Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень

Відповідно до статей 7, 7-1, 15, 25, 44, 45, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 387 Господарського кодексу України , статей 6, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також з метою підтримки стабільності валютного ринку України Правління Національного банку України

1. Установити вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб- підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України уповноваженим банкам та/або Національному банку України в розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

2. Обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України не підлягають надходження в іноземній валюті:

1) на користь держави або під державні гарантії;

2) за кредитами, позиками, що залучаються відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, або від міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям;

3) за кредитами, що надаються резиденту-позичальнику шляхом сплати іноземним кредитором коштів за зобов’язаннями цього резидента перед нерезидентом-експортером згідно із зовнішньоекономічним договором без зарахування кредитних коштів на рахунок резидента в уповноваженому банку, за умови, що такий кредит надається банком-нерезидентом та/або за участю іноземного експортно-кредитного агентства;

4) за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли державну реєстрацію;

5) за проектами, що здійснюються на підставі угод між Україною і Європейським Союзом про участь України в міжнародних програмах Європейського Союзу;

6) за міжнародно-технічними програмами і проектами, зареєстрованими відповідно до частин п’ятої і шостої статті 66 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність";

7) у вигляді грантів від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, на користь юридичної особи-резидента, фінансування якої здійснюється за рахунок таких грантів та в органах управління якої бере участь Уряд України;

8) що надійшли у вигляді грошового забезпечення (гарантійний внесок, застава, завдаток, депозит, гарантія) з метою участі нерезидента в аукціонах/торгах/тендерах;

9) що надійшли для здійснення іноземних інвестицій в Україну;

10) на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів в іноземній валюті, відкриті в уповноважених банках;

11) за операціями з розміщення депозитів банками-нерезидентами на рахунках в уповноважених банках;

12) на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами, що підлягають подальшому перерахуванню власникам коштів. Уповноважені банки, які обслуговують власників коштів, здійснюють обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цієї постанови;

13) за операціями з обміну іноземної валюти на рахунках резидентів, відкритих за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України;

14) що надійшли як благодійна допомога на користь її набувачів;

15) повернені за ініціативою іноземного банку-отримувача/посередника за умови, що:

переказ був здійснений за рахунок власних (некуплених) коштів клієнта;

кошти клієнта, куплені ним на міжбанківському валютному ринку України, були повернені протягом семи днів після дня їх перерахування уповноваженим банком. Такі надходження підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України на восьмий день після дня їх перерахування уповноваженим банком за умови неперевищення строку використання резидентом купленої іноземної валюти, зазначеного в абзаці першому пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 року за № 950/11230 (зі змінами);

16) що надійшли як помилковий переказ;

17) за кредитом/позикою, що залучається резидентом-позичальником від нерезидента за відповідним договором, за умови, що цей резидент використовує такі надходження виключно для виконання власних боргових зобов’язань в іноземній валюті перед кредиторами (нерезидентами, уповноваженими банками) за іншими кредитними договорами/договорами позики (повернення кредиту/позики, сплата процентів та інших платежів, установлених кредитним договором/договором позики, з обов’язковим дотриманням законодавства України, що регламентує здійснення таких валютних операцій). Використання на інші цілі надходжень в іноземній валюті, що звільняються від обов’язкового продажу на підставі підпункту 17 пункту 2 цієї постанови, не дозволяється;

18) за кредитом/позикою за умови, що в реалізації такого кредиту/позики (повністю або частково) бере участь (шляхом кредитування, страхування, гарантування, поручительства) іноземна особа, до складу учасників (акціонерів) якої входить іноземна держава, що має офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard&Poor’s, Moody’s).

3. Вимога щодо обов’язкового продажу, установлена пунктом 1 цієї постанови, поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами), і в російських рублях.

4. Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з пунктом 1 цієї постанови поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання" групи 260 "Кошти на вимогу суб’єктів господарювання" розділу 26 "Кошти клієнтів банку" класу 2 "Операції з клієнтами" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами) (далі - розподільчий рахунок).

5. Уповноважений банк зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цієї постанови:

1) без доручення клієнта;

2) виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

6. На час дії цієї постанови інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить цій постанові.

7. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С.В.) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови, а банкам України - до відома їх клієнтів.

8. Постанова набирає чинності з 14 грудня 2018 року та діє до дня введення в дію Закону України "Про валюту і валютні операції".