Про заходи щодо профілактики і боротьби з пташиним грипом та запобігання виникненню його пандемії

З метою мінімізації наслідків поширення високопатогенного грипу птиці на території України та захисту населення від можливої пандемії пташиного грипу, посилення епідеміологічного нагляду за грипом та гострими респіраторними інфекціями, на виконання Указів Президента України від 19 жовтня 2005 року N 1450 "Про невідкладні заходи щодо запобігання занесення і поширення високопатогенного грипу птиці та мінімізації наслідків можливої пандемії грипу", від 14 лютого 2006 року N 132 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 січня 2006 року "Про заходи щодо підвищення ефективності боротьби з небезпечними інфекційними хворобами" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 березня 2006 року "Про затвердження плану заходів щодо боротьби з грипом серед населення та запобігання виникненню його пандемії"

1. Створити лабораторну мережу з діагностики пташиного грипу у складі референс-лабораторії з грипу та базових лабораторій.

2. Виконання функції референс-лабораторії з грипу покласти на Український центр грипу та гострих респіраторних інфекцій МОЗ України (далі- УЦГГРІ МОЗ України).

3. Виконання функцій базових лабораторій з діагностики пташиного грипу покласти на структурні підрозділи і лабораторії Центральної санітарно-епідеміологічної станції (далі - ЦСЕС) МОЗ України, Українського науково-дослідного протичумного інституту ім. І.І. Мечнікова МОЗ України, Кримської протичумної станції МОЗ України, Львівського науково-дослідного інституту епідеміології і гігієни МОЗ України. Керівникам установ визначити структурні підрозділи, у складі яких будуть функціонувати базові лабораторії, передбачити їх матеріально-технічне забезпечення.

4. Функції координатора моніторингу циркуляції вірусу пташиного грипу серед синантропних диких водоплавних перелітних птахів у регіонах України покласти на базову лабораторію з діагностики пташиного грипу, що функціонує у складі Українського науково-дослідного протичумного інституту ім. І.І. Мечнікова МОЗ України.

5. УЦГГРІ МОЗ України забезпечити:

5.1. Одержання зразків або ізолятів вірусів з базових лабораторій, їх ідентифікацію, вивчення та подальшу передачу до референс-лабораторії ВООЗ.

5.2. Методичне керівництво, практичну та консультативну допомогу базовим вірусологічним лабораторіям з діагностики пташиного грипу.

5.3. Співпрацю з питань поширення збудників високопатогенного пташиного грипу з установами та закладами охорони здоров'я, закладами іншої відомчої підпорядкованості, зокрема державної ветеринарної медицини.

5.4. Участь у розробці комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів щодо пташиного грипу.

5.5. Підготовку інформаційних матеріалів з питань лабораторної діагностики та моніторингу пташиного грипу.

5.6. Участь у міжнародній співпраці з питань вивчення біологічних властивостей штамів вірусу пташиного грипу, що циркулюють, удосконалення моніторингу захворюваності пташиним грипом та захисту населення від пандемії грипу.

6. Базовим лабораторіям з діагностики пташиного грипу забезпечити:

6.1. Моніторинг циркуляції вірусу пташиного грипу серед: синантропних диких водоплавних перелітних птахів у регіонах України, розташованих на шляхах їх сезонної міграції та літнього гніздування, перш за все в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим, поліських районах Північно-Західних областей України з метою своєчасного виявлення епізоотичної ситуації, прогнозу щодо її географічного поширення та визначення обсягів профілактичних і протиепідемічних заходів:

- Український науково-дослідний протичумний інститут ім. І.І. Мечнікова МОЗ: на території Одеської та Миколаївської областей;

- Львівський науково-дослідний інститут епідеміології і гігієни МОЗ: на території поліських районів Північно-Західних областей України;

- Кримська протичумна станція МОЗ: на території Автономної Республіки Крим та Херсонської області.

6.2. Участь в удосконаленні системи епідеміологічного нагляду та лабораторного контролю за пташиним грипом, підготовці аналітичних матеріалів з питань епідеміології, лабораторної діагностики та профілактики пташиного грипу в Україні.

6.3. Індикацію фрагментів РНК-вірусів пташиного грипу та виділення збудника з матеріалу від контингентів підвищеного ризику з метою прогнозування пандемії та оцінки можливого поширення її на різних адміністративних територіях України.

6.4. Проведення серологічних досліджень з метою вивчення імунітету з виявлення антитіл до антигенів вірусів пташиного грипу H5, H7, H9 як маркерів прямого інфікування контингентів з груп ризику.

6.5. Участь у розробці комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів щодо пташиного грипу.

6.6. Співпрацю з питань запобігання поширенню збудників високопатогенного пташиного грипу з установами та закладами охорони здоров'я, закладами іншої відомчої підпорядкованості, зокрема державної ветеринарної медицини.

6.7. Участь у заходах, спрямованих на мінімізацію наслідків пандемії пташиного грипу.

6.8. Участь у навчально-тренувальних заняттях на закріплених територіях для медичних працівників лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних закладів, з моделюванням осередків пташиного грипу з груповою захворюваністю.

6.9. Надання інформації щодо проведення епізоотичного та епідеміологічного моніторингу базових лабораторій до ЦСЕС МОЗ за розробленою формою.

6.10. Збір та аналіз інформації щодо розповсюдження пташиного грипу та його збудників в світі з послідуючим інформуванням МОЗ та регіонів.

7. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управління охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації, Головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської, Львівської та Харківської обласних державних адміністрацій, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської та Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської обласних державних адміністрацій, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій, головним державним санітарним лікарям АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на водному, повітряному та залізничному транспорті забезпечити:

7.1. Коригування, відповідно до епідемічної ситуації з пташиного грипу, планів заходів щодо боротьби з грипом серед населення та запобігання виникненню його пандемії.

7.2. Проведення постійного моніторингу епідемічної ситуації, пов'язаної із циркуляцією високопатогенного вірусу грипу птахів з метою своєчасного реагування та здійснення комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів, направлених на попередження зараження людини та виникнення пандемії грипу.

7.3. Визначення обсягу матеріальних ресурсів, що необхідні на випадок пандемії та панзоотії грипу і засобів технічної допомоги для швидкого застосування, створити місцеві резерви. Вносити зміни в залежності від періоду та фази готовності до пандемії.

7.4. Готовність санітарно-епідеміологічних та лікувально-профілактичних установ і закладів, госпітальної бази, забезпеченість їх медикаментами, діагностичними та імунобіологічними препаратами, дезінфекційними засобами, відповідно до фази і періоду пандемії.

7.5. Готовність лабораторної мережі до відбору зразків клінічного матеріалу з метою обстеження на пташиний грип, транспортування у визначені лабораторні підрозділи для індикації збудника.

7.6. Направлення зразків сироваток матеріалу до базових лабораторій з діагностики пташиного грипу.

8. Директору Українського інформаційно-обчислювального центру МОЗ України Львовій Р.М.:

8.1. Запровадити моніторинг інформації для оцінки ступеня тяжкості перебігу пандемії з метою урахування факторів, що впливають на її розвиток. Забезпечити комп'ютерну обробку та формування баз даних з епідемічної ситуації в Україні та висвітлення на офіційному сайті МОЗ України.

8.2. Укласти договір на виконання робіт, викладених в п. 8.1. з МОЗ України.

9. Директору Департаменту економіки, фінансів та майнових відносин Карамушці Л.І. забезпечити фінансування роботи з комп'ютерної обробки інформації з епідемічної ситуації в Україні за рахунок коштів, які передбачені Державним бюджетом на заходи по боротьбі з епідеміями.

10. Директору Інституту епідеміології та інфекційних хвороб АМН України Сельниковій О.П. (за згодою), керівнику УЦГГРІ МОЗ України Фролову А.Ф. визначити:

10.1. Стратегію і тактику вакцинації населення відповідно до різних періодів готовності до пандемії грипу, критерії застосування та перелік антивірусних препаратів та їх застосування у період загрози виникнення пандемії та пандемії. Вносити корективи в залежності від реальної епідемічної ситуації в країні.

10.2. Території і групи ризику населення з метою першочергового вжиття протиепідемічних заходів у разі виникнення епідемічних ускладнень з пташиного грипу. У разі необхідності провести оцінку стабільності передачі вірусу від людини до людини.

10.3. Пріоритетні напрямки міжнародного співробітництва з питань запобігання виникненню пандемії грипу.

11. Директору Українського інституту громадського здоров'я МОЗ України Пономаренку В.М. забезпечити проведення санітарно-освітньої роботи серед населення з питань профілактики пташиного грипу та з проблемних питань, пов'язаних з пандемією.

12. Головному лікарю Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України Некрасовій Л.С. забезпечити:

12.1. Розробку форми інформації базових лабораторій щодо проведеної роботи та подачу МОЗ України звітів про обсяги виконаних робіт та їх результати (терміни корегуються періодом та фазою готовності до пандемії).

12.2. Узагальнення та аналіз матеріалів моніторингу епідемічної ситуації з пташиного грипу з регіонів України.

12.3. Індикацію фрагментів РНК-вірусів пташиного грипу та виділення збудника з матеріалу від контингентів підвищеного ризику з метою прогнозування пандемії та оцінки можливого поширення її на різних адміністративних територіях України.

12.4. Організацію та проведення робочих нарад, семінарів для лікарів-вірусологів та епідеміологів з питань удосконалення роботи вірусологічних лабораторій з діагностики пташиного грипу, впровадження нових методів лабораторної діагностики та епідеміологічного нагляду за пташиним грипом.

13. Затвердити:

13.1. Методичні рекомендації "Епідеміологічний нагляд за пташиним грипом" (додаються).

13.2. Методичні рекомендації "Діагностика, клініка, лікування та профілактика грипу H5N1 у людини" (додаються).

13.3. Методичні рекомендації щодо відбору зразків у людей для лабораторної діагностики пташиного грипу (додаються).

13.4. Методичні рекомендації по розрахунку запасів профілактичних і лікувальних препаратів для органів охорони здоров'я України на період пандемії грипу (додаються).

14. Вважати таким, що втратив чинність, наказ МОЗ України від 15.12.05 N 725 "Про створення ренференс-лабораторій з грипу в системі МОЗ України".

15. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Міністра, головного державного санітарного лікаря України Бережнова С.П.

У світі склалася надзвичайна ситуація, пов'язана з можливим виникненням пандемії грипу. Одночасна циркуляція людських типів вірусів грипу (H1N1, H3N2, H2N2) і високопатогенних штамів пташиного грипу (H5N1, H7N3) може призвести до утворення пандемічного варіанта вірусу пташиного грипу H5N1, що є небезпечний для людини.

У процесі розвитку пандемії грипу ВООЗ виділяє три періоди та шість основних фаз готовності до неї.

У перший - міжепідемічний період, що охоплює дві фази, необхідно забезпечити досягнення повної готовності до пандемії грипу на місцевому та загальнодержавному рівні.

Фаза перша. У цей час серед населення не виявляється нових (людини або тварини) підтипів вірусу грипу, але підтип вірусу грипу, який викликав випадки захворювань у людей, може циркулювати у тварин, зокрема птахів. У цьому разі вважається, що ризик захворювання чи інфікування людини низький.

Фаза друга. Нових підтипів вірусу грипу в людей не виявлено, проте підтип цього збудника, що циркулює серед тварин, зокрема птахів, може істотно вплинути на захворюваність людей.

У другий період - загрози виникнення пандемії чи панзоотії, що охоплює три фази, необхідно забезпечити найшвидше виділення нового підтипу вірусу грипу, вивчення властивостей та передачу його зразків або ізолятів до референс-лабораторій ВООЗ (м. Лондон) та Міжнародного епізоотичного бюро (м. Вейбридж, Великобританія), а також раннє виявлення, реєстрацію випадків грипу, зумовленого атиповим штамом збудника, та здійснення заходів щодо запобігання новим випадкам інфікування.

Фаза третя. Виявлено випадок зараження людини новим підтипом вірусу, проте передачі його від однієї особи до іншої не встановлено, хоча це можливо, зокрема під час близьких контактів.

Фаза четверта. Пов'язана з формуванням у певний проміжок часу невеликих (за кількістю інфікованих осіб) груп ризику та обмеженим поширенням вірусу від людини до людини.

Фаза п'ята. Подальше збільшення (за кількістю інфікованих осіб) груп ризику, але вірус ще не повністю набув здатності до поширення (істотний ризик виникнення пандемії).

У третій - пандемічний період необхідно забезпечити зведення до мінімуму її наслідків. На це спрямовується діяльність усіх центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Фаза шоста. Пандемія - інтенсивне поширення грипу та високий рівень захворюваності серед населення України, ряду країн Європейського регіону, світу.

Панзоотія - інтенсивне поширення та високий рівень захворюваності на грип тварин чи птахів на території України, ряду країн Європейського регіону, світу.

Занос високопатогенного вірусу пташиного грипу H5N1 на територію держави, що стався наприкінці 2005 року є підставою проведення посиленого епідеміологічного нагляду відповідно до ускладненої епізоотичної ситуації на конкретній адміністративній території. Обсяг заходів має забезпечити постійний контроль сукупного населення конкретних адміністративних територій щодо факту захворювань людей, летальних завершень, спричинених вірусом грипу H5N1, шляхом реєстрації, епідеміологічного обстеження осередків, аналізу бази даних, прийняття управлінських рішень. Епідемічний нагляд здійснюється на усій території держави медичними закладами системи протиепідемічного захисту - СЕС районного, обласного і державного рівня відповідно до чинних законодавчих актів:

- закону України від 24 лютого 1994 року N 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" із змінами і доповненнями (остання зміна від 2 листопада 2004 року N 2137-IV;

- закону України від 6 квітня 2000 року N 1645-III "Про захист населення від інфекційних хвороб";

- постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1999 року N 696 "Про затвердження Правил санітарної охорони території України".

- наказу Міністерства охорони здоров'я України від 09.02.98 за N 30 "Про заходи щодо профілактики і боротьби з грипом та гострими респіраторними інфекціями в Україні";

- ДСП 9.9.5.035-99 "Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп патогенності";

- Положення про порядок обліку, збереження, поводження, відпуску та пересилки культур бактерій, вірусів, грибів, простіших, мікоплазм, бактерійних токсинів, отрут біологічного походження;

- Організація та проведення первинних заходів при виявлені хворого (трупа) або підозрі на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками та іншими небезпечними інфекційними хворобами неясної етіології (Постанова N 16 від 12.05.2003 р.).

Основними стратегічними завданнями при проведенні епіднагляду є:

- Встановлення факту проникнення вірусу пташиного грипу у популяцію людей шляхом раннього виявлення хворих при посиленому нагляді за випадками захворювань, що відповідають стандартам ВООЗ, постійно протягом року.

- Оцінка поширеності пташиного грипу серед людей шляхом активного і пасивного виявлення уражених із веденням нульової звітності.

- Визначення територій ризику щодо ймовірного ураження населення вірусом пташиного грипу.

- Визначення груп медичного, професійного і поведінкового ризику.

- Визначення чинників ризику інфікування людей високопатогенним вірусом пташиного грипу.

- Вивчення біологічних властивостей вірусу пташиного грипу (патогенність, антигенні й генетичні варіанти, резистентність до чинників довкілля і хіміопрепаратів)

- Оцінка профілактичних і протиепідемічних заходів шляхом співставлення потенційної та реальної ефективності,

- Корекція комплексних планів чи окремих заходів із метою запобігання і обмеження поширення інфекції відповідно до зміни періоду і фази загрози чи початку пандемії, як основного блоку заходів системи охорони здоров'я щодо обмеження кількісних проявів пандемії.

Виявлення підозрілих на пташиний грип випадків захворювань серед людей проводиться медичним персоналом лікувальної мережі, які повідомляють про кожного виявленого хворого до територіальної СЕС негайно телефонограмою і терміновим повідомленням.

Об'єктами нагляду для виявлення випадків проникнення вірусу у популяцію людей мають бути:

- лікувально-профілактичні установи (ЛПУ) усіх рівнів надання медико-профілактичної допомоги населенню, куди можуть звернутися за медичною допомогою хворі на пташиний грип. Дозорними пунктами серед ЛПУ є заклади первинної медичної допомоги (поліклініки, ФАПи, СМ);

- відділення інтенсивної терапії для дорослих і дітей соматичних та інфекційних стаціонарів; патологоанатомічні відділення;

- населенні пункти (сукупне населення), де зареєстрована епізоотія пташиного грипу;

- професійні групи високого ризику інфікування: особи, які працюють на фермах, де виявлена епізоотія; персонал підприємств, де приводиться переробка сировини птахівництва; особовий склад служб і відомств, який приймає участь у ліквідації осередків епізоотій пташиного грипу - МНС, МОЗ, Мінагрополітики, МВД, МО та інші; медичний персонал, який лікує хворих на пташиний грип; персонал патанатомічних відділень;

- особи які приймають участь у захороненні померлих від пташиного грипу; медичний і немедичний персонал, який проводить відбір взірців для лабораторних досліджень (ветеринари, мисливці, лісники, екологи та інші); співробітники лабораторій, де проводяться дослідження із штамами вірусу пташиного грипу H5N1 або матеріалом, підозрілим на інфікування цим збудником;

- дикі птахи, особливо водно-болотного комплексу;

- об'єкти довкілля, особливо відкриті штучні та природні водні резервуари.

Суб'єктом нагляду є особа, яка має клінічні або/і епідеміологічні ознаки, які відповідають стандарту визначення випадку хвороби: хворі при наявності у них гарячки тіла понад 38 град. С, одного чи більше із наступних симптомів: кашлю, ядухи, утрудненого дихання; наявності в анамнезі контакту із птахами або з відомими чи підозрілими випадками захворювання людей на грип H5N1 або подорожі за останні 10 днів до початку хвороби на територій із підтвердженою циркуляцією грипу H5N1 серед домашніх птахів чи/і людей. Обстеженню на пташиний грип підлягають хворі, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, із рентгенологічно підтвердженою пневмонією, гострим дистрес-синдромом або іншими тяжкими респіраторними хворобами, у яких не виставлено альтернативного діагнозу. В анамнезі пацієнтів за 10 днів до захворювання мали місце контакт в межах 1 метра з живими чи загиблими домашніми (кури, качки, індики, гуси) чи дикими птахами; спілкування (на відстані дотику або розмови) з особами, яким діагностовано пташиний грип; спілкування з особами (на відстані дотику або розмови) з особами, у яких виникли тяжкі захворювання респіраторного тракту, що пізніше завершилися летально. Класифікація захворювання на даний момент не проводиться.

Лабораторними критеріями діагностики є:

- виділення вірусу в 9-11-ти денних курячих ембріонах із клінічних взірців від хворого з подальшою ідентифікацією в реакціях гальмування гемаглютинації і/чи імунопреципітації у агарі, і/чи визначенні підтипів вірусу у реакції мікро-нейтралізації з використанням моноспецифічних антисироваток, вивченні патогенності ізолятів шляхом довенного інфікування 4-8 тижневих курчат із обрахунком довенного індексу патогенності (ДІП). Для високо вірулентних штамів ДІП впродовж 8 днів має становити 75% і вище.

- виявлення антитіл до вірусу пташиного грипу у реакції гемаглютинації або гальмування гемаглютинації у першій сироватці крові або 4-разове чи більше наростання титру антитіл у парних сироватках при паралельному їх тестуванні, або негативній першій сироватці гострої фази і позитивній другій фази видужання;

- детекції РНК у зворотно транскрипційній полімеразній ланцюговій реакції із подальшим підтвердженням у референс-лабораторії.

Матеріалом для дослідження може бути кров, сироватка крові, мазки із порожнини носа, мазки із ротоглотки, змиви із порожнини носа, змиви з ротоглотки, харкотиння, лаваж, біоптати легеневої тканини; випорожнення хворого, патологоанатомічний матеріал; проби довкілля (вода, грунт); кров і внутрішні органи птахів чи інших ссавців. Взірці для прямого визначення вірусного антигену методом флюоресценції в клітинах із верхніх дихальних шляхів повинні бути поміщені у холодильник і досліджені впродовж 1-2 годин. Взірці для виділення вірусу мають бути негайно поміщені в контейнери (посудини Дьюара) при температурі - 70 град. С і нижче, якщо вони не можуть бути досліджені впродовж 48-72 годин.

Забір, транспортування клінічного матеріалу до лабораторій проводиться відповідно до ДСП 9.9.5.035-99 "Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп патогенності", "Положення про порядок обліку, збереження, поводження, відпуску та пересилки культур бактерій, вірусів, грибів, простіших, мікоплазм, бактерійних токсинів, отрут біологічного походження". Детальна інформація щодо цього питання для пташиного грипу представлена у Методичних рекомендаціях щодо відбору зразків у людей для лабораторної діагностики пташиного грипу.

При виявленні у взірцях матеріалу високопатогенного вірусу пташиного грипу вводяться заходи у обсязі малого карантину. Персонал, який задіяний в організації та проведені протиепідемічних заходів, повинний працювати з використання індивідуальних засобів захисту: захисний костюм, окуляри-банки, респіратори типу "Пелюсток-200" або хірургічна маска, рукавиці.

Всі категорії з групи професійного ризику мають бути щепленими проти сезонного грипу. Перед початком роботи кожний співробітник здає перший взірець сироватки крові. Впродовж перебування в осередках та 10 днів після того щоденно двічі (зранку і ввечері) проводиться вимірювання температури тіла, медичний огляд і данні фіксуються у персональній карті обліку.

Особам, які проживають на територіях, де спостерігається епізоотія пташиного грипу H5N1, проводиться щеплення проти грипу сезонними вакцинами. Медичне спостереження на період карантину проводиться у тому же обсязі, як і для персоналу спеціалізованих контингентів.

В осередку пташиного грипу проводиться винищення домашніх птахів у радіусі 3 км, зона спостереження - 10 км. На карантинних постах проводиться знезараження транспортних засобів, здійснюється контроль заборони переміщення птахів, продуктів птахівництва.

У разі виявлення хворого, що відповідає стандартам визначення випадку пташиного грипу, госпіталізація проводиться у окрему палату. Якщо це є неможливим, то хворих розміщують у палатах (відстань між ліжками до 1 метру) із використанням фізичних бар'єрів. Персонал працює із використанням засобів індивідуального захисту, як передбачено для респіраторних інфекцій 2-ї групи патогенності, кількість осіб як лікарів, так і допоміжного персоналу має бути обмеженою. Усі вони перед початком роботи з такими хворими мають пройти інструктаж із техніки безпеки, здати взірець сироватки крові; упродовж роботи і 10 днів після того - двічі на день вимір температури тіла, обліку стану здоров'я, що повинно документально фіксуватись.

1. Первинне визначення випадку захворювання на пташиний грип:

Клінічна оцінка:

- раптовий підйом температури тіла більше 38 град. С;

- біль в горлі;

- кашель;

- утруднене дихання;

- біль у м'язах.

Епідеміологічна оцінка (проводиться за останні 10 днів):

- контакт з хворими чи мертвими птахами (контакт з пір'ям птиці, її екскрементами, речами, які забруднені екскрементами птиці, обробка забитої чи мертвої птиці, знаходження у закритому приміщенні більше 1 години, в якому знаходиться хвора чи мертва птиця);

- контакт з хворою птицею, у якої встановлений діагноз грипу H5N1 чи з птицею , у якої підозрюють грип H5N1 чи з екскрементами цієї птиці;

- тісний контакт з хворим на грип H5N1;

- персонал медичних чи ветеринарних закладів, який має контакт з інфікованим чи забрудненим матеріалом.

Класифікація випадків.

Вірогідний випадок: випадок, який підпадає під клінічне визначення, але при відсутності утрудненого дихання і при наявності епідеміологічного ризику.

Випадок з високим ступенем вірогідності: випадок, який підпадає під клінічне визначення з симптомами утрудненого дихання і при наявності епідеміологічного ризику.

Підтверджений випадок: любий вірогідний випадок чи випадок з високим ступенем вірогідності, які підтверджені за допомогою лабораторних методів.

2. Оцінка випадку.

А) наявність епідеміологічного ризику при відсутності клінічних симптомів захворювання:

- особи не підпадають під класифікацію випадків;

- у них з'ясовують наявність індивідуальних засобів захисту під час контакту мали ці особи.

Якщо під час контакту були застосовані індивідуальні засоби захисту, то за цими особами встановлюються амбулаторне спостереження протягом 7 днів після контакту з щоденною дворазовою термометрією, заповнюють форму нагляду, епідеміологічного ризику, реєструють її, призначають спеціалістів для спостереження, забирають кров для серологічного моніторингу. При появі клінічних симптомів захворювання хворого госпіталізують в інфекційну лікарню.

Якщо під час контакту не були застосовані індивідуальні засоби захисту, то призначається курс хіміопрофілактики грипу та амбулаторне спостереження протягом 7 днів після контакту з щоденною дворазовою термометрією, заповнюють форму нагляду, епідеміологічного ризику, реєструють її, призначають спеціалістів для спостереження, забирають кров через 14-21 день від моменту контакту для серологічного моніторингу. В разі появи клінічних симптомів захворювання хворого госпіталізують в інфекційну лікарню, в якій є відділення інтенсивної терапії.

Б) наявність епідеміологічного ризику і клінічних симптомів захворювання:

- випадок розцінюється як вірогідний. Нагляд за хворим здійснюють в умовах стаціонару, беруть матеріал для лабораторного обстеження, починають лікування, оформлення повідомлення.

- при появі у хворого симптомів утрудненого дихання випадок розцінюється як випадок з високим ступенем вірогідності.

В) відсутність епідеміологічного ризику і наявність клінічних симптомів захворювання:

- захворювання диференціюють з сезонним грипом та іншими ГРВІ. У хворого забирають матеріал для лабораторного дослідження на грип та інші ГРВІ, при необхідності госпіталізують.

Г) відсутність епідеміологічного ризику і відсутність клінічних симптомів захворювання: для цих випадків засоби лікування і профілактики не застосовують.

3. Протокол моніторингу випадку.

А) Пацієнта госпіталізують в окрему палату (бокс). У випадку госпіталізації декількох пацієнтів з однаковими симптомами захворювання в одну палату їх ліжка повинні бути розташовані одне від одного не менше ніж на 1 метр з перегородками між ними.

Б) В приміщенні, де знаходиться хворий постійно проводиться поточна і заключна дезінфекція.

В) Персонал, який надає допомогу хворим, повинен мати на собі захисну маску (хірургічну) або респіратор, окуляри, гумові рукавички, гумові чоботи чи целофанові бахіли. Весь інший персонал медичної установи, в якій знаходяться хворі, повинен постійно носити маски.

В) Перед виходом з палати медичні працівники обов'язково знімається захисний одяг у предбокснику:

- знімають рукавички;

- знімають захисний одяг;

- знімають чоботи чи бахіли;

- миють з милом руки і дезінфікують;

- знімають окуляри;

- знімають маску;

- знову миють руки з милом і дезінфікують.

Замість миття рук водою з милом можуть бути використані дезінфікуючі засоби, що містять спирт не менше 60%.

Г) Персонал, який надає допомогу хворим, обов'язково проходить лабораторне серологічне обстеження на початку роботи в осередку та у разі виникнення симптомів захворювання.

Д) Персонал, який надає допомогу хворим, обов'язково проводить собі термометрію двічі на день, проходить щоденний медичний огляд із використанням анкет для реєстрації симптомів захворювання і обліку дотримання правил роботи в осередку.

Е) Персонал, який працював у осередку інфекції, після її закінчення знаходиться під медичним наглядом ще 7 днів використанням анкет для реєстрації симптомів захворювання.

Ж) У разі високої імовірності інфікування персоналу проводиться хіміопрофілактика грипу.

З) у разі появи симптомів захворювання у персоналу проводиться госпіталізація у інфекційне відділення.

І) Кількість медичних працівників, які мають безпосередній контакт з хворими, повинен бути максимально обмежений.

4. Протокол виписки пацієнтів із стаціонару.

Після покращення стану пацієнта і мінімум 10 днів нагляду за ним хворий може бути виписаний із стаціонару.

Серологічного лабораторного обстеження хворого перед випискою із стаціонару не треба.

Вся постільна білизна хворого, особисті речі повинні бути продезінфіковані.

Документація з діагностики, клініки, лікування та профілактики грипу H5N1 у людини оформлюється відповідно до форм 1-5 (додається):

А) Форма 1. "Інформаційна форма про випадок пташиного грипу у людини".

Б) Форма 2. "Щоденна інформація про можливі випадки захворювання і випадки високого ступеня ймовірності".

В) Форма 3. "Щоденна інформаційна таблиця про випадки епідеміологічного ризику".

Г) Форма 4. "Періодична інформаційна таблиця про випадки захворювання людини на пташиний грип ".

Д) Форма 5. "Клінічна оцінка випадків".

Клінічна картина захворювання у людини.

Інкубаційний період складає від 2 до 7 днів (в середньому 2-4 дні), інколи він може подовжуватися до 17 днів. Захворювання починається гостро з підвищення температури тіла до 38-41 град. С, ознобу, міальгії. Можливі болі в горлі, ринорея, болі в животі, грудях, кровотечі з носа, ясен. Більше ніж у половини хворих має місце блювота, водяниста діарея без патологічних домішок. Респіраторні симптоми можуть зустрічатися не у всіх хворих.

На 4-13 день хвороби характерно ураження нижніх дихальних шляхів з розвитком первинної вірусної пневмонії. Кашель вологий, в харкотинні нерідко зустрічаються домішки крові. Аускультативно дихання жорстке, хрипи. На рентгенограмі грудної клітини знаходять спочатку неспецифічні зміни - дифузні, мультифокальні окремі інфільтрати, які здатні швидко зливатися і розповсюджуватися. В подальшому захворювання супроводжується розвитком дихальної недостатності, гострого дистрес-синдрому, поліорганної недостатності.

В процесі захворювання можуть уражатися печінка, нирки, більше ніж у 30% хворих виникають гостра ниркова недостатність. При біохімічному дослідженні крови визначається підвищення рівня трансаміназ крові, креатинінемія. Захворювання може перебігати у вигляді гострого енцефаліту з порушенням свідомості, судомами, що частіше буває у дітей раннього віку.

В периферичній крові хворих визначається:

Летальність досягає 50%-80%. Частіше летальний наслідок відмічається на 2 тижні захворювання.

Діагностика.

Первинна діагностика, особливо, при виникненні перших випадків грипу А (H5N1) утруднена. Первинний діагноз може бути встановлений на основі клінічних даних та епідеміологічного анамнезу:

1. Висока лихоманка у сполученні з утрудненим диханням та кашлем. Швидке приєднання пневмонії, дихальної недостатності.

2. Водяниста діарея, блювота.

3. Геморагічний синдром.

4. Відсутність висипу на шкірі.

5. Наявність повідомлень про спалах грипу (H5N1) в регіоні, в якому проживає хворий серед тварин, птахів, чи у випадках масової загибелі птахів.

6. Контакт з хворим, у якого підтверджено інфікування вірусом грипу (H5N1) за 7 днів до появи перших клінічних симптомів.

7. Контакт з хворим на гостре респіраторне захворювання нез'ясованої етіології, яке закінчилося летально за 7 днів до появи перших клінічних симптомів захворювання.

8. Відомості про виїзд хворого у країну чи територію, де є повідомлення про спалах грипу (H5N1) в популяції тварин, особливо свійських тварин.

9. Врахування професійного ризику хворого.

Заключний діагноз може бути встановлений після лабораторного підтвердження імунологічними (ІФА на H5 - антиген з використанням H5 моноклональних антитіл чи визначення специфічних H5 антитіл в парних виворотках хворого), молекулярно-генетичними методами (ПЛР на H5) методами чи у випадках виділення вірусу (позитивна вірусна культура на H5).

Лікування.

Лікування хворих проводиться у стаціонарі. Хворі можуть бути виписані із стаціонару не раніше 7 днів після нормалізації температури тіла.

Специфічна терапія проводиться противірусними препаратами. ВООЗ в першу чергу рекомендує інгібітори нейромінідази у зв'язку з їх широким спектром дії:

Озельтамівір (Таміфлу) - дорослим 75 мг 2 рази на день впродовж 5 днів. Препарат призначений в перші дні захворювання дає виражений ефект. Діти до 15 кг - 30 мг 2 рази на день, від 15 до 23 кг - 45 мг 2 рази на день, від 23 до 40 кг - 60 мг 2 рази на день. Для дітей препарат випускається у вигляді порошку для приготування сиропу. Озельтамівір не призначають дітям молодше 1 року. Відповідно до рекомендацій ВООЗ лікування може тривати до 10 днів.

20-30% штамів вірусу грипу H5N1 чутливі до препарату Арбідол, тому його можна застосовувати дітям після 2 років при відсутності Озельтамівіру (Таміфлу):

Арбідол - діти від 2 до 6 років - 0,05 г 3 рази на день протягом 5 днів, а потім 0,05 г 1 раз на тиждень протягом 3 тижнів. Діти від 6 до 12 років - 0,1 г 3 рази на день протягом 5 днів, а потім 0,1 г 1 раз на тиждень протягом 3 тижнів. Діти від 12 років і дорослі - 0,2 г 3 рази на день протягом 5 днів, а потім 0,2 г 1 раз на тиждень протягом 3 тижнів.

Показано застосування симптоматичних засобів:

- при гіпертермії парацетамол, ібупрофен. Анальгін та препарати ацетилсаліцилової кислоти категорично протипоказані для лікування пташиного грипу.

- антибіотики призначаються при підозрі на приєднання бактеріальної інфекції;

- кортикостероїди проявляють клінічну ефективність при тяжких формах вірусної пневмонії;

- хворим з гострим респіраторним дистрес-синдромом, поліорганною недостатністю допомога надається у відділеннях інтенсивної терапії.

Профілактика.

ВООЗ рекомендує цільову імунопрофілактику сезонною вакциною проти грипу у тих регіонах, де зареєстровані спалахи грипу (H5N1) серед свійських птахів з метою зниження вірогідності мікст-інфікування вірусами пташиного та людського грипу.

До груп ризику, яким рекомендована обов'язкова вакцинація проти грипу належать:

1. Всі особи, які вірогідно контактували зі свійськими птахами чи птахофабриками, які підозрюються у зараженні грипом (H5N1).

2. Працівники охорони здоров'я, яка доглядають за хворими з можливими чи підтвердженими випадками грипу (H5N1).

Також вакцинопрофілактика грипу показана людям із груп ризику по виникненню ускладнень грипу, дітям, які знаходяться у дитячих колективах.

У разі реєстрації епізоотичних ускладнень на весні, особам, які відносяться до груп ризику та пройшли сезонну вакцинопрофілактику, рекомендується проведення профілактики пташиного грипу імуномодулюючими препаратами.

Хіміопрофілактика.

Хіміопрофілактика пташиного грипу здійснюється шляхом застосування противірусних препаратів (озельтамівір, арбідол). Хіміопрофілактика найбільш ефективна у групах ризику: серед контактних осіб у вогнищах інфекції, медичного персоналу, що працює з хворими на грип H5N1, робітників птахоферм, вірусологічних лабораторій, що працюють з вірусом H5N1.

1. Інформація про пацієнта

2. Які симптоми мають місце?

3. Протягом останніх 7 днів

4. Епідеміологічний анамнез