Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Токсикологія"

припинення проявів шлунково-кишкових та неврологічних розладів протягом 3-8 діб.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних / інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, від 1 до 2 годин від моменту вживання препарату.

1.2. Період гастро-інтестінальних проявів триває від 1 до 3-4 годин від моменту вживання препарату.

1.3. Період порушень діяльності ЦНС починається через 3-4 години від моменту вживання препарату до 14-16 годин.

1.4. Період виходу починається з 1 доби від моменту вживання препарату і триває до кількох діб.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- тривалість латентного періоду становить не менше 1 години;

- порушення функції шлунково-кишкового тракту (печіння в порожнині рота, стравоходу, болі в шлунку, нудота, блювота, іноді з кров'ю, кривавий пронос);

- тривалість гастро-інтестінального періоду становить від 1 до 3-4 годин;

- порушення функції ЦНС (гостра головна біль, шум у вухах, занепокоєння, порушення зору, ністагм);

- тривалість періоду порушення діяльності ЦНС становить від 3-4 до 14-16 годин;

- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, період гастро-інтестінальних проявів та період порушення діяльності ЦНС).

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- подовження часу кровотечі крові;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- агранулоцитоз;

- еритроцитурія в ЗАС;

- підвищення рівню сечовини, креатиніну та кетонових тіл у БАК;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- порушення кислотно-лужного та газового стану крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих у періоді гастро-інтестінальних проявів та порушенні діяльності ЦНС:

- ввести в шлунок обволікальні препарати (жирові емульсії або антацидні засоби, або ін.);

- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

- препарати гемостатичної дії;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретика в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- методи еферентної терапії - гемосорбція.

5. Критерії ефективності: припинення проявів шлунково-кишкових та неврологічних розладів протягом 3-8 діб.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, від 1 до 2 годин від моменту вживання препарату.

1.2. Період гастро-інтестінальних проявів триває від 1 до 12-24 годин від моменту вживання препарату.

1.3. Період виходу починається з 1 доби від моменту вживання препарату і триває до кількох діб.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- тривалість латентного періоду становить не менше 1 години;

- порушення функції шлунково-кишкового тракту (печіння в порожнині рота, стравоходу, болі в шлунку, нудота, блювота, іноді з кров'ю, кривавий пронос);

- тривалість гастро-інтестінального періоду становить від 1 до 12-24 годин;

- послідовність виникнення клінічних симптомів і синдромів захворювання (латентний період, період гастро-інтестінальних проявів).

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- підвищення рівню гематокриту в ЗАК;

- подовження часу кровотечі крові;

- вільний гемоглобін в крові;

- гемолітична анемія;

- еритроцитація в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну у БАК;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- порушення кислотно-лужного та газового стану крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих у періоді гастро-інтестінальних проявів:

- ввести в шлунок обволікальні препарати (жирові емульсії або антацидні засоби, або ін. в дозі 2-3 мл/кг маси тіла);

- розчин аскорбінової кислоти 5% в дозі 50-100 мг/кг маси в/в на добу;

- препарати гемостатичної дії;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретика в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- методи еферентної терапії - гемосорбція.

5. Критерії ефективності: припинення проявів шлунково-кишкових розладів протягом 3-8 діб.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Токсикогенний:

- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох хв. до декількох годин;

- період елімінації.

1.2. Соматогенний.

2. Діагностичні критерії:

- контакт постраждалого з речовиною, яка викликала отруєння;

- порушення функцій ВНС.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння

- визначення наявності наркотичної речовини у БАК;

- можливі зміни в ЕКГ.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Антидотна терапія:

- при отруєнні холінолітичними препаратами, антидот - Аміностігмін* 2 мг в/в, при необхідності - повторне введення;

- при отруєнні блокаторами бета-адренергічних рецепторів, антидот Глюкагон (при контролі рівня калію та глюкози крові), Епінефрін 1-4 мг/хв., в/в, титруючи препарат до отримання позитивного клінічного ефекту, бікарбонат натрію 1-2 мЕкв/кг маси тіла;

- при отруєнні стимуляторами бета-2-адренергічних рецепторів, антидот - Пропранолол 0,01-0,02 мг/кг маси тіла, в/в.

5. Критерії ефективності: припинення порушень органних функцій та зниження виразності проявів синдрому токсикозу протягом 5-8 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні періоди захворювання

1.1. Токсикогенний:

- період резорбції, в залежності від властивостей речовини, триває, в середньому, від декількох хв. до декількох годин;

- період елімінації.

1.2. Соматогенний.

2. Діагностичні критерії:

- контакт постраждалого з речовиною, яка викликала отруєння;

- порушення функцій ССС.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння

- визначення наявності кардіотропної речовини у БАК;

- можливі зміни в ЕКГ;

- можливі зміни електролітного балансу у БАК.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток З):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Антидотна терапія:

- при отруєнні серцевими глікозидами, антидот - Fab фрагменти (Дигибайнд)*, якщо доза глікозидів невідома, препарат вводять в емпіричній дозі 0,2-0,4 г, в/в болюсно;

- при отруєнні блокаторами кальцієвих каналів, антидот - Кальцію хлорид 10% (у максимальній віковій дозі) або Кальцію глюконат 10% (у максимальній віковій дозі), вводять кожні 5-10 хв. до появи клінічного ефекту; Глюкагон 5-10 мг, в/в болюсно;

- при отруєнні Клофеліном, антидот - Налоксон, вводять в дозі 0,4-2,0 мг, в/в.

5. Критерії ефективності: припинення порушень органних функцій та зниження виразності проявів синдрому токсикозу протягом 5-7 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

Клінічний діагноз: ОТРУЄННЯ ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ

Класифікація протиепілептичних препаратів:

1. Похідні гексагідропіримідина - гексамідин.

2. Похідні барбітурової кислоти - бензонал.

3. Похідні гідантоїна - дифенін, мезантоін, фенідантін.

4. Похідні бензодіазепіна - карбамазепін (тегретол, фінлепсин), клоназепам.

5. Похідні іміда янтарної кислоти - етосуксимід, пуфемід, морфолеп.

6. Похідні вальпроєвої кислоти - депакін (конвулекс).

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, 1-1,5 г від моменту вживання препарату.

1.2. Середнього ступеня ваги - загальна слабість, запаморочення, атаксія, тремор, дизартрія, психічні розлади, нудота, зниження зору, ністагм.

1.3. Важкого ступеня - порушення свідомості упритул до коми, мідріаз, клонікотонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції ЦНС (загальна слабість, запаморочення, психічні розлади, порушення свідомості, атаксія, тремор, дизартрія, мідріаз, зниження зору, ністагм);

- порушення діяльності печінки та нирок (жовтяниця шкірних покривів, збільшення і хворобливість печінки, геморагії на шкірі, носові чи маткові кровотечі, затримка сечі, набряки);

- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 5-7 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

- лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;

- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- знижений лужний баланс крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

4.4. Лікування постраждалих при отруєнні середнього ступеня ваги:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.

4.5. Лікування постравдалих при тяжкому ступеню ваги:

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії у вікових дозах;

- відновлююча терапія.

4.7. Заходи щодо проведення ситуаційної та коригувальної терапії:

- препарати гемостатичної дії;

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.8. Антидотна терапія (не застосовувати при судомній готовності та судомах):

- Бемегрид в/в в дозі 10-500 мг з 10-20 мл. 0,9% NaCl. При необхідності можна повторювати в такій самій дозі.

5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок, припинення геморагічного синдрому протягом 3-10 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період (інтервал часу від моменту потрапляння отрути в організм людини до виникнення перших клінічних симптомів отруєння) триває, в середньому, 1-1,5 г від моменту вживання препарату.

1.2. Середнього ступеня ваги - загальна слабість, запаморочення, атаксія, тремор, дизартрія, психічні розлади, нудота, зниження зору, ністагм.

1.3. Важкого ступеня - порушення свідомості упритул до коми, мідріаз, клонікотонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, затримка сечі.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції ЦНС (загальна слабість, запаморочення, психічні розлади, порушення свідомості, атаксія, тремор, дизартрія, мідріаз, зниження зору, ністагм);

- порушення діяльності печінки та нирок (жовтяниця шкірних покривів, збільшення і хворобливість печінки, геморагії на шкірі, носові чи маткові кровотечі, затримка сечі, набряки);

- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 5-7 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

- лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;

- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- знижений лужний баланс крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

4.2. Лікування постраждалих при отруєнні середнього ступеня ваги:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- коферментні форми вітамінів групи B в/в (у вікових дозах);

- Берлітіон в/в в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.

4.3. Лікування постраждалих при тяжкому ступеню ваги:

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;

- Берлітіон в/в в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.4. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії;

- відновлююча терапія.

4.5. Заходи щодо проведення ситуаційної та коригувальної терапії:

- препарати гемостатичної дії;

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.6. Антидотна терапія (не застосовувати при судомній готовності та судомах):

Бемегрид в/в в дозі 10-500 мг з 10-20 мл 0,9% NaCl. При необхідності можна повторювати в тієї дозі.

5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок, припинення геморагічного синдрому протягом 3-10 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, 0,5-1 г від моменту вживання препарату.

1.2. Середнього ступеня ваги - збудження, запаморочення, підвищення температури тіла, нудота, блювота, атаксія, тремор, гіперплазія ясен, лімфаденопатія.

1.3. Важкого ступеня - порушення свідомості упритул до коми, мідріаз, утруднення дихання, клоніко-тонічні судоми, блідість чи/або жовтяниця шкірних покривів, можливі геморагічної висипки, сверблячка шкіри, затримка сечі.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції ШКТ (гіперплазія ясен, нудота, блювота);

- порушення функції ЦНС (загальна слабість або збудження, запаморочення, психічні розлади, порушення свідомості, атаксія, тремор, мідріаз, гіпертермія, утруднення дихання);

- порушення діяльності печінки та нирок (жовтяниця шкірних покривів, збільшення і хворобливість печінки, геморагії на шкірі, сверблячка шкіри, затримка сечі, набряки);

- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 5-7 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

- лейкопенія, лімфоцитоз в ЗАК;

- тромбоцитопенія в ЗАК;

- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;

- підвищення рівню АЛТ, АСТ, білірубіну, лужних фосфатаз у БАК;

- зниження рівню протромбінового індексу у коагулограмі;

- порушення рівню електролітів (K, Na, Ca, Cl) у БАК;

- знижений лужний баланс крові.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- препарати гемостатичної дії;

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих при отруєнні середнього ступеня ваги:

- оксигенотерапія з подачею 100% кисню;

- коферментні форми вітамінів групи В в/в (у вікових дозах);

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.

4.5. Лікування постраждалих при тяжкому ступеню ваги:

- при глибокій комі - інтубація трахеї та проведення ШВЛ;

- при глибокій комі - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- інфузійна терапія з метою корекції порушень водно-елетролітного складу крові та парентерального харчування за схемою гіпераліментації (у вікових дозах);

- при низькому артеріальному тиску - інфузія плазмозамісних розчинів (Рефортан або Реосорбілакт, або ін.) в дозі 4-8 мл/кг/год., при необхідності - розчин Норадреналіну в дозі 0,5-5,0 мг/кг/хв.;

- Ліпоєва кислота або Берлітіон в/в або в/м в дозі 15-30 мг/кг маси тіла на добу;

- Препарати гепатопротекторної дії (у віковій дозі);

- Лактулоза (у віковій дозі);

- глюкокортикоїдна терапія (переважно Гідрокортизон) у дозах в залежності від ступеня тяжкості перебігу печінкової недостатності: за рівнем АЛТ в крові менше 2 ммоль/л - 5 мг/кг на добу; від 2 до 10 ммоль/л - 10 мг/кг на добу; більше 10 ммоль/л - 15-20 мг/кг на добу;

- при затримці діурезу - обмеження об'єму інфузійної терапії, призначення салуретиків в/в або в/м у дозах 2-5 мг/кг маси тіла;

- Вітамін E (у віковій дозі);

- інгібітори протеолізу: Контрикал в дозі 1 тис. од./кг на добу;

- методи еферентної терапії: гемосорбція, обмінний плазмаферез, діалізне лікування за показаннями.

4.6. Лікування постраждалих у періоді виходу:

- препарати гепатопротекторної дії;

- відновлююча терапія.

5. Критерії ефективності: зниження неврологічних порушень, порушень діяльності печінки та нирок, припинення геморагічного синдрому протягом 3-10 днів лікування.

6. Умови надання медико-санітарної допомоги:

6.1. На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3).

6.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія.

6.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості):

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2);

- загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3);

- введення антидотів;

- профільність відділення - анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.

1. Клінічні прояви отруєння

1.1. Латентний період триває, в середньому, 0,5-1 годину від моменту вживання препарату.

1.2. Середнього ступеня ваги - сонливість, дезорієнтація, збудження, запаморочення, головна біль, гіперрефлексія, порушення зору, дизартрія, сухість у роті (у дітей грудного віку - посилене слиновиділення), нудота, блювота, посилена бронхіальна секреція, тахікардія, артеріальна гіпотензія іноді гіпертензія, знижений діурез.

1.3. Важкого ступеня - галюцинації, атаксія, порушення свідомості, коматозний стан, мідріаз, гіпорефлексія, клоніко-тонічні судоми, гіпотермія, утруднення дихання, набряк легень, зупинка серця, затримка сечі, периферійні набряки.

2. Діагностичні критерії:

- токсикологічна ситуація (контакт потерпілого з медикаментозними засобами);

- токсикологічний анамнез (зловживання медикаментозними препаратами або попередні випадки лікарських отруєнь);

- порушення функції ШКТ (посилене або знижене слиновиділення, нудота, блювота);

- порушення функції ЦНС (загальна слабість або збудження, запаморочення, психічні розлади, порушення свідомості, атаксія, мідріаз, клоніко-тонічні судоми, гіпотермія, утруднення дихання);

- порушення функції серцево-судинної системи (тахікардія, артеріальна гіпотензія або гіпертензія, набряк легень, зупинка серця);

- порушення діяльності нирок (затримка сечі, набряки);

- тривалість клінічних симптомів отруєння від декількох годин до 5-7 діб після прийому токсичної дози лікарського препарату.

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

- зниження рівня еритроцитів в ЗАК;

- протеїнурія та циліндрурія в ЗАС;

- підвищення рівня креатінфосфокінази у БАК;

- підвищений рівень глюкози крові;

- гіпонатріємія у БАК;

- знижений лужний баланс крові - метаболічний ацидоз;

- порушення провідності з розширенням комплексу QRS.

4. Лікування:

4.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1).

4.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров'яне русло з ШКТ (додаток 2).

4.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3):

- підвищення лужного балансу плазми крові.

4.4. Лікування постраждалих при отруєнні середньої ваги тяжкості: