Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційними зверненнями Відкритих акціонерних товариств "Павлоградвугілля" та "Шахта "Комсомолець Донбасу" щодо офіційного тлумачення положень пункту "б" частини пятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону України "Про господарські товариства", абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини пятої статті 159 Цивільного кодексу України

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича - доповідача,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційними зверненнями Відкритих акціонерних товариств "Павлоградвугілля" та "Шахта "Комсомолець Донбасу" щодо офіційного тлумачення положень пункту "б" частини п'ятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року N 1576-XII (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 49, ст. 682 із наступними змінами), абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами), абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини п'ятої статті 159 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д. та дослідивши матеріали конституційного звернення, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкти права на конституційне звернення - Відкриті акціонерні товариства "Павлоградвугілля" та "Шахта "Комсомолець Донбасу" - звернулися до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень:

- пункту "б" частини п'ятої статті 41 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон про товариства), згідно з яким до компетенції загальних зборів товариства належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

- частини шостої статті 41 Закону про товариства, відповідно до якої повноваження загальних зборів товариства, передбачені пунктом "б" частини п'ятої цієї статті, належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства;

- частини другої статті 45 Закону про товариства, якою визначено, що позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, вказаних у його статуті, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому;

- абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), в яких дається визначення понять "санація" та "реструктуризація підприємства";

- частини першої статті 3 Закону про банкрутство, відповідно до якої засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника;

- абзаців першого, третього частини четвертої статті 17 Закону про банкрутство, згідно з якими з дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей;

- абзацу другого частини першої статті 18 Закону про банкрутство, відповідно до якого план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк і черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань;

- абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону про банкрутство, за якими заходом щодо відновлення платоспроможності боржника, який містить план санації, може бути, серед іншого, реструктуризація підприємства;

- абзацу другого частини другої статті 98 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до якого на загальних зборах товариства рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом;

- абзаців першого, другого частини другої статті 159 Кодексу, згідно з якими до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

- абзаців шостого, сьомого частини другої статті 159 Кодексу, за якими до виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може також належати вирішення інших питань; питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства;

- абзацу другого частини п'ятої статті 159 Цивільного кодексу України, згідно з яким позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, визначених у статуті товариства, та в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.

Автори конституційного звернення просять роз'яснити зазначені положення через відповіді на запитання: чи слід розуміти положення пункту "б" частини п'ятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону про товариства, абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини п'ятої статті 159 Кодексу в системному зв'язку з положеннями абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону про банкрутство так, що загальні збори акціонерів акціонерного товариства підлягають обов'язковому скликанню та проведенню у судовій процедурі санації такого акціонерного товариства у разі, якщо планом санації цього акціонерного товариства передбачені заходи з відновлення платоспроможності боржника, для реалізації яких обов'язкове вирішення питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства.

Необхідність в офіційному тлумаченні суб'єкти права на конституційне звернення обґрунтовують неоднозначним застосуванням судами загальної юрисдикції вказаних норм законів, вирішуючи справи про банкрутство боржників-акціонерних товариств стосовно компетенції загальних зборів акціонерів цих товариств, у разі введення судом процедури санації боржника як заходу з відновлення його платоспроможності. Зважаючи на те, що виключні повноваження загальних зборів акціонерів акціонерних товариств визначені законом, а факт введення процедури санації боржника передбачає призначення керуючого санацією і наявність комітету/зборів кредиторів, автори клопотання просять роз'яснити, яким чином повинні вирішуватися питання плану санації, що законом віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

На підтвердження неоднозначного застосування зазначених законодавчих норм до конституційного звернення додані судові акти господарських судів України у справах про банкрутство акціонерних товариств, у яких, в одних випадках, суди дійшли висновку про необхідність вирішення питань, які встановлені планом санації і відповідно до закону належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, тільки загальними зборами акціонерів, а в інших - про можливість їх вирішення керуючим санацією разом із комітетом/зборами кредиторів без скликання загальних зборів акціонерів.

На думку суб'єктів права на конституційне звернення, неоднозначне застосування вказаних нормативно-правових актів судами та іншими органами може призвести до порушення гарантованого статтею 41 Конституції України конституційного права власності акціонерів та осіб, які братимуть участь у санації підприємств-боржників.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 20 лютого 2009 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

3. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні зазначаються статті (окремі положення) Конституції України або законів України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України. Наводячи тексти окремих положень Закону про товариства, Закону про банкрутство і Кодексу, автори клопотання звертають увагу на суперечливе регулювання ними одного й того ж питання (щодо органів управління боржника, стосовно якого застосована судова процедура санації) і фактично просять роз'яснити, який із названих правових актів повинен застосовуватися при вирішенні зазначеного питання. Тобто у конституційному зверненні йдеться про усунення протиріч між колізійними положеннями вказаних правових актів.

Проте вирішення питань правозастосування та усунення колізій у законодавстві не належить до повноважень Конституційного Суду України.

Слід звернути увагу на те, що згідно з пунктом 3 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу (набрав чинності з 1 січня 2004 року) Кабінету Міністрів України доручено до 1 квітня 2003 року підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України перелік законодавчих актів (їх окремих положень), до яких необхідно внести зміни у зв'язку з набранням чинності Кодексом. Отже, порядок усунення протиріч зі спірного питання визначив парламент.

Крім того, у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо тлумачення цих же положень Закону про товариства, Закону про банкрутство та Кодексу Конституційний Суд України Ухвалою від 23 вересня 2008 року N 43-у відмовив у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" у зв'язку з тим, що народні депутати України фактично звернулися з клопотанням не про необхідність офіційного тлумачення положень законодавчих актів, а про усунення наявних неузгодженостей, колізій у змісті їх приписів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційними зверненнями Відкритих акціонерних товариств "Павлоградвугілля" та "Шахта "Комсомолець Донбасу" щодо офіційного тлумачення положень пункту "б" частини п'ятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року N 1576-XII, абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII, абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини п'ятої статті 159 Цивільного кодексу України на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.