• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження стандартів санаторно-курортного лікування дітей з соматичною патологією

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Стандарт від 12.05.2008 № 242
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Стандарт
  • Дата: 12.05.2008
  • Номер: 242
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
12.05.2008 N 242
Про затвердження стандартів санаторно-курортного лікування дітей з соматичною патологією
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я N 868 від 08.10.2013 N 762 від 20.11.2015 )
На виконання Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", доручення Президента України від 06.03.2003 N 1-1/252, доручення Прем'єр-міністра України від 12.03.2003 N 14494 щодо розроблення та запровадження державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями органів травлення (додаються):
1.1.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним гастритом із нормальною або зниженою секреторною функцією.
1.1.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним гастритом із підвищеною секреторною функцією.
1.1.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з гіпотонічною (гіпокінетичною) дисфункцією жовчного міхура.
1.1.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з гіпертонічною (гіперкінетичною) дисфункцією жовчного міхура.
1.1.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним колітом.
1.1.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним холециститом.
1.1.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним панкреатитом.
1.1.8. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з виразковою хворобою.
1.2. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями нервової системи (додаються):
1.2.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дитячого церебрального паралічу (ДЦП).
1.2.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з моноплегією (парез, параліч) кінцівок внаслідок пологової травми периферичної нервової системи (акушерський параліч).
1.2.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з наслідками черепно-мозкової травми.
1.2.4. Стандарт санаторно-курортного лікування мігрені у дітей.
1.2.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з наслідками запальних захворювань центральної нервової системи (менінгіт, енцефаліт, мієліт та енцефаломієліт) в стадії ремісії.
1.2.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з наслідками травм спинного мозку.
1.2.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з розсіяним множинним склерозом.
1.2.8. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ураженнями лицьового нерва (VII черепного нерва).
1.2.9. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з мононейропатіями, тунельними синдромами.
1.2.10. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з полінейропатіями та іншими ураженнями периферичної нервової системи.
1.2.11. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з мінімальною мозковою дисфункцією.
1.2.12. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з доброякісними новоутвореннями (наслідки тотального видалення екстрамедулярних пухлин спинного мозку, невріном).
1.2.13. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з наслідками перенесеного поліомієліту.
1.2.14. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з наслідками перенесених цереброваскулярних хвороб.
1.3. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями органів дихання (додаються):
1.3.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним тонзилітом.
1.3.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним назофарингітом, хронічним фарингітом.
1.3.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним ринітом.
1.3.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним синуситом.
1.3.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним бронхітом не уточненим (рецидивуючий перебіг).
( Підпункт 1.3.6 підпункту 1.3 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 868 від 08.10.2013 )
1.3.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним простим бронхітом.
1.3.8. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з муковісцидозом.
1.4. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями системи кровообігу (додаються):
1.4.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ревматичним міокардитом.
1.4.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ревматичною недостатністю мітрального клапану.
1.4.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ревматичною недостатністю аортального клапану.
1.4.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей в стані після перенесеного інфекційно-алергічного міокардиту.
1.4.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ревматичною хореєю (Сиденгама).
1.4.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з первинною есенціальною гіпертензією.
1.4.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з артеріальною гіпотензією.
1.4.8. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з надшлуночковою тахікардією.
1.4.9. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з екстрасистолією.
1.4.10. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з дефектом міжшлуночкової перетинки.
1.4.11. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з дефектом міжпередсердної перетинки.
1.4.12. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з коарктацією аорти.
1.4.13. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей зі стенозом устя легеневої артерії.
1.4.14. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з вторинними кардіоміопатіями.
1.5. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей з захворюваннями сечостатевої системи (додаються):
1.5.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним гломерулонефритом.
1.5.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічним пієлонефритом.
1.5.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із спадковими нефропатіями (дизметаболічні нефропатії).
1.5.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дівчат із запаленням внутрішніх геніталій (хронічні сальпінгіти, аднексити, метрити, спайкова хвороба).
1.5.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дівчат з вульвітами, вульвовагінітами.
1.5.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дівчат з аменореєю і гіпоменструальним синдромом (психогенна, на фоні анорексії).
1.5.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дівчат з ювенільними кровотечами (менорагії, метрорагії, метропатії) (після припинення кровотечі).
1.5.8. Стандарт санаторно-курортного лікування дівчат з дисменореєю.
1.6. Стандарти санаторно-курортного лікування захворювань ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин (додаються):
1.6.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з сімейно-конституціональною затримкою росту.
1.6.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ожирінням внаслідок надмірного надходження енергетичних ресурсів.
1.6.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з інсулінонезалежним цукровим діабетом (2 типу), діабетом молодих і інсулінозалежним цукровим діабетом (1 типу).
1.6.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із затримкою статевого розвитку.
1.7. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями шкіри та підшкірної клітковини (додаються):
1.7.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з екземою.
( Підпункт 1.7.2 підпункту 1.7 пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 762 від 20.11.2015 )
1.7.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з парапсоріазом.
1.7.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з червоним плескатим лишаєм.
1.7.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з акне (вугрів звичайних).
1.7.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з обмеженою склеродермією.
1.7.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з атопічним дерматитом.
1.7.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з гніздовим облисінням (алопецією).
1.7.8. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з вітиліго.
1.7.9. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з іхтіозом.
1.8. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями ока та придаткового апарату (додаються):
1.8.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ревматоїдним переднім увеїтом.
1.8.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з хронічними увеїтами різної етіології у стадії ремісії.
1.8.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із затьмаренням рогівки різної етіології.
1.8.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей в станах після хірургічного лікування (травми рогівки, склери, склоподібного тіла, сітківки).
1.8.5. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із ускладненою нейропрогресуючою і прогресуючою міопією.
1.8.6. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із частковою атрофією зорового нерва без нейрохірургічної патології.
1.8.7. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із співдружньою косоокістю.
1.9. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей із захворюваннями кістково-м'язової системи та сполучної тканини (додаються):
1.9.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із сколіотичною хворобою I і II ступеня, повільно прогресуючої течії.
1.9.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА).
1.9.3. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з реактивними артропатіями.
1.9.4. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей із порушенням постави.
1.10. Стандарти санаторно-курортного лікування дітей з розладами психіки та поведінки (додаються):
1.10.1. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з неорганічним енурезом, розладами поведінки і емоцій, які виникають в дитячому і підлітковому віці.
1.10.2. Стандарт санаторно-курортного лікування дітей з неврастеніями (гіпер-, гіпостенічна форми), соціальним фобічним тривожним розладом, соматоформними розладами.
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської та Львівської, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій, головним лікарям санаторно - курортних закладів для лікування дітей із соматичними захворюваннями, підпорядкованих Міністерству охорони здоров'я України, забезпечити запровадження стандартів санаторно-курортного лікування дітей з соматичною патологією, затверджених пунктом 1 цього наказу, в підпорядкованих санаторно-курортних закладах.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Митника З.М.
Міністр В.М.Князевич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним гастритом із нормальною або зниженою секреторною функцією
Код МКХ-10: K29.3; K29.4
Хронічний гастрит - хронічне захворювання з комплексом запальних і дистрофічних змін слизової оболонки шлунку, з порушенням процесів регенерації кліток епітелію, з ознаками місцевого і імунного запалення. Хронічний атрофічний гастрит (із зниженою секреторною функцією) характеризується вираженою атрофією більше 50% залоз слизової оболонки шлунку.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Наявність симптомів шлункової та кишкової диспепсії (відрижка повітрям, неприємний смак в роті, бурчання в кишечнику, проноси чи закрепи, їх зміна, непереносимість деяких видів їжі, особливо молока), дискомфорт в епігастральній області (відчуття переповнення, тиску, розпирання після їжі), наявність тупого болю після їжі.
2. Ендоскопічні дані, у тому числі атрофія залоз слизової шлунку (більше 50% поля зору при атрофічному гастриті).
3. Знижений рівень пепсиногену-1 (при атрофії в тілі шлунку), пепсиногену-2, гастрину-17 (при атрофії в антральному відділі шлунку).
4. Виявлення Helicobacter pylori (у тому числі за допомогою уреазного тесту або інших тестів).
Показання.
Хронічний поверхневий гастрит у фазі ремісії або неповної ремісії.
Хронічний субтрофічний гастрит у фазі ремісії або неповної ремісії.
Протипоказання.
Хронічний гастрит у фазі загострення.
Хронічний атрофічний гастрит, інший гастрит (гігантський гіпертрофічний, гранульоматозний гастрит, хвороба Менетріє).
Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Загальний аналіз крові (з додатковою оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).
2. Фіброгастродуоденоскопія (у тому числі за місцем проживання з визначенням H. pylori - до лікування), за показаннями - після лікування.
Додаткові дослідження.
1. Уреазний дихальний тест (CLO-тест) - двічі, до і після лікування.
2. Визначення в крові гастрину і пепсиногенів-1, -2 - до лікування (у тому числі дані з місця проживання).
3. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).
4. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).
5. Копроцитограма - двічі (до і після лікування).
6. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим I-II.
2. Дієта N 5 (15).
3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (N 10), теренкур.
5. Лікування мінеральною водою: гідрокарбонатні хлоридні натрієві мінеральні води малої і середньої мінералізації (типу "Березовської", "Поляни Купіль", "Кримської"). На початку курсу лікування до 100 мл на прийом, потім поступово до 150 мл на прийом, 3-4 рази на день, за 20-30 хв. до прийому їжі, температура води 18-25 град.С; повільно, невеликими ковтками. Курс лікування: 21-26 днів.
6. В умовах грязьових курортів - грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (38-40 град.С) або торф'яної, сапропелевої грязі 40-42 град.С на комірцеву область і (або) область епігастрія, 10-15 хв., через день, N 10. Методом вибору, з урахуванням вираженості атрофічного процесу, можуть бути поєднані методики грязелікування (гальвано-, СМС-пелоїдотерапія, пелофонофорез, вакуум-пелоелектрофорез) N 10.
7. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10) або радонові ванни (20-40 нКи/л 36-37 град.С, 8-10 хв., через день N 10) або з урахуванням супутньої патології - мінеральні йодобромні, хвойні, "перлинні" або інші мінеральні ванни (N 10). Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10).
8. Магнітолазерна терапія (МЛТ) або магнітолазерна ультразвукова терапія (1,2 Гц, від 6 до 20 мТл, до 10 мін., через день N 10).
9. За показаннями - фітотерапія, рефлексотерапія, методи нетрадиційної терапії.
10. За показаннями - психотерапія (або психокорекція).
Очікуваний результат лікування.
Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг з нормалізацією стану слизової шлунку і її функцій і початково змінених показників копроцитограми, адаптивних реакцій і показників "якості життя".
Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.
Критерії якості лікування.
Нормалізація стану слизової шлунку і її функцій, зменшення кількості скарг, поліпшення неспецифічної резистентності, адаптивних реакцій, показників "якості життя".
Можливі побічні дії та ускладнення.
Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії.
Можлива індивідуальна непереносимість ультразвука (по методиці пелофонотерапії). Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення іншої методики грязелікування.
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним гастритом із підвищеною секреторною функцією
Код МКХ-10: K29.5
Хронічний неатрофічний (антральний, гіперсекреторний, тип В) гастрит - хронічне захворювання, ініційоване Helicobacter pylori, з шлунковою і кишковою диспепсією на фоні підвищеної секреторної функції шлунку.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Наявність симптомів шлункової і кишкової диспепсії (наявність печії після солодкої, гострої, смаженої їжі, відрижка повітрям або кислим вмістом, переважання спастичних закрепів) і дискомфорту в епігастральній області (наявність тупих, ниючих болів через 1-2 год. після їжі, тиску, тяжкості, пекучості).
2. Ендоскопічні дані гіперсекреторного гастриту з наявністю (у тому числі до ерадикації) Helicobacter pylori.
3. Уреазний тест або інші методи діагностики Hp-інфекції.
Показання.
Хронічний гастрит неуточнений (антральний, фундальний) у фазі ремісії або неповної ремісії.
Протипоказання.
Хронічний гастрит у фазі загострення.
Хронічний атрофічний гастрит, інший гастрит (гігантський гіпертрофічний, гранульоматозний гастрит, хвороба Менетріє).
Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).
2. Фіброгастродуоденоскопія (у тому числі за місцем проживання) з визначенням H. pylori - до лікування, за показаннями після лікування.
Додаткові дослідження.
1. Уреазний дихальний тест (CLO-тест) - двічі (до і після лікування).
2. Визначення в крові гастрину і пепсиногенів-1, -2 - до лікування (у тому числі дані з місця проживання).
3. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).
4. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).
5. Копрограма - двічі (до і після лікування).
6. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим I-II.
2. Дієта N 5 (15).
3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (N 10), теренкур.
5. Питне лікування: сульфатні натрієво-магнієві, сульфатні магній-кальцій-натрієві мінеральні води малої або середньої мінералізації (типу "Трускавецької курортної", "Криворізької N 1", "Феодосійської"). На початку курсу лікування по 50 мл мінеральної води на прийом; поступово доза збільшується до 150 мл на прийом, 3-4 рази на день, за 60-90 хв. до прийому їжі, температура води 38-45 град.С. Мінеральну воду п'ють швидко, великими ковтками. Курс питного лікування: 21-26 днів.
6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10) або з урахуванням супутньої патології - мінеральні йодобромні ванни або хвойні, вуглекислі, азотні або інші мінеральні ванни N 10. Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10).
7. В умовах грязьових курортів - грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (39-40 град.С) або торф'яної, сапропелевої грязі (40-42 град.С) на комірцеву область, або (при супутніх захворюваннях гепатобіліарної системи) на область правого підребер'я, 40-42 град.С, 10-15 хв., через день N 10). Методом вибору, з урахуванням супутньої патології, можуть бути поєднані методики грязелікування (у тому числі гальвано-, СМС-пелоїдотерапія) N 10.
8. За показаннями - лазеропунктура або КВЧ-пунктура (з тривалістю дії до 10 хв., щодня або через день N 10), фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.
9. За показаннями - психотерапія (або психокорекція).
Очікуваний результат лікування.
Поліпшення самопочуття і стану зі зменшенням кількості скарг, нормалізація стану слизової шлунку та її функцій, поліпшення показників лабораторного обстеження, адаптивних реакцій і показників "якості життя".
Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.
Критерії якості лікування.
Зменшення кількості скарг, нормалізація стану слизової шлунку та її функцій, поліпшення неспецифічної резистентності адаптивних реакцій, показників "якості життя".
Можливі побічні дії та ускладнення.
Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії.
Можлива індивідуальна непереносимість однієї з поєднаних методик грязелікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення нативного грязелікування або іншої поєднаної методики грязелікування.
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з гіпотонічною (гіпокінетичною) дисфункцією жовчного міхура
Код МКХ-10: K82.8
Дискінезія жовчовивідних шляхів, гіпотонічно-гіпокінетична форма - функціональний розлад жовчного міхура на фоні функціональних порушень центральної і вегетативної нервової системи.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Наявність в анамнезі періодичних тупих болів в правому підребер'ї з відчуттям тиску, розпирання після прийому їжі, з посиленням при нахилі тулуба, а також нудота, гіркота в роті, здуття живота, закрепи.
2. Специфічні дані ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура.
Показання.
Уточнені хвороби жовчного міхура (дискінезія) у фазі ремісії.
Протипоказання.
Захворювання органів травлення, при яких протипоказане санаторно-курортне лікування.
Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Ультразвукові дослідження (УЗД) жовчного міхура (у тому числі за місцем проживання) - до лікування, за показаннями після лікування.
2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).
Додаткові дослідження.
1. За показаннями - фракційне дуоденальне зондування, двічі (до і після лікування).
2. За показаннями - аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших, до і після лікування.
3. Електрокардіограма (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).
4. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).
5. Психологічне тестування (САН і інші тести) - двічі (до і після лікування).
6. Кардіоінтервалографія - двічі (до і після лікування).
7. Копрограма - двічі (до і після лікування).
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим II.
2. Дієта N 5.
3. Кліматотерапія по II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря (в парку), ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного тонізуючого масажу (N 10), теренкур.
5. Поєднані методики грязелікування на область правого підребер'я: гальванопелоїдотерапія або пелоїдоелектрофорез, або СМС-пелоїдотерапія, або ДДТ-пелоїдотерапія, або пелофонотерапія - N 10.
6. Лікування мінеральною водою: сульфатні, хлоридні або гідрокарбонатні мінеральні води середньої мінералізації (типу "Поляна Купіль", "Снегірьовської", "Кримської", "Кришталевої"). Температура води 18-24 град.С, до 150 мл на прийом, 3 рази на день, за 60-90 хв. до прийому їжі, пити слід великими ковтками.
Курс лікування: 21-26 днів.
7. За показаннями - тюбаж мінеральної води (типу "Миргородської", "Планети") без застосування грілки, 45-65 хв., 1 раз на тиждень.
8. За показаннями, з урахуванням астено-невротичного синдрому - бальнеотерапія у вигляді мінеральних, у тому числі "перлинних ванн" (36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10) або гідротерапія у вигляді лікувальних душей (струминний, віялоподібний), 35-25 град.С, через день N 10.
Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10).
9. За показаннями - фітотерапія, методи нетрадиційної терапії, лазеропунктура.
10. За показаннями - психокорекція.
Очікуваний результат лікування.
Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, нормалізація психоемоційного стану і вегетативної регуляції, поліпшення стану функції жовчного міхура і адаптивних реакцій, нормалізація випорожнення.
Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.
Критерії якості лікування.
Зменшення кількості скарг, поліпшення стану функції жовчного міхура і вегетативної регуляції, нормалізація психоемоційного стану і адаптивних реакцій.
Можливі побічні дії та ускладнення.
Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії. Можлива індивідуальна непереносимість постійного або імпульсного електричного струму. Заходи корекції: відміна.
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з гіпертонічною (гіперкінетичною) дисфункцією жовчного міхура
Код МКХ-10: K83.4
Дискінезія жовчовивідних шляхів, гіпертонічно-гіперкінетична форма - дисфункціональний розлад біліарного тракту (з порушенням синхронності в роботі жовчного міхура і сфінктерного апарату біліарного тракту, із спазмом сфінктера Одді).
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Наявність в анамнезі періодичних короткочасних колікоподібних болів в правому підребер'ї (з іррадіацією в праву лопатку, праве плече або в спину) після погрішностей в дієті, прийому холодної їжі, з посиленням при глибокому вдиху.
2. Характерні зміни за даними ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура.
Показання.
Дисфункція жовчного міхура за рахунок спазму сфінктера Одді у фазі ремісії.
Протипоказання.
Жовчна кіста.
Непрохідність жовчних ходів.
Інші уточнені хвороби жовчовивідних шляхів (спайки, атрофія, гіпертрофія, виразка).
Хронічні захворювання органів травлення у фазі загострення.
Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Дані ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура (у тому числі з місця проживання) - до лікування, за показаннями і після лікування.
2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).
Додаткові дослідження.
1. За показаннями - аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших - двічі (до і після лікування).
2. За показаннями - дуоденальне зондування (у тому числі з місця проживання).
3. Електрокардіограма (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).
4. Електропунктурна діагностика - двічі (до і після лікування).
5. Психологічне тестування (САН і інші тести) - двічі (до і після лікування).
6. Кардіоінтервалографія - двічі (до і після лікування).
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим II.
2. Дієта N 5.
3. Кліматотерапія по II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК (груповий метод) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (N 10), теренкур.
5. Грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (39-40 град.С) або торф'яної грязі, або сапропелевої лікувальної грязі (40-42 град.С) на область правого підребер'я, 12-15-20 хв.; через день N 10. Методом вибору може бути озокеритолікування (45-50 град.С) тієї ж області дії, через день N 10.
6. Питне лікування: гідрокарбонатні або хлоридні мінеральні води іонів брому з вмістом кальцію малої мінералізації (типу "Миргородської", "Трускавецької", "Планети"). Температура води 42-45 град.С, до 100-150 мл на прийом, 3 рази на день, за 40-60 хв. до їжі, пити слід дрібними ковтками.
Курс питного лікування: 21-26 днів.
7. Промивання жовчних шляхів без зонда (тюбаж) та при дуоденальному зондуванні із застосуванням мінеральної води малої мінералізації (див. вище) або м'яких жовчогінних (ксилиту, сорбіту, овочевого соку) - в положенні на правому боці або напівлежачи на спині з грілкою на правому підребер'ї, 45-65 хв., 1 раз на тиждень.
8. При астено-невротичному синдромі - масаж м'язів комірцевої області і голови (N 10) або електросонтерапія (в дні без грязелікування), частота імпульсів з індивідуальним визначенням (частіше 30-40 Гц), 15-30 хв., через день N 10.
9. За показаннями з урахуванням супутніх захворювань - бальнеолікування у вигляді хлоридних натрієвих ванн (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або йодобромних мінеральних ванн, або гідротерапія у вигляді хвойних, азотних, шавлієвих ванн (36-37 град.С, 10-15 хв., через день або 2 дні підряд, третій день перерва, N 10), або лікувальні душі (дощовий, пиловий), 38-39 град.С, через день або щодня N 10.
10. За показаннями - фітотерапія, методи нетрадиційної терапії, лазеропунктура.
11. За показаннями - психокорекція.
Очікуваний результат лікування.
Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, нормалізація психоемоційного стану і вегетативної регуляції, поліпшення стану функції жовчного міхура і адаптивних реакцій, нормалізація випорожнення.
Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 днів.
Критерії якості лікування.
Зменшення кількості скарг, поліпшення стану функції жовчного міхура і вегетативної регуляції, нормалізація психоемоційного стану і адаптивних реакцій.
Можливі побічні дії і ускладнення.
Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії.
Можлива індивідуальна непереносимість електротерапії. Заходи корекції: відміна.
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним колітом
Код МКХ-10: K52.2; K52.9
Хронічний коліт - хронічне захворювання, яке проявляється запаленням слизової оболонки товстої кишки, з порушенням секреторної, ферментовиділяючої і рухової функції кишечнику.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Наявність нестійкого стулу (пронос або закріп, зміна закрепу проносом) і дискомфорту в нижній половині живота (здуття, бурчання, розпирання, відчуття неповного випорожнення кишечнику, наявність слизи, болі в області прямої кишки, метеоризм).
2. Астено-невротичний синдром (підвищена дратівливість, зниження настрою).
3. Ендоскопічні дані хронічного коліту.
4. Копрологічні дані хронічного коліту.
Показання.
Алергічний і аліментарний коліт у фазі ремісії.
Неінфекційний коліт неуточнений у фазі ремісії.
Протипоказання.
Алергічний і аліментарний коліт у фазі загострення або неповної ремісії.
Неінфекційний коліт неуточнений у фазі загострення або неповної ремісії.
Радіаційний коліт.
Токсичний коліт.
Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Ендоскопічне обстеження: ректороманоскопія або колонофіброскопія (у тому числі дані за місцем проживання) - до лікування.
2. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) - двічі (до і після лікування).
Додаткові дослідження.
1. Копрограма - за показаннями, двічі (до і після лікування).
2. Аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших - двічі (до і після лікування).
3. Аналіз калу на наявність крові, нейтрального жиру - до лікування, за показаннями і після лікування.
4. Електрокардіографія (ЕКГ) - до лікування, за показаннями і після лікування.
5. Електропунктурная діагностика - двічі (до і після лікування).
6. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Консультації фахівців: за показаннями.
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим I-II.
2. Дієта N 5 (15).
3. Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18 град.С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.
4. Руховий режим: РГГ, ЛФК груповим методом (індивідуально) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (тонізуючого при атонії кишечнику, розслаблюючого при гіперкінетичних дискінезіях кишечнику), N 10, лікувальна ходьба по маршруту N 1 або N 2.
5. Лікування мінеральною водою: при кишковому гіперкінезі зі схильністю до проносів гідрокарбонатні, сульфатно-гідрокарбонатні мінеральні води з переважним вмістом іонів кальцію, малої мінералізації (типу "Лужанської N 1, N 3", "Березовської", "Євпаторійської") температури 40-45 град.С застосовується по 50-100 мл 2-3 рази на день, за 10-60 хв. до прийому їжі, в звичайному питному режимі.
При атонії кишечнику зі схильністю до закрепів хлоридні, хлоридно-сульфатні мінеральні води середньої мінералізації (типу "Яготинської", "Яворницької", "Феодосійської"). Мінеральна вода температури 18-24 град.С застосовується по 50-150 мл 3 рази на день, за 30-40 хв. до прийому їжі, швидко, великими ковтками.
Курс лікування: 21-26 днів.
6. За показаннями, при хронічному коліті з атонічними закрепами, після огляду проктолога (і для дівчаток - гінеколога) - дітям старше 10 років - кишкове промивання мінеральною водою малої або середньої мінералізації, 37-38 град.С (разова порція 0,5-0,75 л, загальним об'ємом до 5-7 л, 1 раз на тиждень N 3).
7. В умовах грязьових курортів - грязьові аплікації сульфідної мулової (38-40 град.С), або торф'яної, або сапропелевої лікувальної грязі (40-42 град.С) на область живота, від 8 до 15 хв., через день N 10. Методом вибору можуть бути поєднані методи грязелікування: гальвано-, СМС-, ДДТ-, інтерференц-пелоїдотерапія (N 10). При хронічному коліті з явищами дискінезії кишечнику по гіпертонічному типу показані СМС- і інтерференц-пелоїдотерапія, з явищами дискінезії по гіпотонічному типу - ДДТ-пелоїдотерапія, а також локальна баротерапія (N 10).
За наявності спайок в черевній порожнині, наслідках периколіта, за відсутності атонічної дискінезії товстої кишки, за показаннями - пелофонотерапія області живота (0,2-0,4 Вт/кв.см) і паравертебрально (на рівні ThVIII - ThVIII-LII) в імпульсному режимі (0,2 Вт/кв.см, тривалість дії до 5 хв., через день N 10) або масаж живота і поперекової області N 10.
8. При хронічному коліті з явищами гіпертонічної дискінезії (спастичного запору) за показаннями - хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10) або мінеральні (прісні), хвойні ванни (36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10).
Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30 град.С, 15-20 хв., щодня або через день N 10), або дітям старше 12 років у вигляді озонових ванн, (36-37 град.С, 10-12 хв., через день N 10) або у вигляді гідромасажу області живота (36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10).
9. При вираженості астено-невротичного синдрому за показаннями - електросонтерапія (дні без грязе- або бальнеолікування), частота імпульсів з індивідуальним визначенням, від 15 до 30 хв., через день N 10.
10. За наявності залишкових явищ больового синдрому (на протязі до 4 міс. після останнього загострення), без проведення грязелікування, при атонічній дискінезії товстої кишки - кріомасаж області живота кріопакетом температури - 13-15 град.С до 10 хв., через день (або щодня), до N 5.
11. За показаннями - фітотерапія, методи нетрадиційної терапії, психотерапія.
Очікуваний результат лікування.
Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, з поліпшенням лабораторних показників обстеження.
Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.
Критерії якості лікування.
Зменшення кількості скарг, нормалізація випорожнення та показників копрограми, поліпшення показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, показників "якості життя".
Ступінь наукової доказовості: С.
Начальник управління
материнства, дитинства
та санаторної справи


В.В.Бондаренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
12.05.2008 N 242
СТАНДАРТ
санаторно-курортного лікування дітей з хронічним холециститом
Код МКХ-10: K81.1
Хронічний холецистит - хронічне запалення жовчного міхура з порушенням його секреторної і моторної функції.
Ознаки та критерії діагностики захворювання.
1. Специфічні суб'єктивні і об'єктивні клінічні прояви, характерні для хронічного холециститу (наявність тупих, ниючих болів в області правого підребер'я, переважно після грубої, смаженої, жирної, холодної їжі, відчуття тяжкості, розпирання в правом підребер'ї, наявність нудоти, відрижки, гіркоти в роті, переважно - закрепи).
2. Дані ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура, печінки, підшлункової залози, характерні для хронічного холециститу.
3. Дані дуоденального зондування (зі зміною порції В).
Показання.
Хронічний (безкам'яний) холецистит у фазі ремісії.
Хронічний (безкам'яний) холецистит у фазі неповної ремісії.
Протипоказання.
Хронічний (безкам'яний і кам'яний) холецистит у фазі загострення.
Інший холецистит.
Холецистит неуточнений.
Жовчнокам'яна хвороба у фазі загострення.
Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.
Умови проведення санаторно-курортного лікування.
Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.
Діагностична програма.
Обов'язкові дослідження.
1. Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002 р.) - двічі (до і після лікування).
2. Ультразвукове дослідження (УЗД) жовчного міхура, печінки, підшлункової залози - до лікування (у тому числі дані з місця проживання), за показаннями і після лікування.
Додаткові дослідження.
1. Дуоденальне зондування (за відсутності конкрементів в жовчному міхурі) - за показаннями, до лікування (у тому числі дані з місця проживання).
2. Холецистографія (для виявлення конкрементів в жовчному міхурі) - за показаннями, до лікування (у тому числі дані з місця проживання).
3. Копрограма - двічі (до і після лікування).
4. Електрокардіографія (ЕКГ) - двічі (до і після лікування).
5. Аналіз калу на яйця глистів і найпростіших - двічі (до і після лікування).
6. Електропунктурная діагностика - двічі (до і після лікування).
7. Визначення показників "якості життя" - двічі (до і після лікування).
Лікувальна програма.
1. Санаторний режим II.
2. Дієта N 5.
3. Кліматотерапія по II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 18 град.С, морські купання (купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 21 град.С, прогулянки біля моря, в парку, малорухливі ігри на повітрі.
4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК груповим методом (за показаннями - індивідуально), з проведенням рефлекторно-сегменторного масажу (N 10).
5. Грязьові аплікації сульфідної мулової грязі (38 град.С або 26 град.С при неповній ремісії) або сапропелевої грязі (38 град.С) або торф'яної грязі (38-40 град.С) на область правого підребер'я, 12-15 хв., через день N 10 - через 1,5-2 години після сніданку.
Методом вибору можуть бути поєднані методики грязелікування: гальванопелоїдотерапія, пело- або рапоелектрофорез області правого підребер'я (0,05-0,08 мА/кв.см, 15-20 хв.; через день або щодня N 10), або електрофорез бішофиту по поперечній методиці 0,03-0,06 мА/кв.см N 10.
6. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни 10-20 г/л або інші мінеральні ванни (36-37 град.С, 10-15 хв., через день N 10), або гідротерапія у вигляді хвойних, кисневих ванн (36-37 град.С, 10-15 хв., щодня або 2 дні підряд, третій день - перерва, N 10).
7. Питне лікування: при гіпертонічних станах жовчного міхура мінеральні води малої мінералізації із вмістом іонів магнію, брому, кальцію (гідрокарбонатні або хлоридні, типу "Березовської", "Миргородської", "Айвазовської"). Температура води - 42-45 град.С, на прийом до 100-150 мл, 3 рази на день, за 40-60 хв. до прийому їжі, дрібними ковтками.
При гіпотонії жовчного міхура - мінеральні води середньої мінералізації (сульфатні, хлоридні або гідрокарбонатні, типу "Снегірьовської", "Кришталевої" або "Євпаторійської"). Температура води - 18-25 град.С, на прийом до 150 мл 3 рази на день, за 60-90 хв. до прийому їжі, великими ковтками.