Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення взаємодії Національної служби посередництва і примирення з обєднаннями роботодавців у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів)

У відповідності із підпунктами 15 та 17 пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000,

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо здійснення взаємодії Національної служби посередництва і примирення з об'єднаннями роботодавців у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), що додаються.

2. Відділам Національної служби посередництва і примирення, відділенням Національної служби посередництва і примирення в Автономній Рсепубліці Крим та областях:

- забезпечити з метою сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії Національної служби посередництва і примирення із об'єднаннями роботодавців ефективне застосування затверджених пунктом 1 цього наказу Методичних рекомендацій в практичній роботі по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів);

- забезпечити вивчення положень Методичних рекомендацій щодо здійснення взаємодії Національної служби посередництва і примирення з об'єднаннями у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), затверджених пунктом 1 цього наказу, під час семінарів та конференцій із працівниками об'єднань роботодавців.

1.1. Методичні рекомендації розроблені відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Закону України "Про організації роботодавців" та підпункту 17 пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000.

1.2. Підпунктом 17 пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, визначено, що Національна служба посередництва і примирення взаємодіє у межах своєї компетенції з Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, об'єднаннями роботодавців, профспілок, підприємствами, установами і організаціями".

2.1. Чинним законодавством України визначено роль і місце об'єднань роботодавців у вирішенні розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин. Зокрема, положення про компетенцію та місце об'єднань роботодавців у цій важливій сфері соціально-трудових відносин визначені в Кодексі законів про працю України, Законах України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Про організації роботодавців", "Про колективні договори і угоди" тощо.

2.2. Порядок представництва об'єднаннями роботодавців інтересів власників або уповноважених ними органів (представників) у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) визначається Законами України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", "Про організації роботодавців" та статутами об'єднань роботодавців.

2.3. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на територіальному рівні є:

- наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) однієї адміністративно-територіальної одиниці та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень регіональної угоди) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання або інші органи, уповноважені у відповідності із чинним законодавством найманими працівниками на представництво їх інтересів, та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

2.4. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на галузевому рівні є:

- наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї галузі (професії) однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди на регіональному рівні) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання або інші органи, уповноважені у відповідності із чинним законодавством найманими працівниками однієї галузі (професії) на представництво їх інтересів, та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

2.5. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на національному рівні є:

- наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень Генеральної угоди) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання або інші органи, уповноважені у відповідності із чинним законодавством найманими працівниками однієї або декількох галузей (професій) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України, на представництво їх інтересів, та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники.

2.6. Визначення об'єднань роботодавців як уповноваженого власниками, уповноваженими ними органами (представниками) на представництво органу здійснюється:

на територіальному рівні

- конференцією власників або уповноважених ними органів (представників) однієї або декількох галузей відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

- положеннями регіональної угоди, підписаної від імені власників або уповноважених ними органів (представників) об'єднанням роботодавців, якщо найманими працівниками або профспілками висуваються вимоги щодо виконання цієї угоди;

на галузевому рівні

- конференцією власників або уповноважених ними органів (представників) однієї галузі (професії);

- положеннями галузевої угоди, підписаної від імені власників або уповноважених ними органів (представників) об'єднанням роботодавців, якщо найманими працівниками або профспілками висуваються вимоги щодо виконання цієї угоди;

на національному рівні

- конференцією власників або уповноважених ними органів (представників) однієї або декількох галузей (професій) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України;

- положеннями Генеральної угоди, підписаної від імені власників або уповноважених ними органів (представників) об'єднанням роботодавців, якщо найманими працівниками або профспілками висуваються вимоги щодо виконання цієї угоди.

3.1. Повноваження об'єднань роботодавців щодо розгляду вимог найманих працівників, профспілки визначені Законами України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", "Про організації роботодавців", статутами об'єднань роботодавців тощо.

3.2. Вимоги найманих працівників або профспілки, об'єднання профспілок оформляються відповідним протоколом і надсилаються об'єднанню роботодавців.

3.4. Дата вручення вимог об'єднанню роботодавців повинна бути зафіксована в журналі або в інших реєстраційних формах обліку вхідної кореспонденції або в формі підпису безпосередньо повноважного представника об'єднання роботодавців на другому екземплярі вимог, що залишається в представницькому органі найманих працівників, профспілок, або поштовим документом (квитанція), що підтверджує відправку вимог рекомендованим листом.

3.5. Об'єднання роботодавців зобов'язане розглянути вимоги найманих працівників, профспілки, об'єднання профспілок і повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.

Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції об'єднання роботодавців, то воно зобов'язане надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власникам або до відповідного органу управління з повідомленням про це представницького органу найманих працівників, профспілки або об'єднання профспілок. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників, профспілки або об'єднання профспілок кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.

Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог об'єднанням роботодавців до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою, об'єднанням профспілок повідомлення від об'єднання роботодавців про прийняте ним рішення.

Рішення об'єднання роботодавців викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається уповноваженому представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обгрунтуванням.

3.6. Разом із надсиланням рішення об'єднання роботодавців інформує уповноважений представницький орган іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) про визначення уповноваженого органу, який буде представляти його інтереси в трудовому спорі (конфлікті).

3.7. Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки, об'єднання профспілок одержав від об'єднання роботодавців повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням об'єднання роботодавців або коли строки розгляду вимог, передбачених статтею 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", закінчилися, а відповіді від об'єднання роботодавців не надійшло.

Рішення про вступ у колективний трудовий спір (конфлікт) у зв'язку з незгодою з рішенням об'єднання роботодавців або закінченням строків розгляду вимог і ненадходженням відповіді від об'єднання роботодавців передбачає вказання причин і дати вступу в колективний трудовий спір (конфлікт), необхідність надсилання письмових інформацій про вступ в колективний трудовий спір органам, передбаченим частиною другою статті 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

3.10. Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, об'єднання профспілок зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати об'єднання роботодавців, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємства та Національну службу посередництва і примирення:

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному рівні в місті обласного підпорядкування, то письмова інформація надсилається об'єднанню роботодавців, Раді міністрів Автономної Республіки Крим (в Автономній Республіці Крим) або відповідній обласній державній адміністрації, Сімферопольській міській раді (в Автономній Республіці Крим) або міській раді обласного центру і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному рівні в сільському районі, то письмова інформація надсилається об'єднанню роботодавців, районній державній адміністрації, відповідній сільській, селищній або міській раді (в районному центрі) і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному обласному рівні, то письмова інформація надсилається об'єднанню роботодавців, відповідній обласній державній адміністрації, міській раді обласного центру і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному республіканському (в Автономній Республіці Крим) рівні, то письмова інформація надсилається об'єднанню роботодавців, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Сімферопольській міській раді і відділенню Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на галузевому регіональному рівні, то письмова інформація надсилається об'єднанню роботодавців, відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим або обласній державній адміністрації, відповідно Сімферопольській міській раді або міській раді обласного центру і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на галузевому рівні, то письмова інформація надсилається об'єднанню роботодавців, Київській міській державній адміністрації, Київській міській раді і Національній службі посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на національному рівні, то письмова інформація надсилається об'єднанню роботодавців, Київській міській державній адміністрації, Київській міській раді і Національній службі посередництва і примирення.

4.1. У відповідності із положеннями частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" Національна служба посередництва і примирення реєструє висунуті у відповідності із нормами статей 2 і 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" вимоги найманих працівників та колективні трудові спори (конфлікти).

Реєстрація колективного трудового спору (конфлікту) та висунутих найманими працівниками вимог здійснюється на підставі розпорядження НСПП, в якому визначаються:

- факт реєстрації колективного трудового спору (конфлікту);

- реєстраційний номер колективного трудового спору (конфлікту);

- факт реєстрації висунутих найманими працівниками вимог.

Розпорядження НСПП про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) та висунутих найманими працівниками вимог надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту), відповідним місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, відповідним відділенням НСПП в Автономній Республіці Крим та областях (по місту Києву - відділу НСПП по роботі в місті Києві, по місту Севастополю - представництву НСПП в місті Севастополі).

Зняття колективного трудового спору (конфлікту) з реєстрації здійснюється розпорядженням НСПП на підставі подання відповідно відділу НСПП по роботі в місті Києві, представництва НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях, яке направляється голові НСПП після отримання письмового повідомлення від сторін спору про закінчення колективного трудового спору (конфлікту).

4.2. В разі необхідності, у відповідності із частиною 6 статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" Національна служба посередництва і примирення здійснює перевірку повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту). Положення про порядок перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) затверджується Національною службою посередництва і примирення.

4.3. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється:

а) примирною комісією:

з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту і укладення або зміни колективного договору, угоди;

б) трудовим арбітражем:

в разі неприйняття примирною комісією рішення у встановлені строки (примирною комісією на виробничому рівні - у п'ятиденний, примирними комісіями на галузевому та територіальному рівнях - у десятиденний, примирною комісією на національному рівні - п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій), або ж відповідно продовжені за згодою сторін колективного трудового спору (конфлікту);

в разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з цих питань;

з питань виконання колективного договору, угоди, невиконання вимог законодавства про працю.

4.4. Примирна комісія - тимчасовий позавідомчий орган, що створюється сторонами соціально-трудових відносин при виникненні колективного трудового спору (конфлікту) відносно:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладання чи зміни колективного договору, угоди.

Примирна комісія складається із представників сторін.

Примирна комісія утворюється за ініціативою однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту):

- на виробничому рівні - у триденний,

- на галузевому або територіальному - у п'ятиденний,

- на національному рівні у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з рівної кількості представників сторін.

Рішення про встановлення кількості представників сторін визначається сторонами спільно і оформляється відповідним протоколом.

Порядок делегування представників до комісії, персональний склад представників та їхні повноваження вирішуються кожною із сторін самостійно. Зміна складу представників однієї із сторін допускається у разі невиконання представником (представниками) обов'язків перед стороною колективного трудового спору (конфлікту), яку вони представляють.

Визначення представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) до примирної комісії оформляється відповідним рішенням.

На прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП або її відділення в Автономній Республіці Крим та областях направляють своїх спеціалістів, експертів для участі в роботі примирної комісії.

Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу.

4.5. З ініціативи обох сторін або однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) до участі в роботі примирної комісії по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) може бути залучений незалежний посередник.

Незалежний посередник може бути залучений до участі в роботі примирної комісії і в разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з ініціативи однієї із сторін.

Основним завданням примирної комісії є вироблення за участю незалежного посередника рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту).

У відповідності з цим завданням примирна комісія за участю незалежного посередника здійснює такі функції:

- обмін думками представників сторін про умови та порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- консультації представників сторін із заінтересованими органами державної влади, іншими компетентними організаціями, установами та фізичними особами;

- обговорення варіантів вирішення колективного трудового спору (конфлікту) і вибір з них найбільш прийнятного рішення.

Після прийняття за участю незалежного посередника рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу.

В разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника може бути утворений трудовий арбітраж.

4.6. Трудовий арбітраж - орган, який складається із залучених сторонами колективного трудового спору (конфлікту) фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

Основним завданням трудового арбітражу є вирішення по суті спору між сторонами колективного трудового спору (конфлікту).

Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) або незалежного посередника.

Сторони колективного трудового спору (конфлікту) можуть на власний розсуд визначати кількість трудових арбітрів. Якщо сторони не досягнуть згоди, то трудовий арбітраж складається з трьох арбітрів.

Процедура призначення членів трудового арбітражу визначається Положенням про члена трудового арбітражу (арбітра), яке затверджується Національною службою посередництва і примирення.

Національна служба посередництва і примирення може залучати на прохання сторін колективного трудового спору до участі в роботі трудового арбітражу народних депутатів України, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

На прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП або її відділення в Автономній Республіці Крим та областях направляють своїх спеціалістів, експертів для участі в роботі трудового арбітражу.

До складу трудового арбітражу не можуть входити особи, які є представниками сторін колективного трудового спору (конфлікту), або особи, які в тій чи іншій мірі зацікавлені в його однобічному вирішенні.

Сторони можуть на свій розсуд домовитись про процедуру розгляду справи трудовим арбітражем. В разі відсутності такої угоди трудовий арбітраж може з дотриманням вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положення про трудовий арбітраж, що затверджується Національною службою посередництва і примирення, вести розгляд таким чином, який він вважає доцільним.

Сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце розгляду спору. У разі відсутності такої домовленості місце розгляду визначається трудовим арбітражем з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зустрічності для сторін.

Перед початком роботи трудового арбітражу сторони колективного трудового спору (конфлікту) оформляють спільним протоколом домовленість про обов'язковість рішень трудового арбітражу.

Трудовий арбітраж повинен розпочати розгляд справи відразу після його сформування та закінчити розгляд у десятиденний строк з дня створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути продовжено до двадцяти днів.

Колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі необхідності - представників інших зацікавлених органів та організацій.

При вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) трудовий арбітраж приймає рішення у десятиденний строк з дня його створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути продовжено до двадцяти днів.

Засідання, де приймається остаточне рішення (резолютивна частина), може бути проведене лише у складі членів трудового арбітражу.

Рішення приймається на засіданні трудовим арбітражем більшістю голосів його членів за результатами вивчення та обговорення всіх обставин колективного трудового спору (конфлікту).

Рішення трудового арбітражу оформляється протоколом і підписується усіма його членами. Член трудового арбітражу, не згодний з рішенням, має право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.

Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є обов'язковим для виконання, якщо сторони попередньо про це домовилися.

4.7. У відповідності із частиною 3 статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися за сприянням у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення.

Національна служба посередництва і примирення розглядає всі матеріали і в десятиденний строк надсилає сторонам своє рішення, яке має рекомендаційний характер.

Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки, об'єднання профспілок містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення розглядає всі матеріали і за результатами розгляду готує відповідні рекомендації керівникам цих органів.

Рекомендації надсилаються керівникам відповідних центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування разом із матеріалами, що стосуються колективного трудового спору (конфлікту).

Керівники відповідних центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування повинні у семиденний строк розглянути рекомендації Національної служби посередництва і примирення і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення.

5.1. Страйк відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою об'єднання роботодавців задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.

Порядок здійснення права на страйк встановлено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

5.2. Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або об'єднання роботодавців ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

5.3. Оголошенню галузевого або територіального страйку передує конференція, збори, пленум або засідання іншого органу представників найманих працівників або профспілок, об'єднання профспілок, на яких заслуховується інформація уповноваженого органу про причини недосягнення згоди між сторонами. За підсумками обговорення можуть прийматися рекомендації про оголошення галузевого або територіального страйку, які направляються трудовим колективам або профспілкам, що знаходяться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або входять до відповідної галузі.

В рекомендаціях про оголошення страйку вказуються:

перелік розбіжностей сторін, які є підставою для оголошення і проведення страйку;

дата і час початку страйку, його тривалість і передбачувана кількість учасників;

назва органу, який очолює страйк, склад представників працівників, уповноважених на участь в примирних процедурах під час проведення страйку;

пропозиції щодо мінімуму необхідних робіт (послуг), що виконуватимуться на підприємствах, в установах чи організаціях, що знаходяться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або входять до відповідної галузі, в період страйку.

Рекомендації про оголошення страйку оформляється протоколом.

5.4. Наймані працівники підприємств, галузі або адміністративно-територіальної одиниці самостійно приймають рішення про оголошення або не оголошення страйку на підприємствах, в установах, в організаціях.

Рішення приймається загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або 2/3 делегатів конференції.

В рішенні про оголошення страйку вказуються:

перелік розбіжностей сторін, які є підставою для оголошення і проведення страйку;

дата і час початку страйку, його тривалість і передбачувана кількість учасників;

назва органу, який очолює страйк, склад представників працівників, уповноважених на участь в примирних процедурах під час проведення страйку;

пропозиції щодо мінімуму необхідних робіт (послуг), що виконуватимуться на підприємстві, в установі чи організації в період страйку.

Рішення зборів (конференції) про оголошення страйку оформляється протоколом.

Порушення положень частини першої статті 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" є підставою для визнання страйку в судовому порядку незаконним.

Страйк вважається галузевим чи територіальним, якщо на підприємствах, в установах і організаціях, на яких оголошено страйк, кількість працюючих становить більше половини загальної кількості працюючих відповідної галузі чи території.

5.5. У відповідності із частиною третьою статті 44 Конституції України та частиною п'ятою статті 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.

5.6. Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити об'єднання роботодавців не пізніш ніж за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів.

Об'єднання роботодавців зобов'язане у найкоротший строк попередити власників або уповноважені ними органи (представників), постачальників і споживачів, транспортні організації, а також інші заінтересовані підприємства, установи, організації щодо рішення найманих працівників про оголошення страйку.

Місцеперебування під час страйку працівників, які беруть у ньому участь, визначається органом (особою), що керує страйком, за погодженням із об'єднанням роботодавців.

У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємств орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за три дні.

5.7. Галузевий чи територіальний страйк очолює (координує) орган (особа), визначений конференцією зборами, пленумом чи іншим виборним органом представників найманих працівників, профспілкових чи інших організацій працівників, уповноважених представляти відповідні трудові колективи. На галузевому і територіальному рівнях, одночасно з прийняттям рекомендацій про оголошення страйку, визначається орган (особа), що очолює (координує) страйк.

Орган (особа), що очолює страйк, діє під час страйку в межах прав, передбачених цим Законом, інформує працівників про хід вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

До повноважень органу (особи), який очолює страйк, відносяться:

а) проведення переговорів, консультацій від імені страйкуючих з об'єднанням роботодавців, органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;

б) дотримання учасниками страйку громадського порядку, цілісності майна, недопущення заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей;

в) прийняття рішення про припинення страйку і підписання угоди з об'єднанням роботодавців;

г) управління страйковим фондом, у випадку його створення.

Повноваження органу (особи) як керівника страйку припиняються, якщо сторони підписали угоду про врегулювання колективного трудового спору (конфлікту), а також у разі прийняття рішення про відміну або про припинення страйку.

5.8. Під час страйку сторони колективного трудового спору (конфлікту) зобов'язані продовжувати пошук шляхів його вирішення, використовуючи для цього усі наявні можливості.

Пошук шляхів вирішення колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється шляхом проведення примирних процедур, насамперед шляхом утворення узгоджувальної комісії із рівної кількості представників сторін, в тому числі із залученням до участі в роботі примирної комісії незалежного посередника та експертів і фахівців НСПП.

Рішення про утворення узгоджувальної комісії, залучення до участі в роботі узгоджувальної комісії незалежного посередника приймається спільно об'єднанням роботодавців та органом (особою), що очолює страйк. Порядок визначення представників до узгоджувальної комісії визначається об'єднанням роботодавців та органом (особою), що очолює страйк, самостійно.

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) підписується керівником або іншим повноважним представником органу, що очолює страйк, і об'єднанням роботодавців.

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) складається із вступної, описової і резолютивної частин.

У вступній частині вказуються найменування об'єднання роботодавців та органу (особи), що очолює страйк, дата підписання угоди.

Описова частина угоди повинна містити стислий виклад вимог найманих працівників, опис дій, виконаних під час проведення примирних процедур.

Резолютивна частина угоди має містити спільне рішення про шляхи вирішення колективного трудового спору (конфлікту) по кожній із заявлених вимог окремо.

Контроль за виконання умов цієї угоди здійснюється сторонами колективного трудового спору (конфлікту) або уповноваженими ними органами (особами).

5.9. Об'єднання роботодавців, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування і орган (особа), що очолює страйк, зобов'язані вжити необхідних заходів до забезпечення під час страйку життєздатності підприємств, збереження майна, додержання законності та громадського порядку, недопущення загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу.

Під час страйку забезпечується нормальне функціонування підприємств і протизаконними є факти недопуску на підприємства страйкуючими управлінського персоналу та працівників, які не беруть участі в страйку.

6.1. Національна служба посередництва і примирення на прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) пропонує кандидатури незалежних посередників, членів трудового арбітражу.

6.2. До участі в примирних процедурах по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) залучаються незалежні посередники та члени трудового арбітражу, які пройшли підготовку і перепідготовку за навчальними програмами, затвердженими в установленому порядку Національною службою посередництва і примирення, отримали посвідчення на право здійснення функцій незалежних посередників та членів трудового арбітражу і внесені в списки посередників та арбітрів, що формуються НСПП.

6.3. На прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП направляє своїх спеціалістів, експертів для участі в роботі примирних органів.

6.4. Представники НСПП можуть брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) на всіх його стадіях.

6.5. НСПП:

6.5.1. сприяє встановленню контактів між сторонами колективного трудового спору (конфлікту);

6.5.2. перевіряє, в разі необхідності, повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

6.5.3. консультує сторони колективного трудового спору (конфлікту) з питань:

компетенції органів стосовно задоволення вимог, які є предметом колективного трудового спору (конфлікту) чи виконання яких сприятиме його вирішенню;

застосування нормативно-правових актів для вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

6.5.4. залучає до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування;

6.5.5. координує роботу трудового арбітражу;

6.5.6. попереджає сторони колективного трудового спору (конфлікту) про порушення ними вимог чинного законодавства під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) та можливі наслідки таких порушень;

6.5.7. координує вирішення сторонами колективного трудового спору (конфлікту) питань щодо організаційного, матеріально-технічного і фінансового забезпечення роботи незалежних посередників, членів примирних комісій і трудового арбітражу.

7.1. Національна служба посередництва і примирення у взаємодії із об'єднаннями роботодавців здійснює прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) на галузевому і територіальному (на рівні Автономної Республіки Крим, на рівні областей, районів, міст обласного підпорядкування) рівнях.

Матеріали прогнозування використовуються:

Національною службою посередництва і примирення для складання перспективних і поточних планів діяльності НСПП та її структурних підрозділів, вивчення стану соціально-трудових відносин в окремих галузях і окремих адміністративно-територіальних одиниць, вироблення пропозицій щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів на галузевому, територіальному і виробничому рівнях;

об'єднаннями роботодавців для підготовки пропозицій власникам, уповноваженим ними органам (представникам) щодо поліпшення стану соціально-трудових відносин, вироблення шляхів вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

7.2. Національна служба посередництва і примирення у взаємодії із об'єднаннями роботодавців здійснює аналіз вимог найманих працівників і профспілок, інших уповноважених найманими працівниками органів, виявлення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовку пропозицій для їх усунення.

Формами взаємодії є:

- здійснення Національною службою посередництва і примирення аналізу вимог найманих працівників і профспілок, інших уповноважених найманими працівниками органів, виявлення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовки пропозицій для їх усунення та направлення їх на розгляд і врахування роботодавцям, об'єднанням роботодавців, об'єднанням профспілок, центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування;

- здійснення Національною службою посередництва і примирення спільно із об'єднаннми профспілок, об'єднаннями роботодавців, центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування аналізу вимог найманих працівників і профспілок, інших уповноважених найманими працівниками органів, виявлення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовки пропозицій для їх усунення;

- здійснення Національною службою посередництва і примирення та центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями профспілок і об'єднаннями роботодавців взаємного інформування про вимоги найманих працівників і профспілок, інших уповноважених найманими працівниками органів, причини колективних трудових спорів (конфліктів), пропозиції для їх усунення.

7.3. Національна служба посередництва і примирення, сектор Національної служби посередництва і примирення по роботі в місті Києві, представництво Національної служби посередництва і примирення в місті Севастополі, її відділення в Автономній Республіці Крим та областях, об'єднання роботодавців здійснюють взаємне інформування про стан соціально-трудових відносин у відповідних галузях і у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про стан і шляхи вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.