ГУ ДФС у Запорізькій області
Лист
| 04.01.2017 № 12/10/08-01-12-03-11 |
Про надання податкової консультації
Головне управління ДФС у Запорізькій області за результатами розгляду Вашого листа "" щодо відображення операції з придбання обладнання у нерезидента та в межах компетенції повідомляє наступне.
Органи державної фіскальної служби України здійснюють свою діяльність в межах функцій, визначених статтею 191 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема надають консультації відповідно до Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Разом з тим зазначаємо, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 16.07.99 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Міністерством фінансів України), який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Отже, з питання відображення певних операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та міжнародних стандартів фінансової звітності, слід звертатися до Міністерства фінансів України.
Щодо відображення з метою оподаткування операції з придбання обладнання у нерезидента повідомляємо наступне.
Згідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств".
До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг.
Так, відповідно до п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у пп. 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 Кодексу та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).
З 16.09.2015 діє Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977-р, в який входить особливий адміністративний район Китаю Гонконг (ЄС).
Вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу можуть не застосовуватися платником податку, якщо операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до ст. 39 Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.
Враховуючи наведене, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відсотків вартості придбаного обладнання у нерезидента, країна резиденції якої включена до затвердженого переліку (незалежно від того, є пов'язаною особою з резидентом такий нерезидент, чи ні), якщо ці операції не підпадають під визначення контрольованих.
Однак у разі, якщо платник податку підтверджує суму витрат на придбання таких товарів за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту, то таке коригування він не здійснює.
Водночас, якщо платник податку, який скориставшись правом, наданим положеннями п. п. 140.5.4 ст. 140 Кодексу, не здійснює коригування фінансового результату до оподаткування у разі здійснення операцій з нерезидентами, які не є контрольованими, та сума витрат підтверджується платником за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту про контрольовані операції, посадові особи контролюючого органу мають право при проведенні документальної перевірки перевіряти відповідність ціни таких операцій рівню звичайних цін із застосуванням методів відповідно до вимог ст. 39 Кодексу.
Крім цього, пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено для цілей оподаткування поняття основних засобів, а саме, це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу (пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу).
Враховуючи вищенаведене, при застосуванні податкових різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 ст. 138 Кодексу, з урахуванням обмежень встановлених п. 14.1.138 ст. 14 Кодексу.
При цьому не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання / самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Термін "невиробничі основні засоби" означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку (пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).
Крім цього, згідно з пп. 3 п. 180.1 ст. 180 Кодексу для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із ПКУ, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
Відповідно п. 190.1 ст. 190 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 1 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ст. 187 ПКУ).
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПК (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Враховуючи зазначене, у разі здійснення операцій із ввезення на митну територію України товарів до податкового кредиту відносяться суми з податку на додану вартість на підставі митної декларації оформленої відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 ( зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289) до розділу II "Податковий кредит" (рядок 11 податкової декларації з податку на додану вартість) включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2).
Разом з цим повідомляємо, що відповідно до п.52.1 та п. 52.2 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства та надана податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Крім цього, відповіді на питання відносно податкового законодавства, Ви можете отримати на офіційному сайті Державної фіскальної служби України в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) у рубриці "Запитання-відповіді" або звернувшись до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС за телефоном: 0-800-501-007 з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі) зі стаціонарних телефонів безкоштовно.
| Заступник начальника А.М. Пужай | Череда |