Про облікову політику Адміністрації Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України

Відповідно до статей 22, 56 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 № 59, пункту 10 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 411, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11 (зі змінами), Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2014 за № 161/24938 (зі змінами), Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2016 за № 85/28215 (зі змінами), Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.01.2016 за № 86/28216, та наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 29.06.2016 № 405 "Про облікову політику в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України" (зі змінами), а також з метою визначення принципів і методів ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової, бюджетної та іншої звітності в Адміністрації Держспецзв’язку

1. Затвердити Положення про облікову політику Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, що додається.

2. Директору Фінансово-економічного департаменту Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечити виконання цього наказу.

3. Вважати такими, що втратили чинність:

наказ Адміністрації Держспецзв’язку від 03.01.2012 № 2 "Про затвердження Положення про облікову політику Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на 2012 рік";

наказ Адміністрації Держспецзв’язку від 24.05.2012 № 255 "Про внесення змін до наказу Адміністрації Держспецзв’язку від 03.01.2012 № 2";

наказ Адміністрації Держспецзв’язку від 24.04.2015 № 223 "Про облікову політику в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України";

наказ Адміністрації Держспецзв’язку від 19.11.2015 № 693 "Про внесення змін до Положення про облікову політику в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 24 квітня 2015 року № 223";

наказ Адміністрації Держспецзв’язку від 24.12.2015 № 800 "Про внесення змін до Положення про облікову політику в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його підписання, крім пунктів 1 і 3 цього наказу, які набирають чинність з 01 січня 2017 року.

5. Контроль за виконанням вимог цього наказу залишаю за собою.

1. Це Положення визначає методи оцінки, обліку, процедури бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної та іншої звітності в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – Адміністрація Держспецзв’язку).

2. Адміністрація Держспецзв’язку відповідно до покладених на неї завдань веде бухгалтерський облік і складає фінансову, бюджетну та іншу звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі – НП(С)БОДС), інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової, бюджетної та іншої звітності, а також цього Положення.

3. Узагальнення інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та фактів діяльності Адміністрації Держспецзв’язку в бухгалтерському обліку здійснюється за допомогою рахунків бухгалтерського обліку, визначених Робочим планом рахунків бухгалтерського обліку розпорядників бюджетних коштів в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженим наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 29.06.2016 № 405 "Про облікову політику в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України" (зі змінами). Аналітичний облік зазначеної інформації ведеться за субрахунками, які відкриваються із застосуванням економічної класифікації видатків бюджету та Структури коду субрахунку для деталізації інформації аналітичного обліку у комп’ютерній програмі "Парус-Бюджетна установа" в Адміністрації Держспецзв’язку (далі – Структура коду субрахунку) (додаток 1).

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.01.2016 за № 86/28216 (далі – Типова кореспонденція).

Для відображення операцій, що не передбачені Типовою кореспонденцією, застосовується Нетипова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (додаток 2).

4. Визначення доходів та витрат

Доходами від обмінних операцій визнаються:

а) бюджетні асигнування, отримані згідно з кошторисом;

б) доходи від надання послуг (виконання робіт), таких як:

плата з надання послуг згідно з основною діяльністю та законодавством;

надходження від додаткової (господарської) діяльності;

в) інші доходи від обмінних операцій, зокрема:

надходження від реалізації майна (крім доходів від продажу майна, які вважаються доходами відповідного бюджету, визначених НП(С)БОДС 121, 122, 123, 127, 128, 133 та 134);

сума оприбуткованих матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи;

належна до відшкодування сума втраченого майна, яку мають відшкодувати встановлені винні особи;

курсові різниці.

Доходами від необмінних операцій визнаються:

а) трансферти (у т.ч. в натуральній формі) у вигляді:

грантів від міжнародних фінансових організацій;

коштів від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів;

б) зобов’язання, що не підлягають погашенню.

Витратами за обмінними операціями визнаються витрати на:

а) оплату праці (грошове забезпечення та заробітна плата);

б) відрахування на соціальні заходи;

в) матеріальні витрати (використання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю, медикаментів та перев’язувальних матеріалів, продуктів харчування тощо);

г) амортизацію;

д) інші витрати за обмінними операціями, зокрема:

видатки на відрядження;

курсові різниці;

витрати, пов’язані з реалізацією активів;

уцінка активів;

втрати від зменшення корисності активів тощо.

За необмінними операціями визнаються інші витрати, такі як:

передача активів іншим суб’єктам державного сектору та суб’єктам господарювання, фізичним особам для виконання цільових заходів;

списання дебіторської заборгованості.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

Не визнаються витратами:

попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до НП(С)БОДС.

5. Застосування та внесення змін до облікової політики

Обрана, погоджена відповідно до законодавства та затверджена наказом облікова політика застосовується постійно (із року в рік).

Зміни до облікової політики вносяться лише у випадках, передбачених НП(С)БОДС, та обов’язково обґрунтовуються і розкриваються у фінансовій, бюджетній та іншій звітності. У разі зміни облікової політики протягом бюджетного року всі господарські операції у бухгалтерському обліку, що відбулися до її зміни (за поточний рік), приводяться у відповідність до нових методичних засад.6. Фінансова, бюджетна та інша звітність

Фінансова, бюджетна та інша звітність ґрунтується та відповідає даним бухгалтерського обліку.

Звітними періодами є місяць, квартал, рік.

Для деталізації інформації в аналітичному обліку про кошти, грошові документи, розрахунки, інші доходи та витрати (у т.ч. в іноземній валюті), а також з метою забезпечення складання фінансової, бюджетної та іншої звітності згідно з вимогами законодавства аналітичні рахунки відображаються у розрізі кодів бюджетної класифікації відповідно до Класифікації видатків Держспецзв’язку за групами та підгрупами, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 07.12.2010 № 370 (із змінами), та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами й видами доходів спеціального фонду).

7. Одиниця обліку основних засобів (одиниця, група, вид)

Якщо об’єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна із цих частин визнається за бухгалтерським обліком як окремий об’єкт основних засобів.

Сукупні витрати на придбання (створення) об’єкта основних засобів розподіляються за його компонентами (у разі обліку окремого компонента як об’єкта основних засобів).

Усі складові, що входять до цілісного майнового комплексу, за наявності первинних документів та за можливості визначення кожного обліковуються як окремі інвентарні об’єкти.

У разі придбання (отримання) об’єкта основних засобів та при введенні його в експлуатацію у первинному документі зазначаються його склад, строк корисного використання, первісна вартість, ступінь зносу (у разі наявності).

До малоцінних необоротних матеріальних активів належать предмети вартістю менше ніж 6 000 грн. (без ПДВ) і терміном використання понад один рік.

8. Первісна вартість об’єкта основних засобів

Первісна вартість об’єкта основних засобів формується у бухгалтерському обліку як сума витрат, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання робіт (надання послуг), пов’язаних з придбанням та введенням об’єкта основних засобів в експлуатацію, в тому числі виконання робіт з їх реконструкції (модернізації), та інших витрат (реєстраційні збори, державне мито, ввізне мито, транспортні витрати та інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для експлуатації). Облік таких витрат до введення об’єкта в експлуатацію ведеться на відповідних субрахунках рахунка 13 "Капітальні інвестиції".

Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектора), є вартість, зазначена в первинних документах або встановлена за результатом оцінки (у разі відсутності) комісією Адміністрації Держспецзв’язку.

Первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів, встановленій суб’єктом державного сектору, що їх передав.

Якщо немає достовірної інформації щодо первісної вартості основних засобів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.

9. Нарахування амортизації основних засобів

Нарахування амортизації основних засобів здійснюється на річну дату балансу прямолінійним методом протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів.

Крім того, нарахування амортизації основних засобів здійснюється при передачі основних засобів за операціями з внутрішнього переміщення. При цьому нарахування амортизації здійснюється по місяць вибуття основних засобів включно. Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12.

10. Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів

При введенні об’єкта основних засобів в експлуатацію застосовуються Типові строки корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектора, наведені у додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11, з урахуванням встановлених наказами Адміністрації Держспецзв’язку термінів експлуатації та/або норм напрацювання спеціальних видів технічних засобів, майна зв’язку та озброєння, які враховують специфіку діяльності та особливості експлуатації матеріально-технічних засобів Держспецзв’язку.

Для техніки та обладнання зв’язку, засобів спеціального зв’язку терміни експлуатації визначаються наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 28.08.2007 № 120/дск "Про затвердження строків служби техніки та обладнання зв’язку, засобів спеціального зв’язку, автоматизації та забезпечення, які використовуються у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України".

За тими об’єктами основних засобів, щодо яких:

не визначено типових строків корисного використання, строки визначаються рішенням комісії Адміністрації Держспецзв’язку при введенні основних засобів в експлуатацію та затверджуються наказом Адміністрації Держспецзв’язку;

відбулося поліпшення (зокрема здійснення реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання) або зменшення корисності об’єкта, типові строки корисного використання (експлуатації) коригуються комісією Адміністрації Держспецзв’язку залежно від підстав або у бік збільшення, або у бік зменшення, про що складається відповідний акт, який затверджується Головою Держспецзв’язку.

11. Ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів

Ліквідаційна вартість визначається комісією, створеною наказом Адміністрації Держспецзв’язку, із складанням відповідного акта в довільній формі, якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів за даними бухгалтерського обліку дорівнює нулю, але об’єкт ще придатний до експлуатації та використовується.

Ліквідаційна вартість основних засобів не може бути меншою за вартість вторинних матеріалів, які містяться в них, у тому числі дорогоцінних металів та каміння.

При цьому на визначену ліквідаційну вартість об’єкта основних засобів збільшується його первинна (переоцінена) вартість і фонд у необоротних активах, але вартість об’єкта, який амортизується, продовжує залишатись нульовою.

12. Переоцінка основних засобів

Переоцінка основних засобів проводиться на річну дату балансу на підставі рішення Голови Держспецзв’язку за наявності звіту про оцінку майна, виконаного суб’єктом оціночної діяльності, або акта оцінки майна, наданого органами державної влади або місцевого самоврядування та/або перевищення порога суттєвості – відхилення залишкової вартості об’єкта основних засобів на 10 % і більше від його справедливої вартості.

Комісія Адміністрації Держспецзв’язку за наявності вищезазначених підстав проводить переоцінку групи основних засобів відповідно до НП(С)БОДС 121 "Основні засоби".

У разі проведення дооцінки (уцінки) основних засобів, обов’язковість, порядок та розмір якої передбачено чинним законодавством, окремого рішення Голови Держспецзв’язку на проведення такої операції не вимагається.

13. Об’єкти необоротних активів, отримані за операціями з внутрішнього переміщення

Об’єкти необоротних активів, які в установленому в Держспецзв’язку порядку закуповуються відповідним підрозділом Держспецзв’язку централізовано, не визнаються активами і відображаються в бухгалтерському обліку як капітальні інвестиції (рахунок 13).

Об’єкти необоротних активів стають активами при введенні їх в експлуатацію та у разі дотримання таких умов визнання:

існує ймовірність отримання економічних вигід, пов’язаних із використанням об’єкта, та/або він має потенціал корисності;

вартість об’єкта може бути визначена.

14. Особливості визнання нематеріальних активів

Нематеріальний актив визнається активом, якщо його можна ідентифікувати (може бути виділений чи відокремлений від інших активів) та існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або якщо він має потенціал корисності і його вартість може бути достовірно визначена.

Не належать до витрат на придбання (створення) нематеріальних активів заплановані та здійснені видатки у звітному періоді на:

дослідження (діяльність, яка проводиться уперше з метою отримання нових знань; пошук та застосування винаходів; пошук альтернативних матеріалів, продуктів, процесів систем і послуг тощо);

придбання прав користування об’єктом нематеріальних активів;

підготовку та перепідготовку кадрів;

створення, реорганізацію та переміщення суб’єкта або його частини.

Витрати на розробку (застосування результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їх серійного виробництва чи використання, передачі в концесію, продажу) визнаються нематеріальними активами за наявності затверджених бюджетних асигнувань на відповідні цілі, які передбачають видатки, зокрема на доведення об’єкта розробки до стану, в якому він придатний для реалізації або використання, продажу як активу (наявність активного ринку для нематеріальних активів або продукції, виготовленої з його використанням, інша корисність).

15. Переоцінка нематеріальних активів

Переоцінка нематеріальних активів проводиться лише за тими об’єктами і у разі, якщо для них існує активний ринок та є можливість посилання на ціни цього ринку при визначенні справедливої вартості активу.

Переоцінка окремого об’єкта нематеріальних активів проводиться на річну дату балансу за рішенням Голови Держспецзв’язку за наявності звіту про оцінку майна, виконаного суб’єктом оціночної діяльності, або акта оцінки майна, виконаного органами державної влади або місцевого самоврядування, та/або перевищення порога суттєвості – відхилення залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів на 10 % і більше від його справедливої вартості.

Комісією Адміністрації Держспецзв’язку за наявності вищезазначених підстав проводиться переоцінка окремого об’єкта нематеріальних активів, а також усіх інших активів, до яких належить цей нематеріальний актив, що входять до відповідної групи (крім тих, щодо яких не існує активного ринку, і вартість яких відображається за їх первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених втрат від зменшення їх корисності).

16. Нарахування амортизації нематеріальних активів

Амортизація нематеріальних активів з визначеним строком корисного використання (експлуатації), крім права постійного користування земельною ділянкою, здійснюється протягом строку їх корисного використання (експлуатації), який встановлюється при визнанні цього об’єкта активом, та нараховується на річну дату балансу за прямолінійним методом.

Амортизація вартості об’єктів основних засобів та нематеріальних активів, переданих в операційну оренду, нараховується в такому самому порядку.

Крім того, нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється при їх передачі за операціями з внутрішнього переміщення. При цьому нарахування амортизації здійснюється по місяць вибуття включно. Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12.

17. Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта нематеріальних активів

При визнанні об’єкта нематеріальних активів активом (введення його в експлуатацію) застосовуються Типові строки корисного використання нематеріальних активів суб’єктів державного сектору, наведені у додатку 2 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11.

За тими об’єктами нематеріальних активів, для яких:

не визначено типових строків корисного використання, строки визначаються комісією Адміністрації Держспецзв’язку при введенні нематеріальних активів в експлуатацію на підставі відповідних документів і професійної думки фахівців комісії Адміністрації Держспецзв’язку та затверджуються наказом Адміністрації Держспецзв’язку. У разі зміни обставин (ознак) щодо невизначеності строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів в кінці кожного бюджетного року оцінюється можливість його встановлення в наступному бюджетному році;

відбулося поліпшення нематеріальних активів (удосконалення і підвищення можливостей), комісією Адміністрації Держспецзв’язку переглядаються раніше встановлені строки корисного використання (експлуатації) нематеріальних активів.

18. Ліквідаційна вартість об’єкта нематеріальних активів

Ліквідаційна вартість об’єкта нематеріальних активів визначається у разі, якщо залишкова вартість нематеріальних активів, що мають активний ринок, дорівнює нулю та вони продовжують використовуватись і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта. В інших випадках ліквідаційна вартість об’єктів нематеріальних активів при введенні їх в експлуатацію не встановлюється і прирівнюється до нуля.

19. Бухгалтерський облік нематеріальних активів та відображення у фінансовій, бюджетній та іншій звітності

Для цілей бухгалтерського обліку застосовується класифікація нематеріальних активів за групами, визначеними НП(С)БОДС 122 "Нематеріальні активи". При відображенні господарських операцій у бухгалтерському обліку, пов’язаних із нематеріальними активами, застосовуються субрахунки рахунку 12 "Нематеріальні активи".

У пояснювальній записці (додаток 14 до Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачам бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.01.2012 № 44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2012 за № 196/20509) за кожною групою нематеріальних активів, у тому числі щодо створених нематеріальних активів, наводиться інформація, що розкриває їх особливості, визначені в розділі VII НП(С)БОДС 122 "Нематеріальні активи".

20. Одиниця обліку запасів

Одиницею обліку запасів є їх найменування.

21. Облік транспортно-заготівельних витрат при формуванні вартості запасів

Транспортно-заготівельні витрати, пов’язані з придбанням, отриманням (крім внутрішньовідомчої передачі) запасів, включаються до первісної вартості при їх визнанні.

22. Оцінка вибуття запасів

Оцінка при передачі запасів, їх списанні тощо здійснюється за методом ідентифікованої собівартості.

23. Облік металобрухту і брухту із вмістом дорогоцінних металів та розрахунків з реалізації металобрухту і брухту із вмістом дорогоцінних металів

Непридатні для використання вузли, агрегати та деталі після списання об’єктів необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів в Адміністрації Держспецзв’язку оприбутковуються як вторинна сировина і передаються за рішенням Голови Держспецзв’язку до Департаменту забезпечення Держспецзв’язку.

Для відображення операцій з оприбуткування металобрухту і брухту із вмістом дорогоцінних металів застосовується Нетипова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (додаток 2).

Реалізація металобрухту та брухту із вмістом дорогоцінних металів, утвореного в Адміністрації Держспецзв’язку, здійснюється відповідно до Положення про порядок реалізації металобрухту, утвореного у військових формуваннях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 № 2287.

Для відображення розрахунків зі спеціалізованими підприємствами за договорами реалізації металобрухту і брухту із вмістом дорогоцінних металів, переданого підвідомчими підрозділами Держспецзв’язку спеціалізованому підприємству, Адміністрацією Держспецзв’язку застосовується Нетипова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (додаток 2).

Аналітичний облік розрахунків з реалізації металобрухту і брухту із вмістом дорогоцінних металів ведеться за його видами та в розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, видатків та кредитування бюджету.

Код субрахунку містить 5 складових (10 цифр), з яких: