Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм

Керуючись статтями 10 і 11 Конституції України, статтею 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", Рішенням Конституційного Суду України в справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її в навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) від 14 грудня 1999 року та іншими законами і нормативними актами з питань застосування мов в Україні,

беручи до уваги положення Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року N 998,

дбаючи про конституційний захист української мови як державної та про розширення сфери її застосування в суверенній Україні,

вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин у різних регіонах України є важливим внеском у розбудову Української держави, що грунтується на принципах демократії та культурного розмаїття в рамках національного суверенітету і територіальної цілісності,

усвідомлюючи багатонаціональність українського суспільства і важливість міжнаціонального діалогу, а також вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні звужувати сферу застосування державної мови і необхідність вивчати її,

враховуючи специфічні умови та історичні традиції різних регіонів України, а також виходячи з аналізу реального стану використання мов у вітчизняному телерадіомовленні,

заслухавши та обговоривши інформацію заступника голови Національної ради В.Шевченка про мову програм і передач телерадіоорганізацій та виконання норм законодавства України при створенні і розповсюдженні аудіовізуальної продукції засобами масової інформації, Національна рада

1. Вважати виконання законодавства України щодо мови теле- і радіопрограм та передач незадовільним.

2. Вказати телерадіоорганізаціям, які користуються загальнонаціональними каналами мовлення або ведуть міжрегіональне ефірне мовлення (транслюють програми і передачі на більше ніж одне адміністративно-територіальне утворення - Автономну Республіку Крим, область, міста Київ чи Севастополь), на нагальну необхідність забезпечення належних обсягів ефірного мовлення українською мовою та на невідкладне приведення своєї інформаційної діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства щодо мови програм і передач. Представникам Національної ради в областях (регіонах) надати інформацію про виконання цієї вимоги до 15 травня 2004 року.

3. Зважаючи на конституційну вимогу щодо забезпечення державою "всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України" (стаття 10 Конституції України), до 15 травня 2004 року створити у Національній раді постійно діючу робочу групу з питань застосування та нормативного використання державної мови в сфері діяльності аудіовізуальних засобів масової інформації.

4. Затвердити Рекомендації щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії (додаються), і ввести їх у дію з 1 січня 2005 року, забезпечивши оприлюднення цього документа в засобах масової інформації та на сайті Національної ради.

5. Управлінню науково-технічного і частотного розвитку спільно з контрольно-аналітичним, ліцензійно-реєстраційним та юридичним управліннями до 1 травня 2004 року внести пропозиції щодо регламентування в цих Рекомендаціях мови теле- і радіопрограм та передач, що поширюються через кабельні передавальні мережі.

6. Зобов'язати контрольно-аналітичне та ліцензійно-реєстраційне управління при підготовці, організації та проведенні конкурсів на право користування каналами телерадіомовлення та при визначенні в програмних концепціях телерадіоорганізацій обсягів мовлення державною мовою і мовами національних меншин керуватися положеннями Рекомендацій щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії, з моменту ухвалення цього рішення.

7. При переоформленні чинних ліцензій на мовлення, записи щодо мови програм і передач телерадіокомпаній приводити у відповідність із статтею 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" з урахуванням положень Рекомендацій щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії.

8. Рекомендувати телерадіоорганізаціям, які здійснюють мовлення в окремих регіонах України (в межах одного адміністративно-територіального утворення - Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя), звернутися до Національної ради із заявами про внесення змін і доповнень до ліцензій на мовлення в частині обсягів мовлення державною мовою, а також мовами національних меншин - згідно із Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин".

1. Вимоги до телерадіоорганізацій, які ведуть ефірне мовлення

Телерадіоорганізації, які ведуть ефірне мовлення, мають дотримуватися вимог щодо програм і передач згідно із записом у ліцензії на мовлення з урахуванням вимог статті 10 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та інших норм чинного законодавства, що стосуються вживання мов на території України.

2.1. Загальнонаціональне мовлення (відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору)

У ліцензіях зазначається українська мова програм і передач; може вказуватися мінімальний відсоток україномовних програм і передач - від 75 до 100.

Зважаючи на побажання телерадіоорганізацій щодо можливостей планомірного оновлення програмних концепцій та поступового збільшення обсягів україномовних програм і передач власного виробництва, запровадити такі нормативи обсягів програм і передач, підготовлених українською мовою, від загальних обсягів мовлення:

з 1 вересня 2009 року - не менше 80%;

з 1 вересня 2010 року - не менше 85%.

В особливих умовах ліцензій зазначати, що телерадіоорганізації мають забезпечувати ці квоти також у межах окремих часових відрізків мовлення: в будні - з 18 год. до 24 год.; у вихідні та святкові дні - з 9 год. до 24 год.

Аудіовізуальні твори, які транслюються недержавною мовою, обов'язково субтитруються державною мовою.

2.2. Регіональне мовлення (трансляція телерадіопрограм більш як на половину адміністративно-територіальних утворень (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь)

У ліцензіях зазначається українська мова програм і передач; може вказуватися мінімальний відсоток україномовних програм і передач - від 75 до 100 (залежно від мовно-етнічних особливостей відповідного регіону).

Якщо визначена територія поширення телерадіопрограм охоплює не моноетнічні та етнічно неоднорідні адміністративно-територіальні утворення (менше 2/3 етнічно однорідного населення), у ліцензії на мовлення, відповідно до програмної концепції телерадіоорганізації, можуть зазначатися, крім української, інші мови програм і передач. Обсяг цих програм і передач визначається рішенням Національної ради з урахуванням відомостей останнього перепису населення в цих регіонах (додаток N 1 та інші офіційні відомості) і мовної ситуації в місцевому інформаційному просторі.

Зважаючи на результати моніторингів телерадіоінформаційного простору та результати діяльності регіональних мовників, в особливих умовах їх ліцензій Національна рада може обумовлювати дотримання мовних та інших показників (квот) в окремі часові відрізки мовлення.

2.3. Місцеве мовлення

У ліцензіях зазначається українська мова програм і передач; може вказуватися мінімальний відсоток україномовних програм і передач - від 75 до 100 (залежно від мовно-етнічних особливостей відповідного регіону).

Інші, крім української, мови зазначаються в ліцензії за побажанням телерадіоорганізацій. Визначаючи обсяг програм і передач іншими мовами, Національна рада керується відомостями останнього перепису населення в цих регіонах (додаток N 1 та інші офіційні відомості), наявністю регіонів компактного проживання осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин (офіційні відомості відповідних органів державної влади), та зважає на мовну ситуацію в місцевому інформаційному просторі. При цьому максимально враховуються клопотання об'єднань громадян, які опікуються розвитком національних культур.

У разі відповідного звернення теле- і радіокомпаній Національна рада має задовольнити їх пропозиції щодо поширення в конкретному місті, районі, селищі, селі програм і передач іншими, крім української, мовами в межах квот, визначених Законом України "Про телебачення і радіомовлення".

Особливості визначення мови місцевих теле- та радіопрограм і передач у регіонах компактного проживання осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин, подаються в статті 3 цих Рекомендацій.

3. Мова програм і передач у регіонах компактного проживання осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин

При проведенні конкурсу на право мовлення в регіонах компактного проживання осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин (додаток N 2), Національна рада максимально враховує мовні запити цих категорій телеглядачів і радіослухачів.

Пропозиції телерадіоорганізацій щодо запису в ліцензії про місцеві програми і передачі відповідними мовами задовольняються обов'язково.

У випадках місцевого мовлення в одному місті, районі, селищі, селі, де компактно проживають особи, які вживають регіональні мови або мови меншин, на клопотання телерадіоорганізацій в їх ліцензіях на мовлення зазначаються програми і передачі мовами осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин, співвідносно з часткою цього населення (за відомостями переписів населення), в межах квот, визначених Законом України "Про телебачення і радіомовлення".

4. Мова програм і передач власного виробництва

Відповідно до рішення Національної ради від 27.06.2002 "Щодо ведення мовлення телерадіоорганізаціями України" програми і передачі власного виробництва ведуться державною мовою.

Іншими мовами програм і передач власного виробництва телерадіоорганізації можуть послуговуватися в місцях компактного проживання осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин, що потрапляють під дію ратифікованих Україною положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Обсяги цих програм і передач визначаються Національною радою і зазначаються в ліцензіях на мовлення.

5. Програми і передачі іноземними мовами

Програми і передачі іноземними мовами можуть вестися в ефірі українських теле- і радіокомпаній згідно з їх програмними концепціями, затвердженими Національною радою, та відповідними записами в ліцензіях на мовлення.

При затвердженні таких програмних концепцій Національна рада максимально враховує ситуацію в інформаційному просторі відповідного регіону, його мовно-етнічні особливості, а також закони та нормативні документи, що регламентують використання мов на території України та застосування їх у засобах масової інформації.

До таблиці включено відомості щодо національностей, частка яких у загальній кількості постійного населення відповідного регіону становила не менше 0,2%.