Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень пункту "б" частини пятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону України "Про господарські товариства", абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини пятої статті 159 Цивільного кодексу України

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича - доповідача,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень пункту "б" частини п'ятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року N 1576-XII (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 49, ст. 682 із наступними змінами) (далі - Закон N 1576-XII), абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами) (далі - Закон N 2343-XII), абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини п'ятої статті 159 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) стосовно обов'язковості скликання та проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства в судовій процедурі його санації у випадках, якщо планом санації цього акціонерного товариства передбачені такі заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, для реалізації яких обов'язковим є вирішення питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів акціонерів акціонерного товариства.

Заслухавши суддю-доповідача Джуня В.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 47 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту "б" частини п'ятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону N 1576-XII, абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону N 2343-XII, абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини п'ятої статті 159 Кодексу.

Практичну необхідність в офіційній інтерпретації цих норм народні депутати України вбачають у наявності колізії між приписами Закону N 2343-XII, з одного боку, та приписами Закону N 1576-XII і Кодексу - з другого. Пояснюючи суть цієї колізії, суб'єкт права на конституційне подання зазначає, що відповідно до положень абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону N 2343-XII план санації акціонерного товариства може передбачати такі заходи щодо відновлення його платоспроможності (наприклад реорганізація товариства, зміна структури та розміру його капіталу, у тому числі й статутного, зміна управління товариством тощо), надання дозволу на проведення яких є виключною компетенцією вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів акціонерів (положення пункту "б" частини п'ятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону N 1576-XII, абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини п'ятої статті 159 Кодексу) . Однак згідно з частиною четвертою статті 17 Закону N 2343-XII з дня винесення ухвали про санацію керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.

2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 17 вересня 2008 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

3. Народні депутати України фактично звертаються з клопотанням до Конституційного Суду України не про необхідність офіційного тлумачення положень пункту "б" частини п'ятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону N 1576-XII, абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону N 2343-XII, абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини п'ятої статті 159 Кодексу, а про необхідність усунення наявних неузгодженостей, колізій у змісті їх приписів. Проте відповідно до вимог статей 147, 150 Конституції України, статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" усунення колізій у законодавстві не належить до повноважень Конституційного Суду України, про що Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх ухвалах.

Так, в Ухвалі від 30 листопада 2006 року N 16-у/2006 Конституційного Суду України пояснив, що "державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України) , а тому Конституційний Суд України не може втручатися у діяльність законодавчого органу державної влади та ухвалювати рішення про наявність колізій у законах України" (пункт 4 мотивувальної частини) .

Отже, порушені автором клопотання питання непідвідомчі Конституційному Суду України. Згідно з пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" це є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 13, 39, пунктом 3 статті 45, статтею 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень пункту "б" частини п'ятої, частини шостої статті 41, частини другої статті 45 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року N 1576-XII, абзаців дванадцятого, тринадцятого статті 1, частини першої статті 3, абзаців першого, третього частини четвертої статті 17, абзацу другого частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII, абзацу другого частини другої статті 98, абзаців першого, другого, шостого, сьомого частини другої, абзацу другого частини п'ятої статті 159 Цивільного кодексу України на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.