Про затвердження Порядку врегулювання спорів, що виникають між суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг

Відповідно до законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок врегулювання спорів, що виникають між суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр".

1.1. Цей Порядок визначає процедуру досудового врегулювання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), спорів, що виникають між суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, державне регулювання діяльності яких здійснюється НКРЕКП відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", між оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ та суб’єктом управління об'єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії, між суб’єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі разом – суб’єкт (-и) господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Дія цього Порядку не поширюється на спори між суб’єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг з питань споживання електричної енергії та/або комунальних послуг.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

відповідальний підрозділ – структурний підрозділ НКРЕКП, до компетенції якого належить розгляд питання, що стало предметом спору;

головуючий попередніх слухань (Головуючий) – член НКРЕКП, до повноважень якого згідно з розподілом функціональних обов’язків належить розгляд спірного питання, або керівник відповідального підрозділу, до компетенції якого належить розгляд питання, що стало предметом спору;

досудове врегулювання спору – послідовний комплекс дій, направлений на безпосереднє вирішення НКРЕКП спору між суб’єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг до його розгляду в суді;

заінтересована особа – суб’єкт господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на права та/або законні інтереси якої може вплинути рішення, прийняте за результатом врегулювання спору, чи інформація якої має значення для врегулювання спору, а також особи, залучені до участі в процедурі досудового врегулювання спору, які сприяють врегулюванню спору;

заявник – суб’єкт господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, який з метою захисту свого права та/або законного інтересу, порушеного на думку заявника іншим суб’єктом господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, звернувся до НКРЕКП із заявою про досудове врегулювання спору;

спір – формально визнана суперечність між заявником та суб’єктом (-ами) господарювання у сфері енергетики та комунальних послуг із спірних питань, яка потребує врегулювання;

спірне питання – вимога заявника щодо припинення суб’єктом (-ами) господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг дії/бездіяльності, що призвели на думку заявника до порушення його прав та законних інтересів;

сторони спору – заявник (-и) та суб’єкт (-ти) господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, дії/бездіяльність якого (-их), на думку заявника (-ів), призвели до порушення прав та/або законних інтересів заявника (-ів);

угода про врегулювання спору – письмова домовленість між сторонами спору, що укладається з метою його врегулювання на основі взаємних поступок;

учасники процедури досудового врегулювання спору – сторони спору, заінтересована (-і) особа (-и) та інші особи, які можуть сприяти вирішенню спору.

Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у законах України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про ринок природного газу", "Про ринок електричної енергії", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про водовідведення та очищення стічних вод", "Про захист економічної конкуренції".

1.3. Процедура досудового врегулювання спорів здійснюється з дотриманням принципів адміністративної процедури, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру".

1.4. НКРЕКП здійснює досудове врегулювання спорів з питань:

1) доступу/приєднання до електричних, теплових та газових мереж, нафто- та продуктопроводів, мереж централізованого водопостачання і водовідведення;

2) дотримання суб’єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг ліцензійних умов;

3) інших питань, розгляд яких віднесено законом до компетенції НКРЕКП.

1.5. Врегулювання спору здійснюється НКРЕКП безоплатно.

Учасники процедури досудового врегулювання спору самостійно несуть усі витрати, пов'язані з врегулюванням спору.

1.6. Під час врегулювання спору НКРЕКП має право:

1) вимагати від учасників процедури досудового врегулювання спору копії документів, пояснення та іншу інформацію, необхідну для встановлення фактичних обставин справи та врегулювання спору, у визначені НКРЕКП спосіб та строки, але не менше як протягом 10 робочих днів від дня отримання такої вимоги;

2) залучати до участі в процедурі досудового врегулювання спору заінтересовану особу;

3) проводити попереднє слухання із залученням сторін спору та у разі необхідності інших учасників процедури досудового врегулювання спору;

4) проводити позапланову перевірку суб’єкта господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг з підстав, визначених законом та у порядку, затвердженому НКРЕКП.

1.7. Місцем врегулювання спору є місцезнаходження центрального апарату НКРЕКП.

Організація процедури досудового врегулювання спору, у тому числі проведення попереднього слухання, здійснюється відповідальним підрозділом.

1.8. У разі необхідності з’ясування обставин, що мають значення для врегулювання спору, які не можуть бути з’ясовані за результатами розгляду отриманої заяви, документів, пояснень та іншої інформації, НКРЕКП може проводити попередні слухання.

Проведення попередніх слухань здійснюється відповідно до глави 4 цього Порядку.

1.9. Листування між НКРЕКП та учасниками процедури досудового врегулювання спору відбувається шляхом направлення повідомлень на офіційні електроні адреси, вказані у заяві та на сайті НКРЕКП.

1.10. За результатом врегулювання спору НКРЕКП приймає рішення на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 грудня 2016 року № 2133 (далі – Регламент).

2.1. Учасниками процедури досудового врегулювання спору є:

1) заявник, який звернувся з питання про захист своїх прав та/або законних інтересів, порушених на його думку;

2) суб’єкт господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг дії/бездіяльність якого, на думку заявника, призвели до порушення прав та/або законних інтересів заявника;

3) заінтересована особа, залучена за клопотанням суб’єкта господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг або за ініціативою НКРЕКП до участі в процедурі досудового врегулювання спору, на право та/або законний інтерес якої може вплинути прийняте за результатом врегулювання спору рішення або яка може мати інформацію, яка має значення для врегулювання спору, що сприятиме врегулюванню спору.

2.2. Учасники процедури досудового врегулювання спору мають право:

1) отримувати від НКРЕКП роз’яснення щодо змісту своїх прав та обов’язків у межах процедури досудового врегулювання, визначених цим Порядком;

2) брати участь у процедурі досудового врегулювання спору через своїх представників;

3) ознайомлюватися з матеріалами досудового врегулювання спору (крім відомостей, що відповідно до закону віднесені до інформації з обмеженим доступом), робити з них витяги, копії тощо, у тому числі з використанням технічних засобів, за місцем врегулювання спору;

4) подавати пояснення та/або зауваження, які стосуються обставин спору, включно з доказами, отримувати та надавати документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для врегулювання спору;

5) бути поінформованими про дату, час і місце проведення попереднього слухання (у разі його проведення);

6) подавати клопотання про:

залучення до участі в процедурі досудового врегулювання спору інших осіб, які можуть сприяти врегулюванню спору;

витребування документів або відомостей, необхідних для врегулювання спору;

отримання консультації та/або висновку спеціаліста/експерта;

відмову від розгляду заяви та закриття процедури досудового врегулювання спору;

вчинення іншої дії, що не суперечить закону та сприяє врегулюванню спору;

7) бути поінформованими про результат досудового врегулювання спору;

8) отримати рішення НКРЕКП, прийняте за результатом досудового врегулювання спору;

9) досягти примирення на будь-якому етапі процедури досудового врегулювання спору;

10) оскаржити в установленому порядку рішення НКРЕКП, прийняте за результатом досудового врегулювання спору.

2.3. Учасники процедури досудового врегулювання спору зобов'язані:

1) надати НКРЕКП свої контактні дані (номер телефону (за наявності), адресу електронної пошти (за наявності), адресу місця проживання (перебування), місцезнаходження або іншу адресу для зв'язку), своєчасно повідомляти НКРЕКП про зміну таких даних;

2) надавати НКРЕКП наявні у них документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для врегулювання спору, у порядку, встановленому цим Порядком;

3) своєчасно повідомляти про неможливість прибуття на запрошення НКРЕКП із зазначенням причини.

2.4. Під час процедури досудового врегулювання спору інтереси суб’єкта господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг представляє її керівник або інша особа, яка діє в межах наданих їй повноважень (далі – представник).

Представник забезпечує участь у процедурі досудового врегулювання спору на підставі довіреності, договору, закону, акта органу управління юридичної особи, установчих документів юридичної особи, відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інших підставах, встановлених законом.

Одна і та сама особа не може бути представником кількох учасників процедури досудового врегулювання спору (крім заінтересованих осіб з однаковим інтересом) та брати участь у досудовому врегулюванні спору як особа, яка сприяє розгляду справи.

2.5. Суб’єкт господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, дії/бездіяльність якого оскаржуються, залучається до процедури досудового врегулювання спору шляхом направлення йому запрошення про приєднання до такої процедури.

Запрошення про приєднання до процедури досудового врегулювання спору (далі – запрошення) направляється протягом 7 робочих днів від дня реєстрації заяви про досудове врегулювання спору поштовим відправленням або іншими засобами зв’язку (електронною поштою) за наявними у справі контактними даними.

У запрошенні зазначаються:

предмет спірного питання, мета, з якою запрошується заінтересована особа;

сторони спору;

контактний номер телефону та адреса електронної пошти НКРЕКП, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) посадової особи відповідального підрозділу, яка розглядає справу;

інші відомості (за потреби).

Суб’єкт господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, дії/бездіяльність якого оскаржуються, якому направлено запрошення про приєднання до процедури досудового врегулювання спору, має протягом 10 робочих днів з дня його отримання повідомити НКРЕКП та іншу сторону спору про приєднання або відмову у приєднанні до процедури досудового врегулювання спору та надати пояснення, копії документів та іншу інформацію, необхідну для встановлення НКРЕКП фактичних обставин справи.

2.6. Заінтересована особа залучається до процедури досудового врегулювання спору шляхом направлення їй запрошення про приєднання до такої процедури із зазначенням у ньому строку відповіді.

3.1. З метою досудового врегулювання спору заявник може звернутись до НКРЕКП із письмовою заявою про досудове врегулювання спору (далі – заява) оформленою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Заява має містити:

відомості про заявника та суб’єкта господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, дії/бездіяльність якого оскаржуються (найменування, адреса місцезнаходження, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, інші контактні дані);

зміст вимоги заявника;

підпис заявника;

дату складення заяви.

У разі одноосібного подання заяви заявник разом із заявою направляє до НКРЕКП підтвердження надсилання суб’єкту господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, дії/бездіяльність якого оскаржуються, копії направленої до НКРЕКП заяви (із додатками, що підтверджують його вимоги). У такому випадку НКРЕКП надсилає суб’єкту господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, дії/бездіяльність якого оскаржуються, запрошення про приєднання до процедури досудового врегулювання спору відповідно до пункту 2.5 глави 2 Порядку.

Заявник підписує подану заяву власноручно або з використанням електронного підпису.

Подання заявником заяви (особисто або через свого представника) вважається наданням такою особою згоди на збирання, зберігання, використання та поширення інформації про неї, що міститься у витребуваних документах та відомостях, в обсязі, визначеному законодавством для врегулювання відповідної категорії спорів.

Захист і обробка персональних даних, що містяться в документах та відомостях, що вимагаються НКРЕКП, здійснюються згідно із законами України "Про захист персональних даних" та "Про доступ до публічної інформації".

3.2. Заява може бути подана одним заявником (індивідуальна заява) або групою заявників (колективна заява) до НКРЕКП протягом одного року з дня, коли на думку заявника дії/бездіяльність суб’єкта господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг призвели до порушення його прав та/або законних інтересів, але не пізніше 30 календарних днів з дня, коли заявник дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав та/або законних інтересів, зокрема, у зв’язку з прийняттям/неприйняттям рішення, вчиненням дії/бездіяльності суб’єктом господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

До заяви додаються копії документів, пояснення та інша інформація, необхідні для встановлення фактичних обставин справи та врегулювання спору.

Заява, подана з порушенням зазначеного строку, не підлягає розгляду.

3.3. Заявник може змінити або відкликати свою заяву на будь-якому етапі процедури досудового врегулювання спору до моменту прийняття рішення НКРЕКП.

3.4. НКРЕКП розглядає спір протягом 45 календарних днів з дня реєстрації заяви.

3.5. НКРЕКП може об'єднати в одну процедуру досудового врегулювання спору декілька заяв одного заявника або заяви кількох заявників, предметом яких є аналогічне спірне питання. У такому разі початок перебігу строку досудового врегулювання спору обчислюється від дати надходження заяви, яка була зареєстрована останньою.

3.6. НКРЕКП може розділити розгляд заяви, яка містить декілька непов'язаних між собою спірних питань, на декілька процедур досудового врегулювання спору.

3.7. Перебіг строку досудового врегулювання спору зупиняється на час отримання відповіді на запрошення, копій документів, пояснень та іншої інформації, необхідної для встановлення фактичних обставин справи та врегулювання спору, проведення позапланової перевірки, проведення попередніх слухань, про що НКРЕКП повідомляє сторони спору.

Про продовження строку досудового врегулювання спору НКРЕКП повідомляє сторони спору не пізніше 5 робочих днів з дня отримання відповідної інформації від учасників процедури досудового врегулювання спору.

НКРЕКП зупиняє досудове врегулювання спору, у тому числі на вимогу сторін спору, у разі:

1) злиття, приєднання, поділу, перетворення суб’єкта господарювання, який був стороною спору (якщо правовідносини допускають правонаступництво, – до встановлення правонаступника);

2) об'єктивної неможливості розгляду такого спору до моменту прийняття рішення НКРЕКП по іншому спору або до набрання законної сили рішенням суду;

3) звернення всіх сторін спору із клопотанням (спільною заявою) про надання часу для примирення (до закінчення строку, про який сторони спору заявили у клопотанні).

3.8. НКРЕКП має право залишити заяву без розгляду, якщо:

1) надійшла повторна заява (заява, подана тим самим заявником з того самого питання), за умови що попередня заява була вирішена по суті, крім випадку зміни істотних для вирішення спору обставин (умов);

2) заявником порушені вимоги щодо оформлення заяви, форма якої визначена в додатку 1 до цього Порядку;

3) питання, яке порушено у заяві, станом на день подання заяви до НКРЕКП, розглядається судом або НКРЕКП отримала інформацію про направлення стороною спору позовної заяви до суду, якщо предметом позову є спірне питання або щодо якого ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні вимог заявника, крім випадків зміни істотних для вирішення спору обставин (умов);

4) вирішення зазначеного у заяві питання не належить до компетенції НКРЕКП;

5) у заяві не викладено зміст вимоги заявника, вжито ненормативну лексику та/або образливі висловлювання;

6) заява містить заклики, спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;

7) недотримано строк подання заяви.

У разі наявності хоча б однієї з підстав для залишення заяви без розгляду НКРЕКП протягом 3 робочих днів з дня реєстрації заяви направляє суб’єкту (суб’єктам) господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг письмову відповідь про залишення цієї заяви без розгляду.

У разі залишення заяви без розгляду (окрім підстав, визначених підпунктами 1 та 7 цього пункту) сторони спору мають право повторно звернутись до НКРЕКП із заявою щодо досудового врегулювання спору протягом 5 робочих днів після усунення виявлених підстав для залишення заяви без розгляду. У цьому випадку заява вважається поданою в день її первинного подання.

3.9. Під час розгляду заяви відповідальний підрозділ встановлює відповідність поданих заявником документів вимогам цього Порядку, а також за необхідності:

1) витребовує додаткові документи та відомості, що перебувають у володінні суб’єкта господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) залучає до участі в процедурі досудового врегулювання спору заявника та суб’єкта господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, дії якого оскаржуються, шляхом повідомлення їм про початок процедури досудового врегулювання спору з відповідним обґрунтуванням;

3) інформує учасників процедури досудового врегулювання спору про їхні права та обов’язки;

4) надає учасникам процедури досудового врегулювання спору можливість подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для врегулювання спору;

5) вирішує питання про необхідність залучення до участі в процедурі досудового врегулювання спору заінтересованих осіб;

6) вирішує питання про необхідність проведення позапланової перевірки;

7) виконує інші дії, передбачені цим Порядком.

3.10. НКРЕКП витребовує копії документів, пояснення та іншу інформацію, необхідні для врегулювання спору, з дотриманням принципу офіційності.

Учасники процедури досудового врегулювання спору зобов’язані надати НКРЕКП на її запит необхідні для врегулювання спору пояснення, копії документів та іншу інформацію, що перебувають у їх володінні, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, якщо інший строк не визначено у запиті.

У разі ненадання суб’єктом господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг запитуваної інформації, необхідної для вирішення спору, у строки та спосіб, визначені НКРЕКП, відповідальний підрозділ ініціює перед структурним підрозділом НКРЕКП, на який покладено функції державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, проведення позапланової перевірки.

3.11. НКРЕКП визначає способи та обсяг встановлення обставин спору відповідно до законодавства. При цьому НКРЕКП не обмежена доводами учасників процедури досудового врегулювання спору та наданими ними матеріалами та клопотаннями.

НКРЕКП має неупереджено дослідити всі обставини спору, у тому числі ті, що є сприятливими, а також ті, що є несприятливими для учасників процедури досудового врегулювання спору.

Забороняється вимагати від учасника процедури досудового врегулювання спору надання матеріалів, які не стосуються обставин спору.

3.12. Під час проведення та після завершення процедури досудового врегулювання спору НКРЕКП надає її учасникам можливість ознайомлюватися з матеріалами спору (крім відомостей, які віднесені до інформації з обмеженим доступом), робити витяги, знімати копії, у тому числі з використанням технічних засобів.

Можливість ознайомлення з матеріалами спору надається в розумні строки за письмовим клопотанням учасника процедури досудового врегулювання спору.

Право ознайомлюватися з матеріалами спору, одержувати копії документів та відомостей, передбачених цим пунктом, може бути обмежено лише за умови та протягом строку дії обмеження доступу до таких документів чи відомостей згідно із законодавством про захист інформації. Документи, що містять персональні дані, комерційну чи професійну таємницю, можуть надаватися лише в обсязі, що є об'єктивно необхідним для врегулювання спору або захисту прав учасників процедури досудового врегулювання спору.

Матеріали спору надаються учасникам процедури досудового врегулювання спору для ознайомлення у приміщенні НКРЕКП у присутності посадової особи відповідального підрозділу.

3.13. НКРЕКП розглядає подане учасником процедури досудового врегулювання спору клопотання невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин – не пізніше 3 робочих днів з дня його надходження, та письмово направляє відповідь такому учаснику.

У разі відмови в задоволенні клопотання НКРЕКП зобов'язана невідкладно поінформувати про це учасника процедури досудового врегулювання спору з обов'язковим зазначенням мотивів такої відмови.

У разі подання учасниками процесу досудового врегулювання спору клопотання під час проведення попередніх слухань, результати розгляду такого клопотання зазначаються в протоколі.

3.14. Учасник процедури досудового врегулювання спору має право подати до НКРЕКП свої пояснення та/або зауваження у справі на будь-якому етапі процедури досудового врегулювання спору до моменту прийняття рішення НКРЕКП.

Пояснення та/або зауваження подаються в письмовій формі у спосіб, передбачений цим Порядком для подання заяви.

У разі непроведення попередніх слухань НКРЕКП перед прийняттям рішення направляє заявнику пояснення та/або зауваження інших учасників процедури досудового врегулювання спору та забезпечує можливість заявнику висловити свою позицію (надати пояснення та/або зауваження) щодо них, а в разі проведення попередніх слухань – НКРЕКП надає можливість заявнику ознайомитися з ними до їх проведення.

Заінтересована особа може надавати пояснення та/або зауваження в режимі відеоконференції поза межами приміщення НКРЕКП, за умови наявності технічної можливості, крім випадків, якщо присутність особи є обов'язковою.

За клопотанням заінтересованої особи відеоконференція, у якій бере участь особа, фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та/або звукозапис відеоконференції зберігається НКРЕКП у встановленому порядку протягом строку, передбаченого для оскарження прийнятого НКРЕКП рішення з подальшою передачею цих матеріалів до відповідного архіву.

3.15. У разі неприєднання суб’єкта господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, якому направлено запрошення на приєднання до процедури досудового врегулювання спору або ненадання у визначені в запрошенні спосіб та строки відповіді про приєднання до такої процедури, НКРЕКП протягом 10 робочих днів з дня закінчення строку надання відповіді на запрошення повідомляє заявника про відмову у проведенні досудового врегулювання спору та про початок розгляду заяви як звернення у порядку, встановленому законодавством. У такому випадку початок строку розгляду звернення заявника розпочинається з дня повідомлення заявника про розгляд його заяви як обґрунтованого звернення.

Відповідальний підрозділ проводить аналіз отриманих від заявника копій документів та іншої інформації, які стосуються предмета спору, на наявність ознак порушення суб’єктом господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг вимог законодавства та/або ліцензійних умов та, у разі їх наявності, готує та направляє такому суб’єкту господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг вимогу про строк та спосіб усунення порушення законодавства та/або ліцензійних умов.

Суб’єкт господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги НКРЕКП має повідомити НКРЕКП про усунення порушень або повідомити про терміни та спосіб, у який це порушення буде усунуто.

У разі якщо суб’єкт господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг у встановлені НКРЕКП спосіб та строки не усунув порушення та/або не повідомив НКРЕКП про його спосіб та термін його усунення, відповідальний підрозділ готує та передає матеріали структурному підрозділу НКРЕКП, на який покладено функції державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, для проведення позапланової перевірки на підставі обґрунтованого звернення заявника.

Про результати розгляду звернення НКРЕКП повідомляє заявника.

3.16. Відповідальний підрозділ під час проведення процедури досудового врегулювання спору:

1) здійснює попередній аналіз копій документів, пояснень та іншої інформації, необхідної для встановлення фактичних обставин справи та врегулювання спору, які подаються сторонами спору;

2) готує запити сторонам спору та іншим учасникам процедури досудового врегулювання спору щодо надання копій документів, пояснень та іншої інформації, необхідної для встановлення фактичних обставин справи та врегулювання спору;

3) організовує проведення попередніх слухань щодо врегулювання спору відповідно до глави 5 цього Порядку;

4) готує запит до органів державної влади щодо надання документів, матеріалів, статистичної та іншої інформації, необхідної для встановлення фактичних обставин справи та врегулювання спору (за необхідності);

5) готує проєкти листів щодо вимог про усунення порушення законодавства та/або ліцензійних вимог;

6) готує та передає матеріали структурному підрозділу НКРЕКП, на який покладено функції державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за погодженням з Головою НКРЕКП та/або членом НКРЕКП, до повноважень якого згідно з розподілом функціональних обов’язків належать розгляд спірного питання та організація здійснення державного контролю, для здійснення позапланової перевірки;

7) готує проєкт рішення НКРЕКП за результатами розгляду спору, зокрема проєкт постанови, що пропонується до прийняття на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, та обґрунтування до нього;

8) повідомляє сторони спору та інших учасників процедури досудового врегулювання спору про дату та час проведення засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання, не пізніше ніж за 3 робочі дні до дати проведення засідання, на якому планується розгляд спору.

3.17. Підставами для припинення процедури досудового врегулювання спору є:

1) подання заяви особою, яка не мала права на подання такої заяви;

2) наявності рішення НКРЕКП за результатами вирішення спору з того самого питання за участю тих самих учасників і з тих самих підстав та фактичних обставин спору;

3) наявність судового рішення, що набрало законної сили, з питання, яке є предметом спору;

4) припинення юридичної особи – сторони спору (за умови відсутності правонаступника);

5) виявлення факту порушення законодавства та/або ліцензійних умов та його усунення стороною спору у процесі врегулювання спору та/або встановлення неможливості його усунення.

Про припинення процедури досудового врегулювання спору НКРЕКП письмово повідомляє учасників процедури досудового врегулювання спору.

4.1. З метою всебічного, повного та об’єктивного з’ясування обставин, що мають значення для врегулювання спору, а також з метою сприяння сторонам спору у самостійному врегулюванні спору, НКРЕКП може проводити попередні слухання в межах встановленого граничного строку процедури досудового врегулювання спору з урахуванням можливого зупинення перебігу такого строку у порядку, передбаченому цим Порядком.

Попередні слухання проводяться в приміщенні центрального апарату НКРЕКП у формі наради, на якій розглядається позиція сторін спору щодо спірного питання та документи, які стосуються спору.

Попередні слухання можуть проводитися дистанційно із використанням технічних засобів зв’язку, зокрема шляхом відеоконференції, за умови забезпечення ідентифікації учасників процедури досудового врегулювання спору та дотримання принципів змагальності та рівності сторін.

4.2. Учасниками попередніх слухань є Головуючий, секретар, керівник або заступник керівника відповідального підрозділу, представники юридичного департаменту та інших структурних підрозділів НКРЕКП, до компетенції яких належить питання, що стало предметом спору, сторони спору та інші учасники процедури досудового врегулювання спору.

У разі участі у попередніх слуханнях представників учасників процедури досудового врегулювання спору, їх повноваження мають бути підтверджені відповідно до вимог чинного законодавства.

Функції секретаря попередніх слухань виконує працівник відповідального підрозділу, на якого покладено обов’язки з організаційного забезпечення проведення попередніх слухань.

Головуючий визначає дату, час та місце проведення попередніх слухань, про що відповідальний підрозділ за 5 робочих днів до дати проведення слухань письмово повідомляє учасників процедури досудового врегулювання спору.

4.3. У разі неможливості забезпечення присутності на попередніх слуханнях сторона спору зобов’язана не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку попередніх слухань письмово повідомити НКРЕКП та іншу сторону спору про причини своєї неявки із наданням відповідних підтверджуючих документів (за наявності) або достатнього обґрунтування таких причин.

Відповідальний підрозділ має поінформувати учасників процедури досудового врегулювання спору про нову дату проведення попередніх слухань протягом двох робочих днів з дати отримання повідомлення про неможливість прибуття на попередні слухання.

4.4. У разі неявки на попередні слухання без поважних причин однієї зі сторін спору або її представника або у разі відсутності у представника належних повноважень спір розглядається без участі такої сторони.

4.5. До початку попередніх слухань учасники процедури досудового врегулювання спору мають підтвердити свою присутність у секретаря попередніх слухань і надати документи, що підтверджують їх особи та повноваження.

У разі проведення попередніх слухань дистанційно за допомогою застосування технічних засобів, зокрема відеоконференції, учасники процедури досудового врегулювання спору надсилають секретарю на електронну пошту копії документів, що підтверджують їх особи та повноваження.

Секретар інформує Головуючого, керівника (заступника керівника) відповідального підрозділу, представників юридичного департаменту та інших структурних підрозділів НКРЕКП про явку представників учасників процедури досудового врегулювання спору і про результати перевірки їх повноважень.

4.6. У призначений час Головуючий відкриває попередні слухання, оголошує присутніх учасників, інформує сторони спору або їх представників про їх права та обов’язки під час процедури, а також про заявлені сторонами пропозиції щодо врегулювання спору.

Головуючий ставить питання про наявність у учасників процедури досудового врегулювання спору нових документів, пояснень або фактів, що мають значення для розгляду спірного питання і не були надані раніше.

Перед виступом кожен учасник попередніх слухань оголошує своє ім’я та прізвище та повідомляє, яку зі сторін спору він представляє.

4.7. У разі надання учасниками попередніх слухань нових документів, пояснень, фактів, що стосуються предмета спору, Головуючий може зупинити проведення попередніх слухань з метою повного та всебічного їх вивчення. Дата проведення наступного попереднього слухання повідомляється відповідальним підрозділом учасникам попередніх слухань письмово не пізніше ніж за 3 робочі дні до дня продовження попереднього слухання.

4.8. Головуючий попередніх слухань має право:

1) визначати регламент для виступів сторін спору та інших учасників попередніх слухань, спрямовує попередні слухання на всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин спору;

2) пропонувати сторонам спору призупинити попередні слухання з метою залучення необхідних фахівців зі сторони відповідного учасника процедури досудового врегулювання спору.

Під час попередніх слухань Головуючий зобов’язаний:

1) діяти в межах чинного законодавства України;

2) надавати учасникам процедури досудового врегулювання спору роз'яснення щодо порядку проведення попередніх слухань.

4.9. Під час попередніх слухань сторони спору мають право:

1) бути належним чином поінформованими про порядок проведення попередніх слухань, про їх права і обов’язки;

2) залучати до участі у попередніх слуханнях своїх представників, фахівців, спеціалістів, експертів;

3) ознайомлюватися з матеріалами досудового врегулювання спору, зокрема з усіма документами та поясненнями, поданими іншою стороною спору;

4) надавати усні та письмові пояснення та/або заперечення з питань, що стосуються спору;

5) ставити запитання, що мають значення для вирішення спору;

6) надавати документи та інші докази, доводити обставини;

7) подавати клопотання, якщо з поважних причин це неможливо було зробити до початку попереднього слухання;

8) укласти угоду про врегулювання спору відповідно до форми, наведеної в додатку 2 до цього Порядку.

Під час попередніх слухань сторони зобов'язані:

1) з’являтися на попередні слухання у призначений час;

2) надавати достовірні, повні та обґрунтовані пояснення, що стосуються спірного питання;

3) співпрацювати з Головуючим та не перешкоджати проведенню попередніх слухань у встановлені цим Порядком строки;

4) забезпечувати іншій стороні спору доступ до документів і пояснень, поданих до НКРЕКП у межах процедури врегулювання спору;

5) виявляти повагу до інших учасників попередніх слухань, не допускати образ, приниження честі та гідності сторін чи інших осіб;

6) завчасно повідомляти НКРЕКП про неможливість з’явитися на попередні слухання із зазначенням поважних причин.

4.10. За результатами попередніх слухань секретар складає протокол попередніх слухань, у якому зазначає:

присутніх учасників попередніх слухань;

відомості про суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (сторін спору) згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (найменування юридичної особи, ідентифікаційний код, місцезнаходження);

суть спірного питання;

зміст клопотань, пояснень, пропозицій та зауважень учасників попередніх слухань;

про перебіг попередніх слухань;

про достатність/недостатність документів та іншої інформації;

про необхідність отримання додаткових документів та іншої інформації;

про необхідність проведення позапланової перевірки;

про зупинення проведення попередніх слухань та їх продовження;

підстави припинення проведення попередніх слухань;

рішення, прийняте за результатами проведення попередніх слухань з рекомендаціями до проєкту рішення НКРЕКП.

4.11. Протокол попередніх слухань підписується Головуючим та секретарем попередніх слухань.

Копія оформленого протоколу попередніх слухань протягом 5 робочих днів з дня проведення попередніх слухань надсилається учасникам процедури досудового врегулювання спору на їх електронні адреси.

5.1. За результатами проведення процедури врегулювання спору НКРЕКП приймає рішення про:

1) припинення досудового врегулювання спору;

2) припинення порушення суб’єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб’єктом, що належить до особливої групи споживачів, законодавства у відповідній сфері;

3) припинення порушення суб’єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов;

4) накладення штрафу на суб’єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб’єкта, що належить до особливої групи споживачів, у встановленому порядку.

5.2. Рішення про припинення врегулювання спору приймається у разі:

подання заявником заяви про врегулювання спору;

відсутності факту порушення законодавства та/або ліцензійних умов;

укладення сторонами спору угоди про врегулювання спору, у тому числі після закінчення строку проведення процедури врегулювання спору;

повторної неявки сторін спору на попередні слухання;

наявності інформації про направлення однією зі сторін спору позовної заяви до суду (крім випадків відмови судом у відкритті провадження) або відкриття судом провадження за заявою однією зі сторін спору, або прийняття судом рішення у справі, предметом якої є спірне питання.

5.3. У разі виявлення за результатами проведення процедури врегулювання спору порушення суб’єктом господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг законодавства у відповідній сфері та ліцензійних умов, Регулятор приймає одне рішення про припинення порушення суб’єктом господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг законодавства у відповідній сфері та ліцензійних умов.

5.4. Рішення НКРЕКП приймається на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до Регламенту.

5.5. Рішення НКРЕКП, прийняте за результатом досудового врегулювання спору, є обов'язковим до виконання сторонами спору.

5.6. Рішення НКРЕКП, прийняте за результатом досудового врегулювання спору, може бути оскаржено до суду у порядку, передбаченому законом.