ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
26.12.2011 № 264
Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у 2011 році
На виконання пункту 5 Плану заходів на 2011 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 09.03.2011 № 270, та статті 18 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, - "Використання готівки у схемах відмивання злочинних доходів" (далі - Типології), що додається.
2. Департаменту фінансових розслідувань (Хилюк В.П.) протягом 3 робочих днів після підписання цього наказу забезпечити розміщення Типологій на офіційному веб-сайті Державної служби фінансового моніторингу України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної служби фінансового моніторингу Зубрія В.П.
| Голова | С.Г. Гуржій |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної
служби фінансового
моніторингу України
26.12.2011 № 264
Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, з використанням готівки
ВСТУП
На сьогодні існують три основні методи, які використовуються злочинними організаціями з метою приховування джерела походження злочинних доходів та інтеграції їх у реальний сектор економіки:
• переміщення коштів через фінансову систему, використовуючи такі методи як чеки та грошові перекази;
• фізичне переміщення коштів з використанням кеш-кур'єрів та контрабанди готівки;
• передача активів, використовуючи такі інструменти як підроблені документи на товари, послуги та роботи.
В умовах чіткого контролю фінансової системи та зовнішньоекономічної діяльності зі сторони органів державної влади увага злочинців зосереджується на використанні готівки в злочинних схемах, а саме переведенні безготівкових коштів у готівку та її переміщення між учасниками таких схем.
Вказане не потребує зусиль з боку злочинців в частині оформлення великої кількості документів або реального постачання товару, робіт та послуг через митні кордони, і має на меті - ускладнення пошуку та виявлення злочинних доходів, розміщення активів у зручних місцях чи у зручній формі з подальшим оперативним доступом до них у випадку необхідності.
Дане дослідження описує найбільш поширені схеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, з використанням готівки, та має на меті сприяти виявленню таких схем суб'єктами первинного фінансового моніторингу та державними органами.
РОЗДІЛ I. ВИКОРИСТАННЯ ГОТІВКИ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВІДМИВАННЯ ЗЛОЧИННИХ ДОХОДІВ
1.1. Готівка
Загалом готівка у економічній системі використовується з метою обслуговування:
• кругообігу товарів, робіт та послуг;
• розрахунків, не пов'язаних безпосередньо з рухом товарів, робіт та послуг, а саме: розрахунків з виплати заробітної плати, премій, пенсій; страхових відшкодувань за договорами страхування; оплати цінних паперів та виплат по них прибутку; тощо.
Відповідно до інформації Національного банку України, станом на 01.01.2011 обсяг готівки в обігу становив 200,1 млрд.грн., у т.ч. у позабанківському обігу - 183,0 млрд.грн. У касах банків залишки готівки становили 17,1 млрд.грн.
За 2010 рік обсяг готівкових коштів в обігу поза банками зріс на 26,0 млрд.грн.
Питома вага готівкових коштів у грошовій масі на кінець 2010 року склала 30,6%.
Слід зазначити, що у 2010 році відбулося зростання як видачі готівки із кас банків, так і її надходжень до банківської системи:
• надходження готівки до кас банків за 2010 рік збільшилось на 15,6%. Приріст забезпечено переважно за рахунок зростання надходжень торгівельної виручки і виручки від усіх видів послуг та надходжень до кас банків на рахунки за вкладами фізичних осіб і за платіжними картками;
• видача готівки із кас банків за 2010 рік збільшилася на 18,0%. Найбільше зросла видача готівки за платіжними картками - на 27,5%. Виплати підприємствам поштового зв'язку збільшилися за 2010 рік на 11,8%.
Структура касових оборотів за напрямками видачі готівки в цілому по Україні, грн.
Джерело: Національний банк України.
1.2. Фактори, що сприяють використанню готівки
Загалом фактори, що сприяють активізації використання готівки, є наступними:
- значна частка неофіційних доходів населення і бізнесу, існування паралельної, тіньової економіки;
- низький рівень безготівкових розрахунків населення за товари, роботи та послуги;
- високий рівень доларизації розрахунків, широке використання підприємствами, банками операцій із залученням офшорних компаній;
- існування фінансових інструментів, за якими допустима виплата коштів "на пред'явника";
- корупція.
Даний перелік не буде повним, якщо не згадати про недостатню розвиненість страхового сегменту ринку фінансів України, створення й використання фіктивних фірм, нерозвиненість вторинного фондового ринку, наявність каналів прихованого вивозу іноземної валюти за кордон, позитивне сальдо купівлі-продажу іноземної валюти, яка використовується населенням у вигляді заощаджень, а також у тіньовому обігу за участю юридичних і фізичних осіб (продаж-купівля квартир, дач, автомобілів тощо).
Слід виділити три основні шляхи використання населенням готівкової іноземної валюти:
• формування менш схильних до інфляції заощаджень в іноземній валюті;
• обслуговування тіньового товарообігу всередині країни (продаж-купівля нерухомості, автомобілів тощо);
• фінансування "човникової" торгівлі.
1.3. Законодавче регулювання операцій з готівкою
У багатьох країнах кількість готівкових коштів жорстко обмежується законодавством, їхня максимальна межа при здійсненні тієї або іншої операції не повинна перевищувати визначений законодавством поріг (суму).
В Україні повноваження щодо встановлення граничних сум розрахунків у готівковій формі для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців покладено на Національний банк України згідно з частиною третьою статті 1087 Цивільного кодексу України .
Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 09.02.2005 № 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлена у розмірі 10000 гривень.
При цьому, пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 № 40/10320 (зі змінами) (далі - Положення), визначено, що підприємець - це фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність.
Обмежень на розрахунки готівкою між фізичними особами - громадянами та юридичними особами не встановлено.
Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2.8 глави 2 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Відповідно до пункту 5.2 глави 5 Положення установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси (пункт 5.3 Положення).
Режим функціонування рахунків клієнтів банків регулюється Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах , затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція).
Інструкція не містить обмежень щодо перерахування юридичними особами коштів на рахунки фізичних осіб, операції за якими здійснюються за допомогою спеціальних платіжних засобів.
Юридичні особи можуть здійснювати перерахування коштів на рахунки фізичних осіб у випадках, визначених законодавством України (перерахування заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум тощо).
Згідно зі статтею 3 Указу Президента України від 12.06.95 № 436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" контроль за додержанням суб'єктами господарювання (крім банків) норм з регулювання обігу готівки в національній валюті здійснюють органи державної податкової служби, державної фінансової інспекції, Міністерство внутрішніх справ України та фінансові органи, а за банками - Національний банк України.
Відповідно до пункту 20.1.29 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).
Відповідно до статей 164-2 та 164-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення до порушників правил ведення касових операцій, а також до торговельних підприємств всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів, за порушення термінів здавання виторгу застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Згідно зі статтею 1 вищезазначено Указу до порушників - суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 73 Закону України "Про банки й банківську діяльність" у разі порушення банками банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України (у тому числі щодо порядку проведення операцій з готівкою), Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосовувати заходи впливу.
1.4. Негативні наслідки активізації розрахунків готівкою
Зростання обсягів позабанківського обігу готівки як у національній, так і в іноземній валюті має такі негативні наслідки:
- сприяє подальшому поширенню тіньової економіки;
- зумовлює зміну структури грошових запасів на користь готівки, яку неможливо контролювати та в умовах якої складно прогнозувати та планувати перебіг економічних процесів;
- зменшує базу оподаткування та відповідно дохідну частину Державного бюджету.
Утримання юридичними особами оборотних коштів у готівковому вигляді для розрахунків із фізичними особами (виплата зарплат готівкою в "конвертах", тобто, поза розрахунковими відомостями по зарплаті) послаблює мультиплікативне збільшення грошей, оскільки готівка виходить з банківського обороту та не використовується для цілей кредитування.
Звичайно, в тих чи інших масштабах готівкою користуються природно юридичні та фізичні особи з огляду на характер та специфіку їх діяльності.
Проте, аналізуючи походження готівки в позабанківському обігу можливо стверджувати, що певна її кількість насправді не відноситься до легальної діяльності, а є протизаконним переведенням безготівкових коштів у готівку.
Більше того, поява потреби у значних обсягах готівкових коштів, які обертаються в позабанківській системі, призвела до створення різних схем і структур для їх отримання (використання фіктивних фірм, підставних осіб, підроблення документів тощо).
Значною мірою діяльність "конвертаційних центрів" пов'язана з небажанням підприємців сплачувати податки, приховуванням доходів та веденням подвійної бухгалтерії. Постійне небажання сплачувати податки призвело до створення та розвитку окремого ринку послуг з "конвертаційних операцій". Практика свідчить про організованість, системність, впорядкованість такої діяльності, а також її тісний зв'язок з організованою злочинністю.
Високий попит на функціонування "конвертаційних операцій" також зумовлений ступенем криміналізації економіки. В кримінальному секторі економіки готівкові кошти необхідні як безпосередньо для ведення нелегальної господарської діяльності, так і для надання хабарів.
Таким чином, зупинення або обмеження діяльності з незаконного переведення коштів у готівку стає одним з першочергових завдань у боротьбі з кримінальною економікою, яке поряд з виявленням та блокуванням зв'язків злочинців з легальним сектором залишить організовані злочинні групи без фінансової підтримки.
1.5. Готівка у відмиванні злочинних доходів
Використання в схемах відмивання злочинних доходів готівки зумовлено необхідністю досягнення злочинцями певних цілей:
- приховування слідів походження доходів, отриманих з незаконних джерел;
- приховування осіб, що отримали (отримують) незаконні доходи й тих, що ініціюють сам процес відмивання;
- забезпечення зручного й оперативного доступу до коштів, отриманих з незаконних джерел;
- створення умов для безпечного й комфортного використання коштів, отриманих з незаконних джерел.
Оскільки злочинці прагнуть зберігати свої активи в ліквідних формах, готівка фактично є початковою стадією в процесі відмивання, що передує стадії "розміщення", на якій злочинці намагаються мінімізувати ризики, пов'язані з можливою конфіскацією безготівкових коштів.
Відомо також, що обіг безготівкових коштів простіше контролюється ніж обіг готівкових. Кошти, переведені з рахунку на рахунок, можуть контролюватися з боку банківських установ, контролюючих та правоохоронних органів.
Так, для реалізації схем відмивання злочинних доходів зазвичай застосовуються так звані операції "розриву ланцюга". Такі операції використовуються з метою маскування слідів незаконного походження доходів шляхом зміни власників коштів, їх фізичного переміщення та власне шляхом їх зняття готівкою.
РОЗДІЛ II. ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ ТА ВИЯВЛЕННЯ СУМНІВНИХ ОПЕРАЦІЙ З ГОТІВКОЮ
2.1. Фінансовий моніторинг
Учасники фінансового ринку, як власне й інші суб'єкти господарювання, можуть стати несвідомими учасниками злочинної схеми, виявити які можливо лише у співпраці з органами державної влади.
З 2003 року Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" зобов'язує суб'єктів первинного фінансового моніторингу виявляти незвичайні або сумнівні фінансові операції клієнтів та повідомляти про їх проведення спеціально уповноважений орган з питань запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Статтями 15 та 16 вищевказаного Закону визначено ознаки, відповідно до яких фінансові операції підлягають моніторингу.
Інформація про фінансові операції, пов'язані з готівкою, подається до Держфінмоніторингу України по наступних ознаках:
Ё обов'язкового фінансового моніторингу:
- зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого операційного дня іншій особі;
- зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом наступного операційного дня іншій особі;
- списання готівки з поточного рахунку юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;
- списання готівки з поточного рахунку фізичної особи - підприємця у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;
Ё внутрішнього фінансового моніторингу:
- розміщення на рахунку значної суми готівкових коштів юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка за рівнем доходу чи сферою діяльності не може здійснювати фінансову операцію на таку суму;
- переказ коштів (або зняття з рахунку коштів) у сумі менше 150000 грн., якщо йому передували зарахування на цей самий рахунок готівкових коштів на суму, що дорівнює або більша за 150000 грн., у той самий або попередній операційний день;
- здійснення особою значних за обсягом операцій з готівкою при відсутності великого обороту коштів у клієнта;
- регулярне надходження на рахунок клієнта коштів, які в подальшому отримуються готівкою ним та/або довіреною особою;
- регулярне зняття клієнтом та/або довіреною особою готівки, яка попередньо була зарахована на рахунок клієнта.
2.2. Виявлення сумнівних фінансових операцій та фінансові розслідування
Виявлення сумнівних фінансових операцій може здійснюватися контролюючими та правоохоронними органами під час виїзних перевірок, оперативних заходів, аналізу фінансової та іншої звітності, дослідження фінансової операції тощо.
Загалом аналіз фінансових операцій умовно можна розділити на наступні етапи або стадії:
• перевірка отриманих даних;
• розробка робочої гіпотези;
• збір, оцінка та перевірка додаткової інформації;
• розроблення попередніх висновків;
• побудова аргументів.
У світовій практиці існує цілий ряд зовнішніх ознак, що вказують на проведення клієнтом сумнівних або протизаконних операцій. Для їх виявлення створюються моделі або алгоритми, відповідно до яких виявляються схеми відмивання злочинних доходів.
Тож розслідування справ у даному випадку переважно починається з виявлення операцій з використанням готівкових коштів, виявлення джерела їх походження та встановлення подальшого використання цих коштів.
Водночас, встановлення законності способу та схеми фінансових потоків передбачає вивчення фінансово-господарської діяльності учасників фінансових операцій в минулому та на сьогодні, безпосередньо фінансових операцій, проведених в даній схемі та документів, пов'язаних з ними.
З урахуванням останнього слід виділити наступні ознаки, які є характерними для схем незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, а також загалом і для схем відмивання злочинним шляхом:
• щодо учасників фінансових операцій:
- реєстрація підприємства на підставних осіб (без певного місця проживання, психічно хворих, студентів, іноземців, засуджених, померлих осіб, за придбаними, вкраденими або втраченими документами);
- одна особа виступає одночасно засновником, керівником та бухгалтером підприємства (одноосібний засновницько-посадовий склад);
- засновниками є особи, що проживають в регіоні, який не співпадає з регіоном реєстрації суб'єкта;
- часта зміна засновників, власників, посадових осіб суб'єкта господарювання, неможливість встановлення місцезнаходження посадових осіб (керівника, головного бухгалтера);
- невеликий статутний фонд;
- назви суб'єктів господарювання нерідко подібні до назв державних підприємств;
- відсутність ознак статутної діяльності або проведення такої діяльності в мінімальному обсязі;
- відсутність штату працівників, виробничих і складських приміщень для здійснення статутної діяльності;
- офіси суб'єктів господарювання, що входять до складу конвертаційного центру, як правило, мають велику охоронну мережу;
- співпадіння даних щодо учасників операцій (наприклад, адреси місцезнаходження суб'єктів господарювання);
- відносно короткий термін існування суб'єкта господарювання (так звані "одноденки", "ями", "метелики" існують, як правило, у межах одного податкового періоду, що ускладнює можливість контролю за їх діяльністю);
- посадові особи здають податкову звітність з мінімальним обсягом валових доходів;
• щодо фінансово-господарської діяльності учасників фінансових операцій:
- добовий обіг коштів, як правило, збільшується наприкінці тижня, на рахунку щовечора або вранці кожної наступної доби не залишається коштів, або їх сума істотно зменшується;
- наявність великої кількості підписаних та завірених печаткою бланків фіктивних договорів виконання робіт або надання послуг, кошторисів, актів приймання тощо;
- застосування багатосторонніх розрахунків і платежів з великою кількістю учасників таких операцій, які розташовані в різних територіальних одиницях;
- відсутність руху коштів суб'єкта господарювання на банківських рахунках або вкрай великий обсяг фінансових операцій нещодавно створеного підприємства;
- мають широке коло контрагентів, які переказують на їх рахунки грошові кошти під різними підставами;
• щодо змісту фінансових операцій:
- заплутаний або незвичайний характер комерційної угоди (операції), що не має економічного сенсу або очевидної законної мети;
- невідповідність угоди (операції) діяльності суб'єкта господарювання, передбаченій статутними документами;
- багаторазове здійснення операцій або угод, характер яких дає підстави вважати, що метою їх проведення є ухилення від процедур обов'язкового контролю, передбаченого національним законодавством;
- великий обсяг готівкових коштів, отриманих від комерційної діяльності, яка не характеризується інтенсивністю операцій з готівкою;
- в угоді не передбачена сплата контрагентами штрафних санкцій за недотримання термінів платежів, поставки товарів та не передбачено забезпечення ними виконання своїх зобов'язань;
- проведення особою великої кількості фінансових операцій по рахунках інших осіб на підставі довіреності, за умови, що власниками рахунків особистий контакт з працівниками банку не встановлювався протягом тривалого часу або з моменту відкриття цих рахунків;
- зарахування в один операційний день на відкритий клієнтом у банку рахунок коштів від декількох суб'єктів господарювання, які цього ж дня переводяться в готівку або переводяться на інший рахунок, унаслідок чого на кінець операційного дня на цьому рахунку не залишається коштів або їх сума істотно зменшується;
- здійснення юридичною особою або фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності по рахунку операцій купівлі-продажу товарів, оплати робіт або послуг без проведення по цьому рахунку будь-яких інших платежів, в тому числі обов'язкових платежів та зборів до бюджету;
- проведення операцій з цінними паперами, метою яких є отримання клієнтами готівкових коштів;
- не пов'язане з діяльністю особи істотне збільшення залишку на рахунку, який згодом перераховується контрагенту в інший банк або використовується для цілей купівлі цінних паперів на пред'явника;
- розміщення на рахунку значної суми готівкових коштів особою, яка за рівнем доходу чи сферою діяльності не може здійснювати фінансову операцію на таку суму;
- сплата неустойки (пені, штрафу) за невиконання договору поставки товарів (виконання робіт, надання послуг) або за порушення умов договору, коли розмір неустойки перевищує 10% від суми недоставлених товарів (невиконаних робіт, ненаданих послуг);
- очевидна невідповідність призначень вхідних/вихідних платежів (наприклад, кошти, що надходять в якості оплати за товари, роботи, послуги у повному обсязі витрачаються на придбання цінних паперів або закупівлю сільськогосподарської продукції);
- проведення фінансових операцій з купівлі-продажу товарів (оплати послуг), визначити вартість яких складно або неможливо (наприклад, об'єкти інтелектуальної власності; деякі види послуг, що не мають постійної ринкової вартості);
- невідповідність зазначеної в контракті вартості товарів або послуг їхній ринковій вартості;
- регулярне здійснення особою фінансових операцій з векселями, якщо дана особа не виступає емітентом або отримувачем коштів за цими векселями та не має ліцензії професійного учасника ринку цінних паперів;
- списання з рахунку юридичної особи коштів у готівковій формі, не пов'язане з характером її діяльності;
- суми, на які здійснюються фінансові операції, не відповідають майновому (фінансовому) стану клієнта;
- закриття рахунків учасників схеми після проведення певного циклу операцій з готівкою, або різке припинення таких операцій по цих рахунках.
РОЗДІЛ III. ВІДМИВАННЯ ЗЛОЧИННИХ ДОХОДІВ З ВИКОРИСТАННЯМ "КОНВЕРТАЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ"
Схеми відмивання злочинних доходів з використанням готівки зазвичай є достатньо складними та заплутаними. Безготівкові кошти суб'єктів господарювання, які в кінцевому результаті переводяться в готівку, попередньо проходять декілька етапів.
Ключовою ланкою в цьому процесі є суб'єкти господарювання з ознаками фіктивності, які реєструються на підставних осіб. Одним з основних завдань, які переслідують організатори таких суб'єктів підприємницької діяльності під час їх реєстрації та використання, є уникнення кримінальної відповідальності. Для цього в якості керівників фіктивних підприємств оформлюють підставних осіб.
На сьогодні незаконне переведення безготівкових коштів у готівку залишається досить прибутковим і розповсюдженим видом нелегального бізнесу для обслуговування організованої злочинності. Нерідко такі операції, а також створення "конвертаційних центрів" відбувається за сприяння, допомоги та навіть участі безпосередньо працівників фінансових установ, в т.ч. банків, юристів, адвокатів, нотаріусів, аудиторів тощо.
Нижче наведено приклади схем, пов'язаних з відмиванням злочинних доходів з використанням операцій з готівковими коштами як способу "розриву" ланцюга фінансових операцій та маскування джерела походження коштів.
3.1. "Розрив ланцюга" у схемах відмивання злочинних доходів
На рахунок ПП "Б" його посадовими особами вносилась виручка від продажу транспортних засобів та внески до статутного фонду. Частина коштів у подальшому була спрямована на користь ТОВ "U" (Литва) у вигляді оплати за автомобілі та комплектуючі.
Між ПП "Б" та ТОВ "U" був укладений контракт на купівлю транспортних засобів, запасних частин та комплектуючих до них на загальну суму 35,5 млн. євро.
За даними підрозділу фінансової розвідки Литви, на користь ТОВ "U" надійшли кошти від українського ПП "Б" на загальну суму 0,6 млн. євро. На території Литви зазначені кошти відразу зняті готівкою.
Конвертація злочинних доходів у іноземну валюту з подальшим переведенням їх за кордон та зняттям готівкою
Встановлено, що ПП "Б" здійснювався імпорт автомобілів (понад 1000 автомобілів загальною фактурною вартістю близько 40,0 млн.грн.) за документами, що містили неправдиві дані щодо походження, вартості та характеристик автомобілів, пред'явлених та оформлених від ТОВ "U".
Одноосібним власником ПП "Б" є Громадянин "Р", вік якого складає 89 років.
3.2. "Конвертаційні операції" як спосіб приховування джерел походження коштів
Переведення безготівкових коштів у готівку як спосіб приховування джерел походження коштів часто використовується у випадках, коли одержання доходів від злочинної діяльності досить легко встановити та довести, а відповідно кошти або інші активи можуть досить швидко та оперативно бути замороженими.
3.2.1. Незаконне втручання в роботу банківської автоматизованої системи з подальшим переведенням безготівкових коштів у готівку
При проведенні аналізу повідомлень про фінансові операції та додаткової інформації, отриманої від суб'єктів первинного фінансового моніторингу, виявлено факт втручання в електронну систему для здійснення платежів Банку "В".
Незаконне втручання в роботу банківської автоматизованої системи для шахрайських дій з фінансовими ресурсами
З використанням різних IP адрес, невстановленою особою були здійснені спроби незаконного втручання до електронної системи для здійснення платежів, встановленій на комп'ютері ТОВ "А".
За допомогою перехоплювача клавіатури, здійснено підбір паролю доступу до електронної системи для здійснення платежів, після чого, з рахунку ТОВ "А" вкрадено більше 1 млн.грн. шляхом перерахування на рахунок новоствореного суб'єкта господарювання ТОВ "Б", відкритий у Банку "Г".
В подальшому кошти зняті готівкою Громадянином України "Д", який є керівником ТОВ "Б".
3.2.2. Розкрадання бюджетних коштів шляхом маніпуляції цінами з подальшим переведенням безготівкових коштів у готівку
Переведення безготівкових коштів в готівку часто використовується як спосіб приховати кошти, одержані від незаконного привласнення або розкрадання державного майна, здійсненого переважно шляхом завищення ціни та/або кількості товарів, робіт та послуг під час державних закупівель.
В 2010 році державним підприємством було перераховано 14 млн.грн. в рахунок погашення векселя приватному підприємству, яке частину цих коштів (5 млн.грн.) як фінансову допомогу надало іншому приватному підприємству, з рахунку якого знято готівкою у вигляді позики його працівнику 4 млн.грн.
Розкрадання бюджетних коштів шляхом укладання угод з надання будівельно-ремонтних послуг
Приватні підприємства зареєстровані з незначними статутними фондами, за однією адресою та мають одноосібний засновницько-посадовий склад.
За додатковою інформацією Міністерства внутрішніх справ України посадовими особами державного підприємства порушено вимоги Бюджетного кодексу України , в результаті чого державному бюджету нанесено збитки на суму понад 4,7 млн.грн.
3.2.3. Розкрадання коштів банківської установи з подальшим переведенням безготівкових коштів у готівку
Двома страховими компаніями, які мають спільний засновницький склад, використано схему швидкого руху значного обсягу грошових коштів (з різницею у декілька хвилин) з метою перерахування кредитних коштів в якості оплати цінних паперів з ознаками "фіктивності" на рахунок спільного контрагента ТОВ "А" з подальшою конвертацією безготівкових коштів у готівку через фізичну особу "А".
Так, за один день Страхова компанія "А" та Страхова компанія "Б", після завершення операційного дня отримали о 18 год. 50 хв. кредитні кошти від Банку по 50 млн. гривень кожна.
Одразу зазначені кошти були перераховані в якості оплати за векселя з іменним індосаментом на рахунок ТОВ "А".
Розкрадання коштів банківської установи шляхом використання страхових компаній та фінансових інструментів
ТОВ "А", у свою чергу о 19 год. 01 хв. було перераховано отримані кошти у сумі 100 млн. гривень на рахунок фізичної особи "А".
В подальшому, фізичною особою "А" о 19 год. 25 хв. знято їх готівкою.
Також встановлено, що емітент векселів має ознаку фіктивності.
Фізична особа "Б" - засновник Страхової компанії "А" та Страхової компанії "Б", а також Страхова компанія "А" були залучені до схеми, пов'язаної з махінаціями на ринку нерухомості.
3.3. Переведення легалізованих коштів у готівку як активу найбільшої ліквідності
Операції з переведення безготівкових коштів у готівку часто використовуються на останній стадії відмивання, коли вже легалізовані кошти переводяться в готівку, оскільки вважаються найбільш ліквідними.
У таких випадках схема передбачає відмивання злочинних доходів безпосередньо у фінансовій системі, що часто здійснюється з використанням таких інструментів як здійснення операцій на підставі укладених удаваних договорів купівлі-продажу як товарів, робіт або послуг, так і цінних паперів, страхових послуг, прав вимог, надання фінансової допомоги тощо.
3.3.1. Відмивання злочинних доходів з використанням страхової компанії та переведенням безготівкових коштів у готівку
Встановлено використання виплат страхового відшкодування за договорами страхування майна з "фіктивними" страховим актом та відповідною експертною оцінкою про настання страхового випадку.
Відмивання злочинних доходів приватного підприємства шляхом використання страхових операцій та цінних паперів
Підприємством "N" було перераховано страховій компанії "О" 210,7 млн.грн. в якості страхової премії, із загальної суми якої страховою компанією "О" перераховано підприємству "Р" 93,0 млн.грн. в якості оплати за цінні папери. При цьому встановлено, що цінні папери мають ознаки фіктивності.
Підприємством "Р" було перераховано 40,0 млн.грн. підприємству "Т" як фінансову допомогу, які в подальшому зняті готівкою.
Одночасно з вказаним ланцюгом операцій підприємством "N" перераховано 126,1 млн.грн. страховій компанії "X". З загальної суми грошових коштів, перехованої страховій компанії, 2,0 млн.грн. виплачено в якості страхового відшкодування підприємству "У", за договором страхування, який був укладений за 5 днів до виникнення страхового випадку та грошову суму в розмірі 5,9 млн.грн. виплачено в якості страхового відшкодування підприємству "Z" за договором страхування, який був укладений за 7 днів до виникнення страхового випадку.
Підприємства "U" та "Z" входять до складу "конвертаційного центру". Страхові премії по укладеним договорам страхування підприємствами "U" та "Z" не сплачувались.
3.3.2. Відмивання злочинних доходів з використанням благодійного фонду та переведенням безготівкових коштів у готівку
Одним з найпривабливіших фінансових інструментів конвертації безготівкових коштів у готівку є використання благодійницьких внесків. Даний фінансовий інструмент забезпечує додаткову перевагу - оптимізацію податкового навантаження.
Відмивання злочинних доходів приватних підприємств шляхом використання благодійного фонду
Групою підприємств перераховано 3,7 млн.грн. в якості благодійної допомоги до благодійного фонду - громадської організації, яка зареєстрована як неприбуткова організація.
Благодійним фондом зазначені кошти використано для оплати торговцю цінними паперами за акції в сумі 13,2 млн.грн.
В подальшому торговець цінними паперами перерахував двом фізичним особам вказані кошти за акції, які в подальшому зняті готівкою з їх рахунків довіреною особою.
РОЗДІЛ IV. "КОНВЕРТАЦІЙНІ ЦЕНТРИ" ТА СПОСОБИ ПЕРЕВЕДЕННЯ БЕЗГОТІВКОВИХ КОШТІВ У ГОТІВКУ
На сьогодні винайдено чимало способів перетворити безготівкові кошти нелегального походження в готівку, при цьому надати таким операціям вигляду легальних, пов'язаних з регулярною господарською діяльністю.
В той же час, на основі детального аналізу фінансових операцій, пов'язаних з переведенням коштів у готівку, варто зазначити, що суть та зміст таких операцій не відрізняється - це проведення безготівкових коштів через низку банківських рахунків суб'єктів господарювання, з останнього з яких здійснюється видача коштів готівкою.
Власне різномаїття схем полягає у постійній та вибірковій зміні ключових елементів схеми - учасників, предмету, періоду та частоти фінансових операцій, способів перерахування коштів та зняття готівки.
У схемах переведення безготівкових коштів у готівку використовуються як юридичні, так і фізичні особи, при цьому такі операції не є характерними для останніх.
Безготівкові кошти можуть переводитися у готівку під виглядом закупівлі товарів, послуг, робіт, цінних паперів, зняття власних заощаджень, доходу від підприємницької діяльності, надання позик/фінансової допомоги працівникам або іншим особам, тощо.
Нижче наведено результати деяких фінансових розслідувань, на прикладі яких висвітлено нестандартні ознаки "конвертаційних операцій".
4.1. Принципи функціонування "конвертаційного центру"
Основний принцип "конвертаційного центру" - переказ коштів на "транзитний" рахунок, з якого в подальшому кошти будуть зняті готівкою. Проте, для такого переказу коштів необхідно обґрунтування, у зв'язку з чим часто укладаються удавані торгові контракти або реальні договори в яких, зокрема, завищується ціна на товари, роботи або послуги. При цьому, факт виконання зобов'язань за такими договорами досить важко перевірити.
Завищення витрат на придбання товарів, робіт та послуг, який є одним з найстаріших методів шахрайства, залишається на сьогодні звичайною практикою як у справах з ухиленням від оподаткування, так й у справах з відмивання злочинних доходів. Ключовим елементом цього методу є спотворення ціни товару, послуги або роботи з метою передачі надлишку вартості між учасниками угоди.
Суть даного підходу полягає у передачі додаткової вартості шляхом виставлення рахунку на товар, послугу чи роботу за ціною вище справедливої ринкової ціни, при цьому придбання та подальший продаж товару, послуги чи роботи здійснюється за ринковою вартістю.
На додаток до маніпуляції цінами на товари, роботи та послуги, іншим інструментом може слугувати завищення або заниження кількості товарів, послуг та робіт, що перевозяться або надаються. Більше того, документи, пов'язані з постачанням товарів, можуть використовуватися безліч разів у різних фінансових операціях або з різними компаніями-контрагентами.
Суть даного підходу зводиться лише до відображення недостовірної інформації у фінансово-господарських документах та податковій звітності.
Наприклад, укладання контракту на виконання послуг або робіт, зокрема транспортних або ремонтних робіт, юридичних або консалтингових послуг. Довести, що консультація не дала позитивного економічного ефекту практично неможливо. Вартість таких послуг, як правило, співпадає з ринковою, але їх кількість та, відповідно, загальна вартість залежать виключно від побажань замовника. Тобто, від суми, яку необхідно перевести у готівку. За результатами виконання послуг, передбачених відповідно до укладених договорів, складаються акти, які й дозволяють здійснити переказ коштів та в подальшому конвертувати у готівку.
Іншим інструментом може слугувати підміна або придбання товарів, робіт та послуг, оцінку реальної вартості яких встановити неможливо.
Суть даного способу полягає у використанні товарів, робіт та послуг, які не мають жодної цінності або на них встановлено ринком незначну ціну, але за властивостями або характеристиками такі товари, роботи або послуги схожі на товари з високою вартістю, що дає можливість здійснювати підміну таких товарів шляхом внесення неправдивої інформації у фінансово-господарських документах та податковій звітності.
Наприклад, фіктивний ліцензійний договір дозволяє проводити значні суми коштів між учасниками "конвертаційного центру", оскільки оцінити нематеріальний актив (об'єкти інтелектуальної вартості) досить важко та часом вартість такої оцінки може бути високою. При цьому деякі об'єкти інтелектуальної власності не потребують офіційної реєстрації. Достатньо лише укласти ліцензійний або франчайзинговий договір та періодично перераховувати платежі на рахунок юридичної або фізичної особи, що є власником ідеї або винаходу.
Ще одним з інструментів є фіктивні поставки товарів, робіт та послуг або фіктивні угоди.
Даний підхід користується найбільшим попитом, оскільки на відміну від попередніх способів не потребує жодних витрат на придбання товарів, робіт або послуг, лише необхідне оформлення фіктивних документів або, іншими словами, оформлення поставок товарів, робіт або послуг через фіктивні фірми. Продавець може не здійснювати поставку товарів, робіт або послуг, а в змові з покупцем укласти та оформити всі документи на поставку товарів, робіт або послуг, пов'язаних з цією угодою.
4.1.1. Псевдоекспортні операції з подальшим переведенням коштів у готівку
Компанією-нерезидентом на території України через українське підприємство здійснено конвертацію валютних коштів, які в подальшому були зняті готівкою.
Відмивання злочинних доходів шляхом зовнішньоекономічних та валютообмінних операцій
Між ТОВ "Г" (Україна) та компанією "А" (Нова Зеландія) було укладено договір безоплатної фінансової допомоги на суму 100,0 млн. євро.
Протягом певного періоду на рахунок ТОВ "Г" від компанії "А" зараховувались кошти на загальну суму 74,9 млн. євро та 27,5 млн.дол. США (1,0 млрд.грн.), частину з яких було відразу конвертовано в національну валюту та через касу банківської установи, знято директором ТОВ "Г" готівкою на закупівлю сільськогосподарської продукції у сумі 77,4 млн.грн.
Встановлено, що відносно Громадянина "Б" правоохоронним органам порушено та направлено до суду кримінальну справу щодо незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, та який був оголошений у державний розшук за підозрою у грабежі, поєднаному з проникненням у житло.
В рамках розслідування отримано інформацію підрозділу фінансової розвідки Нової Зеландії та встановлено, що джерелом походження коштів на рахунку компанії "А" були кошти компаній - нерезидентів, рахунки яких відкриті громадянами України послідовно протягом десяти днів.
Реєстраційний агент компанії "А" - компанія "С", підозрюється у діяльності щодо реєстрації компаній - оболонок.
4.2. Використання цінних паперів як фінансових інструментів в "конвертаційних центрах"
Найбільш використовуваним цінним папером у "конвертаційних центрах", як власне й у інших схемах відмивання злочинних доходів, є вексель, який тісно пов'язаний з торговими операціями, оскільки є засобом платежу за постачання товарів, робіт та послуг.
Типовим прикладом є ситуація, коли покупець виписує в оплату за отримання будь-якого товару чи послуги від продавця вексель з бланковим індосаментом. В ході проведення певних операцій (в т.ч. можлива фальсифікація звітності та платіжних документів) цей вексель отримує фізична особа, яка пред'являє його до сплати власнику, отримує кошти та знімає кошти з рахунку готівкою.
Діючим законодавством України не передбачено обмежень використання векселів у розрахунках під час здійснення будь-якої господарської діяльності. Специфікою їх обігу є:
- відсутність будь-якого контролю з боку держави за випуском та обігом веселів;
- "легкість" обігу векселів на фондовому ринку (випускається (обертається) винятково в паперовій формі, для здійснення розрахунків з їх використанням відсутня необхідність звертатися до реєстратора;
- векселі не обертаються на організованому ринку, де існують певні вимоги щодо їх ліквідності та котирування;
- відсутність єдиного державного реєстру векселів, що у свою чергу значно ускладнює здійснення контролю за їх випуском та обігом;
- відсутність обмежень щодо обсягу випуску векселів одним суб'єктом господарської діяльності залежно від обсягу його активів;
- відсутність реєстру ліквідованих підприємств, які були емітентами векселів та підприємств, векселі яких визнані недійсними.
Окрім використання векселів досить часто у схемах переведення безготівкових коштів у готівку використовують акції, облігації, інвестиційні та ощадні сертифікати як спосіб переказу коштів між учасниками схеми.
Звичайно існування акцій виключно в бездокументарній формі робить обіг акцій більш "прозорим". В той же час, на ринку цінних паперів все ще обертаються акції фіктивних акціонерних товариств, які і стають фінансовим інструментом в діяльності конвертаційних центрів.
Отже, всі вищеперелічені чинники призводять до того, що фінансовий ринок стрімко наповнюється неліквідними цінними паперами, які часто використовуються в незаконних цілях та відмиванні злочинних доходів.
Але найбільш поширеним способом переказу коштів між учасниками "конвертаційного центру" є надання комерційних позик або поворотної фінансової допомоги, як процентних, так й безпроцентних.
При цьому, термін угод з надання комерційних позик або фінансової допомоги не має обмежень у часі, до моменту настання дати погашення зобов'язань боржника вже не буде існувати, як власне й держателя боргових зобов'язань. Термін надання такої допомоги може навіть сягати 50 років, а їх надання є безпроцентним та не потребує реєстрації у контролюючих органах.
Як і в схемах використання цінних паперів у даній ситуації права на боргові зобов'язання можуть переуступатись суб'єктам господарювання та слугувати для проведення інших фінансових операцій неодноразово.
4.2.1. Використання векселів
Під час аналізу фінансових операцій були виявлені однотипні фінансові операції, які пов'язані з акумулюванням на розрахунковому рахунку ТОВ "М" коштів під виглядом купівлі-продажу векселів.
Використання векселів у діяльності "конвертаційного центру"
В подальшому, акумульовані кошти перераховувались на рахунок Громадянина "С" та знімались чотирма довіреними особами, що здійснювали контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, які перераховували кошти на рахунок ТОВ "М", готівкою в сумі 100,4 млн. гривень.
При опрацюванні копій документів, пов'язаних із розрахунками за векселі, встановлено, що деякі векселедавці та векселеотримувачі валові доходи не декларували. Тобто здійснена емісія векселів під удавані договори. ТОВ "М" валових доходів не декларувало, платежів до бюджету не здійснювало.
Водночас, у відношенні фізичної особи "С" правоохоронним органом вже була порушена кримінальна справа за крадіжку.
4.2.2. Використання акцій
Групою компаній, з метою незаконної конвертації безготівкових коштів у готівкові, протягом 4 місяців перераховано на рахунок Торговця цінними паперами кошти у сумі 37,3 млн. гривень в якості погашення векселів.
Використання акцій у діяльності "конвертаційного центру"
В подальшому, Торговець цінними паперами, в дні отримання або наступного дня, перерахував кошти у сумі 37,3 млн. гривень Громадянці "А" за акції, емітовані Компанією "А".
В свою чергу Громадянка "А", в дні отримання або наступного дня, знімала кошти готівкою у сумі 37,3 млн.грн. в касі Банку.
При проведенні аналізу документів встановлено, що:
- засновником Торговця цінними паперами є Громадянин "В", який у минулому був причетний до організації "конвертаційного" центру;