Про затвердження Програм контролю сальмонельозу птиці в Україні на 2009-2013 роки

- записи стосовно лікувально-профілактичних обробок птиці тощо;

- записи відбору зразків та результатів лабораторних досліджень;

- записи проведення очищення та дезінфекції;

- записи проведення дезінсекції та дератизації;

- записи навчання працівників та інші.

Документи зберігаються у господарстві протягом трьох років і надаються за першою вимогою спеціалістів державної служби ветеринарної медицини.

2.5. Документи, що супроводжують переміщення птиці та продуктів птахівництва

Відповідно до Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 19.04.2005 N 32 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.06.2005 за N 659/10939, переміщення птиці та продуктів птахівництва в межах Україні проводиться за наявності ветеринарних документів, а саме:

- міжнародних ветеринарних сертифікатів (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми N 1, N 2 та N 3) - при переміщенні за межі України;

- ветеринарних свідоцтв (для України - форми N 1 та N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст;

- ветеринарних довідок - при переміщенні в межах району.

Право видачі міжнародних ветеринарних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв та ветеринарних довідок надається відповідним державним інспекторам ветеринарної медицини та офіційними (уповноваженими) лікарями ветеринарної медицини головних управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення та районах; державних закладів ветеринарної медицини; регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Нагляд за дотриманням порядку видачі ветеринарних сертифікатів покладається на головних державних інспекторів ветеринарної медицини територіальних органів та регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (їх заступників).

2.6. Інші заходи, що забезпечують контроль

Птахогосподарство (підприємство) повинно відповідати вимогам ветеринарно-санітарних правил та чітко виконати встановлені ветеринарно-санітарні вимоги України та вимоги законодавства ЄС, які направлені на недопущення поширення високопатогенного грипу птиці, хвороби Ньюкасла та інших інфекційних хвороб.

При цьому особлива увага повинна приділятися наступному:

- місцю розташування птахогосподарства (підприємства);

- дотриманню відповідних санітарних та технологічних розривів між будівлями при розміщенні різних видів домашньої птиці;

- огородженню птахогосподарств, наявності санпропускників, дезбар'єрів для в'їзду технологічного транспорту, площадок для мийки та дезінфекції тощо;

- засобам обслуговування, що забезпечують здоров'я птиці;

- засобам обслуговування щодо гарантування епізоотичного благополуччя, а у випадку спалаху хвороб - своєчасному вжиттю заходів з ліквідації спалаху;

- обладнанню, що повинно бути доступним для очистки, миття та дезінфекції;

- утриманню та вирощуванню птиці, яке повинно здійснюватися за принципом "все порожньо - усе зайнято" з проведенням санації приміщення між посадками птиці;

- надходженню в птахогосподарства клінічно здорової птиці з території (птахогосподарств, ферм) благополучної щодо інфекційних захворювань. Постачальники птиці погоджуються з державною службою ветеринарної медицини;

- чіткому дотриманню правил гігієни;

- здійсненню відповідних серологічних та інших лабораторних досліджень;

- постійному проведенню контролю за станом здоров'я птиці, при будь-яких підозрах на інфекційне захворювання, негайно повідомляти спеціалістів державної служби ветеринарної медицини.

Інкубатори, інкубаторні цехи повинні відповідати вимогам ветеринарно-санітарних правил та чітко виконувати встановлені ветеринарно-санітарні вимоги України та вимоги законодавства ЄС.

При цьому особлива увага повинна приділятися наступному:

- місцю розташування інкубаторів, інкубаторних цехів;

- ізольованому розташуванню інкубаторів, інкубаторних цехів від виробничих приміщень, при цьому мають бути відокремлені відділення щодо зберігання та сортування яєць, їх дезінфекції та інкубації тощо;

- проведенню комплектації інкубаційними яйцями з батьківського (племінного) стада господарства, або з інших підприємств відповідно до встановлених ветеринарно-санітарних вимог;

- засобам обслуговування щодо гарантування епізоотичного благополуччя, а у випадку спалаху хвороб - своєчасному вжиттю заходів з ліквідації спалаху;

- регулярному прибиранню, миттю та дезінфекції приміщень, обладнання, інвентарю тощо;

- постійному проведенню лабораторного контролю за якістю інкубаційних яєць та добовим молодняком.

Після вступу України до Світової організації торгівлі значно розширились можливості міжнародної торгівлі продукцією птахівництва.

Однак при здійсненні імпортно-експортних операцій надається особлива увага контролю наявності збудників зоонозів, що передаються з харчовими продуктами, в тому числі сальмонельозу.

Програма державного ветеринарно-санітарного контролю сальмонельозу індиків в птахогосподарствах України на 2009-2013 роки (далі - Програма сальмонельозу) розроблена відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину", Санітарного кодексу наземних тварин Міжнародного Епізоотичного Бюро, з урахуванням вимог Директиви 2003/99/ЄС, регламентів (ЄС) N 2160/2003 та N 1177/2006, які регламентують заходи профілактики та контролю сальмонельозу.

Метою Програми сальмонельозу є забезпечення виконання належних і ефективних заходів для виявлення та контролю сальмонел на всіх етапах розведення, вирощування, утримання та/або обігу індиків, продуктів індичини та кормів з метою зменшення поширення сальмонельозів та зменшення ризиків, що становлять загрозу для людей.

Основними завданнями Програми сальмонельозу є:

- проведення моніторингу захворювання індиків на сальмонельоз та наявності сальмонел в кормах;

- контроль виробництва м'яса індичого та м'ясопродуктів з нього на всіх етапах виробництва, який повинен охопити виявлення зараження всіма серотипами сальмонел, що впливають на здоров'я людини (особливо: Salmonella Enteritidis, S.Typhimurium, S.Hadar, S.Infantis, S.Virchov);

- оцінка епізоотичного стану;

- визначення стратегії та тактики дій у випадку виявлення сальмонел.

Програма сальмонельозу передбачає проведення моніторингу в Україні щодо захворювання індиків на сальмонельоз та наявності сальмонел в продуктах із індичини, кормах, на поверхні обладнання, інвентарю, стін та підлоги забійних (переробних) цехів, холодильних (морозильних) камер тощо.

Програма сальмонельозу визначає стратегію та тактику дій у разі виявлення сальмонел, основні методи контролю збудника сальмонельозу індиків.

Виконання положень Програми національного контролю буде гарантувати виробництво продукції індичини вільної від сальмонел.

Дана Програма є обов'язковою для виконання у всіх господарствах незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, громадянами, діяльність яких здійснюється у сфері індичини, а саме:

- потужностями (об'єктами), що займаються утриманням стад індиків м'ясних порід;

- потужностями (об'єктами) з виробництва м'яса індичого та м'ясопродуктів з нього;

- холодильниками для зберігання м'яса індичого.

У цій Програмі сальмонельозу застосовуються терміни та визначення згідно з ДСТУ 4533:2006 "Птахівництво. Терміни та визначення" та Регламенту (ЄС) N 2160/2003, а саме:

діагностика - процес постановки діагнозу: дослідження хворої тварини, птиці, спостереження та аналітична оцінка лікаря, необхідні для визначення хвороби;

діагностичні дослідження - проведення відповідних заходів для прижиттєвого виявлення хворої чи підозрілої у захворюванні птиці;

зграя - всі птахи одного фітосанітарного статусу, які утримуються в одному приміщенні, або в одному відгородженому місці та складають єдину епідеміологічну одиницю; у випадку домашньої птиці, це поняття включає всіх птахів, що розділяють один і той самий повітряний простір;

інфекція - стан зараженості організму, еволюційно сформований комплекс біологічних реакцій взаємодії організму тварини і збудника інфекції;

інфекція бактеріальна - інфекція, спричинена патогенними бактеріями;

партія кормів - загальна кількість корму, виготовлена на одному технологічному обладнанні (лінії) за одних умов протягом доби;

профілактика - заходи, спрямовані на попередження виникнення і поширення хвороб тварин (птиці);

протиепізоотичні заходи - організаційно-господарська та спеціальна ветеринарно-санітарна діяльність, у тому числі профілактична і діагностична, спрямована на запобігання заразним хворобам тварин, їх виявлення та ліквідацію;

профілактичні і оздоровчі заходи - комплекс ветеринарно-санітарних і організаційно-господарських заходів, направлених на ліквідацію інфекції у свійської птиці і недопущення її виникнення;

стадо - означає групу тварин, птиці, які утримуються у певному господарстві, як епідеміологічна одиниця.

- Законом України "Про ветеринарну медицину";

- Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів";

- Положенням про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, затвердженим наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 01.09.2000 N 45 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2000 за N 760/4981 (із змінами);

- Інструкцією про заходи з профілактики та ліквідації захворювання птиці сальмонельозами, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 05.02.2003 N 7 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.02.2003 за N 142/7463;

- Ветеринарно-санітарними правилами для птахівничих господарств і вимог до їх проектування, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 53 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756;

- Інструкцією з проведення санітарної обробки (дезінфекції), дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України 20.06.2007 N 69 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.07.2007 за N 813/14080;

- Настановою з бактеріологічної діагностики сальмонельозів тварин, затвердженою Головним державним інспектором ветеринарної медицини України від 08.05.2002 N 15-14/134;

- Методичними вказівками "Лабораторная диагностика сальмонеллезов человека и животных, обнаружение сальмонелл в кормах, продуктах питания и объектах внешней среды", 1990.

При підготовці Програми сальмонельозу були враховані вимоги Європейського законодавства, а саме:

- Директиви Європейського Парламенту та Ради N 2003/99/ЄС від 17.11.2003 щодо контролю зоонозів та зоонозних агентів, що покращує Рішення Ради 90/424/ЕЄС та відміняє Директиву Ради 92/117/ЕЄС;

- Регламенту Європейського Парламенту та Ради N 2160/2003 від 17.11.2003 про контроль вмісту сальмонели та інших визначених зоонозних збудників, що знаходяться у продуктах харчування;

- Регламенту Європейського Парламенту та Ради N 584/2008 від 20.06.2008;

- Регламенту Європейського Парламенту та Ради N 1177/2006 від 01.08.2006, що покращує Регламент (ЄС) N 2160/2003 щодо використання методів специфічного контролю в структурі національної програми для контролю за сальмонельозом в свійській птиці;

- Регламенту Європейського Парламенту та Ради N 2073/2005 від 15.11.2005 щодо мікробіологічних критеріїв для харчових продуктів.

Всі потужності (об'єкти), що виробляють продукти птахівництва, в т.ч. ті, продукція яких буде спрямовуватись для експорту до країн - членів ЄС, мають бути обов'язково залучені до виконання Програми сальмонельозу та виконувати вимоги законодавства ЄС з питань здоров'я і благополуччя тварин, безпечності харчових продуктів та кормів.

1.2. Географічна зона, епідеміологічні одиниці, на яких буде здійснена Програма сальмонельозу

Програма сальмонельозу здійснюється на всій території України та охоплює 9 господарств.

Карта регіонів України, наведена на мал. 1.

мал. 1

1.3. Структура і організація компетентних органів

Відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" та Положення про Державний комітет ветеринарної медицини України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 N 1075, Державний комітет ветеринарної медицини є компетентним органом з розробки, перегляду та затвердження ветеринарно-санітарних заходів, у тому числі заходів щодо профілактики, лікування, діагностики та ліквідації хвороб тварин.

Координацію і організацію державного ветеринарно-санітарного контролю за Програмою сальмонельозу здійснює Державний комітет ветеринарної медицини України, виконання - державні інспектори ветеринарної медицини місцевого рівня державної служби ветеринарної медицини та державні лабораторії ветеринарної медицини.

Державні органи ветеринарної медицини.

Центральний рівень:

Державний комітет ветеринарної медицини України - центральний орган виконавчої влади з питань ветеринарної медицини (ДКВМ).

Головний офіс:

вул. Б.Грінченка, 1, м. Київ, 01001, Україна.

Офіційна веб-сторінка: www.vet.gov.ua.

Регіональний рівень:

- головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - 27.

Місцевий рівень:

- управління ветеринарної медицини в містах обласного значення та районах - 563.

1.4. Державні лабораторії ветеринарної медицини, в яких досліджуються зразки, відібрані в межах Програми сальмонельозу.

Лабораторна мережа.

Центральний рівень:

- Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи;

- Київська міжобласна спеціалізована державна лабораторія ветеринарної медицини з хвороб птиці.

Регіональний рівень:

- Республіканська державна лабораторія ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, регіональні (обласні) державні лабораторії ветеринарної медицини, в містах Києві та Севастополі - 27.

Місцевий рівень:

міжрайонні, районні і міські державні лабораторії ветеринарної медицини - 425.

Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Київська міжобласна спеціалізована державна лабораторія ветеринарної медицини з хвороб птиці, Республіканська в АР Крим та регіональні (обласні) державні лабораторії ветеринарної медицини (центральний та регіональний рівень) - лабораторії, що проводять аналіз офіційних зразків на сальмонельоз та його збудників, відібраних при забої птиці та виробництві продуктів птахівництва (м'ясо, яйця тощо), а також здійснюють серотипування виділених культур сальмонел та визначення їх резистентності.

Крім того, Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи здійснює арбітражні дослідження та ідентифікацію нетипових культур сальмонел.

Лабораторії центрального та регіонального рівнів мають допуск до роботи з мікроорганізмами II - IV групи патогенності та акредитацію згідно з ISO/IEC 17025.

Державні лабораторії ветеринарної медицини беруть участь в міждержавних порівняльних лабораторних раундах за програмою FAPAS (Великобританія) та програмах Вет-тест, Проф-тест.

Міжрайонні, районні та міські державні лабораторії ветеринарної медицини - лабораторії, що здійснюють дослідження на наявність збудників сальмонельозу у зразках, відібраних при первинному виробництві (інкубаційні яйця, відходи інкубації, одноденні курчата, послід, змиви). Ці лабораторії направляють виділені культури сальмонел для серотипування та визначення їх резистентності до Республіканської в АР Крим та регіональних (обласних) державних лабораторії ветеринарної медицини.

Лабораторії місцевого рівня мають допуск до роботи з мікроорганізмами II - IV групи патогенності та є атестованими щодо незалежності і технічної компетентності у встановленому законодавством порядку.

Робота міжрайонних, районних та міських державних лабораторій ветеринарної медицини контролюється шляхом проведення внутрішнього навчання та надання контрольних завдань, проведенням міжлабораторних раундів за програмою Вет-тест.

Ніякі інші лабораторії в Україні не виконуватимуть аналіз зразків.

Міжрайонні, районні та міські державні лабораторії ветеринарної медицини звітують про проведену роботу регіональним (обласним) державним лабораторіям ветеринарної медицини, які в свою чергу направляють відповідну інформацію до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи для узагальнення та подальшого подання до Державного комітету ветеринарної медицини України (додаток).

1.5. Методи виявлення збудників сальмонельозу в дослідному матеріалі

Бактеріологічні методи.

Для виявлення збудників сальмонельозу в зразках, відібраних при первинному виробництві, має застосовуватися бактеріологічний метод дослідження.

Бактеріологічне дослідження на сальмонельоз проводять згідно з:

- Методичними вказівками "Лабораторная диагностика сальмонеллезов человека и животных, обнаружение сальмонелл в кормах, продуктах питания и объектах внешней среды";

- Настановою по бактеріологічній діагностиці сальмонельозів тварин;

- ДСТУ 4769:2007 "Бактеріологічне дослідження патологічного матеріалу від тварин. Методи виявлення сальмонел";

Дослідження на сальмонельоз продукції птахівництва та кормів проводять згідно з:

- ДСТУ EN 12824:2004 "Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод виявлення Salmonella" (державний стандарт України, гармонізований з ISO 6579);

- ДСТУ ISO 6579:2006 "Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Методика виявлення Salmonella spp." (державний стандарт України, гармонізований з ISO 6579);

- ISO 6579:2002 "Microbiology of food and animal feeding stuffs - Horizontal method for the detection of Salmonella spp.".

Крім того, як альтернативний метод, дозволяється застосовувати скринінговий метод - іммунофлуоресцентний аналізатор mini VIDAS або аналогічні. У разі отримання позитивного результату при проведенні дослідження скринінговим методом, обов'язково проводиться підтвердження отриманих результатів бактеріологічним методом.

Етапи проведення дослідження на сальмонельоз:

1. Попереднє концентрування в неселективному рідкому середовищі - пептонно - буферній воді (для забезпечення виявлення ушкоджених сальмонел).

2. Концентрування в селективному рідкому середовищі.

3. Посів на тверді селективні середовища у чашки Петрі та розпізнавання культури.

4. Ідентифікація культур - морфологічні, біохімічні, серологічні, біологічні (при необхідності) дослідження та визначення їх резистентності.

Серотипування.

Присутність O-, Vi- та H- антигенів сальмонел виявляють в реакції аглютинації на склі із відповідними полі- та моновалентними сальмонельозними сироватками.

У кожній виділеній культурі сальмонел повинна бути встановлена антигенна формула, її серовар за схемою Kaufmann-white.

1.6. Офіційні заходи контролю (включаючи схеми відбору зразків) кормів, стад та/або зграй

Відбір зразків проводиться в кожному птахогосподарстві, інкубаторі, інкубаційному цеху тощо державними інспекторами ветеринарної медицини (офіційними лікарями ветеринарної медицини) за участю представників господарства з урахуванням виробничих потужностей та вимог частини В додатка II Регламенту ЄС N 2160/2003. При цьому відбір зразків проводиться неочікувано, без попередження власників.

Відбір зразків біоматеріалу від птиці та продукції птахівництва має проводитися відповідно до Правил відбору зразків патологічного матеріалу, крові, кормів, води та пересилання їх для лабораторного дослідження, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 15.04.97 N 15-14/111 та Регламенту комісії (ЄС) N 584/2008.

Відбір проб посліду проводять наступним чином: перед надяганням носків їх поверхня повинна бути зволожена розчинником з максимальним поверненням (0,8% натрію хлорид, 0,1% пептон у стерильній деіонізованій воді або стерильною водою). Використання води на фермі, що містить антибактеріальні препарати, або додаткові дезінфікуючі засоби, повинне бути заборонене. Рекомендований спосіб зволоження носків базується в наливанні рідини усередину, перед їхнім надяганням. Альтернативно, носки можна автоклавувати перед використанням.

Необхідно забезпечити, щоб всі ділянки в пташнику підлягали відбору зразків пропорційним способом. Кожна пара повинна охоплювати приблизно 50% площі пташника.

При завершенні відбору зразків, носки повинні бути акуратно зняті, таким чином, щоб не стряхнути прилиплий матеріал. Носки повинні бути вивернуті, щоб зберегти матеріал, та поміщені в ємність або банку й промарковані. Лабораторні зразки повинні зберігатися охолодженими до проведення експертизи, яка повинна бути виконана протягом 48 годин після одержання зразків.

Відібрані проби маркуються та разом з супровідними документами терміново доставляють до відповідної державної лабораторії ветеринарної медицини для бактеріологічного дослідження на наявність збудника сальмонельозу.

У супровідному документі має бути зазначено:

- ідентифікаційний контрольний номер господарства (птахоферма тощо), забійного підприємства;

- відповідна спеціалізація і характеристика виробництва;

- дата, місце відбору, вид об'єкта аналізу та дослідного матеріалу;

- вік птиці та її стан на момент відбору зразків;

- дані про спеціаліста ветеринарної медицини (посада, прізвище, ім'я, по батькові), хто проводив відбір зразків.

Схема проведення офіційних заходів контролю (включаючи схеми відбору зразків) зазначено у додатку 1.

Мінімальні вимоги до відбору зразків, які необхідно відбирати, з урахуванням популяцій птиці, стадії виробництва зазначено у таблиці 2.

Відбір зразків біоматеріалу на всіх етапах виробництва здійснюється державними інспекторами ветеринарної медицини (офіційними лікарями ветеринарної медицини) за участю представників господарства. При цьому відбір зразків проводиться неочікувано, без попередження власників.

Схеми проведення контролю сальмонельозу птиці:

Примітка.

(1) n = кількість одиниць, що складають пробу;

c = кількість одиниць зразків, в яких виявлена сальмонела (межі виявлення(2) m = M).

(3) 50 зразків одержують з 10 послідовних сесій відбору зразків, у відповідності з правилами відбору зразків та частотою, встановленою Регламентом Європейського Парламенту та Ради N 2073/2005 від 15.11.2005 щодо мікробіологічних критеріїв для харчових продуктів.

Інтерпретація результатів: Сальмонела в зразках:

- Задовільний - при наявності Сальмонел максимум у зразках c/n,

- незадовільний - при наявності Сальмонел більше ніж в зразках c/n.

Після кожної сесії відбору зразків оцінюють результати послідовних десяти сесій відбору зразків, щоб одержати n кількість зразків.

1.7. Офіційні заходи контролю (включаючи схеми відбору зразків) на інших стадіях харчового ланцюга

На бойнях, підприємствах, що виробляють м'ясні напівфабрикати, м'ясний фарш або м'ясо механічної обвалки, відбір зразків проводиться не рідше 1 разу на тиждень (день відбору змінюється кожного тижня таким чином, щоб гарантувати охоплення всіх днів тижня). Кратність відбору зразків для дослідження на наявність сальмонел може бути скорочена до 1 разу на 2 тижні, якщо отримані задовільні результати протягом наступних 30 тижнів підряд.

За результатами лабораторних досліджень продукція не допускається до реалізації для вживання в їжу людям, якщо вона не відповідає таким критеріям:

"Сальмонела: - відсутня в 25 грамах".

1.8. Заходи, що вживаються державною службою ветеринарної медицини щодо тварин (птиці) або продуктів, в яких були виявлені зоонози або збудники зоонозів

При встановленні діагнозу захворювання індиків на сальмонельози птахогосподарство (відділення, ферму) оголошують у встановленому порядку неблагополучним, вводять карантинні обмеження та проводять комплекс ветеринарно-санітарних заходів згідно з діючою Інструкцією про заходи з профілактики та ліквідації захворювання птиці на сальмонельоз, яка передбачає у разі виявлення бактеріологічним методом наявності у індиків S.Enteritidis, S.Typhimurium та інших видів сальмонел, інфіковану і підозрілу в інфікуванні птицю неблагополучного пташника забивають і направляють на промпереробку (з термічною обробкою).

У разі виявлення сальмонел в харчовій продукції (S.Enteritidis, S.Typhimurium, S.Infantis, S.Virchow, S.Hadar та інших сироварів сальмонел), партія цієї продукції повинна бути відізвана або повернута власнику. Така продукція може бути відправлена на промпереробку, яка б гарантувала знезараження даного продукту щодо сальмонел.

У неблагополучних пташниках, підсобних приміщеннях та у забійних цехах після забою птиці, проводять ветеринарно-санітарні заходи згідно з чинною Інструкцією з проведення санітарної обробки (дезінфекції), дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва.

Щоб попередити повторну мікробіологічну контамінацію сальмонелами, при кожному випадку виявлення сальмонел у продукції птахівництва державною службою ветеринарної медицини з'ясовуються причин виникнення ураження.

Карантинні обмеження щодо сальмонельозу птиці знімають з господарства (відділення, ферми) після проведення всіх необхідних ветеринарно-санітарних заходів по ліквідації захворювання та при відсутності нових захворювань птиці на сальмонельоз протягом останніх 30 днів, та при систематичному бактеріологічному дослідженні змивів, трупів, посліду чи вибракуваної птиці не виділялись збудники сальмонельозу.

Порядок вакцинації птиці проти сальмонельозу

Здійснюється відповідно до постанови комісії CR 1177/2006 ЄС.

Щеплення птиці проти сальмонельозу є додатковим заходом при профілактиці та ліквідації захворювання.

Застосування живих вакцин забороняється (не виключає поширення вакцинного штаму).

Підставою для проведення вакцинації в птахогосподарстві є дозвіл Державного комітету ветеринарної медицини. Дозвіл видається за результатами вивчення епізоотичної ситуації птахогосподарства та за результатами лабораторних досліджень сальмонельозу в господарстві.

Підставою для введення обов'язкової вакцинації є наявність захворювання на сальмонельоз більше ніж у 10% птахогосподарств, згідно узагальнених даних лабораторних досліджень у відповідності до діючої Програми державного ветеринарно-санітарного контролю сальмонельозу птиці в Україні.

Підставою для відміни обов'язкової вакцинації є зменшення захворювання до 10% і зменшення неблагополучних щодо сальмонельозу птахогосподарств.

Порядок застосування антибактеріальних препаратів

Здійснюється відповідно до постанови комісії CR 1177/2006/ЄС.

Антибактеріальні препарати не повинні застосовуватись як специфічний метод керування сальмонельозом у птиці.

Як виключення, за дозволом Державного комітету ветеринарної медицини антибактеріальні препарати, зареєстровані в Україні, можуть бути використані за наступних умов:

а) з метою полегшення перебігу захворювання інфікованої птиці з клінічними ознаками сальмонельозу;

коли інфіковане поголів'я було оброблене антибактеріальними препаратами і яке все ще відноситься до ураженого сальмонелою;

з метою застосування належних заходів в племінних стадах, які направлені на зменшення, на скільки це можливо, ризику поширення сальмонел до іншої птиці в племінній піраміді;

б) для збереження цінного генетичного матеріалу племінної птиці з метою утворення нових вільних від сальмонельозу стад включно "цінних" порід;

для стад, що мають небезпеку передачі сальмонельозу через покоління;

стада для дослідних цілей;

для курчат, одержаних з інкубаційних яєць, зібраних від птиці, що оброблялась антибактеріальними препаратами - за результатами відбору проб для дослідження протягом двох тижнів з моменту виведення, за схемою, щоб виявити 1% - не розповсюдження уражених сальмонелами з 95%-ною вірогідністю.

в) дозвіл видається територіальним державним органом ветеринарної медицини на разовій основі для цілей інших, ніж управління сальмонельозом, відмінних від контролю сальмонельозів серед птахопоголів'я, підозрюваного у зараженні сальмонельозною інфекцією, зокрема у випадку епідеміологічних розслідувань спалахів харчових токсикоінфекцій або при виявленні сальмонели в інкубаторі чи у птахогосподарстві (фермі, відділенні, пташнику);

територіальні державні органи ветеринарної медицини можуть вирішити стосовно допущення до обробки стада без попередньої видачі дозволу під час виникнення критичної ситуації (епідеміологічні розслідування харчових отруєнь) щодо стану птиці, при цьому офіційному лікарю ветеринарної медицини, закріпленому за даним птахогосподарством, належить провести відбір проб у встановленому порядку з подальшим терміновим повідомленням територіальних державних органів ветеринарної медицини про проведення лікування птахопоголів'я антибіотиками. В даному випадку стада птахів вважатимуться інфікованими сальмонелою, якщо проби біоматеріалів від них не були відібрані відповідно до схеми, вказаної в пункті "б".

Застосування антимікробних препаратів повинно контролюватись виробником з наданням звітності до територіального органу державної ветеринарної медицини.

Використання антимікробних препаратів повинно базуватись на програмі відбору проб для бактеріологічних досліджень та результатах бактеріологічних досліджень на чутливість.

Положення, викладені у цій статті, не застосовуються до речовин, мікроорганізмів чи препаратів, зареєстрованих для використання як кормові добавки.

1.9. Фінансування заходів щодо здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, профілактики та ліквідації сальмонельозу домашньої птиці

Заходи щодо профілактики, локалізації та за необхідності - ліквідації сальмонельозу птиці, а також лабораторно-діагностичні дослідження при сальмонельозі проводяться за рахунок коштів державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2008 N 413 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, та переліку послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які провадять ветеринарну практику, за здійснення обов'язкових або необхідних протиепізоотичних заходів та розмір їх оплати".

При певних умовах заходи по ліквідації сальмонельозу, вилученню птиці і продуктів птахівництва з метою запобігання виникненню і ліквідації вогнищ хвороб можуть бути профінансовані державою згідно з діючим законодавством України з питань ветеринарної медицини та у відповідності з Законом України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції".

2.1. Вимоги до утримання птиці та ветеринарно-санітарні заходи, що регламентують державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд у галузі птахівництва.

Розведення, утримання птиці та виробництво продуктів птахівництва регламентується наступними законодавчими та нормативно-правовими актами:

- Законом України "Про ветеринарну медицину";

- Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів";

- Положенням про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, затвердженим наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 01.09.2000 N 45 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2000 за N 760/4981 (із змінами);

- Ветеринарно-санітарними правилами для птахівничих господарств і вимоги до їх проектування, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 53 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756;

- Ветеринарно-санітарними вимогами утримання птиці в особистих селянських господарствах, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України 19.12.2006 N 100 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19.01.2007 за N 42/13309;

- Правилами ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 07.06.2002 N 28 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 21.06.2002 за N 524/6812;

- Ветеринарно-санітарними правилами для суб'єктів господарювання (підприємств, цехів) з переробки птиці та виробництва яйцепродуктів, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07.09.2001 N 70 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за N 849/6040;

- Правилами перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 09.12.2002 N 873 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29.12.2002. за N 1032/7320;

- Інструкцією про заходи з профілактики та ліквідації захворювання птиці на сальмонельоз;

- Інструкцією з проведення санітарної обробки (дезінфекції), дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 20.06.2007 N 69 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.07.2007 за N 813/14080.

Організація гігієни на фермах

Спеціалізовані птахівничі господарства працюють у режимі підприємств закритого типу. Категорично забороняється вхід сторонніх осіб у виробничі зони, а також в'їзд будь-якого виду транспорту, не пов'язаного з обслуговуванням господарства.

Організація гігієни на птахівничих господарствах проводиться відповідно до Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств і вимог до їх проектування, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 53 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756.

Заходи щодо попередження виникнення інфекції у птиці, кормах, питній воді, у людей, що працюють на фермах

З метою попередження виникнення інфекції у птиці, кормах, питній воді та людей, що працюють на фермах, мають виконуватися вимоги, що зазначені у Ветеринарно-санітарних правилах для птахівничих господарств і вимогах до їх проектування, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 53 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756.

Крім того, з метою попередження захворювань, спеціалістами ветеринарної медицини птахогосподарства та державної служби ветеринарної медицини мають постійно здійснюватись заходи з їх профілактики згідно з відповідними інструкціями про заходи з профілактики та ліквідації хвороб птиці.

Гігієна транспортування і птиці на/та з ферм.

Транспортні засоби для транспортування птиці мають бути чистими та піддаватися дезінфекції, використовуючи засоби, дозволені до використання в Україні, після кожного перевезення живих птахів.

2.2. Ветеринарно-епізоотичне обстеження птахогосподарств (ферм)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 848 "Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду" планові перевірки потужностей (об'єктів), що займаються розведенням, вирощуванням, утриманням та/або обігом птиці не частіше 4 рази на рік.

Епізоотичне обстеження проводиться згідно з Ветеринарно-санітарними правилами для птахівничих господарств і вимог до їх проектування, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 53 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756. За результатами обстеження складається акт, зразок якого зазначений у додатку 4 вищезазначених Ветеринарно-санітарних правил.

2.3. Реєстрація потужностей (об'єктів)

Відповідно до статті 34 Закону України "Про ветеринарну медицину" оператори потужностей (об'єктів), що використовуються для промислового вирощування (розведення) тварин, реєструють їх у відповідних державних органах ветеринарної медицини. У реєстрі зазначаються види тварин, що утримуються на відповідних потужностях (об'єктах), кількість тварин кожного виду, назва оператора потужностей (об'єктів) та за необхідності - назва власника тварин, адреси, телефон та інша інформація.

Зареєстровані птахівничі ферми знаходяться під державним ветеринарно-санітарним контролем та наглядом.

Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 N 712 "Про затвердження Порядку видачі експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів" оператори потужностей (об'єктів), що провадять діяльність з виробництва харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини на кожну з таких потужностей (об'єктів) на окрему технологічну лінію (процес).

2.4. Ведення документації у птахогосподарствах

Потужності (об'єкти), що займаються розведенням та утриманням птиці, виведенням добового молодняку, повинні вести облік поголів'я птиці або партій яєць щодо їх походження і кінцевої точки призначення, із зазначенням дат подібних переміщень. Має також вестися документація, що засвідчує здійснення протиепізоотичних заходів в птахогосподарствах та підтверджує його епізоотичний стан.

Крім того, на зазначених потужностях (об'єктах) має вестися відповідна документація (журнали, протоколи тощо):

- записи руху птиці;

- документи щодо переміщення (ввезення, вивезення) вантажів;

- записи контролю температури та інших параметрів мікроклімату, використання кормів та води;

- записи стосовно лікувально-профілактичних обробок птиці тощо;

- записи відбору зразків та результатів лабораторних досліджень;

- записи проведення очищення та дезінфекції;

- записи проведення дезінсекції та дератизації;

- записи навчання працівників та інші.

Документи зберігаються у господарстві протягом трьох років і надаються за першою вимогою спеціалістів державної служби ветеринарної медицини.

2.5. Документи, що супроводжують переміщення птиці та продуктів птахівництва

Відповідно до Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 19.04.2005 N 32 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.06.2005 за N 659/10939, переміщення птиці та продуктів птахівництва в межах Україні проводиться за наявності ветеринарних документів, а саме:

- міжнародних ветеринарних сертифікатів (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми N 1, N 2 та N 3) - при переміщенні за межі України;

- ветеринарних свідоцтв (для України - форми N 1 та N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст;

- ветеринарних довідок - при переміщенні в межах району.

Право видачі міжнародних ветеринарних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв та ветеринарних довідок надається відповідним державним інспекторам ветеринарної медицини та офіційними (уповноваженими) лікарями ветеринарної медицини головних управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення та районах; державних закладів ветеринарної медицини; регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Нагляд за дотриманням порядку видачі ветеринарних сертифікатів покладається на головних державних інспекторів ветеринарної медицини територіальних органів та регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (їх заступників).

2.6. Інші заходи, що забезпечують контроль

Птахогосподарство (підприємство) повинно відповідати вимогам ветеринарно-санітарних правил та чітко виконати встановлені ветеринарно-санітарні вимоги України та вимоги законодавства ЄС, які направлені на недопущення поширення високопатогенного грипу птиці, хвороби Ньюкасла та інших інфекційних хвороб.

При цьому особлива увага повинна приділятися наступному:

- місцю розташування птахогосподарства (підприємства);

- дотриманню відповідних санітарних та технологічних розривів між будівлями при розміщенні різних видів домашньої птиці;

- огородженню птахогосподарств, наявності санпропускників, дезбар'єрів для в'їзду технологічного транспорту, площадок для мийки та дезінфекції тощо;

- засобам обслуговування, що забезпечують здоров'я птиці;

- засобам обслуговування щодо гарантування епізоотичного благополуччя, а у випадку спалаху хвороб - своєчасному вжиттю заходів з ліквідації спалаху;

- обладнанню, що повинно бути доступним для очистки, миття та дезінфекції;

- утриманню та вирощуванню птиці, яке повинно здійснюватися за принципом "все порожньо - усе зайнято" з проведенням санації приміщення між посадками птиці;

- надходженню в птахогосподарства клінічно здорової птиці з території (птахогосподарств, ферм) благополучної щодо інфекційних захворювань. Постачальники птиці погоджуються з державною службою ветеринарної медицини;

- чіткому дотриманню правил гігієни;

- здійсненню відповідних серологічних та інших лабораторних досліджень;

- постійному проведенню контролю за станом здоров'я птиці, при будь-яких підозрах на інфекційне захворювання, негайно повідомляти спеціалістів державної служби ветеринарної медицини.

Інкубатори, інкубаторні цехи повинні відповідати вимогам ветеринарно-санітарних правил та чітко виконувати встановлені ветеринарно-санітарні вимоги України та вимоги законодавства ЄС.

При цьому особлива увага повинна приділятися наступному:

- місцю розташування інкубаторів, інкубаторних цехів;

- ізольованому розташуванню інкубаторів, інкубаторних цехів від виробничих приміщень, при цьому мають бути відокремлені відділення щодо зберігання та сортування яєць, їх дезінфекції та інкубації тощо;

- проведенню комплектації інкубаційними яйцями з батьківського (племінного) стада господарства, або з інших підприємств відповідно до встановлених ветеринарно-санітарних вимог;

- засобам обслуговування щодо гарантування епізоотичного благополуччя, а у випадку спалаху хвороб - своєчасному вжиттю заходів з ліквідації спалаху;

- регулярному прибиранню, миттю та дезінфекції приміщень, обладнання, інвентарю тощо;

- постійному проведенню лабораторного контролю за якістю інкубаційних яєць та добовим молодняком.