Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість операції із внесення нерезидентом - засновником до статутного капіталу резидента додаткового внеску у розмірі кредиторської заборгованості резидента перед нерезидентом

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість операції із внесення нерезидентом - засновником до статутного капіталу резидента додаткового внеску у розмірі кредиторської заборгованості резидента перед нерезидентом та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

У запиті зазначено, що Товариство на підставі договорів оренди, укладених з нерезидентом, який є одноосібним учасником товариства, користувалось відповідним обладнанням, та має не прострочену кредиторську заборгованість зі сплати орендної плати перед таким нерезидентом.

Платник запитує:

1. Чи можливо зарахувати суму такої кредиторської заборгованості як додатковий внесок нерезидента до статутного капіталу Товариства?

2. Чи включаються додаткові внески нерезидента до складу доходів Товариства?

3. Чи підпадає під об'єкт оподаткування податком на додану вартість операція з внесення нерезидентом додаткового внеску до статутного капіталу Товариства у розмірі кредиторської заборгованості за договорами, укладеними між нерезидентом і Товариством?

4. Чи підпадає під об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств операція з внесення нерезидентом додаткового внеску до статутного капіталу Товариства у розмірі кредиторської заборгованості за договорами, укладеними між нерезидентом і Товариством?

5. Чи вважаються додаткові внески нерезидента до статутного капіталу резидента у розмірі кредиторської заборгованості безповоротною фінансовою допомогою?

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначає Закон України від 06 лютого 2018 року N 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон N 2275).

Згідно зі статтею 13 Закону N 2275 вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 16 Закону N 2275 встановлено, зокрема, що збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.

Збільшення статутного капіталу товариства, яке володіє часткою у власному статутному капіталі, не допускається.

Відповідно до статті 18 Закону N 2275 учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Питання 1

Відповідно до пп. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Питання стосовно можливості зарахування кредиторської заборгованості до статутного капітулу товариства в якості додаткового внеску не належить до компетенції ДПС.

Питання 2

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. N 375, встановлено, що Міністерство фінансів є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, за роз'ясненням щодо формування доходів у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Питання 3

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до пп. 196.1.1 і 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 розділу V Кодексу не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з:

випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону;

відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

Враховуючи вищевказане, операція із внесення нерезидентом до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного господарського і цивільного законодавства, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Питання 4

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операцією із зарахування нерезидентом вимог за сумою заборгованості резидента перед нерезидентом зі сплати орендної плати як додаткового вкладу до статутного капіталу резидента.

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Водночас зауважимо, що отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України доходи оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу. Для цілей оподаткування такими доходами є, зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди (пп. "ґ" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Таким чином, дохід нерезидента у вигляді орендної плати, який виплачується нерезиденту шляхом зарахування заборгованості за ним як додаткового вкладу до статутного капіталу резидента України, оподатковується виходячи з розрахунку, наведеному у пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, та сплачується резидентом під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Питання 5

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Отже, сума додаткового внеску нерезидента до статутного капіталу резидента у розмірі кредиторської заборгованості не є безповоротною фінансовою допомогою у податковому обліку. Зазначена сума відображається у бухгалтерському обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).