Про затвердження Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів)

12.24. З питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, трудовий арбітраж постановляє ухвали.

12.25. Рішення трудового арбітражу є обов'язковим до виконання, якщо сторони колективного трудового спору (конфлікту) попередньо про це домовились.

12.26. Рішення трудового арбітражу не пізніше ніж в триденний строк після його прийняття надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту), виконавцям, визначеним цим рішенням, та НСПП або її відділенням в Автономній Республіці Крим та областях.

12.27. Повноваження трудового арбітражу припиняється одночасно з припиненням розгляду і винесенням рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

12.28. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу здійснюється сторонами колективного трудового спору (конфлікту) за домовленістю, а якщо сторони не досягли згоди - в рівних частках.

12.29. Оплата праці члена трудового арбітражу та відшкодування його витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі, провадяться відповідно до Порядку відшкодування витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) незалежного посередника, членів примирної комісії і трудового арбітражу, що затверджується Національною службою посередництва і примирення, Міністерством фінансів України і Міністерством праці та соціальної політики України.

13.1. Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися за сприянням у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення.

13.2. Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення розглядає всі матеріали і за результатами розгляду готує відповідні рекомендації керівникам цих органів.

13.3. Рекомендації по колективних трудових спорах (конфліктах) на національному та галузевому рівнях (на виробничому та територіальному рівнях у випадках, якщо у вимогах найманих працівників містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних органів виконавчої влади) готуються відділом правового забезпечення Національної служби посередництва і примирення на територіальному і виробничому рівнях в місті Києві - сектором Національної служби посередництва і примирення по роботі в місті Києві, в місті Севастополі - представництвом Національної служби посередництва і примирення в місті Севастополі і підписуються головою Національної служби посередництва і примирення, рекомендації по колективних трудових спорах (конфліктах) на територіальному і виробничому рівнях готуються відділеннями Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та областях і підписуються начальниками відповідних відділень Національної служби посередництва і примирення.

13.4. Рекомендації Національної служби посередництва і примирення складаються із вступної, описової, мотивувальної і рекомендаційної частин.

У вступній частині вказуються найменування Національної служби посередництва і примирення або її відповідного регіонального відділення, дата прийняття рекомендацій, найменування сторін колективного трудового спору (конфлікту).

Описова частина рекомендацій повинна містити стислий виклад вимог найманих працівників, відповіді власника, уповноваженого ним органу (представника) на висунуті найманими працівниками вимоги разом із соціально-економічним обгрунтуванням, заяв, пояснень сторін та їх представників, опис дій, виконаних Національною службою посередництва і примирення або її відповідним регіональним відділенням під час проведення примирних процедур.

У мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені Національною службою посередництва і примирення або її відповідним регіональним відділенням, причини виникнення колективного трудового спору (конфлікту), докази, на підставі яких прийняті рекомендації, законодавчі та нормативно-правові акти, якими Національна служба посередництва і примирення або її відповідне регіональне відділення керувалися, приймаючи рекомендації.

Рекомендаційна частина має містити висновок про рекомендовані шляхи вирішення по кожній із заявлених вимог окремо.

В рекомендаційній частині вказується найменування сторони, на користь якої може бути вирішено спір, можливий строк виконання дій по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту).

13.5. При підготовці рекомендацій по колективному трудовому спору (конфлікту), що виник при укладенні або зміні колективного трудового договору (угоди) чи його виконання, в рекомендаційній частині вказуються рекомендації з кожного спірного положення договору (угоди), а у спорі про спонукання укласти договір (угоду), з посиланням на поданий найманими працівниками проект договору (угоди).

13.6. Рекомендації надсилаються керівникам відповідних центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування разом із матеріалами, що стосуються колективного трудового спору (конфлікту).

13.7. Керівники відповідних центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування повинні у семиденний строк розглянути рекомендації Національної служби посередництва і примирення і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення.

13.8. Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися по сприяння у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення з метою розв'язання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

13.9. Національна служба посередництва і примирення розглядає всі матеріали і в десятиденний строк надсилає сторонам своє рішення.

13.10. По колективних трудових спорах (конфліктах) на національному та галузевому рівнях (на виробничому рівні у випадках, якщо сфера діяльності підприємства, установи, організації поширюється на декілька адміністративно-територіальних одиниць, передбачених частиною другої статті 133 Конституції України на виробничому і територіальному рівнях в містах Києві та Севастополі) рішення приймається головою Національної служби посередництва і примирення, на виробничому і територіальному рівнях рішення приймаються начальниками відповідних відділень Національної служби посередництва і примирення.

13.11. Рішення Національної служби посередництва і примирення складаються із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині вказуються найменування Національної служби посередництва і примирення або її відповідного регіонального відділення, дата прийняття рішення, номер рішення, найменування сторін колективного трудового спору (конфлікту).

Описова частина рішення повинна містити стислий виклад вимог найманих працівників, відповіді власника, уповноваженого ним органу (представника) на висунуті найманими працівниками вимоги разом із соціально-економічним обгрунтуванням, заяв, пояснень сторін та їх представників, опис дій, виконаних Національною службою посередництва і примирення або її відповідним відділенням під час проведення примирних процедур.

У мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені Національною службою посередництва і примирення або її відповідним регіональним відділенням, причини виникнення колективного трудового спору (конфлікту), докази, на підставі яких прийняте рішення, законодавчі та нормативно-правові акти, якими Національна служба посередництва і примирення або її відповідне відділення керувалися, приймаючи рішення, обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Резолютивна частина рішення має містити висновок про шляхи вирішення або неможливості вирішення по кожній із заявлених вимог окремо.

В резолютивній частині рішення вказується найменування сторони, на користь якої може бути вирішено спір, можливі строки виконання дій по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту).

13.12. При розгляді колективного трудового спору (конфлікту), що виник при укладенні або зміні колективного трудового договору (угоди) чи його виконання, в резолютивній частині вказується рішення з кожного спірного положення договору (угоди), а у спорі про спонукання укласти договір (угоду), з посиланням на поданий найманими працівниками проект договору (угоди).

13.13. Рішення надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту) в десятиденний строк від дня отримання звернення сторін колективного трудового спору (конфлікту).

13.14. Рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у семиденний строк.

13.15. Результати розгляду рішення Національної служби посередництва і примирення доводяться до відома сторін колективного трудового спору (конфлікту) та Національної служби посередництва і примирення.

14.1. Страйк відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.

14.2. Порядок здійснення права на страйк встановлено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

14.3. Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або власник чи уповноважений ним орган (представник) ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

14.4. Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або іншої організації, уповноваженої згідно із статтею 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування.

В поданні виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або іншої організації, уповноваженої згідно із статтею 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" представляти інтереси найманих працівників, викладаються вимоги найманих працівників, що були предметом колективного трудового спору (конфлікту), причини, через які примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту), вказуються причини неможливості вирішення розбіжностей між сторонами іншим засобом, окрім страйку.

Рішення приймається загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або 2/3 делегатів конференції.

Відповідно до цієї ж процедури приймається рішення про оголошення страйку і найманими працівниками структурного підрозділу або окремою категорією найманих працівників.

В рішенні про оголошення страйку вказуються:

перелік розбіжностей сторін, які є підставою для оголошення і проведення страйку;

дата і час початку страйку, його тривалість і передбачувана кількість учасників;

назва органу, який очолює страйк, склад представників працівників, уповноважених на участь в примирних процедурах під час проведення страйку;

пропозиції щодо мінімуму необхідних робіт (послуг), що виконуватимуться на підприємстві, в установі чи організації в період страйку.

Рішення зборів (конференції) про оголошення страйку оформляється протоколом. Порушення положень частини першої статті 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" є підставою для визнання страйку в судовому порядку незаконним.

14.5. Оголошенню галузевого або територіального страйку передує конференція, збори, пленум або засідання іншого органу представників найманих працівників або профспілок, на яких заслуховується інформація уповноваженого органу про причини недосягнення згоди між сторонами. За підсумками обговорення можуть прийматися рекомендації про оголошення галузевого або територіального страйку, які направляються трудовим колективам або профспілкам, що знаходяться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або входять до відповідної галузі.

В рекомендаціях про оголошення страйку вказуються:

перелік розбіжностей сторін, які є підставою для оголошення і проведення страйку;

дата і час початку страйку, його тривалість і передбачувана кількість учасників;

назва органу, який очолює страйк, склад представників працівників, уповноважених на участь в примирних процедурах під час проведення страйку;

пропозиції щодо мінімуму необхідних робіт (послуг), що виконуватимуться на підприємствах, в установах чи організаціях, що знаходяться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або входять до відповідної галузі, в період страйку.

Рекомендації про оголошення страйку оформляється протоколом.

14.6. Наймані працівники підприємств, галузі або адміністративно-територіальної одиниці самостійно приймають рішення про оголошення або неоголошення страйку на підприємствах, в установах, в організаціях в порядку, передбаченому частиною першою статті 19 Закону.

14.7. Страйк вважається галузевим чи територіальним, якщо на підприємствах, в установах і організаціях, на яких оголошено страйк, кількість працюючих становить більше половини загальної кількості працюючих відповідної галузі чи території.

14.8. Відповідно до частини третьої статті 44 Конституції України та частини п'ятої статті 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.

14.9. Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш ніж за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів.

14.10. Власник або уповноважений ним орган (представник) зобов'язаний у найкоротший строк попередити постачальників і споживачів, транспортні організації, а також інші заінтересовані підприємства, установи, організації щодо рішення найманих працівників про оголошення страйку.

14.11. Місцеперебування під час страйку працівників, які беруть у ньому участь, визначається органом (особою), що керує страйком, за погодженням із власником або уповноваженим ним органом (представником).

14.12. У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за три дні.

14.13. Страйк на підприємстві очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.

14.14. На виробничому рівні орган (особа) що очолює страйк визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників одночасно з прийняттям рішення про оголошення страйку, про що вказується в протоколі зборів (конференції).

Галузевий чи територіальний страйк очолює (координує) орган (особа), визначений конференцією зборами, пленумом чи іншим виборним органом представників найманих працівників, профспілкових чи інших організацій працівників, уповноважених представляти відповідні трудові колективи. На галузевому і територіальному рівнях, одночасно з прийняттям рекомендацій про оголошення страйку, визначається орган (особа), що очолює (координує) страйк.

Орган (особа), що очолює страйк, діє під час страйку в межах прав, передбачених цим Законом працівників про хід вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

До повноважень органу (особи), який очолює страйк, відносяться:

а) проведення переговорів, консультацій від імені страйкуючих з власником або уповноваженим ним органом, органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;

б) дотримання учасниками страйку громадського порядку, цілісності майна, недопущення заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей;

в) прийняття рішення про припинення страйку і підписання угоди з власником або уповноваженим ним органом;

г) управління страйковим фондом, у випадку його створення.

Повноваження органу (особи) як керівника страйку припиняються, якщо сторони підписали угоду про врегулювання колективного трудового спору (конфлікту), а також у разі прийняття рішення про відміну або про припинення страйку.

14.15. Під час страйку сторони колективного трудового спору (конфлікту) зобов'язані продовжувати пошук шляхів його вирішення, використовуючи для цього усі наявні можливості.

Вирішення колективного трудового спору (конфлікту) під час страйку здійснюється шляхом:

- проведення переговорів між органом (особою), що очолює страйк, та власником або уповноваженим ним органом (представником), в тому числі із залученням до участі в переговорах незалежного посередника та експертів і фахівців НСПП;

- утворення органом (особою), що очолює страйк, та власником або уповноваженим ним органом (представником) узгоджувальної комісії, в тому числі із залученням до участі в роботі узгоджувальної комісії незалежного посередника та експертів і фахівців НСПП.

Рішення про утворення узгоджувальної комісії, залучення до участі в роботі узгоджувальної комісії незалежного посередника приймається спільно власником або уповноваженим ним органом (представником) та органом (особою), що очолює страйк. Порядок визначення представників до узгоджувальної комісії визначається власником або уповноваженим ним органом (представником) та органом (особою), що очолює страйк, самостійно.

Представниками органу (особи), що очолює страйк, в узгоджувальній комісії можуть бути наймані працівники, які беруть участь в страйку, або ж уповноважені професійних спілок, членами яких є учасники страйку, які отримали повноваження органу (особи), що очолює страйк, на представлення їх інтересів в узгоджувальній комісії.

Представниками власника або уповноваженого ним органу (представника) в узгоджувальній комісії можуть бути особи, визначені власником або уповноваженим ним органом (представником).

Визначення представників органу (особи), що очолює страйк, та власника або уповноваженого ним органу (представника) до узгоджувальної комісії оформляється відповідним рішенням.

Процедура залучення незалежного посередника до участі в роботі узгоджувальної комісії по виробленню угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) під час страйку визначається Положенням про посередника, яке затверджується НСПП.

Основним завданням узгоджувальної комісії є вироблення угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту), що може задовольнити найманих працівників - учасників страйку та власника або уповноважений ним орган (представника).

Відповідно до цього завдання узгоджувальна комісія здійснює такі функції:

- обмін думками представників органу (особи), що очолює страйк, та власника або уповноваженого ним органу (представника) про умови та порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- консультації представників органу (особи), що очолює страйк, та власника або уповноваженого ним органу (представника) із заінтересованими органами державної влади, іншими компетентними організаціями, установами та фізичними особами;

- обговорення варіантів вирішення колективного трудового спору (конфлікту) і вибір з них найбільш прийнятного рішення;

- підготовка проекту угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Рішення узгоджувальної комісії підписується членами узгоджувальної комісії.

На підставі рішення узгоджувальної комісії або результатів переговорів органу (особи), який очолює страйк, та власника або уповноваженого ним органу (представника) вони укладають угоду про вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є укладеною, якщо орган (особа), який очолює страйк, і власник або уповноважений ним орган (представник) досягли згоди з усіх істотних умов угоди.

Істотними умовами угоди є умови про предмет угоди, умови, що визначені законом як істотні, а також усі ті умови, щодо яких за заявою органу (особи), що очолює страйк, чи власника або уповноваженого ним органу (представника) має бути досягнуто згода.

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) укладається в письмовій формі.

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є укладеною з моменту її підписання органом (особою), який очолює страйк, і власником або уповноваженим ним органом (представником).

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) має містити спільне рішення про строки і шляхи вирішення колективного трудового спору (конфлікту) по кожній із заявлених вимог окремо.

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) набирає чинності з моменту її підписання.

Контроль за виконанням умов угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється сторонами колективного трудового спору (конфлікту) або уповноваженими ними органами (особами) та НСПП.

14.16. Власник або уповноважений ним орган (представник), місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування і орган (особа), що очолює страйк, зобов'язані вжити необхідних заходів до забезпечення під час страйку життєздатності підприємства, збереження майна, додержання законності та громадського порядку, недопущення загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу.

Під час страйку забезпечується допуск на підприємство, в установу, організацію управлінського персоналу та працівників, які не беруть участі в страйку.

15.1. У випадках, передбачених статтею 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і коли рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) сторонами не враховано, Національна служба посередництва і примирення відповідно до статті 25 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" звертається відповідно до апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя із заявою про вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

15.2. Після отримання повідомлення від сторін колективного трудового спору (конфлікту) про неврахування рекомендацій Національної служби посередництва і примирення голова Національної служби посередництва і примирення приймає рішення про підготовку заяви про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

15.3. Заяву про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та матеріали до неї готує Національна служба посередництва і примирення:

по колективних трудових спорах (конфліктах) на виробничому та територіальному рівнях - сектор Національної служби посередництва і примирення по роботі в місті Києві, представництво Національної служби посередництва і примирення в місті Севастополі, відділення Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та областях;

по колективних трудових спорах (конфліктах) на галузевому і національному рівнях - відділ правового забезпечення Національної служби посередництва і примирення.

15.4. Заяву про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя підписує голова Національної служби посередництва і примирення.

15.5. Заява подається до суду в письмовій формі.

Заява повинна містити в собі:

1) назву суду, до якого подається заява;

2) точну назву заявника, сторін колективного трудового спору (конфлікту), їх місцезнаходження;

3) зміст вимог, що є предметом колективного трудового спору (конфлікту);

4) підпис заявника з зазначенням часу подання заяви.

До заяви додаються:

1) копія протоколу загальних зборів (конференції) найманих працівників або копія зібраних підписів найманих працівників про затвердження їх вимог;

2) копія протоколу загальних зборів (конфренції) найманих працівників про визначення органу чи особи, які представляють інтереси найманих працівників;

3) копія рішення власника або уповноваженого ним органу (представника) про повну або часткову відмову щодо задоволення колективних вимог;

4) копія рішення органу, який представляє інтереси найманих працівників, про незгоду з рішенням власника або уповноваженого ним органу (представника).

5) копії письмових інформацій органу, який представляє інтереси найманих працівників, про виникнення колективного трудового спору власнику або уповноваженему ним органу (представнику), місцевому органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування та Національній службі посередництва і примирення;

6) копія рішення примирної комісії;

7) копії рішень власника або уповноваженого ним органу (представника) та органу, який представляє інтереси найманих працівників, щодо рішення примирної комісії;

8) копія рішення трудового арбітражу;

9) копії рішень власника або уповноваженого ним органу (представника) та органу, який представляє інтереси найманих працівників, щодо рішення трудового арбітражу;

10) копія рекомендацій Національної служби посередництва і примирення по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту).

11) копія відповідей сторін колективного трудового спору про результати розгляду рекомендацій Національної служби посередництва і примирення.

15.6. Копія заяви Національної служби посередництва і примирення відповідно до апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту).

15.7. Національну службу посередництва і примирення представляють у суді її представники, які діють в межах повноважень, наданих їм Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, та дорученнями голови Національної служби посередництва і примирення.

15.8. Представники Національної служби посередництва і примирення подають до суду документи, що посвідчують їх службове становище, та довіреність, оформлену із дотриманням вимог, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.

Незаконними відповідно до статті 22 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визнаються страйки, які:

16.1. оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;

16.2. оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень:

16.2.1. статті 2 . "Поняття колективного трудового спору (конфлікту)" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю".

16.2.2. статті 4. "Формування вимог найманих працівників, профспілок" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси.

Вимоги найманих працівників на галузевому, територіальному чи національному рівнях формуються і затверджуються:

у випадках, коли інтереси найманих працівників представляє профспілка, об'єднання профспілок - рішенням виборного органу відповідної профспілки, об'єднання профспілок;

у випадках, коли інтереси найманих працівників представляють інші уповноважені ними організації (органи) - конференцією представників підприємств, установ, організацій, обраних зборами (конференцією) працівників підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту).

Вимоги найманих працівників, профспілки чи об'єднання профспілок оформляються відповідним протоколом і надсилаються власнику або уповноваженому ним органу (представнику)".

16.2.3. статті 6. "Момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту)" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом , закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.

Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення".

16.2.4. частини першої статті 12. "Порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби - представників інших заінтересованих органів та організацій".

16.2.5. частини п'ятої статті 12. "Порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися".

16.2.6. частини першої статті 19. "Рішення про оголошення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням органу профспілкової чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої згідно із статтею 3 цього Закону представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом".

16.2.7. частини третьої статті 19. "Рішення про оголошення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Наймані працівники підприємств галузі чи адміністративно-територіальних одиниць самостійно приймають рішення про оголошення чи неоголошення страйку на своєму підприємстві".

16.2.8. частини шостої статті 19. "Рішення про оголошення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш як за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів".

16.3. розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог статті 20, частин другої та третьої статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

16.3.1. статті 20. "Керівництво страйком" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Страйк на підприємстві очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.

Галузевий чи територіальний страйк очолює (координує) орган (особа), визначений конференцією, зборами, пленумом чи іншим виборним органом представників найманих працівників, профспілкових чи інших організацій працівників, уповноважених представляти відповідні трудові колективи.

Орган (особа), що очолює страйк, діє під час страйку в межах прав, передбачених цим Законом , інформує працівників про хід вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Повноваження органу (особи) як керівника страйку припиняються, якщо сторони підписали угоду про врегулювання колективного трудового спору (конфлікту), а також у разі прийняття рішення про відміну або про припинення страйку".

16.3.2. частини другої статті 24. "Випадки, за яких забороняється проведення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку".

16.3.4. частини третьої статті 24. "Випадки, за яких забороняється проведення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"У разі оголошення надзвичайного стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків на строк, що не перевищує одного місяця. Подальша заборона має бути схвалена спільним актом Верховної Ради України і Президента України. У разі оголошення воєнного стану автоматично наступає заборона проведення страйків до моменту його відміни".

16.4. які оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

17.1. Національна служба посередництва і примирення на прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) пропонує кандидатури незалежних посередників, членів трудового арбітражу.

17.2. До участі в примирних процедурах по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) залучаються незалежні посередники та члени трудового арбітражу, які пройшли підготовку і перепідготовку за навчальними програмами, затвердженими Національною службою посередництва і примирення та Національною академією внутрішніх справ України та погодженими з Міністерством освіти та науки України, отримали посвідчення на право здійснення функцій незалежних посередників та членів трудового арбітражу і внесені в списки посередників та арбітрів, що формуються НСПП.

17.3. На прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП направляє своїх спеціалістів, експертів для участі в роботі примирних органів.

17.4. Представники НСПП можуть брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) на всіх його стадіях.

17.5. НСПП:

17.5.1. сприяє встановленню контактів між сторонами колективного трудового спору (конфлікту);

17.5.2. перевіряє, в разі необхідності, повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

17.5.3. консультує сторони колективного трудового спору (конфлікту) з питань:

компетенції органів стосовно задоволення вимог, які є предметом колективного трудового спору (конфлікту) чи виконання яких сприятиме його вирішенню;

застосування нормативно-правових актів для вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

17.5.4. залучає до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування;

17.5.5. координує роботу трудового арбітражу;

17.5.6. попереджає сторони колективного трудового спору (конфлікту) про порушення ними вимог чинного законодавства під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) та можливі наслідки таких порушень.

17.6. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися по сприяння у вирішенні цього спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення, яка розглядає всі матеріали і в десятиденний строк надсилає сторонам свої рекомендації.

17.7. Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний строк і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення.

Розділом IV Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" встановлена відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти):

18.1. Особи, винні в порушенні законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

18.2. Працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть відповідальність згідно із законодавством.

18.3. Особи, які винні у виникненні колективних трудових спорів (конфліктів) або які затримують виконання рішень примирних органів, утворених відповідно до цього Закону, а також рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб щодо вирішення колективного трудового спору, несуть дисциплінарну, цивільно-правову або адміністративну відповідальність згідно із законодавством.

18.4. Особи, які представляють інтереси сторін і які допустили порушення положень:

18.4.1. статті 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Власник або уповноважений ним орган (представник) зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників, категорій найманих працівників, колективу працівників чи профспілки та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.

Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції уповноваженого власником органу (представника), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення. При цьому строк розгляду вимог найманих праціників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.

Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог власником або уповноваженим ним органом (особою) до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від власника або відповідного вищестоящого органу управління про прийняте ним рішення.

Рішення власника або відповідного вищестоящого органу управління викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обгрунтуванням".

18.4.2. статті 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький уповноважений найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачених цим Законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.

Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємства та Національну службу посередництва і примирення".

18.4.3. частин першої, третьої, четвертої і п'ятої статті 9 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Сторони колективного трудового спору (конфлікту) зобов'язані надавати примирній комісії інформацію, необхідну для ведення переговорів.

Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у п'ятиденний, галузевою та територіальною примирними комісіями - у десятиденний, примирною комісією на національному рівні - у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені.

Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.

Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу".

18.4.4. частини п'ятої статті 12 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися".

18.4.5. частини першої статті 13 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Жодна із сторін колективного трудового спору (конфлікту) не може ухилятися від участі в примирній процедурі".

18.4.6. частин третьої і четвертої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися по сприяння у вирішенні цього спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення, яка розглядає всі матеріали і в десятиденний строк надсилає сторонам свої рекомендації.

Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний строк і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення".

18.4.7. частин п'ятої, восьмої , дев'ятої статті 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Нікого не може бути примушено до участі або до неучасті у страйку.

Місцеперебування під час страйку працівників, які беруть у ньому участь, визначається органом (особою), що керує страйком, за погодженням із власником або уповноваженим ним органом (представником).

У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за три дні".

18.4.8. частини третьої статті 23 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк",

а також посадові особи, які допустили порушення положень:

18.4.9. частини другої статті 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції уповноваженого власником органу (представника), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів".

18.4.10. частини четвертої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний строк і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення".

несуть адміністративну та дисциплінарну відповідальність згідно із законодавством.

18.5. Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про визнання страйку незаконним, а так само особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно із законодавством. До зазначених осіб не застосовуються порядок і гарантії, передбачені статтями 43 і 252 Кодексу законів про працю України.

18.6. Особи, які примушують працівників до участі у страйку або перешкоджають участі у страйку шляхом насильства, або шляхом інших незаконних дій, покарання за які передбачено законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

18.7. Збитки, заподіяні в результаті страйку іншим підприємствам, установам, організаціям чи громадянам, відшкодовуються за рішенням суду згідно із законодавством.

Збитки, заподіяні власникові або уповноваженому ним органу (представнику) страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим найманими працівниками на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому належать).

Власник або уповноважений ним орган (представник), який порушив закони України, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог найманих працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому належать).

19.1. Обчислення строків розгляду колективного трудового спору (конфлікту), які визначені Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і цим Порядком, здійснюється відповідно до статті 241-1 Кодексу законів про працю України та глави 18 "Визначення та обчислення строків" розділу V "Строки та терміни. Позовна давність" Цивільного кодексу України.

19.2. Строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Останній день строку триває до 24 години.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту.