Положення про міжбанківські розрахунки в Україні

5.9. У разі ліквідації банку забезпечувати повноцінну роботу згідно з діючою технологією до моменту закриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку.

5.10. У разі припинення дії цього договору виконувати передбачені процедури передачі (повернення) до Національного банку засобів захисту електронних розрахункових документів та документації з питань захисту електронних банківських документів.

5.11. Забезпечувати наявність потрібних технічних та програмних засобів ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

5.12. Узгоджувати план дій з ВИКОНАВЦЕМ щодо усунення екстремальних та непередбачених ситуацій.

5.13. Щоденно формувати на гнучких магнітних дискетах (далі - ГМД) та надійно зберігати шифрований архів електронних розрахункових документів за допомогою апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту.

6. ВИКОНАВЕЦЬ тимчасово припиняє роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

7. ВИКОНАВЕЦЬ припиняє роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.4 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

8. У разі втрати, пошкодження чи викривлення інформації винна у цьому сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки, пов'язані з цим. Відповідальність встановлюється на підставі підтверджень про прийняття та передачу розрахункових документів.

9. У разі завдання шкоди функціонуванню СЕП або обчислювальним системам її учасників, якщо встановлено вину ЗАМОВНИКА, він відшкодовує ВИКОНАВЦЮ і учасникам СЕП заподіяні збитки, пов'язані з цим.

10. У разі завдання шкоди функціонуванню обчислювальних систем ЗАМОВНИКА, якщо встановлено вину ВИКОНАВЦЯ, він відшкодовує ЗАМОВНИКУ фактичні збитки, пов'язані з цим.

11. У разі втрати або передачі закріплених за ЗАМОВНИКОМ програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які використовуються в СЕП, третім особам, установам або організаціям він відшкодовує ВИКОНАВЦЮ фактичні збитки, пов'язані з цим, а також платить штраф у розмірі до 50 відсотків від суми оплати за надані послуги.

12. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

У разі припинення роботи ЗАМОВНИКА в СЕП в системі мультивалютності, яке продовжується більше місяця, пеня не нараховується.

13. ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ згідно з тарифами, які діють на момент оплати: абонентську плату за роботу в СЕП в системі мультивалютності; плату за обслуговування технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку в одній валюті; плату за кожний документ.

14. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до 3 числа наступного місяця надсилає ЗАМОВНИКУ для оплати розрахунок за виконані роботи. ЗАМОВНИК має здійснити оплату не пізніше 3-х робочих днів після отримання розрахунку за виконані роботи.

15. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (іменується в подальшому "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання забов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків.

Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.

Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна з сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна з сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

16. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

17. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

18. Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

19. Юридична адреса та банківські реквізити ВИКОНАВЦЯ:

20. Юридична адреса та банківські реквізити ЗАМОВНИКА:

21. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

22. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

Крім передбачених цим договором умов, сторони при укладанні договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.

Порядок регламентує послідовність дій АРМ-1 Центральної розрахункової палати та АРМ-2 регіональної розрахункової палати у разі виключення комерційного банку (далі - банку) з учасників СЕП і закриття його технічного кореспондентського рахунку.

Супроводження "Довідника банків-учасників СЕП" (файл S_UCH.DBF) здійснюється тільки засобами АРМ-1 Центральної розрахункової палати.

У разі прийняття Правлінням Національного банку України рішення про ліквідацію банку Urxx (де r - ідентифікатор РРП, в якій відкритий технічний кореспондентський рахунок банку Urxx) регіональним управлінням Національного банку проводяться дії у такому порядку.

День 1.

1.1. Регіональне управління Національного банку, в якому відкрито кореспондентський рахунок для банку Urхх, в день отримання повідомлення про прийняття Правлінням Національного банку України рішення про ліквідацію цього банку не пізніше 15:00 години надсилає повідомлення в ЦРП про виключення банку із СЕП з посиланням на дату і номер постанови Правління Національного банку України та письмово повідомляє про це керівництво банку Urxx і зобов'язує його забезпечити повноцінну роботу банку в СЕП на період виключення.

День 2.

2.1. У РРП (UrHP - код РРП) адміністратор АРМ-2 до виконання операції "Відкрити новий день" виконує блокування банку Urxx в частині здійснення ним активних операцій.

2.2. Після виконання пункту "Початок дня" адміністратор АРМ-2 включає в командний файл приймання електронної пошти _INPMAIL.BAT - команду вилучення із вхідного каталогу АРМ-2 файлу $ZUrxx (протокольний звіт) від банку, що виключається.

2.3. У ЦРП адміністратор АРМ-1 формує файл $U (зміни списку учасників СЕП), в якому має бути вказана операція виключення банку Urxx із списку учасників СЕП.

День 3.

3.1. У РРП UrHP адміністратор АРМ-2 до виконання операції "Відкрити новий день" засобами АРМ-2 включає банк Urxx у свій "Довідник банків-учасників СЕП" (S_UCH.DBF) з тими ж реквізитами, які були в довіднику S_UCH.DBF у цього банку перед виключенням. Цей довідник відсилається з АРМ-2 на АРМ-3 банку, який виключається.

3.2. Після виконання пункту "Початок дня" адміністратор АРМ-2 перевіряє присутність цього банку в довіднику адресатів даної РРП (файл S_REG.DBF) і знову блокує початкові операції від цього банку.

3.3. Після виконання пункту "Початок дня" адміністратор АРМ-2 включає в командний файл приймання електронної пошти _INPMAIL.BAT - команду вилучення із вхідного каталогу АРМ-2 файлу $ZUrxx (протокольний звіт) від банку, що виключається.

3.4. Перед виконанням пункту "Кінець дня" адміністратор АРМ-2 повинен впевнитись у тому, що всі файли платежів $B на даний банк сквитовані. У тому разі, коли є несквитовані файли $BUrxx:

- провести вручну квитовку кожного із цих файлів;

- перенести кожний із них в закриптографованому і відкритому вигляді на зовнішні магнітні носії;

- скласти акт про перелік сквитованих вручну файлів з вказанням сум (за дебетом чи кредитом) і кількості документів за кожним файлом;

- передати дані файли на магнітних носіях, склавши акт про передачу.

3.5. Після виконання пункту "Кінець дня" адміністратор АРМ-2 повідомляє про повне виконання робіт щодо виключення банку із учасників СЕП адміністратора АРМ-1 та за його дозволом вилучає даний банк із свого довідника банків-учасників СЕП (файла S_UCH.DBF).

День 4.

4.1. До виконання пункту "Початок дня" адміністратор АРМ-2 повинен упевнитись в тому, що в файлі КС (завантаження кореспондентських рахунків) відсутня інформація за виключеним банком, оскільки напередодні в ОДБ ОПЕРУ регіонального управління Національного банку здійснюється перерахування залишку з кореспондентського рахунку цього банку на балансовий рахунок N 3207 "Накопичувальні рахунки".

Особливі випадки:

а) виключення банку (установи), який працює за 3 або 2 моделями обслуговування консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунку, здійснюється в тій РРП, в якій обслуговується консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, за умови виконаня вимог, зазначених у пунктах 2.3, 3.1, 3.5. цього Порядку;

б) виключення установи банку, яка працює за 1 моделлю обслуговування консолідованого субкореспондентського рахунку, виконується за тією ж схемою, що і виключення банку-юридичної особи;

в) виключення головних банків, які працюють за 1, 2 або 3 моделями, може проводитись тільки в одному із випадків:

- одночасно з виключенням усіх його установ;

- одночасно з переведенням усіх його установ на роботу з незалежними кореспондентськими рахунками;

- одночасно з виділенням нового головного банку з числа установ колишнього головного банку, який виключається з СЕП.

Комерційні банки (установи), які працюють у СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок умовно поділяються на такі категорії:

1. Установа комерційного банку:

- не має субкореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку;

- має окремий технічний субкореспондентський рахунок у СЕП;

- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);

- здійснює розрахунки з іншими установами через СЕП.

2. Комерційний банк (установа):

- має консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у регіональному управлінні Національного банку та використовує його спільно з установами категорії 1, які йому підпорядковані;

- має окремий технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у СЕП;

- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);

- керує міжбанківськими розрахунками своїх установ засобами СЕП.

3. Установа комерційного банку:

- не має субкореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку;

- не має окремого технічного субкореспондентського рахунку в СЕП;

- не є прямим абонентом СЕП (не має програмно-технічних засобів СЕП);

- здійснює розрахунки з іншими установами через ВПС головного банку.

4. Комерційний банк (установа):

- має консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у регіональному управлінні Національного банку та використовує його спільно з установами категорії 3, які йому підпорядковані;

- має окремий технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у СЕП;

- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);

- має власну внутрішньобанківську платіжну систему;

- виконує міжбанківські розрахунки між своїми установами через ВПС;

- виконує міжбанківські розрахунки своїх установ з іншими банками через СЕП;

- керує міжбанківськими розрахунками своїх установ засобами ВПС.

Відношення комерційних банків та його установ за категоріями до відповідних моделей таке:

Модель 1: головний банк - категорії2, його установи - категорії 1.

Модель 2: головний банк - категорії 4, його установи - категорії 3.

Модель 3: головний банк - категорії 4, його установи - категорії 3.

Модель 4: головний банк - категорії 2, його установи - категорії 1.

Модель 5: головний банк - категорії 2, регіональні управління головного банку відносно головного банку є установами категорії 1, відносно підпорядкованих їм установ - установами категорії 4 (але без наявності субкореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку), установи регіонального управління - категорії 3.

Модель 6: головний банк - категорії 2, регіональні управління головного банку відносно головного банку є установами категорії 1, відносно підпорядкованих їм установ - установами категорії 2 (але без наявності субкореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку), установи регіонального управління - категорії 1.

Модель 7: головний банк - категорії 2, його установи - категорії 1, з додатковим механізмом управління роботою установ за допомогою бізнес-правил.

Функціональні вимоги поширюються на програмні забезпечення комерційних банків (установ) залежно від їх категорії і є додатковими до загальних вимог, які пред'явлені Національним банком до ОДБ і ВПС.

Категорія 1. Програмне забезпечення установи має виконувати ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунку установи та звіряння його нерозривності й коректності за технологічною інформацією, яка надається СЕП.

Додаткові вимоги щодо роботи за 7 моделлю:

- обмін з СЕП пакетами бізнес-правил та супровідною технологічною інформацією;

- ведення бази даних, яка містить діючі бізнес-правила для цієї установи (на підставі отриманих від СЕП пакетів бізнес-правил);

- приймання або відхилення розрахункових транзакцій та/чи інших операцій в ОДБ згідно з діючим на цей час набором бізнес-правил;

- ведення протоколу (архіву) змін у часі бізнес-правил із супровідною технологічною інформацією.

Категорія 2. Програмне забезпечення комерційного банку (установи) має виконувати:

а) ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку головного банку з урахуванням обміну розрахунковими документами із СЕП як головного банку, так і його установ;

б) ведення значень технічних субкореспондентських рахунків установ за технологічною інформацією, яка надається СЕП:

- відображення проведених транзакцій;

- облік внутрішньосистемних оборотів;

в) звіряння нерозривності та коректності значень технічних субкореспондентських рахунків установ і технологічної інформації про роботу установ, яка надається СЕП;

г) управління роботою своїх установ у СЕП за допомогою механізму лімітів.

Додаткові вимоги до програмного забезпечення регіонального управління за умови роботи за 6 моделлю: ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунку регіонального управління замість ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського рахунку головного банку.

Додаткові вимоги до програмного забезпечення головного банку за умови роботи за 7 моделлю:

- обмін з установами пакетами бізнес-правил та супровідною технологічною інформацією через СЕП;

- ведення захищеної бази даних, яка містить сукупність діючих бізнес-правил для установ;

- ведення протоколу (архіву) змін у часі бізнес-правил із супровідною технологічною інформацією.

Категорія 3. Програмне забезпечення установи має виконувати ведення внутрішнього значення субкореспондентського рахунку установи та звіряння його нерозривності та коректності за технологічною інформацією, яка надається ВПС.

Категорія 4. Програмне забезпечення комерційного банку (установи) має виконувати:

а) ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку головного банку з урахуванням обміну розрахунковими документами із СЕП як головного банку, так і його установ;

б) ведення значень субкореспондентських рахунків установ:

- відображення проведених транзакцій;

- облік внутрішньосистемних оборотів;

в) обмін розрахунковими документами між установами, а також між установами та головним банком;

г) безпечний розподіл та обмін ключів криптографічного захисту;

д) прийняття початкових платежів від установ у межах залишку коштів на їх субкореспондентських рахунках; можливий варіант реалізації механізму внутрішньобанківського кредиту (головний банк надає кредит установі) для виконання початкових платежів установою, яка не має відповідних коштів на субкореспондентському рахунку.

Додаткові вимоги до програмного забезпечення регіонального управління за умови роботи за 5 моделлю: ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунку регіонального управління замість ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського рахунку головного банку.

1. Для переходу комерційного банку та його установ на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок потрібно одержати дозвіл Національного банку, за винятком 1 моделі, коли дозвіл надає регіональне управління Національного банку. При цьому порядок надання дозволу регіональним управлінням відповідає порядку надання дозволу Національним банком.

2. Дозвіл комерційному банку (установі) надається на підставі таких документів:

- клопотання про надання дозволу;

- письмової згоди комерційного банку (юридичної особи), якщо клопотання подається від імені його установи;

- положення про порядок здійснення розрахункових операцій установами комерційного банку через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, що має включати описи технологічної моделі, бухгалтерського обліку, системи захисту (за умови роботи ВПС за 2, 3, 5 моделями) та регламент функціонування платіжної системи комерційного банку.

3. Національний банк розглядає подані документи та перевіряє функціональну і технологічну готовність комерційного банку (установи) до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у місячний строк з дня одержання документів.

Після розгляду документів і прийняття рішення про готовність комерційного банку (установи) до роботи через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок Національний банк надає йому на це дозвіл та інформує про це свої регіональні управління та комерційні банки - учасники СЕП .

У разі прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу Національний банк повідомляє про це комерційному банку із зазначенням причин відмови.

4. Враховуючи функціональну і технологічну готовність комерційного банку (установи) до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, Національний банк визначає день його переходу, про що інформує банк.

5. Регіональне управління Національного банку не пізніше визначеного дня переходу укладає договір з комерційним банком (установою) на відкриття консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунку за умови функціональної та технологічної готовності банку і відповідних підрозділів Національного банку.

Одночасно з укладенням договору на відкриття консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунку комерційний банк (установа) повідомляє свої установи про необхідність протягом 3 робочих днів розірвати договори, які були укладені ними з регіональними управліннями Національного банку при відкритті субкореспондентських рахунків.

6. Комерційний банк та його установи не пізніше визначеного дня переходу укладають з регіональними управліннями Національного банку або з Центральною розрахунковою палатою договори про надання інформаційно-розрахункових послуг і послуг електронної пошти в обчислювальній мережі Національного банку у разі відкриття та обслуговування технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків.

7. Субкореспондентські рахунки установ комерційного банку, які були відкриті в регіональних управліннях Національного банку, у разі розірвання договорів закриваються, залишки коштів на них перераховуються на консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок комерційного банку (установи) згідно з технологією переходу.

8. Контроль за станом субкореспондентських рахунків і балансових рахунків N 160 установ комерційного банку в день їх переходу на роботу через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок здійснюють регіональні розрахункові палати Національного банку та Центральна розрахункова палата.

9. Зміни у складі учасників СЕП, що відбуваються у зв'язку з переведенням комерційного банку та його установ на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, здійснюються згідно з п.5.1.2 Положення.

10. При переведенні комерційного банку та його установ на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок установи Національного банку, комерційний банк і його установи керуються оперативними вказівками Національного банку України щодо технології переходу.

11. У разі переведення установи комерційного банку на роботу за 4-7 моделями з використанням програмного забезпечення СЕП між цією установою і регіональним управлінням Національного банку за місцезнаходженням установи укладається договір (додаток N 16), згідно з яким надаються в оренду засоби захисту інформації в СЕП.

1. Класифікація систем розрахунків.

A. За типом:

A1 - брутто системи;

A2 - нетто системи.

В. За режимом виконання розрахункових транзакцій:

В1 - OFF-LINE системи;

В2 - ON-LINE системи;

В3 - системи змішаного типу, в яких транзакції можуть виконуватися як у режимі OFF-LINE, так і в режимі ON-LINE.

С. За системою обслуговування рахунків кореспондентів:

С1 - прямі кореспондентські відносини типу "Лоро-Ностро";

С2 - взаємні кореспондентські відносини;

С3 - обслуговування групи рахунків типу "Лоро" (рахунків інших та/або своїх банківських установ тощо), а також, можливо, деяких рахунків типу "Ностро".

D. За моделлю обслуговування в СЕП:

DA - відсутність рахунку "Ностро" в СЕП;

D0 - простий рахунок "Ностро" в СЕП;

D1 - 1 модель;

D2 - 2 модель;

D3 - 3 модель;

D4 - 4 модель;

D5 - 5 модель;

D6 - 6 модель;

D7 - 7 модель.

2. Загальні вимоги.

При здійсненні міжбанківських розрахунків через власну ВПС комерційні банки (установи) мають дотримуватися таких загальних вимог, які відповідають стандартам СЕП Національного банку:

- реквізити електронних розрахункових документів мають відповідати вимогам Інструкції N 7 Національного банку України "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" та інших нормативних актів;

- електронні розрахункові документи, які передаються з ВПС до СЕП, повинні містити всі реквізити згідно з "Інтерфейс між ОДБ і АРМ-3 системи електронних платежів (СЕП)";

- у разі формування початкових платежів підсистема підготовки електронних розрахункових документів має автоматично заносити ідентифікаційний код клієнта-відправника платежу в електронний розрахунковий документ відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" і постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України";

- електронні документи повинні мати електронний цифровий підпис на всіх етапах їх оброблення;

- оброблення електронних розрахункових документів здійснюється в порядку черговості надходження до системи, якщо інше не обумовлено угодою між учасниками розрахунків;

- автоматичне ведення протоколу (захист цього протоколу від модифікації) найбільш критичних моментів роботи (вхід, формування пакетів розрахункових документів, проводки, відкат тощо); архівація цього протоколу під час закриття робочого дня;

- зберігання архівів електронних розрахункових транзакцій та протоколів роботи протягом трьох років.

При цьому електронні міжбанківські розрахунки вважаються остаточно здійсненими банком платника, який є учасником ВПС, після списання коштів з його рахунку, відкритому у розрахунковій палаті комерційного банку.

Міжбанківські розрахунки за електронними розрахунковими документами, що надійшли до розрахункової палати комерційного банку протягом операційного дня (час якого регламентується режимом роботи банку), здійснюються розрахунковою палатою того ж дня. За документами, що надійшли після операційного дня, наступного дня.

2.1. Вимоги до систем класу А1.

За рахунками типу "Лоро" банків-кореспондентів неприпустимо мати неконтрольований (нелімітований) овердрафт.

2.2. Вимоги до систем класу А2.

Виконання мінімальних стандартів організації та функціонування механізмів взаєморозрахунків (де кількість учасників більше 3):

- механізми взаєморозрахунків мають відповідати чинному законодавству;

- учасники механізму взаєморозрахунків мають чітко уявляти собі вплив конкретного механізму на кожний з фінансових ризиків, що задіяні в процесі розрахунків;

- у системах багатосторонніх взаєморозрахунків мають існувати чітко сформульовані процедури управління кредитними ризиками і ризиками ліквідності, які встановлюють відповідні обов'язки організатора та учасників взаєморозрахунків. Ці процедури мають також забезпечувати створення для всіх сторін як стимулів, так і можливостей керувати кожним з ризиків, яким вони підлягають, та стримувати такі ризики; крім того, в процедурі має бути передбачено встановлення максимального рівня кредитного ризику, який може генеруватися кожним учасником;

- системи багатосторонніх взаєморозрахунків, як мінімум, мають бути здатні забезпечити своєчасне завершення щоденних розрахунків у разі, якщо учасник, що має найбільшу чисту дебеторську позицію, не зможе виконати розрахунок;

- системи багатосторонніх взаєморозрахунків повинні мати об'єктивні та гласні критерії членства, що забезпечують справедливий і відкритий доступ до цих систем;

- усі механізми взаєморозрахунків мають забезпечувати операційну надійність технічних систем та наявність дублюючих потужностей, що здатні задовольнити щоденні потреби в обробленні платежів.

2.3. Вимоги до систем класу B1:

а) мати механізми логічної квитовки на всі пакети, що містять розрахункові транзакції;

б) забезпечувати передачу повідомлень між абонентами у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих (стандартизованих) засобів захисту;

в) мати безпечну систему розподілу та обміну ключів криптографічного захисту;

г) програмні засоби систем, що обслуговують рахунок типу "Ностро", повинні:

- виконувати автоматичне звіряння стану рахунку та проведення усіх розрахункових транзакцій за ним на підставі одержаної виписки;

- вести дзеркальне відображення свого рахунку (з урахуванням проведених розрахункових транзакцій та відокремленням транзакцій, про завершення яких немає інформації);

- відстежувати нерозривність свого рахунку та відповідність його проведеним розрахунковим транзакціям.

2.4. Вимоги до систем класу B2:

- забезпечувати захист за допомогою керованого доступу усіх користувачів до будь-якого окремого файлу або бази даних;

- наявність системи реєстрації усіх користувачів;

- контроль усіх дій та локалізація ресурсів системи.

2.5. Вимоги до систем класу B3.

Поширюються усі вимоги, які пред'явлені до систем B1 та B2.

2.6. Вимоги до систем класу C3.

Забезпечувати однаковим рівнем послуг та сервісу усіх власників рахунків "Лоро".

Програмні засоби, що обслуговують рахунки "Лоро", мають надавати їх власникам технологічну інформацію в обсязі, достатньому для ведення та звіряння значень рахунків, а також результати виконання розрахунків за кожним розрахунковим документом.

2.7. Вимоги до систем класу D2, D3, D5:

- мати процедури та/або механізми, які після збоїв чи інших порушень дають змогу відновити нормальну роботу без ослаблення інформаційної безпеки;

- мати програмний інтерфейс з інформаційно-пошуковою системою СЕП Національного банку;

- фіксувати спроби несанкціонованого доступу до системи розрахунків і негайно інформувати про це службу захисту інформації Національного банку.

1. ВИКОНАВЕЦЬ передає в оренду ЗАМОВНИКУ засоби захисту інформації в СЕП згідно з актом приймання-передачі за умови відкриття технічного субкореспондентського рахунку ЗАМОВНИКУ в іншій РРП.

2. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1. Перевіряти ЗАМОВНИКА з питань користування,зберігання та обліку засобів захисту.

2.2. Припиняти обслуговування ЗАМОВНИКА в разі порушень правил роботи із засобами захисту або передання (навіть тимчасово) зареєстрованих за ЗАМОВНИКОМ засобів захисту третім особам, установам чи організаціям.

3. ЗАМОВНИК має право:

3.1. Користуватися наданими засобами для забезпечення захисту електронних банківських документів у СЕП.

3.2. Одержувати консультації з питань, що пов'язані з експлуатацією та зберіганням засобів захисту.

3.3. Використовувати наданий генератор ключів для генерації ключів електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) для робочих місць програмного забезпечення "Операційний день банку" і у разі необхідності - для захисту електронних банківських документів у локальній мережі ЗАМОВНИКА.

4. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

4.1. Своєчасно надавати ЗАМОВНИКУ засоби захисту інформації з докладною документацією до них; надавати консультації з питань захисту та правил користування засобами захисту.

4.2. Своєчасно інформувати ЗАМОВНИКА про зміни, які планується вносити в систему захисту інформації СЕП.

4.3. Забезпечувати своєчасну заміну інформації про ключову систему згідно з графіком Національного банку України.

4.4. Забезпечувати своєчасну заміну генератора ключів ЕЦП у разі його пошкодження або втрати працездатності (крім випадків, зазначених у п.7).

4.5. Здійснювати технічне обслуговування або заміну апаратури захисту в разі виходу її з ладу, безкоштовний ремонт (крім випадків, зазначених у п.7).

5. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

5.1. Не передавати (навіть тимчасово) зареєстровані за ним програмні та апаратні засоби захисту, які використовуються в СЕП Національного банку, третім особам, установам чи організаціям.

5.2. Дотримуватися технологічної дисципліни роботи з засобами захисту, забезпечувати їх зберігання згідно з наданими інструкціями.

5.3. Не використовувати надані засоби захисту для інших завдань, окрім обумовлених у наявних інструкціях.

5.4. Забезпечувати цілісність пломб та печаток на апаратурі захисту.

5.5. Забезпечувати наявність необхідних технічних засобів для підключення апаратури захисту згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

5.6. Забезпечувати транспортування апаратури захисту до місця її встановлення у ЗАМОВНИКА та до місця її заміни (ремонту) у ВИКОНАВЦЯ.

5.7. У разі припинення чинності цього договору у строк, що не перевищує три доби, виконати передбачені процедури передання (повернення) ВИКОНАВЦЮ засобів захисту інформації та документації до них.

5.8. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

6. ВИКОНАВЕЦЬ несе відповідальність перед ЗАМОВНИКОМ за правильне та своєчасне надання засобів захисту ЗАМОВНИКУ для забезпечення можливості роботи в СЕП Національного банку.

7. ЗАМОВНИК несе відповідальність перед ВИКОНАВЦЕМ і учасниками СЕП за шкоду, заподіяну через втрату (викрадення, загублення та ін.), або заподіяння шкоди наданим в оренду ЗАМОВНИКУ засобам захисту (зовнішнє пошкодження, пов'язане з порушенням технології використання, що спричинило виведення з ладу засобів) у тому разі, якщо встановлено вину ЗАМОВНИКА.

8. ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ фактичні збитки:

- за втрату або пошкодження генератора ключів ЕЦП - 500 грн.;

- за втрату або пошкодження (за умови, що апаратура захисту не підлягає ремонту) - суму в гривнях, еквівалентну відповідній сумі у доларах США, при перерахуванні за офіційним курсом:

електронної картки - $100;

блоку АЗЕГО - $1000;

блоку АЗБД - $1000;

- за пошкодження, при яких апаратура захисту підлягає ремонту - у сумі, що визначить комісія з представників обох сторін, яка розглядатиме причини та обсяг пошкоджень.

9. За порушення пп.5.1 та 5.2 цього договору ВИКОНАВЕЦЬ має право тимчасово припинити обслуговування ЗАМОВНИКА до з'ясування обставин порушення та усунення недоліків, які викликали тимчасове припинення.

10. У разі повторно виявлених порушень режимних умов зберігання та використання засобів захисту ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЕВІ фактичні збитки, пов'язані з цим, а також сплачує штраф у розмірі 2000 грн.

11. За несвоєчасну оплату орендної плати ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

12. ЗАМОВНИК щомісяця до 3 числа наступного місяця сплачує ВИКОНАВЦЕВІ орендну плату згідно з тарифами, які діють на час оплати.

13. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (далі - "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків.

Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.

Якщо ці обставини триватимуть більше як 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і у такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

14. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

15. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

16. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

17. Юридична адреса та банківські реквізити ВИКОНАВЦЯ:

18. Юридична адреса та банківські реквізити ЗАМОВНИКА:

19. Для вирішення усіх питань, пов'язаних із виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

20. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

Крім передбачених цим договором умов, сторони при укладенні договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.