24. До кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища належать:
- передбачені розділом VIII Особливої частини КК України, а також статтею 441 цього Кодексу;
- вчинені особами, які надають публічні послуги, службовими особами юридичних осіб приватного права, працівниками правоохоронних органів, а також органів, які здійснюють державний контроль, нагляд та управління у галузі охорони навколишнього природного середовища, пов’язані із виконанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку; про оцінку впливу на довкілля; про охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; про охорону та раціональне використання надр; про поводження з відходами; щодо ліцензування (у тому числі видачі дозволів, лімітів та квот) на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об’єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, що посягають на охоронювані законом інтереси у сфері охорони навколишнього природного середовища;
- щодо протиправного заволодіння, відчуження, приватизації чи розпорядження майном, коштами, що призначені для використання і охорони природних ресурсів, захисту та відновлення навколишнього природного середовища;
- пов’язані із ввезенням на територію України чи транзитом через її територію відходів без належного дозволу, незаконним обігом радіоактивних матеріалів, їх незаконним поводженням, а також з порушенням вимог радіаційної безпеки;
- за фактами ухилення від сплати екологічного податку; рентної плати за спеціальне використання води, лісових ресурсів, користування надрами;
- інші кримінальні правопорушення, що посягають на охоронювані законом інтереси у сфері охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин, а саме: земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; земель лісогосподарського призначення; земель водного фонду; земель рекреаційного призначення.
25. До кримінальних правопорушень, вчинених у сфері земельних правовідносин, належать правопорушення, пов’язані з набуттям права, володінням, користуванням і розпорядженням землею (вилучення, викуп, передача, приватизація земельних ділянок, погашення заборгованості за землю, земельний податок, орендна плата, оренда земельних часток (паїв), реформування сільгосппідприємств на засадах приватної власності на землю), тобто правопорушення, об’єктом яких є земля.
26. При внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, вчинені у складі організованих груп та злочинних організацій, потрібно керуватися розділом VI Загальної частини КК України, Законом України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".
Додатково злочинні угруповання можуть характеризуватися за етнічним (національним) складом, наявністю міжрегіональних, транснаціональних та корумпованих зв’язків у кримінально протиправному середовищі.
До організованих груп та злочинних організацій з міжрегіональними зв’язками належать організовані групи та злочинні організації (далі - ОГ та ЗО), кримінально протиправна діяльність яких охоплює територію двох або більше регіонів України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь).
До організованих груп та злочинних організацій з транснаціональними зв’язками належать ОГ та ЗО за умови вчинення ними хоча б одного злочину, що має транснаціональний характер:
за кордоном або на території двох чи більше держав;
на території однієї держави, але істотна частина його підготовки, планування, керівництва або контролю має місце в іншій державі;
на території однієї держави, але за участю організованої групи або злочинної організації, яка здійснює злочинну діяльність на території двох або більше держав;
на території однієї держави, але його істотні наслідки мають місце в іншій державі.
До організованих груп та злочинних організацій з корумпованими зв’язками належать ОГ та ЗО, учасники яких для підготовки, вчинення або приховування кримінальних правопорушень використовують зв’язки в правоохоронних та контролюючих органах, органах законодавчої, виконавчої, судової влади та місцевого самоврядування.
До організованих груп та злочинних організацій, сформованих на етнічній основі, належать ОГ та ЗО, учасники яких учиняли кримінальні правопорушення на території України та до складу яких входила більшість осіб - представників національних меншин.
27. До кримінальних правопорушень, вчинених в умовах збройного конфлікту, в тому числі пов’язаних з проведенням антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, віднесені злочини проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, недоторканності державних кордонів та інші кримінальні правопорушення, які пов’язані зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
28. До кримінальних правопорушень, пов’язаних з катуванням або іншим видом неналежного поводження, вчиненого представником держави, належать кримінальні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 127 (в редакції від 01.12.2022), а також статті 127 (в редакції до 01.12.2022), частинами другою та третьою статті 365 КК України або іншими статтями Особливої частини КК України за умови, якщо вони вчинені представниками держави, визначеними у примітці до статті 127 КК України, при виконанні службових обов’язків та супроводжувалися насильством або погрозою його застосування, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.
29. До кримінальних правопорушень, вчинених у правоохоронній / пенітенціарній сфері, належать:
передбачені статтями 127, 146-1, 365, 371, 373, 374 КК України, вчинені працівниками правоохоронних органів, за фактами порушень прав людини, пов’язаних із катуванням, перевищенням влади або службових повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою його застосування, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, завідомо незаконних затримань, приводів, домашніх арештів або тримань під вартою, примушувань давати показання, порушень права на захист;
за фактами смерті осіб під час перебування в органах і установах виконання покарань, під час затримання, слідчих та процесуальних дій, режимних заходів;
вчинені у центральних органах виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері виконання кримінальних покарань і пробації (Міністерство юстиції України), їхніх територіальних органах управління, на державних підприємствах та в установах, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (ДУ "Центр пробації", її філії, органи з питань пробації; ДУ "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", ДУ "Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України"; філії та заклади охорони здоров’я ЦОЗ ДКВС);
досудове розслідування у яких здійснюється на виконання рішень Європейського суду з прав людини за фактами порушення статей 3 та 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
30. До кримінального правопорушення, пов’язаного з фізичною та / або юридичною особою, до якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції", належать:
вчинені фізичними та / або юридичними особами, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";
на причетність до вчинення яких перевіряються фізичні та / або юридичні особи, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції", у тому числі засновники (учасники, акціонери) або кінцеві бенефіціарні власники підсанкційних юридичних осіб;
за фактами порушення, невиконання, перешкоджання, ухилення або обходу від виконання спеціальних економічних та / інших обмежувальних заходів (санкцій).
31. Кримінальними правопорушеннями, вчиненими у стані алкогольного, наркотичного, психотропного або токсичного сп’яніння, вважати такі правопорушення, коли наявність такого стану в особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, затриманої безпосередньо на місці його вчинення або неподалік одразу після вчинення правопорушення та у встановлений строк підданої медичному огляду, підтверджується висновком закладу охорони здоров’я чи матеріалами розслідування кримінального провадження.
32. При внесенні відомостей до Реєстру про попередження кримінального правопорушення працівником відповідного підрозділу правоохоронного органу необхідно враховувати, що попередженими вважаються кримінальні правопорушення, про підготовку яких було заздалегідь відомо із показань підозрюваних, затриманих, свідків, із заяв громадян, повідомлень посадових осіб підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації або особистих спостережень працівників цих органів, коли в результаті проведення ними оперативних та інших заходів осіб було затримано при готуванні до кримінального правопорушення чи замаху на його вчинення або поставлено в умови, що унеможливлювали доведення правопорушення до кінця.
33. Попередженими за ініціативою правоохоронних органів також вважаються кримінальні правопорушення, учинення яких не було допущено представниками громадськості за пропозиціями, проханнями та рекомендаціями працівників правоохоронних органів.
34. Не підлягають обліку в числі попереджених кримінальних правопорушень діяння, що не містять у собі ознак готування до кримінального правопорушення чи замаху на його вчинення, що зазначені у статтях 14, 15 КК України.
35. До Реєстру включаються відомості про кримінальні правопорушення, вчинені в громадських місцях.
36. До громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.
37. Не вважаються такими, що вчинені у громадських місцях, кримінальні правопорушення, що скоюються протягом тривалого часу (продовжувані кримінальні правопорушення), та кримінальні правопорушення, вчинені у приміщеннях, відведених для проживання (хоча б тимчасово), і тих, які виконують функції житла (власні домоволодіння, квартири, жилі кімнати будівель та приміщень готелів, гуртожитків, санаторіїв, пансіонатів, профілакторіїв, будинків відпочинку, кемпінгів), учинені в місцях загального користування за місцем проживання, на сходах, сходовій клітці, на горищах, у підвалах, ліфтах жилих будинків, учинені на території підприємств, установ та організацій (незалежно від обмеження до них доступу адміністрацією), крім випадків, коли особи, які знаходяться у вказаних місцях, своїми неправомірними діями порушують інтереси сторонніх осіб (наприклад особа, перебуваючи на балконі чи у вікні квартири, викрикує непристойні слова або своїми діями порушує спокій громадян).
38. Не вважаються громадськими місцями території залізничних станцій, морських і річкових портів, аеропортів, вантажних районів та дворів, контейнерних площадок, території підприємств, установ та організацій залізничного, морського, річкового та повітряного транспорту, які не пов’язані з обслуговуванням пасажирів та які мають обмежений доступ.
39. Із загальної кількості кримінальних правопорушень, учинених у громадських місцях, виділяються вуличні. Вулицею вважається відкрита частина території міста чи населеного пункту (крім приміщень та будівель), на якій перебувають громадяни, рухається транспорт і до якої є вільний доступ у будь-яку пору року та час доби. Також вулицею вважається проїжджа частина дороги, у тому числі автомагістралі, тротуари, площі, проспекти, бульвари, набережні, мости, шляхопроводи, естакади, проїзди, зупинки громадського транспорту, парки, сквери, провулки, завулки, двори, за винятком приватних домоволодінь, уключаючи зелені насадження та елементи благоустрою.
40. Крім того, до кримінальних правопорушень, що вчинені в умовах вулиці, належать:
крадіжки з ресторанів, кафе, закладів громадського харчування, магазинів, ларків, кіосків, транспортних засобів, інших об’єктів, якщо проникнення в них здійснено безпосередньо з вулиці;
незаконне заволодіння транспортним засобом, якщо він знаходився на вулиці, біля будинків, на стоянках, які не охороняються.
41. При визначенні кримінальних правопорушень, що вчинені на автомобільних дорогах, у тому числі на автомагістралях, у населених пунктах та за їх межами, потрібно керуватися визначеннями цих понять, що наведені у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
42. Кримінальні правопорушення (особи, які їх вчинили) за видами економічної діяльності визначаються та заносяться до Реєстру з використанням Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності" (далі - КВЕД), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" (із змінами). При цьому потрібно керуватися кодом КВЕД, який зазначено у графі "Клас" цього Класифікатора (наприклад код центрального банку "КВЕД-64.11" до Реєстру заноситься як "6411").
Внесення відомостей про кримінальні правопорушення (осіб, які їх учинили) за видами економічної діяльності проводиться з урахуванням даних, визначених Довідником 13 "Перелік кримінальних правопорушень (за статтями Кримінального кодексу України), вчинених на підприємствах, в установах та організаціях, за видами економічної діяльності" (додаток 7).
До цієї категорії віднесені кримінальні правопорушення, вчинені службовою особою підприємства, установи, організації (незалежно від форми власності) та пов’язані з виконанням нею організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій або працівником при виконанні ним трудових обов’язків, або іншою особою, протиправними діями якої спричинено матеріальну шкоду підприємству, установі, організації.
43. Реєстратори у межах повноважень, визначених КПК України, вносять до Реєстру відомості про результати досудового розслідування кримінальних правопорушень, об’єднаних у кримінальному провадженні.
44. Внесення відомостей до Реєстру про фізичних та юридичних осіб, які потерпіли від кримінальних правопорушень, відбувається на підставі заяви про вчинення щодо них кримінального правопорушення або залучення їх до провадження як потерпілих (стаття 55 КПК України). Винятками є випадки, коли потерпілу особу не встановлено, особа зникла безвісти, загинула від кримінально протиправних діянь, є неповнолітньою або визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною.
45. Облік у Реєстрі особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором шляхом заповнення електронної форми "Потерпілий".
46. При внесенні відомостей про особливий правовий статус особи слід керуватися Кримінальним процесуальним, Цивільним кодексами України, Законами України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", "Про імміграцію", "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про запобігання та протидію домашньому насильству", "Про охорону дитинства".
47. Якщо особа, яка потерпіла від кримінального правопорушення, на початок досудового розслідування не була визнана потерпілою відповідно до статті 55 КПК України або під час досудового розслідування відбулися зміни щодо відомостей про осіб, які потерпіли від кримінальних правопорушень (склад потерпілих; особа, яка потерпіла від кримінального правопорушення, померла; установлено особу, яка була невідома; надійшла інша інформація про потерпілих осіб), до Реєстру вносяться відповідні зміни згідно з пунктом 1 глави 10 цього розділу.
5. Облік відомостей про заподіяні збитки, їх відшкодування та вилучення предметів кримінально протиправної діяльності
1. Облік відомостей про заподіяні матеріальні збитки, їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності здійснюється Реєстратором у формі кримінального правопорушення, яким фактично спричинено матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі чи територіальній громаді.
2. Облік відомостей про заподіяні матеріальні збитки, їх відшкодування здійснюється у тисячах гривень.
Якщо зазначені суми виражені в будь-якій іноземній валюті, їх відображають у перерахунку на гривні за офіційним курсом Національного банку України на день вчинення кримінального правопорушення.
3. Відомості про суму збитків, спричинених кримінальними правопорушеннями, за їх сукупністю не повинні перевищувати загальну суму реально завданих ними збитків (з метою запобігання подвійному обліку одних і тих же сум завданих збитків та їх відшкодування).
4. При внесенні до Реєстру відповідно до статті 214 КПК України відомостей про кримінальне правопорушення підлягає обліку на закладці "Характеристика кримінального правопорушення" форми "Кримінальне правопорушення" відома на час реєстрації інформація про суму матеріальних збитків, розмір шкоди, які заподіяні потерпілому; розмір попереджених збитків; вартість легалізованого майна, одержаного злочинним шляхом; суму одержаної неправомірної вигоди; обсяг вилучених предметів кримінально протиправної діяльності.
Облік таких даних здійснюється з урахуванням відомостей, які містяться у заяві, повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення або матеріалах, які можуть свідчити про його вчинення.
5. Відомості про встановлені під час досудового розслідування збитки, їх відшкодування, вартість легалізованого майна, одержаного злочинним шляхом, суми коштів і майна (у грошовому виразі), на які судом накладено арешт, а також вилучені предмети кримінально протиправної діяльності вносяться до Реєстру на закладці "Збитки та їх відшкодування" форми "Кримінальне правопорушення" одночасно з інформацією про наслідки досудового розслідування кримінальних правопорушень (крім замахів) у разі:
звернення до суду з обвинувальним актом (пункт 3 частини другої статті 283 КПК України), клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (стаття 292 КПК України), клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності (статті 44-49 КК України);
закриття кримінального провадження у разі смерті підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого (пункт 1 частини другої статті 283, пункт 5 частини першої статті 284 КПК України).
6. Розмір збитків має відповідати сумі, зазначеній в обвинувальному акті, клопотанні про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанні про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, постанові про закриття кримінального провадження.
7. Під час формування показника розміру відшкодованих збитків (у тисячах гривень) ураховуються наявні у кримінальному провадженні докази - заяви, розписки потерпілих, первинні фінансові документи (платіжні доручення, прибуткові касові ордери, чеки, довідки-розрахунки закладу охорони здоров’я), інші докази, які підтверджують фактичне отримання потерпілим, цивільним позивачем (їх представниками) коштів (майна) як компенсації спричинених збитків та фактичну сплату сум заподіяних збитків.
До відшкодованих збитків також належать суми повернутої заробітної плати, сплачених аліментів у закінчених кримінальних провадженнях.
8. Відомості про площу та вартість повернутих у ході досудового розслідування земельних ділянок з розташованими на них майновими комплексами обліковуються в Реєстрі, якщо факт припинення права власності або користування підтверджується відповідним документом уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Повернення земель, майнових комплексів (будівель), іншого майна за рішенням суду, ініційоване прокурором або іншими особами в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства, до відшкодованих збитків не включається.
Сума відшкодування збитків у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, обчислюється з урахуванням норм глави 9 розділу II Податкового кодексу України.
9. Показник відшкодування збитків у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, визначається відповідно до Законів України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
10. Облік інформації про арештоване майно здійснюється одночасно з внесенням даних про наслідки досудового розслідування кримінального правопорушення на підставі ухвали слідчого судді, суду про накладення арешту на майно (стаття 173 КПК України).
При цьому виокремлюються відомості про вид арештованого майна (рухоме, нерухоме, майнові права інтелектуальної власності, готівка в національній та іноземній валютах, безготівкові кошти, цінні папери, корпоративні права) та мету забезпечення (збереження речових доказів, спеціальна конфіскація, конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди).
11. Під час формування показника розміру суми, на яку пред’явлено цивільний позов у кримінальних провадженнях, враховується сума, на яку в ході досудового розслідування пред’явлено цивільні позови цивільним позивачем, його представником або прокурором у порядку кримінального судочинства.
У разі залишення судом позову без розгляду або відмови в його розгляді у зв’язку із закриттям провадження на підставі акта амністії або з інших передбачених законом підстав суми позовних вимог у Реєстрі підлягають коригуванню шляхом виключення.
12. Облік інформації про вилучені предмети злочинної діяльності здійснюється у закінчених кримінальних провадженнях на підставі матеріалів досудового розслідування.
Назва, тип, одиниці виміру вилученого предмета злочинної діяльності визначаються за Довідником 10 "Вилучено предметів кримінально протиправної діяльності" (додаток 7).
При внесенні інформації щодо вилученої зброї (нарізної, гладкоствольної) та боєприпасів відображаються також відомості про її тип (модель), серію та номер.
13. Розміри наркотичних засобів рослинного походження, а також виготовлених у вигляді екстрактів, витяжок, відварів, інших рідин згідно з існуючими методиками криміналістичних досліджень визначаються у перерахунку на суху речовину та мають відповідати розміру, зазначеному в експертному висновку, обвинувальному акті, клопотанні про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанні про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, постанові про закриття кримінального провадження.
6. Облік відомостей про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення
1. Облік у Реєстрі особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, здійснюється Реєстратором шляхом заповнення електронної форми "Правопорушник" (ознака особи: фізична особа) з моменту набуття особою процесуального статусу підозрюваного, а саме після:
повідомлення про підозру в порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України (стаття 278, частина друга статті 298-4 КПК України);
затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (статті 207, 208, 298-2, пункт 6 частини першої статті 615 КПК України);
складання повідомлення про підозру, яке не вручено особі внаслідок невстановлення її місцезнаходження, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (стаття 277, частина перша статті 298-4 КПК України).
2. Відомості про особу у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності, вносяться до Реєстру після встановлення достатніх підстав вважати, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність ( глава 38 КПК України).
У такому самому порядку вносяться відомості про особу у кримінальних провадженнях щодо застосування примусових заходів медичного характеру ( глава 39 КПК України).
3. Відомості про особу, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, вносяться до Реєстру після направлення прокурором одному з близьких родичів або члену сім’ї, коло яких визначено КПК України, та/або захиснику померлого письмового повідомлення про можливість закриття кримінального провадження з роз’ясненням права заявити клопотання про непогодження із цим рішенням.
4. Відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться до Реєстру слідчим або прокурором шляхом складання електронної форми "Правопорушник" (ознака особи: юридична особа) негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 96-3 КК України, частиною восьмою статті 214 КПК України.
Якщо в одному провадженні здійснюється досудове розслідування стосовно фізичної особи, яка одночасно є уповноваженою особою юридичної особи, щодо неї окремо складається форма "Правопорушник" (ознака особи: фізична особа) та форма "Правопорушник" (ознака особи: юридична особа).
5. У кримінальному провадженні на кожну особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, заповнюється одна електронна форма "Правопорушник" з ознакою "Основна картка".
Якщо особі повідомлено про підозру у вчиненні декількох правопорушень, при заповненні відомостей у полі "Кваліфікація при висуненні підозри" / "Кваліфікація при закінченні досудового розслідування" в цій формі фіксується кримінально-правова кваліфікація за всіма кримінальними правопорушеннями, за якими особі повідомлено про підозру. При цьому при виконанні функції Реєстратор обирає із сформованого системою списку всі кримінальні правопорушення, за якими особі повідомлено про підозру.
6. У разі об’єднання в одному кримінальному провадженні кількох матеріалів досудових розслідувань щодо однієї особи ознака "Основна картка" присвоюється лише у тій формі "Правопорушник", у якій обліковано відомості про першу підозру.
Одночасно з цим здійснюється редагування (доповнення) відомостей щодо кваліфікації кримінальних правопорушень, у яких особі повідомлено про підозру, обрання запобіжного заходу, затримання, звільнення, характеризуючих ознак тощо, раніше облікованих у формах, в яких скасовано ознаку "Основна картка".
7. Відомості про обрання особі запобіжного заходу та застосування обмежувальних заходів (до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством) вносяться до Реєстру з моменту фактичного їх застосування у визначені цим Положенням строки.
8. Відомості про звільнення осіб, затриманих у порядку статей 207, 208, 298-2, пункту 6 частини першої статті 615 КПК України у зв’язку із застосуванням до них запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, вносяться до Реєстру після прийняття процесуального рішення. Аналогічний порядок внесення відомостей при зміні запобіжного заходу, пов’язаного з триманням під вартою.
9. При внесенні відомостей про особу, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю; підозрюваних, стосовно яких прийнято рішення про передачу їх для обміну як військовополонених і такий обмін відбувся; неосудну особу та особу, стосовно якої прийнято рішення про припинення застосування примусових заходів медичного характеру, додатково заповнюються відповідні реквізити у полі "Особлива відмітка" електронної форми "Правопорушник".
10. При внесенні до Реєстру відомостей про особу, яка вчинила кримінальні правопорушення, керуються такими правилами:
відомості про вік правопорушника обчислюються автоматично у повних роках на підставі внесеної Реєстратором інформації про дату його народження та дату вчинення правопорушення;
відомості про працездатних осіб (16 років і більше), які не працюють і не навчаються, вносяться до Реєстру у випадках, коли особа до моменту вчинення кримінального правопорушення ніде не навчалася або фактично ніде не працювала і незалежно від того, скільки часу пройшло з моменту залишення нею останнього місця роботи (звільнення) або навчання. У числі непрацюючих не вказуються пенсіонери, особи з інвалідністю 1-2 груп, безробітні, вагітні жінки та особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною;
відомості про рід заняття, службове становище особи, категорію, ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування, яка вчинила кримінальні правопорушення, заповнюються на момент учинення правопорушення;
інформація про осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у складі ОГ та ЗО, вноситься до Реєстру з урахуванням положень пункту 26 глави 4 цього розділу;
до осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення, включаються всі особи, які раніше були засуджені або звільнялися від кримінальної відповідальності на підставі статей 44-49, 97 КК України. З цієї категорії виокремлюються особи, щодо яких згідно із законом судимість не знято і не погашено. Правові наслідки судимості визначаються статтею 88 КК України, рецидив - статтею 34 КК України;
якщо особа вчинила кримінальне правопорушення, пов’язане з домашнім насильством, щодо декількох потерпілих, з якими перебуває в різних ступенях родинного зв’язку чи характеру відносин між постраждалою особою та кривдником, Реєстратор обирає із сформованого системою списку всі статуси, які вона має щодо потерпілих (наприклад, якщо потерпілими від злочину є внучка, дочка та дружина кривдника, в Реєстрі у формі "Правопорушення" на закладці "Наслідки досудового розслідування" у полі "Правопорушення, пов’язане з домашнім насильством" слід обрати значення дідом (бабою) (32), батьками (матір’ю, батьком) (5), подружжям (11).
11. Відомості про наслідок розслідування кримінального провадження стосовно особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, вносяться до Реєстру при зверненні до суду з:
обвинувальним актом (пункт 3 частини другої статті 283, стаття 291 КПК України), у тому числі угодою про примирення чи про визнання винуватості (частина перша статті 474 КПК України);
клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності (частина друга статті 286 КПК України, статті 44-49 КК України);
клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру (частина перша статті 292 КПК України, стаття 97 КК України);
клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру (частина друга статті 292 КПК України, стаття 94 КК України);
клопотанням про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України (втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння), якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
Також відомості про наслідок розслідування вносяться до Реєстру при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження стосовно особи у разі:
смерті підозрюваного, обвинуваченого, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого (пункт 1 частини другої статті 283, пункт 5 частини першої статті 284 КПК України);
якщо потерпілий, а у випадках, передбачених КПК України, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (пункт 1 частини другої статті 283, пункт 7 частини першої статті 284 КПК України);
стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 КК України, коли досягнуто податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (пункт 9 частини першої статті 284 КПК України);
якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи (абзац перший пункту 10 частини першої статті 284 КПК України).
Аналогічно обліковується інформація про скасування прокурором вищого рівня рішення про закриття провадження (частина шоста статті 36 КПК України).
Відомості про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного вносяться до Реєстру в разі прийняття прокурором постанови (частина четверта статті 284 КПК України) у зв’язку з встановленням:
відсутності події кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 284 КПК України);
відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини першої статті 284 КПК України);
якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати (пункт 3 частини першої статті 284 КПК України);
якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння (пункт 4-1 частини першої статті 284 КПК України);
існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню (пункт 6 частини першої статті 284 КПК України);
існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9 частини першої статті 284 КПК України, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності (пункт 9-1 частини першої статті 284 КПК України).
В аналогічному порядку обліковується інформація про закриття кримінального провадження щодо юридичної особи у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру (частина третя статті 284 КПК України).
7. Облік відомостей про рух кримінальних проваджень
1. Облік відомостей про рух кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Реєстру, зокрема при виконанні відповідних функцій (додаток 5), відомостей про:
кримінальне правопорушення та номер кримінального провадження;
передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю (частина сьома статті 214, стаття 216 КПК України), за місцем проведення досудового розслідування (стаття 218 КПК України, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України) або у разі доручення здійснення досудового розслідування іншому органу (підрозділу) у випадку неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану (частина п’ята статті 36 КПК України) чи після скасування незаконної та необґрунтованої постанови (частина шоста статті 36 КПК України);
об’єднання матеріалів досудових розслідувань (частина перша статті 217 КПК України), при цьому об’єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження;
виділення досудового розслідування в окреме провадження, якому присвоюється новий номер кримінального провадження;
прийняття кримінального провадження для проведення досудового розслідування;
закінчення досудового розслідування (статті 283, 301 КПК України);
зупинення досудового розслідування (стаття 280, частина третя статті 298-5, пункт 3 частини першої статті 615 КПК України);
продовження строку досудового розслідування (статті 219, 294, частина перша статті 298-5, пункт 2 частини першої, абзац другий частини тринадцятої статті 615 КПК України);
відновлення досудового розслідування;
повернення судом клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності прокурору в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 288 КПК України;
повернення судом кримінального провадження у порядку, передбаченому частиною третьою статті 289, пунктом 1 частини третьої статті 314, пунктом 2 частини другої статті 407 КПК України;
повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору в порядку, передбаченому пунктом 3 частини третьої статті 314 КПК України.
2. Реєстратор вносить до Реєстру відомості, зазначені у пункті 1 цієї глави, на підставі матеріалів досудового розслідування з урахуванням повноважень, визначених КПК України.
3. У разі продовження слідчим суддею строку досудового розслідування на підставі частини першої статті 294, пункті в 2, 3 частини третьої статті 294, статті 295-1 КПК України, а також скасування повідомлення про підозру (пункт 1-1 частини другої статі 307 КПК України) відомості до Реєстру вносить керівник органу прокуратури або прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
Аналогічний порядок обліку рішень про закриття слідчим суддею кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування ( пункт 10 частини першої, частина 9 статті 284 КПК України), а також про повернення матеріалів кримінального провадження судом на підставі частини четвертої статті 288, частини третьої статті 289, пунктів 1, 3 частини третьої статті 314, пункту 2 частини другої статті 407 КПК України.
4. При прийнятті рішення про передачу кримінального провадження за підслідністю відомості до Реєстру вносяться одночасно з направленням до органу досудового розслідування матеріалів кримінального провадження. Номер кримінального провадження при цьому залишається незмінним.
8. Особливості обліку відомостей про кримінальні правопорушення минулих років і таких, які обліковуються в органах досудового розслідування, а також осіб у цих провадженнях
1. Рішення щодо кримінальних правопорушень, які станом на 18 листопада 2012 року перебували в провадженні, вносяться слідчими до Реєстру після попереднього обліку кримінальних правопорушень та раніше прийнятих щодо них рішень. При внесенні цих відомостей до Реєстру використовується реквізит "кримінальні правопорушення, які на день набрання чинності КПК України перебувають у провадженні".
2. Рішення щодо кримінальних правопорушень минулих років та щодо яких станом на 18 листопада 2012 року зупинено або закрито кримінальне провадження, вносяться до Реєстру в порядку, передбаченому пунктом 1 цієї глави цього розділу, після відновлення провадження у них або скасування постанови про закриття кримінального провадження. При внесенні цих відомостей до Реєстру використовується реквізит "кримінальні правопорушення минулих років та щодо яких прийнято рішення".
3. При внесенні інформації про кримінальні правопорушення минулих років, у яких встановлено особу правопорушника, одночасно відображаються відомості щодо його затримання, порушення кримінальної справи стосовно нього, пред’явлення обвинувачення за нормами КПК України (у редакції 1960 року), оголошення розшуку тощо.
4. Відомості про зареєстровані кримінальні правопорушення та прийняті до набрання чинності КПК України (2012 року) рішення щодо кримінальних правопорушень цієї категорії не включаються до статистичної звітності.
5. Облік судових рішень у кримінальних справах, надісланих до суду до 18 листопада 2012 року включно, здійснюється інформаційно-аналітичними підрозділами органів Національної поліції за територіальним принципом на підставі інформації судів для наповнення відповідних інформаційно-аналітичних систем МВС України.
9. Порядок розрахунку показників, пов’язаних з результатами розслідування і розкриття кримінальних правопорушень
1. Дані про розкриття кримінальних правопорушень визначаються за остаточними результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Розкритим вважається кримінальне правопорушення, за результатами досудового розслідування якого прийнято одне з таких рішень:
прокурором затверджено або складено обвинувальний акт та передано його до суду відповідно до статті 291 КПК України;
прокурором затверджено або складено клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та передано його до суду відповідно до статті 292 КПК України;
прокурором складено клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та направлено його до суду відповідно до статті 287 КПК України;
прокурором прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 284 КПК України;
прокурором прийнято рішення про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного на підставі пунктів 7, 9, абзацу першого пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.
До числа розкритих кримінальних правопорушень включаються ті, щодо яких у звітному періоді до Реєстру внесено відомості про остаточні результати досудового розслідування.
Результати досудового розслідування у кримінальних правопорушеннях, зареєстрованих до 01 січня 2013 року, до цієї кількості не включаються.
Починаючи з 01 січня 2014 року, формування даних про розкриті кримінальні правопорушення проводиться з урахуванням рішень, прийнятих у кримінальних провадженнях за правопорушеннями, зареєстрованими після 01 січня 2013 року.
Питома вага розкритих кримінальних правопорушень визначається співвідношенням числа розкритих кримінальних правопорушень, помноженого на 100, до числа облікованих кримінальних правопорушень.
При цьому слід ураховувати, що до облікованих кримінальних правопорушень не включаються правопорушення, кримінальні провадження за якими закрито з таких підстав:
встановлено відсутність події кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 284 КПК України);