Щодо сплати державного мита за державну реєстрацію речових прав та їх обмежень

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України N 1952 від 01.07.2004 р. "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - закон N 1952), органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, громадяни України, яким передані безоплатно у власність земельні ділянки, відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, звільняються від сплати державного мита за державну реєстрацію речових прав та їх обмежень, а також платежів за надані державним реєстратором прав послуги у зв'язку з виконанням ними повноважень, визначених законом.

Згідно з цим законом N 1952 адміністратором державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень є ЦДЗК, який здійснюватиме його ведення після прийняття відповідних постанов Кабміну, передбачених вищезазначеним законом.

Відповідно до постанови Кабміну від 17.07.2003 р. N 1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" до створення державного реєстру прав на землю та нерухоме майно ЦДЗК проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель.

Отже, Закон України "Про захист конституційних прав громадян на землю" не змінює порядку ведення державного реєстру земель, а саме реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, державних актів на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі. Тому плата за державну реєстрацію цих документів здійснюється відповідно до таблиці 6.1 розділу 6 Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, затверджених спільним наказом Держкомзему, Мінфіну, Мінекономіки від 15.06.2001 р. N 97/298/124 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", який зареєстровано в Мін'юсті 10.07.2001 р. за N 579/5770.