Ухвала Конституційного Суду України про відмову у задоволенні клопотання 50 народних депутатів України про розяснення Рішення Конституційного Суду України від 3 липня 2003 року

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий, суддя-доповідач,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Станік Сюзанни Романівни,

Тихого Володимира Павловича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув клопотання 50 народних депутатів України про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 3 липня 2003 року N 13-рп/2003 (справа про строки оскарження порушень під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування)

Заслухавши суддю-доповідача Селівона М.Ф. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:

1. До Конституційного Суду України звернулося 50 народних депутатів України з клопотанням про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 3 липня 2003 року N 13-рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина Діяка Івана Васильовича та конституційним поданням 49 народних депутатів України про офіційне тлумачення положення частини шостої статті 29 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі - Рішення).

Зазначеним положенням цього Закону (далі - Закон про вибори) встановлюються строки оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій та їх членів. Так, поряд із визначенням загального семиденного строку подання скарги з дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, щодо окремих порушень передбачаються інші строки оскарження, зокрема стосовно тих, які мали місце під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування у роботі: дільничної виборчої комісії - два дні, окружної виборчої комісії - п'ять днів після дня виборів (четверте речення частини шостої згаданої статті). Скарги, подані після закінчення строку оскарження, залишаються без розгляду (частина одинадцята тієї ж статті).

Рішенням Конституційного Суду України положення четвертого речення частини шостої статті 29 Закону про вибори визнано таким, що не відповідає Конституції України, в частині, що унеможливлює оскарження вчинених по закінченні двох та п'яти днів після дня виборів порушень у роботі відповідно дільничної або окружної виборчої комісії під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування.

У своєму клопотанні 50 народних депутатів України просять, зокрема, дати відповідь на запитання, чи необхідно розуміти Рішення "як визначення, що у випадку, коли порушення в роботі дільничної та окружної виборчих комісій мали місце під час підрахунку голосів і встановлення результатів виборів, застосовується семиденний строк подання скарги з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності?" Крім того, автори клопотання вважають, що в Рішенні є неточності, які потребують виправлення.

2. Згідно з положеннями пункту 3 57 Регламенту Конституційного Суду України рішення Конституційного Суду України може бути роз'яснено за клопотанням однієї із сторін конституційного провадження. Конституційний Суд України вважає, що таке роз'яснення можливе лише в межах змісту відповідного рішення і з тих питань, які остаточно вирішені на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

З Рішення вбачається, що під час розгляду питання про офіційне тлумачення положення четвертого речення статті 29 Закону про вибори Конституційний Суд України виявив невідповідність зазначеного положення приписам статті 40, частин першої, другої статті 55, статті 64 Конституції України і, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України, частиною другою статті 95 та іншими положеннями Закону України "Про Конституційний Суд України", визнав його неконституційним.

Таким чином, положення Закону про вибори, щодо офіційного тлумачення якого відкривалося конституційне провадження у справі, Конституційний Суд України визнав неконституційним. Воно втратило чинність відповідно до частини другої статті 152 Конституції України. Рішення Суду у цій справі сформульовано чітко, роз'яснень не потребує. Встановлення інших строків, які забезпечують можливість оскарження порушень у роботі виборчих комісій, замість тих, що втратили чинність, належить до повноважень Верховної Ради України.

У зверненні народних, депутатів України також йдеться про виправлення неточностей у Рішенні, проте жодної з них не наведено.

3. Вирішуючи питання, порушені у зверненні, треба виходити також з того, що рішення Конституційного Суду України може бути роз'яснено за клопотанням однієї із сторін конституційного провадження.

Однією із сторін конституційного провадження у справі, в якій З липня 2003 року прийнято Рішення, були 49 народних депутатів України. Однак з клопотанням про роз'яснення цього Рішення та виправлення в ньому неточностей до Конституційного Суду України звернулося 50 народних депутатів України, більшість з яких не входила до числа авторів подання, за яким Конституційний Суд України відкривав провадження у справі, і тому вони не мають статусу сторони конституційного провадження.

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення клопотання 50 народних депутатів України немає.

Враховуючи наведене та керуючись параграфом 57 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання 50 народних депутатів України про роз'яснення Рішення Конституційного Суду України від 3 липня 2003 року N 13-рп/2003 (справа про строки оскарження порушень під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування).

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.