- стилістика і поетика цих мов;
- діалектологія;
- історія монгольських мов (народних і літературних);
- контакти монгольських мов;
- порівняльно-історичне і типологічне дослідження монгольські мов, історія їх вивчення.
2.12. Семітські мови.
Дослідження проблем синхронного стану та історичного розвитку семітських мов.
Зокрема:
- наукові концепції та теорії в семітському мовознавстві;
- класифікація семітських мов;
- фонетика, граматика, лексикологія, фразеологія та лексикографії цих мов;
- стилістика і поетика цих мов;
- діалектологія;
- історія семітських мов (народних і літературних);
- контакти семітських мов;
- порівняльно-історичне і типологічне дослідження семітських мов, історія їх вивчення.
2.13. Мови народів Азії, Африки, аборигенів Америки та Австралії.
Дослідження проблем синхронного стану та історичного розвитку цих мов.
Зокрема:
- наукові концепції та теорії в мовознавстві країн Сходу;
- проблеми класифікації цих мов;
- фонетика, граматика, лексикологія, фразеологія та лексикографія цих мов;
- стилістика і поетика цих мов;
- діалектологія;
- історія мов народів Азії, Африки, аборигенів Америки та Австралії;
- порівняльно-історичне і типологічне дослідження мов народів Азії, Африки, аборигенів Америки та Австралії, історія їх вивчення.
2.14. Класичні мови; окремі індоєвропейські мови.
Дослідження загальнотеоретичних проблем класичної філології і специфіки класичних мов (давньогрецької та латинської), закономірностей їх історичного розвитку та функціонування в античному суспільстві, а також історії письма цими мовами; дослідження проблем синхронного стану та історичного розвитку мов албанської (тоскської і гегської), анатолійських (хетської, лідійської, карійської, лувійської, лікійської, палайської), кельтських (ірландської, шотландської, менкської, валлійської, корнської, бретонської і мертвих галльської, кельтіберської, лепонтійської), палео-балканських (фракійської, дакійської, фригійської, іллірійської, давньомакедонської), тохарських - східнотохарської (А) і західнотохарської (В).
Зокрема:
- звукова та граматична системи давньогрецької і латинської мов;
- лексикологія, фразеологія та лексикографія класичних мов;
- ономастика цих мов;
- діалектне членування цих мов;
- стилістика і поетика цих мов;
- історія розвитку цих мов, історія їх літературних мов;
- особливості мови давньогрецьких та давньоримських письменників;
- специфіка середньовічної латині в Європі та в Україні;
- історія письма грецькою та латинською мовами;
- історія класичної філології;
- проблеми класифікації індоєвропейських мов;
- наукові концепції та теорії в індоєвропейському мовознавстві;
- фонетика, граматика, лексикологія, фразеологія та лексикографія зазначених індоєвропейських мов;
- стилістика і поетика зазначених індоєвропейських мов;
- діалектологія зазначених індоєвропейських мов;
- контакти між індоєвропейськими мовами;
- історія зазначених індоєвропейських мов (народних і літературних);
- порівняльно-історичне і типологічне дослідження зазначених індоєвропейських мов;
- історія їх вивчення.
2.15. Загальне мовознавство.
Загальнотеоретичні проблеми мови і мовознавства; лінгвістичні методи, напрями і школи; дослідження проблем внутрішньої структури мов світу; дослідження загальних закономірностей функціонування та історичного розвитку мов; дослідження відношень мови і свідомості; дослідження відношень мови і суспільства; дослідження різних аспектів мовної діяльності; зв'язок мовознавства з іншими науками.
Зокрема:
- мова людини, її природа і функції; теорії виникнення мови; мова як знакова система;
- психолінгвістичні аспекти дослідження мови;
- проблеми зв'язку мови, мислення і свідомості;
- проблеми зв'язку мови і суспільства; соціолінгвістичні аспекти дослідження мови;
- принципи класифікації мов світу;
- дослідження загальнотеоретичних проблем внутрішньої структури мови та її окремих рівнів, структура і система мови;
- літературні мови, особливості їх розвитку та функціонування; стилі мови; історія письма;
- діалектологія і лінгвогеографія;
- мовні контакти;
- проблеми історичного розвитку мов світу;
- мовознавство, його розділи і галузі; зв'язок мовознавства з іншими науками; лінгвістичні методи; історія лінгвістичних учень.
2.16. Перекладознавство.
Історія, теорія та критика перекладу; загальна та часткова теорія перекладу; методика перекладу.
Зокрема:
- теоретичні школи перекладу;
- еволюція принципів та підходів до перекладу;
- типологія перекладу;
- специфіка перекладу текстів різних жанрів та стилів;
- особливості писемного та усного перекладу;
- комп'ютерний переклад;
- принципи укладання перекладних словників, перекладна лексикографія;
- критичний аналіз перекладацького процесу.
2.17. Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство.
Дослідження мов світу на основі генеалогічної і типологічної класифікацій.
Зокрема:
- принципи класифікації мов світу; генеалогічна і типологічна класифікація;
- порівняльно-історичне мовознавство, його методи і напрями, історія його розвитку;
- дослідження конкретних груп мов на основі порівняльно-історичного методу;
- типологічна класифікація мов, її різновиди, методи і напрями;
- мовні універсалії;
- дослідження конкретних груп мов на основі лінгвістичної типології.
2.18. Структурна, прикладна та математична лінгвістика.
Методологія і методика формально-структурного та статистичного описів мови; сучасні проблеми прикладного застосування різних аспектів опису мови.
Зокрема:
- дослідження мови на основі методів і способів формально-структурного та статистичного описів, математичного апарату;
- теоретичне забезпечення розв'язання практичних завдань, пов'язаних з використанням мови (проблеми штучних мов; автоматизація лінгвістичних досліджень, автоматизоване опрацювання тексту, автоматичний переклад; уніфікація та стандартизація науково-технічної термінології; проблеми транскрипції й транслітерації іншомовних слів та ін.);
- методи, напрями і школи структурно-математичної лінгвістики. Пріоритетні комплексні міждисциплінарні дослідження: Дослідження історії і сучасного функціонування української мови та проблем її утвердження як державної мови в Україні; вивчення мовної ситуації в Україні та шляхів її неконфліктного розв'язання; розробка комп'ютерних лексикографічних систем.
3. Мистецтвознавство.
3.1. Театральне мистецтво.
Предметом дослідження є історія та теорія театру як особливої галузі художньої культури; вивчення театру як специфічного соціального інституту та виявів театральності в інших видах мистецтва; аналіз театралізації суспільного життя; дослідження естетичних та артистичних аспектів театру як виду мистецтва, його історико-стильових закономірностей, історичних та індивідуальних стильових особливостей драматургії, режисури та акторської майстерності; аналіз своєрідності окремих епох та ареалів розвитку світового театру, творчого доробку видатних постатей театрального мистецтва; розробка питань розвитку народного та професійного театру, вдосконалення акторської та режисерської техніки.
Зокрема:
- драматургійний напрям - вивчення особливостей стилістики та композиції драматургійних творів в аспекті їх сценічного втілення;
- режисерський напрям - вивчення творчої спадщини видатних режисерів, закономірностей історико-стильового розвитку театральної режисури, особливостей її техніки;
- сценографічний напрям - дослідження матеріальної культури театру, тобто предметного середовища вистави, в тому числі особливостей гриму, маски, конструкції ляльок (для лялькового театру), композиції сценічного простору як фактора організації спектаклів;- напрям акторської майстерності - аналіз виконавських аспектів театральної вистави, системи театральних амплуа, факторів акторської особистісної індивідуальності;
- соціологічний напрям - вивчення аудиторії театру, її ролі у формуванні театральних дійств як співучасників, етикетності поведінки, зумовленої театральними впливами, розвитку ритуалів;
- міждисциплінарний напрям - дослідження взаємодії театру з іншими видами мистецтва, передусім з музикою (в жанрах музичного театру та в прикладних музичних жанрах) та з образотворчим мистецтвом (в організації сценічного простору).
3.2. Музичне мистецтво.
Предметом є вивчення закономірностей музичної творчості, виконавства, сприйняття музики та музичного виховання у їх процесуальному та результативному аспектах; дослідження музики як автономного виду мистецтва та її взаємин з іншими видами мистецтва з цілісністю художньої, духовної, матеріальної культури, з суспільним організмом; вивчення закономірностей історичного розвитку музики та формування її теоретичних систем; аналіз творчого доробку композиторських шкіл, стилів, напрямів, окремих представників композиторської творчості; вивчення виконавської творчості, методів виконавства та його шкіл, формування виконавської майстерності; розроблення методів музичної педагогіки; аналіз закономірностей музичного сприйняття; вивчення систем нотопису та музичного інструментарію.
Зокрема:
- історико-стильовий напрям - вивчення закономірностей стильового розвитку музичного мистецтва;
- історико-біографічний напрям - вивчення творчого шляху видатних композиторських постатей, їх індивідуальних стилів;
- історико-культурологічний та історіографічний напрям - вивчення музичного життя;
- теоретико-композиційний напрям - аналіз музичних текстів як результатів процесу формоутворення музичного матеріалу, визначення характеристик музичних творів як замкнених та цілісних текстів, їх семантичного навантаження;
- теоретико-інтонаційний напрям - аналіз мелосу, ритміки, гармонічних систем, гомофонної, поліфонічної та монодичної фактури, спрямований на вивчення своєрідності музичних засобів виразності та їх трактування в історичних та індивідуальних стилях;
- виконавський напрям - дослідження практичного досвіду виконавства, специфічних виконавських засобів (артикуляції, темподинаміки), розроблення інтерпретологічних концепцій;
- етномузикознавчий напрям (фольклористика) - дослідження синкретичних та автономних форм народної музичної творчості, їх етнічної своєрідності, специфіки музичного мислення народу, жанрово-стильової системи фольклору, взаємодії музичних, вербальних, хорологічних компонентів фольклорних текстів;
- музично-педагогічний напрям - розроблення музичного виховання, дослідження музичного сприйняття; сольфеджіо;
- прикладні напрями - органологія (інструментознавство, оркестрування), нотна палеографія (вивчення систем нотного запису).
3.3. Кіномистецтво, телебачення.
Предметом дослідження є розвиток аудіовізуальної сфери художньої культури як специфічного надбання історії світової культури в XX столітті; вивчення жанрово-стильової системи аудіовізуальних мистецтв; аналіз соціальної інфраструктури та психологічних ефектів кіно та телебачення; дослідження специфіки драматургії, режисури, операторських та акторських аспектів в кіно- та телепродукції; обстеження напрямів та періодів розвитку аудіовізуальної культури, індивідуального творчого доробку окремих видатних постатей; аналіз технічних аспектів кінематографії та телебачення, вдосконалення методів аудіовізуальної трансформації реалій буття.
Зокрема:
- сценарний напрям - вивчення досвіду створення сценаріїв для продукції кінематографа та телебачення, спадщини видатних сценаристів, переробки літературних першоджерел у сценарії;
- режисерський напрям - вивчення творчого доробку режисерів кінематографа та телебачення, їх індивідуальної творчої манери, специфіки аудіовізуальної режисури, закономірностей її розвитку;
- виконавський напрям - вивчення досвіду акторської майстерності в аудіовізуальній культурі, системи ролей у цій сфері індивідуального творчого доробку видатних представників акторського мистецтва;
- соціально-психологічний напрям - вивчення психологічних ефектів аудіовізуальної продукції, її функціонування в середовищі аудиторії кінематографа та телебачення, контингенту публіки аудіовізуальної культури;
- міждисциплінарний напрям - вивчення взаємодії аудіовізуальної культури з іншими сферами художньої культури, її впливу на них та аудіовізуального переосмислення традиційних художніх засобів.
3.4. Образотворче мистецтво.
Галузь передбачає дослідження засадничих закономірностей генези й еволюції образотворчого мистецтва як у цілому, так і на певних історично детермінованих стадіях його розвитку, зокрема стильових, у різному національному контексті; студії над усім комплексом питань, пов'язаних із з'ясуванням специфіки жанрово-видової структури образотворчого мистецтва, його змісту та форми; здійснення опису, аналізу, витлумачення, атрибуції мистецьких творів, розгляд особливостей їх суспільного функціонування; вивчення набутків окремих національних шкіл мистецтва, творчої практики художніх об'єднань, угрупувань, окремих художників. При розробці тієї чи іншої проблематики спирається на досягнення музеєзнавства, реставрації, інших допоміжних дисциплін, враховує досвід споріднених суспільних наук.
Зокрема:
- загальноестетичні проблеми теорії та історії образотворчого мистецтва;
- образотворче мистецтво у системі художньої культури суспільства;
- історія та теорія мистецтвознавства і художні критики;
- історико-теоретичні проблеми розвитку окремих видів та жанрів образотворчого мистецтва;
- станковий та монументальний живопис, притаманні йому прийоми та засоби вирішення художніх творів; живописні техніки;
- станкова, монументальна та монументально-декоративна скульптура, її функціонування в архітектурних та садово-паркових ансамблях;
- станкова та книжкова графіка, притаманні їй особливості художньої мови; роль і значення книжкової графіки в інтерпретації змісту літературного твору та як елементу книги - єдиного художньо-поліграфічного організму; плакат; прикладна графіка; графічні техніки;
- театрально-декоративне мистецтво, його роль у розкритті драматургічного задуму театральної або кінопостановки;
- художній дизайн;
- проблеми синтезу мистецтв і образотворче мистецтво;
- проблеми генези та еволюції стилів і напрямків в образотворчому мистецтві, їх світоглядне підґрунтя, особливості національної інтерпретації, зв'язок з такими в інших мистецтвах (театр, музика, література і т.п.);
- іконологія та іконографія як важливі елементи мистецтвознавчого дослідницького інструментарію.
3.5. Декоративне і прикладне мистецтво.
Предметом дослідження є всі форми естетизації середовищ перебування людини, які не несуть ознак автономії окремого виду мистецтва та пов'язані з практичним функціональним призначенням об'єктів цього середовища, утворюючи з ними синкретичну єдність; вивчення проявів художнього синкретизму в предметному середовищі, в об'єктах побуту; аналіз закономірностей поєднання естетичних та утилітарних функцій цих об'єктів, взаємозалежностей функціонального призначення з матеріалом та формами елементів предметного оточення; дослідження технічних процедур в різних відгалуженнях синкретичної художньої творчості (ткацтво, гончарство, деревообробництво); вивчення закономірностей художньої мови декору, розробка проблем лексичного фонду та композиційних закономірностей орнаментики.
Зокрема:
- Кераміка - вивчення історичних закономірностей розвитку гончарства як одного з найдавніших видів синкретичної художньої творчості, аналіз його технологічних процедур, ареальних особливостей.
- Силікатна продукція - вивчення процедур виготовлення та сфери вжитку виробів зі скла, особливостей поєднання утилітарних та естетичних функцій, їх зв'язку з архітектурною композицією.
- Деревообробництво - вивчення традицій різьбярства, способів їх відтворення та розвитку, їх осмислення у фольклорній практиці, їх трансформації в урбанізованому середовищі, їх функцій в архітектурному екстер'єрі та інтер'єрі, їх побутового використання виробів з дерева та з інших видів целюлози.
- Текстиль - вивчення ткацтва, шитва, процедур та продукції ремісничого текстильного виробництва, крою одягу, композиції килимів, рушників та інших предметів з текстильних матеріалів, фонду цих матеріалів, використання виробів з них.
- Орнаментологія - дослідження загальних закономірностей орнаментальної мови декору художніх виробів незалежно від матеріалів їх носіїв, особливостей орнаментального мислення порівняно з образотворчим мистецтвом.
- Етнологічно-археологічний напрям - вивчення реліктових форм синкретичної творчості, ареалів їх поширення, їх еволюції.
4. Соціальні комунікації.
4.1. Теорія й історія соціальних комунікацій.
Галузь науки, яка вивчає сутність, закономірності соціальних комунікацій, процеси, структури та форми соціально-комунікаційних відносин.
Зокрема:
- Теорія та закономірності розвитку комунікаційної системи суспільства.
- Історія соціально-комунікаційних інститутів суспільства.
- Етапи становлення соціально-комунікаційних структур і процесів.
- Історія важливих наукових відкриттів щодо знакових систем, інструментів, способів документалізації інформації.
- Розвиток соціально-комунікаційної культури суспільства.
- Аналіз, становлення та розвиток основних напрямів діяльності документально-інформаційних структур (книготорговельних установ, бібліотек, бібліографічних служб, центрів науково-технічної інформації тощо).
- Методологічні, методичні й організаційні засади функціонування документально-інформаційних і когнітивних структур у системі соціальних комунікацій.
- Теоретичні закономірності розвитку документа, інформації та знань як складових соціальної комунікації.
- Семіотика соціальних комунікацій.
- Стратегія розвитку соціальних комунікацій, футурологічні концепції трансформації комунікаційних структур.
- Комунікаційні відносини й інформаційна культура суспільства, теорія комунікаційних потреб.
- Концепції соціальної інформації та знань у сучасній науці.
- Комунікаційні канали та засоби трансляції знань.
- Соціально-інформаційна технологізація суспільства.
- Теорія, історія та методологія наукових дисциплін соціально-комунікаційного циклу.
- Професіологічні аспекти підготовки кадрів для сфери соціальних комунікацій.
- Інформаційно-когнітивна динаміка суспільства та його підсистем (політики, освіти, науки, управління тощо).
4.2. Журналістика та засоби масової інформації.
Галузь науки, яка вивчає теорію, сутність, процеси та структури журналістики в системі соціокомунікативної діяльності, феномен масової інформації та засоби її розповсюдження, соціокультурні підвалини взаємодії засобів масової інформації з соціумом.
Зокрема:
- Методологічні засади та міждисциплінарний комплекс досліджень засобів масової інформації.
- Теорія та закономірності становлення соціального інституту журналістики.
- Історія та концепції журналістики, преса.
- Журналістська комунікативістика.
- Засоби масової інформації та їх інфраструктурні особливості.
- Типи, види, жанри журналістської діяльності.
- Журналістська творчість, правові й етичні норми.
- Ринкові моделі журналістської діяльності.
- Менеджмент засобів масової комунікації.
- Інформаційно-комунікаційні засоби передавання повідомлень у суспільстві.
- Аудиторія засобів масової інформації, її потреби, особливості взаємодії.
- Зарубіжна журналістика.
- Електронні засоби масової інформації та їх інтеграція з системою соціальних комунікацій суспільства.
- Змістовно-функціональні та техніко-технологічні особливості засобів масової інформації.
- Інформаційно-когнітивні процеси передачі повідомлень у системі засобів масової інформації.
4.3. Прикладні соціально-комунікаційні технології.
Галузь науки, яка вивчає історію, теорію, методологію, організацію, становлення прикладних комунікаційних технологій у системі соціальної діяльності (у науці, політиці, виробництві, культурі, освіті тощо).
Зокрема:
- Історія, теорія та методологія формування інформаційних середовищ взаємодії суб'єктів соціальної діяльності.
- Соціально-комунікаційні технології позиціювання суб'єктів соціальної діяльності в суспільстві (зв'язки з громадськістю, реклама, іміджмейкінг, бізнес-комунікації тощо).
- Комунікаційний образ суб'єктів суспільних відносин.
- Використання засобів масової інформації при здійсненні зв'язків із громадськістю.
- Управління прикладними соціально-комунікаційними технологіями.
- Організація діяльності служб і агенцій (зв'язків із громадськістю, рекламних агенцій тощо).
- Спеціалізовані ПР-технології (політичні, консалтингові, журналістські).
- Публічні зв'язки з державними структурами.
- Прес-стратегія та форми її реалізації в соціально-інформаційному середовищі.
- Концепція іміджмейкінгу.
| Голова секції "Літературознавство, мовознавство, мистецтвознавство, соціальні комунікації" | В.П.Моренець |
Додаток N 22
до наказу МОН
29.03.2010 N 264
ПАСПОРТ
секції за фаховим напрямом 22 "Дослідження з проблем природничих наук" наукової ради МОН
Для участі в конкурсному відборі до секції 22 "Дослідження з проблем природничих наук" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.
До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи й техніки і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань в конкретних галузях науки.
До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, технологій і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше.
Секція 22 "Дослідження з проблем природничих наук" включає наступні напрями наукових досліджень:
1 - загальна та регіональна геологія, зокрема:
- Створення, вдосконалення і подальше розроблення загальної теорії Землі, фундаментальних гіпотез, пов'язаних з історією виникнення основних структурних елементів планети; вдосконалення стратиграфічних і геохронологічних шкал, дослідження еволюції органічного світу і речовини Землі.
- З'ясування геологічної будови та історії розвитку земної кори, вивчення геологічних закономірностей розподілу рудних і нерудних корисних копалин. Вивчення сучасних геологічних процесів та процесів, які відбувалися в минулому, і динамічних обставин, що склалися під час цих процесів.
- Вивчення докембрійських метаморфічних і плутонічних формацій розроблення моделей еволюції земної кори в докембрії.
- Вивчення стратиграфії та геохронології четвертинних відкладів, методів їх кореляції, виявлення і вивчення різних генетичних типів четвертинних утворень, зокрема континентальних і морських, осадочних і вулканогенних; виявлення палеокліматичних і палеогеографічних обставин упродовж антропогену.
2 - геохімія, зокрема:
- Вивчення розподілу елементів у атмо-, гідро-, біо-, літосфері та внутрішніх оболонках Землі, закономірностей міграції розсіювання й концентрації елементів, їх сполук та ізотопів.
- Дослідження ендогенних і екзогенних процесів мінерало-, породо- та рудоутворення.
- Розроблення теоретичних основ літо-, гідро-, атмо- та біогеохімічних методів пошуків корисних копалин.
- Удосконалення та розроблення методів ізотопного датування порід, мінералів і процесів породо- й рудоутворення.
- Моделювання геохімічних процесів, визначення їх фізико-хімічних параметрів.
- Еколого-геохімічні дослідження розподілу та міграції техногенних елементів і сполук, їх впливу на довкілля, можливостей знешкодження та утилізації.
- Геохімічний моніторинг довкілля, контроль стану природних і штучних резервуарів, розроблення геохімічних методів прогнозу техногенних і природних катастроф.
3 - геотектоніка, зокрема:
- Походження основних типів великих структурних форм континентів і океанів.
- Створення, вдосконалення і подальший розвиток загальної теорії Землі й фундаментальних гіпотез і вчень.
- Вивчення еволюції структури і речовинного складу Землі.
- Геотектонічні дослідження проблем геодинаміки системи "Земля": динаміки ядра, мантії та літосфери або внутрішньої геодинаміки. Внутрішня геодинаміка цілком.
4 - гідрогеологія, зокрема:
- Масоперенесення в гідрогеологічних системах, гідрогеохімія.
- Дослідження структури гідрогеологічних систем і їх частин, гідродинамічних, гідрохімічних та інших процесів, які протікають у них під впливом природних і техногенних факторів, загальна й спеціальні схематизації і районування гідрогеологічних систем та їх частин.
- Дослідження зміни закономірностей формування умов, структури і процесів у гідрогеологічних системах під дією техногенного впливу.
- Розроблення методів і систем оптимізації гідрогеологічних умов у природних і техногенно порушених умовах для стабілізації і поліпшення екологічного стану навколишнього середовища, зокрема підземних вод.
- Дослідження закономірностей формування й розподілу природних і експлуатаційних ресурсів підземних вод.
- Мінеральні, термальні, промислові води і розсоли. Закономірності розподілу і формування цих типів підземних вод. Їх класифікація й типізація.
- Гідрогеологічні дослідження при пошуках і розвідці корисних копалин (гідрогеологія родовищ корисних копалин, нафтова гідрогеологія). Методологія та методи гідрогеологічних досліджень.
5 - інженерна геологія, зокрема:
- Проблеми теорії ґрунтознавства та встановлення закономірностей формування властивостей ґрунтів.
- Інженерно-геологічні особливості основних типів порід.
- Інженерна геологія природних процесів.
- Інженерна геологія процесів, викликаних будівництвом та іншими техногенними факторами (спеціальна інженерна геологія).
- Теорія, методологія, методи і методики інженерно-геологічних досліджень.
- Інженерно-геологічні особливості та гідромеханічні моделі будови масивів гірських порід.
- Теоретичні основи моделювання. Методи вивчення та прогнозу напружено-деформованого стану і стійкості масивів порід. Теоретичні й методологічні основи інженерно-геологічного прогнозування.
- Проблеми прогнозування змін геологічного середовища під впливом техногенних дій. Прогноз поведінки інженерних споруд.
- Проблеми раціонального використання геологічного середовища. Захист територій від несприятливих інженерно-геологічних процесів.
- Інженерно-геологічні дослідження при будівництві наземних і підземних споруд, шляхів, каналів, гребель та водосховищ при проведенні меліоративних робіт, при розв'язанні проблем екології та раціонального використання природних ресурсів.
- Проблеми мерзлотознавства в інженерній геології.
6 - петрологія, зокрема:
- Вивчення петрології та петрографії конкретних регіонів, структурних зон, комплексів, формацій тощо (регіональна петрологія).
- Розроблення теорії магматизму, метаморфізму, метасоматозу, епігенезу та рудоутворення на підставі експериментальних і термодинамічних даних (фізико-хімічна петрологія).
- Розроблення автоматизованих систем на базі ЕОМ для збирання, зберігання й використання петрографічної та петрологічної інформації.
- Інженерно-петрографічне вивчення кристалічних масивів для захоронення токсичних і радіоактивних відходів і для розв'язання інших технологічних завдань.
7 - палеонтологія і стратиграфія, зокрема:
- Розроблення теоретичних і методичних питань палеонтології. Розроблення теоретичних і методичних питань стратиграфії, розроблення та вдосконалення загальних і регіональних стратиграфічних та геохронометричних шкал, стратиграфічних схем різного рангу.
- Відтворення на підставі біостратиграфічних і палеоседиментологічних досліджень фізико-географічних умов на поверхні Землі на різних етапах її історико-геологічного розвитку, зміни цих умов у геологічному часі, зв'язок і залежність еволюції палеобіосфери від сукупного впливу ендогенних та екзогенних факторів, геологічних подій глобального і регіонального характеру.
8 - геологія океанів і морів, зокрема:
- Дослідження в межах океанів, морів або їх структурних елементів, а саме:
- дослідження геологічної будови, тектоніки, осадових відкладів, стратиграфії сучасних і давніх відкладів, вулканічних процесів, складу океанічних відкладів та корінних порід;
- виявлення загальних закономірностей розміщення рудних і нерудних корисних копалин, виявлення поствулканічних процесів та їх ролі у формуванні осадового чохла й біогеоценозів;
- дослідження забруднення Світового океану.
- Будова океанічної кори, перехідних зон та їх поверхні.
- Природні ресурси світового океану.
9 - геологія металевих і неметалевих корисних копалин, зокрема:
- Геологічна будова родовищ металевих і неметалевих корисних копалин та рудоносних територій.
- Геологічні та фізико-хімічні умови утворення родовищ металевих і неметалевих корисних копалин.
- Розроблення і вдосконалення методів розвідки родовищ металевих і неметалевих корисних копалин.
10 - геологія твердих горючих копалин, зокрема:
- Загальні теоретичні та регіональні дослідження про походження твердих горючих копалин, історію, геотектонічні, палеогеографічні умови та фактори їх виникнення і формування родовищ.
- Вивчення вугленосних формацій, вугленосних товщ, покладів вугілля, вугільних басейнів, родовищ, їх геологічної будови, тектоніки, стратиграфії, літології.
- Вдосконалення методів пошуків та розвідки родовищ твердих горючих копалин.
- Геолого-економічна оцінка родовищ торфу, вугілля й горючих сланців.
11 - геологія нафти і газу, зокрема:
- Теоретичні основи походження нафти й газу та формування їх покладів.
- Особливості геологічної будови і нафтогазоносності територій. Проблеми нафтогазогеологічного районування. Вивчення глибинної і територіальної зональності поширення скупчень нафти та газу.
- Дослідження геохімії нафти і газу. Удосконалення методів прогнозування та методів пошуків нафтових і газових родовищ.
- Вивчення характеристики типів підземних вод, їх геохімічного складу й генезису з метою визначення ролі підземних вод у міграції та акумуляції нафти й газу.
- Вивчення закономірних зв'язків нафтогазоутворення в літосфері з певними умовами утворення та перетворення осадових порід, літофаціальних умов утворення нафтогазоносних комплексів, формування і розміщення порід-покришок і колекторів.
- Створення, вдосконалення і подальше розроблення методів і способів вивчення нафтових, газових і газоконденсатних родовищ за даними буріння свердловин і результатами геофізичних досліджень; вивчення процесів, які відбуваються у покладах при їх експлуатації створення геологічних основ розроблення вуглеводнів.
- Наукові основи проведення геологорозвідувальних робіт на нафту й газ. Створення, вдосконалення і подальше розроблення методів пошуків і розвідки нафтових і газових родовищ; регіонального, зонального й локального прогнозу нафтогазоносності та інших критеріїв нафтогазоносності, котрі застосовуються при пошуках та розвідці нафти і газу.
12 - економічна геологія, зокрема:
- Проблеми мінерально-сировинної бази і родовища корисних копалин.
- Перспективність на мінеральну сировину території, регіонів та геоструктур.
- Геолого-економічне районування.
- Геолого-економічна оцінка корисних копалин.
- Концепції проблем мінерально-сировинного комплексу України.
- Геолого-економічний аналіз та оцінка вартості наявних у надрах запасів і прогнозних ресурсів.
- Комплексне й раціональне використання природних корисних копалин.
- Ліцензування геологорозвідувальних та гірничовидобувних робіт.
13 - мінералогія, кристалографія, зокрема:
- Дослідження мінералів як кристалів, фізичних тіл, хімічних сполук з метою їх практичного використання.
14 - літологія, зокрема:
- Вивчення геологічної будови, речовинного складу, структурно-текстурних та фаціальних особливостей осадків й осадових порід різних генетичних типів окремих регіонів, стратиграфічних підрозділів, осадових формацій, товщ і пов'язаних із ними корисних копалин.
- Розроблення методик літостратиграфічних досліджень з метою розчленування та кореляції розрізів осадових товщ і виявлення нових літологічних корелятивів.
- Визначення залежностей колекторських і покрівельних властивостей від літологічного складу порід, стадії літогенезу та умов залягання і на цій базі вдосконалення основ прогнозування природних резервуарів нафти та газу, природних вод на різних глибинах.
- Удосконалення методології та методики дослідження осадових порід і пов'язаних із ними корисних копалин, теорії літогенезу, стадійності літогенезу, типів літогенезу, фаціально-формаційного та конкреційного аналізів осадових відкладів.
15 - геофізика, зокрема:
- Геофізика твердої Землі й гідросфери.
- Сейсмологія та внутрішня будова Землі; глибинне сейсмічне зондування (ГСЗ) і сейсморозвідка.
- Гравітаційне поле, густинна модель та фігура Землі; гравіметрія і гравірозвідка.
- Постійне магнітне поле Землі, магнітні варіації та палеомагнетизм; магнітометрія, магніторозвідка.
- Електромагнітні поля Землі; електричні й електромагнітні методи досліджень, електророзвідка.
- Теплове поле Землі та термодинаміка її надр; геотермічна розвідка.
- Радіоактивність Землі; ядерна геофізика, радіометрія.
- Промислова (свердловинна) геофізика.
- Походження, структура, речовинний склад і розвиток Землі.
- Комплексні геолого-геофізичні моделі Землі та її окремих геосфер.
- Тектонофізика.
- Фізико-математичні моделі геофізичних явищ і процесів.
- Прямі й обернені задачі геофізики, інтерпретація геофізичних даних.
- Алгоритми, програми, автоматизовані системи обробки та інтерпретації геофізичних даних на ЕОМ.
- Геофізична апаратура та її фізико-математичні принципи.
- Прогноз геофізичних подій, відкриття та дослідження нових геофізичних явищ і процесів.
- Геофізичні методи пошуку корисних копалин
- Закони розподілу фізичних властивостей у геосферах.
- Фізичні властивості гірських порід як основа геофізичних методів.
- Гравіметрична, магнітна, електрична, сейсмічна та радіометрична розвідка. Методи розвідки.
- Електрометричні дослідження навколосвердловинного простору.
- Сейсмоакустика у свердловинах.
- Методи комплексної інтерпретації геофізичних даних.
- Методи та алгоритми розв'язання прямих і обернених задач геофізики.
- Геологічна інформатика.
- Розроблення математичних методів аналізу геологічної інформації, програмного забезпечення, методологія систематизації та комплексування геологічної інформації для розв'язання завдань картування, прогнозу та пошуку корисних копалин.
- Інформаційне забезпечення та комп'ютерні технології для геологічних, структурно-тектонічних, геохімічних, геофізичних досліджень території України, материків, океанів, їх окремих структурних елементів.
- Використання методів цифрової обробки інформації для створення нових технологій пошуків і розвідки родовищ нафти, газу, золота, алмазів та інших рудних і нерудних корисних копалин.
- Розроблення методології, теорії, технічних засобів, алгоритмів математичного моделювання об'єктів геологічного середовища для створення нових технологій пошуків і розвідки родовищ корисних копалин, нетрадиційних резервуарів нафти і газу, моніторингу екологічного стану геологічного середовища.
- Розроблення теоретичних, методичних і технічних засобів нелінійної геофізики й геофізики фрактальних структур для вивчення геологічної будови, небезпечних геологічних, сучасних природних і техногенних процесів, пошуків і розвідки корисних копалин.
- Розроблення комп'ютерних технологій, методологічних, теоретичних основ, технічних засобів використання петрофізики, магнетизму і палеомагнетизму та їх застосування для вивчення геологічної будови земної кори і геодинаміки формування її структурних елементів, побудови фізико-геологічних моделей, вивчення закономірностей формування родовищ корисних копалин, моніторингу екологічного стану геологічного середовища, сільськогосподарських угідь.
- Математичне моделювання параметрів і полів. Автоматизація побудови геологічних карт, розроблення систем їх інформаційного супроводу.
- Розроблення методології, теоретичних основ, математичного забезпечення та технічних засобів обробки промислово-геофізичних і петрофізичних даних, геоелектричних досліджень.
- Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних і техногенних процесів, територій і екологічно небезпечних об'єктів. Прогноз і контроль ефективності інженерного захисту потенційно небезпечних територій та об'єктів. Розроблення теорії і методів геофізичного прогнозу і запобігання зсувам, обвалам, карстовим та іншим небезпечним геологічним процесам.
16 - дистанційні аерокосмічні дослідження, зокрема:
- Використання матеріалів дистанційних досліджень для вивчення геологічної будови, характеру диз'юнктивних та плікативних дислокацій, сучасних горизонтальних і вертикальних переміщень, сучасних геодинамічних процесів.
- Тектонічні, гідрогеологічні та геоморфологічні дослідження, виявлення шельфу, атмосфери та морської поверхні.
- Геологічні закономірності розповсюдження рудних і нерудних корисних копалин.
- Використання матеріалів дистанційних досліджень для пошуку структур, перспективних на нафту і газ.
- Пошук тектонічних розломів, які контролюють прояви та поклади рудних і нерудних корисних копалин.
- Пошуки покладів промислової, термальної і мінеральної води.
- Методичні розроблення щодо створення геоекологічного моніторингу.
- Дистанційні методи в морських геолого-геофізичних дослідженнях та їх інтерпретація.
- Аерокосмічні та інші дистанційні методи досліджень полів Землі. Розвиток математичного та геологічного моделювання. Використання сучасних методів обробки геологічних даних та картографії. Створення баз даних.
17 - фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів, зокрема:
- Теоретичні, експериментальні, регіональні, прикладні проблеми фізичної географії, геофізики та геохімії ландшафтів.
- Закономірності структури, речовинного складу, формування, розвитку, функціонування, динаміки ландшафтної оболонки, планетарні риси й основні фактори її просторової диференціації.
- Закономірності формування, динаміки, еволюції, функціонування ландшафтних територіальних і аквальних комплексів, їх стійкості, здатності до самовідновлення.
- Закономірності й фактори просторової диференціації та інтеграції ландшафтних комплексів різного рангу, їх типологія, класифікація і районування.
- Закономірності зміни ландшафтних комплексів під впливом технічних систем, формування антропогенних природно-технічних систем, принципи і методи регулювання й управління природними комплексами. Основи комплексної меліорації ландшафтів.
- Розроблення принципів і методів спостереження, відображення (зокрема картографування), аналізу і прогнозу структури, динаміки й еволюції ландшафтної оболонки і складових її територіальних та аквальних природних ландшафтних комплексів різного рангу і типу.
18 - економічна та соціальна географія, зокрема:
- Теорія та методологія суспільно-географічних досліджень. Методика суспільно-географічних досліджень (включаючи геоінформаційні системи та ГІС-технології).
- Комплексна оцінка природно-ресурсного, трудового, виробничого та інтегрального потенціалу окремих регіонів і країн.
- Географія населення і розселення (типи геодемографічної обстановки, етногеографія українців і національних меншин в Україні, територіальні відмінності в життєдіяльності населення, міграції, типи населених місць і системи розселення, урбанізація, регіональна демографічна політика та ін.).
- Територіальна організація виробництва та невиробничої діяльності (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, сфери обслуговування, відпочинку та туризму, а також галузевих, міжгалузевих та інтегральних територіально-господарських комплексів і систем).
- Розроблення суспільно-географічних основ регіональної політики України, комплексні дослідження соціально-економічних районів і міжрайонних зв'язків, обґрунтування соціально-економічного районування держави, участі України в міждержавних інтеграційних процесах.
- Територіальна організація основних товарних ринків, ринків послуг, робочої сили, капіталів, нерухомості, цінних паперів; територіальні відмінності попиту та витрат виробництва, інші географічні аспекти розвитку ринкового господарства.
- Географія світового господарства і міжнародного поділу праці; країнознавство; суспільна географія зарубіжних країн, Світового океану, морів та приморських регіонів.
- Політична географія; географія культури, релігій.
- Історико-географічні дослідження розвитку господарства, розселення населення, історія суспільно-географічної думки в Україні.
19 - геоморфологія та палеогеографія, зокрема:
- Теорія та методика, методологія загальної, кліматичної, структурної та антропогенної геоморфології системний геоморфологічний аналіз; геоморфологічні закони та геоморфологічні парадигми.
- Удосконалення методів геоморфологічних досліджень.
- Прикладні проблеми сучасної геоморфології.
- Теорія палеогеографії. Методологія та методи досліджень:
- загальнонаукові, спеціальні наукові, науково-технічні.
- Теоретико-методологічні засади доголоценової, голоценової палеогеографії; палеогеографічні пам'ятники та індикатори; реконструкції природи й методи реконструкцій; використання археологічних даних; створення карт давньої природи, давніх ландшафтів і палеоекогеографічних карт.
- Регіональна палеогеографія України та її проблеми; поетапні реконструкції природи та її компонентів, екогеографічних обстановок.
- Прогнозування й прогноз природи, окремих природних явищ і процесів, екологічних та екогеографічних змін на підставі даних палеогеографії.
- Палеогеографічні дослідження при пошуках корисних копалин, інженерному і сільськогосподарському освоєнні та картографуванні, екологічних дослідженнях, будівництві.
20 - біогеографія та географія грунтів, зокрема:
- Вивчення географічних закономірностей поширення й розподілу організмів та їх угруповань, виявлення специфіки розподілу і його причин, встановлення структурно-функціональних і природно-історичних особливостей біоти планети на різних рівнях організації біосфери; біогеографічне районування.
- Принципи й методи географічних досліджень і картографування ґрунтів.
- Проблеми генезису й еволюції ґрунтів як основного компоненту ландшафту.
- Вивчення сучасних ґрунтоутворюючих процесів в основних типах ґрунтів. Закономірності поширення основних типів і підтипів ґрунтів.
- Проблеми діагностики та класифікації природних і антропогенно змінених ґрунтів.
- Принципи і методи грунтово-географічного, грунтово-меліоративного і грунтово-екологічного районування.
- Агроекологічна оцінка й оптимізація використання ґрунтів у різних агроекосистемах.
- Функціонування природних і агроекосистем. Прийоми меліорації та прогнози наслідків впливу людини на природні ландшафти.
- Земельні ресурси, їх оцінка. Земельний кадастр, економічна оцінка та бонітування ґрунтів. Принципи і методи вартісної оцінки земель.
- Охорона ґрунтів і агроекосистем від забруднення, виробництво екологічно чистої продукції. Регіональні системи грунтозахисних меліорацій.
- Зональні меліоративні комплекси, спрямовані на окультурення та раціональне використання ґрунтів із низькою природною родючістю (підзолисті, піщані і супіщані, підзолисті оглеєні, солонцюваті та засолені тощо).
- Гідротехнічні та хімічні меліорації грунтів, їх оптимізація й прогноз. Моніторинг зрошуваних й осушених земель.
- Геоінформаційні системи і ГІС-технології у біогеографії та географії грунтів.
- Теоретичні й методичні основи вивчення структур ґрунтового покриву, прикладні завдання.
- Проблеми організації та функціонування моніторингу грунтів і грунтово-охоронної інфраструктури.
21 - гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія, зокрема:
- Облік, вивчення, використання й охорона водних ресурсів. Формування, відтворення, регулювання, накопичення, територіальний перерозподіл поверхневих і підземних вод. Проблеми управління водними ресурсами.
- Руслові процеси та динаміка руслового потоку в їх природному і порушеному господарською діяльністю стані. Твердий стік та водна ерозія.
- Підземні води, закономірності їх формування, просторовий розподіл, хімічний склад. Підземне живлення річок.
- Принципи та методи розрахунків і прогнозу різних характеристик гідрологічного й гідрохімічного режиму річок і водоймищ.
- Математичне моделювання руслових процесів і процесів формування стоку, гідрологічного режиму якості річкових вод, принципи та методи статистичної обробки, узагальнення та генералізація результатів гідрологічних вимірювань.
- Дослідження гідрологічних процесів, явищ і характеристик як факторів функціонування водних екосистем.
- Оцінка впливу господарської діяльності людини на водні ресурси й гідрологічний режим, динаміку руху вод і руслові процеси в методичному, регіональному та глобальному аспектах. Прогноз майбутніх водних ресурсів з огляду на глобальну зміну кліматичних факторів.
- Формування хімічного складу вод суші, гідрохімічний режим водних об'єктів, методи класифікації та оцінки якості вод. Вплив антропогенних факторів на хімічний склад і токсичність вод суші.
- Використання сучасних математичних методів для обробки гідрологічної та гідрохімічної інформації й інтерпретація результатів з метою пізнання гідрохімічних процесів.
- Моделювання гідрохімічних і гідрологічних процесів, які відбуваються у водних об'єктах.
- Наукове обґрунтування раціональної системи моніторингу водних ресурсів.
- Оцінка, прогнозування й оптимізація якості природних вод в умовах техногенезу.
22 - океанологія, зокрема:
- Дослідження Світового океану та його частин.
- Термогідродинаміка океану. Термодинаміка морської води.
- Межі поділу океану з атмосферою, літосферою, гідросферою суші. Експериментальні й теоретичні методи визначення потоків через поверхні поділу. Вплив вітру, сонячної радіації, швидкості течій та інших факторів на значення потоків. Геотермічні потоки. Структура та хімічний склад аномальних вод у рифтових розломах.
- Динаміка вод океану. Ідентифікація течій в океані та визначення їх параметрів експериментальними і теоретичними методами.
- Загальні особливості структури гідрофізичних полів.
- Термічно-сольова структура океану. Просторовий розподіл та часова мінливість полів температури і солоності Світового океану та його частин. Загальна структура вод океанів і морів.
- Теоретичні й експериментальні дослідження акустичних полів Світового океану та його частин.
- Теоретичні й експериментальні дослідження оптичних полів Світового океану та його частин. Дослідження залежності оптичних характеристик вод океану від різних факторів.
- Льодоутворення. Характеристики морських льодів. Структура та динаміка льодових покривів Арктики й Антарктики. Льодові прогнози. Клімат і льоди.
- Довготермінові та короткотермінові прогнози параметрів стану морського середовища.
23 - метеорологія, кліматологія, агрометеорологія, зокрема:
- Теоретичні й експериментальні проблеми глобального, регіонального та місцевого характеру з метеорології, кліматології та агрометеорології.
- Закономірності структури, складу, стану, розвитку, просторово-часового розподілу метеорологічних величин, атмосферних процесів. Динаміка атмосфери. Енергетика атмосфери. Структура термобаричних полів.
- Термодинаміка атмосфери й хмароутворення. Гігрометричні характеристики атмосфери, структура їх полів. Активні впливи на хмари, тумани й опади.
- Оптика атмосфери. Електричні явища в атмосфері. Умови формування та еволюції електромагнітних полів в атмосфері. Активні впливи на електромагнітні поля й процеси їх формування.
- Принципи та методи вимірювань і спостережень метеорологічних величин. Принципи й методи обробки, узагальнень і генералізації метеорологічної інформації в різних часових інтервалах.
- Закономірності зв'язку метеорологічних величин, атмосферних процесів і явищ зі складовими літосфери, гідросфери і біосфери в різних часових інтервалах.
- Кліматична система й умови формування глобального та регіонального кліматів.
- Закономірності впливу метеорологічних величин, атмосферних процесів і явищ у різних часових інтервалах на сільськогосподарське виробництво, інші галузі народного господарства, на суспільство та на живі організми.
- Закономірності впливу господарської та суспільної діяльності людини на метеорологічні величини, атмосферні процеси і явища.
- Метеорологічні, кліматичні, агрометеорологічні, авіаційні, медикометеорологічні та інші прикладні прогнози, принципи і методи їх складання.
24 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів, зокрема:
- Теоретичні основи раціонального природокористування, розроблення методів аналізу антропогенного впливу на природні комплекси.
- Територіальна організація й особливості інвентаризації природних ресурсів; ландшафтне обґрунтування використання природних ресурсів; географічний кадастр природних ресурсів.
- Природно-ресурсний потенціал території (акваторії); оцінка і прогноз використання природно-ресурсного потенціалу території.
- Принципи та методи прогнозування змін природного середовища, аналіз стійкості геосистем.
- Географічний моніторинг; аерокосмічний моніторинг компонентів природних і техногенних ландшафтів; геоінформаційні системи, їх застосування при вивченні та картографуванні природно-господарських систем.
- Раціональне використання природних ресурсів; заповідні території в системі раціонального природокористування.
- Оптимізація геоморфологічних процесів і управління ними в умовах техногенного навантаження.
- Раціональне землекористування ерозійнонебезпечних територій; територіальна організація ерозійнонебезпечних земель.
- Проблеми рекультивації земель, порушених промисловістю та сільськогосподарським виробництвом.
- Географічні дослідження й обґрунтування схем районного планування сільських і міських територій.
- Природно-господарські територіальні системи: закономірності просторової організації та функціонування; агроландшафтні системи; водогосподарські системи: особливості територіальної організації та моделювання.
- Використання картографічних творів (картографічного методу) в галузях народного господарства, науки і для навчальних потреб.
| Голова секції "Дослідження з природничих наук" | Б.Й.Маєвський |