КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| від 8 листопада 2007 р. № 1314 Київ |
Про затвердження Порядку списання об’єктів державної власності
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1201 від 07.10.2009 № 483 від 11.05.2011 № 1199 від 26.12.2012 № 824 від 16.11.2016 № 199 від 29.03.2017 № 194 від 13.03.2019 № 814 від 09.09.2020 № 427 від 12.04.2024 № 175 від 07.02.2025 )
Відповідно до статті 5 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок списання об’єктів державної власності, що додається.
2. На період воєнного стану зупиняється дія абзаців шостого - восьмого пункту 4 Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого цією постановою, у разі, коли інформація, що підлягає оприлюдненню, стосується об’єктів критичної інфраструктури, крім об’єктів критичної інфраструктури, визначених у пункті 9 переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 "Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 93, ст. 2994; 2024 р., № 15, ст. 962).
( Постановляюча частина в редакції Постанови КМ № 427 від 12.04.2024 )
| Прем’єр-міністр України | В. ЯНУКОВИЧ |
| Інд. 25 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 листопада 2007 р. № 1314
ПОРЯДОК
списання об’єктів державної власності
( У тексті Порядку слова "статутних фондів" в усіх відмінках замінено словами "статутного капіталу" згідно з Постановою КМ № 483 від 11.05.2011 )( У тексті Порядку слова "господарське товариство" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "господарська організація" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ № 194 від 13.03.2019 )
Загальна частина
1. Цей Порядок визначає механізм списання об’єктів державної власності, якими є об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами (далі - майно).
( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1199 від 26.12.2012, № 175 від 07.02.2025 )
Списання майна здійснюється у спосіб, передбачений цим Порядком.
У цьому Порядку суб’єктами господарювання є казенні підприємства, державні комерційні підприємства (їх об’єднання), господарські товариства, заклади, установи та організації, а також підприємства, установи та організації, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук.
( Абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 814 від 09.09.2020, № 175 від 07.02.2025 )
Терміни, які використовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про управління об’єктами державної власності" та інших законодавчих актах, що регулюють питання правового режиму власності відповідного майна та питання управління майном, його оцінки та бухгалтерського обліку.
( Абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
2. Дія цього Порядку поширюється на майно, що передане казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об’єднанням), закладам, установам та організаціям; майно, закріплене за підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук; майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутного капіталу; майно, що передано в оренду у складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів) (далі - орендоване майно).
( Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 194 від 13.03.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 814 від 09.09.2020 )
3. Дія цього Порядку не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами (об’єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, цілісні майнові комплекси підприємств тощо).
( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 194 від 13.03.2019 )
4. Списанню підлягає майно, що не може бути відчужене, безоплатно передане суб’єктам господарювання, зазначеним в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку, та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління або їх застосування може бути економічно недоцільне, у разі, коли таке майно:
( Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 824 від 16.11.2016; в редакції Постанов КМ № 194 від 13.03.2019, № 175 від 07.02.2025 )
1) морально застаріле чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб’єктом господарювання та відновлення якого є економічно недоцільним (у тому числі у зв’язку з будівництвом, реконструкцією та технічним переоснащенням);
( Абзац пункту 4 в редакції Постанови КМ № 194 від 13.03.2019 )
2) зруйноване (пошкоджене/знищене), відновлення якого є економічно недоцільним або неможливим, або знищене/зруйноване внаслідок аварії чи стихійного лиха, пожежі, воєнних дій або терористичних актів;
( Абзац пункту 4 в редакції Постанов КМ № 194 від 13.03.2019, № 175 від 07.02.2025 )
3) виявлене в результаті інвентаризації як нестача.
( Абзац пункту 4 в редакції Постанови КМ № 194 від 13.03.2019 )
При цьому майно, виявлене в результаті інвентаризації як нестача, списується з подальшим його відображенням в бухгалтерському обліку в порядку, встановленому Мінфіном.
( Абзац пункту 4 в редакції Постанови КМ № 199 від 29.03.2017 )
У разі часткового списання майна визначається первісна (переоцінена) вартість та знос частини майна, яка підлягає списанню. У разі відсутності даних щодо вартості ідентифікованої частини майна, яка підлягає списанню, вартість такої частини визначається на пропорційній основі з використанням лише таких натуральних параметрів, як площа, довжина, висота, об’єм, обсяг тощо.
( Пункт 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
Суб’єкти господарювання, на балансі яких перебуває майно, первісна (переоцінена) вартість якого становить більш як 50 тис. гривень та яке не використовується, у тому числі морально застаріле та фізично зношене, подають щомісяця до 10 числа інформацію про таке майно суб’єктам управління.
( Абзац пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 199 від 29.03.2017; в редакції Постанови КМ № 814 від 09.09.2020 )
Суб’єкт управління з метою ефективного використання та безоплатної передачі такого майна іншим суб’єктам господарювання, що належать до сфери його управління, або іншим суб’єктам управління оприлюднює отриману інформацію на власному офіційному веб-сайті.
( Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 814 від 09.09.2020 )
Відсутність протягом 30 робочих днів з дня оприлюднення інформації стосовно морально застарілого та фізично зношеного майна пропозицій щодо його передачі може використовуватися під час здійснення списання такого майна як підтвердження неможливості його безоплатної передачі в установленому порядку.
( Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 814 від 09.09.2020 )
Прийняття рішення про списання майна
5. Списання майна здійснюється суб’єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб’єктом управління рішення про надання згоди на його списання.
Списання майна здійснюється за умови врахування особливостей правового режиму майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном (крім випадків, коли встановлено заборону розпорядження майном).
Рішення про надання згоди на списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) приймається суб’єктом управління лише за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
( Абзац третій пункту 5 в редакції Постанови КМ № 824 від 16.11.2016 )( Абзац четвертий пункту 5 виключено на підставі Постанови КМ № 824 від 16.11.2016 )
Списання повністю амортизованих основних засобів, крім нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи), інших необоротних матеріальних активів суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 50 тис. гривень, здійснюється за рішенням керівника такого суб’єкта відповідно до цього Порядку (за винятком підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, та господарських товариств).
( Абзац п’ятий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1201 від 07.10.2009; в редакції Постанови КМ № 1199 від 26.12.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 199 від 29.03.2017, № 814 від 09.09.2020, № 175 від 07.02.2025 )
Списання виноградників здійснюється відповідно до цього Порядку з дотриманням вимог, установлених статтею 2 Закону України "Про виноград та виноградне вино".
Списання майна, що перебуває на балансі суб’єкта управління, або його територіального органу із статусом юридичної особи, здійснюється таким суб’єктом відповідно до цього Порядку.
( Абзац сьомий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 814 від 09.09.2020 )
Рішення про надання згоди на списання майна суб’єктами господарювання, щодо яких Кабінет Міністрів України виконує функції з управління, приймає Кабінет Міністрів України за пропозиціями Фонду державного майна та інших заінтересованих органів виконавчої влади, визначених Кабінетом Міністрів України.
6. З метою отримання згоди на списання/часткове списання майна суб’єкт господарювання подає суб’єкту управління разом із зверненням стосовно списання/часткового списання майна такі документи:
( Абзац перший пункту 6 в редакції Постанови КМ № 175 від 07.02.2025 )
1) підписане керівником суб’єкта господарювання або затверджене колегіальним виконавчим органом, якщо інше не визначено статутом суб’єкта господарювання, техніко-економічне обґрунтування необхідності списання/часткового списання майна, в якому містяться розрахунки та/або інша інформація про очікуваний фінансовий результат списання/часткового списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для державних підприємств, господарських товариств), напрями використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання/часткового списання, а також інформація про вплив списання/часткового списання майна на цілісність майнового комплексу і провадження суб’єктом господарювання виробничої та іншої діяльності;
( Підпункт 1 пункту 6 в редакції Постанов КМ № 194 від 13.03.2019, № 175 від 07.02.2025 )
2) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об’єктів незавершеного будівництва), згідно з додатком 1;
3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, згідно з додатком 2;
4) акт технічного стану майна, затверджений керівником суб’єкта господарювання або рішенням колегіального виконавчого органу, якщо інше не визначено статутом такого суб’єкта господарювання (не подається у разі списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача);
( Підпункт 4 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 199 від 29.03.2017, № 175 від 07.02.2025 )
5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами);
6) відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, та у разі наявності - копії відповідних підтвердних документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, кадастрового плану або договору оренди землі;
( Підпункт 6 пункту 6 в редакції Постанови КМ № 194 від 13.03.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
7) відомості про об’єкти незавершеного будівництва, а саме: дата початку і припинення будівництва, затверджена загальна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проектування, загальна кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт);
8) відомості про вчинення дій, спрямованих на визначення можливості застосування інших способів управління щодо нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, зокрема вивчення попиту щодо їх відчуження, оренди, безоплатної передачі іншим суб’єктам господарювання;
( Пункт 6 доповнено підпунктом 8 згідно з Постановою КМ № 194 від 13.03.2019 )
9) документи, на підставі яких здійснюється будівництво або реконструкція чи технічне переоснащення діючих об’єктів (у разі, коли майно списується у зв’язку з будівництвом, реконструкцією та технічним переоснащенням);
( Пункт 6 доповнено підпунктом 9 згідно з Постановою КМ № 194 від 13.03.2019 )
10) висновок спеціалізованої організації про технічний стан об’єкта нерухомості, що пропонується до списання, із визначенням витрат, необхідних для відновлення такого об’єкта (подається за вимогою суб’єкта управління або державного органу приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання).
( Пункт 6 доповнено підпунктом 10 згідно з Постановою КМ № 194 від 13.03.2019 )
У разі коли рішення про списання майна потребує погодження з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, такий суб’єкт подає зазначені документи відповідному органу приватизації разом з висновком суб’єкта управління щодо необхідності списання такого майна, який надається суб’єктом управління у формі листа протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у підпунктах 1-10 цього пункту.
( Абзац пункту 6 в редакції Постанови КМ № 824 від 16.11.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 814 від 09.09.2020 )
Суб’єкти господарювання, щодо яких Кабінет Міністрів України виконує функції з управління, подають зазначені документи Фонду державного майна для опрацювання і подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо списання майна.
У разі потреби суб’єкт управління, державний орган приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання можуть запитувати від суб’єкта господарювання додаткові документи, необхідні для прийняття рішення про списання майна (технічні паспорти, суднові документи, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проекти тощо). Вичерпний перелік додаткових документів може визначатися розпорядчим актом суб’єкта управління.
( Абзац пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 824 від 16.11.2016, № 814 від 09.09.2020 )
Державний орган приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання приймає протягом 30 робочих днів з дати надходження у повному обсязі зазначених документів рішення про погодження чи відмову в погодженні списання майна, яке доводиться до суб’єкта господарювання у формі листа.
( Абзац пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 824 від 16.11.2016 )
7. Рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається відповідним суб’єктом управління протягом 30 робочих днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, та після погодження з державними органами приватизації відповідно до абзацу третього пункту 5.
( Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 824 від 16.11.2016, № 814 від 09.09.2020 )
Рішення про надання згоди на списання майна оформлюється у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа. Рішення про відмову в наданні згоди на списання майна приймається у разі, коли:
майно не відповідає вимогам, визначеним у пункті 4 цього Порядку;
суб’єкт управління визначив інші шляхи використання майна, що пропонується до списання;
суб’єкт господарювання подав передбачені цим Порядком документи з порушенням установлених вимог, а також коли в документах наявні суперечності;
у техніко-економічному обґрунтуванні доцільності списання майна відсутні економічні та/або технічні розрахунки, що підтверджують необхідність списання майна (у тому числі визначення впливу списання майна на цілісність майнового комплексу і провадження виробничої та іншої діяльності);
( Абзац шостий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 194 від 13.03.2019 )
відповідно до законодавства заборонено розпорядження майном.
8. Для розгляду документів, підготовки пропозицій щодо списання майна суб’єкт управління утворює комісію з розгляду питань стосовно списання майна, склад, регламент роботи і повноваження якої затверджуються розпорядчим актом.
У разі потреби комісія з розгляду питань стосовно списання майна може провести додатковий огляд майна, що пропонується до списання.
( Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 814 від 09.09.2020 )
Утворення суб’єктом господарювання комісії із списання майна, її завдання та повноваження
9. Для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія із списання майна (далі - комісія), головою якої є заступник керівника суб’єкта господарювання або уповноважена особа (член колегіального виконавчого органу, якому делеговані відповідні повноваження), а членами - головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб суб’єкта господарювання, а також залучені за вимогою суб’єкта управління його представники та інші фахівці.
( Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
Склад комісії затверджується розпорядчим актом за підписом керівника суб’єкта господарювання або рішенням колегіального виконавчого органу, якщо інше не визначено статутом суб’єкта господарювання.
( Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
10. Для встановлення факту непридатності використання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій, суб’єкт господарювання залучає для участі в роботі комісії представника відповідної інспекції або її територіального органу (у разі створення), який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.
( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 194 від 13.03.2019, № 814 від 09.09.2020 )
11. У разі потреби та/або необхідності врахування галузевих особливостей списання майна суб’єкти управління можуть залучати для участі в роботі комісії фахівців відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо (за згодою).
Під час списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) до складу комісії в обов’язковому порядку включаються представники державного органу приватизації за місцем розташування майна та місцевих органів виконавчої влади.
( Абзац другий пункту 11 в редакції Постанови КМ № 824 від 16.11.2016 )
12. У разі порушення проти суб’єкта господарювання справи про банкрутство керівник суб’єкта господарювання або арбітражний керуючий утворює комісію, до складу якої включаються голова комісії - керівник суб’єкта господарювання або арбітражний керуючий та члени комісії, визначені у пунктах 9 - 11 цього Порядку.
13. Комісія:
1) проводить в установленому законодавством порядку інвентаризацію майна, що пропонується до списання, та за її результатами складає відповідний акт;
2) проводить огляд майна з використанням необхідної технічної документації (технічних паспортів, поетажних планів, відомостей про дефекти тощо), а також даних бухгалтерського обліку;
3) визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна і вносить відповідні пропозиції;
4) установлює конкретні причини списання майна (моральна застарілість чи фізична зношеність, непридатність для подальшого використання суб’єктом господарювання, зокрема у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха та неможливість відновлення, або виявлення його в результаті інвентаризації як нестачі);
5) визначає можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об’єкта, що підлягає списанню;
6) здійснює контроль за вилученням з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу та контролює здачу на склад і оприбуткування на відповідних балансових рахунках;
7) складає відповідно до законодавства акти на списання майна за встановленою типовою формою.
14. За результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються:
1) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;
2) акти технічного стану майна, що пропонується до списання (не додаються у разі списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача);
( Підпункт 2 пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 199 від 29.03.2017 )
3) акти на списання майна;
4) інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності).
У протоколі засідання комісії зазначаються пропозиції щодо шляхів використання майна, списання якого за висновками комісії є недоцільним, заходи з відшкодування вартості майна, в результаті інвентаризації якого виявлена нестача, чи розукомплектованого.
Протокол засідання комісії підписується всіма членами комісії особисто або накладається їх кваліфікований електронний підпис. У разі незгоди з рішенням комісії її члени мають право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.
( Абзац сьомий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
В актах технічного стану майна зазначаються рік виготовлення (будівництва) майна, дата введення в експлуатацію, обсяг проведеної роботи з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання і реконструкції, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів.
В акті на списання майна детально зазначаються причини його списання та робиться висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення майна.
У разі списання майна, пошкодженого внаслідок аварії чи стихійного лиха, до акта на його списання додається належним чином завірена копія акта про аварію, в якій зазначаються причини, що призвели до неї.
У разі списання майна, зруйнованого (пошкодженого/знищеного) внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, відновлення якого є економічно недоцільним або неможливим, до акта на його списання додаються засвідчені копії акта обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, звіту про оцінку збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок знищення або пошкодження такого майна, а також рецензії, відповідно до якої такий звіт про оцінку збитків класифіковано за ознаками, передбаченими абзацами другим або третім пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 37, ст. 1995).
( Пункт 14 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану затверджуються керівником суб’єкта господарювання або рішенням колегіального виконавчого органу, якщо інше не визначено статутом суб’єкта господарювання.
( Абзац дванадцятий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
Списання майна, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутного капіталу
( Назва розділу в редакції Постанови КМ № 194 від 13.03.2019 )
15. Списання майна, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутного капіталу (у тому числі у процедурах банкрутства), здійснюється з ініціативи господарської організації, якою обліковується таке майно, чи суб’єкта управління. Списання такого майна здійснюється за рішенням відповідного суб’єкта управління з урахуванням наявних договірних зобов’язань щодо такого майна.
( Пункт 15 в редакції Постанови КМ № 194 від 13.03.2019 )
16. Господарською організацією в обов’язковому порядку включаються до складу комісії представники суб’єкта управління та інші фахівці, залучені суб’єктом управління відповідно до пункту 11 цього Порядку.
17. Для отримання згоди на списання майна господарська організація подає суб’єкту управління разом із зверненням документи, зазначені у підпунктах 1 - 7 пункту 6 цього Порядку.
У разі коли списання майна потребує погодження з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, господарська організація подає зазначені документи відповідному органу приватизації.
( Абзац другий пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 824 від 16.11.2016 )
18. Суб’єкт управління, державний орган приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання розглядають подані документи відповідно до пунктів 6 - 8 цього Порядку.
( Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 824 від 16.11.2016 )
19. Прийняття суб’єктом управління рішення про надання згоди на списання майна є підставою для укладення між суб’єктом управління та господарською організацією договору про списання майна з визначенням умов його списання, проект якого суб’єкт управління надсилає протягом трьох робочих днів господарській організації.
( Абзац перший пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 194 від 13.03.2019 )
Для списання майна об’єктів енергетичної інфраструктури, зруйнованого (пошкодженого/знищеного) внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, між суб’єктом управління та господарським товариством, що є балансоутримувачем такого майна, укладається договір про списання майна, зруйнованого (пошкодженого/знищеного) внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
( Пункт 19 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
Такий договір укладається на весь період дії правового режиму воєнного стану в Україні та шість місяців після його припинення чи скасування на умовах, узгоджених між сторонами, та передбачає, що грошові кошти, отримані від списання майна, спрямовуються до державного бюджету. Прийняття суб’єктом управління рішення про надання згоди на списання такого майна є підставою для складення додатка до договору про списання майна, зруйнованого (пошкодженого/знищеного) внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, яким визначається перелік майна, що підлягає списанню.
( Пункт 19 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
Примірна форма договору про списання майна затверджується Фондом державного майна.
20. Суб’єкт управління здійснює контроль за виконанням умов договору про списання майна, а у разі їх порушення вживає відповідних заходів та приймає згідно із законодавством відповідне рішення щодо використання оборотних та необоротних активів, отриманих в результаті списання майна.
( Пункт 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 194 від 13.03.2019 )
Механізм списання майна
21. Розбирання та демонтаж майна, що пропонується до списання, проводиться тільки після прийняття відповідним суб’єктом управління рішення про надання згоди (згідно з цим Порядком) на списання майна (крім випадків, передбачених пунктом 21- 1 цього Порядку або випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха).
( Пункт 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
21-1. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні щодо майна об’єктів енергетичної інфраструктури, які зруйновані (пошкоджені/знищені) внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, відновлення яких є економічно недоцільним або неможливим:
1) отримані в результаті списання непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати, що є складовими майна, оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо) та підлягають продажу на конкурентних засадах відповідно до Порядку відчуження та передачі в оренду (найм) майна державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 р. № 1032 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 95, ст. 5638). Продаж такої вторинної сировини може здійснюватися без демонтажу, розбирання та не потребує погодження суб’єкта управління. Кошти, отримані від продажу такого майна, спрямовуються до державного бюджету;
2) вартість вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що є складовими майна, визначається на підставі звіту про їх оцінку, складеного з метою відображення її результатів у бухгалтерському обліку;
3) розбирання та демонтаж майна, що пропонується до списання, може здійснюватися суб’єктом господарювання до прийняття суб’єктом управління рішення про надання згоди (згідно з цим Порядком) на списання майна за умови складення та надання суб’єкту управління засвідчених копій акта обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та звіту про оцінку збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок знищення або пошкодження такого майна, а також рецензії, відповідно до якої такий звіт про оцінку збитків класифіковано за ознаками, передбаченими абзацами другим або третім пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 37, ст. 1995).
( Порядок доповнено пунктом 21-1 згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
22. Розбирання, демонтаж та списання майна, а також відображення на рахунках бухгалтерського обліку фактів проведення відповідних господарських операцій згідно з цим Порядком забезпечується безпосередньо суб’єктом господарювання, на балансі якого перебуває майно.
23. Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів. Отримані в результаті списання майна основні засоби оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку основних засобів.
( Абзац перший пункту 23 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 199 від 29.03.2017 )
Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо).
24. Оцінка придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, отриманих в результаті списання майна, проводиться відповідно до законодавства.
25. Вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, підлягають реалізації згідно із законодавством.
( Пункт 25 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
26. Забороняється знищувати, здавати в брухт з кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення та одночасного оприбуткування придатних для подальшого використання деталей.
27. Кошти, що надійшли в результаті списання майна, спрямовуються відповідно до вимог законодавства.
Кошти, що надійшли в результаті списання майна, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутного капіталу, спрямовуються до державного бюджету, за вирахуванням коштів, які спрямовуються на компенсацію витрат господарських організацій на списання такого майна (якщо інше не встановлено законодавством або відповідним договором). Сума витрат господарських організацій на списання майна, яка підлягає компенсації, визначається на підставі поданого відповідному суб’єкту управління кошторису щодо таких витрат з відповідними обґрунтуваннями, розрахунками та підтвердними документами за умови її погодження із суб’єктом управління та включення до умов договору про списання майна.
( Абзац другий пункту 27 в редакції Постанови КМ № 194 від 13.03.2019 )
Господарська організація має право на викуп оборотних та необоротних активів, іншого майна, отриманих у результаті списання майна, що перебувало на її балансі (обліку), відповідно до статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
( Пункт 27 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 194 від 13.03.2019 )
28. Суб’єкти господарювання, на балансі яких перебувало майно, подають суб’єктам управління у місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування звіт про списання майна згідно з додатком 3.
У разі наявності зауважень до звіту суб’єкт управління повертає його суб’єктові господарювання для врахування зауважень та подання протягом 10 робочих днів звіту для нового розгляду.
29. Процедура списання майна вважається закінченою з моменту подання суб’єктом господарювання суб’єкту управління звіту про списання майна.
30. Керівник суб’єкта господарювання та члени комісії забезпечують згідно із законодавством подання суб’єкту управління достовірних матеріалів, передбачених цим Порядком.
31. Керівник суб’єкта господарювання організовує та забезпечує дотримання процедури списання майна відповідно до цього Порядку.
32. Суб’єкт управління забезпечує у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства здійснення контролю за дотриманням вимог цього Порядку та цільовим використанням коштів.
Особливості списання орендованого майна
33. Списання орендованого майна здійснюється орендарем за наявності згоди орендодавця та погодження суб’єкта управління, з яким погоджувалася передача майна в оренду (іншого органу державної влади, якому Кабінетом Міністрів України передані повноваження з управління орендованим майном, зокрема у разі припинення такого суб’єкта управління) (далі - суб’єкт управління орендованим майном), за умови, що списання такого майна передбачене договором оренди.
34. Орендарем в обов’язковому порядку включаються до складу комісії представники державних органів приватизації за місцем розташування орендованого майна та інші фахівці, залучені орендодавцем відповідно до пункту 11 цього Порядку.
35. Для отримання згоди орендодавця на списання орендованого майна орендар подає:
1) документи, зазначені у підпунктах 1-10 пункту 6 цього Порядку, та довідку щодо використання суми нарахованої амортизації;
2) пропозиції щодо визначення умов списання орендованого майна;
3) погодження суб’єкта управління орендованим майном.
Документи, зазначені у підпунктах 1-8 пункту 6 цього Порядку, а також інші документи, які готуються безпосередньо орендарем, підписуються (затверджуються) керівником орендаря.
У разі потреби орендодавець може у 10-денний строк з дати надходження зазначених документів затребувати додаткові документи, необхідні для прийняття рішення (зокрема, технічні паспорти, інформацію/витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори (проекти договорів).
( Абзац шостий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 175 від 07.02.2025 )
Рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання орендованого майна приймається орендодавцем відповідно до цього Порядку протягом 25 робочих днів з дати надходження до орендодавця у повному обсязі документів, передбачених цим пунктом.
36. Для отримання погодження суб’єкта управління орендованим майном орендар подає документи, передбачені підпунктами 1-2 пункту 35 цього Порядку, та проект договору.
Суб’єкт управління орендованим майном протягом 15 робочих днів з дати надходження зазначених документів у повному обсязі приймає відповідно до цього Порядку рішення про погодження чи відмову в погодженні списання орендованого майна.
Рішення про погодження чи відмову в погодженні списання орендованого майна надсилається суб’єктом управління орендованим майном у формі листа.
37. Списання орендованого майна, нарахована амортизація на яке становить менш як 100 відсотків, здійснюється за умови донарахування орендарем амортизації на це майно. Сума нарахованої та невикористаної амортизації на таке майно використовується на придбання основних засобів, які включаються до складу орендованого майна.
38. Витрати на списання орендованого майна включаються до складу витрат орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди.
39. Списання орендованого майна здійснюється орендарем на підставі договору про списання орендованого майна, примірна форма якого затверджується Фондом державного майна.
Договір про списання орендованого майна укладається між орендарем та орендодавцем за умови його погодження із суб’єктом управління орендованим майном.
Орендодавець протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про надання згоди на списання орендованого майна надсилає проект договору про списання орендованого майна орендарю.
Орендар після погодження зазначеного проекту договору із суб’єктом управління орендованим майном подає підписаний ним проект договору орендодавцю.
Орендодавець протягом п’яти робочих днів з дня надходження погодженого із суб’єктом управління орендованим майном і підписаного орендарем проекту договору про списання орендованого майна підписує такий договір та надсилає його орендарю для виконання.
40. Кошти, що надійшли від списання орендованого майна, спрямовуються до державного бюджету.
Необоротні активи, отримані в результаті списання орендованого майна, включаються до складу орендованого майна, а оборотні активи використовуються відповідно до законодавства.
Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо) і реалізуються орендарем в установленому порядку на електронних аукціонах.
41. Списання орендованого майна та перерахування коштів, що надійшли від списання такого майна, відповідно до умов договору про списання орендованого майна є підставою для виключення такого майна із складу орендованого відповідно до законодавства з питань оренди державного майна.
Переоцінка об’єктів оренди (єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів) проводиться лише у випадках, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Орендодавець здійснює контроль за виконанням умов договору про списання орендованого майна, а у разі їх порушення вживає відповідних заходів згідно із законодавством.
( Порядок доповнено розділом згідно з Постановою КМ № 194 від 13.03.2019 )
Додаток 1
до Порядку
ВІДОМІСТЬ
про об’єкти державної власності, що пропонуються до списання
( Див. текст )( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 199 від 29.03.2017, № 194 від 13.03.2019 )
Додаток 2
до Порядку
АКТ
інвентаризації об’єктів державної власності, що пропонуються до списання
( Див. текст )( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 199 від 29.03.2017, № 194 від 13.03.2019 )
Додаток 3
до Порядку
ЗВІТ
про списання об’єктів державної власності
( Див. текст )( Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 199 від 29.03.2017, № 194 від 13.03.2019 )