Про внесення змін до наказу Держземінспекції від 12.09.2007 р. N 110

З метою формування єдиних підходів при застосуванні територіальними органами Держземінспекції Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963, упорядкування процедури обстеження земельних ділянок та здійснення розрахунків розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок порушень вимог земельного законодавства, уточнення порядку оформлення матеріалів розрахунків, процедури стягнення заподіяної шкоди та витрат, пов'язаних з обстеженням земельних ділянок,

1. Затвердити зміни до Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, які затверджені наказом Держземінспекції від 12.09.2007 р. N 110 (додаються).

2. Керівникам територіальних органів Держземінспекції вжити заходів для ознайомлення з наказом працівників підпорядкованих структурних підрозділів та дотримання вимог Методичних рекомендацій у роботі.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника начальника Держземінспекції О.О.Бредіхіна.

1.1. Ці Методичні рекомендації розроблені для працівників інспекторського складу територіальних органів Держземінспекції з метою роз'яснення процедури здійснення розрахунків розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, а також розподілу коштів, які повинні бути відшкодовані державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам (власникам та користувачам земельних ділянок), порядку обстеження земельних ділянок, оформлення матеріалів розрахунків, процедури стягнення заподіяної шкоди, витрат, пов'язаних із обстеженням земельних ділянок, та зарахування коштів.

1.2. Розрахунок розміру шкоди здійснюються відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 (далі - Методика).

2.1. Шкода, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, повинна бути відшкодована державі та територіальній громаді.

2.2. Шкода (збитки), що заподіяні на земельних ділянках, які надані у користування чи передані у власність юридичних та фізичних осіб, внаслідок їх самовільного зайняття повинні бути відшкодовані власнику чи користувачу земельної ділянки.

2.3. Шкода (збитки), що заподіяні на земельних ділянках, які надані у користування чи передані у власність юридичних та фізичних осіб, внаслідок їх використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, якщо порушення вчинено власником чи користувачем земельної ділянки, повинні бути відшкодовані державі та територіальній громаді.

У разі вчинення зазначених порушень іншими юридичними та фізичними особами, які самовільно зайняли надані у користування чи передані у власність земельні ділянки та здійснили вищезазначені правопорушення, шкода повинна бути відшкодована власнику чи користувачу земельної ділянки.

2.4. Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності у межах та за межами населених пунктів, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розподіляються відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу України та Закону України про державний бюджет України на відповідний рік.

Кошти за шкоду (збитки), що заподіяні на земельних ділянках державної та комунальної власності, які надані у користування чи передані у власність юридичних та фізичних осіб, відшкодовуються власникам чи користувачам земельних ділянок, крім випадків, коли останні є самі порушниками земельного законодавства (використовують земельні ділянки не за цільовим призначенням чи вчинили зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу - шкода відшкодовується державі та територіальній громаді).

Розподіл коштів (у відсотках), які мають отримати держава, територіальна громада, юридична чи фізична особа (власник чи користувач земельної ділянки) внаслідок відшкодування заподіяної їм шкоди, повинен здійснюватись відповідно до порядку, затвердженого Держкомземом за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди (пункт 8 Методики) .

3.1. Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

протокол про адміністративне правопорушення;

припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

акт обстеження земельної ділянки.

3.2. У разі, якщо особу порушника, що заподіяв шкоду, встановити не вдалося (неможливо скласти акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та видати порушнику припис), розрахунок розміру шкоди здійснюється на підставі акту обстеження земельної ділянки. Копії акта обстеження земельної ділянки та розрахунку розміру заподіяної шкоди направляються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи порушника земельного законодавства та до відповідного органу прокуратури.

4.1. Перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), здійснюється обстеження земельної ділянки на якій вчинено правопорушення.

4.2. Акт обстеження земельної ділянки складається в одному примірнику, який зберігається в інспекційному органі, що здійснив обстеження земельної ділянки. Копії акта обстеження, які надаються юридичним та фізичним особам (власникам чи користувачам земельних ділянок, на яких заподіяна шкода), а також на вимогу органів прокуратури, МВС, податкової інспекції, повинні бути завірені в установленому в діловодстві порядку. Зразок акта обстеження земельної ділянки додається (додаток 1).

4.3. Акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

4.4. При обстеженні земельної ділянки уточнюється:

місцезнаходження ділянки (у межах населеного пункту чи за межами населеного пункту);

категорія земель;

форма власності земель (державна, комунальна чи приватна, у тому числі чи надана ділянка у постійне користування або оренду);

загальна площа земельної ділянки та площа, на якій вчинено правопорушення;

наявність правовстановлюючих документів на землю (договір оренди чи державний акт із зазначенням реквізитів документів та інформації про власників чи користувачів земельних ділянок);

цільове призначення земельної ділянки (у разі використання не за цільовим призначенням зазначається для яких цілей фактично використовується земельна ділянка);

стан ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки (ступінь його пошкодження чи знищення, якість проведення рекультивації порушених земель, а у разі необхідності отримання дозволу - глибина зняття родючого шару ґрунту, місце та спосіб його зберігання та подальшого використання);

наявність на самовільно зайнятій земельній ділянці самочинно збудованих або встановлених об'єктів та споруд.

4.5. При обстеженні стану ґрунтового покриву та визначенні глибини зняття родючого шару ґрунту слід керуватись (до затвердження Державних стандартів України з даного питання) наступними стандартами:

Государственный стандарт СССР ГОСТ 17.5.3.06-85 "Требования к определению норм снятия плодородного слоя почвы при производстве земляных работ";

Государственный стандарт СССР ГОСТ 17.4.3.02-85 "Требования к охране плодородного слоя почвы при производстве земляных работ";

Государственный стандарт СССР ГОСТ 17.5.3.05-84 "Рекультивация земель".

4.6. При обстеженні земельної ділянки державної чи комунальної власності, яка не надана у користування (не передана у власність), державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель разом із складанням акту обстеження земельної ділянки здійснює розрахунок витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки.

Покриття витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки державної чи комунальної власності, яка не надана у користування (не передана у власність), покладається на порушника земельного законодавства.

Визначення вартості витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки, здійснюється за фактичними витратами, які здійснив територіальний орган Держземінспекції при обстеженні земельної ділянки, згідно з калькуляцією, складеною відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. N 1619 (із змінами), та спільного наказу Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки від 15.06.2001 N 97/298/124 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" (із змінами), зареєстрованого в Мін'юсті 10.06.2001 за N 579/5770.

У разі відмови порушника добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з обстеженням земельної ділянки державної чи комунальної власності, яка не надана у користування (не передана у власність), територіальний орган Держземінспекції разом із іншими матеріалами справи та розрахунком розміру заподіяної шкоди подає до органу прокуратури розрахунок витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки для подання позову до суду щодо їх примусового стягнення з порушника земельного законодавства.

4.7. Обстеженням земельних ділянок, які надані у користування чи передані у власність юридичних та фізичних осіб, здійснюється на платній основі за їх письмовими зверненнями на підставі укладених договорів про виконання робіт. Зразок договору додається (додаток 2).

4.8. У разі, якщо власнику чи користувачу земельної ділянки, яким заподіяна шкода, невідомо про факт вчинення правопорушення на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках, територіальний орган Держземінспекції повідомляє їх про вчинене правопорушення та пропонує їм укласти письмовий договір на обстеження земельної ділянки для розрахунку розміру заподіяної шкоди. Також інспекційний орган повинен роз'яснити, що шкода, заподіяна власнику чи користувачу земельної ділянки, яка розрахована за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963, повинна бути відшкодована порушником земельного законодавства у добровільному чи примусовому (за рішенням суду) порядку у повному обсязі.

При відмові власника чи користувача земельної ділянки, яким заподіяна шкода, від укладення письмового договору на обстеження земельної ділянки для розрахунку розміру заподіяної їм шкоди, територіальний орган Держземінспекції разом з оформленням матеріалів про вчинені правопорушення на земельних ділянках, переданих у власність чи наданих у користування юридичних та фізичних осіб, складає акт обстеження земельної ділянки та здійснює розрахунок витрат, пов'язаних із її обстеженням. Покриття витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки, покладається на порушника земельного законодавства.

У разі відмови порушника добровільно відшкодувати вартість витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки, територіальний орган Держземінспекції разом із іншими матеріалами справи та розрахунком розміру заподіяної шкоди подає до органу прокуратури розрахунок витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки для подання позову до суду щодо їх примусового стягнення з порушника земельного законодавства.

4.9. Якщо власник чи користувач земельної ділянки заподіяв шкоду державі та територіальній громаді внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням чи внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, визначення вартості витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки, здійснюється згідно з калькуляцією за фактичними витратами, які здійснив територіальний орган Держземінспекції при обстеженні земельної ділянки.

У разі відмови власника чи користувача земельної ділянки добровільно відшкодувати вартість витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки, територіальний орган Держземінспекції разом із іншими матеріалами справи та розрахунком розміру заподіяної шкоди подає до органу прокуратури розрахунок витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки для подання позову до суду щодо їх примусового стягнення з порушника земельного законодавства.

4.10. Для уточнення загальної площі земельної ділянки та площі, на якій вчинено правопорушення, а також ступеню знищення чи пошкодження родючого шару ґрунту, глибини його зняття про виконанні земельних робіт, власники та користувачі земельних ділянок можуть залучати для виконання даних робіт організації чи фізичних осіб, які мають ліцензії на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт. Зазначені матеріали власники та користувачі земельних ділянок надають до територіальних органів Держземінспекції, які використовують їх при проведенні обстежень земельних ділянок та визначенні розміру заподіяної шкоди.

4.11. У разі отримання запитів від уповноважених на це державних органів (органів прокуратури, МВС, СБУ, податкової інспекції, КРУ) стосовно необхідності здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування (не передані у власність), визначення вартості витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки, здійснюється згідно з калькуляцією за фактичними витратами, які здійснив територіальний орган Держземінспекції при обстеженні земельної ділянки. Покриття витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки, покладається на порушника земельного законодавства.

У разі відмови порушника добровільно відшкодувати вартість витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки, територіальний орган Держземінспекції разом із іншими матеріалами справи та розрахунком розміру заподіяної шкоди подає до органу прокуратури розрахунок витрат, пов'язаних із обстеженням земельної ділянки для подання позову до суду щодо їх примусового стягнення з порушника земельного законодавства.

При отриманні запитів від зазначених вище органів стосовно необхідності здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної на земельних ділянках, наданих у користування чи переданих у власність юридичних чи фізичних осіб, обстеження земельних ділянок та розрахунок розміру шкоди, заподіяної власникам чи користувачам земельних ділянок, здійснюється виключно за їх письмовими зверненнями.

Це не стосується випадків, коли правопорушення (використання земельної ділянки не за цільовим призначенням чи зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу) заподіяні власниками чи користувачами земельних ділянок.

4.12. Якщо обстеження земельної ділянки здійснювалось за письмовим зверненням юридичної чи фізичної особи (власника чи користувача земельної ділянки, яким заподіяна шкода), з укладанням договору на виконання робіт, два примірники копій акта обстеження земельної ділянки, завірені в установленому в діловодстві порядку, разом з двома примірниками оригіналів розрахунку розміру заподіяної шкоди, вручаються заявнику під розпис.

4.13. Одночасно із їх врученням складається Акт виконаних робіт, який підписується сторонами (замовником та виконавцем робіт). Акт виконаних робіт складається у двох примірниках. Зразок акта додається (додаток 3).

4.14. Власник чи користувач земельної ділянки один із примірників копії акта обстеження земельної ділянки разом із розрахунком розміру заподіяної шкоди (збитків), направляє порушнику з пропозицією добровільного їх відшкодування (досудове врегулювання спору). У разі відмови порушника добровільно відшкодувати заподіяну шкоду (збитки), власник чи користувач земельної ділянки другий примірник копії акта разом із розрахунком заподіяної йому шкоди (збитків), направляє з позовною заявою в суд для їх примусового стягнення.

5.1. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі та територіальним громадам, здійснюється інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель (далі - Держземінспекція) та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції (пункт 7 Методики) .

5.2. Розрахунок здійснюється (оформляється) у кількості примірників, необхідних для вжиття заходів щодо примусового стягнення шкоди. Один зі оригіналів примірника зберігається в інспекційному органі, що здійснив розрахунок. Приклад оформлення розрахунку розміру шкоди додається (додаток 4).

5.3. При визначенні розміру шкоди (збитків), заподіяних юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), слід враховувати, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (стаття 22 Цивільного кодексу України) . Збитками у даному випадку визнаються:

а) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

б) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

5.4. Тобто, юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки) внаслідок її незаконного використання іншою юридичною чи фізичною особою, можуть бути заподіяні реальні збитки, які пов'язані із знищенням або пошкодженням речі (знищенням чи пошкодженням поверхневого родючого шару ґрунту), а також збитки внаслідок упущеної вигоди (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).

5.5. Збитки, які заподіяні особі (реальні збитки та упущена вигода), повинні бути відшкодовані у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено їх відшкодування у меншому або більшому розмірі (стаття 22 Цивільного кодексу України) .

5.6. Слід враховувати, що реальні збитки (витрати, які власник чи користувач земельної ділянки повинен понести для приведення земельної ділянки у стан, придатний для її використання за призначенням, у тому числі відновлення поверхневого родючого шару ґрунту) включають в себе витрати на:

приведення земельної ділянки у стан, придатний для її подальшого використання за цільовим призначенням (розмір коштів, необхідних для знесення будинків, будівель і споруд, які самочинно збудовані чи будуються на самовільно зайнятих земельних ділянках чи на земельних ділянках, не відведених в установленому порядку для цих цілей, визначається власником чи користувачем земельної ділянки, якщо порушник відмовляється привести земельну ділянку у стан, придатний для її подальшого використання за цільовим призначенням);

проведення рекультивації порушених земель (розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) визначається територіальними органами Держземінспекції відповідно до пункту 6 та додатка 11 Методики, у якому наведено нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на площі одного гектара (тобто, визначений розмір шкоди (збитків) це і є вартість проведення рекультивації одного гектара порушених земель);

розробку проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель (для отримання офіційної довідки про вартість розробки проекту землеустрою, власник чи користувач земельної ділянки звертається із запитом до юридичної чи фізичної особи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою - зазначена довідка разом із іншими матеріалами надається в суд, а вартість виготовлення проекту землеустрою включається до суми заподіяних збитків);

сплату державного мита;

сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

5.7. Крім реальних збитків, юридичні та фізичні особи (власники та користувачі земельних ділянок) внаслідок їх незаконного використання іншими юридичними чи фізичними особами, зазнають збитків внаслідок упущеної вигоди. Розмір упущеної вигоди (доходу, який особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене) визначається власником чи користувачем земельної ділянки самостійно. При цьому слід враховувати, що якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

5.8. Власники та користувачі земельних ділянок, право яких було порушене внаслідок неправомірного використання наданих їм у користування чи переданих у власність земельних ділянок, мають право звернутись в суд для відшкодування моральної шкоди, розмір якої визначається судом в залежності від характеру вчиненого правопорушення (див. статтю 23 Цивільного кодексу України) .

6.1. Шкода (збитки), заподіяні державі, територіальній громаді, власнику чи користувачу земельної ділянки підлягають відшкодуванню протягом п'ятнадцяти днів з моменту вручення (направлення поштою) порушнику земельного законодавства розрахунку розміру заподіяної шкоди (збитків), а в разі оскарження або опротестування розміру заподіяної шкоди (збитків) - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

6.2. Юридичній особі (її керівнику або представнику) чи фізичній особі, які заподіяли шкоду, розрахунок розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, вручається під розпис із зазначенням дати його вручення, прізвища та ініціалів особи, яка його отримала, а також посади, прізвища та ініціалів особи, що вручила розрахунок. У разі відмови отримати розрахунок під розпис, розрахунок направляється поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

6.3. У разі відмови порушника земельного законодавства добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі, територіальній громаді, власнику чи користувачу земельної ділянки, територіальний орган Держземінспекції копію акта обстеження земельної ділянки разом із розрахунком розміру заподіяної шкоди, а також іншими матеріалами, які підтверджують факт вчинення правопорушення, та клопотанням про подання позову в суд направляють до відповідного органу прокуратури.

6.4. Усі матеріали (клопотання про подання позову в суд), які передані до органів прокуратури для примусового стягнення заподіяної шкоди, необхідно включати до актів взаємних звірок з органами прокуратури.

7.1. Кошти за шкоду, що заподіяна державі, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.

7.2. Кошти за шкоду, що заподіяна територіальним громадам, зараховуються до відповідних спеціальних фондів місцевих бюджетів.

7.3. Кошти за шкоду (збитки), що заподіяні власникам чи користувачам земельних ділянок, перераховуються на рахунки фізичних чи юридичних осіб (власників чи користувачів земельних ділянок).

7.4. У разі, якщо шкода заподіяна на земельних ділянках, що перебувають у спільній сумісній власності, кошти на відшкодування шкоди розподіляються порівну між учасниками спільної сумісної власності.

7.5. У разі, якщо шкода заподіяна на земельних ділянках, що перебувають у спільній частковій власності, кошти на відшкодування шкоди розподіляються пропорційно до частки кожного з учасників спільної часткової власності.

7.6. Кошти за обстеження земельних ділянок, наданих у користування чи переданих у власність юридичних та фізичних осіб, зараховуються на спеціальні рахунки державного бюджету територіальних органів Держземінспекції і використовуються виключно на покриття витрат, пов'язаних із виконанням даних робіт.