Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг

На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів"

1. Затвердити Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, що додаються.

2. Голові Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах, начальникам обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів забезпечити виконання цього наказу.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Комітету Кулініча В.В.

1. Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг застосовуються державними органами земельних ресурсів та рекомендовані для застосування підприємствами, організаціями, проектними інститутами, вишукувальними експедиціями, госпрозрахунковими групами та іншими підприємницькими структурами незалежно від форм власності та відомчої належності на всій території України.

Виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг, вартість яких не встановлено, здійснюється за цінами, визначеними договорами.

2. Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг використовуються при визначенні вартості робіт з виготовлення проектної і вишукувальної продукції та надання послуг у відповідності до діючих в Україні нормативно-правових та технічних актів.

3. Вартість земельно-кадастрових робіт та послуг визначається на основі індексів визначення кошторисної вартості проектних та вишукувальних робіт калькуляційним (поелементним) методом та вартості людино-дня.

4. Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг ураховують усі види витрат праці, необхідних для виготовлення проектної та вишукувальної продукції встановлених складу та якості:

безпосереднє виготовлення продукції або надання послуги;

перевірку проектної та вишукувальної документації іншими фахівцями;

унесення доповнень та змін у документацію після її погодження з іншими організаціями і закладами;

виготовлення проектних та вишукувальних документів та їх розмноження;

участь робітників, які виконують вишукувальні роботи, дослідження і лабораторні аналізи;

оплату праці водіїв транспортних засобів при виготовленні проектної та вишукувальної продукції;

безпосереднє керівництво роботами;

забезпечення виконання робіт.

5. Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг не враховують витрати, які визначаються в конкретних умовах додатково згідно з угодою на проведення робіт, на:

унесення в проектну і вишукувальну продукцію доповнень, пов'язаних зі зміною виданих замовником завдань або технічних умов;

розробку проектних рішень у двох та більше варіантах;

участь організації-виконавця в розробці завдання на проектування або в складанні технічних умов;

оформлення технічних завдань на виконання інженерних вишукувань;

транспортування до об'єкта роботи і у зворотному напрямку спеціальної техніки, обладнання та інструментів, що необхідні для виконання обстежувальних і вишукувальних робіт;

будівельні матеріали, що потрібні для виготовлення межових знаків, ремонту пунктів геодезичної мережі й аналогічних потреб; оренду транспортних засобів особливого призначення; утримання спеціального вишукувального обладнання; будівництво тимчасових інженерних споруд, виробничих й інших приміщень; вирубування і викорчовування лісу; відновлення (рекультивацію) природних ресурсів, пошкоджених під час виконання проектних і вишукувальних робіт;

експертизу проектної та вишукувальної документації;

витрати на метрологічне забезпечення єдності та точності вимірювань;

витрати на відрядження.

6. Використання розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг не виключає застосування недержавними підприємствами та організаціями, за домовленістю сторін, договірних розцінок на виготовлення проектної та вишукувальної продукції та надання послуг.

7. При виготовленні проектної і вишукувальної продукції у терміновому порядку, за домовленістю сторін, до вартості робіт застосовується підвищувальний коефіцієнт, але не вищий за 1,5.

8. При виконанні польових вишукувальних та землевпорядних робіт (розділи 1 та 5) у несприятливий період з 15 листопада до 15 квітня до вартості відповідних робіт застосовується коефіцієнт 1,2.

9. При виконанні робіт на об'єктах, що розташовані в гірських районах висотою понад 1 км над рівнем моря, до цін уводиться підвищувальний коефіцієнт К=1,0+0,18х(n-1,0), де n - висота над рівнем моря, у км.

10. Податок на додану вартість розраховується у відповідності до чинного законодавства.

11. При виконанні робіт на об'єктах з особливим режимом (прикордонні райони; полігони; аеродроми; будівельні майданчики, на яких виконуються вибухові роботи; території з підвищеним рівнем радіоактивності, у межах 30-кілометрової зони; внутрішні території вибухонебезпечних, шкідливих і гарячих цехів підприємств оборонної, хімічної, металургійної, вугільної і гірничодобувної промисловості; діючі електричні станції і підстанції) до цін застосовується підвищувальний коефіцієнт, що не перевищує 1,50 включно.

1.1. ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАЛЬНІ РОБОТИ

При виконанні топографо-геодезичних вишукувальних польових робіт ураховуються такі категорії складності місцевості:

Відкрита місцевість з нахилами до 2 градусів.

а) місцевість з нахилами до 2 градусів з рідким лісом або кущами; відкрита річкова заплава, місцями заболочена, з невеликою кількістю озер; відкриті ділянки меліорованих земель з невеликою кількістю каналів; відкриті прохідні болота;

б) відкрита місцевість з нахилами 2-5 градусів з невеликою кількістю лощин, западин, пагорбів.

а) місцевість з нахилами до 5 градусів, заросла середньої густоти лісом або кущами; відкриті ділянки меліорованих земель з розгалуженою мережею польових доріг і невеликою кількістю каналів; ділянки, зайняті садами і виноградниками; відкрита заболочена річкова заплава з великою кількістю стариць, рукавів; напівзакрите легкопрохідне або відкрите болото, заросле лісом;

б) місцевість з нахилами 5-8 градусів з великою кількістю балок і ярів.

а) місцевість з нахилами до 5 градусів, заросла густим лісом або кущами; меліоровані землі з високою рослинністю, з густою мережею польових доріг, каналів і валів; сади і виноградники на меліорованих ділянках; річкові заплави з великою кількістю стариць, рукавів;

б) бугристі піски, покриті кущами.

Місцевість з нахилами 5-10 градусів, заросла лісом або кущами; зайнята садами або виноградниками; незакріплені піски з складними формами рельєфу.

Примітки:

1. Категорії складності використовуються для визначення трудовитрат на території, що розташована за межами населених пунктів.

2. При зйомці територій населених пунктів (сіл, селищ, міст) трудовитрати визначаються згідно ДБН Д.1.1-7-2000.

3. Для розрахунків приймається, що людино-день становить 8,2 години, а кошторис - 91 гривню за людино-день на польових роботах і 54 гривні - на камеральних.

1.1.1. Прокладання полігонометричних ходів

Роботи з прокладання полігонометричних ходів повинні включати: підбір планово-картографічних матеріалів, виписку з каталогів координат початкових пунктів триангуляції; складання проектів прокладання ходів; вибір і перевірку інструментів; організацію польових робіт; обстеження траси прокладання ходу; вибір місць установлення знаків; закріплення допоміжних точок; пошук пунктів триангуляції (полігонометрії), між якими прокладається хід; виміри кутів і ліній; обробку польових вимірювань; визначення координат точок ходу; посвідчення справи та виправлення виявлених недоліків; складання каталогів координат і короткого звіту про виконану роботу; оформлення та формування матеріалів.

Кінцева продукція повинна включати матеріали польових вимірювань і камеральної обробки, сформовані в справу про об'єкт (населений пункт, ділянку).

Примітки:

1. Вартість ураховує проведення вимірів з 3 точок на 1 км ходу. За інших умов у норми вводиться коефіцієнт K = 1,0 + 0,08(n-3), де n - кількість точок на 1 км ходу. Вартість ураховує прокладання ходу полігонометрії IV класу, при прокладанні полігонометрії I розряду вводиться коефіцієнт 0,7; II розряду - 0,6.

2. Вартість ураховує використання різних технологій і інструментів, які дають змогу одержати відносну точність для полігонометрії IV класу (1:25000), I розряду (1:10000), II розряду (1:5000).

3. При виконанні робіт на вулицях міста або в смузі відчуження автомобільних (залізничних) доріг з інтенсивним рухом необхідно застосовувати коефіцієнт 1,20.

1.1.2. Прокладання теодолітних ходів

При прокладанні теодолітних ходів виконуються такі роботи: підбір планово-картографічних матеріалів; виписка з каталогів координат пунктів триангуляції, між якими проектується прокладання ходу; складання графічних проектів прокладання ходів; вибір і перевірка інструментів; організація польових робіт; обстеження місцевості, де планується прокладання ходу; вибір місць установлення точок і їх закріплення; пошук пунктів триангуляції, між якими прокладається хід; установлення віх на пунктах, де втрачені зовнішні знаки; розчищення ліній ходу (без рубки просік), виміри кутів і ліній; ведення польового журналу; контрольні підрахунки; обрахування координат; складання каталогу; посвідчення матеріалів; виправлення виявлених недоліків; складання короткого звіту; оформлення та формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є: матеріали польових вимірювань, каталог координат, пояснювальна записка об'єднані у справу на об'єкт (ділянку).

Примітки:

1. При виконанні робіт на вулицях міст або в смузі відчуження автомобільних (залізничних) доріг до трудовитрат застосовується коефіцієнт 1,20.

2. Вартість ураховує прокладання ходів з точністю 1:3000 - 1:4000. За інших умов уводиться коефіцієнт 0,8 при 1:2000 і 0,7 при 1:1000.

1.1.3. Прокладання нівелірних ходів

При прокладанні нівелірних ходів виконуються такі роботи: підбір матеріалів; виписка висот реперів, до яких проектується прив'язка; складання проекту прокладання ходів; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцировка ліній прокладання ходу; пошук на місцевості реперів, від яких будуть розпочинатися і на яких будуть закінчуватися ходи; нівелювання; ведення польових журналів; контрольні вирахування; складання відомості перевищень і схеми ходів; оформлення журналів; проведення обчислень ходів і врівноваження систем ходів; складання каталогу висот тимчасових і постійних реперів; посвідчення матеріалів та виправлення виявлених недоліків; оформлення та формування матеріалів.

Робота завершується складанням матеріалів вимірювань і їх обробки та об'єднаням у справу на об'єкт (ділянку).

Примітки:

1. При виконанні нівелювання в смугах відводу залізничних і автомобільних доріг до трудовитрат застосовується коефіцієнт 1,20.

2. При виконанні нівелювання на місцевості, де кількість штативів на 1 км перевищує 35, до трудовитрат застосовується коефіцієнт 1,25.

1.1.4. Топографічні зйомки (мензульні і тахеометричні)

При виконанні мензульних та тахеометричних топографічних зйомок виконуються такі роботи: підбір планово-картографічних матеріалів; розробка проекту побудови планово-висотної основи; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцировка місцевості; вибір місць розміщення точок планово-висотної основи і закріплення їх на місцевості; вимірювання кутів і довжин ліній; прокладання нівелірних ходів; камеральна обробка польових вимірювань для створення планово-висотної основи і складання каталогів координат і висот; підготовка планшетів; розбивка координатної сітки; нанесення за координатами точок планово-висотної основи; згущення планово-висотної основи; закріплення знімальної основи кілками і віхами; мензульна або тахеометрична зйомка контурів і рельєфу; визначення відхилення магнітної стрілки та чисельних характеристик; виготовлення кальки контурів і висот (складання плану тахеометричної зйомки); викопіювання і зведення сусідніх планшетів; посвідчення матеріалів; виправлення зауважень; оформлення та формування матеріалів.

Робота завершується складанням матеріалів польових вимірювань, планшетів зйомки, викреслених олівцем, кальки контурів і висот (план тахеометричної зйомки), сформованих у справу на кожний планшет.

Примітки:

1. Вартість ураховує виконання робіт на одному масиві. Якщо роботи виконуються на декількох окремих ділянках, то до вартості застосовується коефіцієнт K = 1,0 + 0,10(n-1), де n - кількість окремих ділянок, розташованих не в одному масиві.

2. При зйомках рельєфу на матеріалах горизонтальної зйомки до вартості застосовується коефіцієнт 0,6, а на фотопланах з одночасним дешифруванням контурів - 0,75.

3. Вартість не враховує виконання робіт із збору інформації щодо меж землекористування, зйомки і нанесення на плановий матеріал меж землекористування. При потребі виконання таких робіт до вартості вводиться коефіцієнт 1,10.

1.1.5. Горизонтальні зйомки (мензульні і теодолітні)

При виконанні мензульних та теодолітних горизонтальних зйомок виконуються такі роботи: підбір планово-картографічних матеріалів; складання проекту знімальної основи; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцировка місцевості; вибір місць розміщення знімальної основи; їх закріплення; виміри кутів і ліній; обчислення координат; складання каталогу; підготовка планшетів; нанесення по координатах опорної геодезичної мережі знімальної основи; згущення знімальної основи; зйомка ситуації; виміри лінійних характеристик; складання кальки ситуації (камеральна обробка вимірів і складання плану олівцем при теодолітній зйомці); зведення планшетів за рамками; посвідчення матеріалів і виправлення виявлених недоліків; складання короткого звіту; оформлення і здача матеріалів.

Кінцевою продукцією є: матеріали, одержані при створенні знімальної основи; план зйомки, викреслений олівцем, матеріали польових вимірів, сформовані у справу на об'єкт (ділянку).

1.1.6. Оновлення кадастрових планів і карт

При оновленні кадастрових планів і карт виконуються такі роботи: збір і ознайомлення з планово-картографічними, аерокосмічними матеріалами; виписка з каталогу координат пунктів геодезичної основи; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцирувальний огляд місцевості з метою виявлення змін, які відбулися в межах об'єкта і підлягають коригуванню; зйомка місцевості з метою виявлення місць, які підлягають коригуванню; зйомка меж контурів, які змінилися, шляхом інструментальної прив'язки їх до тих, що не змінили свого положення, або до пунктів знімальної основи при значних змінах; камеральна обробка польових вимірів; унесення змін до плановокартографічного матеріалу і викреслення їх тушшю; посвідчення виконаних робіт і виправлення зауважень; оформлення і формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є: оновлений планово-картографічний матеріал і матеріали польових вимірювань, сформовані в справу.

Примітки:

1. При наявності матеріалів фотознімків, які використовуються для оновлення планів, до вартості вводиться коефіцієнт:

при використанні цьогорічних зальотів - 0,70;

попереднього року - 0,8;

дворічної давності - 0,9;

трирічної давності - 0,95.

2. Вартість виконання аерофотозйомки, виготовлення приведених до масштабу карти аерознімків, фотопланів, згущення (за потреби) знімальної основи, нанесення меж землеволодінь визначаються додатково в рамках угоди.

3. Вартість ураховує роботи, коли обсяги оновлення не перевищують 10% від загального обсягу кадастрових планів і карт. Якщо обсяги оновлення перевищують 10%, то уводиться коефіцієнт K = 1,0 + 0,1(n-10), де n - відсоток від загального обсягу кадастрових планів і карт.

4. При проведенні оновлення кадастрових планів і карт на ділянках, розташованих не в одному масиві, до вартості вводиться коефіцієнт K = 1,0 + 0,10(n-1), де n - кількість ділянок.

1.1.7. Прорубування просік і візирок

При прорубуванні просік і візирок ураховуються такі категорії лісу:

I категорія - рідкий ліс з діаметром дерев до 16 см;

II категорія - рідкий ліс з діаметром дерев до 16 см, з кущами;

III категорія - густий ліс з діаметром дерев до 16 см;

IV категорія - густий ліс з діаметром дерев більше 16 см;

V категорія - густий ліс з діаметром дерев більше 16 см, з підліском.

При прорубуванні просік і візирок виконуються такі роботи: інструментальне визначення напрямку прорубки просіки (візирки); вирубка просіки (візирки); очищення стовбурів дерев від гілок і складання їх у купи; розчищення просіки (візирки) від рослинних залишків.

Кінцевим результатом роботи є просіка (візирка) заданої ширини.

Примітка.

Трудовитрати розраховуються на прорубування візирок (просік) завширшки 0,5 м. При більшій ширині до таблиці 1.7 застосовується коефіцієнт K = 1,0 + 0,7(п-0,5), де п - ширина просіки (візирки) у метрах.

1.1.8. Виготовлення грунтових реперів і межових знаків

При виготовленні грунтових реперів і межових знаків виконуються такі роботи: ремонт форм і їх установлення; виготовлення і закладання у форми арматури; обрізка і заповнення цементним розчином труб при виготовленні грунтових реперів; наварювання марки на трубу; приготування бетону і його заливання у форми; зняття форм після затвердіння бетону; огляд готових виробів і виправлення виявлених недоліків.

Кінцевою продукцією є виготовлений репер (межовий знак).

1.1.9. Закладка межових знаків, грунтових реперів, центрів полігонометрії

При закладці межових знаків, грунтових реперів, центрів полігонометрії враховуються такі категорії грунтів:

I категорія - м'які грунти (торф, пісок, супісок), копання ями проводиться лопатою без використання кирки;

II категорія - грунти середньої твердості (глина, суглинок, дрібний гравій), для копання використовується лопата і частково кирка;

III категорія - грунти вище середньої твердості (суглинок із щебенем, галька), копання ями здійснюється кирками і ломами;

IV категорія - тверді грунти (глина з валунами, сильнокам'янисті грунти), копання ями здійснюється ломами, клинами, молотами.

При закладці межових знаків, грунтових реперів, центрів полігонометрії виконуються такі роботи: навантаження і доставка до місця закладки межових знаків (реперів); вибір місця закладки; розмітка котловану і канави; копання ями; установлення готового знака; засипання й ущільнення грунту; насипання кургану; оформлення канавою; маркування знаків; складання списку; нанесення на карту; контрольний огляд; усунення виявлених зауважень; здача знака на збереження.

Кінцевою продукцією є: закріплений на місцевості знак; список знаків, топографічна карта з їх місцезнаходженням, акти здачі на збереження, сформовані у справу на знак.

1.2. АЕРОФОТОГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ

При виконанні робіт з аерофотогеодезичних вишукувань ураховуються такі категорії складності місцевості:

а) місцевість рівнинна або горбиста з переважними ухилами 1,5 градуса із розвинутою дорожньою мережею. Кількість контурів місцевості, що чітко відображені на аерознімках і придатні для вибору як розпізнавальні знаки, достатня. Розпізнавальні знаки визначаються без допоміжних геодезичних побудов;

б) сільські населені пункти з одно-дворядною забудовою, розташовані на рівнинній відкритій місцевості.

а) місцевість степова або рівнинна, відкрита або частково (до 30%) залісена з переважними ухилами від 1,5 до 2 градусів з наявністю доріг. Кількість контурів, придатних для вибору як розпізнавальні знаки, недостатня. Розпізнавальні знаки визначаються, як правило, без допоміжних геодезичних побудов;

б) місцевість рівнинна або горбиста, з ухилами від 2 до 5 градусів, частково (до 30%) залісена або забудована. Дорожня мережа на лісових ділянках розріджена. Вибір розпізнавальних знаків труднощів не викликає. Для визначення невеликої кількості розпізнавальних знаків (до 15%) необхідні допоміжні геодезичні побудови;

в) сільські населені пункти зі спланованими вулицями багаторядної забудови в частково закритій рівнинній місцевості;

г) невеликі міста і селища із щільністю забудови до 15% у рівнинній або горбистій місцевості.

а) місцевість рівнинна або горбиста з ухилами до 5 градусів, закрита (залісена або забудована) до 50%. Дорожня мережа на лісових ділянках малорозвинута. Для визначення частини розпізнавальних знаків (20-30%) необхідні допоміжні геодезичні побудови;

б) місцевість з ухилами 5-8 градусів, відкрита, горбиста, дуже пересічена балками і ярами;

в) відкрита болотиста місцевість.

г) середні сільські населені пункти (центральні садиби сільгосппідприємств) у рівнинній напівзакритій місцевості зі спланованими вулицями, а також невеликі сільські населені пункти зі спланованими вулицями в дуже пересіченій або напівзакритій місцевості;

ґ) невеликі міста і селища із щільністю забудови 15-25% у пересіченій (горбистій) місцевості.

Переважні ухили місцевості від 2,5 до 4,5 градуса. Середня кількість штативів на 1 км нівелірного ходу 25-30:

а) місцевість рівнинна або горбиста, з ухилами до 5 градусів, закрита (залісена або забудована) до 80%, із рідкою дорожньою мережею на лісових ділянках. Значна частина розпізнавальних знаків (30-50%) визначається за допомогою допоміжних геодезичних побудов;

б) напівзакрита гірська місцевість з ухилами 8-15 градусів;

в) напівзакрита болотиста місцевість;

г) райони з малою кількістю контурів, придатних для вибору як розпізнавальні знаки;

ґ) значні населені пункти (районні центри, центральні садиби значних с/г підприємств) із системною компактною забудовою у відкритій і напівзакритій місцевості з рівнинним і дуже пересіченим рельєфом;

д) середні сільські населені пункти з розосередженою забудовою з наявністю садів і зелених насаджень у гірській місцевості;

е) міста і селища з щільністю забудови 25-35% у пересіченій (горбистій) місцевості;

ж) міста і селища з щільністю забудови 35-50% (будинки 5 поверхів і вище) у рівнинній місцевості.

Переважні ухили місцевості понад 4,5 градуса. Середня кількість штативів на 1 км нівелірного ходу 32-35;

а) місцевість рівнинна або горбиста з ухилами до 5 градусів, цілком закрита (залісена або забудована). Дорожня мережа на залісеній площі практично відсутня. Більше ніж 50% розпізнавальних знаків визначаються за допомогою допоміжних геодезичних побудов;

б) закрита гірська місцевість з ухилами 8-15 градусів;

в) високогірна місцевість з ухилами понад 15 градусів;

г) цілком заросла болотиста місцевість;

ґ) райони з дуже обмеженою кількістю контурів, придатних для вибору як розпізнавальні знаки;

д) значні сільські населені пункти з безсистемною (розосередженою) забудовою в напівзакритій місцевості із дуже пересіченим рельєфом, а також значні сільські населені пункти із системною забудовою в гірській або закритій місцевості;

е) міста і селища міського типу з щільністю забудови 35-50% у гірській місцевості;

є) міста з щільністю забудови понад 50% у пересіченій (горбистій) місцевості (5-поверхові будинки і вище) складної конфігурації.

1.2.1. Планова прив'язка аерознімків

При плановій прив'язці аерознімків виконуються такі роботи: збір і аналіз об'єкта роботи матеріалів аерозйомки, даних про геодезичну мережу; нанесення на репродукції накидного монтажу (аерознімки, топографічні карти) пунктів геодезичної мережі; камеральне розпізнавання точок планової підготовки зйомок минулих років; складання робочого проекту прив'язки; організація польових робіт; рекогносцировка місцевості; пошук пунктів геодезичної мережі та встановлення віх на пунктах держгеомережі; розпізнавання на місцевості геодезичних пунктів, планових розпізнавальних знаків і сколювання їх на аерознімках; закріплення й оформлення розпізнавальних знаків на місцевості; прив'язка розпізнавальних знаків до пунктів геодезичної мережі; ведення журналу; оформлення аерознімків і репродукцій накидного монтажу; азимутальні визначення; контроль упізнання; перевірка й оформлення польових журналів й аерознімків; обчислення координат розпізнавальних знаків і складання каталогу координат; складання і креслення схем прив'язки; складання відомості звіряння планових розпізнавальних знаків; заповнення формулярів; формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є матеріали планової прив'язки аерознімків, сформовані в справу.

Одиниця виміру: 1 кв. км (100 га)

Вартість планової прив'язки аерознімків розраховується згідно з табл. 1.10 (чисельник - трудовитрати на одиницю; знаменник - вартість в грн. за одиницю).

Примітки:

1. Вартість розрахована на виконання робіт на одному об'єкті, який є єдиним масивом, розташованим у межах одного адміністративного району. Якщо роботи виконуються на декільках відособлених масивах (черезсмужні ділянки) або об'єкт розміщується в межах кількох адміністративних районів, то показники табл. 1.10 збільшуються на 10% за кожний відособлений масив або адміністративний район.

2. Вартість розрахована для умов, за яких на 10 кв. км території є в натурі 2 пункти геомережі, придатні для прив'язки розпізнавальних знаків. В інших випадках до таблиці 1.10 застосовується коефіцієнт K = 1,0 + 0,12(2-n), де n - кількість пунктів геомережі в розрахунку на 10 кв.км території.

3. При виконанні робіт на території площею менше 10 кв. км до таблиці 1.10 застосовується коефіцієнт відповідно до табл. 1.11.

4. Вартість не враховує робіт із створення (згущення або відновлення) державної геодезичної мережі. За потреби виконання таких робіт витрати визначаються додатково.

5. Вартість не враховує витрат на проведення льотно-знімальних робіт, на виготовлення і множення аерознімків, на прорубування просік і візирок.

1.2.2. Висотна прив'язка аерознімків

Склад робіт повинен включати: збір і аналіз щодо об'єкта робіт топографо-геодезичної вивченості та матеріалів аерозйомки; нанесення на репродукції накидного монтажу (аерознімки, топографічні карти) пунктів геодезичної мережі; складання робочого проекту прив'язки; організацію польових робіт; рекогносцировку місцевості; відшукування пунктів геодезичної мережі; вибір розпізнавальних знаків і сколювання їх на аерознімках; закріплення оформлення розпізнавальних знаків на місцевості; прокладання ходів технічного нівелювання або висотних ходів; ведення журналів; оформлення аерознімків і репродукцій накидного монтажу; контроль упізнання; перевірку й оформлення польових журналів й аерознімків; обчислення висот розпізнавальних знаків і складання каталогу; складання і креслення схем висотної знімальної мережі; складання відомості звіряння висотних розпізнавальних знаків; заповнення формулярів; формування матеріалів.

Результатом роботи є матеріали висотної прив'язки аерознімків, сформовані в справу.

Одиниця виміру: 1 кв. км (100 га).

Вартість робіт висотної прив'язки аерознімків визначається згідно з табл. 1.12 (чисельник - трудовитрати на одиницю; знаменник - вартість за одиницю, грн.)