Про деякі питання діяльності банків

З метою створення умов для забезпечення стабільної діяльності банків України, ураховуючи вплив на банківський сектор складної економічної ситуації, бойові дії в окремих областях України, керуючись статтями 6, 7, 15, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України" , статтями 66, 67, 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , Правління Національного банку України

1. Банкам забезпечити згідно з вимогами Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2012 року за № 231/20544 (зі змінами) (далі - Положення № 23):

належну оцінку ризику невиконання боржниками/контрагентами зобов'язань за всіма активними банківськими операціями та наданими банком фінансовими зобов'язаннями з урахуванням усіх подій та обставин, що можуть вплинути на своєчасність та повноту погашення боргу, включаючи наявність у боржників/контрагентів спільного економічного ризику;

формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями в повному обсязі, що відповідає рівню їх ризику, станом на 01 березня 2015 року.

2. Не застосовувати до банків заходів впливу за порушення: економічних нормативів мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції, що пов'язані з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах у зв'язку зі зростанням після 06 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України та/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями після 06 лютого 2014 року, за умови дотримання банком нормативів Н7, Н8 на дату укладення договору/здійснення операції та вимог пунктів 5 та 6 цієї постанови;

обмеження щодо операцій між банком та пов'язаними з інвестором за субординованим боргом особами, установленого пунктом 3.10 глави 3 розділу III Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція № 368), за укладеними договорами/здійсненими операціями до 15 червня 2015 року.

3. Дозволити банкам, що виконують погоджений Національним банком України план заходів щодо усунення порушень, зазначених у пункті 2 цієї постанови, здійснювати:

розрахунок нормативу короткострокової ліквідності (Н6) без урахування факту реструктуризації кредитів, здійсненої до 01 січня 2017 року;

активні операції з кредитування підприємств реального сектору економіки в обсягах, що не перевищують нормативне значення нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), розрахованого до розміру регулятивного капіталу банку на кінцеву дату виконання програми капіталізації, передбаченої цим планом заходів.

4. Не застосовувати заходів впливу до банків:

за наявність збитків, що пов'язані з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах (розраховується сукупний результат переоцінки всіх монетарних статей балансу в іноземній валюті та банківських металах) у зв'язку зі зростанням після 06 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України та/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями після 06 лютого 2014 року;

за збільшення після 06 лютого 2014 року частки негативно класифікованих активів до розміру 10 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик і формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України.

5. Банкам, на які поширюється дія пункту 2 цієї постанови, дотримуватися таких обмежень:

не здійснювати викупу та/або дострокового погашення боргових цінних паперів власної емісії (крім дострокового погашення боргових цінних паперів власної емісії за ціною, не вищою, ніж 50% від номіналу, якщо таке погашення не приводить до суттєвого погіршення ліквідності банку; обов'язкового викупу боргових цінних паперів власної емісії, установленого проспектом емісії цінних паперів);

не здійснювати викупу акцій власної емісії, за винятком випадків, передбачених законодавством України щодо обов'язкового викупу банком акцій власної емісії;

не придбавати недержавних цінних паперів від свого імені (крім цінних паперів, розміщення яких здійснюється під гарантію Кабінету Міністрів України, надану відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік; цінних паперів, емітентом яких є Національний банк України; боргових цінних паперів емітентів, цінні папери яких унесені та перебувають у першому або другому рівні лістингу однієї з українських фондових бірж, у межах суми заборгованості, що склалася на дату набрання чинності цією постановою за кожним емітентом; облігацій внутрішніх місцевих позик, емітентами яких є міські ради адміністративних центрів областей України та міста Києва);

не здійснювати виплати дивідендів акціонерам, крім виплати дивідендів за привілейованими акціями;

не здійснювати розподілу капіталу в будь-якій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років;

не здійснювати дострокового повернення вкладів (депозитів) власникам істотної участі в банку, крім спрямування достроково повернених коштів на збільшення статутного капіталу цього банку.

6. Банкам, у діяльності яких є порушення, зазначені в пункті 2 цієї постанови:

1) забезпечити дотримання значень:

нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) банкам, які підлягають діагностичному обстеженню згідно з постановою Правління Національного банку України від 15 квітня 2015 року № 260 "Про здійснення діагностичного обстеження банків" (далі - Постанова № 260), - у строки, що визначені Постановою № 260, а іншим банкам - у строки згідно з додатком 1 до цієї постанови;

інших економічних нормативів залежно від розміру їх відхилень від нормативних значень - у строки згідно з додатком 2 до цієї постанови;

2) подати до Національного банку України детальні плани заходів щодо усунення цих порушень (далі - План заходів), розроблені згідно з додатком 3 до цієї постанови:

банкам, які підлягають діагностичному обстеженню згідно з Постановою № 260, у частині графіків приведення значень економічних нормативів до нормативних значень, розроблених з урахуванням вимог пункту 9 розділу II додатка 3 до цієї постанови, - одночасно з поданням програм капіталізації/планів реструктуризації, розроблених відповідно до Постанови № 260;

іншим банкам - у строк до 01 вересня 2015 року;

3) усунути перевищення обмеження, установленого пунктом 3.10 глави 3 розділу III Інструкції № 368 , - у строк не пізніше ніж до 1 січня 2019 року.

Банки, які на дату розроблення Плану заходів здійснюють свою діяльність згідно з планами фінансового оздоровлення або письмовими угодами, розробляють План заходів з урахуванням діючих планів/угод.

7. Банкам забезпечити подання до Національного банку щоквартальних звітів про виконання Плану заходів та щомісячної інформації про здійснені банком активні операції, визначені в абзаці третьому пункту 3 цієї постанови.

8. Департаменту банківського нагляду (Фабер С.В.):

внести на розгляд Правління Національного банку України для погодження Плани заходів банків (за умови їх прийнятності) у 30-денний строк із дня їх подання;

подати Правлінню Національного банку України/Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем пропозиції щодо застосування до банків адекватних заходів впливу в разі невиконання ними вимог цієї постанови.

9. Департаменту банківського нагляду (Рожкова К.В.), Департаменту інспектування банків (Лебединець Т.Л.) здійснювати нагляд на консолідованій основі за банківськими групами та контроль за приведенням банківською групою/підгрупою банківської групи достатності регулятивного капіталу, економічних нормативів поточної ліквідності (Н5к), короткострокової ліквідності (Н6к), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7к), великих кредитних ризиків (Н8к) до нормативних вимог з урахуванням підходів, визначених цією постановою.

10. На банки, які не мають прозорої структури власності, дія пунктів 2 - 7 цієї постанови не поширюється.

11. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 859 "Про деякі питання діяльності банків" (зі змінами).

12. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, та діє до 01 січня 2019 року.

13. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови Національного банку України Писарука О.В.

1. План заходів щодо усунення порушень, зазначених у пункті 2 цієї постанови (далі - План заходів), розробляється банком з метою приведення своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).

2. Банк у разі порушення ним економічних нормативів, базою розрахунку яких є регулятивний капітал, та акціонери якого мають намір і спроможні забезпечити капіталізацію банку в розмірі, необхідному для дотримання значень цих нормативів, у тому числі із залученням нових інвесторів, складає програму капіталізації.

3. Банк, акціонери якого не спроможні забезпечити капіталізацію банку в повному розмірі, але мають намір зберегти банк, складає план реструктуризації.

4. План заходів розробляється на строк не пізніше ніж до 01 січня 2019 року.

1. План заходів має містити:

1) загальні відомості про банк;

2) програму капіталізації/план реструктуризації;

3) щоквартальні реалістичні графіки приведення значень економічних нормативів до нормативних значень.

2. До загальних відомостей про банк на дату складання Плану заходів належать:

1) найменування банку (повне та скорочене офіційні найменування українською мовою);

2) дата і код, за яким банк унесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

3) місцезнаходження банку;

4) організаційно-правова форма банку;

5) номер і дата банківської ліцензії та Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій;

6) структура управління банком, склад органів управління, кількість відокремлених підрозділів;

7) інформація про керівників банку та його власників істотної участі, контролерів;

8) розмір сплаченого статутного та регулятивного капіталу на дату подання плану капіталізації.

3. Програма капіталізації має містити:

1) план капіталізації;

2) документи, інформацію, що підтверджують можливість реалізації запланованих заходів.

4. План капіталізації містить прогнозні розрахунки збільшення розміру регулятивного капіталу.

Такі розрахунки здійснюються банком, зокрема на підставі результатів прогнозних показників діяльності (можливість збільшення капіталу за рахунок внутрішніх джерел) та попередніх домовленостей з акціонерами/інвесторами/кредиторами (можливість збільшення капіталу за рахунок зовнішніх джерел):

1 ) збільшення регулятивного капіталу за рахунок внутрішніх джерел, а саме:

результат (прибуток) поточного року-1;

нерозподілені прибутки минулих років, прибуток звітного року-2;

емісійні різниці;

зменшення суми нематеріальних активів і капітальних вкладень у ці активи (рахунки 4300 - 4309 + 4310);

зменшення суми відвернень [зокрема шляхом зменшення частки вкладень у цінні папери (групи рахунків 300, 301, 310), інвестиції в асоційовані та дочірні компанії (групи рахунків 312, 313), вкладень в інші банки на умовах субординованого боргу, приведення у відповідність до нормативних значень економічних нормативів Н7 та Н9];

2) збільшення регулятивного капіталу за рахунок зовнішніх джерел:

збільшення розміру статутного капіталу банку (рахунок 5000);

внески за незареєстрованим статутним капіталом (рахунок 5004), зокрема за рахунок додаткових внесків акціонерів, залучення коштів інвесторів, у тому числі власників вкладів (депозитів) за їх згодою;

залучення коштів на умовах субординованого боргу (рахунок 3660)-3;

отримання безповоротної фінансової допомоги;

продаж власних акцій, що викуплені банком в акціонерів (рахунок 5002);

3) банк у разі отримання під час здійснення підписки на акції повідомлення про те, що деякі інвестори відкликали своє рішення про купівлю акцій, повинен негайно повідомити про це Національний банк і внести зміни до програми капіталізації.

5. До документів, що мають подаватися до програми капіталізації (з урахуванням строків виконання заходів), належать:

1) протоколи засідання правління (ради директорів), спостережної (наглядової) ради банку;

2) прогнозні показники діяльності банку на період дії програми капіталізації (на кожну звітну місячну дату), а саме:

нормативи капіталу: мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2);

прогнозні баланси та звіти про прибутки та збитки;

3) якщо банк передбачає емісію та продаж додаткових акцій, то до програми капіталізації мають бути подані:

документи, що містять інформацію про номінальну вартість акцій додаткової емісії, їх кількість та суму очікуваних надходжень; дату завершення емісії;

перелік акціонерів банку, нових інвесторів, які підписалися на акції, разом з документами, що характеризують їх фінансовий стан і підтверджують наміри та можливість виконання ними своїх зобов’язань перед банком щодо додаткового придбання його акцій;

гарантійні листи від акціонерів/інвесторів щодо збільшення статутного капіталу банку та/або надання фінансової допомоги, які, зокрема, мають містити запевнення, що акціонери/учасники банку забезпечать капіталізацію банку в розмірі, передбаченому програмою капіталізації, та/або який має відповідати розміру докапіталізації банку, визначеному Національним банком за результатами діагностичного обстеження, у тому числі на суму запланованого, але не отриманого прибутку в строки, установлені Національним банком та визначені в програмі капіталізації;

4) якщо банк планує збільшити регулятивний капітал шляхом залучення коштів на умовах субординованого боргу, то до програми капіталізації мають бути подані:

документи інвестора про наміри, які містять інформацію про суму та строк залучення коштів;

документи, що характеризують фінансовий стан інвестора, стан джерела походження коштів інвестора та підтверджують можливість виконання ним своїх зобов’язань перед банком щодо розміщення коштів на умовах субординованого боргу;

5) якщо акціонери банку мають намір здійснити продаж банку новим інвесторам, то подаються такі документи:

рішення загальних зборів учасників щодо продажу банку інвесторам [або рішення спостережної (наглядової) ради банку про скликання цих зборів, якщо загальні збори учасників ще не проводилися];

програма продажу банку інвесторам, яка має затверджуватися загальними зборами [правлінням (радою директорів) чи спостережною (наглядовою) радою банку, якщо таке право надане його статутом] банку, що підлягає продажу, та уповноваженим органом інвестора - юридичної особи або інвестором - фізичною особою або проект програми продажу банку новим інвесторам, унесений спостережною (наглядовою) радою на розгляд загальних зборів банку, що підлягає продажу, та рішення спостережної (наглядової) ради банку про скликання загальних зборів банку з метою розгляду та затвердження цієї програми, якщо загальні збори ще не відбулися;

інформація про нових інвесторів банку разом з документами, що характеризують їх фінансовий стан та підтверджують можливість виконання ними своїх зобов’язань перед банком. Новий інвестор, який унаслідок купівлі банку набуває статусу власника істотної участі в банку, має відповідати вимогам, установленим нормативно-правовим актом Національного банку.

Банк також надає графік подання до Національного банку підтвердних документів, якщо їх немає на дату подання програми капіталізації.

Національний банк має право проводити зустрічі з потенційними інвесторами для обговорення питань, пов’язаних з унесенням коштів до капіталу банку;

6) банк у разі неможливості виконання заходів у встановлені строки подає до Національного банку документи, що містять інформацію та підтверджують його можливість скористатися додатковими джерелами збільшення регулятивного капіталу банку без зміни строків виконання програми капіталізації.

6. План реструктуризації має містити таку інформацію:

1) орієнтовний перелік заходів, яких має вжити банк для забезпечення необхідного рівня капіталу банку у розмірі, передбаченому планом реструктуризації, із зазначенням строків їх виконання, та розрахунок економічного ефекту від упровадження кожного заходу.

Такими заходами можуть бути:

капіталізація банку (вимоги до надання програми капіталізації наведено в цьому розділі);

реорганізація банку за рішенням власників банку шляхом злиття або приєднання, що буде проведена в порядку, установленому нормативно - правовим актом Національного банку з питань реорганізації банків;

операційна та/або структурна реструктуризація банку;

2) план проведення операційної та/або структурної реструктуризації банку, який може містити такі розділи:

покращення якості активів банку та/або реструктуризація зобов’язань банку, зокрема: відчуження активів банку (з урахуванням потенційних втрат від такого відчуження), виходячи з ринкової вартості таких активів, у тому числі продаж часток акцій дочірніх та асоційованих компаній, що не приносять прибутку або є малоприбутковими, цінних паперів, що не мають активного ринку, майна, що перейшло у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя; продаж основних засобів, виходячи з ринкової вартості таких активів, у тому числі тих, що не забезпечують технологічне здійснення банківських функцій; списання безнадійних до повернення активів за рахунок створених резервів відповідно до законодавства України; скорочення активних операцій з пов’язаними особами; проведення операцій з пов’язаними особами виключно на ринкових умовах та з дотриманням відповідних лімітів кредитування, інвестування, переоформлення раніше укладених на сприятливих умовах договорів з пов’язаними особами;

удосконалення системи управління банку, фінансово-економічної політики, його операційної діяльності, управління персоналом, зокрема: скорочення адміністративних витрат, у тому числі витрат на утримання персоналу; згортання спонсорських та благодійних програм, витрат на рекламу та маркетинг тощо; скорочення персоналу банку; зміна управлінської та внутрішньої організаційної структури банку; скорочення кількості відокремлених підрозділів банку; відмова від нерентабельних напрямів бізнесу або продаж бізнесу; зміна структури банківських послуг; припинення нарахування та виплати дивідендів учасникам банку, бонусів його керівництву; запровадження мораторію та/або обмеження щодо інвестування коштів в інші компанії, цінні папери, які не мають активного ринку, відкриття нових відділень, за винятком випадків, якщо банком буде обґрунтовано доведено, що такі заходи призведуть до підвищення ефективності та прибутковості його діяльності;

План проведення операційної та/або структурної реструктуризації банку, який розроблений банком, має відповідати таким мінімальним критеріям:

операції з продажу/відчуження активів банку (з урахуванням потенційних втрат від продажу/відчуження) здійснюються за справедливою (ринковою) вартістю таких активів;

передавання активів материнській компанії ґрунтується на історії успішно реалізованих угод подібного характеру. Материнська компанія або пов’язані з банком особи підтримують обсяг наданих банку кредитних та/або депозитних коштів, розміщених у банку в сумі, яка дорівнює або перевищує суму капіталу, який, як очікується, має бути збережений у межах запропонованого продажу/відчуження або передачі активів. Власники цих вимог до банку взяли зобов’язання здійснити конвертацію таких коштів у капітал банку, якщо продаж/відчуження або передача активів не будуть реалізовані;

втрати банку від зниження операційних витрат передбачаються у прогнозному звіті про фінансові результати банку протягом першого року реалізації плану реструктуризації;

3 ) економічний ефект від запровадження заходів.

7. План реструктуризації обов’язково має містити прогнозні показники діяльності банку (капітал банку, резерви, економічні нормативи, розмір негативно класифікованих активів, доходи, прибуток тощо), яких передбачається досягнути після виконання заходів, із щоквартальною розбивкою.

8. До документів, що мають бути подані разом із планом реструктуризації, належать:

1) програма капіталізації (у разі наявності) і документи до неї;

2) протоколи загальних зборів акціонерів, правління (ради директорів) та спостережної (наглядової) ради банку з питань реструктуризації банку;

3) обґрунтування, розрахунки, документи, що підтверджують джерела збільшення регулятивного капіталу;

4) документи, що підтверджують можливість виконання кожного із запланованих заходів, та строки їх фактичного виконання, зокрема укладені договори, листи про наміри акціонерів/інвесторів, особисті гарантії акціонерів/інвесторів, мирові угоди, інші підтвердні документи;

5) прогнозні показники діяльності банку на період дії плану реструктуризації (на кожну звітну місячну дату), прогнозні баланси та звіти про прибутки та збитки;

6) графік досягнення значень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) у розмірах та в строки, що встановлені Національним банком;

7) інші документи, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку з питань реорганізації банків.

9. Графіки приведення значень економічних нормативів складаються окремо за кожним економічним нормативом, із зазначенням прогнозних показників, за якими вони розраховуються.

Графіки повинні передбачати поетапне приведення до нормативних значень економічних нормативів.

Разом із графіками подається перелік заходів, які банк планує здійснити для усунення порушень економічних нормативів, із зазначенням конкретних шляхів, сум та строків для приведення їх у відповідність до нормативно- правових актів Національного банку.

Звітними датами щоквартальних реалістичних графіків приведення значень економічних нормативів до нормативних значень є:

1) дата складання (на 01 число місяця, у якому подається План заходів);

2) щоквартальні звітні дати (01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня кожного з років);

3) кінцева дата (приведення значень економічних нормативів до нормативного значення).

Банки, які мають перевищення обмеження, установленого пунктом 3.10 глави 3 розділу III Інструкції № 368 , зазначають у Плані заходів строки та заходи щодо усунення цього перевищення.

10. Якщо в Плані заходів банком передбачені заходи з підвищення рівня капіталу банку шляхом його капіталізації або підвищення якості активів банку та/або реструктуризація його зобов’язань, з метою приведення економічних нормативів до нормативних значень, такі заходи та суми повинні збігатися із заходами та сумами, передбаченими програмою капіталізації/планом реструктуризації.

1. План заходів прошивається та засвідчується підписами голови правління (ради директорів), голови спостережної (наглядової) ради і відбитком печатки банку.

2. Разом із Планом заходів подається протокол загальних зборів-4/засідання ради та правління банку, підписаний головою та секретарем зборів/головою ради та правління банку та засвідчений відбитком печатки банку, щодо прийнятих рішень стосовно усунення порушень економічних нормативів та приведення їх до нормативних значень.

3. Банк забезпечує подання в установлений Національним банком строк Плану заходів для його погодження.

4. Національний банк розглядає План заходів щодо його реалістичності, ефективності та відповідності вимогам Національного банку.

5. План заходів погоджується Правлінням Національного банку.

1. Банки забезпечують виконання погодженого Національним банком Плану заходів та подають до Національного банку щоквартальні детальні звіти про його виконання.

2. Національний банк забезпечує контроль за виконанням банком Плану заходів щодо усунення порушень економічних нормативів у відповідність до нормативних вимог шляхом:

1) аналізу статистичної звітності банку, що встановлена нормативно-правовими актами Національного банку;

2) аналізу наданих банком звіту, інформації та документів, які підтверджують виконання запланованих заходів;

3) проведення інспекційних перевірок, у тому числі позапланових (за потреби).

__________

Примітки:

У колонці 3 рядка 1 зазначається розмір докапіталізації, необхідний для забезпечення дотримання значень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) у розмірах та в строки, що встановлені Національним банком.

План капіталізації має містити джерела збільшення капіталу, визначені банком у програмі капіталізації (підпункти 1, 2 пункту 4 розділу ІІ цього додатка) та прогнозні показники діяльності банку на період дії програми капіталізації.

Під час заповнення колонок у дужках необхідно зазначити балансовий рахунок, за яким обліковується (обліковуватиметься) джерело збільшення регулятивного капіталу банку.