Про затвердження Порядку надання згоди на відчуження та списання державного майна

З метою забезпечення належного виконання Закону України "Про управління об'єктами державної власності", постанов Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 N 803 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності" та від 08.11.2007 N 1314 "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності"

1. Затвердити Порядок надання згоди на відчуження та списання державного майна (далі - Порядок), що додається.

2. Створити комісію з питань відчуження та списання державного майна підприємств, що належать до сфери управління Міністерства (далі - комісія) у складі:

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Мінпаливенерго України від 26.10.2007 N 509 "Про затвердження Порядку надання дозволу на відчуження державного майна", від 29.11.2007 N 572 "Про затвердження Порядку надання згоди на списання державного майна" та від 03.12.2007 N 577 "Про створення Комісії з питань відчуження та списання державного майна".

4. Керівникам центрального апарату Мінпаливенерго, державних підприємств, що належать до сфери управління Мінпаливенерго та господарських товариств (на балансах яких перебуває державне майно), управління корпоративними правами держави яких здійснює Мінпаливенерго, забезпечити неухильне дотримання Порядку. У разі відчуження та списання майна всупереч зазначеному Порядку, Департаменту фінансового та відомчого контролю (Іщенко В.П.), Департаменту майнових відносин та реформування власності (Дроздов І.В.) вжити заходів щодо притягнення порушників до відповідальності, згідно із чинним законодавством.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Бугайова О.А.

1.1. Порядок надання згоди на відчуження та списання державного майна (далі - Порядок) розроблено відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності", постанов Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року N 803 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності" та від 8 листопада 2007 року N 1314 "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності", а також інших нормативно-правових актів.

1.2. Дія цього Порядку поширюється на майно підприємств, що належать до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, а також на державне майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі корпоратизації, засновником яких є Мінпаливенерго та на державне майно, яке знаходиться на балансах господарських товариств, управління державними корпоративними правами яких здійснює Мінпаливенерго.

1.3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, визначені в постановах Кабінету Міністрів України 6 червня 2007 року N 803 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності" та від 8 листопада 2007 року N 1314 "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності".

2.1. Дія цього Порядку не поширюється на відчуження:

1) цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів;

2) індивідуально визначеного майна, що в установленому порядку включено до переліків об'єктів, які підлягають приватизації відповідно до законодавства з питань приватизації;

3) майна, на яке відповідно до законодавства встановлена заборона на відчуження;

4) майна, порядок відчуження якого визначається окремим законом;

5) майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі, і відчуження якого здійснюється шляхом приватизації;

6) майна, переданого в оренду у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів).

2.1.1. Відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди Міністерства.

2.1.2. Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту, приймається Мінпаливенерго лише за погодженням з Фондом державного майна України.

Розгляд питання щодо прийняття рішення про надання згоди на відчуження майна здійснюється Комісією з питань відчуження та списання державного майна.

2.1.3. Рішення про надання згоди на відчуження майна приймається лише за таких умов:

відчуження майна не обмежує провадження суб'єктом господарювання виробничої та іншої діяльності та/або відповідно до економічних, технічних (або інших) показників подальше використання майна є неможливе та/або економічно недоцільне;

відчуження майна не впливає на цілісність майнового комплексу суб'єкта господарювання або його структурного підрозділу;

відчуження майна може здійснюватись лише за умови врахування особливостей правого режиму окремого майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном.

2.2. Відчуження майна, що перебуває на балансі Міністерства, здійснюється за рішенням Міністерства, крім нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту, відчуження якого здійснюється лише за погодженням з Фондом державного майна України, відповідно до зазначеного Порядку та Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року N 803.

2.3. Для отримання згоди на відчуження майна суб'єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна:

1) техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та напрямів використання коштів (з обов'язковим визначенням впливу відчуження майна на цілісність майнового комплексу);

2) відомості про об'єкти основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження, за даними бухгалтерського обліку на дату оцінки згідно з додатком 1;

3) акт інвентаризації основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження, згідно з додатком 2;

4) акт технічного стану майна, складений на дату оцінки та затверджений керівником суб'єкта господарювання;

5) висновок про вартість майна та звіт про оцінку майна;

(Рецензування звітів про оцінку майна, згода на відчуження якого надається Фондом державного майна України, проводиться Фондом державного майна. Висновок про вартість майна, погоджений Фондом державного майна, видається разом із погодженням на відчуження майна відповідному суб'єкту управління.

Висновок про вартість іншого майна, що пропонується до відчуження, за результатами рецензування погоджується державним органом приватизації за місцезнаходженням суб'єкта господарювання відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року N 1891) .

6) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, яке пропонується до відчуження (разом з відповідними підтвердними документами);

7) протокол (виписка з протоколу) засідання Комісії з приватизації (у разі її утворення) про надання згоди на відчуження майна.

2.4. Строк подання документів, зазначених у пункті 2.3, не може перевищувати двох місяців від дати оцінки майна.

2.5. Міністерство може затребувати інші матеріали, необхідні для вирішення питання щодо можливості і доцільності відчуження майна суб'єктом господарювання.

2.6. Після проведення оцінки майна суб'єкту господарювання забороняється вчиняти будь-які дії щодо об'єкта відчуження, які можуть призвести до зміни його вартості.

2.7. Рішення про надання згоди Мінпаливенерго та відчуження майна діє не більш як 12 місяців з дати його прийняття.

3.1. Дія цього Порядку не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами (об'єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, об'єкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо).

3.2. Списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужено, безоплатно передано державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не може бути застосовано інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільним), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене за результатами інвентаризації як нестача.

При цьому списання майна, виявленого за результатами інвентаризації як нестача, здійснюється після відшкодування його вартості, крім випадків, коли здійснити таке відшкодування унеможливлено.

3.3. Списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, лише після надання на це згоди Мінпаливенерго.

Списання майна здійснюється за умови врахування особливостей правового режиму майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном (крім випадків, коли встановлено заборону розпорядження майном).

Рішення про надання згоди на списання об'єктів незавершеного будівництва приймається Мінпаливенерго за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.

Списання повністю амортизованих основних фондів (засобів) державного комерційного підприємства, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 1 тис. гривень, здійснюється за рішенням керівника підприємства відповідно до цього Порядку (за винятком підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію) та Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 року N 1314.

Списання майна, що перебуває на балансі Мінпаливенерго, здійснюється за рішенням Мінпаливенерго, відповідно до зазначеного Порядку та Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 року N 1314.

3.4. Для отримання згоди на списання майна суб'єкт господарювання подає Мінпаливенерго разом із зверненням стосовно списання майна такі документи:

1) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться економічні та/або технічні розрахунки, інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для державних підприємств), а також напрями використання коштів, які передбачається одержати за результатами списання;

2) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку, за останній звітний період (крім об'єктів незавершеного будівництва), згідно з додатком 1;

3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, згідно з додатком 2;

4) акт технічного стану майна, затверджений керівником суб'єкта господарювання;

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами);

6) відомості про земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, а також копії відповідних підтвердних документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, кадастрового плану;

7) відомості про об'єкти незавершеного будівництва, а саме: дата початку і припинення будівництва, затверджена загальна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проектування, загальна кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт).

У разі коли рішення про списання майна потребує погодження з Фондом державного майна або іншим державним органом приватизації за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, такий суб'єкт подає зазначені документи відповідному органу приватизації.

У разі потреби Мінпаливенерго може затребувати від суб'єкта господарювання додаткові документи, необхідні для прийняття рішення про списання майна (технічні паспорти, суднові документи, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проекти тощо). Вичерпний перелік додаткових документів надсилається суб'єкту господарювання у 10-денний строк з дати надходження зазначених у підпунктах 1 - 7 цього пункту документів.

Демонтаж майна, яке пропонується до списання, проводиться тільки після отримання дозволу (погодження) Мінпаливенерго на списання цього майна.

4.1. Списання державного майна, що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі (в тому числі у процедурах банкрутства), здійснюється з ініціативи господарського товариства чи Мінпаливенерго. Списання такого майна здійснюється за рішенням Мінпаливенерго та з урахуванням наявних договірних зобов'язань щодо такого майна.

4.2. Для отримання згоди на списання майна господарське товариство подає Мінпаливенерго разом із зверненням документи, зазначені у пункті 3.4. цього Порядку.

4.3. Прийняття рішення про надання згоди на списання майна є підставою для укладення між Мінпаливенерго та господарським товариством договору про списання майна з визначенням умов його списання, проект якого Мінпаливенерго надсилає протягом трьох днів господарському товариству (додаток N 5).

4.4. Мінпаливенерго здійснює контроль за виконанням умов договору про списання майна, а у разі їх порушення вживає відповідних заходів та визначає згідно із законодавством подальші шляхи використання оборотних та необоротних активів, отриманих за результатами списання майна.

5.1. Документи, зазначені у пунктах 2.3 та 3.4 цього Порядку, реєструються у відділі організаційно-документального забезпечення Мінпаливенерго і надаються заступнику Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень.

За дорученням заступника Міністра пакет документів направляється для опрацювання до Департаменту майнових відносин та реформування власності, який здійснює координацію розгляду питання щодо прийняття рішення про надання згоди на відчуження або списання майна.

У разі невідповідності документів вимогам цього Порядку, Департамент майнових відносин та реформування власності залишає матеріали без розгляду, про що в тижневий термін повідомляє листом зацікавлену сторону.

Департамент майнових відносин та реформування власності письмово погоджує пропозиції щодо можливості і доцільності відчуження або списання майна з відповідним галузевим департаментом, Управлінням бухгалтерського обліку та звітності, Департаментом внутрішнього фінансового контролю, Департаментом юридичного забезпечення та подає матеріали на розгляд Комісії з питань відчуження та списання державного майна. При цьому термін погодження з кожним із структурних підрозділів не може перевищувати 3-х робочих днів; якщо у визначений термін не надано зауважень, матеріали вважаються погодженими та виносяться на розгляд Комісії.

У разі необхідності матеріали щодо списання або відчуження майна надаються на розгляд Комісії без попереднього погодження структурними підрозділами Міністерства.

У разі розгляду матеріалів на списання майна, знос якого відповідно до бухгалтерського обліку становить менше 100%, на Комісію можуть запрошуватись представники підприємств, які несуть відповідальність за передчасне виведення основних засобів з експлуатації.

Засідання Комісії проводяться під керівництвом голови Комісії або заступника голови.

Рішення щодо можливості і доцільності відчуження або списання майна приймається простою більшістю голосів всього складу Комісії та оформлюється протоколом, який підписується присутніми членами Комісії та затверджується головою Комісії.

5.2. Рішення про надання згоди на відчуження чи списання державного майна оформлюється у вигляді наказу Мінпаливенерго, проект якого готує Департамент майнових відносин та реформування власності у десятиденний термін після підписання протоколу Комісії, а у разі надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту - у десятиденний термін після отримання листа від Фонду державного майна України.

5.3. Копія наказу Мінпаливенерго надсилається суб'єкту господарювання.

5.4. У випадку відмови у відчуженні або списанні майна, таке рішення оформлюється у вигляді листа, який у десятиденний термін надсилається суб'єкту господарювання.

5.4.1. Рішення про відмову в наданні згоди на відчуження майна приймається у разі, коли:

- майно, запропоноване до відчуження, не відповідає вимогам, установленим пунктами 2.1.3 цього Порядку;

- суб'єкт господарювання подав не в повному обсязі документи, передбачені цим Порядком, або не подав їх у встановлений цим Порядком строк, а також за наявності у документах суперечностей;

- техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна не містить необхідних економічних та/або технічних розрахунків, що підтверджують необхідність відчуження майна (зокрема визначення впливу відчуження майна на цілісність майнового комплексу);

- за результатами рецензування висновок про вартість майна не може бути погоджений.

5.4.2. Рішення про відмову в наданні згоди на списання майна приймається у разі, коли:

- майно, запропоноване до списання, не відповідає вимогам, установленим пунктами 3.2 цього Порядку;

- суб'єкт господарювання подав не в повному обсязі документи, передбачені цим Порядком, або не подав їх у встановлений цим Порядком строк, а також за наявності у документах суперечностей;

- техніко-економічне обґрунтування доцільності списання майна не містить необхідних економічних та/або технічних розрахунків, що підтверджують необхідність списання майна;

- відповідно до законодавства встановлена заборона на розпорядження майном, що пропонується до списання;

- суб'єкт управління визначив інші шляхи використання майна, що пропонується до списання.

5.5. У разі відчуження майна суб'єкт господарювання у місячний термін з моменту реалізації майна надає Мінпаливенерго та Фонду державного майна звіт за результатами відчуження та використання коштів, отриманих від продажу майна за встановленою формою (додаток 3).

5.6. У разі списання суб'єкт господарювання, на балансі якого перебувало майно, надає Мінпаливенерго у місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування звіт про списання майна за встановленою формою (додаток 4).

Кошти, що надійшли в результаті списання державного майна, спрямовуються відповідно до вимог чинного законодавства.

Кошти, що надійшли в результаті списання державного майна, що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі, спрямовуються до Державного бюджету.

1.1. Предметом цього Договору є вилучення Балансоутримувачем з активу державного майна, що не ввійшло до статутного фонду Балансоутримувача в процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на його балансі та визначене у п. 1.2 цього Договору (далі - Майно), шляхом його списання у спосіб та на умовах, передбачених Порядком та цим Договором.

1.2. Перелік Майна, яке підлягає списанню відповідно до цього Договору (або визначається згідно з додатком, який є невід'ємною частиною Договору):

2.2. При списанні Майна Балансоутримувач забезпечує дотримання вимог Порядку, цього Договору та інших нормативно-правових актів.

2.3. Балансоутримувач забезпечує за власні кошти проведення незалежної оцінки придатних деталей, вузлів, агрегатів, матеріалів, сировини, вилучених із Майна після його демонтажу та розбирання, а також вторинної сировини відповідно до нормативно-правових актів з оцінки майна та надає Суб'єкту управління звіт про оцінку майна та рецензію до нього.

У разі потреби Суб'єкт управління забезпечує рецензування звіту про оцінку майна рецензентами, які працюють у його штаті.

2.4. За результатами рецензування звіту про оцінку майна Балансоутримувач зобов'язаний оприбуткувати за вартістю, зазначеною у висновку про вартість майна, всі деталі, вузли й агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали та сировину, отримані від розбирання та демонтажу Майна, з відображенням на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати Балансоутримувач оприбутковує як вторинну сировину за вартістю, зазначеною у висновку про вартість майна.

2.5. Вилучені після демонтажу Майна деталі і вузли, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, підлягають здачі Балансоутримувачем суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Балансоутримувач надає Суб'єкту управління документи, які підтверджують здачу деталей і вузлів, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння.

2.6. Балансоутримувач несе відповідальність за збереження оприбуткованих деталей, вузлів і агрегатів розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріалів та сировини, отриманих від розбирання та демонтажу Майна.

2.7. Усі деталі, вузли й агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, сировина, отримані в результаті списання Майна, є державною власністю і можуть використовуватися відповідно до чинного законодавства на умовах, визначених Суб'єктом управління.

2.8. У разі незабезпечення Балансоутримувачем збереження майна (втрати майна, зазначеного у п. 2.6) Балансоутримувач відшкодовує збитки у порядку, встановленому чинним законодавством.

2.9. Балансоутримувач у місячний термін (за згодою Суб'єкта управління термін може бути продовжено) забезпечує здачу вторинної сировини організаціям, на які покладено збір такої сировини, за вартістю не меншою ніж вартість, визначена відповідно до п. 2.4 цього Договору.

2.10. Балансоутримувач подає Суб'єкту управління у встановлені Порядком строки звіт про списання Майна (за встановленою формою).

2.11. Балансоутримувач зобов'язаний повідомляти Суб'єкту управління на його вимогу всі відомості про виконання цього Договору.

3.1. Балансоутримувач протягом 10 банківських днів (із дати отримання коштів на свій рахунок) здійснює перерахування (на відповідні рахунки Державного казначейства) грошових коштів, отриманих відповідно до пунктів 2.5, 2.9 цього Договору.

3.2. За несвоєчасне перерахування грошових коштів Балансоутримувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (яка діяла у період, за який сплачується пеня) від несплаченої суми, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

3.3. Балансоутримувач протягом 5 робочих днів (від дати перерахування) надає Суб'єкту управління документи, які підтверджують перерахування ним коштів відповідно до пунктів 3.1, 3.2 цього Договору.

4.1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

4.2. У разі порушення Балансоутримувачем умов списання Майна відповідно до цього Договору Суб'єкт управління залишає за собою право призупинити списання Майна.

5.1. Усі спори, які виникають між Сторонами стосовно виконання цього Договору, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

6.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, діє до моменту виконання Балансоутримувачем умов цього Договору та подання Суб'єкту управління звіту про списання Майна (за умови відсутності зауважень до наданого звіту).

6.2. Договір припиняється на загальних підставах припинення договору.

6.3. Усі зміни та доповнення до Договору є його невід'ємною частиною за умови їх належного оформлення та підписання уповноваженими на те представниками Сторін.

6.4. Сторони не несуть відповідальності за невиконання умов цього Договору при виникненні форс-мажорних обставин, а саме: повенях, землетрусах, пожежах, а також змінах законодавства, на підставі якого було укладено даний договір.

Строк виконання зобов'язань сторін за цим Договором продовжується на строк дії форс-мажорних обставин.