УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 1, частин першої, другої, третьої, шостої, сьомої, чотирнадцятої статті 3, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації"
| м. Київ 13 квітня 2016 року № 23-у/2016 | Справа № 2-13/2016 |
Конституційний Суд України у складі суддів:
Кривенка Віктора Васильовича - головуючого,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Гультая Михайла Мирославовича,
Запорожця Михайла Петровича,
Касмініна Олександра Володимировича - доповідача,
Колісника Віктора Павловича,
Литвинова Олександра Миколайовича,
Мельника Миколи Івановича,
Мойсика Володимира Романовича,
Саса Сергія Володимировича,
Сліденка Ігоря Дмитровича,
Тупицького Олександра Миколайовича,
Шаптали Наталі Костянтинівни,
Шевчука Станіслава Володимировича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 1, частин першої, другої, третьої, шостої, сьомої, чотирнадцятої статті 3, пунктів 1, 2, 3частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" від 3 лютого 2015 року № 141-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2015 p., № 13, ст. 87) з наступними змінами.
Заслухавши суддю-доповідача Касмініна О.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 47 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини першої статті 1, частин першої, другої, третьої, шостої, сьомої, чотирнадцятої статті 3, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" від 3 лютого 2015 року № 141-VIII з наступними змінами (далі - Закон № 141). У разі визнання оспорюваних положень такими, що не відповідають Конституції України, автори клопотання просять визнати неконституційним Закон № 141 у цілому.
У конституційному поданні вказується, що наведені положення Закону № 141 не відповідають положенням частини другої статті 5, частини першої статті 6, статті 7, частин другої, третьої статті 22, статті 30, частини першої статті 33, частини першої статті 38, статті 64, частин першої, другої статті 95, статті 97, частини другої статті 102, статті 106, частини першої статті 113, пунктів 3, 6 статті 116, частин першої, шостої, сьомої статті 118, пункту 2 статті 119, статей 140, 141, частини першої статті 142, частини першої статті 143 Конституції України.
Стверджуючи про неконституційність оспорюваних положень Закону № 141, автори клопотання посилаються на норми Конституції і законів України, правові позиції Конституційного Суду України, викладені в його рішеннях від 16 травня 2007 року № 1-рп/2007 у справі про звільнення судді з адміністративної посади та від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 у справі про збалансованість бюджету, а також на Європейську хартію місцевого самоврядування 1985 року, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року, Загальну декларацію прав людини 1948 року, Протокол № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Висновок Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) від 26 жовтня 2015 року № 803/2015.
2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання про відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Першою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 29 березня 2016 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" , виходить з такого.
2.1. Відповідно до статті 150 Конституції України та правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001, юрисдикція Конституційного Суду України поширюється на чинні правові акти.
До вирішення питання про відкриття провадження у справі Першою колегією суддів Конституційного Суду України Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності військово-цивільних адміністрацій" від 4 лютого 2016 року № 995-VIII (далі - Закон № 995), який набрав чинності 20 лютого 2016 року.
Цим актом були внесені, зокрема, такі зміни до оспорюваних положень Закону № 141:
- в абзаці третьому частини першої статті 1 слова "та/або державних адміністрацій" замінено словами "державних адміністрацій";
- в абзаці четвертому частини першої статті 1 слова "та/або виконавчих органів відповідних рад" замінено словами "районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад голів";
- частини шосту, сьому статті 3 викладено в новій редакції;
- частину першу статті 3 доповнено абзацами;
- частину третю статті 3 доповнено другим реченням;
Таким чином, положення частин першої, третьої, шостої, сьомої, чотирнадцятої статті 3, частини першої статті 6 Закону № 141 у редакції, що діяла до внесення змін Законом № 995, конституційність яких оспорює суб'єкт права на конституційне подання, втратили чинність.
Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.
2.2. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному поданні зазначається правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта або його окремих положень; викладаються аргументи і стверджується про неконституційність законів, інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (пункт 4 частини другої статті 39; частина перша статті 71).
Проте з аналізу конституційного подання вбачається, що народні депутати України не навели правого обґрунтування тверджень щодо неконституційності положень частини першої статті 1, частини другої статті 3, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 5 Закону № 141 , а лише зазначили перелік статей Конституції України та приписів міжнародних актів, з якими ці положення, на їхню думку, не узгоджуються.
Таким чином, конституційне подання в цій частині не відповідає пункту 4 частини другої статті 39, частині першій статті 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" , що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 цього закону - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України" .
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України , статтями 39, 45, 50, 71, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" , Конституційний Суд України
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 1, частин першої, другої, третьої, шостої, сьомої, чотирнадцятої статті 3, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" від 3 лютого 2015 року № 141-VIII з наступними змінами на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
( Текст взято з сайту Конституційного Суду України )