Про затвердження Правил застосування переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України

Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України "Про Національний банк України", Законів України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також з метою систематизації та зберігання документів, організації архівної справи та роботи з документами в банківській системі Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Правила застосування переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, що додаються.

2. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Борисенка Р.М.

3. Постанова набирає чинності з 01 січня 2019 року.

1. Ці Правила розроблено відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про платіжні послуги", Порядку утворення та діяльності комісій з проведення експертизи цінності документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1004 (зі змінами), Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884 (зі змінами) (далі - Перелік типових документів), та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181.

2. Ці Правила визначають:

1) організацію якісного поповнення Національного архівного фонду (далі - НАФ) і використовуються під час формування справ, підготовки номенклатури справ, розроблення схем систематизації документів, а також роботи комісій Національного банку України та банків України з проведення експертизи цінності документів (далі - експертні комісії);

2) види документів, що створюються під час діяльності Національного банку України (далі - Національний банк) та банків України (далі - банки);

3) строки зберігання документів незалежно від виду носія, на якому вони складені (паперовий, електронний).

3. Види документів, порядковий номер рядка, порядковий номер статті, строки архівного зберігання документів, пояснення до строків зберігання документів зазначено в Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку та банків із зазначенням строків зберігання (далі - Перелік), що є додатком до цих Правил.

Перелік не містить конкретних заголовків документів, а лише визначає їх види. Перелік використовується Національним банком та банками під час визначення строків зберігання документів, їх відбору на тимчасове (до 10 років уключно), тривале (понад 10 років) та постійне зберігання або для знищення.

До Переліку включено також окремі види типових документів, визначені Переліком типових документів.

У Переліку рядки мають наскрізну порядкову нумерацію (колонка 1), статтям присвоєно єдину наскрізну нумерацію (колонка 2) та наведено узагальнені назви видів документів (колонка 3). У разі об’єднання в одній статті різних документів з одного питання, що мають однаковий строк зберігання, використовується термін "документи", а в дужках розкриваються назви основних документів, уключених до статті.

4. Перелік побудовано за функціонально-галузевою ознакою з урахуванням процесного підходу, він включає 50 глав та ХІІІ розділів.

5. Строки зберігання документів у Переліку диференційовано за трьома групами:

1) у Національному банку (колонка 4);

2) у банках, у діяльності яких створюються документи НАФ (колонка 5);

3) у банках та їх відокремлених підрозділах (філіях, відділеннях, представництвах), у діяльності яких не створюються документи НАФ (колонка 6).

Національний банк та банки під час визначення строків зберігання документів повинні враховувати всі пояснення до статей Переліку (колонка 7).

6. Строки зберігання документів, визначені в Переліку, є мінімальними і не підлягають скороченню. Строки тимчасового зберігання окремих видів документів у разі необхідності можуть бути продовжені за рішенням експертних комісій або експертно-перевірних комісій державних архівних установ (далі - ЕПК).

Позначка "ЕПК" поряд зі строком зберігання документів, яку встановлено в Переліку для деяких видів документів, означає, що рішення про внесення до НАФ або знищення цих документів приймають ЕПК.

Строки зберігання документів у філіях, представництвах та відділеннях банків застосовуються такі самі як у банках.

Строк зберігання "Доки не мине потреба" означає, що документи мають лише тривале практичне значення. Строк їх зберігання визначається Національним банком або банками, але не може бути меншим одного року.

Строк зберігання "Постійно" означає, що такі документи належать до НАФ і підлягають довічному зберіганню.

Строк зберігання "До ліквідації банку" означає, що документи безстроково зберігаються в банку, а в разі його ліквідації ці документи підлягають повторній експертизі цінності і залежно від її результатів ті з них, які зачіпають права громадян, передаються на архівне зберігання відповідно до законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку.

У разі визначення строків зберігання справ у номенклатурі справ до кожної статті робиться посилання на відповідний перелік, наприклад:

Постійно, ст. 37-а ТП (відмітка "ТП" означає, що строки зберігання визначено на підставі Переліку типових документів);

3 р., ст. 203 П (відмітка "П" означає, що строки зберігання визначено на підставі Переліку).

7. Визначення Національним банком та банками строків зберігання документів, які не зазначені в Переліку, здійснюється відповідно до Переліку типових документів.

8. Документи слід відбирати на архівне зберігання у вигляді оригіналів. Якщо немає оригіналів, то приймаються засвідчені в установленому порядку копії відповідних документів.

9. Експертиза цінності документів у Національному банку та банках здійснюється згідно із законодавством України.

Забороняється здійснювати знищення документів без попереднього проведення експертизи їх цінності.

10. Документи банку підлягають повторній експертизі цінності в разі ліквідації банку і залежно від її результатів ті з них, які стосуються прав громадян, передаються на архівне зберігання відповідно до законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку.

11. Під час визначення строків зберігання документів слід знайти відповідну статтю в Переліку або Переліку типових документів і провести поаркушний перегляд справ. Відбір справ на архівне зберігання або для знищення лише за заголовками в номенклатурі справ, описах або на обкладинках справ не допускається.

12. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, наступного за роком завершення їх діловодством (наприклад, обчислення строку зберігання справ, завершених діловодством у 2016 році, починається з 01 січня 2017 року).

13. Банки, у діяльності яких утворюються документи НАФ, передають документи НАФ на постійне зберігання до державних архівів відповідно до законодавства України.

14. Віднесення банків до джерел формування НАФ здійснюється державними архівами на підставі експертизи цінності їх документів.

15. Контроль за правильністю застосування Переліку здійснюють Національний банк, Державна архівна служба України та уповноважені нею державні архівні установи.