtv | Середнє AUC правастатину 81% і до 5 разів у деяких пацієнтів. | Слід застосовувати найменшу можливу початкову дозу з ретельним моніторингом. |
| LPV/rtv | правастатину | Немає необхідності в корекції дози. |
NFV;
SQV + rtv | |
V правастатину | Немає необхідності в корекції дози. |
| Симвастатин | Усі ІП | NFV AUC симвастатину 505% | |
| Метадон |
| Метадон | ATV + rtv
FPV + rtv
LPV/rtv
DRV + rtv
SQV + rtv | |
V рівнів метадону:
ATV/r
|
V AUC R-метадону 16%;
DRV/r
|
V AUC R-метадону 16%
LPV/r
|
V AUC R-метадону 26 - 53%
FPV/r
|
V AUC R-метадону 18%
SQV/r
|
V AUC R-метадону 19%. | Розвиток синдрому відміни опіатів є малоймовірним, але можливим. Звичайно немає необхідності у корекції дози метадону, однак рекомендовано здійснювати моніторинг синдрому відміни опіатів з підвищенням дози метадону за клінічними показаннями.
R-метадон є активною формою метадону. |
| NFV | NFV
|
V AUC метадону на 40% | Іноді виникає синдром відміни опіатів. Слід здійснювати моніторинг і титрування дози відповідно до клінічних показань. Може знадобитися дози метадону. |
| Інгібітори фосфодіестерази 5 типу |
| Силденафіл | Усі ІП | силденафілу;
APV AUC силденафілу у 2 - 11 разів
DRV/r + силденафіл 25 мг подібно до силденафілу 100 мг;
LPV/r силденафіл у 11 разів;
NFV силденафіл у 2 - 11 разів | Силденафіл: слід починати застосування з дози 25 мг кожні 48 годин і здійснювати моніторинг побічних ефектів силденафілу. |
| Специфічна взаємодія окремих препаратів |
| DRV + rtv | Пароксетин
Сертралін | |
V пароксетину
|
V сертралін | Слід здійснювати ретельний моніторинг антидепресантного ефекту. Слід здійснювати ретельне титрування дози інгібіторів зворотного захоплення серотоніну на основі клінічного спостереження. |