НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
Н А К А З
27.10.2003 N 493 |
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Національної служби посередництва і примирення N 91 від 25.07.2008 )
Про затвердження Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Національної служби посередництва і примирення N 126 від 09.11.2005 )
Відповідно до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підпункту 15) пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом (додається).
2. Структурним підрозділам Національної служби посередництва і примирення забезпечити дотримання норм затвердженого пунктом 1 цього наказу Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом, при здійсненні сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).
3. Наказ Національної служби посередництва і примирення від 30 листопада 2001 року N 230 "Про затвердження Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) у випадку неплатоспроможності власника або уповноваженого ним органу (представника)" вважати таким, що втратив чинність.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова Національної служби посередництва і примирення | В.Руденко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Національної служби
посередництва і примирення
27.10.2003 N 493
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом
1. Загальні положення
1.1. Це Положення розроблене відповідно до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
1.2. Відповідно до статті 17 Кодексу законів про працю України:
- колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір;
- у разі реорганізації підприємства, установи, організації колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін;
- у разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору;
- у разі ліквідації підприємства, установи, організації колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.
1.3. Для цілей цього положення терміни вживаються у такому значенні:
боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;
банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів);
досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство;
розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника;
реструктуризація підприємства - здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів;
керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника;
ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;
ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку;
арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.
2. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) під час відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
2.1. В разі здійснення досудової санації сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та керівник або орган управління боржника.
2.2. В разі, якщо господарським судом визначено розпорядника майна, а функції управління виконує керівник або орган управління боржника, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та керівник або орган управління боржника.
2.3. В разі, якщо за клопотанням комітету кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та розпорядник майна.
2.4. В разі, якщо господарським судом винесено ухвалу про санацію і керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, а повноваження органів управління передаються керуючому санацією, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та керуючий санацією.
2.5. В разі, якщо господарським судом винесена постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та ліквідатор.
3. Формування вимог найманих працівників або профспілки
3.1. Вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються:
- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники підприємства, установи, організації, - загальними зборами (конференцією) найманих працівників підприємства, установи, організації або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації;
- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники структурного підрозділу підприємства, установи, організації, - загальними зборами (конференцією) найманих працівників структурного підрозділу підприємства, установи, організації або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу структурного підрозділу підприємства, установи, організації;
- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є окрема категорія найманих працівників підприємства, установи, організації, - загальними зборами (конференцією) цих найманих працівників підприємства, установи, організації або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів окремої категорії найманих працівників підприємства, установи, організації;
- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є первинна профспілкова організація (якщо ці повноваження надані найманими працівниками в колективному договорі) з питань виконання колективного договору, - рішенням виборного органу відповідної первинної профспілкової організації;
- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є інша уповноважена найманими працівниками організація (якщо ці повноваження надані найманими працівниками в колективному договорі) з питань виконання колективного договору, - рішенням цієї організації;
- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є первинна профспілкова організація (якщо ці повноваження передбачені відповідно до частини восьмої статті 65 Господарського кодексу України в статуті (положенні) підприємства, установи, організації), - рішенням виборного органу відповідної первинної профспілкової організації;
( Абзац сьомий пункту 3.1. із змінами, внесеними згідно з Наказом Національної служби посередництва і примирення N 126 від 09.11.2005 )
- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є інша уповноважена найманими працівниками організація (якщо ці повноваження передбачені відповідно до частини восьмої статті 65 Господарського кодексу України в статуті (положенні) підприємства, установи, організації), - рішенням цієї організації.
( Абзац восьмий пункту 3.1. із змінами, внесеними згідно з Наказом Національної служби посередництва і примирення N 126 від 09.11.2005 )
3.2. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників, виборний орган первинної профспілкової організації, інша уповноважена найманими працівниками організація визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси. Рішення зборів (конференції), виборного органу первинної профспілкової організації, іншої уповноваженої найманими працівниками організації оформляється відповідним протоколом.
3.3. Вимоги найманих працівників, первинної профспілкової організації, іншої уповноваженої найманими працівниками організації оформляються відповідним протоколом і надсилаються керівнику або органу управління боржника чи арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Разом із протоколом про затвердження вимог керівнику або органу управління боржника чи арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) надсилається рішення про визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси.
3.4. Дата вручення вимог керівнику або органу управління боржника чи арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) повинна бути зафіксована в журналі або в інших реєстраційних формах обліку вхідної кореспонденції або у формі підпису безпосередньо керівника або керівника органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) або уповноваженої ними особи на другому екземплярі вимог, що залишається в представника найманих працівників, або поштовим документом (квитанція), що підтверджує відправку вимог рекомендованим листом.
4. Порядок і строки розгляду вимог найманих працівників або профспілки
4.1. Керівник або орган управління боржника чи арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників, первинної профспілкової організації чи іншої уповноваженої найманими працівниками організації та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.
4.2. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення, про що він повідомляє іншу сторону. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.
4.3. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог керівником або органом управління боржника чи арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про прийняте ним рішення.
4.4. Рішення керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обгрунтуванням.
5. Момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту)
5.1. Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) або коли строки розгляду вимог, передбачених цим Законом, закінчилися, а відповіді від керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не надійшло.
Рішення про вступ у колективний трудовий спір (конфлікт) у зв'язку з незгодою з рішенням керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) або закінченням строків розгляду вимог і ненадходженням відповіді від керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) передбачає вказання причин і дати вступу в колективний трудовий спір (конфлікт), необхідність надсилання письмових інформацій про вступ в колективний трудовий спір органам, передбаченим частиною другою статті 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
5.2. Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати керівника або орган управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємства та Національну службу посередництва і примирення.
6. Порядок проведення примирних процедур
Порядок проведення на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом, процедура реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту), перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), проведення примирних процедур по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту), обчислення строків розгляду колективного трудового спору (конфлікту), визначений розділами VII-XV, XIX Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення від 24.04.2001 року N 92, із наступними змінами і доповненнями.