Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів

Відповідно до статті 13 Закону України "Про міський електричний транспорт", пункту 39 Правил надання послуг міським електричним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 N 1735, та з метою нормативно-методичного забезпечення підприємств міського електротранспорту в частині відшкодування втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові з незалежних від них причин,

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів, що додається.

2. Департаменту благоустрою, комунального обслуговування та міського електротранспорту (Ігнатенко О.П.) розмістити цей наказ на офіційному веб-сайті Міністерства та надіслати до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для використання в роботі та подальшого доведення до відома органів місцевого самоврядування.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Шаповаленка В.Г.

1.1. Методичні рекомендації щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів (далі - Методичні рекомендації) розроблено з метою створення умов для реалізації норм частини другої статті 13 Закону України "Про міський електричний транспорт" і пункту 39 Правил надання послуг міським електричним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 N 1735, щодо прав перевізників, які надають послуги з перевезень пасажирів трамваями і тролейбусами, за тимчасове закриття або перешкоджання рухові з незалежних від них причин (стихійне лихо, проведення загальноміських заходів, ремонт доріг, припинення постачання електроенергії, складні дорожньо-погодні умови тощо).

1.2. Методичні рекомендації носять рекомендаційних характер щодо порядку розрахунку втрат підприємств міського електричного транспорту через тимчасове закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів внаслідок чого:

- зменшується обсяг фактично виконаної транспортної роботи не з вини перевізника;

- пошкоджується рухомий склад, інші об'єкти міського електротранспорту.

1.3. Методичними рекомендаціями також пропонуються підходи до розрахунку втрат від розкрадання та знищення (псування) матеріальних цінностей (активів) підприємств міського електричного транспорту.

1.4. Методичні рекомендації можуть застосовуватися під час підготовки розрахунків відшкодування для розгляду у судових справах.

1.5. Методичні рекомендації дозволять визначити суми збитків у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів, пошкодження об'єктів міського електротранспорту, розкрадання та знищення (псування) матеріальних цінностей (активів) підприємств.

Їх використання сприятиме збереженню доходів підприємств, одержаних від надання транспортних послуг з пасажироперевезень, відшкодуванню власних витрат на ремонт та відновлення пошкоджених об'єктів міського електротранспорту, а також втрат доходів через простій трамваїв та (або) тролейбусів з незалежних від перевізників причин.

1.6. Втрати за тимчасову затримку або перешкоджання рухові міського електричного транспорту розраховуються у випадку:

- зменшення фактичного обсягу транспортної роботи перевізника у разі прийняття замовником транспортних послуг рішення про тимчасове припинення руху за маршрутом (маршрутами) міського електричного транспорту;

- зменшення фактичного обсягу транспортної роботи перевізника через перешкоджання рухові за маршрутом (маршрутами) іншими транспортними засобами, власниками яких є юридичні або фізичні особи;

- нанесення рухомому складу (трамвая, тролейбусу), іншим об'єктам міського електротранспорту пошкоджень в результаті наїзду або зіткнення з іншими учасниками дорожнього руху.

1.7. Терміни, що використовуються у Методичних рекомендаціях, вживаються у значеннях, які наведені в Законі України "Про міський електричний транспорт", постановах Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 N 1735 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом" та від 22.01.96 N 116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус), затвердженому наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 25.07.2007 N 96, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 07.08.2007 за N 906/14173.

Планові витрати, що входять до повної планової собівартості транспортних послуг містять витрати операційної діяльності та фінансові витрати, які виникають у зв'язку з залученням позикового капіталу для здійснення виробничої діяльності.

До планових витрат операційної діяльності включаються:

- планова виробнича собівартість послуг;

- адміністративні витрати;

- витрати на збут транспортних послуг;

- інші витрати операційної діяльності.

До складу планової виробничої собівартості послуг з перевезення пасажирів міським електричним транспортом входять:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

Розрахунок прямих матеріальних витрат включає вартість витрат на електроенергію, що визначається як добуток норм використання електроенергії та тарифу на електроенергію, який встановлюється згідно чинного законодавства.

Розрахунок прямих витрат на оплату праці водіїв і кондукторів здійснюється на основі нормативної чисельності персоналу і відпрацьованого ним часу. Тарифні ставки (оклади), відрядні розцінки та посадові оклади визначаються відповідно до законодавства, генеральної та галузевої угод і колективного договору.

Розрахунок інших прямих витрат.

До інших прямих витрат відносяться витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією рухомого складу (трамваї, тролейбуси), тягових підстанцій, контактно-кабельної мережі, трамвайних колій, тунелів, тощо.

У складі інших прямих витрат розраховуються:

- матеріальні витрати на утримання і експлуатацію об'єктів транспортних підприємств (крім витрат на електроенергію);

- витрати на оплату праці та необхідні нарахування на неї виробничого персоналу, що виконує ремонт і технічне обслуговування об'єктів міського електричного транспорту;

- амортизація необоротних активів (основні засоби, інші необоротні матеріальні і нематеріальні активи) виробничого призначення. Розрахунок амортизації підприємствами міського електричного транспорту здійснюється згідно чинного законодавства.

Розрахунок загальновиробничих витрат включає витрати, пов'язані з утриманням та функціонуванням цехів і дільниць (структурних підрозділів підприємств міського електричного транспорту), що обслуговують виробничий процес надання транспортних послуг, крім прямих матеріальних та витрат на оплату праці, інших прямих витрат.

Розрахунок адміністративних витрат.

До адміністративних витрат належать витрати, що виникають у зв'язку з управлінням підприємствами міського електротранспорту. Це витрати на утримання апарату управління та іншого персоналу, який займається обслуговуванням управлінської інфраструктури.

Основою розрахунку витрат є нормативна чисельність та встановлені на підприємствах тарифні ставки (оклади) згідно діючого законодавства. Витрати складаються із основної і додаткової заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплату службових відряджень, витрат на підготовку і перепідготовку кадрів.

До адміністративних витрат також належать:

- витрати на утримання і поточний ремонт основних засобів та інших необоротних активів адміністративного призначення;

- витрати на зв'язок;

- амортизація необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення (нараховується у відповідності до діючого законодавства);

- судові витрати;

- витрати на сплату податків і зборів;

- оплата розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків;

- витрати на придбання малоцінних і швидкозношуваних предметів, канцелярських товарів, на передплату професійних періодичних видань, а також на оплату послуг загальногосподарського призначення.

Розрахунок витрат на збут транспортних послуг.

До складу збутових витрат включаються витрати з операційної діяльності, пов'язаної зі збутом транспортних послуг, зокрема, утримання кіосків з продажу проїзних квитків, оплата праці працівників, що займаються збутом транспортних послуг, включаючи внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; оплата інформаційних послуг для пасажирів; витрати на утримання основних засобів щодо збутової діяльності, інші витрати (оренда, страхування, ремонт, оплата комунальних послуг, охорона).

Інші витрати операційної діяльності. Розраховуються на основі їх економічного обґрунтування. До їх складу входять витрати на формений одяг водіїв та кондукторів, виплати на доставку пільгових пенсій ( список N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників , затверджених Кабінетом Міністрів України) згідно з законодавством.

До складу інших витрат операційної діяльності не можуть включатися:

- суми безнадійної дебіторської заборгованості;

- витрати на утримання об'єктів соціальної інфраструктури;

- суми, що відраховуються профспілковим організаціям для проведення культурно-масової та фізкультурної роботи;

- суми неустойки (штраф, пеня);

- суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

- оплата консалтингових та аудиторських послуг;

- витрати на добровільне страхування майна підприємств та працівників;

- витрати від списання не повністю замортизованих основних засобів;

- витрати, пов'язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

- суми спонсорської та благодійної допомоги;

- собівартість реалізованих виробничих запасів.