Про затвердження Положення про порядок виявлення порушень сторонами соціально-трудових відносин норм чинного законодавства України про колективні трудові спори (конфлікти)

Відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", пункту 5 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, та з врахуванням висновків науково-практичної експертизи, проведеної на замовлення Національної служби посередництва і примирення Інститутом держави і права ім. І.М.Корецького Національної Академії Наук України, від 06.12.2005 року,

1. Затвердити Положення про порядок виявлення порушень сторонами соціально-трудових відносин норм чинного законодавства України про колективні трудові спори (конфлікти) (додається).

2. Керівникам структурних підрозділів Національної служби посередництва і примирення забезпечити дотримання норм затвердженого пунктом 1 цього наказу Положення про порядок виявлення порушень сторонами соціально-трудових відносин норм чинного законодавства України про колективні трудові спори (конфлікти) в процесі реалізації повноважень Національної служби посередництва і примирення, визначених статтею 25 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Положення про порядок виявлення порушень сторонами соціально-трудових відносин норм чинного законодавства України про колективні трудові спори (конфлікти) (далі - Положення) розроблене відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", пункту 5 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, з метою встановлення правових засад виявлення порушень норм чинного законодавства України про колективні трудові спори (конфлікти).

1.2. Основні терміни:

законодавство про колективні трудові спори (конфлікти) - закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Національної служби посередництва і примирення, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України, що визначають правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), здійсненню взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними;

порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) - невиконання вимог, норм, правил і стандартів законодавчих актів у сфері вирішення колективних трудових спорів (конфліктів);

факт порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) - виявлене в установленому цим Положенням порядку порушення законодавчих актів у сфері вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

1.3. Національна служба посередництва і примирення (далі - НСПП) попереджає сторони колективного трудового спору (конфлікту) про порушення ними вимог чинного законодавства під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) та можливі наслідки таких порушень.

1.4. Основними завданнями виявлення порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) є:

- встановлення дійсного стану додержання представниками сторін соціально-трудових відносин та колективних трудових спорів (конфліктів) законодавства про колективні трудові спори (конфлікти);

- своєчасне попередження, виявлення та припинення відповідно до чинного законодавства України дій, які містять ознаки порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо порушення припинено, вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень.

2.1. Порушення Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (далі - Закон):

2.1.1. Порушення при формуванні і затвердженні вимог найманих працівників або профспілки:

- порушення при визначенні змісту вимог найманих працівників або профспілки (стаття 2 Закону);

- порушення при формуванні вимог найманих працівників або профспілки (вимоги затверджені загальними зборами (конференцією), які були нелегітимними, вимоги сформовані шляхом збору підписів менше половини членів трудового колективу) (частини перша-друга статті 4 Закону;

- порушення при визначенні органу чи особи, які будуть представляти інтереси найманих працівників або профспілки (частини перша-друга статті 4 Закону);

- порушення при оформленні вимог найманих працівників або профспілки (частина третя статті 4 Закону).

2.1.2. Порушення при розгляді вимог найманих працівників або профспілки та прийнятті органом, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, рішення про вступ в колективний трудовий спір:

- порушення порядку розгляду власником або уповноваженим ним органом (представником) вимог найманих працівників або профспілки (стаття 5 Закону;

- порушення строків розгляду вимог найманих працівників або профспілки власником або уповноваженим ним органом (представником) (частини перша-третя статті 5);

- надання рішення власника або уповноваженого ним органу (представника) за результатами розгляду вимог найманих працівників або профспілки без соціально-економічного обґрунтування (частина четверта статті 5 Закону;

- неінформування органом, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, письмово про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) власника або уповноваженого ним органу (представника), місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування та Національної служби посередництва і примирення (частина друга статті 6 Закону.

2.1.3. Порушення в ході роботи примирної комісії:

- утворення примирної комісії із осіб, які не є представниками сторін колективного трудового спору (частина перша статті 8 Закону);

- порушення строків утворення примирної комісії (частина друга статті 8 Закону);

- ненадання вільного від роботи часу членам примирної комісії на час ведення переговорів і підготовки рішення примирної комісії (частина четверта статті 8 Закону);

- відмова від організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи примирної комісії (частина шоста статті 8 Закону);

- ненадання сторонами колективного трудового спору (конфлікту) примирній комісії інформації, необхідної для ведення переговорів (частина перша статті 9 Закону;

- розголошення членами примирної комісії відомостей, що є державною або іншою захищеною законом таємницею (частина друга статті 9 Закону);

- недотримання строків розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією (частина третя статті 9 Закону;

- продовження строків розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією без укладення сторонами спору відповідної угоди (частина третя статті 9 Закону;

- невиконання сторонами колективного трудового спору (конфлікту) рішення примирної комісії в порядку і строки, які встановлені цим рішенням (частина четверта статті 9 Закону;

- неприпинення роботи примирної комісії після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (частина п'ята статті 9 Закону.

2.1.4. Порушення в ході роботи трудового арбітражу:

- порушення сторонами колективного трудового спору (конфлікту) вимог щодо принципів утворення трудового арбітражу (частина перша статті 11 Закону;

- порушення строків утворення трудового арбітражу (частина друга статті 11 Закону);

- відмова від організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи трудового арбітражу (частина п'ята статті 11 Закону);

- відмова однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) від участі в розгляді трудовим арбітражем колективного трудового спору (конфлікту) (частина перша статті 12 Закону;

- відмова представників інших заінтересованих органів та організацій від участі в розгляді трудовим арбітражем колективного трудового спору (конфлікту) (частина перша статті 12 Закону;

- порушення строків прийняття трудовим арбітражем рішення (частина друга статті 12 Закону);

- порушення вимог до прийняття та оформлення рішення трудового арбітражу (частина третя статті 12 Закону);

- розголошення членами трудового арбітражу відомостей, що є державною таємницею або іншою захищеною законом таємницею (частина четверта статті 12 Закону);

- невиконання рішення трудового арбітражу, якщо сторони колективного трудового спору попередньо домовилися про те, що рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є обов'язковим для виконання (частина п'ята статті 12 Закону.

2.1.5. Порушення вимог законодавства про обов'язки сторін колективного трудового спору:

- ухилення від участі в примирній процедурі (частина перша статті 13 Закону);

- невикористання сторонами колективного трудового спору (конфлікту), примирною комісією і трудовим арбітражем для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всіх можливостей, не заборонених законодавством (частина друга статті 13 Закону;

- недоведення причин розбіжностей з обґрунтуванням позицій сторін у письмовій формі до відома кожної із сторін, якщо примирні органи не змогли врегулювати розбіжності між сторонами (частина третя статті 13 Закону);

- ненадання незалежним посередникам, членам примирних комісій та трудових арбітражів гарантій збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку на час роботи у примирних органах (частина перша статті 14 Закону;

- непоширення на незалежних посередників, членів примирних комісій та трудових арбітражів гарантій, передбачених Кодексом законів про працю України для виборних профспілкових працівників, членів рад (правлінь) підприємств і рад трудових колективів (частина перша статті 14 Закону;

- непроведення оплати праці незалежному посереднику, члену примирної комісії і трудового арбітражу в розмірі не менше середньомісячної заробітної плати та відшкодування витрат, пов'язаних з участю в примирній процедурі (частина друга статті 14 Закону).

2.1.6. Порушення, пов'язані із виконанням НСПП своїх завдань і функцій:

- залишення сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування без розгляду рішень НСПП (частина третя статті 14);

- створення перешкод НСПП в здійсненні аналізу вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовці пропозицій для їх усунення (частина шоста статті 15 Закону;

- ненадання необхідних документів при перевірці НСПП, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) (частина шоста статті 15 Закону;

- перешкоджання представникам НСПП брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) на всіх його етапах (частина друга статті 16 Закону;

- нерозгляд центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у семиденний строк рекомендацій НСПП і неінформування про прийняті ними рішення сторін колективного трудового спору (конфлікту) та НСПП (частина четверта статті 16 Закону.

2.1.7. Порушення під час страйку:

- застосування страйку при відсутності відмови власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу (частина друга статті 17 Закону;

- початок страйку, якщо власник або уповноважений ним орган (представник) не ухиляється від примирних процедур (частина третя статті 18 Закону;

- початок страйку, якщо власник або уповноважений ним орган (представник) виконує угоду, досягнуту в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (частина третя статті 18 Закону;

- порушення процедури прийняття рішення про оголошення страйку, якщо за проведення страйку проголосувало менше половини найманих працівників або менше двох третин делегатів конференції (частина перша статті 19 Закону);

- неоформлення рішення про оголошення страйку протоколом (частина перша статті 19 Закону);

- примушування до участі або до неучасті в страйку (частина п'ята статті 19 Закону);

- недотримання органом (особою), що очолює страйк, обов'язку письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш як за сім днів до початку страйку, а в разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів (частина шоста статті 19 Закону;

- недотримання власником або уповноваженим ним органом (представником) обов'язку у найкоротший строк попередити постачальників і споживачів, транспортні організації, а також інші заінтересовані підприємства, установи, організації щодо рішення найманих працівників про оголошення страйку (частина сьома статті 19 Закону;

- непогодження органом (особою), що очолює страйк, із власником або уповноваженим ним органом (представником) місцеперебування під час страйку працівників, які беруть у ньому участь (частина восьма статті 19 Закону;

- неповідомлення або повідомлення органом (особою), що очолює страйк, у разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства, про запланований захід місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування пізніше ніж за три дні (частина дев'ята статті 19);

- порушення норм Закону при визначенні органу (особи), що очолює страйк (частина перша статті 20 Закону;

- неінформування органом (особою), що очолює страйк, працівників про хід вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (частина третя статті 20 Закону;

- неприпинення органом (особою), що очолює страйк, повноважень, якщо сторони підписали угоду про врегулювання колективного трудового спору (конфлікту), а також у разі прийняття рішення про відміну або про припинення страйку (частина четверта статті 20 Закону;

- ухилення сторін колективного трудового спору (конфлікту) від пошуку шляхів його вирішення, не використовуючи для цього усіх наявних можливостей (частина перша статті 21 Закону;

- оголошення страйку під час здійснення примирних процедур (стаття 22 Закону);

- проведення страйку під час здійснення примирних процедур (стаття 22 Закону);

- оголошення страйку без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень статей 2, 4, 6, частин першої і п'ятої статті 12, частин першої, третьої і шостої статті 19 Закону (стаття 22 Закону);

- початок страйку з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог статті 20, частин другої та третьої статті 24 Закону (стаття 22 Закону);

- неприйняття працівниками рішення про припинення або відміну оголошеного страйку після прийняття судом рішення про визнання страйку незаконним (частина третя статті 23 Закону);

- неприступання працівників до роботи не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду про визнання страйку незаконним органові (особі), що очолює страйк (частина третя статті 23 Закону;

- невжиття власником або уповноваженим ним органом (представником), місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування і органом (особою), що очолює страйк, необхідних заходів до забезпечення під час страйку життєздатності підприємства, збереження майна, додержання законності та громадського порядку, недопущення загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу (стаття 26 Закону;

- розгляд власником або уповноваженим ним органом (представником) участі працівників у страйку, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, як порушення трудової дисципліни і взяття цього як підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності (частина перша статті 27 Закону;

- незбереження за працівниками, які не брали участі в страйку, але у зв'язку із його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, заробітної плати у розмірах не нижче від установлених законодавством та колективним договором (частина третя статті 27 Закону);

- неведення власником або уповноваженим ним органом (представником) обліку працівників, які не брали участі в страйку (частина третя статті 27 Закону).

2.2. Порушення інших законодавчих актів України:

- відмова представників профспілок від участі у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт) (частина друга статті 26 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності";

- організація та проведення страйків на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників без дотримання закону (стаття 27 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності");

- здійснення представництва інтересів працівників без їх доручення у колективному трудовому спорі (підпункт 8) частини першої статті 38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності";

- несприяння організацій роботодавців та їх об'єднань максимальному дотриманню інтересів роботодавців при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) (абзац восьмий частини другої статті 5 Закону України "Про організації роботодавців";

- несприяння організацій роботодавців та їх об'єднань вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), запобіганню страйкам як крайньому засобу вирішення цих конфліктів (абзац дев'ятий частини другої статті 5, стаття 20, стаття 23 Закону України "Про організації роботодавців";

- невзяття місцевими державними адміністраціями участі у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) (пункт 5) частини першої статті 24 Закону України "Про місцеві державні адміністрації";

- невзяття виконавчими органами сільських, селищних, міських рад участі у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) щодо підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території (пункт 9) частини першої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

3.1. Порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) виявляються:

- під час здійснення заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

- під час реєстрації колективних трудових спорів (конфліктів);

- під час здійснення заходів щодо сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів);

- під час вивчення стану додержання законодавства про колективні трудові спори (конфлікти);

- за заявами представників сторін соціально-трудових відносин, представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), незалежних посередників, членів примирних комісій, трудових арбітражів;

- за інформацією центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

3.2. Шляхи і форми виявлення порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти):

- збір доказів у заявах і справах про порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти);

- підготовка пропозицій щодо усунення порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти);

- підготовка, в разі необхідності, попереджень сторонам соціально-трудових відносин про допущення порушень норм чинного законодавства та можливі наслідки таких порушень.

3.3. Результати виявлення порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) структурні підрозділи НСПП оформляють довідкою, що має містити в собі аналіз, висновки та пропозиції щодо усунення порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти).

Довідка складається з трьох частин:

I - вступна;

II - описова;

III - висновок;

інформативні додатки.

3.4. У вступній частині довідки мають бути наведені такі дані:

дата підписання довідки (число, місяць, рік підписання довідки відповідальними працівниками структурних підрозділів НСПП, що проводили вивчення, та уповноваженими посадовими особами суб'єкта вивчення);

місцезнаходження суб'єкта вивчення;

повна і скорочена назва суб'єкта вивчення відповідно до положення (установчих документів);

назва структурного підрозділу НСПП, прізвища, імена, по батькові та посади осіб, що проводять перевірку.

3.5. В описовій частині довідки про вивчення за кожним відображеним у довідці фактом порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих і нормативно-правових актів, що порушені суб'єктом вивчення;

зазначити докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

зазначити перелік документів, що не були надані в ході здійснення перевірки (якщо такі були).

Не допускається відображення в довідці про перевірку необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта вивчення.

3.6. У розділі "Висновок" довідки відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих і нормативно-правових актів.

3.7. У міру виявлення істотних порушень законодавства, зловживань і недоліків керівництву суб'єкта вивчення, не чекаючи закінчення перевірки, слід уживати заходів щодо усунення виявлених порушень, зловживань і недоліків, запобігання їм надалі.

3.8. Результати перевірки викладаються в довідці на підставі перевірених даних і фактів, що випливають з наявних оригіналів документів суб'єкта нормотворення, а також інших даних.

При складанні довідки про перевірку повинна бути додержана об'єктивність і вичерпність опису виявлених фактів і даних.

Не допускається включення до довідки висновків, пропозицій та даних, не підтверджених документами.

Довідка реєструється структурним підрозділом НСПП.

4.1. Порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються головою НСПП або ж керівником відповідного структурного підрозділу НСПП:

- виявлені під час здійснення заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) - протягом 7 календарних днів;

- виявлені під час реєстрації колективних трудових спорів (конфліктів) - невідкладно;

- виявлені під час здійснення заходів щодо сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) - невідкладно;

- виявлені під час вивчення стану додержання законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) - протягом 7 календарних днів;

- за заявами представників сторін соціально-трудових відносин, представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), незалежних посередників, членів примирних комісій, трудових арбітражів - протягом 7 календарних днів, а під час проведення примирних процедур - невідкладно;

- за інформацією центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування - протягом 7 календарних днів.

4.2. Якщо в ході перевірки були виявлені ознаки порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), працівники структурних підрозділів НСПП розглядають надані матеріали і вирішують питання щодо надання рекомендацій та внесення пропозицій суб'єкту вивчення стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а в разі, якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень.

Якщо в ході вивчення були встановлені факти порушення законодавства України, що не належать до компетенції НСПП, то НСПП інформує відповідні державні органи.

4.3. Після ознайомлення з довідкою уповноважених осіб суб'єкта вивчення НСПП надсилає йому лист за результатами вивчення, у якому зазначаються недоліки та порушення, вносяться пропозиції про їх усунення та, при необхідності, притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.

4.4. Суб'єкт вивчення у місячний строк (при виявленні порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) в ході здійснення заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), в триденний строк в ході здійснення примирних процедур зобов'язаний повідомити НСПП про вжиті заходи та вказати терміни усунення виявлених вивченням недоліків та порушень.

У разі невиконання зазначеної вимоги НСПП приймає рішення щодо:

надіслання правоохоронним органам матеріалів про порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти);

інформування Президента України та Кабінету Міністрів України щодо неналежного виконання законодавства про колективні трудові спори (конфлікти).

4.5. НСПП призупиняє реєстрацію вимог найманих працівників або профспілки та колективного трудового спору (конфлікту) у разі виявлення порушень норм статей 2, 3, 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", а саме, якщо:

- висунуті найманими працівниками або профспілкою вимоги не відповідають положенням статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";

- в результаті перевірки не підтвердились повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

- порушені положення статті 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" щодо процедури формування та затвердження вимог найманих працівників або профспілки та визначення органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки.

4.6. Призупинення реєстрації констатує факт відступлення від норм законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють порядок формування та затвердження вимог найманих працівників або профспілки та визначення органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки, і тимчасово зупиняє реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) до усунення виявлених порушень.

4.7. Після усунення виявлених порушень орган, уповноважений представляти інтереси найманих працівників або профспілки, подає необхідні документи і реєстрація висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору проводиться відповідно до пунктів 3.1.-3.3. Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів).

4.8. У разі виявлення порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) структурними підрозділами НСПП під час здійснення заходів щодо сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), надходження відповідних заяв представників сторін соціально-трудових відносин, незалежних посередників, членів примирних комісій, трудових арбітражів, інформації центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про порушення представниками сторін соціально-трудових відносин та колективних трудових спорів (конфліктів) законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) структурні підрозділи НСПП на підставі Положення про порядок проведення вивчення стану додержання законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) проводять відповідне вивчення.

4.9. Якщо в ході вивчення стану додержання законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) встановлені ознаки порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), голова НСПП, начальник відділення НСПП вирішують питання щодо надання рекомендацій та внесення пропозицій сторонам соціально-трудових відносин, центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень.

4.10. На будь-якій стадії вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) в разі виявлення порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) НСПП, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях направляють сторонам соціально-трудових відносин офіційні письмові попередження про порушення ними вимог чинного законодавства під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) та можливі наслідки таких порушень.

4.11. У разі вчинення посадовою особою підприємства, установи, організації порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), НСПП, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях вносять вищестоящому органу управління цього підприємства, установи, організації офіційне подання про притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності.

4.12. Якщо вирішення питання щодо усунення порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) належить до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування НСПП, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" направляють відповідні рекомендації керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний строк і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення.

4.13. У разі виявлення у діях учасників колективних трудових спорів (конфліктів) порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), за яке чинним законодавством України встановлено адміністративну або кримінальну відповідальність, НСПП, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях повинні надіслати правоохоронним органам відповідну інформацію.

5.1. Працівники НСПП, які здійснюють виявлення порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), зобов'язані суворо додержуватися Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом, забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць.

5.2. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків при виявленні порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти) винні працівники НСПП несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

5.3. Скарги на дії працівників НСПП, які проводили виявлення порушень законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), розглядаються і вирішуються керівником відповідного структурного підрозділу НСПП.

Скарги розглядаються і рішення за ними приймаються не пізніше як у місячний строк з моменту їх надходження.

У разі незгоди суб'єкта оскарження з рішенням керівника відповідного структурного підрозділу НСПП за результатами розгляду скарги, воно може бути оскаржене голові НСПП або в судовому порядку.

6.1. Особи, винні у порушенні законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), відповідно до статті 29 Закону несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

6.2. Працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, відповідно до статті 30 Закону несуть відповідальність згідно із законодавством.

6.3. Особи, винні у виникненні колективних трудових спорів (конфліктів) або які затримують виконання рішень примирних органів, утворених відповідно до цього Закону, а також рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, відповідно до частини першої статті 31 Закону несуть дисциплінарну, цивільно-правову, кримінальну або адміністративну відповідальність згідно із законодавством.

6.4. Відповідно до частини другої статті 31 Закону особи, які представляють інтереси сторін і які допустили порушення положень статей 5, 6, частин першої, третьої, четвертої і п'ятої статті 9, частини п'ятої статті 12, частини першої статті 13, частин третьої та четвертої статті 16, частин п'ятої, восьмої, дев'ятої статті 19, частини третьої статті 23, а також посадові особи, які допустили порушення положень частини другої статті 5, частини четвертої статті 16 цього Закону, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно із законодавством.

6.5. Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про визнання страйку незаконним, а так само особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, відповідно до статті 32 Закону притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно із законодавством. До зазначених осіб не застосовуються порядок і гарантії, передбачені статтями 43 і 252 Кодексу законів про працю України.

6.6. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій відповідно до статті 174 Кримінального кодексу України карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.