Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг

73. Особа, яка має намір отримати статус лізингодавця/має статус лізингодавця, на день звернення для отримання ліцензії/протягом усього строку дії ліцензії повинна відповідати таким вимогам:

1) умови та порядок надання послуг із фінансового лізингу заявника/лізингодавця відповідають вимогам законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг;

2) ділова репутація заявника/лізингодавця, його керівників, головного бухгалтера та власників істотної участі відповідає вимогам законів України та цього Положення;

3) професійна придатність керівників, головного бухгалтера заявника/лізингодавця відповідають вимогам цього Положення;

4) структура власності заявника/лізингодавця відповідає вимогам нормативно-правових актів Національного банку, якими встановлюються вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг;

5) лізингодавець подає до Національного банку документи про структуру власності в обсязі, порядку та у строки, визначені нормативно-правовим актом Національного банку, яким встановлюються вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг;

6) найменування заявника/лізингодавця, порядок використання торговельних марок, вебсайтів заявником/лізингодавцем відповідають вимогам законодавства України та глав 6 і 7 розділу II цього Положення;

7) лізингодавець виконує укладені ним договори з надання фінансових послуг і під час укладання, виконання та припинення дії таких договорів дотримується вимог, визначених книгою п’ятою Цивільного кодексу України та законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг;

8) приміщення, облікова система заявника/лізингодавця відповідають вимогам законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг;

9) внутрішні документи заявника/лізингодавця з питань надання фінансових послуг відповідають вимогам глави 9 розділу II цього Положення;

10) політика запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів заявника/лізингодавця відповідає вимогам глави 18 розділу II цього Положення.

74. Надавач фінансових послуг зобов’язаний протягом усього строку дії ліцензії дотримуватися вимог законодавства України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг, виконувати вимоги цього Положення, а також виконувати вимоги, розпорядження, рішення Національного банку (уключаючи ті, що стосуються усунення виявлених порушень вимог, передбачених цим Положенням), надавати на вимогу Національного банку інформацію, документи і звітність у встановлений Національним банком строк.

75. Небанківська фінансова установа має право на власний розсуд самостійно чи спільно з іншими особами користуватися і розпоряджатися належним їй (їм) майном (активами), уключаючи надання такого майна (активів) іншим суб’єктам для його (їх) використання в будь-який передбачений законодавством України спосіб, та отримувати дохід від операцій з таким майном (активами), якщо такі операції не є здійсненням окремого виду господарської діяльності.

Небанківська фінансова установа (крім страховика) не має права здійснювати посередницьку діяльність на ринках фінансових послуг, крім випадків, прямо визначених законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг.

Небанківська фінансова установа, що має ліцензію на надання фінансових послуг з факторингу та/або надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, має право здійснювати діяльність з урегулювання простроченої заборгованості в інтересах інших осіб за умови включення до реєстру колекторських компаній.

76. Надавач фінансових послуг зобов’язаний дотримуватися обмежень щодо суміщення надання фінансових послуг.

Фінансовими послугами, які не можуть суміщатися з іншими фінансовими послугами, крім випадків, коли таке суміщення дозволено законами України, є:

1) послуги у сфері страхування;

2) надання ломбардами кредитів під заставу майна, яке має бути передано на зберігання до ломбарду (крім нерухомого майна і транспортних засобів), крім суміщення зі здійсненням торгівлі валютними цінностями (у готівковій формі) відповідно до пункту 146 глави 14 розділу II цього Положення;

3) залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення, крім випадків суміщення з наданням фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитною спілкою.

77. Надавач фінансових послуг у разі виявлення обставин, що свідчать про невідповідність його або його діяльності вимогам, установленим цим Положенням, зобов’язаний письмово повідомити про це Національний банк протягом п’яти робочих днів із дня виявлення таких обставин.

78. Надавач фінансових послуг (крім страховика) не має права укладати зі споживачами фінансових послуг договорів щодо надання фінансових послуг, зобов’язання яких визначені як грошовий еквівалент в іноземній валюті.

79. Надавач фінансових послуг, надавач фінансових платіжних послуг, надавач обмежених платіжних послуг зобов’язані:

1) мати єдину електронну адресу для здійснення офіційної комунікації з Національним банком та забезпечити її безперебійне функціонування;

2) підтримувати в актуальному стані інформацію, наведену в Комплексній інформаційній системі Національного банку;

3) забезпечити на постійній основі отримання листів, надісланих на єдину електронну адресу, засобами поштового зв’язку на адреси, зазначені в Комплексній інформаційній системі Національного банку.

80. Надавачам фінансових послуг заборонено використовувати у своїй діяльності та/або рекламувати правові конструкції, наслідком яких є передання третім особам права на провадження діяльності з надання фінансових послуг та/або перекладення відповідальності надавача фінансових послуг на третю особу (на підставі договорів франшизи, комерційної концесії, партнерства, консультаційних послуг, інших правочинів).

81. Надавач фінансових послуг не має права:

1) використовувати для свого найменування назву, яка повторює найменування іншого учасника ринку фінансових послуг або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює надавач фінансових послуг;

2) використовувати торговельні марки, комерційні найменування інших учасників ринку фінансових послуг, а також похідні від торговельних марок, комерційних найменувань, якщо таке використання вводить в оману клієнтів.

82. Надавач фінансових послуг зобов’язаний повідомляти про використання комерційного найменування, торговельної марки, що відрізняються від їх офіційного найменування, у порядку, передбаченому в главі 59 розділу X цього Положення.

83. Надавач фінансових послуг зобов’язаний мати власний вебсайт та забезпечувати належний (безперебійний) порядок його роботи.

Надавач фінансових послуг зобов’язаний забезпечити роботу власного вебсайту протягом двох місяців з дня отримання ліцензії, але до дня надання першої фінансової послуги.

84. Надавач фінансових послуг зобов’язаний на власному вебсайті розкривати інформацію, розкриття якої вимагається законодавчими актами України та нормативно-правовими актами Національного банку щодо вимог до розкриття інформації клієнтам та споживачам.

85. Надавач фінансових послуг зобов’язаний повідомити Національний банк про початок використання власного вебсайту для надання фінансових послуг у порядку, передбаченому в главі 59 розділу X цього Положення.

86. Надавач фінансових послуг протягом 10 робочих днів із дня внесення зміни до інформації, визначеної в пункті 86 глави 7 розділу II цього Положення зобов’язаний розкривати на власному вебсайті інформацію, визначену в пункті 84 глави 7 розділу II цього Положення, а також інформацію про:

1) структуру власності надавача фінансових послуг (крім кредитної спілки та об’єднаної кредитної спілки );

2) правила надання фінансових послуг;

3) порядок розгляду надавачем фінансових послуг звернень споживачів фінансових послуг. Порядок розгляду надавачем фінансових послуг звернень споживачів фінансових послуг має містити посилання на розділ "Звернення громадян" офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

87. Надавачу фінансових послуг забороняється використовувати вебсайт та/або інформацію на вебсайті, що може вводити клієнтів в оману.

88. Надавач фінансових послуг зобов’язаний вести облік укладених договорів з надання фінансових послуг, які зобов’язаний зберігати не менше ніж п’ять років після закінчення строку дії договору та/або до повного виконання зобов’язань за таким договором, якщо інше не встановлено законодавством України.

Надавач фінансових платіжних послуг зобов’язаний вести облік та зберігати документи, що підтверджують надання платіжних послуг та виконання платіжних операцій (договори, відомості, виписки, довідки, платіжні інструкції та інші документи про виконання платіжних операцій), не менше ніж п’ять років після припинення ділових відносин з користувачем або завершення разової платіжної операції без встановлення таких відносин.

89. Надавач фінансових послуг зобов’язаний зберігати протягом дії ліцензії документи (копії), які підтверджують достовірність даних, що зазначалися заявником у документах, які подавалися до органу ліцензування та нагляду разом із заявою про отримання ліцензії.

90. Надавач фінансових послуг зобов’язаний вести облік, складати та подавати до Національного банку фінансову та консолідовану фінансову звітність, звітні дані, а також іншу інформацію, актуарні звіти (для страховиків) та документи в порядку та відповідно до вимог, визначених законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг.

91. Надавач фінансових послуг зобов’язаний мати комп’ютерну техніку, облікову і реєструючу системи, які дають змогу забезпечити ведення обліку та реєстрацію операцій з надання фінансових послуг в електронному вигляді, а також виконання вимог щодо подання до Національного банку інформації та звітності, установленої законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг.

Облікові системи повинні забезпечити:

1) хронологічне та систематичне відображення всіх операцій надавача фінансових послуг у регістрах бухгалтерського обліку в розрізі контрагентів за видами операцій;

2) накопичення та систематизацію даних обліку в розрізі показників, потрібних надавачу фінансових послуг для складання звітності.

92. Надавач фінансових послуг зобов’язаний мати приміщення (на підставі права власності або права користування) за його місцезнаходженням та місцезнаходженням його відокремлених підрозділів.

Місцезнаходженням надавача фінансових послуг, яке зазначається в заяві про включення до Реєстру, форма якої визначена і додатку 1 до цього Положення, та опитувальнику, форма якого визначена у додатку 6 до цього Положення, є місцезнаходження, зазначене в Єдиному державному реєстрі.

Місцезнаходження виконавчого органу повинно додатково зазначатися в опитувальнику, форма якого визначена у додатку 6 до цього Положення, у разі розташування виконавчого органу надавача фінансових послуг за місцем, відмінним від місцезнаходження, зазначеного в Єдиному державному реєстрі.

93. Надавач фінансових послуг зобов’язаний забезпечити зберігання грошових коштів і документів та мати необхідні засоби безпеки (сейфи для зберігання грошових коштів, охоронну та пожежну сигналізацію та/або відповідну охорону), обладнані робочі місця касирів відповідно до законодавства (за наявності касирів), а також повинен дотримуватися вимог законодавства України з питань готівкових розрахунків.

94. Установчі документи заявника або надавача фінансових послуг повинні містити перелік видів фінансових послуг, які надаватиме надавач фінансових послуг.

95. Установчі документи фінансової установи - юридичної особи публічного права повинні відповідати вимогам нормативно-правового акта, відповідно до якого створена така юридична особа, і Закону про фінансові послуги.

96. Надавач фінансових послуг зобов’язаний протягом двох місяців із дня отримання ліцензії, але до дня надання першої фінансової послуги, затвердити такі документи:

1) внутрішні правила про надання фінансових послуг, які повинні містити положення, визначені в пункті 97 глави 9 розділу II цього Положення, та не суперечити опитувальнику, поданому до Національного банку відповідно до підпункту 2 пункту 400 глави 48 розділу VII цього Положення (не застосовується до страховиків);

2) внутрішні документи, що визначають порядок взаємодії зі споживачами фінансових послуг та порядок розгляду звернень споживачів, які повинні містити положення, визначені в пункті 98 глави 9 розділу II цього Положення (не застосовується до страховиків);

3) внутрішні положення, які визначають обов’язки, відповідальність, способи прийняття рішень і взаємодію керівників, головних бухгалтерів, ключових осіб надавача фінансових послуг;

4) правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу, передбачені законодавством України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

5) внутрішні документи з питань реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) з урахуванням вимог законодавства України у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

97. Внутрішні правила про надання фінансових послуг повинні містити такі положення:

1) перелік та опис видів фінансових послуг;

2) порядок надання фінансових послуг та за наявності перелік залучених третіх осіб під час їх надання (для кожної послуги окремо);

3) строки та порядок зберігання інформації про надання фінансових послуг.

98. Внутрішні документи, що визначають порядок взаємодії зі споживачами та порядок розгляду звернень споживачів, повинні містити такі положення:

1) права та обов’язки надавача та споживача фінансових послуг;

2) порядок розгляду надавачем фінансових послуг звернень споживачів фінансових послуг. Порядок розгляду надавачем фінансових послуг звернень споживачів фінансових послуг має включати посилання на розділ "Звернення громадян" офіційного Інтернет-представництва Національного банку;

3) контроль надавача фінансових послуг за діями осіб, залучених до надання фінансових послуг та для врегулювання простроченої заборгованості;

4) порядок укладення договору у формі електронного документа (для надавачів фінансових послуг що укладають договори у вигляді електронного документа);

5) порядок захисту персональних даних споживачів фінансових послуг.

99. Фінансові установи - юридичні особи публічного права замість внутрішніх документів, що регламентують порядок надання фінансових послуг мають право використовувати інші нормативно-правові акти, що регулюють порядок надання фінансових послуг.

100. Національний банк має право вимагати від надавача фінансових послуг внутрішні документи, визначені в пункті 96 глави 9 розділу II цього Положення, та встановити строк для подання відповідних документів.

101. Національний банк має право вимагати від надавача фінансових послуг приведення своїх внутрішніх документів, визначених у пункті 96 глави 9 розділу II цього Положення, у відповідність до вимог законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг.

102. Надавач фінансових послуг зобов’язаний повідомляти Національний банк про зміни умов та порядку надання фінансових послуг у порядку, передбаченому в главі 59 розділу X цього Положення.

103. Загальний розмір внесків страховика до статутних капіталів інших страховиків України не може перевищувати 30 відсотків його власного статутного (складеного) капіталу, у тому числі розмір внеску до статутного (складеного) капіталу окремого страховика не може перевищувати 10 відсотків. Ці вимоги не поширюються на страховика, який здійснює види страхування, інші, ніж страхування життя, у разі здійснення ним внесків до статутного (складеного) капіталу страховика, який здійснює страхування життя.

104. Страховик має право приймати ризики в перестрахування лише з тих видів добровільного і обов’язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію.

105. Страховик зобов’язаний протягом двох місяців із дня отримання ліцензії, але до дня надання першої фінансової послуги, затвердити внутрішні документи (внутрішні політики), що визначають порядок:

1) формування страхових резервів відповідно до нормативно-правових актів України з питань формування страхових резервів;

2) оцінки страхових ризиків до укладення договору страхування та зміни його умов та порядок отримання і врегулювання вимог за подіями, що мають ознаки страхових випадків;

3) здійснення діяльності за видами добровільного страхування (правила страхування) для кожного виду страхування окремо.

109. Страховик має право укладати договори страхування відповідно до чинної редакції правил добровільного страхування.

110. Зміни до правил добровільного страхування вносяться шляхом їх викладення в новій редакції.

111. Страховик у правилах добровільного страхування розкриває інформацію щодо розміру страхових тарифів, а також зазначає граничний розмір нормативних витрат на ведення справи, які вираховуються із страхових платежів, що повертаються страхувальнику, у випадках, передбачених статтею 28 Закону України "Про страхування".

112. Під час розкриття в правилах добровільного страхування інформації щодо порядку й умов здійснення страхових виплат зазначається порядок визначення розміру викупної суми в разі дострокового припинення дії договору страхування життя або порядок визначення розміру страхових виплат за договорами страхування, крім договорів страхування життя.

113. Страховик зобов’язаний дотримуватися вимог законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг щодо здійснення обов’язкових видів страхування.

114. Страховик зобов’язаний формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, установлених статтею 31 Закону України "Про страхування" та законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг, станом на кожний день.

Страховик зобов’язаний вести облік договорів страхування і вимог (заяв) за подіями, що мають ознаки страхових випадків, у спосіб, який забезпечує отримання інформації, необхідної для виконання вимог законодавства України щодо формування страхових резервів.

115. Страховик зобов’язаний забезпечити виконання вимог до організації і функціонування системи управління ризиками у страховика, установлених законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг.

116. Страховик, який отримав ліцензію на здійснення обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, зобов’язаний бути членом ядерного страхового пулу.

117. Страховик у разі припинення його членства в ядерному страховому пулі не має права укладати відповідні договори обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.

118. Страховик, який отримав ліцензію на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зобов’язаний:

1) стати членом Моторного (транспортного) страхового бюро України та виконувати свої обов’язки як його члена;

2) формувати та вести облік страхового резерву збитків, що виникли, але не заявлені, та страхового резерву коливань збитковості в обов’язковому порядку.

119. Страховик у разі припинення його членства в Моторному (транспортному) страховому бюро України не має права укладати відповідні договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

120. Страховик зобов’язаний мати штатних працівників або залучати експертів, інших осіб з відповідною кваліфікацією за цивільно-правовими договорами для оцінки страхових ризиків та врегулювання вимог за подіями, що мають ознаки страхових випадків.

121. Страховик:

1) який отримав ліцензію на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації, добровільного медичного страхування (безперервного страхування здоров’я), добровільного страхування здоров’я на випадок хвороби, добровільного страхування медичних витрат, добровільного страхування сільськогосподарської продукції, зобов’язаний забезпечувати підтвердження достатності та адекватності сформованих страхових резервів, вимога підтвердження яких передбачена законодавством України, на кожну звітну дату особою, яка має право займатися актуарними розрахунками;

2) який отримав ліцензію на здійснення добровільного страхування життя, зобов’язаний забезпечувати підтвердження достатності та адекватності сформованих страхових резервів станом на кінець кожного календарного року особою, яка має право займатися актуарними розрахунками;

3) який отримав ліцензію на здійснення добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж зазначена в пунктах 12-14 статті 6 Закону України "Про страхування"), має право виступати гарантом відповідно до Митного кодексу України шляхом укладання відповідного договору страхування.

122. Страховик, який здійснює страхування життя, зобов’язаний вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя та в межах договору страхування життя персоніфікований (індивідуальний) облік за кожною застрахованою особою в порядку та на умовах, визначених у главі 11 розділу II цього Положення.

123. Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя здійснюється страховиком шляхом ведення реєстру в електронній формі (далі - Реєстр договорів страхування життя) за допомогою облікової і реєструючої систем такого страховика.

124. Записи в Реєстрі договорів страхування життя ведуться українською мовою, а також іншими мовами у випадках, передбачених законодавством України, у хронологічному порядку в міру виникнення подій, які в ньому реєструються. Відомості, передбачені в пункті 127 глави 11 розділу II цього Положення, повинні зберігатись у Реєстрі договорів страхування життя протягом усього строку дії договорів страхування. Після закінчення строку дії договору страхування або його припинення відомості виводяться до архівної частини Реєстру договорів страхування життя із забезпеченням можливості їх подальшого використання.

125. Реєстр договорів страхування життя повинен вестися таким чином, щоб була забезпечена можливість відновлення будь-якої втраченої інформації.

126. Страховик повинен забезпечити зберігання всіх документів, на підставі яких укладаються договори, уносяться зміни та/або доповнення до Реєстру договорів страхування життя, протягом п’яти років після закінчення дії договорів або до повного виконання зобов’язань за виплатами накопичувальної складової за договорами страхування життя (одноразово чи у вигляді ануїтетів), якщо інше не встановлено законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг.

127. Реєстр договорів страхування життя повинен містити:

1) відомості щодо страхувальника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця:

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

дата народження;

адреса;

ідентифікаційний номер;

2) відомості щодо страхувальника - юридичної особи:

повне найменування;

місцезнаходження;

банківські реквізити;

ідентифікаційний номер юридичної особи;

3) відомості про умови договору страхування:

дата укладення та номер договору страхування;

дата набрання чинності договором страхування та строк дії договору страхування (за наявності різних строків страхування для різних страхових ризиків також строк страхування за кожним страховим ризиком);

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) застрахованої особи;

дата народження, стать застрахованої особи та її адреса;

перелік страхових випадків;

розмір, строк та періодичність сплати страхових внесків за кожним страховим ризиком;

розмір страхової суми та/або страхових виплат, а також періодичність та строк їх виплати (за наявності) за кожним страховим ризиком;

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дата народження та (або) найменування вигодонабувача (вигодонабувачів), його (їх) ідентифікаційний номер(и) (за наявності) за кожним страховим ризиком. Якщо було призначено кілька вигодонабувачів, Реєстр договорів страхування життя повинен містити відповідні частки на право отримання страхової виплати для кожного вигодонабувача;

валюта страхування;

розмір ставки гарантованого інвестиційного доходу згідно з договором страхування;

страховий тариф (за наявності);

інформація про дату та зміст внесених змін до договору [уключаючи припинення, зменшення (редукування) страхової суми за договором страхування];

4) відомості про сформований математичний резерв на страхові річниці за кожним договором страхування та в межах договору страхування життя за кожною застрахованою особою в розрізі валют та окремих видів (складових) страхових резервів, а також резерв нетто-премій на страхові річниці за кожним страховим ризиком в межах договору страхування життя та резерв належних виплат страхових сум (крім резерву збитків, що виникли, але не заявлені) на кожну дату зміни такого резерву в розрізі валют за кожною заявленою вимогою;

5) інформацію про розподілений додатковий інвестиційний дохід.

128, Страховик зобов’язаний вносити до Реєстру договорів страхування життя інформацію про укладені договори страхування та внесені зміни до договорів страхування протягом п’яти робочих днів із дня їх укладення або внесення змін.

129. Філія страховика-нерезидента для здійснення діяльності на території України повинна бути включена до Реєстру філій страховиків-нерезидентів та мати ліцензію, отриману в порядку визначеному у главі 69 розділу XII цього Положення.

130. Вимоги цього Положення щодо страховиків застосовуються до філій страховиків-нерезидентів (крім випадків, коли прямо встановлюються вимоги до філій страховиків-нерезидентів) з урахуванням особливостей, встановлених частинами першою, третьою, одинадцятою - тринадцятою статті 2, частиною першою статті 30, частиною двадцять першою статті 31, частиною дев’ятою статті 43 Закону України "Про страхування".

131. Філія страховика-нерезидента повинна мати сформований гарантійний депозит на рахунках уповноважених банків-резидентів у розмірі, не меншому ніж сума, еквівалентна 1 мільйону євро, за видами страхування іншими, ніж страхування життя, а в разі наміру займатися страхуванням життя - у розмірі, не меншому ніж сума, еквівалентна 10 мільйонам євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день подання заяви.

132. Гарантійний депозит уноситься виключно грошовими коштами та підлягає сплаті в повному обсязі.

Гарантійний депозит уноситься в гривнях та/або іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день внесення.

Кошти, за рахунок яких вноситься гарантійний депозит, не можуть бути одержані в кредит, позику та під заставу чи обтяжені в інший спосіб.

133. Гарантійний депозит із нарахованими на нього відсотками враховується у складі наявних власних коштів філії страховика-нерезидента і розміщується на окремому рахунку в банку.

134. Майнові права на гарантійний депозит не можуть бути предметом застави і повинні використовуватися виключно на цілі, передбачені законодавством України.

135. Філія страховика-нерезидента за потреби проведення виплат за рахунок гарантійного депозиту надає Національному банку інформацію про фінансовий стан та обґрунтування таких виплат не пізніше ніж за 10 днів до здійснення таких виплат.

136. Закриття гарантійного депозиту страховиком-нерезидентом відбувається в разі ліквідації філії страховика-нерезидента після задоволення всіх вимог за договорами страхування, укладеними на території України.

137. Рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента повинен відповідати рівню, не нижчому ніж рівень високої надійності за класифікацією таких міжнародних рейтингових агентств:

1) "A.M.Best" (США) - "В+";

2)"Moody’s Investors Service" (США) - "Baa";

3)"Standard & Poor’s" (США) - "BBB";

4)"Fitch Ratings" (Великобританія) - "BBB".

138. Керівник, головний бухгалтер, ключова особа філії страховика-нерезидента мають відповідати вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності, визначеним цим Положенням.

139. Національний банк погоджує осіб, призначених на посади керівника, головного бухгалтера філії страховика-нерезидента, у порядку, визначеному в розділі IX цього Положення.

140. Кредитна спілка дотримується правил залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, визначених законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг.

141. Кредитна спілка зобов’язана здійснювати діяльність із надання фінансових послуг із використанням програмного забезпечення, що відповідає вимогам законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг.

142. Приймання (залучення) кредитною спілкою від членів кредитної спілки пайових або інших внесків, передбачених статутом кредитної спілки, не є фінансовою послугою залучення кредитною спілкою фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення. Кредитним спілкам заборонено залучати кошти від фізичних осіб, членів кредитної спілки, у будь-який спосіб, крім залучення кредитною спілкою від своїх членів пайових або інших внесків, депозитних вкладів.

143. Кредитна спілка має право залучати кошти від інших юридичних осіб, ніж члени кредитної спілки, у формах та у способи, визначені в пункті 67 глави 5 розділу II цього Положення як такі, що не вважаються наданням фінансової послуги із залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення (крім розміщення емісійних боргових цінних паперів), з урахуванням обмежень, установлених нормативно-правовими актами Національного банку.

144. Кредитна спілка зберігає протягом її діяльності документи, що підтверджують дотримання кредитною спілкою порядку повідомлення членів кредитної спілки про скликання загальних зборів.

145. Ломбард здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту.

146. Діяльність ломбарду з надання кредитів під заставу майна, яке має бути передано на зберігання до ломбарду (крім нерухомого майна і транспортних засобів), не може суміщатися з наданням будь-яких інших видів фінансових послуг, крім торгівлі валютними цінностями (у готівковій формі).

Ломбард має право надавати фінансову послугу з торгівлі валютними цінностями (у готівковій формі) за умови відповідності вимогам нормативно-правового акта Національного банку, що регулює порядок видачі ліцензії на торгівлю валютними цінностями, та отримання ліцензії на торгівлю валютними цінностями.

147. У повному найменуванні ломбарду має міститися слово "ломбард".

148. Ломбард зобов’язаний мати спеціальне місце зберігання заставленого майна. Спеціальне місце зберігання заставленого майна розташовується за місцезнаходженням ломбарду чи його відокремленого підрозділу або за іншою адресою та обладнується необхідними засобами, які мають забезпечити зберігання предметів застави та утримання предметів застави в належному стані.

149. Ломбард не має права розташовувати свої приміщення в малих архітектурних формах, тимчасових або некапітальних спорудах.

150. Договір про надання фінансового кредиту ломбардом повинен відповідати вимогам, установленим законодавством України. Крім того, у договорі повинно бути зазначено:

1) процентна ставка за фінансовим кредитом, порядок її обчислення, сплати процентів та загальна вартість фінансового кредиту для споживача;

2) посилання на договір застави, що забезпечує зобов’язання за договором фінансового кредиту;

3) посилання на договір страхування предмета застави за наявності;

4) відмітка про ознайомлення позичальника з внутрішніми правилами чи положенням про надання фінансових послуг ломбардом.

Договір про надання фінансового кредиту та договір застави, що забезпечує зобов’язання за договором фінансового кредиту, можуть бути оформлені як один документ.

151. Ломбард має право надавати такі супутні послуги:

1) посередницька діяльність із страхування предмета застави, яким забезпечено зобов’язання за кредитним договором, на підставі агентського договору зі страховиком;

2) послуги зі зберігання заставленого майна;

3) продаж предмета застави, на який ломбардом звернено стягнення;

4) послуги з оцінювання заставленого майна;

5) передпродажна підготовка, ремонт, переробка майна, яке було предметом застави в ломбарді та на яке ломбардом було звернено стягнення.

152. Облікова система ломбарду ведуться в електронному вигляді шляхом використання відповідного програмного забезпечення, що забезпечує облік споживачів послуг ломбарду та здійснює реєстрацію їхніх операцій.

153. Технічне забезпечення ломбарду повинно забезпечувати функціонування облікової і реєструючої систем ломбарду та створюватися на основі комп’ютерних систем, які можуть забезпечити виконання технологічних операцій з ведення обліку в цих системах.

Склад та структура технічного забезпечення визначаються ломбардом самостійно з огляду на його можливості постійно дотримуватися вимог до облікової і реєструючої систем, установлених законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг.

Ломбард повинен забезпечити захист інформації в обліковій і реєструючій системах з метою унеможливлення будь-яких змін щодо даних, зафіксованих після здійснення операцій засобами програмного забезпечення.

Щоденно повинна виконуватися процедура резервного копіювання бази даних. Резервні копії повинні зберігатися на окремому носії інформації або на окремому спеціалізованому мережевому апаратному засобі.

Доступ до програмного забезпечення і даних облікової та реєструючої систем ломбарду повинен бути обмеженим та дозволятися лише визначеному на це персоналу.

Ломбард для захисту від несанкціонованого доступу до баз даних облікової та реєструючої систем повинен розробити порядок установлення відповідних паролів.

154. Дані облікової системи ломбарду повинні містити таку інформацію про фізичну особу - споживача послуг:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи;

2) дані паспорта [номер, серія (за наявності), дата видачі, орган, що видав] або іншого документа, що посвідчує особу;

3) місце проживання фізичної особи.

155. Дані реєструючої системи ломбарду повинні містити інформацію про:

1) дату та номер договору;

2) строк дії договору;

3) дату закінчення дії договору;

4) короткий опис предмета застави;

5) дату надання послуги;

6) вид послуги;

7) суму послуги;

8) дату звернення стягнення на предмет застави;

9) суму до повернення заставодавцю;

10) заборгованість за договором.

156. Програмне забезпечення облікової і реєструючої систем ломбарду повинно здійснювати обробку даних та узагальнювати статистичну інформацію щодо:

1) загальної суми наданих кредитів у розрізі предметів застави, що їх забезпечують (виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, побутової техніки, іншого майна);

2) загальної суми погашених кредитів у розрізі способів погашення (погашено грошовими коштами, за рахунок предмета застави);

3) загальної суми отриманих процентів за користування кредитом у розрізі способів погашення (погашено грошовими коштами, за рахунок предмета застави);

4) загальної суми сплачених неустойок у розрізі способів погашення (погашено грошовими коштами, за рахунок предмета застави);

5) доходу, отриманого за надання послуг зі зберігання майна;

6) доходу, отриманого за надання послуг з оцінювання заставленого майна;

7) доходу за агентськими договорами зі страховими компаніями;

8) доходу з реалізації заставленого майна;

9) загальної кількості наданих кредитів у розрізі предметів застави, що їх забезпечують (виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, побутової техніки, іншого майна).

157. Дані облікової і реєструючої систем ломбарду надаються фізичній особі - споживачу послуг щодо послуг, які вона отримувала, на підставі письмового запиту або іншій особі за письмовим дозволом фізичної особи - споживача послуг.

158. Програмне забезпечення облікової і реєструючої систем ломбарду повинно забезпечувати експорт інформації у форматі, визначеному законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг, під час формування інформації, що надається Національному банку відповідно до законодавства України.

158-1. Ліцензія на торгівлю валютними цінностями одночасно є ліцензією на здійснення валютних операцій та на провадження діяльності з надання фінансової послуги з торгівлі валютними цінностями.

158-2. Ліцензія на торгівлю валютними цінностями надає небанківській фінансовій установі та оператору поштового зв’язку право здійснювати валютні операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі/надавати фінансову послугу з торгівлі валютними цінностями.

Платіжні установи, установи електронних грошей на підставі ліцензії на торгівлю валютними цінностями мають право здійснювати валютні операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі/надавати фінансову послугу з торгівлі валютними цінностями виключно для виконання платіжних операцій.

Платіжні установи, установи електронних грошей для отримання ліцензії на торгівлю валютними цінностями подають до Національного банку документи, визначені в пунктах 399, 400 глави 48 розділу VII цього Положення.

158-3. Небанківська фінансова установа, оператор поштового зв’язку, які мають ліцензію на торгівлю валютними цінностями, зобов’язані забезпечувати дотримання вимог законодавства України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій під час надання фінансової послуги з торгівлі валютними цінностями та здійснення валютних операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

159. Небанківська фінансова установа повинна відповідати вимогам щодо фінансового стану, визначеним цим Положенням, а саме вимогам щодо:

1) перевищення власного капіталу над мінімальним статутним (складеним) капіталом (крім кредитних спілок, об’єднаних кредитних спілок та страховиків);

2) підтвердження джерел походження коштів для формування, включаючи збільшення, статутного (складеного) капіталу (крім кредитних спілок);

4) дотримання обов’язкових критеріїв, нормативів та інших вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, визначених законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг;

5) дотримання умов забезпечення платоспроможності (для страховиків).

160. Заявник для отримання ліцензії зобов’язаний забезпечити наявність мінімального статутного (складеного) капіталу (крім кредитних спілок), який повинен бути сформований та сплачений у грошовій формі або, у випадку, прямо передбаченому законом, за рахунок державних облігацій на дату подання заяви про видачу ліцензії в розмірі:

1) 3 мільйони гривень, якщо заявник має намір провадити один з видів діяльності з надання фінансових послуг, визначених у підпунктах 2-4 пункту 65 глави 5 розділу II цього Положення;

2) 5 мільйонів гривень, якщо заявник має намір провадити діяльність з надання двох та більше видів фінансових послуг, визначених у підпунктах 2-4 пункту 65 глави 5 розділу II цього Положення;

3) 10 мільйонів гривень, якщо заявник має намір надавати послуги з надання гарантії;

4) визначеному Законом України "Про страхування", якщо заявник має намір провадити діяльність у сфері страхування;

5) 500 тисяч гривень, якщо заявник у межах діяльності ломбарду має намір здійснювати лише діяльність із надання кредитів виключно під заставу майна, яке має бути передано на зберігання до ломбарду (крім нерухомого майна і транспортних засобів);

6) 1 мільйон гривень, якщо заявник у межах діяльності ломбарду має намір здійснювати лише діяльність із надання кредитів виключно під заставу майна, яке має бути передане на зберігання до ломбарду (крім нерухомого майна і транспортних засобів), та в ломбарду є відокремлені підрозділи;

7) 5 мільйонів гривень, якщо заявник із дотриманням обмежень щодо суміщення діяльності, установлених цим Положенням, у межах діяльності ломбарду має намір надавати інші фінансові послуги, крім надання кредитів виключно під заставу майна, яке має бути передано на зберігання до ломбарду (крім нерухомого майна і транспортних засобів);

8) 5 мільйонів гривень, якщо заявник має намір здійснювати діяльність з торгівлі валютними цінностями;

9) визначеному Законом України "Про платіжні послуги", якщо заявник має намір провадити діяльність у сфері надання фінансових платіжних послуг.

160-1. Заявник (крім заявника, що звертається із заявою про видачу нової ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг/ліцензії на новий вид страхування та який має діючу ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг, визначених у пункті 65 глави 5 розділу II цього Положення) для отримання ліцензії зобов’язаний станом на дату звернення до Національного банку за отриманням ліцензії та до прийняття рішення за результатами розгляду відповідного пакета документів зберігати на рахунку кошти в розмірі мінімального статутного (складеного) капіталу, встановленому в пункті 160 глави 15 розділу II цього Положення.

161. Заявник, який має намір поєднувати надання гарантій з наданням фінансових послуг, визначених у підпунктах 2-4 пункту 65 глави 5 розділу II цього Положення, зобов’язаний забезпечити наявність мінімального статутного (складеного) капіталу в розмірі 10 мільйонів гривень.

162. Небанківська фінансова установа (крім страховика, кредитних спілок/об’єднаних кредитних спілок), оператор поштового зв’язку, який має ліцензію на торгівлю валютними цінностями, зобов’язані протягом строку дії ліцензії забезпечувати наявність власного капіталу, який дорівнює або перевищує розмір мінімального статутного (складеного) капіталу, установленого в пункті 160 глави 15 розділу II цього Положення.

163. Мінімальний розмір статутного (складеного) капіталу в гривнях визначається для небанківської фінансової установи за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату подання заяви про видачу ліцензії, якщо інше не встановлено законодавством України [вимога застосовується, якщо мінімальний розмір статутного (складеного) капіталу визначений в іноземній валюті].

164. Формування, уключаючи збільшення, капіталу небанківської фінансової установи має відповідати вимогам Закону про фінансові послуги, Законів України "Про страхування", "Про кредитні спілки".

165. Небанківська фінансова установа, юридична особа, яка надає або має намір надавати фінансові платіжні послуги, не мають права здійснювати формування, уключаючи збільшення, свого статутного (складеного) капіталу: