• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Положення про міжбанківські розрахунки в Україні

Національний банк України  | Положення від 21.03.1996 № 65 | Документ не діє
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
П О Л О Ж Е Н Н Я
N 65 від 21.03.96
м.Київ
Затверджено
постановою Правління
Національного банку України
від 21 березня 1996 року
N 65
Реєстр N 357 від 3 квітня
1996 року
( Положення втратило чинність на підставі Постанови Нацбанку N 414 від 08.10.98 )
Положення про міжбанківські розрахунки в Україні
( Із змінами, внесеними Постановами Правління НБУ N 316 від 06.12.96 р., реєстр. N 403 від 11.12.96 р., N 154 від 20.05.97 р., N 429 від 12.12.97 р. ) (Текст документа із змінами на 12.12.97 р. отримано з Нацбанку)( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 472 від 31.12.97 N 4 від 05.01.98 )
1. Загальні положення
1.1. Положення про міжбанківські розрахунки в Україні (далі - Положення) розроблене згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність", чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України (далі - Національний банк).
1.2. Положення визначає загальний регламент щодо організації та форми міжбанківських розрахунків.
Дія цього Положення поширюється на установи Національного банку* та комерційні банки України (далі - банківські установи), які здійснюють міжбанківські розрахунки в Україні.
-------------------------------------------
* До установ Національного банку відносяться: Кримське республіканське, обласні та по м.Києву і Київській області управління Національного банку, Операційне управління Національного банку тощо (далі-регіональні управління Національного банку).
1.3. Активні операції комерційні банки і їх установи здійснюють за умови наявності коштів на кореспондентських чи субкореспондентських рахунках.
1.4. В Положенні вживаються такі терміни та поняття.
Міжбанківські розрахунки - система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їх діяльності.
Електронні міжбанківські розрахунки - розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, передачі, оброблення та захисту інформації.
Система електронних міжбанківських розрахунків (система електронних платежів, далі - СЕП) - комплекс програмно-технічних засобів, призначений для виконання міжбанківських розрахунків між її учасниками.
Кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається комерційному банку - юридичній особі для здійснення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного кореспондентського договору.
Субкореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається установі комерційного банку (філії, відділенню, управлінню тощо), яка не є юридичною особою для здійснення розрахунків на підставі укладеного кореспондентського договору.
Кореспондентські відносини - договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку.
Овердрафт - право банку здійснювати оплату понад залишок коштів на кореспондентському рахунку в межах визначеної договором суми.
Електронна пошта Національного банку (далі - ЕП) - система організаційно-технологічних і програмно-технічних засобів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами.
Електронний розрахунковий документ - банківське повідомлення визначеного формату, яке містить встановлені реквізити і несе інформацію про перерахування коштів, приймає вигляд файлу при передачі електронною поштою та при зберіганні на магнітних носіях.
Службові повідомлення СЕП - технологічна інформація в електронній формі, пов'язана з проведенням електронних платежів (підтвердження отримання електронних розрахункових документів, повідомлення про помилки у електронних розрахункових документах, довідкова інформація тощо).
Програмний комплекс "Операційний день банку" (далі - ОДБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).
Внутрішньобанківська платіжна система (далі - ВПС) - програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком або об'єднанням банків і здійснює платіжний обіг між установами цього банку (об'єднання) та, можливо, іншими банківськими установами поза межами СЕП.
Несанкціонований доступ (далі - НСД) - недозволене використання програмно-технічних засобів СЕП, ОДБ, ВПС або спроба перейняття, нав'язування, підробки та викривлення електронних розрахункових документів або службових повідомлень цих систем.
Регіональна розрахункова палата (далі - РРП) - підрозділ регіонального управління Національного банку, який обслуговує в СЕП банки та їх установи відповідного регіону.
Центральна розрахункова палата (далі - ЦРП) - підрозділ Національного банку, який виконує функції РРП для банків та їх установ по місту Києву та Київській області і організовує функціонування СЕП в цілому.
Технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок в РРП - інформація в електронній формі, яка відображає зміни стану кореспондентського (субкореспондентського) рахунку банку-учасника СЕП в результаті виконання електронних міжбанківських розрахунків.
Мультивалютний режим функціонування СЕП - полягає в відокремлених передачі та зберіганні в СЕП інформації щодо кожної валюти із зберіганням функціонального призначення та технології оброблення такої інформації.
Консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок - об'єднання коштів установ одного банку на його рахунку в Національному банку з метою їх спільного використання в системі електронних платежів (далі - СЕП).
Модель обслуговування консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунку в СЕПО- сукупність механізмів та правил роботи для групи установ комерційного банку, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок.
Розрахункова палата комерційного банку - підрозділ комерційного банку, який обслуговує банк та його установи у власній внутрішньобанківській платіжній системі.
Ліміт технічного субкореспондентського рахунку установи - інформація в електронній формі, що визначає величину мінімально припустимого залишку коштів на технічному субкореспондентському рахунку установи, яка задається головним банком.
Транзакція - інформація в електронній формі про переказ коштів.
Брутто - система розрахунків на валовій основі у разі, якщо кожний розрахунковий документ оброблюється індивідуально і розрахунок проводиться за кожним розрахунковим документом окремо.
Нетто - система розрахунків на чистій основі у разі, якщо за результатами двостороннього чи багатостороннього взаємозаліку групи розрахункових документів відбуваються взаємоузгоджені зміни рахунків учасників як підсумок взаємозаліку.
OFF-LINE - режим розрахунків, при якому формування розрахункового документа, передання його та виконання проводки за рахунком її ініціатора відокремлені один від одного у часі.
ON-LINE - режим розрахунків, при якому ініціація розрахункового документа в системі та проводка за рахунком виконуються одночасно при безпосередньому доступі ініціатора проводки до розрахункової системи.
Бізнес-правила - система завдання логічних та бухгалтерських обмежень на розрахункові операції в СЕП Національного банку і в "Операційний день банку" (далі - ОДБ) банку, а також на інші операції в ОДБ банку.
( Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ N 154 від 20.05.97 р. )
Банківський регіон (далі - регіон) - сукупність банківських установ-учасників СЕП, об'єднаних територіально або за іншою логічною ознакою.
( Пункт 1.4 розділу 1 доповнено згідно з Постановою Нацбанку N 472 від 31.12.97 )
Віртуальний банківський регіон - сукупність установ комерційних банків, що обслуговуються окремим АРМ-2 і є підмножиною усіх установ комерційних банків цього регіону.
( Пункт 1.4 розділу 1 доповнено згідно з Постановою Нацбанку N 472 від 31.12.97 )
Головна установа Національного банку - установа, яка обслуговує рахунки регіональних управлінь Національного банку (ОПЕРУ Національного банку - розрахунки у національній валюті, Головне управління Національного банку - розрахунки в іноземній валюті).
( Пункт 1.4 розділу 1 доповнено згідно з Постановою Нацбанку N 472 від 31.12.97 )
2. Кореспондентські відносини між банківськими установами
2.1. Кореспондентські відносини можуть бути:
- між комерційними банками (установами) і регіональними управліннями Національного банку;
- безпосередньо між комерційними банками.
Кореспондентські відносини встановлюються комерційним банком (установою) з регіональним управлінням Національного банку на підставі укладеного між ними договору про відкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку для проведення міжбанківських розрахунків комерційного банку (установи) з іншими банками.
У разі проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційний банк відкриває кореспондентський рахунок в іншому комерційному банку, який здійснює банківські операції за його дорученням на підставі укладеної між ними кореспондентської угоди.
2.2. Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися:
- через СЕП Національного банку;
- через власну ВПС;
- через прямі кореспондентські відносини між комерційними банками.
2.3. Кореспондентські (субкореспондентські) рахунки відкриваються комерційному банку (установі) згідно з нормативними актами Національного банку, які визначають порядок бухгалтерського обліку в банківських установах.
( Пункт 2.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 від 31.12.97 )
2.4. Одночасно з відкриттям кореспондентського (субкореспондентського) рахунку, комерційному банку (установі) - учаснику СЕП відкривається технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок в РРП, через який безпосередньо забезпечується здійснення міжбанківських розрахунків.
3. Порядок відкриття кореспондентських (субкореспондентських) рахунків комерційним банкам (установам) в регіональних управліннях Національного банку
3.1. Для відкриття кореспондентського рахунку комерційний банк подає регіональному управлінню Національного банку такі документи: копію банківської ліцензії; заяву на відкриття рахунку встановленого зразка; один з примірників належним чином оформленого статуту із зазначенням реєстраційного номера, засвідченого підписом уповноваженої на те особи Національного банку України та відбитком печатки; картку із зразками підписів та відбитком печатки встановленого зразка, засвідчену нотаріально.
3.2. Для відкриття субкореспондентського рахунку установа комерційного банку подає регіональному управлінню Національного банку такі документи: заяву на відкриття рахунку встановленого зразка; копію Положення про філію, затверджену належним чином; картку із зразками підписів та відбитком печатки, встановленого зразка, засвідчену нотаріально.
3.3. Кореспондентський (субкореспондентський) рахунок відкривається на підставі укладеного договору та відповідного напису на заяві про відкриття рахунку керівника або уповноваженої ним особи регіонального управління Національного банку.
3.4. При відкритті кореспондентського (субкореспондентського) рахунку регіональне управління Національного банку зобов'язано повідомити про це податковий орган, на території якого розташований комерційний банк (установа), у триденний строк. Копія повідомлення залишається в справі про відкриття рахунку.
( Пункт 3.4 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 від 31.12.97 )
3.5. Регіональне управління Національного банку, яке відкрило субкореспондентський рахунок установі комерційного банку, зобов'язано не пізніше наступного робочого дня проінформувати про це відповідне регіональне управління Національного банку, де обслуговується комерційний банк цієї установи.
3.6. Юридичною адресою власника кореспондентського (субкореспондентського) рахунку вважається адреса, вказана у картці із зразками підписів та відбитком печатки, причому вона має відповідати адресі, вказаній у статуті (положенні).
Про зміну юридичної адреси власник кореспондентського (субкореспондентського) рахунку зобов'язаний повідомити у тижневий строк у письмовій формі регіональне управління Національного банку, в якому відкритий рахунок. Невиконання цієї вимоги дає право регіональному управлінню Національного банку ставити питання перед комерційним банком (установою) щодо розірвання укладеного між ними договору в порядку встановленому чинним законодавством.
3.7. Картку із зразками підписів та відбитком печатки подають комерційні банки (установи), яким відкриваються кореспондентські (субкореспондентські) рахунки в регіональних управліннях Національного банку.
У картку включаються зразки підписів керівників банку, яким відповідно до чинного законодавства надано право розпорядження кореспондентським (субкореспондентським) рахунком.
Право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим ним особам. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам.
Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, що мають право другого підпису. Право другого підпису не може бути надано особі, якій надано право першого підпису.
У разі заміни чи доповнення хоча б одного підпису в картці подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, що мають право першого та другого підпису.
У разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника чи головного бухгалтера подається нова тимчасова картка тільки із зразками підписів особи, тимчасово виконуючої обов'язки керівника чи головного бухгалтера, засвідчена нотаріально.
У разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також у разі тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником чи головним бухгалтером відповідно, нова картка не складається, а додатково подається картка тільки із зразками підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії та копія відповідного документа (протоколу, наказу та інше), що підтверджує ці повноваження.
Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує.
Картка із зразками підписів та відбитком печатки подається в двох примірниках.
У картці із зразками підписів та відбитком печатки вказується номер кореспондентського (субкореспондентського) рахунку.
Використання печаток, призначених для спеціальних цілей, наприклад, "для пакетів", "для перепусток", не допускається.
У разі тимчасової відсутності печатки у новоствореного комерційного банку (установи), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, відпрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним особа регіонального управління Національного банку на підставі відповідного звернення надає власнику кореспондентського (субкореспондентського) рахунку строк для виготовлення нової печатки.
3.8. У разі переоформлення кореспондентського (субкореспондентського) рахунку у зв'язку з реорганізацією (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділення) подаються такі ж документи, що і при створенні банку.
У разі зміни найменування, що не викликане реорганізацією, подається заява власника кореспондентського (субкореспондентського) рахунку та зміни до установчих документів, оформлені належним чином.
Зазначені документи мають бути подані протягом місяця з дня перейменування.
У разі відкриття рахунку на ім'я ліквідаційної комісії подається рішення про ліквідацію банку і засвідчена нотаріально картка із зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії та з відбитком печатки банку, що ліквідується.
3.9. Кореспондентський рахунок комерційного банку закривається:
- за рішенням Національного банку України про ліквідацію комерційного банку;
- за рішенням арбітражного суду про ліквідацію комерційного банку чи визнання його банкрутом;
- за рішенням загальних зборів акціонерів (засновників) комерційного банку про реорганізацію чи ліквідацію.
Субкореспондентський рахунок установи комерційного банку закривається за рішенням вищого органу управління комерційного банку, який має право створення та ліквідації установи.
Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.
Зміна чи розірвання договору здійснюється за узгодженням сторін, а у разі не досягнення згоди в порядку встановленому чинним законодавством.
Регіональне управління Національного банку повідомляє податковий орган, на території якого розташований комерційний банк (установа), про закриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку у триденний строк.
( Пункт 3.9 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 від 31.12.97 )
4. Контроль за станом кореспондентських (субкореспондентських) рахунків комерційних банків (установ)
4.1. Національний банк здійснює контроль за дотриманням комерційними банками (установами) банківського законодавства та власних нормативних актів, що регламентують порядок здійснення міжбанківських розрахунків.
У разі виявлення порушень Національний банк застосовує санкції згідно зі статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
4.2. Усі операції, виконані протягом операційного дня комерційним банком (установою), мають бути відображені в той же день на його кореспондентському (субкореспондентському) рахунку як у балансі самого банку, так і у балансі регіонального управління Національного банку, де відкритий такий рахунок.
У СЕП виконується адекватне ведення і взаємна звірка стану кореспондентських (субкореспондентських) рахунків в регіональному управлінні Національного банку і стану технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків у відповідній РРП.
5. Система електронних міжбанківських розрахунків (система електронних платежів)
5.1. Учасники розрахунків
Учасниками СЕП можуть бути:
а) на рівні РРП:
- регіональні управління Національного банку;
- комерційні банки та їх установи.
б) на рівні ЦРП:
- РРП;
- управління Національного банку по м.Києву і Київській області;
- операційне управління Національного банку України;
- Головне управління Національного банку України;
- комерційні банки м.Києва і Київської області та їх установи.
( Підпункт "б" пункту 5.1 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 від 31.12.97 )
Учасниками СЕП можуть бути ті комерційні банки та їх установи, які мають кореспондентські (субкореспондентські) рахунки у регіональному управлінні Національного банку, задовольняють технічним і технологічним вимогам роботи у СЕП.
Національний банк регламентує і забезпечує функціонування СЕП шляхом надання усім її учасникам відповідних програмно-технічних комплексів СЕП, захисту інформації та електронного зв'язку.
5.1.1. Порядок реєстрації учасників системи
Після відкриття комерційному банку (установі) кореспондентського (субкореспондентського) рахунку регіональне управління Національного банку надсилає електронною поштою на адресу Національного банку України (департаменту інформатизації) повну інформацію про комерційний банк (установу): поштовий індекс, номер телетайпа, адресу банку, прізвища та телефони керівників, ідентифікаційний код, повну та скорочену назву банку, номер кореспондентського (субкореспондентського) рахунку, за яким обчислюється номер за МФО, визначається адреса в електронній пошті Національного банку. Всі реквізити комерційного банку (установи) заносяться до бази даних "Довідник комерційних банків України".
5.1.2. Зміни у складі учасників системи
У разі відкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку або зміни будь-якого з реквізитів комерційного банку (установи), що зазначені у п.5.1.1 Положення, а також у разі припинення їх діяльності регіональне управління Національного банку надсилає інформацію про комерційний банк (установу) Національному банку України (департаменту інформатизації). В останньому разі окремо зазначається, чи потрібно вилучити банк з Довідника комерційних банків України, чи залишити його з певною позначкою для одержання статистичної звітності протягом якогось часу.
Порядок виключення комерційного банку (установи) з учасників СЕП, у зв'язку з його ліквідацією, викладено в додатку N 12.
Національний банк розсилає електронною поштою офіційні зміни до Довідника комерційних банків України та сам довідник на адресу регіональних управлінь Національного банку, до ЦРП, до локальної мережі Національного банку тощо. Регіональні управління Національного банку повідомляють банки свого регіону про зміни, що внесені до довідника.
Після внесення змін у базу даних "Довідник комерційних банків України" регіональне управління Національного банку надсилає до ЦРП повідомлення на відповідні зміни у базу даних "Довідник банків - учасників СЕП".
5.1.3. Тимчасове припинення участі в СЕП
У разі порушення технології роботи в СЕП та невиконання вимог безпеки щодо захисту банківської інформації в СЕП зазначених у п.5.6 Положення, Національний банк в односторонньому порядку припиняє роботу комерційного банку (установи) шляхом тимчасового припинення активних операцій цього банку в СЕП, або шляхом тимчасового виключення його із списку учасників СЕП.
Національний банк надає дозвіл на відновлення роботи після розслідування, проведеного відповідною службою, та усунення недоліків, які викликали тимчасове припинення. Розслідування проводиться у максимально короткий строк.
5.1.4. Порядок виключення учасників з СЕП
Виключення комерційного банку з СЕП здійснюється Національним банком в порядку, зазначеному у п.5.1.2 Положеня у разі:
ліквідації комерційного банку за рішенням Національного банку України;
визнання комерційного банку банкрутом за рішенням арбітражного суду;
ліквідації комерційного банку за рішенням арбітражного суду;
реорганізації чи ліквідації комерційного банку за рішенням загальних зборів акціонерів (засновників).
Виключення установи комерційного банку з СЕП здійснюється Національним банком за рішенням вищого органу управління комерційного банку, який має право створення та ліквідації установи.
5.2. Компоненти системи
Програмно-технологічна структура СЕП Національного банку включає такі основні компоненти:
1) програмно-технічні комплекси СЕП;
2) електронна пошта Національного банку;
3) засоби захисту інформації.
Програмно-технічні комплекси відповідають трьом рівням програмно-технологічної структури СЕП.
На рівні банків - учасників СЕП програмно-технічний комплекс АРМ-3 забезпечує перевірку коректності пакетів електронних розрахункових документів, підготовлених банком, обмін документами з РРП, передання електронних розрахункових документів від/в ОДБ та захист документів від несанкціонованого втручання. ОДБ банківської установи має забезпечувати коректне формування і захист електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП відповідно до вимог Національного банку.
Рівень РРП обслуговується програмно-технічними комплексами АРМ-2, які виконують захист електронних розрахункових документів від несанкціонованого втручання, обмін електронними розрахунковими документами між РРП і банками - учасниками СЕП, ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банків, передачу результатів розрахунків на кінець банківського дня до ОДБ регіонального управління Національного банку, а також обмін з ЦРП контрольною інформацією.
Рівень ЦРП обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, який виконує захист системи від несанкціонованого втручання, перевірку правильності та узгодженості функціонування РРП, а також надання звітної інформації в цілому за системою.
Компоненти системи надаються учасникам СЕП відповідними РРП, а РРП і ЦРП отримують їх від відповідних структурних підрозділів Національного банку.
З метою підвищення надійності та ефективності роботи СЕП Національний банк може змінювати технологічну структуру системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів. Терміни інформування учасників розрахунків про необхідність внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначаються Національним банком. Заміна програмно-технічних засобів та технології електронних розрахунків відбувається за розпорядженням ЦРП у разі потреби після дослідної експлуатації системи у нових технологічних умовах.
5.3. Перелік бухгалтерських операцій
Функціонування СЕП відбувається згідно з існуючою системою бухгалтерського обліку та звітністю Національного банку.
Рахунки та порядок роботи з ними наведено у "Переліку бухгалтерських операцій, що здійснюються при веденні, обліку та контролюванні міжбанківських розрахунків в установах Національного банку в Україні" (додаток N 8).
( Абзац другий пункту 5.3 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 від 31.12.97 )
5.4. Механізм міжбанківських розрахунків в СЕП
В СЕП здійснюється приймання, передача електронних розрахункових документів, підтверджень про їх отримання (квитовка), ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків учасників СЕП та надання інформації про стан міжбанківських розрахунків.
Оброблення електронних розрахункових документів відбувається в порядку черговості надходження до системи. Переданий і прийнятий до системи електронний розрахунковий документ не підлягає відміні засобами системи.
Єдиним джерелом надходження електронних розрахункових документів в СЕП є ОДБ банківських установ.
Формати електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП, їх структура та технологія обміну інформацією між ОДБ і СЕП регламентуються Національним банком. Електронні розрахункові документи і службові повідомлення СЕП захищаються, передаються та приймаються лише з використанням програмно-апаратних засобів, затверджених і наданих Національним банком.
На початку банківського дня РРП отримують від відповідних регіональних управлінь Національного банку інформацію про стан кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банківських установ і надають цю інформацію власникам рахунків.
Відправлені та отримані електронні розрахункові документи відображуються на технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунках банківських установ у РРП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом дня з періодичністю, що визначається діючою технологією СЕП.
Відповідні засоби в РРП забезпечують максимальне наближення значення технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку до реального.
Початкові платежі від банків приймаються лише в межах поточної суми на технічному кореспондентському (субкореспондентському) рахунку, за винятком випадків, що спеціально обумовлені Національним банком.
Наприкінці дня результати розрахунків за поточний банківський день відображуються на кореспондентських (субкореспондентських) рахунках банків у регіональних управліннях Національного банку.
У банку одержувача електронні розрахункові документи для кожного клієнта оформлюються у вигляді паперового документа під назвою "Реєстр електронних розрахункових документів", який завіряється підписом та штампом банку. Реєстр замінює паперові документи, що підтверджують зарахування коштів на рахунок клієнта і видається як додаток до виписки.
Комерційний банк (установа) зобов'язаний здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів у день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження і незалежно від змісту.
Учасники СЕП, що отримують інформаційні дебетові повідомлення, які стосуються діяльності клієнтів (юридичних осіб), доводять їх до адресата не пізніше наступного робочого дня після їх надходження, у вигляді реєстрів роздрукованих інформаційних дебетових повідомлень або файлів, що відправляються електронною поштою.
Учасники СЕП (комерційні банки та їх установи, РРП), здійснюють розшук платежів через інформаційно-пошукову систему СЕП (далі - ІПС), а у разі необхідності отримання більш детальної інформації запит про розшук платежів здійснюється по ЕП і відповідь заявнику (учаснику СЕП) надається протягом 2-х робочих днів, не враховуючи день отримання запиту. Якщо головний банк працює зі своїми установами з використанням ВПС, то він повинен забезпечити надання інформації для ІПС щодо проходження платежів від СЕП через ВПС до його установ-отримувачів платежів.
Регламент функціонування СЕП (далі - Регламент) визначається документом "Регламент функціонування мережі розрахункових палат України та її взаємодії з банками-учасниками системи електронних платежів (СЕП)" (додаток N 4). Регламент є обов'язковим для усіх учасників СЕП.
5.5. Моделі обслуговування кореспондентського (субкореспондентського) рахунку комерційного банку (установи) в СЕП
Модель 1. Консолідований (спільний) субкореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків установам).
Головний банк визначається з групи установ комерційного банку адміністративного регіону за їх ініціативою, про що інформується відповідне регіональне управління Національного банку в якому відкривається консолідований субкореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.
Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного і ці розрахунки відображаються на окремих технічних субкореспондентських рахунках установ у відповідній РРП.
Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його установ.
Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.
Модель 2. Консолідований субкореспондентський рахунок головного банку (без відкриття технічних субкореспондентських рахунків установам).
Головний банк визначається з групи установ комерційного банку адміністративного регіону за їх ініціативою, про що інформується відповідне регіональне управління Національного банку.
Головний банк повинен мати власну ВПС для обслуговування розрахунків всередині групи.
Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований субкореспондентський рахунок тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність головного банку до роботи через консолідований субкореспондентський рахунок. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.
Установи головного банку мають електронні адреси та номери за МФО, але не мають своїх програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін усієї групи банків електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС головного банку з відображенням на його технічному субкореспондентському рахунку.
Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (без відкриття технічних субкореспондентських рахунків установам).
Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах.
Головний банк повинен мати власну ВПС для обслуговування розрахунків всередині групи.
Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність головного банку до роботи через консолідований кореспондентський рахунок. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.
Установи головного банку мають електронні адреси та номери за МФО, але не мають своїх програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін усієї групи банків електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС головного банку з відображенням на його технічному кореспондентському рахунку.
Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків установам).
Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах.
Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.
Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного і ці розрахунки відображаються на окремих технічних кореспондентському та субкореспондентських рахунках.
Технічні субкореспондентські рахунки установ відкриваються в тій РРП, де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.
Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його установ.
Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.
Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків регіональним управлінням).
Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах, вони мають електронні адреси та номери за МФО.
З групи установ головного банку, що розташована в одному адміністративному регіоні і має власну ВПС для обслуговування розрахунків всередині групи, визначається установа, яка виконує функції регіонального управління. Інші банки групи вважаються установами регіонального управління.
Головний банк може також виконувати функції регіонального управління.
Головний банк та регіональні управління мають програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.
Установи регіонального управління мають номери за МФО і електронні адреси, але не мають своїх програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС регіонального управління.
Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність головного банку до роботи через консолідований кореспондентський рахунок. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.
Регіональним управлінням відкриваються окремі технічні субкореспондентські рахунки в тій РРП, де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку і на кожному з них відображаються розрахунки як регіонального управління так і його установ.
Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його регіональних управлінь.
Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх регіональних управлінь.
Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків регіональним управлінням та його установам).
Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах. Вони мають електронні адреси та номери за МФО, мають технічні субкореспондентські рахунки в тій РРП, де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.
Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.
З групи установ головного банку, що розташована в одному адміністративному регіоні, визначається установа, яка виконує функції регіонального управління. Інші банки групи вважаються установами регіонального управління.
Головний банк може також виконувати функції регіонального управління.
Головний банк, регіональні управління та установи мають програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.
Розрахунки установи відображуються як на її технічному субкореспондентському рахунку, так і на технічному субкореспондентському рахунку її регіонального управління, а також на технічному кореспондентському рахунку головного банку. Розрахунки регіонального управління відображуються на його технічному субкореспондентському рахунку і на технічному кореспондентському рахунку головного банку.
Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його регіональних управлінь, а регіональні управління - технічних субкореспондентських рахунків своїх установ.
Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх регіональних управлінь та їх установ, а регіональні управління - про роботу своїх установ.
Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям установам технічних субкореспондентських рахунків).
Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах.
Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків у Національному банку.
Технічні субкореспондентські рахунки установ відкриваються в тій регіональній розрахунковій палаті (далі - РРП), де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.
Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на окремих технічних кореспондентському та субкореспондентських рахунках.
Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів своїх установ, виконувати початкові платежі від їх імені.
Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.
Характерною рисою 7 моделі є спроможність головного банку динамічно обмежувати повноваження установи щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою бізнес-правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у СЕП.
Функціональні вимоги до програмного забезпечення комерційного банку (установи), призначеного для роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, викладено у додатку N 13.
( Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ N 154 від 20.05.97 р. )
Комерційним банкам (установам), що є самостійними учасниками СЕП і не працюють за вказаними моделями для здійснення міжбанківських розрахунків відкриваються кореспондентські (субкореспондентські) рахунки в регіональних управліннях Національного банку та відповідні технічні рахунки в РРП.
5.6. Безпека електронних міжбанківських розрахунків та захист банківської інформації в СЕП
Захист електронних розрахункових документів в СЕП є невід'ємною частиною програмно-апаратних засобів СЕП та визначається службою захисту електронних банківських документів Національного банку відповідно до "Положення про систему захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України" (додаток N 6).
Виконання вимог щодо захисту банківської інформації є обов'язковим для всіх банків - учасників СЕП.
Система захисту електронних розрахункових документів складається з комплексу апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних та організаційних заходів щодо захисту інформації в мережі.
Апаратно-програмні засоби криптографічного захисту інформації СЕП надаються комерційним банкам (установам) службою захисту електронних банківських документів Національного банку на підставі договору про аренду засобів захисту (додаток №5). Ці засоби забезпечують аутентифікацію адресата та відправника електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП, гарантують їх абсолютну достовірність та цілісність через неможливість його підроблення або викривлення в шифрованому вигляді.
При роботі засобів криптографічного захисту інформації ведеться шифрований архів оброблених платежів. Наприкінці банківського дня цей шифрований архів підлягає обов'язковому копіюванню на зовнішні засоби збереження інформації. Цей шифрований архів використовується для надання інформаційно-арбітражних послуг, які надає служба захисту електронних банківських документів Національного банку відповідно до "Положення про інформаційно-арбитражні послуги служби захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України " (додаток N 7).
Згідно з чинним законодавством строк зберігання цих шифрованих архівів у банківській установі учаснику СЕП становить 3 роки. Протягом 3 років мають також зберігатися архіви платіжних та звітних документів в РРП та ЦРП.
( Пункт 5.7 розділу 5 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 472 від 31.12.97 )
5.7. Контроль (квитовка) міжбанківських розрахунків
Контроль за здійсненням міжбанківських розрахунків і їх квитовка здійснюються на рівні РРП та ЦРП.
Кожне регіональне управління Національного банку щоденно надсилає зведене електронне авізо (як підсумок дня) на адресу тих регіональних управлінь Національного банку, з якими здійснювались в цей день міжбанківські розрахунки.
Після завершення операційного дня в регіональному управлінні Національного банку щоденно за початковими електронними розрахунковими документами програмно формується файл звітності з реквізитами тих документів, які передаються електронним зв'язком до ЦРП.
У ЦРП звітність підлягає контролю. Оброблення звітності з помилками не виконується і вона повертається електронною поштою відповідному регіональному управлінню Національного банку з зазначенням помилок.
ЦРП виконує завдання "Контроль МФО" республіканського рівня, за результатами якого складає табуляграму (ф.104) для кожного регіону і надсилає до регіональних управлінь Національного банку для подальшої квитовки за місцем перебування одержувачів коштів.
РРП щоденно надсилає до ЦРП файл, що містить інформацію про несквитовані електронні розрахункові документи.
Закриття рахунків по МФО в регіональних управліннях Національного банку здійснюється на третій банківський день після здійснення міжбанківських розрахунків.
Регіональні управління Національного банку після отримання і проведення табуляграм та звірки оборотів з ЦРП щоденно перераховують різницю між залишками за рахунками N 830 "Початкові міжфіліальні обороти поточного року" і N 850 "Сквитовані відповідні міжфіліальні обороти поточного року" на рахунок №902 "Суми, перераховані за взаємними розрахунками до з'ясування" в операційне управління Національного банку України із зазначенням транспорту оборотів.
ЦРП щоденно надає інформацію за кожним регіональним управлінням Національного банку із зазначенням транспорту оборотів по МФО операційному управлінню Національного банку України.
Операційне управління Національного банку України на підставі вищезазначеної інформації здійснює щоденний оперативний контроль за правильністю і повнотою перерахувань та зводить баланс за внутрішньо-міжфіліальними оборотами, який має дорівнювати нулю.
6. Здійснення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини
6.1. Прямі кореспондентські відносини - договірні відносини між комерційними банками, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученнями один одного.
6.2. Кореспондентські відносини можуть бути як односторонні так і взаємні.
Комерційні банки, які встановили між собою кореспондентські відносини називаються банками-кореспондентами.
Рахунок "Лоро" - рахунок, відкритий комерційним банком банку-кореспонденту.
Рахунок "Ностро" - рахунок даного комерційного банку в банку - кореспонденті.
Рахунок "Ностро" одного комерційного банку є рахунком "Лоро" для банку-кореспондента.
6.3. Встановлення між комерційними банками прямих кореспондентських відносин здійснюється з метою прискорення розрахунків.
Враховуючи, що на території України введено систему електронних платежів, яка дає можливість здійснювати розрахунки протягом одного робочого дня, і її учасниками є всі комерційні банки, прямі кореспондентські відносини між комерційними банками встановлюються в окремих випадках.
6.4. Прямі кореспондентські відносини встановлюються у випадках, пов'язаних із специфікою проведення деяких банківських операцій, що мають постійний характер, як наприклад:
- при здійсненні операцій, пов'язаних із купівлею та продажею валютних коштів на Міжбанківській валютній біржі;
- при розрахунках між клієнтами банків за операціями, що мають постійний характер.
6.5. В усіх випадках, дозвіл на встановлення прямих кореспондентських відносин надає регіональне управління Національного банку. Цей дозвіл може бути відкликано.
Для отримання дозволу на відкриття рахунку "Ностро" комерційний банк повинен надати регіональному управлінню Національному банку, в якому відкрито його кореспондентський рахунок, лист з проханням встановлення прямих кореспондентських відносин, з обґрунтуванням доцільності їх здійснення.
( Із змінами, внесеними постановою Правління НБУ N 429 від 12.12.97 р. )
Відкликання дозволу здійснюється регіональним управлінням Національного банку у разі порушення комерційним банком чинного законодавства при проведенні розрахунків, а також у зв'язку з погіршенням його фінансового стану. Відкликання дозволу є підставою для припинення дії і наступного розірвання договору на встановлення прямих кореспондентських відносин.
6.6. Порядок відкриття та режим функціонування кореспондентського рахунку одного комерційного банку в іншому визначається угодою між ними.
Для відкриття рахунку банк-кореспондент надає такі документи:
- дозвіл регіонального управління Національного банку на встановлення прямих кореспондентських відносин;
- заяву на відкриття рахунку;
- нотаріально завірені копії статуту та банківської ліцензії;
- картку із зразками підписів та відбитком печатки;
- баланс і довідку про дотримання економічних нормативів на останню звітну дату.
6.7. Операції за кореспондентськими рахунками комерційних банків можуть виконуватись в межах наявних коштів, а за взаємною домовленістю можливий овердрафт.
6.8. Вид зв'язку для передачі інформації банкикореспонденти вибирають самі. Обов'язковим при цьому є кодування інформації з метою забезпечення конфіденційності.
6.9. Для проведення операцій через прямі кореспондентські відносини, комерційному банку в банку-кореспонденті відкривається рахунок "Лоро" на балансовому рахунку N 1600 "Кореспондентські рахунки інших банків" (А-П). Для комерційного банку зазначений рахунок є рахунком "Ностро".
( Абзац перший пункту 6.9 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 від 31.12.97 )
Для відображення операцій проведених за рахунком "Ностро" в балансі комерційного банку відкривається рахунок N 1500 "Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках" на якому здійснюються операції після одержання виписки за кореспондентським рахунком від банку-кореспондента.
( Абзац другий пункту 6.9 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 472 від 31.12.97 )
Для перевірки правильності відображення таких операцій, щомісячно має здійснюватись вивірка залишку кореспондентського рахунку, яка оформлюється відповідним актом не пізніше 5 числа наступного за звітним місяцем.