Про затвердження Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом

Відповідно до статті 4 Закону України "Про міський електричний транспорт" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Правила надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1997 р. N 386 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 17, с. 66);

пункт 10 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. N 1178 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 34, ст. 1588).

1. Ці Правила розроблено з метою забезпечення надання пасажирам надійних і якісних послуг міським електричним транспортом - трамваями, тролейбусами та метрополітеном, а також створення необхідних умов для належного функціонування підприємств міського електричного транспорту та захисту прав пасажирів.

Правила регулюють відносини між замовниками транспортних послуг, перевізниками і пасажирами.

2. Правила розроблено згідно із Законами України "Про транспорт", "Про міський електричний транспорт", "Про дорожній рух", "Про захист прав споживачів", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та іншими актами законодавства.

3. Правила встановлюють порядок надання населенню послуг міським електричним транспортом (далі - транспортні послуги).

4. Відносини перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг регламентуються Правилами користування міським електричним транспортом, які затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування.

5. Терміни, що вживаються у цих Правилах, мають таке значення:

зупинка - спеціально обладнаний пункт на маршруті (лінії) для посадки та висадки пасажирів;

інтервал руху - проміжок часу між відправленнями транспортних засобів, що рухаються один за одним на певному маршруті (лінії);

норми наповнення рухомого складу - якісний показник транспортного обслуговування населення, який визначає сумарну кількість пасажирів, що припадає на 1 кв. метр вільної площі підлоги салону одиниці рухомого складу міського електричного транспорту з урахуванням кількості місць для сидіння;

регулярність руху - відношення кількості рейсів, фактично здійснених за розкладом руху, до запланованої кількості рейсів на відповідному маршруті (лінії);

розрахунковий тариф на транспортні послуги - необхідні (нормативні) розрахункові витрати на надання транспортних послуг на одиницю транспортної роботи.

6. Потреба у транспортних послугах визначається замовником на основі постійного вивчення попиту на пасажироперевезення із застосуванням погоджених з перевізником методик та врахуванням специфіки транспортних послуг, які можуть бути надані лише в конкретно визначений час і на конкретному маршруті (лінії).

На напрямках із значними пасажиропотоками, а також на курортах, у зонах відпочинку, районах щільної житлової забудови та підвищеного рівня забруднення довкілля перевага надається маршрутам (лініям) міського електричного транспорту.

Потреба у транспортних послугах повинна визначатися з урахуванням бюджетних призначень за умови постійності (надійності) перевезень на маршрутах (лініях), що передбачає запобігання незапланованим перервам руху та відновлення перевезень у разі їх виникнення.

7. Планування задоволення потреби населення в перевезеннях повинне здійснюватися з дотриманням нормативних витрат часу на проїзд, інтервалів руху, норм наповнення та обґрунтованих коефіцієнтів використання рухомого складу.

Згідно з Державними будівельними нормами (Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень) ДБН 360-92** сумарні витрати часу на проїзд від місця проживання до місця роботи для 90 відсотків громадян не повинні перевищувати у містах з населенням понад 1 млн. 45 хв., від 500 тис. до 1 млн. - 40 хв., від 250 до 500 тис. - 35 хв., до 250 тис. - 30 хв., а наповнення рухомого складу - 4 чоловіки на 1 кв. метр вільної площі підлоги салону одиниці рухомого складу (за умови заповнення усіх місць для сидіння).

8. Кількість одиниць рухомого складу, що повинен працювати на маршрутах (лініях), визначається з урахуванням пасажиропотоків, що склалися.

9. Швидкість руху на маршрутах (лініях) встановлюється з урахуванням технічних та експлуатаційних характеристик рухомого складу, а також вимог безпеки руху.

10. Інтервал руху не повинен перевищувати 10 хвилин. У разі перевищення інтервалу перевезення пасажирів здійснюється за розкладом. Інтервал і розклад руху на встановлених маршрутах (лініях) затверджується перевізником за погодженням із замовником транспортних послуг.

10-1. Облік надання транспортних послуг на одиницю транспортної роботи у разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду проводиться на підставі даних, отриманих у результаті роботи такої системи.

11. Транспортні послуги надаються перевізником згідно з договором про організацію надання транспортних послуг (далі - договір), що укладається між замовником та перевізником на основі Типового договору про організацію надання транспортних послуг.

Перевізник повинен мати свідоцтво про державну реєстрацію.

12. Під час укладання договору враховується спроможність перевізника забезпечити виконання відповідного обсягу транспортної роботи, утримання рухомого складу у належному технічному стані, а також здійснення контролю за станом здоров'я водіїв (машиністів) і дотриманням ними режиму праці та відпочинку.

13. Підставою для підготовки та укладення договору є замовлення на пасажирські перевезення.

Замовлення на пасажирські перевезення є також основним документом для розроблення перевізником розкладу і графіків руху та нарядів роботи для водіїв (машиністів) рухомого складу з дотриманням вимог законодавства про працю.

14. Договір укладається на строк не менше одного року, затверджується замовником і перевізником та передається перевізникові не пізніше ніж за квартал до початку його дії.

У разі замовлення транспортних послуг уповноваженою юридичною особою договір підлягає узгодженню з відповідним місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

15. Питання, пов'язані з укладенням, зміною і розірванням або продовженням строку дії договору, вирішуються відповідно до законодавства і цих Правил.

16. Транспортні послуги надаються на попередньо визначених маршрутах (лініях). Створення маршрутів (ліній) проводиться відповідно до законодавства.

17. На кожний маршрут або лінію (за винятком ліній метрополітену) оформляється паспорт, що містить схему маршруту (лінії) і управління рухом, акт заміру протяжності маршруту (лінії), повздовжнього профілю доріг, інформацію щодо пробного рейсу та обстеження пасажиропотоків і місць концентрації дорожньо-транспортних пригод.

Маршрути руху трамвая (тролейбуса) погоджуються з відповідними уповноваженими підрозділами Національної поліції.

18. На маршрутах (лініях) розміщуються диспетчерські станції, засоби управління рухом, павільйони (станції) для пасажирів, а також необхідне санітарно-гігієнічне та інше обладнання.

19. Розміщення та обладнання зупинок трамвайного і тролейбусного сполучення здійснюється відповідно до вимог Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту, а спорудження та обладнання станцій метрополітену - державних будівельних норм.

20. Про відкриття і закриття маршрутів (ліній) та про зміни на них населення повинне завчасно інформуватися через засоби масової інформації, а також спеціальні оголошення на зупинках і в салонах транспортних засобів.

21. Тимчасове припинення або обмеження перевезень пасажирів може здійснюватися у випадках, передбачених Законом України "Про міський електричний транспорт".

22. Технічний, протипожежний і санітарний стан обладнання рухомого складу, який виконує перевезення пасажирів, повинен відповідати вимогам законодавства.

23. Перевізник повинен забезпечити оперативне усунення несправностей в рухомому складі або його заміну, а також поновлення руху в строки, встановлені нормативними документами.

24. Оперативне управління та облік транспортної роботи здійснює перевізник, а контроль обсягу та якості надання транспортних послуг, в тому числі регулярності руху, - замовник.

У разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду облік транспортної роботи ведеться відповідно до порядку функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

25. У салонах транспортних засобів обов'язково вивішуються витяги з Правил користування міським електричним транспортом у частині прав, обов'язків та відповідальності пасажирів і працівників перевізника, які безпосередньо контактують з пасажирами.

Водії (машиністи) забезпечують сповіщення пасажирів про назву зупинок (станцій), вимоги до пасажирів щодо користування транспортними послугами, порядок оплати проїзду тощо.

26. Документом на право одержання транспортних послуг є придбаний пасажиром разовий квиток (жетон), закомпостований абонементний талон, проїзний квиток (картка) тривалого користування, посвідчення або довідка, що дає право на пільговий проїзд відповідно до законодавства, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєстрований у зазначеній системі електронний квиток.

27. Перелік речей, які пасажирам забороняється перевозити, встановлюється Правилами користування міським електричним транспортом.

28. Пасажир безпосередньо здійснює оплату транспортних послуг за встановленим тарифом (вартістю).

29. Тарифи та вартість проїзних квитків (карток) тривалого користування встановлюються відповідно до законодавства.

30. Проїзні документи дають право на проїзд у відповідному рухомому складі у тому місті, де вони придбані, якщо інше не передбачено відповідними угодами між органами місцевого самоврядування, на територіях яких запроваджено автоматизовані системи оплати проїзду.

31. Види проїзних документів та форми їх носіїв, порядок обігу, компостування абонементного талона та реєстрації електронного квитка, порядок справляння плати за проїзд затверджує відповідний орган місцевого самоврядування з урахуванням особливостей транспортної інфраструктури та наявності автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

32. Справляння плати за проїзд забезпечує перевізник. У містах, де запроваджено автоматизовану систему обліку оплати проїзду, орган місцевого самоврядування визначає особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги.

Перевізник відповідно до законодавства має право здійснювати контроль оплати проїзду та наявності проїзних документів і документів, які дають право на пільговий проїзд.

33. Безквитковий проїзд пасажира (несплата проїзду протягом однієї або більше зупинок), в тому числі проїзд без реєстрації електронного квитка або компостування абонементного талона, а так само провезення без квитка/талона дитини віком від семи до шістнадцяти років тягне за собою адміністративну відповідальність згідно із законом.

34. У разі виходу рухомого складу з ладу під час роботи на маршруті (лінії) пасажири, що оплатили вартість транспортної послуги, при пересадці на іншу одиницю рухомого складу повторно вартість проїзду не сплачують.

43. Умови та порядок оплати транспортних послуг замовником, а також права, обов'язки та відповідальність замовника і перевізника визначаються законом та договорами про організацію надання послуг з перевезень міським електричним транспортом, укладеними на основі Типового договору про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом.

44. Спори між замовником, перевізником і споживачем транспортних послуг розв'язуються в порядку, визначеному законодавством.

45. Контроль за виконанням Правил здійснюють у межах своєї компетенції Мінінфраструктури, Мінрегіонбуд, Держспоживінспекція, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, а також органи місцевого самоврядування.

46. Громадські організації споживачів (об'єднання споживачів) можуть сприяти замовникам у здійсненні ними контролю за якістю надання населенню транспортних послуг та інших повноважень, передбачених Законами України "Про захист прав споживачів" і "Про міський електричний транспорт" та іншими актами законодавства.